Рішення № 141182895, 03.11.2026, Лисянський районний суд Черкаської області

Справа № 694/2039/26

Провадження № 2/700/779/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03 листопада 2026 року Лисянський районний суд Черкаської області в складі головуючого судді Бесараб Н.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні в селищі Лисянка цивільну справу №694/2039/26 провадження №2/700/779/26 за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр», представник позивача - Мохир Ярослав Вікторович до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

В С Т А H О В И В:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр», в особі представника Мохиря Ярослава Вікторовича звернулося до суду із позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором.

В обґрунтування своїх вимог позивач посилається на те, що 27.11.2025 між ТОВ «Споживчий центр» та відповідачем укладено кредитний договір №27.11.2025-100001327, відповідно до якого відповідачу надано кредит у розмірі 6800,00 грн строком на 154 дні, дата повернення кредиту 29.04.2026. Процентна ставка «Стандарт» фіксована незмінна у розмірі 1% за один день користування кредитом. Процентна ставка «Економ» фіксована незмінна у розмірі 0,5% за один день користування кредитом. Комісія за надання кредиту 7% від суми кредиту та дорівнює 140,00 грн, комісія за обслуговування кредитної заборгованості 140,00 грн у кожному з 2 чергових періодів, наступних за першим черговим періодом. ТОВ «Споживчий центр» свої зобов`язання за договором виконало в повному обсязі, відповідно до договору від 27.11.2026 та квитанції про перерахунок коштів надало відповідачу кредит у розмірі 6800,00 грн. В свою чергу відповідач свої зобов`язання за договором належним чином не виконує, у зв`язку з чим, станом на дату подання позову утворилася заборгованість у розмірі 15242,88 грн. З урахуванням вищенаведеного, позивач просить суд стягнути з відповідача заборгованість за кредитним договором № 27.11.2026-100001386 в розмірі 15242,88 грн, витрати на сплату судового збору у розмірі 2662,40 грн та витрати пов`язані з надсиланням стороні відповідача позовної заяви у паперовій формі листом з описом вкладення у розмірі 150 грн.

14.08.2026 року відповідач направив відзив на позовну заяву в якому просить в задоволені позовних вимог позивачу відмовити, оскільки позивачем не було надано жодного первинного документа, який би свідчив про перерахування кредитних коштів відповідачу в сумі 6800 грн. Доданий розрахунок заборгованості не є належним доказом надання відповідачеві позики та наявності заборгованості, не прикріплена жодними іншими первинними бухгалтерськими документами, які б містили детальне зазначення нарахувань чи сплат коштів за вказаним кредитним договором, відобразили б детальне формування вказаних сум.

18.08.2026 через систему «Електронний суд» представником позивача надіслано відповідь на відзив, в якому зазначив, що відповідач заперечуючи проти позовних вимог, не надав жодного доказу на підтвердження своїх заперечень або спростувань доводів позивача. Позивач виконав свої зобов`язання за кредитним договором в повному обсязі, надавши відповідачу кредит відповідно до умов укладеного кредитного договору. Просить позовні вимоги задовольнити.

26.08.2026 відповідачем ОСОБА_1 направлено заперечення на відповідь на відзив, в якому просив витребувати у ТОВ «Споживчий центр» деталізований розрахунок боргу та офіційне підтвердження успішного переказу коштів згідно з переліком та повністю відмовити ТОВ «Споживчий центр» у задоволенні позову.

Ухвалою суду від 04 серпня 2026 року позовну заяву прийнято до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження, без виклику сторін.

Ухвалою суду від 02 вересня 2026 року витребувано у АТКБ «ПРИВАТБАНК» докази.

Представник позивача, повідомлена через систему «Електронний суд». Крім того в прохальній частині позовної заяви міститься клопотання про розгляд справи за відсутності представника позивача, заявлені позовні вимоги підтримують в повному обсязі.

Відповідач був належним чином повідомлений про день, час та місце розгляду справи, у відзиві на позов просив справу розглянути за його відсутності.

Згідно з ч. 8 ст. 178 ЦПК України, у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами. Аналогічне положення міститься і в ч. 2 ст. 191 ЦПК України.

Станом на 29.10.2026 клопотань від жодної із сторін про розгляд справи в судовому засіданні з викликом сторін до суду не надходило, тому відповідно до ч. 5 ст. 279 ЦПК України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами.

Згідно з ч.13 ст.7 ЦПК України, розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться.

Дослідивши матеріали справи, надавши оцінку наявним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу окремо шляхом їх всебічного, повного, об`єктивного та безпосереднього дослідження, суд приходить до наступного висновку.

Відповідно до ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Одним із принципів цивільного судочинства є диспозитивність, який полягає у тому, що суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявленою нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим кодексом випадках. Учасник справи, розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд (ст. 13 ЦПК України).

Статтею 12 ЦПК України передбачено, що учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом та кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

За своєю правовою природою договір є правочином. Водночас, договір є й основною підставою виникнення цивільних прав та обов`язків (ст. 11 ЦК України).

Відповідно до ч. 1 ст. 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Сторони є вільними в укладанні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості (ст. 627 ЦК України).

Розглядаючи даний спір, суд виходить із того, що між сторонами виникли правовідносини, які регулюються загальними положення ЦК України про зобов`язання та параграфом 2 Глави 71 ЦК України «Кредит».

Відповідно до ч. 1 ст.509 ЦК України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Статтею 526 ЦК України встановлено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно зі ст. 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Також, частиною 1 статті 1046 ЦК України визначено, що договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.

Згідно зі ст. 1048 ЦК України, позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлюється договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюється договором.

Стаття 1049 ЦК України передбачає, що позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій же сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій же кількості, такого ж роду та такої ж якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, встановлені договором.

На підставі ст. 1054 ЦК України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Відповідно до ч. 2 ст. 1056-1 ЦК України розмір процентів, тип процентної ставки (фіксована або змінювана) та порядок їх сплати за кредитним договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів на дату укладення договору.

Зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином (ст. 599 ЦК України).

Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (ст. 612 ЦК України).

Отже, для належного виконання зобов`язання необхідно дотримуватися визначених у договорі строків (термінів), а прострочення виконання зобов`язання є його порушенням.

Відповідно до статті 629 ЦК України договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Судом із матеріалів справи встановлено, що 27.11.2025 між ТОВ «Споживчий центр» та відповідачем укладено кредитний договір 27.11.2025-100001386, відповідно до якого ОСОБА_1 надано кредит у розмірі 2000,00 грн, строком на 154 дні, дата повернення кредиту 29.04.2025. Процентна ставка «Стандарт» фіксована незмінна у розмірі 1% за один день користування кредитом. Процентна ставка «Економ» фіксована незмінна у розмірі 0,5% за один день користування кредитом. Комісія за надання кредиту 7% від суми кредиту та дорівнює 140,00 грн, комісія за обслуговування кредитної заборгованості 140,00 грн у кожному з 2 чергових періодів, наступних за першим черговим періодом. Вказаний договір підписаний відповідачем за допомогою електронного підпису одноразовим ідентифікатором Е327.

Відповідно до п.3.1. Договору кредитодавець зобов`язується надати кредит позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти, комісію за користування ним.

Відповідно до п. 4.1 Договору кредитодавець надає позичальнику кредит на умовах його строковості, платності і поворотності. Спосіб надання Позичальнику коштів у рахунок кредиту: перерахування на рахунок споживача, уключаючи використання реквізитів електронного платіжного засобу споживача № 5168-74XX-XXXX-2612.

Згідно з п. 4.3. Договору днем надання кредиту вважається день списання відповідної суми коштів з рахунку кредитодавця, а днем погашення кредиту/сплати платежу день надходження коштів у касу кредитодавця готівкою або зарахування на поточний рахунок кредитодавця, що підтверджується випискою з поточного рахунку кредитодавця.

Відповідно до п. 6.1 Договору Позичальник зобов`язується використати Кредит на зазначені в Договорі цілі, що не суперечать чинному законодавству України, і забезпечити своєчасне повернення кредиту та процентів шляхом внесення в касу кредитодавця готівкою або перерахування на рахунок кредитодавця.

28.11.2025 року між кредитодавцем та позичальником було укладено додатковий договір, за яким сторони домовились за взаємною згодою та ініціативою позичальника збільшити суму кредиту, в зв`язку з чим внести наступні зміни до Договору: 1.1. Сума кредиту з дати укладення даного додаткового договору становить 4500,00 грн, яка складається з усіх траншів (частин суми кредиту), зазначених в договорі та в укладених сторонами додаткових договорах (чергові Транші) . 1.2. За даним додатковим договором кредитодавець зобов`язується надати позичальнику 2-й Транш у розмірі 2500,00 грн; дата надання/видачі кредиту (2-го Траншу) 28.11.2025. Спосіб надання позичальнику коштів у рахунок кредиту (2-го Траншу): перерахування на рахунок споживача, уключаючи використання реквізитів електронного платіжного засобу споживача 5168-74XX-XXXX-2612. Днем надання кредиту (2-го Траншу) вважається списання відповідної суми коштів з рахунку кредитодавця. Реквізити належного позичальнику електронного платіжного засобу для надання коштів позичальнику: 5168-74XX-XXXX-3187. Строк, на який надається кредит (а саме 2-й Транш) - 153 дні з дати його надання. 1.3. Сторони домовились, що позичальник відповідно до даного додаткового договору зобов`язаний сплатити комісію, пов`язану з наданням 2-го траншу (частини суми кредиту) «Комісія за надання» 7% від суми 2-го траншу (частини суми кредиту), що дорівнює 175,00 грн. Комісія за обслуговування з дати укладення даного Додаткового Договору встановлюється у розмірі 315 грн. 00 коп. Дата повернення 29.04.2026 Вказаний договір підписаний відповідачем за допомогою електронного підпису одноразовим ідентифікатором К653.

30.11.2025 року між кредитодавцем та позичальником було укладено додатковий договір, за яким сторони домовились за взаємною згодою та ініціативою позичальника збільшити суму кредиту, в зв`язку з чим внести наступні зміни до договору: 1.1. Сума кредиту з дати укладення даного додаткового договору становить 6800,00 грн, яка складається з усіх траншів (частин суми кредиту). 1.2. За даним додатковим договором кредитодавець зобов`язується надати позичальнику 3-й Транш у розмірі 2300,00 грн, дата надання/видачі Кредиту (3-го траншу) 30.11.2025. Спосіб надання позичальнику коштів у рахунок кредиту (3-го траншу): перерахування на рахунок споживача, уключаючи використання реквізитів електронного платіжного засобу споживача 5168-74XX-XXXX-2612. Строк, на який надається кредит (а саме 3-й транш) - 151 дні з дати його надання. 1.3. Сторони домовились, що позичальник відповідно до даного додаткового договору зобов`язаний сплатити комісію, пов`язану з наданням 3-го траншу в розмірі 7% від суми 3-го траншу, що дорівнює 161,00 грн. 1.4. Комісія за обслуговування з дати укладення даного додаткового договору встановлюється у розмірі 476,00 грн. Вказаний договір підписаний відповідачем за допомогою електронного підпису одноразовим ідентифікатором К144.

Позивач надав відповідачу кредит у розмірі 2000,00 грн, що підтверджується інформацією надавача платіжних послуг ТОВ «УНІВЕРСАЛЬНІ ПЛАТІЖНІ РІШЕННЯ» №1-1806 від 18.06.2026 про успішне перерахування коштів на платіжну

картку клієнта: 27.11.2025 14:30:43 на суму 2000,00 (дві тисячі гривень 00 копійок) грн, номер картки НОМЕР_1 , номер транзакції в системі iPay.ua 932132121, призначення платежу: Видача за договором кредиту №27.11.2025-100001386.

З наданого позивачем до позовної заяви розрахунку заборгованості за договором №27.11.2025-100001327 від 27.11.2025 року станом на 12.06.2026 року відповідач ОСОБА_1 має перед позивачем заборгованість в розмірі 15242,88 грн, що складається з: 6 324,00 грн. - основного боргу, 4 464,88 грн, - залишок відсотків, 4 454.00 грн - залишок відсотків за ст. 625 ЦК України.

Відповідач позовні вимоги не визнав, в надісланих до суду відзиві на позовну заяву та запереченні на відповідь на відзив просить в задоволені позовних вимог ТОВ «Споживчий центр» відмовити, оскільки позивачем не надано повної інформації, яка дозволить суду встановити результат операції: фактичне зарахування 6800 грн. саме відповідачу, на конкретний платіжний засіб, із конкретним ідентифікатором та статусом виконання.

З витребуваної судом інформації в АТ КБ «ПриватБанк» від 10.09.2026 року №20.1.0.0/7-260903/60491-БТ вбачається, що зарахування коштів на суму 6800 грн. по картковому рахунку НОМЕР_1 за період з 27.11.2025 - 01.12.2025 відсутнє.

За змістом статей 12, 81 ЦПК України, кожна сторона зобов`язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи не вчиненням нею процесуальних дій.

Сторона, яка посилається на ті чи інші обставини, знає і може навести докази, на основі яких суд може отримати достовірні відомості про них. В іншому випадку, за умови недоведеності тих чи інших обставин суд вправі ухвалити рішення по справі на користь протилежної сторони. Отже, доказування є юридичним обов`язком сторін і інших осіб, які беруть участь у справі, а не суду.

У справах про стягнення кредитних коштів на банк або іншу фінансову установу покладений обов`язок довести факт передачі коштів позичальнику у розмірі та на умовах, встановлених договором, в іншому випадку, без доведення цього факту, втрачається право банку на пред`явлення будь-якої вимоги.

Доведення позивачем умов кредитування і наявності заборгованості є обов`язком позивача, виходячи з принципу змагальності сторін, закріпленогостаттею 12 ЦПКУкраїни.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 18 березня 2019 року у справі №61-28582ск18.

Зазначивши в позовній заяві, відповіді на відзив про розгляд справи без виклику представника позивача, позивач тим самим підтвердив, що подав усі докази на обґрунтування своїх вимог разом із позовною заявою.

Позивачем доведено факт укладення кредитного договору №27.11.2025-100001327 від 27.11.2025 року між позивачем та відповідачем, факт отримання відповідачем грошових коштів в сумі 2000 грн. Інших доказів на підтвердження отримання грошових коштів в сумі 6800 грн., зокрема, виписки за картковим рахунком відповідача, відкритим в АТ КБ «ПриватБанк», позивачем суду надано не було, а тому суд дійшов висновку про те, що позивач не довів належними та допустимими доказами наявність заборгованості, що заявлена до стягнення, у зв`язку з чим суд позбавлений можливості належним чином перевірити видачу банком відповідачу кредитних коштів в загальному розмірі 6800 грн., користування відповідачем кредитними коштами в сумі 6800 грн.

Враховуючи погодження сторонами умов зазначеного кредитного договору, фактичного надання позичальнику кредитних коштів в сумі 2000 грн, судом самостійно зроблено розрахунок за кредитним договором №27.11.2025-100001327 від 27.11.2025 року, з якого: сума кредиту 2000 грн., проценти 3080 грн (період 154 дні), комісія за надання кредиту 140 грн., що в загальному розмірі становить 5220 грн.

З розрахунку заборгованості судом встановлено, що відповідачем сплачено заборгованість за кредитним договором в загальному розмірі 7964,00 грн., а саме: 12.12.2025р. 1538,00 грн, 24.12.2025 року 1428,00 грн, 29.01.2026 р.- 4998,00 грн., які необхідно зарахувати в рахунок погашення заборгованості за кредитом.

Щодо стягнення відсотків відповідно до ст.625 ЦК України в сумі 4454 грн., суд зазначає наступне.

Суд не погоджується з розміром процентів відповідно до ст.625 ЦК України за користування кредитом, які просить стягнути позивач, з таких підстав.

Закон України «Про споживче кредитування» визначає загальні правові та організаційні засади споживчого кредитування в Україні відповідно до міжнародно-правових стандартів у цій сфері.

Відповідно до положень пункту 18 Прикінцевих та Перехідних положень ЦК України у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов`язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 цього Кодексу, а також від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. Установлено, що неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем).

Враховуючи ту обставину, що відсотки за ст.625 ЦК України, які передбачені кредитним договором, нараховані у період дії в Україні воєнного стану, вони підлягають списанню кредитодавцем та підстави для їх стягнення за рішенням суду відсутні.

Отже, не вбачається підстав для стягнення з відповідача на користь позивача в порядку повернення кредиту будь-яких коштів. З огляду на наведене, позов задоволенню не підлягає.

Щодо розподілу судових витрат

Відповідно до вимог ст. 141 Цивільного процесуального кодексу України, судові витрати, пов`язані з розглядом справи, у разі відмови в позові покладаються на позивача.

На підставі ст.ст.11,205,207, 512-515,526,610,612, 625-629,634,638, 1049,1050,1054 ЦК України, суд,-

У Х В А Л И В:

У задоволенні позову товариства з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр», представник позивача - Мохир Ярослав Вікторович до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором відмовити.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Реквізити сторін:

Позивач Товариство з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр», місцезнаходження: 01032, м. Київ, вул. Саксаганського, 133 А, код ЄДРПОУ: 37356833.

Представник позивача Мохир Ярослав Вікторович, місцезнаходження: вул. Саксаганського, 133 А, м. Київ.

Відповідач ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , реєстраційний номер облікової карти платників податків: НОМЕР_2 , місце реєстрації: АДРЕСА_1 .

Суддя Наталія БЕСАРАБ