Єдиний державний реєстр судових рішень
Справа № 353/1275/26
Провадження № 2-н/353/62/26
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
04 листопада 2026 рокум.ТлумачСуддя Тлумацького районного суду Івано-Франківської області Луковкіна У.Ю., розглянувши заяву представника заявниці ОСОБА_1 адвоката Герасимчука Олега Олександровича про видачу судового наказу про стягнення з ОСОБА_2 аліментів на утримання дитини у частці від заробітку (доходу), -
В С Т А Н О В И В:
03.11.2026 року до Тлумацького районного суду Івано-Франківської області надійшла заява представника заявниці ОСОБА_1 адвоката Герасимчука О.О. про видачу судового наказу про стягнення з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 аліментів на утримання малолітнього сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у розмірі однієї чверті всіх видів його заробітку (доходу), але не більше десяти прожиткових мінімумів на дитину відповідного віку, починаючи з 03.11.2026 року до досягнення дитиною повноліття. Також представник заявниці просив стягнути з боржника на користь заявниці судові витрати понесені нею на професійну правничу допомогу адвоката в сумі 7000,0 грн.
Згідно ст. 160 ЦПК України, судовий наказ є особливою формою судового рішення, що видається судом за результатами розгляду вимог, передбачених статтею 161 цього Кодексу.
Так, статтею 161 ЦПК України передбачено перелік вимог, за якими може бути видано судовий наказ. Зокрема, відповідно до п. 4 ч. 1 вказаної статті, судовий наказ може бути видано, якщо заявлено вимогу про стягнення аліментів у розмірі на одну дитину - однієї чверті, на двох дітей - однієї третини, на трьох і більше дітей - половини заробітку (доходу) платника аліментів, але не більше десяти прожиткових мінімумів на дитину відповідного віку на кожну дитину, якщо ця вимога не пов`язана із встановленням чи оспорюванням батьківства (материнства) та необхідністю залучення інших заінтересованих осіб.
Таким чином, вимоги про стягнення аліментів на утримання одної дитини у розмірі однієї чверті заробітку (доходу) платника аліментів, але не більше десяти прожиткових мінімумів на дитину відповідного віку, входять до переліку тих, за якими може бути видано судовий наказ.
Натомість у видачі судового наказу в частині вимог про стягнення витрат на професійну правничу допомогу слід відмовити, виходячи з наступного.
Так на підтвердження понесених заявницею ОСОБА_1 витрат на професійну правничу допомогу до матеріалів заяви додано копію договору про надання правової допомоги від 26.10.2026 року, ордеру серії АВ № 1353646 та платіжної інструкції № Р24А6600935327D7010 від 26.10.2026 року про переказ коштів на суму 4000,0 грн.
Із системного аналізу положень ст.ст. 137, 141 ЦПК України вбачається, що склад та розмір витрат, пов`язаних з оплатою правової допомоги, входять до предмету доказування по справі і мають бути підтвердженими належними та допустимими доказами, при цьому законодавець надає іншій стороні право надавати пояснення, заперечення, докази щодо обґрунтованості заявлених до стягнення судових витрат та їх співмірність, клопотання про їх зменшення, тощо. Натомість у рамках наказного провадження боржник позбавлений такої можливості.
Вирішення судом питання про розподіл між сторонами витрат на правничу допомогу адвоката відбувається за участю сторін, статус яких статтею 42 ЦПК України визначений лише в справах позовного провадження, в той час, як за приписами частини другої наведеної норми процесуального права при розгляді вимог у наказному провадженні учасниками справи є заявник та боржник. Порядок розгляду справ наказного провадження визначений розділом ІІ ЦПК України «Наказне провадження». Вказаний розділ ЦПК України окремо не встановлює порядку відшкодування витрат, пов`язаних із розглядом справи, які понесені боржником.
З урахуванням того, що ст. 161 ЦПК України не передбачено видачу судового наказу про стягнення витрат на професійну правничу допомогу та такі витрати не вважаються безспірними, вони не можуть бути стягнуті з боржника при видачі судового наказу про стягнення заборгованості за спожиту електричну енергію.
У наказному порядку підлягають стягненню безспірні грошові суми, до яких цивільним процесуальним законодавством із судових витрат віднесено лише судовий збір.
Європейський суд з прав людини в рішенні в справі «Домбо Бегеер Б.В. проти Нідерландів» зазначив, що рівність сторін передбачає, що кожній стороні має бути надана можливість представляти справу та докази в умовах, що не є суттєво гіршими за умови опонента.
Таким чином, розмір витрат на професійну правничу допомогу та їх обґрунтованість має бути встановлено на засадах рівності та змагальності сторін, а тому заявлені заявником вимоги про стягнення витрат на професійну правничу допомогу не можуть бути вирішені в наказному провадженні.
Відповідно ч. 3 ст. 165 ЦПК України, у разі якщо в заяві про видачу судового наказу містяться вимоги, частина з яких не підлягає розгляду в порядку наказного провадження, суд постановляє ухвалу про відмову у видачі судового наказу лише в частині цих вимог. У разі якщо заявлені вимоги між собою взаємопов`язані і окремий їх розгляд неможливий, суд відмовляє у видачі судового наказу.
Оскільки вимоги про стягнення аліментів на утримання дитини можуть бути вирішені в порядку наказного провадження окремо від вимог про стягнення витрат на професійну правничу допомогу, вважаю, що у видачі судового наказу в частині стягнення витрат на професійну правничу допомогу слід відмовити.
Керуючись ст. 165, 166, 259-261, 353, 355 ЦПК України, суддя,-
П О С Т А Н О В И В:
Відмовити у видачі судового наказу за заявою представника заявниці ОСОБА_1 адвоката Герасимчука Олега Олександровича про стягнення з ОСОБА_2 витрат на професійну правничу допомогу.
Відмова у видачі судового наказу з підстав, передбачених пунктами 3-6 частини першої статті 165 ЦПК України, унеможливлює повторне звернення з такою самою заявою. Заявник у цьому випадку має право звернутися з тими самими вимогами у позовному порядку.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.
Ухвала може бути оскаржена до Івано-Франківського апеляційного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня її складення, що є датою її ухвалення, через Тлумацький районний суд Івано-Франківської області. Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її складання, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.
СуддяУ. Ю. ЛУКОВКІНА
Судове рішення № 141184137, Тлумацький районний суд Івано-Франківської області було прийнято 04.11.2026. Форма судочинства - Цивільне, форма рішення - Ухвала суду. На цій сторінці ви зможете знайти ключові відомості про це судове рішення. Ми надаємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних включає повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам зручно знаходити ключові відомості.
Це рішення відноситься до справи № 353/1275/26. Фірми, які зазначені в тексті цього судового документа: