Рішення № 141184561, 05.10.2026, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м. Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 334-68-95, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.uaРІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

05.10.2026Справа № 910/9332/26

Господарський суд міста Києва у складі головуючого судді ДЖАРТИ В. В. , за участю секретаря судового засідання Рєпкіної Ю. Є. , розглянув у відкритому судовому засіданні за правилами загального позовного провадження справу

за позовом ОСОБА_3

до Товариства з обмеженою відповідальністю " Українське театральне партнерство "

про зобов`язання вчинити дії - надати копії документів,

Представники учасників процесу згідно з протоколом від 05.10.2026,

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

У липні 2026 року ОСОБА_3 звернувся до Господарського суду міста Києва із позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю " Українське театральне партнерство " про зобов`язання надати доступ за місцезнаходженням Товариства та підготувати копії наступних документів:

- аудиторський висновок Товариства з обмеженою відповідальністю " Аудиторська фірма Успіх - Аудит ", проведений в 2025 році на замовлення Товариства з обмеженою відповідальністю " Українське театральне партнерство "; виписку з банку про рух коштів з 01.11.2021 по 31.12.2025; розрахункові листи платників (театрів) авторської винагороди (роялті) з 01.11.2021 по 31.12.2025; договори, додатки до них, листування між авторами та Товариством, яким виплачувалась авторська винагорода (роялті) в період з 01.11.2021 по 31.12.2025; договори, додатки до них, листування між правовласниками та Товариством, яким виплачувалась авторська винагорода (роялті) в період з 01.11.2021 по 31.12.2025; договори, додатки до них, листування між організаціями колективного управління та Товариством, яким виплачувалась авторська винагорода (роялті) в період з 01.11.2021 по 31.12.2025; договори, додатки до них, листування між аудиторськими компаніями та Товариством, які виконували аудит діяльності Товариства в період з 01.11.2021 по 31.12.2025; договори, додатки до них, листування між адвокатами та юридичними компаніями та Товариством, які надавали послуги Товариству в період з 01.11.2021 по 31.12.2025; звіти про нарахування авторської винагороди (роялті) авторам, правовласникам, організаціям колективного управління в період з 01.11.2021 по 31.12.2025; бухгалтерські документи про виплату готівкою авторської винагороди (роялті) авторам/правовласникам в період з 01.11.2021 по 31.12.2025.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 04.08.2026 позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження в справі № 910/9332/26, постановлено здійснювати розгляд справи за правилами загального позовного провадження, підготовче засідання призначено на 26.08.2026 та встановлено строки для вчинення процесуальних дій.

07.08.2026 через систему "Електронний суд" до суду надійшла заява позивача ОСОБА_3 про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 10.08.2026 задоволено заяву ОСОБА_3 про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду.

Ухвалою від 08.09.2026, у зв`язку із перебуванням головуючого судді у відпустці, підготовче засідання призначене на 18.09.2026.

Відповідач представників у підготовче засідання не направив, про причини неявки суду не повідомив, про дату, час та місце проведення підготовчого засідання повідомлений шляхом доставлення 08.09.2026 до електронного кабінету відповідача ухвали суду від 08.09.2026.

У підготовчому засіданні 18.09.2026, керуючись приписами статті 182 та 185 Господарського процесуального кодексу України, враховуючи, що судом здійснено усі необхідні та достатні дії для забезпечення правильного і своєчасного розгляду справи по суті, суд дійшов висновку закрити підготовче провадження та призначити справу до розгляду по суті в судовому засіданні 05.10.2026, про що була постановлена відповідна ухвала.

У судовому засіданні 05.10.2026 позивач просив позовні вимоги задовольнити в повному обсязі, посилаючись на обставини та факти, викладені у позовній заяві.

Відповідач не направив свого представника для участі в судовому засіданні, про дату, час та місце проведення судового засідання повідомлений належним чином, що підтверджується наявними матеріалах справи повідомленнями про доставлення процесуального документа до електронного кабінету особи.

У судовому засіданні 05.10.2026 проголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши пояснення Прокурора та представників Департаменту і Товариства, всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, господарський суд міста Києва

ВСТАНОВИВ:

04.02.2016 в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань зареєстровано Товариство з обмеженою відповідальністю " Українське театральне партнерство " (далі за текстом - Товариство) номер запису в Єдиному державному реєстрі про проведення державної реєстрації юридичної особи - 10741020000058254.

Товариство діє на підставі модельного статуту, затвердженого постановою Кабінету міністрів України від 16.11.2011 № 1182. Докази переходу на модельний статут в редакції постанови Кабінету міністрів України від 27.03.2019 № 367 матеріали справи не містять.

Рішенням Господарського суду міста Києва від 01.05.2023 у справі № 910/12676/22, залишеним без змін постановою Північного апеляційного господарського суду від 22.11.2023 визнано недійсним рішення загальних зборів учасників Товариства, оформлене протоколом загальних зборів Товариства з обмеженою відповідальністю " Українське театральне партнерство " № 3 від 17.11.2021; скасовано реєстраційний запис № 1000741070002058254, вчинений державним реєстратором в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань від 25.11.2021 стосовно ТОВ " Українське театральне партнерство ": державна реєстрація змін до відомостей про юридичну особу, зміна інформації для здійснення зв`язку з юридичною особою, зміна керівника або відомостей про керівника юридичної особи.

Судом встановлено, протоколом загальних зборів ТОВ " Українське театральне партнерство " № 3 від 17.11.2021, зокрема, припинено повноваження ОСОБА_3 як директора Товариства та звільнено з посади директора з 18.11.2021 відповідно до пункту 5 частини 1 статті 41 КЗпП України.

Рішенням Господарського суду міста Києва від 03.03.2025 у справі № 910/1786/24, залишеним без змін постановою Північного апеляційного господарського суду від 21.05.2025

ОСОБА_3 поновлено на посаді директора Товариства, стягнуто з останнього на користь ОСОБА_3 середній заробіток за час вимушеного прогулу за період з 19.11.2021 по 19.11.2022 у сумі 78 181, 82 грн.

Учасниками ТОВ « Українське театральне партнерство » є:

- ОСОБА_4 , громадянство: АДРЕСА_1 . Тип бенефіціарного володіння: Прямий вирішальний вплив. Відсоток частки статутного капіталу або відсоток права голосу: 30;

- ОСОБА_5 , громадянство: АДРЕСА_2 . Тип бенефіціарного володіння: Прямий вирішальний вплив. Відсоток частки статутного капіталу або відсоток права голосу: 70.

З метою реалізації свого законного права на отримання інформації про діяльність Товариства, 10.02.2026 позивач звернувся до відповідача із письмовим запитом про надання інформації та копій документів. Зазначений запит був надісланий на офіційну адресу місцезнаходження Товариства листом. Того ж дня, 10.02.2026 позивач направив електронного листа з прикріпленим файлом запиту на пошту відповідача - ІНФОРМАЦІЯ_6 .

19.02.2026 позивач по WhatsApp направив листа з прикріпленим файлом запиту директору Товариства ОСОБА_6 (станом на 19.02.2026).

Відповідач отримав запит, що підтверджується трекінгом поштових відправлень за номером 03 0580 0161 539, проте у встановлений законом 10-денний строк жодної відповіді не надав, доступу до документів не забезпечив та копій не підготував.

01.05.2026 ОСОБА_3 скерував ще один запит, в якому просив ТОВ « Українське театральне партнерство » надати доступ за місцезнаходженням Товариства для ознайомлення, а також підготувати та видати належним чином засвідчені копії документів згідно з переліком. Зазначений запит був надісланий на офіційну адресу місцезнаходження відповідача цінними листами з описом вкладення. ТОВ « Українське театральне партнерство » отримав запити, що підтверджується трекінгом поштових відправлень за номером R0 3083 0029 660, проте у встановлений законом 10-денний строк жодної відповіді не надав, доступу до документів не забезпечив та копій не підготував.

Наведені обставини стали підставою звернення із даним позовом до суду, в межах якого ОСОБА_3 просив суд зобов`язати відповідача надати доступ за місцезнаходженням Товариства та підготувати копії документів згідно з переліком.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд міста Києва встановив наступне.

Відповідно до частини 1 статті 2 Господарського процесуального кодексу України завданням господарського судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів, пов`язаних із здійсненням господарської діяльності, та розгляд інших справ, віднесених до юрисдикції господарського суду, з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб, держави.

Законодавчі обмеження матеріально-правових способів захисту цивільного права чи інтересу підлягають застосуванню з дотриманням положень статей 55, 124 Конституції України та статті 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, відповідно до яких кожна особа має право на ефективний засіб правового захисту, не заборонений законом.

Європейський суд з прав людини, зокрема у справі "Белеш та інші проти Чеської Республіки" зазначав, що право на справедливий судовий розгляд, що гарантується статтею 6 §1 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, має здійснюватися відповідно до норм закону, що передбачають наявність у сторін судового розгляду ефективного судового захисту з метою захисту їх цивільних прав та обов`язків.

Згідно ж із статтею 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" суди застосовують при розгляді справ практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

Статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод визнається право на доступ до правосуддя, а статтею 13 Конвенції (право на ефективний засіб юридичного захисту) передбачено, що кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний спосіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження. При цьому під ефективним способом слід розуміти такий, що призводить до потрібних результатів, наслідків, дає найбільший ефект.

Таким чином, ефективний спосіб захисту повинен забезпечити поновлення порушеного права, бути адекватним наявним обставинам.

Застосування конкретного способу захисту цивільного права залежить як від змісту права чи інтересу, за захистом якого звернулася особа, так і від характеру його порушення, невизнання або оспорення. Такі право чи інтерес мають бути захищені судом у спосіб, який є ефективним, тобто таким, що відповідає змісту відповідного права чи інтересу, характеру його порушення, невизнання або оспорення та спричиненим цими діяннями наслідкам. Аналогічна правова позиція міститься в постанові Великої Палати Верховного Суду від 05.06.2018 у справі № 338/180/17.

Оскільки, правовою підставою для звернення до господарського суду є захист порушених або оспорюваних прав і охоронюваних законом інтересів, право на позов у особи виникає після порушення відповідачем її права та захисту підлягає порушене право.

Таким чином, суд, вирішуючи корпоративний спір, зобов`язаний перевірити наявність в позивача суб`єктивного матеріального права або законного інтересу, на захист якого подано позов, а також з`ясувати в чому полягає порушення його корпоративних прав.

Крім того, вирішуючи спір, суд повинен надати об`єктивну оцінку наявності порушеного права чи інтересу позивача, а також визначити, чи відповідає обраний позивачем спосіб захисту порушеного права тим, що передбачені законодавством, та чи забезпечить такий спосіб захисту відновлення його порушеного права.

Реалізація цивільно-правового захисту відбувається шляхом усунення порушень цивільного права чи інтересу, покладення виконання обов`язку по відновленню порушеного права на порушника.

З цією метою суд повинен з`ясувати характер спірних правовідносин сторін (предмет та підставу позову), характер порушеного права позивача та можливість його захисту (відновлення порушеного права чи інтересу) в обраний ним спосіб.

Поданий позову за твердженнями позивача спрямований на захист його права, як учасника Товариства, на отримання інформації про діяльність Товариства.

Згідно з частинами першою та другою статті 96-1 Цивільного кодексу України права учасників юридичних осіб (корпоративні права) - це сукупність правомочностей, що належать особі як учаснику (засновнику, акціонеру, пайовику) юридичної особи відповідно до закону та статуту товариства.

Корпоративні права набуваються особою з моменту набуття права власності на частку (акцію, пай або інший об`єкт цивільних прав, що засвідчує участь особи в юридичній особі) у статутному капіталі юридичної особи.

Згідно із частиною 6 цієї норми, корпоративними відносинами є відносини між учасниками (засновниками, акціонерами, пайовиками) юридичних осіб, у тому числі які виникають між ними до державної реєстрації юридичної особи, а також відносини між юридичною особою та її учасниками (засновниками, акціонерами, пайовиками) щодо виникнення, здійснення, зміни і припинення корпоративних прав.

Пунктами 1, 5 частини третьої статті 96-1 Цивільного кодексу України встановлено, що учасники (засновники, акціонери, пайовики) юридичної особи мають право у порядку, встановленому установчим документом та законом:

- брати участь в управлінні юридичною особою у порядку, визначеному установчим документом, крім випадків, встановлених законом;

- одержувати інформацію про діяльність юридичної особи у порядку, встановленому установчим документом.

Відповідно до пункту 5 частини першої статті 116 Цивільного кодексу України учасники господарського товариства мають право у порядку, встановленому установчим документом товариства та законом одержувати інформацію про діяльність товариства у порядку, встановленому установчим документом.

Правовий статус товариств з обмеженою відповідальністю та товариств з додатковою відповідальністю, порядок їх створення, діяльності та припинення, права та обов`язки їх учасників врегульовані Законом України "Про товариства з обмеженою і додатковою відповідальністю".

Так, пунктом 2 частини першої статті 5 Закону України "Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю" передбачено, що учасники товариства мають право отримувати інформацію про господарську діяльність товариства.

Частиною першою статті 43 Закону України "Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю" визначено, що товариство зобов`язано зберігати такі документи:

1) протокол зборів засновників товариства (рішення одноосібного засновника);

2) статут товариства та зміни до статуту;

3) протоколи загальних зборів учасників;

4) документи товариства, що регулюють діяльність органів товариства, та зміни до них;

5) положення про філії (представництва) товариства у разі їх створення (відкриття);

6) протоколи засідань наглядової ради товариства та колегіального виконавчого органу товариства, накази і розпорядження виконавчого органу товариства;

7) аудиторські висновки та результати надання інших аудиторських послуг;

8) річну фінансову звітність;

9) документи звітності, що подаються відповідним державним органам;

10) документи, пов`язані з випуском емісійних цінних паперів;

11) інші документи, передбачені законодавством, статутом товариства, рішеннями загальних зборів учасників, наглядової ради та виконавчого органу товариства;

12) документи, що підтверджують права товариства на майно;

13) документи бухгалтерського обліку.

Документи, передбачені частиною 1 цієї статті, підлягають зберіганню протягом усього строку діяльності товариства, крім документів бухгалтерського обліку, строки зберігання яких визначаються відповідно до законодавства (частина 3 даної статті).

Згідно з частиною 4 статті 43 Закону України "Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю" товариство забезпечує кожному учаснику (його представнику) доступ до документів, визначених частиною першою цієї статті.

Із аналізу положень частини 5 статті 43 Закону України "Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю" вбачається обов`язок товариства (виконавчого органу) протягом 10 днів з дня надходження письмової вимоги учасника товариства надати такому учаснику копії відповідних документів. Указаний обов`язок не ставиться в залежність від згоди чи незгоди учасника отримати такі документи у запропонований товариством спосіб.

Отже, зі змісту норм статей 5, 43 Закону України "Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю" у сукупності із положеннями статей 96-1, 116 Цивільного кодексу України вбачається, що закон встановлює для юридичної особи імперативний обов`язок щодо надання її учаснику (засновнику) будь-якої інформації щодо діяльності (у тому числі і господарської) товариства. При чому перелік документів, що містять таку інформацію, не є вичерпним.

При цьому, частина 1 статті 43 Закону України "Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю" містить перелік документів з якого неможливо однозначно та вичерпно встановити усі конкретно визначені документи (назви таких), до яких товариство зобов`язано надати доступ його учаснику/учасникам (засновнику/засновникам), адже деякі з пунктів є загальною назвою пакета документів (зокрема, але не виключно, документи звітності; документи, пов`язані з випуском емісійних цінних паперів; документи бухгалтерського обліку), а деякі з них взагалі є відсилочними нормами (зокрема, "інші документи, передбачені законодавством, статутом товариства, рішеннями загальних зборів учасників, наглядової ради та виконавчого органу товариства").

Суд наголошує, що одержання учасником господарського товариства інформації про діяльність товариства у порядку, встановленому установчим документом та законом, є необхідним для реалізації таким учасником своїх корпоративних прав, зокрема правомочностей на участь в управлінні господарською організацію.

Відтак внаслідок невиконання господарським товариством свого обов`язку з надання учаснику господарського товариства на його вимогу інформації про діяльність товариства у порядку, встановленому установчим документом та законом, можуть бути визнані порушеними як право учасника товариства на інформацію, так і його корпоративні права. Аналогічну правову позицію викладено у постановах Верховного Суду від 21.01.2020 у справі № 906/157/19, від 03.12.2020 у справі № 910/13808/19, від 24.12.2020 у справі № 911/73/20.

У свою чергу, для задоволення позову про зобов`язання товариства надати учаснику документи, які товариство зобов`язане йому надати, суд має встановити наявність відмови товариства у наданні документів та врахувати здійснення або нездійснення самим учасником товариства конкретних дій для отримання запитуваних документів.

З представлених суду документів вбачається, що ОСОБА_3 неодноразово надсилав на адресу відповідача ТОВ « Українське театральне партнерство » запити від 10.02.2026 та 01.05.2026 про надання належним чином засвідчених копій документів. Однак на дату подання позовної заяви жодної відповіді позивач не отримав.

Системно проаналізувавши наведене, суд дійшов висновку про те, що позивачем належними та допустимими доказами доведено наявність підстав судового захисту його права, як учасника Товариства, на отримання інформації.

Надаючи оцінку іншим доводам учасників судового процесу судом враховано, що обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи (частина 5 статті 236 Господарського процесуального кодексу України).

Відповідно до пункту 5 частини 4 статті 238 Господарського процесуального кодексу України у мотивувальній частині рішення зазначається, зокрема, мотивована оцінка кожного аргументу, наведеного учасниками справи, щодо наявності чи відсутності підстав для задоволення позову, крім випадку, якщо аргумент очевидно не відноситься до предмета спору, є явно необґрунтованим або неприйнятним з огляду на законодавство чи усталену судову практику.

Разом з тим, суд відзначає, що у викладі підстав для прийняття рішення суду необхідно дати відповідь на доречні аргументи та доводи сторін, здатні вплинути на вирішення спору; виклад підстав для прийняття рішення не повинен неодмінно бути довгим, оскільки необхідно знайти належний баланс між стислістю та правильним розумінням ухваленого рішення; обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент заявника на підтримку кожної підстави; обсяг цього обов`язку суду може змінюватися залежно від характеру рішення.

Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 28.05.2020 у справі № 909/636/16.

Аналізуючи питання обсягу дослідження доводів учасників справи та їх відображення у судовому рішенні, суд першої інстанції спирається на висновки, що зробив Європейський суд з прав людини від 18.07.2006 у справі "Проніна проти України", в якому Європейський суд з прав людини зазначив, що пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція) зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень.

У рішенні Європейського суду з прав людини "Серявін та інші проти України" вказано, що усталеною практикою Європейського суду з прав людини, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункті 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі "Руїс Торіха проти Іспанії" (Ruiz Torija v. Spain) від 09.12.1994, серія A, N 303-A, п. 29). Аналогічна правова позиція викладена у постанові від 13.03.2018 Верховного Суду по справі № 910/13407/17.

З огляду на вищевикладене та встановлені фактичні обставини справи, суд надав вичерпну відповідь на всі питання, що входять до предмета доказування у даній справі та виникають при кваліфікації спірних відносин, як у матеріально-правовому, так і у процесуальному сенсах.

Згідно із статтею 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Таким чином, зважаючи на встановлені обставини, наведенні норми та беручи до уваги, що відповідачем не надано суду належних та допустимих доказів у розумінні статей 76, 77 Господарського процесуального кодексу України наявності обставин, які б у своїй сукупності дали б змогу дійти протилежного висновку, суд дійшов висновку про задоволення позову ОСОБА_3 .

Згідно з приписами статті 129 Господарського процесуального кодексу України судовий збір покладається на відповідача.

Керуючись статтями 73-79, 86, 129, 236-242 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва, -

ВИРІШИВ:

1. Позов ОСОБА_3 про зобов`язання вчинити дії - надати копії документів задовольнити повністю.

2. Зобов`язати Товариство з обмеженою відповідальністю « Українське театральне партнерство » ( 04050, Україна, місто Київ, вулиця Мельникова, будинок 12 ; ідентифікаційний код ЄДРПОУ 40253491 ) надати ОСОБА_3 ( АДРЕСА_4 ; реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_2 ) належним чином засвідчені копії наступних документів Товариства з обмеженою відповідальністю « Українське театральне партнерство »:

- Аудиторський висновок Товариства з обмеженою відповідальністю « Аудиторська фірма «Успіх - Аудит », проведений в 2025 році на замовлення Товариства з обмеженою відповідальністю « Українське театральне партнерство »;

- Виписку з банківських установ про рух коштів з 01.11.2021 по 31.12.2025;

- Розрахункові листи платників (театрів) авторської винагороди (роялті) з 01.11.2021 по 31.12.2025;

- Договори, додатки до них, листування між авторами та Товариством, яким виплачувалась авторська винагорода (роялті) в період з 01.11.2021 по 31.12.2025;

- Договори, додатки до них, листування між правовласниками та Товариством, яким виплачувалась авторська винагорода (роялті) в період з 01.11.2021 по 31.12.2025;

- Договори, додатки до них, листування між організаціями колективного управління та Товариством, яким виплачувалась авторська винагорода (роялті) в період з 01.11.2021 по 31.12.2025;

- Договори, додатки до них, листування між аудиторськими компаніями та Товариством, які виконували аудит діяльності Товариства в період з 01.11.2021 по 31.12.2025;

- Договори, додатки до них, листування між адвокатами та юридичними компаніями та Товариством, які надавали послуги Товариству в період з 01.11.2021 по 31.12.2025;

- Звіти про нарахування авторської винагороди (роялті) авторам, правовласникам, організаціям колективного управління в період з 01.11.2021 по 31.12.2025;

- Бухгалтерські документи про виплату готівкою авторської винагороди (роялті) авторам/правовласникам в період з 01.11.2021 по 31.12.2025.

3. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю « Українське театральне партнерство » ( 04050, Україна, місто Київ, вулиця Мельникова, будинок 12 ; ідентифікаційний код ЄДРПОУ 40253491 ) на користь ОСОБА_3 ( АДРЕСА_4 ; реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_2 ) 3 328,00 грн судового збору.

4. Після набрання рішенням Господарського суду міста Києва законної сили видати відповідний наказ.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається безпосередньо до апеляційного господарського суду протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повне рішення складене 03.11.2026.

СУДДЯ ВІКТОРІЯ ДЖАРТИ