Єдиний державний реєстр судових рішень
ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 334-68-95, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.uaРІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
м. Київ
22.10.2026Справа № 910/10029/26Господарський суд міста Києва у складі судді Полякової К.В., за участі секретаря судового засідання Саруханян Д.С., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження
за позовом фізичної особи-підприємця Арабажиу Олександра Юрійовича
до Товариства з обмеженою відповідальністю "Вунаветіс"
про стягнення 383340,29 грн.
за участі представників:
від позивача: Арабажиу О.Ю., Мамонова В.М.
від відповідача: не з`явився,
ОБСТАВИНИ СПРАВИ:
Фізична особа-підприємець Арабажиу Олександр Юрійович звернувся до Господарського суду міста Києва із позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Вунаветіс" про стягнення за договором про надання послуг від 06.06.2023 № 060623 заборгованості в розмірі 353085 грн., трьох процентів річних у розмірі 7578 грн. та інфляційних втрат у розмірі 22677,29 грн.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 17.08.2026 позовну заяву залишено без руху та надано строк на усунення її недоліків.
24.08.2026 та 25.08.2026 через систему "Електронний суд" та через відділ діловодства та документообігу суду від позивача надійшли заяви про усунення недоліків позовної заяви.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 31.08.2026 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі. Розгляд справи постановлено здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням сторін та призначено судове засідання.
Дана ухвала суду направлена, зокрема, відповідачу рекомендованим листом із повідомленням про вручення на адресу місцезнаходження відповідача, зазначену в позовній заяві та Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, а саме: 03110, м. Київ, вул. Кочура Григорія, буд. 19, корп. 6, офіс 1.
Проте конверт із копією вищенаведеної ухвали повернуто на адресу суду підприємством поштового зв`язку без вручення відповідачу.
Положеннями статей 89, 93 ЦК України передбачено, що місцезнаходженням юридичної особи є фактичне місце ведення діяльності чи розташування офісу, з якого проводиться щоденне керування діяльністю юридичної особи та здійснення управління і обліку. Відомості про організаційно-правову форму юридичної особи, її найменування, місцезнаходження, органи управління, філії та представництва, мету установи, а також інші відомості, встановлені законом вносяться до єдиного державного реєстру.
Таким чином, направлення ухвали суду здійснено за відповідною адресою місцезнаходження відповідача, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань.
Згідно з частиною 7 статті 120 ГПК України учасники судового процесу зобов`язані повідомляти суд про зміну свого місцезнаходження чи місця проживання під час розгляду справи.
Відтак, ухвала суду про відкриття провадження у справі направлялася за адресою місцезнаходження відповідача згідно відомостей з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань за відсутності заяви про зміну його місцезнаходження.
За приписами частини 6 статті 242 Господарського процесуального кодексу України днем вручення судового рішення є, зокрема, день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, повідомленою цією особою суду; день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, яка зареєстрована у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.
При цьому, судом також враховано, що згідно з частинами 1, 2 статті 3 Закону України "Про доступ до судових рішень" для доступу до судових рішень судів загальної юрисдикції Державна судова адміністрація України забезпечує ведення Єдиного державного реєстру судових рішень. Єдиний державний реєстр судових рішень - автоматизована система збирання, зберігання, захисту, обліку, пошуку та надання електронних копій судових рішень.
Судові рішення, внесені до Реєстру, є відкритими для безоплатного цілодобового доступу на офіційному веб-порталі судової влади України (частина 1 статті 4 Закону України "Про доступ до судових рішень").
Таким чином, відповідач мав право та можливість ознайомитися з ухвалою суду в Єдиному державному реєстрі судових рішень (www.reyestr.court.gov.ua).
До того ж, в ухвалі суду про відкриття провадження у справі звернуто увагу відповідача на обов`язок зареєструвати свій електронний кабінет та на можливість ознайомлення з матеріалами справи через Єдину судову інформаційно-телекомунікаційну систему або її окрему підсистему (модуль), що забезпечує обмін документами.
Натомість, відповідач усупереч частини 6 статті 6 ГПК України реєстрацію свого електронного кабінету в Єдиній судовій інформаційно-комунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами, не здійснив.
За частиною 2 статті 178 Господарського процесуального кодексу України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи. Аналогічна норма міститься у частині 9 статті 165 ГПК України.
Оскільки відповідач не скористався своїм правом на подання відзиву, справа розглядається за наявними матеріалами у відповідності до приписів частини 9 статті 165 та частини 2 статті 178 ГПК України.
Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд
ВСТАНОВИВ:
06.06.2023 між позивачем (далі - Виконавець) та відповідачем (Товариство з обмеженою відповідальністю "Сонус", що надалі перейменовано на Товариство з обмеженою відповідальністю "Вунаветіс", далі - Замовник) укладено Договір про надання послуг №060623 (надалі - Договір), відповідно до п. 1.1 якого Виконавець зобов`язується за завданням Замовника за плату (винагороду) надати йому послуги відповідно до умов Договору та завдання Замовника (далі - «Послуги»).
Згідно з п. 1.2 Договору конкретний перелік, зміст (обсяг) Послуг, строки надання та вартість Послуг погоджуються Сторонами у Протоколі узгодження змісту та ціни послуг надалі - «Протокол»), що також вважається технічним завданням Замовника та є невід`ємною частиною Договору.
У пункті 4.1 Договору вказано, що визначення вартості Послуг здійснюється шляхом встановлення Сторонами фіксованої ціни за конкретні Послуги під час конкретного періоду, про що Сторони до початку надання Послуг підписують відповідний Протокол. Факт надання Послуг Виконавцем Замовнику за цим Договором засвідчується Актом приймання-передавання послуг (надалі - «Акт»), який погоджується і підписується Сторонами в останній день періоду надання Послуг, вказаного у Протоколі, та який є підставою для здійснення розрахунків.
Відповідно до п. 4.3 Договору оплата наданих згідно з Договором Послуг здійснюється у гривнях у безготівковому порядку, шляхом перерахування суми винагороди, вказаної у відповідному Акті, Замовником на розрахунковий рахунок Виконавця протягом 3 робочих днів з моменту підписання відповідного Акту.
Пунктом 4.4 Договору передбачено, що за наявності у Замовника зауважень щодо надання Послуг за Договором, Замовник надсилає Виконавцю Протокол розбіжностей, де він вносить запис про суть та причини своїх зауважень. За відсутності спростування з боку Виконавця в терміни, визначені для здійснення виплати, Замовник сплачує ту суму, яка ним не оспорюється. Розмір виплати, що становить предмет спору, сплачується після вирішення суперечок між Сторонами. В такому випадку Замовник не несе жодних штрафних санкцій за затримку виплати спірної суми.
Договір набирає чинності з моменту його підписання Сторонами та діє до 31.12.2023 (п. 6.1 Договору).
У подальшому, до вказаного Договору укладено, зокрема, додаткові угоди від 29.12.2023, від 22.12.2025, якими продовжено строк дії Договору, у тому числі до 31.12.2026 року.
04.09.2025 сторонами складено Протокол № 9 узгодження змісту та ціни послуг до Договору за умовами якого вартість послуг склала 54561,00 грн., строк надання послуг з 04.09.2025 року по 29.09.2025 року.
За результатами наданих послуг 29.09.2025 сторонами підписано Акт приймання-передачі послуг № 9 до Договору, що підтверджується електронною квитанцією у сервісі «Вчасно».
Надалі, позивачем складено Протокол від 01.10.2025 № 10 щодо погодження строку надання послуг з 01 жовтня 2025 року до 31 жовтня 2025 року та Акт приймання-передачі послуг № 10 від 31 жовтня 2025 року на суму 86100,00 грн.; Протокол від 03.11.2025 № 11 щодо погодження строку надання послуг з 03 листопада 2025 року до 28 листопада 2025 року та Акт приймання-передачі послуг № 11 від 28.11.2025 на суму 96324,00 грн.; Протокол № 12 від 01.12.2025 щодо погодження переліку послуг, що мають бути надані у період з 01 грудня 2025 року по 31 грудня 2025 року та Акт приймання-передачі послуг № 12 від 31.12.2025 на суму на суму 86100,00 грн.
Оскільки відповідач оплату наданих позивачем послуг не здійснив, позивач звернувся 23.07.2026 до відповідача з претензією щодо виплати суму боргу в розмірі 353085 грн., до якої долучав протоколи за спірний позовний період.
Проте, відповіді або грошових коштів від відповідача не надійшло, що зумовило звернення позивача з даним позовом до суду.
Частинами 1 та 2 статті 509 ЦК України встановлено, що зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Зобов`язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.
Пунктом 1 частини 2 статті 11 ЦК України передбачено, що однією з підстав виникнення цивільних прав та обов`язків є договори та інші правочини.
Договір є обов`язковим для виконання сторонами (стаття 629 ЦК України).
Статтею 526 ЦК України встановлено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Відповідно до частини 1 статті 901 ЦК України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов`язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов`язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.
Якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов`язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором (частина 1 статті 903 ЦК України).
Згідно з частиною 1 статті 530 ЦК України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк.
За частиною 1 статті 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Із матеріалів справи вбачається, що позивачем складено за фактом надання послуг за Договором Протоколи від 04.09.2025 № 9, від 01.10.2025 № 10, від 03.11.2025 № 11, № 12 від 01.12.2025 щодо узгодження змісту та ціни послуг та Акти приймання-передачі послуг № 9 від 29.09.2025, № 10 від 31.10.2025, № 11 від 28.11.2025, № 12 від 31.12.2025 року.
При цьому, Протокол від 04.09.2025 № 9 та Акт приймання-передачі послуг № 9 від 29.09.2025 підписаний електронним підписом відповідача, у той час як інші спірні протоколи та акти підпису відповідача не містять.
Разом із цим, до матеріалів справи не надано доказів того, що відповідач висував зауваження щодо обсягу або якості наданих позивачем послуг, зокрема, в передбачений пунктом 4.4 Договору спосіб шляхом надання Протоколів розбіжностей.
За змістом статті 79 ГПК України наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.
Тлумачення змісту цієї статті свідчить, що нею покладено на суд обов`язок оцінювати докази, обставини справи з огляду на їх вірогідність, яка дозволяє дійти висновку, що факти, які розглядаються скоріше були (мали місце), аніж не були (аналогічний висновок викладений у постанові Верховного Суду від 25.06.2020 у справі № 924/233/18).
Водночас, відповідач на момент прийняття рішення не надав документи, які спростовують зазначені позивачем обставини, зокрема, щодо факту надання послуг за Договором за спірними актами за період вересень-грудень 2025 року та їх вартості.
Таким чином, суд вважає доведеною позивачем більш вірогідними засобами доказування наявність у відповідача суми основного боргу в розмірі 353085 грн., у зв`язку з чим позов у цій частині підлягає задоволенню.
Згідно з частиною 2 статті 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений за договором або законом.
Із розрахунку позивача вбачається, що останній не врахував умови п. 4.3 Договору, за якими оплата наданих згідно з Договором послуг здійснюється протягом 3 робочих днів з моменту підписання відповідного акту.
Отже, за арифметичним перерахунком суду, з відповідача підлягає стягненню за Актом приймання-передачі послуг від 29.09.2025 № 9 за період з 03.10.2025 до 07.08.2026 три проценти річних у сумі 2141 грн., за актом № 10 від 31.10.2025 за період із 06.11.2025 до 07.08.2026 три проценти річних у сумі 1946,10 грн., за актом № 11 від 28.11.2025 за період із 04.12.2025 до 07.08.2026 три проценти річних у сумі 1955,51 грн., за актом № 12 від 31.12.2025 за період із 06.01.2026 до 07.08.2026 три проценти річних у сумі 1514,42 грн.
При цьому, нараховані позивачем інфляційні втрати в загальному розмірі 22677,29 грн. підлягають стягненню в повному обсязі.
Відповідно до частини 1 статті 73 Господарського процесуального кодексу України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Згідно з частиною 1 статті 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Статтею 76 ГПК України визначено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
Відповідно до частини 1 статті 77 ГПК України обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
За приписами частини 1 статті 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
Понесені позивачем витрати по оплаті судового збору відповідно до статті 129 ГПК України покладаються на сторін пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Керуючись статтями 86, 129, 232, 236-241 ГПК України, суд
УХВАЛИВ:
Позовні вимоги фізичної особи-підприємця Арабажиу Олександра Юрійовича задовольнити частково.
Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Вунаветіс" (03110, м. Київ, вул. Кочура Григорія, буд. 19, корп. 6, офіс 1; ідентифікаційний код 42627586) на користь фізичної особи-підприємця Арабажиу Олександра Юрійовича ( АДРЕСА_1 ; ідентифікаційний номер НОМЕР_1 ) 353085 (триста п`ятдесят три тисячі вісімдесят п`ять) грн. основної заборгованості, 7557 (сім тисяч п`ятсот п`ятдесят сім) грн. 03 коп. трьох процентів річних, 22677 (двадцять дві тисячі шістсот сімдесят сім) грн. 29 коп. інфляційних втрат, а також 5749 (п`ять тисяч сімсот сорок дев`ять) грн. 79 коп. витрат зі сплати судового збору.
У задоволенні решти позовних вимог відмовити.
Видати наказ після набрання рішенням законної сили.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції.
Повне судове рішення складено: 03.11.2026 року.
Суддя К.В. Полякова
Судове рішення № 141184648, Господарський суд м. Києва було прийнято 22.10.2026. Форма судочинства - Господарське, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти необхідні дані про це судове рішення. Ми пропонуємо зручний та швидкий доступ до поточних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних охоплює повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам легко знаходити необхідні дані.
Це рішення відноситься до справи № 910/10029/26. Організації, які зазначені в тексті цього судового документа: