Єдиний державний реєстр судових рішень
ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 334-68-95, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.uaРІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
м. Київ
29.10.2026Справа № 910/2713/26
Господарський суд міста Києва у складі судді Турчина С.О. за участю секретаря судового засідання Невечери С.А., розглянувши матеріали господарської справи
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ВІПЛАСТ"
до MB "Inzinieriaus nauda"
про стягнення 61200,00 євро
представники учасників процесу:
від позивача: Гамей В.В.
від відповідача: не з`явився
РОЗГЛЯД СПРАВИ СУДОМ
Короткий зміст позовних вимог
Товариство з обмеженою відповідальністю "ВІПЛАСТ" звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом до MB "Inzinieriaus nauda" про стягнення 61200,00 євро.
Позовні вимоги мотивовані неналежним виконанням відповідачем зобов`язань за договором про продаж №081225 від 08.12.2025 в частині оплати.
Процесуальні дії у справі, розгляд заяв, клопотань
Ухвалою від 17.03.2026 Господарський суд міста Києва вказану позовну заяву залишив без руху.
20.03.2026 через систему "Електронний суд" від позивача надійшла заява про усунення недоліків.
Господарський суд міста Києва ухвалою від 23.03.2026 прийняв позовну заяву до розгляду та відкрив провадження у справі №910/2713/26, розгляд справи постановив здійснювати за правилами загального позовного провадження, призначив підготовче засідання у справі на 10.09.2026, зобов`язав позивача у строк надати суду належним чином (нотаріально) засвідчені переклади на литовську мову копії позовної заяви з додатками, ухвали Господарського суду міста Києва від 23.03.2026 про відкриття провадження у справі, судового доручення про вручення документів та підтвердження про вручення документів на литовську мову по 2 примірники, зобов`язав після надходження від позивача зазначених вище документів звернутися через Міністерство юстиції України до Міністерства юстиції Литовської Республіки із судовим дорученням про вручення документів відповідачу MB "Inzinieriaus nauda" (25, Panevzys str.25, LT-68267, Marijampole, Lithuania), зупинив провадження у справі №910/2713/26 у зв`язку зі зверненням із судовим дорученням про вручення документів.
03.04.2026 до відділу діловодства суду від позивача надійшли нотаріально засвідчені переклади документів, визначених ухвалою суду від 23.03.2026.
08.04.2026 Господарський суд міста Києва за супровідним листом №910/2713/26/2085/26 направив процесуальні документи, визначені ухвалою суду від 23.03.2026, до Міністерства юстиції України для подальшого направлення Центрального органу Литовської Республіки - Міністерства юстиції Литовської Республіки із судовим дорученням про вручення документів відповідачу у порядку, визначеному Договором між Україною і Литовською Республікою про правову допомогу та правові відносини у цивільних, сімейних і кримінальних справах, який підписаний 07.07.1993, ратифікований 17.12.1993 та набув чинності 20.11.1994.
Господарський суд міста Києва ухвалою від 10.09.2026 поновив провадження у справі.
У підготовчому засіданні 10.09.2026 суд постановив протокольну ухвалу про відкладення підготовчого засідання на 24.09.2026.
22.09.2026 через систему "Електронний суд" від позивача надійшли додаткові пояснення на виконання вимог суду.
23.09.2026 від Міністерства юстиції України надійшли документи складені в ході виконання судового доручення.
У підготовчому засіданні 24.09.2026 суд постановив протокольну ухвалу про долучення до матеріалів справи пояснень позивача та про закриття підготовчого провадження і призначення справи до судового розгляду по суті на 29.10.2026.
У судове засідання 26.10.2026 представник відповідача не з`явився.
Відповідач про розгляд справи повідомлений належним чином, що підтверджується документами, що складені в ході виконання на території Литовської Республіки доручення Господарського суду міста Києва про вручення судових документів MB "Inzinieriaus nauda". Зокрема, з отриманих від Міністерства юстиції України документів вбачається, що в ході виконання на території Литовської Республіки судового доручення, представнику MB "Inzinieriaus nauda" 30.06.2026 вручені документи.
У судовому засіданні 26.10.2026, суд, дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення позивача, оголосив про перехід до стадії ухвалення рішення та час його проголошення в цьому судовому засіданні.
У порядку ст.240 Господарського процесуального кодексу України, в судовому засіданні 26.10.2026 судом проголошено скорочене (вступну та резолютивну частини) рішення.
ПОЗИЦІЯ УЧАСНИКІВ СПРАВИ
Позиція позивача
В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що на виконання умов договору про продаж № 081225 від 08.12.2025 позивач 08.12.2025 виставив відповідачу інвойс № 12/8 на суму 61200 євро та 12.12.2025 передав перевізнику обладнання для його доставки відповідачу, що підтверджується митною декларацією на експорт товару № 25UA101020041591U8 та міжнародною товарно-транспортною накладною (CMR) № 771863 від 12.12.2025.
Однак, відповідач взяті на себе за договором грошові зобов`язання не виконав та не оплатив обладнання, внаслідок чого заборгованість відповідача перед позивачем за оплату обладнання становить 61200 євро.
Позиція відповідача.
Відповідач правом на подання відзиву не скористався.
ОБСТАВИНИ, ВСТАНОВЛЕНІ СУДОМ
08.12.2025 між Товариством з обмеженою відповідальністю "ВІПЛАСТ" (далі - продавець) та MB "Inzinieriaus nauda" (далі - покупець) укладено договір про продаж №081225 (далі - договір), відповідно до п. 1.1 якого продавець продає, а покупець зобов`язується купити та сплатити конвеєри (код ТН ЗЕД - 8428330000, походження - Україна), як зазначено у специфікації № 1 (далі - обладнання).
Відповідно до п. 2.6 договору оплата: аванс - 50%, після повідомлення продавця про готовність обладнання до відвантаження - 40%, 10% протягом 30 днів після відвантаження.
Згідно з п. 2.7 договору постачання устаткування здійснюється не пізніше 50 календарних днів із моменту оплати авансу 50%. Протягом цього терміну товар має бути переданий перевізнику для організації його доставки покупцю.
Датою поставки вважається дата передачі обладнання перевізнику, проставлена у документі (транспортній накладній, кур`єрській розписці тощо) виданому перевізником під час приймання обладнання від продавця. Право власності на товар переходить до покупця у момент виконання продавцем своїх обов`язків щодо постачання (п. 2.8 договору).
У п. 3.1 договору сторони погодили, що вартість обладнання складає 61200 євро. Вартість упаковки та транспортування включена у вартість обладнання.
Відповідно до п . 4.1 договору продавець спочатку видає рахунок-фактуру, що діє протягом 15 днів.
Одержувачем вантажу є литовська компанія з наступною адресою доставки обладнання: вул. Скаїстіуну 2, Маріямполе, Литва.
Відповідно до п. 8.5 договору строк дії договору до 31.12.2025, але не менш як до виконання сторонами своїх зобов`язань.
Згідно з п. 7.2, 7.3 договору (в редакції додаткової угоди № 1) сторони погодилися, що спори підлягають розгляду Господарським судом міста Києва. При виконанні цього договору та врегулюванні розбіжностей, що випливають із нього, сторони керуються чинним законодавством України.
09.12.2025 позивач направив на електронну адресу відповідача, зазначену в договорі, рахунок-фактуру (інвойс) № 12/8 від 08.12.2025 на суму 61200,00 євро.
12.12.2025 позивач передав перевізнику ПП «ТРІАДА» обладнання для його доставки відповідачу, що підтверджується: митною декларацією на експорт товару №25UA101020041591U8 та міжнародною товарно-транспортною накладною (CMR) № 771863 від 12.12.2025.
Таким чином, враховуючи п. 2.8 договору, позивач виконав взяті на себе зобов`язання з поставки відповідачу обладнання на суму 61200,00 євро.
Посилаючись на те, що відповідач оплату поставленого обладнання у повному обсязі не здійснив, позивач звернувся до суду із позовом про стягнення з MB "Inzinieriaus nauda" 61200,00 євро.
ДЖЕРЕЛА ПРАВА. ОЦІНКА АРГУМЕНТІВ УЧАСНИКІВ СПРАВИ
Закон України "Про міжнародне приватне право" встановлює порядок урегулювання приватноправових відносин, які хоча б через один із своїх елементів пов`язані з одним або кількома правопорядками, іншими, ніж український правопорядок.
Згідно з ч. 1 ст. 5 Закону України "Про міжнародне приватне право" у випадках, передбачених законом, учасники (учасник) правовідносин можуть самостійно здійснювати вибір права, що підлягає застосуванню до змісту правових відносин.
Як встановив суд вище, у п. 7.3 договору (в редакції додаткової угоди № 1) сторони погодили, що при виконанні цього договору та врегулюванні розбіжностей, що випливають із нього, сторони керуються чинним законодавством України.
Відповідно до ч.1 ст.509 Цивільного кодексу України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.
Згідно із до ч. 2 ст.509 Цивільного кодексу України, зобов`язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.
Відповідно до п.1 ч.2 ст.11 Цивільного кодексу України договір є підставою виникнення цивільних прав та обов`язків.
Правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків (частина 1 статті 202 Цивільного кодексу України).
Частиною 1 статті 626 ЦК України визначено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.
Згідно із ч.1 ст.628 ЦК України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Відповідно до ст. 712 ЦК України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.
Частиною 1 ст. 662 ЦК України визначено, що продавець зобов`язаний передати покупцеві товар, визначений договором купівлі-продажу.
Суд встановив, що враховуючи зміст п. 2.8 договору позивач виконав зяті на себе зобов`язання з поставки відповідачу обладнання на суму 61200,00 євро, передавши товар перевізнику, що підтверджується міжнародною товарно-транспортною накладною (CMR) № 771863 від 12.12.2025.
Покупець зобов`язаний оплатити товар за ціною, встановленою у договорі купівлі-продажу (ч. 1 ст. 691 ЦК України).
Строк виконання відповідного грошового зобов`язання визначається за правилами, встановленими ч. 1 ст. 692 ЦК України - покупець зобов`язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.
Положеннями ч. 1 ст. 530 ЦК України передбачено, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Як вже зазначалося вище, сторони спору у п. 2.6 договору визначили порядок оплати, а саме: аванс - 50%, після повідомлення продавця про готовність обладнання до відвантаження - 40%, 10% протягом 30 днів після відвантаження.
Згідно з ч. 1 ст. 693 ЦК України, якщо договором встановлений обов`язок покупця частково або повністю оплатити товар до його передання продавцем (попередня оплата), покупець повинен здійснити оплату в строк, встановлений договором купівлі-продажу, а якщо такий строк не встановлений договором, - у строк, визначений відповідно до ст. 530 цього Кодексу. У разі невиконання покупцем обов`язку щодо попередньої оплати товару застосовуються положення ст. 538 цього Кодекс.
Однак, як вбачається з матеріалів справи, товар поставлений без попередньої оплати товару.
За приписами ч. 4 ст. 538 ЦК України, якщо зустрічне виконання обов`язку здійснено однією із сторін, незважаючи на невиконання другою стороною свого обов`язку, друга сторона повинна виконати свій обов`язок.
Покупець зобов`язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару (ч. 1 ст. 692 ЦК України).
Порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання) (ст. 610 ЦК України).
Пунктом 1 ст. 612 ЦК України визначено, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
З урахуванням наведеного, оскільки позивач виконав свої зобов`язання з поставки обладнання, а відповідач не виконав належним чином свої зобов`язання з оплати поставленого обладнання, у позивача виникло право вимагати від відповідача оплату вартості поставленого обладнання.
Матеріали справи не містять доказів пред`явлення відповідачем претензії щодо непоставки товару.
Враховуючи наведене, оскільки в матеріалах справи відсутні належні докази оплати поставленого обладнання на суму 61200 євро, суд дійшов висновку про обґрунтованість доводів позивача про наявність підстав для стягнення з відповідача 61200 євро.
Відповідно до статті 192 Цивільного кодексу України іноземна валюта може використовуватися в Україні у випадках і в порядку, встановлених законом.
Тобто відповідно до чинного законодавства гривня має статус універсального платіжного засобу, який без обмежень приймається на всій території України, однак обіг іноземної валюти обумовлений вимогами спеціального законодавства України.
Заборони на виконання грошового зобов`язання в іноземній валюті, у якій воно зазначено у договорі, чинне законодавство не містить.
Враховуючи, що у цій справі має місце стягнення коштів з MB "Inzinieriaus nauda", яка є нерезидентом, умовами договру сторони визначили валюту платежів по договору - євро, то суд не вбачає за доцільне зазначати гривневий еквівалент у присудженій до стягнення сумі.
Приписами ст.76, 77 Господарського процесуального кодексу України визначено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
Згідно із ст.78, 79 Господарського процесуального кодексу України, достовірними є докази, створені (отримані) за відсутності впливу, спрямованого на формування хибного уявлення про обставини справи, які мають значення для справи. Наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування.
Статтею 86 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.
ВИСНОВКИ СУДУ.
Оцінивши подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на повному, всебічному і об`єктивному розгляді всіх обставин в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог і заперечень, суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю "ВІПЛАСТ" до MB "Inzinieriaus nauda" про стягнення 61200,00 євро.
РОЗПОДІЛ СУДОВИХ ВИТРАТ
Судовий збір за розгляд справи відповідно до ст. 129 ГПК України покладається на відповідача.
Керуючись ст. ст. 73-74, 76-79, 86, 129, 233, 240, 242 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва
ВИРІШИВ:
Позов задовольнити повністю.
Стягнути з MB "Inzinieriaus nauda" (Mazoji bendrija "Inzinieriaus nauda") (м.Маріямполе, вул.Паневежьо, LT-68267, Литовська Республіка (25, Panevzys str.25, LT-68267, Marijampole, Lithuania), код компанії 304602772) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "ВІПЛАСТ" (02139, м.Київ, вул.Братиславська, буд.52, приміщення 217, ідентифікаційний код 32527897) 61200,00 євро основного боргу та 37482,75 грн судового збору.
Видати наказ після набрання рішенням законної сили.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було проголошено скорочене (вступну та резолютивну частини) рішення суду або якщо розгляд справи (вирішення питання) здійснювався без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Повне рішення складено: 04.11.2026.
Суддя С.О. Турчин
Судове рішення № 141184837, Господарський суд м. Києва було прийнято 29.10.2026. Форма судочинства - Господарське, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти важливі відомості про це судове рішення. Ми надаємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних містить повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам швидко знаходити важливі відомості.
Це рішення відноситься до справи № 910/2713/26. Фірми, які зазначені в тексті цього судового документа: