Ухвала суду № 141182855, 02.11.2026, Канівський міськрайонний суд Черкаської області

Справа № 697/974/26

провадження № 2/697/794/2026

У Х В А Л А

02 листопада 2026 року м. Канів

Канівський міськрайонний суд Черкаської області у складі:

головуючого-судді Колісник Л.О.,

за участю секретаря Румини М.В.,

представника позивача -Ковальчука В.В.,

представника відповідача Чебуніної А.М.,

розглянувши у відкритому підготовчому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ПРИВАТНОГО АКЦІОНЕРНОГО ТОВАРИСТВА ЛІКУВАЛЬНО-ОЗДОРОВЧИХ ЗАКЛАДІВ ПРОФСПІЛОК УКРАЇНИ 'УКРПРОФОЗДОРОВНИЦЯ' про визнання недійсним договору купівлі-продажу,

ВСТАНОВИВ:

У провадженні Канівського міськрайонного суду Черкаської області знаходиться цивільна справа за позовом ОСОБА_1 до Приватного акціонерного товариства лікувально-оздоровчих закладів профспілок України "Укрпрофоздоровниця" про визнання недійсним договору купівлі-продажу.

Ухвалою судді від 24.04.2026 позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито загальне позовне провадження у справі, призначено підготовче засідання.

Підготовче судове засідання відкладалося у зв`язку із перебуванням головуючого судді у відпустці та оголошувалися перерви за клопотанням учасників.

Представник позивача через систему «Електронний суд» подав клопотання про долучення до матеріалів справи доказів про відшкодування витрат позивача у справі № 697/2669/21, оскільки такі докази не могли бути подані раніше, до винесення постанови Верховним Судом 15.07.2026 про перерозподіл судових витрат.

Також представником позивача подано клопотання про визнання зловживання процесуальними правами, у якому представник позивача просить визнати дії позивача та його представників, які сприяють затягуванню розгляду справи, зловживанням процесуальними правами та застосувати до позивача заходи, передбачені ст. 144 ЦПК України у виді штрафу.

Представники позивача Янчик М.І. та Теренчук А.П. подали до суду через «Електронний суд» заяви про припинення повноважень, а адвокат Чебуніна А.М. про вступ у справу як представника відповідача.

У підготовче засідання позивач не з`явився, уповноважив представляти свої інтереси свого представника.

Представник позивача у підготовчому судовому засіданні клопотання про долучення доказів підтримав, просив його задовольнити та визнати дії представників відповідача які затягують розгляд справи, зловживанням процесуальними правами, стягнути з позивача штраф в порядку ст. 144 ЦПК України чи застосувати інші заходи, передбачені цією нормою та призначити справу до судового розгляду.

Представник відповідача у підготовчому засіданні проти долучення додаткових доказів не заперечувала, просила відмовити у задоволенні заяви про визнання дій представників відповідача зловживанням процесуальними правами, оголосити перерву, оскільки їй необхідног ознайомитися з матеріалами справи.

Вислухавши учасників, дослідивши матеріали справи та подані заяви суд встановив наступне.

Відповідно до положень статті 2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави. Суд та учасники судового процесу зобов`язані керуватися завданням цивільного судочинства, яке превалює над будь-якими іншими міркуваннями в судовому процесі. Основними засадами (принципами) цивільного судочинства, зокрема, є: верховенство права, повага до честі і гідності, рівність усіх учасників судового процесу перед законом та судом та неприпустимість зловживання процесуальними правами.

Відповідно до ст. 12 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій. Суд, зберігаючи об`єктивність і неупередженість:1) керує ходом судового процесу; 2) сприяє врегулюванню спору шляхом досягнення угоди між сторонами; 3) роз`яснює у випадку необхідності учасникам судового процесу їхні процесуальні права та обов`язки, наслідки вчинення або невчинення процесуальних дій; 4) сприяє учасникам судового процесу в реалізації ними прав, передбачених цим Кодексом; 5) запобігає зловживанню учасниками судового процесу їхніми правами та вживає заходів для виконання ними їхніх обов`язків.

Відповідно до ч.1, 3 ст. 13 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд. Таке право мають також особи, в інтересах яких заявлено вимоги, за винятком тих осіб, які не мають процесуальної дієздатності.

Відповідно до п. 3) ч. 1 ст 43 ЦПК України учасники справи мають право подавати заяви та клопотання, надавати пояснення суду, наводити свої доводи, міркування щодо питань, які виникають під час судового розгляду, і заперечення проти заяв, клопотань, доводів і міркувань інших осіб.

Відповідно до п. 10 ч. 2 ст. 197 ЦПК України у підготовчому засіданні суд вирішує заяви та клопотання учасників справи.

З аналізу вказаних норм вбачається, що подання заяв, пояснень, клопотань, заперечень, доводів, міркуваннь є правом учасників. При цьому цивільний процесуальний кодекс України не встановлює обов`язок учасника подавати їх виключно в усній чи письмовій формі.

Згідно з ч.1 ст.76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень.

У відповідності до ч.1, 5 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.

У відповідності до ч. 1, 2, 5 ст.263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Згідно зі ст. 80 ЦПК України достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Оскільки подання доказів, письмових пояснень та заперечень сторін у відповідності до ст. 43 ЦПК України є правом сторін, такі подані під час підготовчого провадження, суд дійшов висновку про необхідність приєднання до матеріалів справи поданих додаткових доказів позивача.

Вирішуючи заяву представника позивача про визнання дій представників відповідача зловживанням процесуальними правами та застосування заходів процесуального примусу, передбаченого ст. 144 ЦПК України, суд зазначає наступне.

Відповідно до ст. 2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Суд та учасники судового процесу зобов`язані керуватися завданням цивільного судочинства, яке превалює над будь-якими іншими міркуваннями в судовому процесі.

Відповідно до ст. 44 ЦПК України учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами; зловживання процесуальними правами не допускається.

Залежно від конкретних обставин суд може визнати зловживанням процесуальними правами дії, що суперечать завданню цивільного судочинства, зокрема: подання скарги на судове рішення, яке не підлягає оскарженню, не є чинним або дія якого закінчилася (вичерпана), подання клопотання (заяви) для вирішення питання, яке вже вирішено судом, за відсутності інших підстав або нових обставин, заявлення завідомо безпідставного відводу або вчинення інших аналогічних дій, що спрямовані на безпідставне затягування чи перешкоджання розгляду справи чи виконання судового рішення.

Також суд зазначає, що відповідно до пункту 1 статті 6 Конвенції кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.

У постанові Вищого спеціалізованого суду України від 17.10.2014 № 11 «Про деякі питання дотримання розумних строків розгляду судами цивільних, кримінальних справ і справ про адміністративні правопорушення» зазначається, що оцінюючи поведінку учасників кримінального провадження, слід враховувати існування випадків зловживання процесуальними правами. Водночас слід враховувати, що використання процесуальних прав, зокрема, заявлення клопотань, скарг, не може розцінюватися як перешкоджання здійсненню провадження, за винятком випадків, коли йдеться про зловживання правом.

Відповідно до статті 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" суди застосовують як джерело права при розгляді справ положення Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та протоколів до неї, а також практику Європейського суду з прав людини та Європейської комісії з прав людини.

Заборона зловживання правами закріплена у ст. 17 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод(далі - Конвенція). У розвиток цієї загальної заборони у ст. 35 Конвенції наводяться критерії прийнятності, серед яких зловживання правом на подання заяви до ЄСПЛ є самостійною підставою для визнання неприйнятною індивідуальної заяви.

Також суд зазначає, що відповідно до пункту 1 статті 6 Конвенції кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.

Питання щодо наявності чи відсутності зловживання правом на подання заяви вирішується судом у кожному конкретному випадку окремо. Проте, за загальним правилом, яке міститься у справі «Миролюбов та інші проти Латвії» (рішення від 15.09.2009), про зловживання правом у розумінні п. 3 ст. 35 Конвенції мова йде у тих випадках, коли поведінка заявника, яка явно не відповідає призначенню гарантованого Конвенцією права на звернення до суду, порушує встановлений порядок роботи суду або ускладнює належний перебіг розглядів справ. При цьому суд наголошує, що визнання заяви неприйнятною з мотивів зловживання правом на подання заяви є винятковим процедурним заходом (пункти 62, 65).

Зловживання правом - це особливий вид правової поведінки, який полягає у використанні особою своїх прав у недозволені способи, що суперечать призначенню права, внаслідок чого завдаються збитки (шкода) суспільству, державі, окремій особі.

Стримування зловживання правом - це боротьба не з самою поведінкою, а з конкретними проявами правової поведінки, що завдають шкоди суспільству й особі.

Європейський суд з прав людини неодноразово у своїх рішеннях указував на необхідність дотримання судами держав - учасниць Конвенції принципу розгляду справи судами впродовж розумного строку. Практика ЄСПЛ із цього питання є різноманітною й залежною від багатьох критеріїв, серед яких складність прави, поведінка заявника, судових та інших державних органів, важливість предмета розгляду та ступінь ризику терміну розгляду для заявника тощо (пункт 124 рішення у справі "Кудла проти Польщі" заява № 30210/96, пункт 45 рішення у справі "Фрайдлендер проти Франції" заява №30979/96, пункт 23 рішення в справі "Капуано проти Італії» заява №9381/81 та ін.).

При дослідженні причин відкладення підготовчого засідання та оголошення перерв під час його проведення суд не встановив підстав для висновку про зловживання представниками відповідача процесуальними правами з огляду на наступне.

Як встановлено судом засідання, призначене судом на 16.06.2026 не відбулося у зв`язку з перебуванням головуючого судді у відпустці, у підготовчому судовому засіданні 16.07.2026 було оголошено перерву за заявою представника позивача для ознайомлення із клопотанням відповідача про зупинення провадження у справі, у підготовчому засіданні 25.08.2026 оголошувалась перерва за клопотанням представника відповідача для ознайомлення із поданою представником заявою про зменшення позовних вимог, долученням додаткових доказів, 27.07.2026 судом прийнято заяву представника позивача про зменшення позовних вимог та встановлено відповідачу строк для подання відзиву на позов з урахуванням зменшених позовних вимог, 07.10.2026 підготовче засідання відклдаено у зв`язку із неявкою сторін.

З огляду на викладене, суд дійшов висновку про відсутність в діях представників відповідача ознак зловживання процесуальними правами. Припинення повноважень представників сторони чи їх заміна є правом такої сторони на правничу допомогу, а тому у клопотанні представника позивача про визнання зловживання правами необхідно відмовити.

Суд також не знайшов підстав для задоволення клопотання представника відповідача щодо оголошення перерви у підготовчому засіданні, оскільки відповідачу надано достатньо часу для ознайомлення з матеріалами справи, отримання правової допомоги та формуванні позиції щодо предмету спору.

Суд вважає, що у підготовчому судовому засіданні вирішено питання про всі процесуальні дії, що необхідно вчинити до закінчення підготовчого провадження та початку судового розгляду справи по суті, тому підготовче судове засідання підлягає закриттю, а справа призначенню до розгляду по суті.

На підставі викладеного, керуючись ст. 2, 44, 81, 83, 84, 89, 190, 200, 259, 260, 263 ЦПК України, суд,

ПОСТАНОВИВ:

Клопотання представника позивача про долучення до матеріалів справи додаткових доказів задовольнити.

Приєднати до матеріалів справи докази, подані представником позивача 12.10.2026.

У клопотанні представника позивача про визнання зловживання процесуальними правами та клопотанні представника відповідача про відкладення підготовчого засідання відмовити.

Закрити підготовче провадження у справі за позовом ОСОБА_1 до ПРИВАТНОГО АКЦІОНЕРНОГО ТОВАРИСТВА ЛІКУВАЛЬНО-ОЗДОРОВЧИХ ЗАКЛАДІВ ПРОФСПІЛОК УКРАЇНИ 'УКРПРОФОЗДОРОВНИЦЯ' про визнання недійсним договору купівлі-продажу та призначити справу до розгляду по суті у відкритому судовому засіданні на 19.11.2026 року о 15:00 год. у приміщенні суду.

В судове засідання викликати сторони.

Ухвала суду оскарженню не підлягає.

Повний текст ухвали складений 04.11.2026.

Суддя Л . О . Колісник