Єдиний державний реєстр судових рішень
ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 334-68-95, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.uaРІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
м. Київ
03.11.2026Справа № 910/6666/26
За позовом Південно-західного міжобласного територіального відділення Антимонопольного комітету України;
до Товариства з обмеженою відповідальністю "Екна Україна";
про стягнення 63 240,00 грн.
Суддя Мандриченко О.В.
Секретар судового засідання Григоренко С.В.
Представники:
Від позивача: не з`явилися;
Від відповідача: не з`явилися.
ОБСТАВИНИ СПРАВИ:
Південно-західне міжобласне територіальне відділення Антимонопольного комітету України звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "Екна Україна" пені у розмірі 63 240,00 грн.
Позовні вимоги мотивовано тим, що відповідачем не виконано рішення Адміністративної колегії Південно-західного міжобласного територіального відділення Антимонопольного комітету України № 72/49-р/к від 16.05.2025 у справі № 72/20-24.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 05.06.2026 позовну заяву Південно-західного міжобласного територіального відділення Антимонопольного комітету України залишено без руху, встановлено позивачу строк та спосіб для усунення недоліків позовної заяви.
09.06.2026 до суду від позивача надійшли документи на виконання вимог ухвали суду від 05.06.2026.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 11.06.2026 вирішено прийняти позовну заяву до розгляду та відкрити провадження у справі; справу розглядати за правилами загального позовного провадження; підготовче засідання призначити на 14.07.2026.
29.06.2026 до господарського суду від Товариства з обмеженою відповідальністю "Екна Україна" надійшов відзив на позовну заяву Південно-західного міжобласного територіального відділення Антимонопольного комітету України.
01.07.2026 від Південно-західного міжобласного територіального відділення Антимонопольного комітету України до господарського суду надійшла відповідь на відзив Товариства з обмеженою відповідальністю "Екна Україна".
07.07.2026 від Південно-західного міжобласного територіального відділення Антимонопольного комітету України до господарського суду надійшла заява про розгляд справи без участі його повноважного представника.
10.07.2026 до господарського суду від Товариства з обмеженою відповідальністю "Екна Україна" надійшла заява про зупинення провадження справі № 910/6666/26 до набрання законної сили судовим рішенням у справі, що розглядається в порядку конституційного провадження за конституційною скаргою ТОВ "Євро Смарт Пауер" щодо відповідності Конституції України першого речення абзацу першого, абзаців третього, четвертого, п`ятого частини п`ятої статті 56 Закону України "Про захист економічної конкуренції від 11.01.2001 №2210-III".
У підготовчому засіданні 14.07.2026 судом розглядалася заява Товариства з обмеженою відповідальністю "Екна Україна" про зупинення провадження у справі № 910/6666/26 до набрання законної сили судовим рішенням у справі, що розглядається в порядку конституційного провадження за конституційною скаргою ТОВ "Євро Смарт Пауер" щодо відповідності Конституції України першого речення абзацу першого, абзаців третього, четвертого, п`ятого частини п`ятої статті 56 Закону України "Про захист економічної конкуренції від 11.01.2001 №2210-III".
Як встановлено п. 5 ч. 1 ст. 227 Господарського процесуального кодексу України, суд зобов`язаний зупинити провадження у справі у випадку об`єктивної неможливості розгляду цієї справи до вирішення іншої справи, що розглядається в порядку конституційного провадження, адміністративного, цивільного, господарського чи кримінального судочинства, - до набрання законної сили судовим рішенням в іншій справі; суд не може посилатися на об`єктивну неможливість розгляду справи у випадку, коли зібрані докази дозволяють встановити та оцінити обставини (факти), які є предметом судового розгляду.
Суд вказує, що у нього відсутня можливість посилатися на об`єктивну неможливість розгляду справи у випадку, коли зібрані докази дозволяють встановити та оцінити обставини (факти), які є предметом судового розгляду.
Верховний Суд у постанові від 10 грудня 2024 року у справі № 240/19209/21 зазначав, що якщо суд доходить висновку, що закон суперечить Конституції, він його не застосовує, а застосовує безпосередньо норми Конституції, навіть якщо правовідносини виникли до рішення КСУ.
Наведене свідчить, що підстави для зупинення провадження у справі № 910/6666/26 до набрання законної сили судовим рішенням у справі, що розглядається в порядку конституційного провадження за конституційною скаргою ТОВ "Євро Смарт Пауер" щодо відповідності Конституції України першого речення абзацу першого, абзаців третього, четвертого, п`ятого частини п`ятої статті 56 Закону України "Про захист економічної конкуренції від 11.01.2001 №2210-III", відсутні.
Порядок, підстави нарахування та стягнення пені врегульовано положеннями статті 56 Закону України "Про захист економічної конкуренції". З інформації, яка розміщена на офіційному веб-сайті Конституційного Суду України вбачається, що Товариства з обмеженою відповідальністю "Євро Смарт Пауер" посилається на подвійне притягнення до відповідальності у зв`язку нарахуванням пені у зв`язку із несвоєчасною сплатою штрафу.
Суд вказує, що за змістом статті 56 Закону України "Про захист економічної конкуренції", накладений на суб`єкта господарювання штраф є видом відповідальності за вчинення правопорушення, а нарахована пеня - способом забезпечення сплати цього штрафу.
Тобто, нарахування пені в цьому випадку не є видом відповідальності за вчинене порушення законодавства про захист економічної конкуренції, а отже не суперечить статті 61 Конституції України. На цьому наголошено Верховним Судом, в тому числі у справі № 910/13359/24.
Враховуючи наведене, судом ухвалено відмовити у задоволенні заяви Товариства з обмеженою відповідальністю "Екна Україна" про зупинення провадження у справі.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 06.10.2026 закрито підготовче провадження та призначено справу № 910/6666/26 до судового розгляду по суті.
У судове засідання 03.11.2026 представники сторін не з`явилися, про дату, час та місце слухання справи були повідомлені належним чином.
Відповідач у судове засідання 03.11.2026 своїх повноважних представників не направив, про причини неявки суд не повідомив, про дату, час та місце проведення судового засідання був повідомлений належним чином, будь-яких клопотань про відкладення розгляду справи до суду від відповідача не надходили.
Згідно з частинами 1, 3 статті 202 Господарського процесуального кодексу України, неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час та місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті. Якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника у разі повторної неявки в судове засідання учасника справи (його представника) незалежно від причин неявки.
Судом, враховано, що в силу вимог частини 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, кожен при вирішенні судом питання щодо його цивільних прав та обов`язків має право на судовий розгляд упродовж розумного строку.
Обов`язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмету спору. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи є порушенням частини 1 статті 6 даної Конвенції (§ 66 69 рішення Європейського суду з прав людини від 08.11.2005 у справі "Смірнова проти України").
Відповідно до листа Верховного Суду України головам апеляційних судів України № 1-5/45 від 25 січня 2006 року, у цивільних, адміністративних і господарських справах перебіг провадження для цілей статті 6 Конвенції розпочинається з моменту подання позову і закінчується винесенням остаточного рішення у справі.
Критерії оцінювання "розумності" строку розгляду справи є спільними для всіх категорій справ (цивільних, господарських, адміністративних чи кримінальних). Це - складність справи, поведінка заявника та поведінка органів державної влади (насамперед, суду). Відповідальність держави за затягування провадження у справі, як правило, настає у випадку нерегулярного призначення судових засідань, призначення судових засідань з великими інтервалами, затягування при передачі або пересиланні справи з одного суду в інший, невжиття судом заходів до дисциплінування сторін у справі, свідків, експертів, повторне направлення справи на додаткове розслідування чи новий судовий розгляд.
Всі ці обставини судам слід враховувати при розгляді кожної справи, оскільки перевищення розумних строків розгляду справ становить порушення прав, гарантованих пунктом 1 статті 6 Конвенції про захист прав і основних свобод людини, а збільшення кількості звернень до Європейського суду з прав людини не лише погіршує імідж нашої держави на міжнародному рівні, але й призводить до значних втрат державного бюджету.
З огляду на наведене та з урахуванням того, що неявка представників відповідача не перешкоджає всебічному, повному та об`єктивному розгляду всіх обставин справи, суд вважає за можливе розглянути справу за наявними в ній матеріалами.
03.11.2026 судом оголошено вступну та резолютивну частини рішення.
Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд
В С Т А Н О В И В:
Рішенням адміністративної колегії Південно-Західного міжобласного територіального відділення Антимонопольного комітету України (надалі - Відділення, позивач) від 16 травня 2025 року №72/49-р/к (далі - рішення №72/49-р/к) у справі 72/20-24, згідно абзацу другого частини другої статті 52 Закону України "Про захист економічної конкуренції" визнано, що Товариство з обмеженою відповідальністю "Екна Україна" (далі - ТОВ "Екна Україна", відповідач) та Товариство з обмеженою відповідальністю "Дельта-Стар" (далі - ТОВ "Дельта-Стар") вчинили порушення, передбачені пунктом 1 статті 50 та пунктом 4 частини другої статті 6 Закону України "Про захист економічної конкуренції", у вигляді вчинення антиконкурентних узгоджених дій, які стосуються спотворення результатів торгів та накладення штрафу у розмірі 68 000,00 грн.
Рекомендованим листом від 28.05.2025 №72-02/2266е (трекінг №0601152419000) на адресу відповідача було направлено копію витягу з зазначеного рішення Відділення.
У листі відповідач попереджався, що у разі несплати штрафу у встановлений в рішенні строк з дня отримання копії зазначеного рішення, буде додатково нараховуватись пеня у розмірі 1,5 % від суми штрафу за кожен день прострочення відповідно до частини п`ятої статті 56 Закону України "Про захист економічної конкуренції.
Згідно рекомендованого повідомлення про вручення поштового відправлення № 0601152419000 (довідка АТ Укрпошта ф.119) витяг з рішення Адміністративної колегії Відділення № 72/49-р/к отримано відповідачем 04.06.2025.
Відповідно до ст. 56 Закону України "Про захист економічної конкуренції" особа, на яку накладено штраф за рішенням органу Антимонопольного комітету України, сплачує його у двомісячний строк з дня одержання рішення про накладення штрафу. Цей строк не може бути відновлено.
Відповідно до ч. 1 ст. 60 Закону України "Про захист економічної конкуренції" заявник, відповідач, третя особа мають право оскаржити рішення органів Комітету повністю або частково до господарського суду у двомісячний строк з дня одержання рішення. Цей строк не може бути відновлено.
Рішення №72/49-р/к у судовому порядку було оскаржено відповідачем.
Ухвалою господарського суду Хмельницької області від 30.07.2025 відкрито провадження у справі №924/761/25.
Ухвалою Північно-західного апеляційного господарського суду було відкрито апеляційне провадження 24 листопада 2025 року.
Рішенням господарського суду Хмельницької області від 07.10.2025 у справі №924/761/25, залишеного без змін постановою апеляційного суду від 20.01.2026 у позові відмовлено.
Отже, рішення №72/49-р/к є законним та відповідно до частини 2 статті 56 Закону України "Про захист економічної конкуренції" та статті 22 Закону України "Про Антимонопольний комітет України" є обов`язковим до виконання.
11 лютого 2026 року відповідачем сплачено штраф у розмірі 68 000,00 грн (платіжна інструкція №2137 від 11.02.2026).
Відповідно до частини 5 статті 56 Закону України "Про захист економічної конкуренції", за кожний день прострочення сплати штрафу стягується пеня у розмірі півтора відсотка від суми штрафу. Розмір пені не може перевищувати розміру штрафу, накладеного відповідним рішенням органу Антимонопольного комітету України.
Позивач нараховує відповідачеві пеню у розмірі 63 240,00 грн за наступним розрахунком.
Сума штрафу, накладеного рішенням відповідача складає 68 000,00 гривень. Розмір пені за один день прострочення сплати штрафу складає 1 020,00 гривень (68 000,00 грн х 1.5% = 1 020,00 грн). Період нарахування пені за прострочення сплати штрафу:
- за період з 14.10.2025 по 23.11.2025 (з моменту прийняття рішення господарським судом Хмельницької області, враховуючи залишок - 41 день в межах двомісячного строку, який зупинявся у зв`язку з розглядом у суді І інстанції (ч. 3 статті 56) до прийняття Північно-західним апеляційним господарським судом ухвали про відкриття апеляційного провадження - 24.11.2025):
1) початок нарахування пені за прострочення сплати штрафу - 14.10.2025;
2) за період з 14.10.2025 по 23.11.2025 прострочено 41 день сплати штрафу;
3) розмір пені за один день прострочення сплати штрафу складає 1 020,00 (одна тисяча двадцять гривень) (68 000,00 х 1,5%) = 1 020,00 гривень, де: 68 000,00 гривень - розмір штрафу, накладеного рішенням адміністративної колегії Відділення за порушення законодавства про захист економічної конкуренції; 1,5 % - розмір пені від суми штрафу за кожен день прострочення, відповідно до ч. 5 ст. 56 Закону України "Про захист економічної конкуренції";
4) за період з 14.10.2025 по 23.11.2025 сума пені за прострочення сплати штрафу складає 41 820,00 гривень (41 день х 1020,00 гривень = 41 820,00 гривень, де: 41 день - кількість прострочених днів за період з 14.10.2025 по 23.11.2025; 1 020,00 гривень - розмір пені за один день прострочення сплати штрафу);
- за період з 21.01.2026 по 10.02.2026 (з моменту прийняття Північно-західним апеляційним господарським судом постанови 20.01.2026 до дня сплати штрафу - 11.02.2026):
1) початок нарахування пені за прострочення сплати штрафу - 21.01.2026;
2) за період з 21.01.2026 по 10.02.2026 прострочено 21 день сплати штрафу;
3) розмір пені за один день прострочення сплати штрафу складає 1 020,00 (одна тисяча двадцять гривень) (68 000,00 х 1,5%) = 1 020,00 гривень, де: 68 000,00 гривень - розмір штрафу, накладеного рішенням адміністративної колегії Відділення за порушення законодавства про захист економічної конкуренції; 1,5 % - розмір пені від суми штрафу за кожен день прострочення, відповідно до ч. 5 ст. 56 Закону України "Про захист економічної конкуренції";
4) за період з 21.01.2026 по 10.02.2026 сума пені за прострочення сплати штрафу складає 21 420, 00 гривень (21 день х 1 020,00 гривень = 21 420,00 гривень, де: 21 день - кількість прострочених днів за період з 21.01.2026 по 10.02.2026; 1020,00 гривень - розмір пені за один день прострочення сплати штрафу).
Отже, загальний розмір пені становить 63 240,00 грн.
Станом на день розгляду спору пеня не сплачена, доказів на підтвердження її оплати відповідачем не надано.
Враховуючи викладене, вимоги позивача про стягнення пені в розмірі 63 240,00 грн є обґрунтованими, такими, що підтверджуються матеріалами справи, у зв`язку з чим підлягають задоволенню.
В свою чергу, відповідач просив зменшити пеню до 1 000,00 грн, з приводу чого суд вказує наступне.
Відповідно до ч. 1 ст. 1 Цивільного кодексу України, цивільним законодавством регулюються особисті немайнові та майнові відносини (цивільні відносини), засновані на юридичній рівності, вільному волевиявленні, майновій самостійності їх учасників.
Частиною 1 ст. 2 Закону України "Про захист економічної конкуренції" визначено, що цим Законом регулюються відносини органів державної влади, органів місцевого самоврядування, органів адміністративно-господарського управління та контролю із суб`єктами господарювання; суб`єктів господарювання з іншими суб`єктами господарювання, із споживачами, іншими юридичними та фізичними особами у зв`язку з економічною конкуренцією.
Правовідносини, що склалися між сторонами у справі виникли не з актів цивільного законодавства, а в результаті порушення відповідачем законодавства про захист економічної конкуренції, у вигляді антиконкурентних узгоджених дій.
Пеня, нарахована позивачем, є видом відповідальності за несплату штрафу у строк встановлений ч. 3 ст. 56 Закону України "Про захист економічної конкуренції".
Закон, на підставі приписів якого нараховано штраф та пеню, визначає правові засади підтримки та захисту економічної конкуренції, обмеження монополізму в господарській діяльності і спрямований на забезпечення ефективного функціонування економіки України на основі розвитку конкурентних відносин.
У даному випадку, накладений на відповідача штраф є видом відповідальності за вчинення правопорушення, а нарахована пеня - способом забезпечення сплати цього штрафу.
Відносини, пов`язані з притягненням до відповідальності за порушення законодавства про захист економічної конкуренції, шляхом накладення штрафів та їх стягнення у судовому порядку органами Комітету, не є господарськими (або цивільними) відносинами, оскільки в даному випадку орган Комітету не виступає як суб`єкт господарсько-правових (або цивільно-правових) відносин, а реалізує повноваження, встановлені законодавством про захист економічної конкуренції.
При застосуванні приписів ст. 56 Закону України "Про захист економічної конкуренції" (щодо стягнення з суб`єктів господарювання штрафу та пені у зв`язку з порушенням ними законодавства про захист економічної конкуренції) необхідно враховувати, що названий Закон не містить норм, які надавали б господарському суду право зменшувати розмір (а відтак і суму) стягуваних штрафу та/або пені (у разі їх правомірного нарахування).
Аналогічна позиція викладена у постановах Верховного Суду від 13.02.2018 у справі №910/20661/16, від 22.01.2019 у справі № 915/304/18, від 16.06.2022 у справі №917/530/21 тощо.
Накладений на відповідача штраф є видом відповідальності за вчинення правопорушення, а нарахована пеня - способом забезпечення сплати цього штрафу.
Нарахування пені в даному випадку не є видом відповідальності за вчинене порушення антиконкурентного законодавства; вказані нарахування застосовані Комітетом на підставі Закону України "Про захист економічної конкуренції" та не пов`язані з невиконанням чи неналежним виконанням грошового зобов`язання або зобов`язання щодо сплати податків і зборів, а тому не належать до цивільних правовідносин.
Водночас нарахування та стягнення пені, передбаченої ч. 5 ст. 56 Закону України "Про захист економічної конкуренції", має обов`язковий характер, не потребує прийняття будь-якого рішення органу державної влади про її застосування.
Тобто, виходячи з наведеного, суд приходить до висновку, що в даному випадку, на відміну від норм цивільного законодавства, приписами Закону України "Про захист економічної конкуренції" можливість зменшення розміру пені, заявленої до стягнення не передбачено, оскільки такий вид нарахування пені є видом відповідальності за несплату штрафу у строк, встановлений ч. 3 ст. 56 Закону України "Про захист економічної конкуренції".
Частинами 1, 3 статті 74 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень; докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.
Як вказано в статті 76 Господарського процесуального кодексу України, належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
Статтею 77 Господарського процесуального кодексу України встановлено що, обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Докази, одержані з порушенням закону, судом не приймаються.
В статті 79 Господарського процесуального кодексу України вказано, що наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.
Відповідно до частини 1 статті 86 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
Враховуючи наведене вище, суд приходить до висновку про задоволення позову Південно-західного міжобласного територіального відділення Антимонопольного комітету України повністю та стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "Екна Україна" пені у розмірі 63 240,00 грн.
Відповідно до вимог статті 129 Господарського процесуального кодексу України судові витрати позивача по сплаті судового збору покладаються на відповідача у зв`язку з задоволенням позову.
Надаючи оцінку іншим доводам учасників судового процесу судом враховано, що обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи (ч. 5 ст. 236 Господарського процесуального кодексу України).
Відповідно до п. 3 ч. 4 ст. 238 Господарського процесуального кодексу України, у мотивувальній частині рішення зазначається, зокрема, мотивована оцінка кожного аргументу, наведеного учасниками справи, щодо наявності чи відсутності підстав для задоволення позову, крім випадку, якщо аргумент очевидно не відноситься до предмета спору, є явно необґрунтованим або неприйнятним з огляду на законодавство чи усталену судову практику.
Згідно усталеної практики Європейського суду з прав людини, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення від 09.12.1994 Європейського суду з прав людини у справі "Руїс Торіха проти Іспанії"). Крім того, вмотивоване рішення дає стороні можливість оскаржити його та отримати його перегляд вищестоящою інстанцією.
Аналізуючи питання обсягу дослідження доводів учасників справи та їх відображення у судовому рішенні, суд першої інстанції спирається на висновки, що зробив Європейський суд з прав людини від 18.07.2006 у справі "Проніна проти України", в якому Європейський суд з прав людини зазначив, що пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі ст.6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи.
У рішенні Європейського суду з прав людини "Серявін та інші проти України" вказано, що усталеною практикою Європейського суду з прав людини, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі "Руїс Торіха проти Іспанії" (від 9 грудня 1994 року, серія A, № 303-A). Хоча національний суд має певну свободу розсуду щодо вибору аргументів у тій чи іншій справі та прийняття доказів на підтвердження позицій сторін, орган влади зобов`язаний виправдати свої дії, навівши обґрунтування своїх рішень (див. рішення у справі "Суомінен проти Фінляндії" (№ 37801/97 від 1 липня 2003 року). Ще одне призначення обґрунтованого рішення полягає в тому, щоб продемонструвати сторонам, що вони були почуті. Крім того, вмотивоване рішення дає стороні можливість оскаржити його та отримати його перегляд вищестоящою інстанцією. Лише за умови винесення обґрунтованого рішення може забезпечуватись публічний контроль здійснення правосуддя (рішення у справі "Гірвісаарі проти Фінляндії" №49684/99 від 27 вересня 2001 року).
Аналогічна правова позиція викладена у постановах від 13.03.2018, від 24.04.2019 Верховного Суду по справах №910/13407/17 та №915/370/16.
З огляду на вищевикладене, всі інші заяви, клопотання, доводи та міркування учасників судового процесу залишені судом без задоволення та не прийняті до уваги як законодавчо необґрунтовані та безпідставні.
Керуючись статтями 129, 236-241 Господарського процесуального кодексу України, суд
В И Р І Ш И В:
1. Позов задовольнити повністю.
2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Екна Україна" (02141, м. Київ, вул. Лариси Руденко, будинок 6А, ідентифікаційний код юридичної особи 43476054) пеню у розмірі 63 240 (шістдесят три тисячі двісті сорок) грн 00 коп. і зарахувати зазначену суму в дохід загального фонду Державного бюджету України на рахунок УК у м. Хмельницькому, код ЄДРПОУ 37971775, Банк отримувача - Казначейство України (ЕАП), рахунок UA098999980313070106000022775, код класифікації доходів бюджету - 21081100 (символ звітності 106).
3. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Екна Україна" (02141, м. Київ, вул. Лариси Руденко, будинок 6А, ідентифікаційний код юридичної особи 43476054) на користь Південно-західного міжобласного територіального відділення Антимонопольного комітету України (29005, м. Хмельницький, вул. Героїв Майдану, 12, 8 поверх, ідентифікаційний код юридичної особи 21312821) судовий збір у розмірі 2 662 (дві тисячі шістсот шістдесят дві) грн 40 коп.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду відповідно до положень Господарського процесуального кодексу України подається до Північного апеляційного господарського суду протягом 20 (двадцяти) днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Повний текст рішення складено 04.11.2026.
Суддя О.В. Мандриченко
Судове рішення № 141184769, Господарський суд м. Києва було прийнято 03.11.2026. Форма судочинства - Господарське, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти необхідні дані про це судове рішення. Ми забезпечуємо зручний та швидкий доступ до поточних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних охоплює повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам легко знаходити необхідні дані.
Це рішення відноситься до справи № 910/6666/26. Юридичні особи, які зазначені в тексті цього судового документа: