Єдиний державний реєстр судових рішень
Справа № 524/7440/26
Провадження №2/524/6351/26
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
04.11.2026 року Автозаводський районний суд м. Кременчука у складі: головуючого - судді Нестеренка С.Г., за участі секретаря судового засідання Бельченко Н.Л., розглянув в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику ) сторін цивільну справу за позовом ТОВ «Фінансова компанія «Профіт Капітал» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, -
В С Т А Н О В И В:
У червні 2026 року до суду звернулося ТОВ «Фінансова компанія «Профіт Капітал» (далі ТОВ «ФК «Профіт Капітал», позивач) із позовною заявою до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором.
В обґрунтування позову вказували, що 04 березня 2020 року між ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» та ОСОБА_1 було укладено договір позики № 6252772, шляхом підписання електронним підписом позичальника, відтвореним за допомогою використання позичальником одноразового ідентифікатора, який був надісланий на номер її мобільного телефону.
За умовами вказаного договору відповідач отримала кредит у розмірі 8000,00 грн. строком на 18 днів, тобто до 22.03.2020 року, зі сплатою процентів в розмірі 1,60% в день (базова процентна ставка), акційна процентна ставка становила 0,8% в день, за понадстрокове користування позикою діяла процентна ставка у розмірі 2,70%.
Кошти надавалися позичальнику шляхом переказу на картковий рахунок № НОМЕР_1 …5571.
10 липня 2020 року між ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» та ТОВ «ФК «Профіт Капітал» було укладено договір факторингу № 10072020, за умовами якого останній набув право грошової вимоги до фізичних осіб боржників в тому числі за договором позики, укладеним з відповідачем.
За вказаним договором факторингу до ТОВ «ФК «Профіт Капітал» перейшло право вимоги за зобов`язанням до відповідача у розмірі 21 724,00 грн., з яких: 8000,00 грн. заборгованість за кредитом та 13 724,00 грн. заборгованість за процентами, які позивач просив стягнути з відповідача на їх користь, а також сплачений судовий збір у розмірі 2662,40 грн. та 7000,00 грн. витрат на професійну правничу допомогу.
Ухвалою судді від 07 серпня 2026 року відкрито провадження у справі, залучено сторін, третю особу , призначено справу до розгляду у порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін у судове засідання в межах робочого часу суду.
Відповідач не скористалася своїм правом на подачу відзиву на позовну заяву.
Згідно з ч. 5 ст. 279 ЦПК України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше.
Станом на день розгляду справи та ухвалення судом рішення, учасники справи не подавали будь-які заяви, клопотання про відкладення розгляду справи та/або про розгляд справи з викликом учасників справи у судове засідання.
Відповідно до ч. 8 ст. 279 ЦПК України при розгляді справи у порядку спрощеного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи, а у випадку розгляду справи з повідомленням (викликом) учасників справи - також заслуховує їх усні пояснення та показання свідків. Судові дебати не проводяться.
З огляду на те, що справа розглядається у порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін та без проведення судового засідання, на підставі частини другої статті 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Суд, вивчивши матеріали справи, дослідивши наявні докази у їх сукупності, встановив наступне.
04 березня 2020 року між ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» та ОСОБА_1 було укладено договір позики № 6252772.
За умовами цього договору ОСОБА_1 було надано у борг позику у розмірі 8000,00 грн., строком на 18 днів, дата повернення позики (останній день) 04.03.2020 року, зі сплатою процентів за користування позикою в розмірі 1,60% в день (фіксована процента ставка), акційна процентна ставка становила 0,8% в день. За понадстрокове користування позикою діяла процентна ставка 2,70% в день. Загальна вартість позики становила 1152,00 грн.
До укладання договору про надання позики відповідач ознайомилася з паспортом споживчого кредиту, про що свідчить її електронний підпис одноразовим ідентифікатором dkK1JtNF1n.
У свою чергу ОСОБА_1 зобов`язувалася повернути позикодавцю таку ж суму грошових коштів у день закінчення строку позики або достроково та сплатити проценти за користування позикою (п. 1 договору).
Позивачем до матеріалів справи додано копію довідки ТОВ «ФК «Фінекспрес», за якою, 04.03.2020 року на платіжну картку ОСОБА_1 № НОМЕР_1 …5571 були перераховані грошові кошти у розмірі 8000,00 грн.
10 липня 2020 року між ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» та ТОВ «ФК «Профіт Капітал» було укладено договір факторингу № 10072020, за умовами якого останній набув право грошової вимоги до фізичних осіб боржників в тому числі за договором позики, укладеним з відповідачем.
За вказаним договором факторингу до ТОВ «ФК «Профіт Капітал» перейшло право вимоги за зобов`язанням до відповідача у розмірі 21 724,00 грн., з яких: 8000,00 грн. заборгованість за кредитом та 13 724,00 грн. заборгованість за процентами.
Позивач вважає, що відповідно до укладеного договору факторингу, до нього перейшло право грошової вимоги до відповідача на загальну суму 21 724,00 грн., яку просив стягнути з відповідача на їх користь.
Правовідносини, які виникли між сторонами, крім положень вказаного вище договору, врегульовані нормами ЦК України.
Так у ст. 11 ЦК України передбачено, що цивільні права та обов`язки виникають на підставі договору або правочину.
Відповідно ч. 1, 2 ст. 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).
За змістом ст. 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства. Частиною 1 ст. 638 ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.
Згідно ч. 1 ст. 1054 цього Кодексу за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти (ч. 1 ст. 1048 ЦК України). Кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним (ст. 1055 ЦК України).
За змістом ст. 1056-1 ЦК України в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин, процентна ставка за кредитом може бути фіксованою або змінюваною. Тип процентної ставки визначається кредитним договором. Розмір процентів, тип процентної ставки (фіксована або змінювана) та порядок їх сплати за кредитним договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів на дату укладення договору. Фіксована процентна ставка є незмінною протягом усього строку кредитного договору. Особливості застосування змінюваної процентної ставки за договором про надання споживчого кредиту встановлюються законом.
Відповідно ч. 1 ст. 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.
Як визначено у ст. 1049 ЦК України позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.
Статтями 525, 526 ЦК України визначено, що одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов`язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Відповідно ст. 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).
Згідно ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.
Одним із видів порушення зобов`язання є прострочення - невиконання зобов`язання в обумовлений сторонами строк.
Якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Зазначений договір є чинними та підлягає виконанню сторонами. Факт отримання грошових коштів відповідач не спростував.
За приписами пункту 1 частини першої статті 512 ЦК України кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).
Правочин щодо заміни кредитора у зобов`язанні вчиняється у такій самій формі, що і правочин, на підставі якого виникло зобов`язання, право вимоги за яким передається новому кредиторові (частин перша статті 513 ЦК України).
До нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом (стаття 514 ЦК України).
Отже, відступлення права вимоги є договірною передачею вимог первісного кредитора новому кредиторові та відбувається на підставі укладеного між ними правочину.
Частиною першою статті 1077 ЦК визначено, що за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов`язується передати кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов`язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника).
Позивачем доведено перехід права вимоги за договором позики від 04.03.2020 року.
Зобов`язання з повернення кредитних коштів відповідач не виконувала у зв`язку із чим на момент розгляду справи наявна заборгованість, яку позивач просить стягнути.
За змістом частини першої статті 12 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін.
Суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Збирання доказів у цивільних справах не є обов`язком суду, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Суд має право збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи лише у випадках, коли це необхідно для захисту малолітніх чи неповнолітніх осіб або осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена, а також в інших випадках, передбачених цим Кодексом (частини перша, друга статті 13 ЦПК України).
Згідно із частиною сьомою статті 81 ЦПК України суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи, крім витребування доказів судом у випадку, коли він має сумніви у добросовісному здійсненні учасниками справи їхніх процесуальних прав або виконанні обов`язків щодо доказів, а також інших випадків, передбачених цим Кодексом.
Належність виконання зобов`язання є предметом доказування і у справі про стягнення заборгованості, доказувати факт здійснення відповідачем оплати, заявленої позивачем до стягнення, має саме відповідач, а не позивач. Наведене відповідає позиції Верховного Суду, сформульованої у справі № 913/618/21 від 08.06.2022 року. Тоді як не може бути визнаним неукладеним договір, зобов`язання за яким виконуються його сторонами.
У даній справі відповідачем не спростовано факт надання нею всіх особистих ідентифікуючих даних, її платіжної картки, без надання яких і відповідного підтвердження, ознайомлення з відповідними умовами та правилами отримання та повернення кредитних коштів, відповідний кредит не міг бути наданий.
Із урахуванням викладеного, суд вважає, що позивачем надано достатні, переконливі та достовірні докази щодо укладення договору позики від 04.03.2020 року, перерахування кошів на банківську картку, зазначену у договорі, відсутність доказів, які б спростовували отримання позичальником кредитних коштів чи неналежності банківської картки на яку були зараховані кошти.
За умовами договору, сума кредиту становила 8000,00 грн. Строк кредитування -18 днів з 04.03.2020 року по 22.03.2020 року. Доказів пролонгації строку надання позики матеріли справи не містять.
Із розрахунку заборгованості суд вбачає, що відповідачу були нараховані проценти у розмірі 13 724,00 грн. по 29.08.2020 року включно, що не відповідає умовам договору.
Відповідно до правової позиції Великої Палати Верховного Суду від 28 березня 2018 року по справі № 444/9519/12, після спливу визначеного договором строку кредитування чи у разі пред`явлення до позичальника вимоги згідно з ч. 2 ст. 1050 ЦК України право кредитодавця нараховувати передбачені договором проценти за кредитом припиняється. Права та інтереси кредитодавця в охоронних правовідносинах забезпечуються ч. 2 ст. 625 ЦК України, яка регламентує наслідки прострочення виконання грошового зобов`язання.
Із розрахунку заборгованості суд вбачає, що позивач у період з 04.03.2020 по 22.03.2020 нараховував відповідачу проценти за акційною процентною ставкою 0,8% в день.
Враховуючи наведене, розмір процентів за користування позикою за договором позики від 04.03.2020 року мав становити 1152,00 грн. (8000,00 х 18 днів х 0,8%).
З цього ж розрахунку суд вбачає, що відповідач фактично сплатила проценти у розмірі 4132,00 грн., переплативши таким чином проценти у розмірі 2980,00 грн. (4132,00 1152,00). Розмір переплачених відповідачем процентів слід списати з боргу за тілом кредиту. Фактично борг за тілом кредиту становить 5020,00 грн. (8000,00 2980,00).
Суд не бере до уваги посилання позивача на п. 6.4 Правил надання грошових коштів у позику ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів», який передбачає право нараховувати проценти у розмірі передбаченому договором за кожен день понадстрокового користування позикою, починаючи з першого дня такого понадстрокового користування та закінчуючи днем повернення позики та процентів, але в будь-якому випадку не більше 90 календарних днів з огляду на таке.
Боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом (ч. 2 ст. 625 ЦК України).
Загальні правові та організаційні засади споживчого кредитування в Україні відповідно до міжнародно-правових стандартів у цій сфері визначаються Законом України «Про споживче кредитування».
Відповідно до п. 11 ч. 1 ст. 12 вказаного Закону у договорі про споживчий кредит зазначаються, зокрема, інформація про наслідки прострочення виконання зобов`язань зі сплати платежів, у тому числі розмір неустойки, процентної ставки, інших платежів, які застосовуються чи стягуються при невиконанні зобов`язання за договором про споживчий кредит.
Відповідач порушив взяті за договором позики зобов`язання та у визначений договором строк отримані в позику кошти не повернув, відсотків за користування ними не сплатив.
В договорі позики сторони обумовили розмір процентної ставки за понадстрокове користування позикою в 2,70 % за день (п. 2 договору), а п. 6.4. Правил передбачає право Товариства на нарахування процентів у розмірі, передбаченому Договором позики, за кожен день понадстрокового користування позикою.
Тобто, виходячи з тлумачення умов договору позики та Правил, нарахування процентів на підставі п. 6.4. Правил здійснюється у разі прострочення виконання грошового зобов`язання як міра відповідальності, передбаченої ч. 2 ст. 625 ЦК України, однак з такими позовними вимогами Товариство не зверталось.
Таким чином суд вважає, що посилання позивача на застосування п. 6.4. Правил до спірних правовідносин в частині нарахування процентів за користування позикою є безпідставним.
Крім того, вказані Правила не підписані ОСОБА_1 , а матеріали справи не містять підтвердження, що саме їх розуміла відповідач, ознайомилася та погодилася з ними, підписуючи кредитний договір. Названі Правила не можуть регулювати спірні правовідносини (постанова Великої Палати Верховного Суду від 03 липня 2019 року у справі № 342/180/17).
У зв`язку з вищевикладеним суд приходить до висновку про наявність підстав для часткового задоволення позову, а саме з відповідача підлягає стягненню заборгованість у загальному розмірі 5020,00 грн., що є боргом за кредитом (тілом кредиту) у цьому розмірі.
Відповідно до п. 1 ч. 1, ч. 2 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються: у разі задоволення позову - на відповідача.
Позивач при зверненні до суду сплатив судовий збір у розмірі 2662,40 грн. Позов задоволено судом у розмірі 5020,00 грн., що складає 23,11% від заявленого позивачем розміру 21 724,00 грн.
Враховуючи факт часткового задоволення судом позовних вимог, з відповідача на користь позивача підлягають стягненню кошти у повернення сплаченого судового збору у розмірі 615,28 грн. (23,11% від 2662,40).
Щодо вимоги про стягнення правової допомоги у розмір 7000,00 грн.
Пунктами 1,4 ч. 3 ст. 133 ЦПК України визначено, що до витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу та витрати пов`язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.
Відповідно до ч. ч. 1-3 ст. 137 ЦПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат. Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Згідно ч. 8 ст. 141 ЦПК України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.
На підтвердження понесених витрат на правничу допомогу суду надано: копію договору про надання правничої допомоги № 02-24 від 01.07.2024 року, укладений між ТОВ «ФК «Профіт Капітал» та адвокатським об`єднанням «Правовий курс», копію додаткової угоди № 1/1 від 01.07.2024 року до договору про надання правничої допомоги № 02-24 від 01.07.2024 року, копію Акту № 45 від 21.04.2026 року про передачу Реєстру боржників за договором про надання правової допомоги, копію Акту № 45 прийому-передачі наданої правової допомоги від 13.05.2026 року за 30 клієнтами, копію платіжної інструкції від 14.05.2026 року за оплату послуг про стягнення заборгованості на суму 210 000,00 грн.
Враховуючи задоволення судом позову у розмірі 23,11%, з відповідача на користь позивача слід стягнути витрати на правничу допомогу у розмірі 1617,70 грн. (23,11% від 7000,00).
Сторони не заявляли про понесення ними будь-яких інших судових витрат.
Справа розглянута в межах заявлених позовних вимог та наданих учасниками справи доказів.
Керуючись ст. 525, 526, 536, 549, 553-559, 625,626, 1046-1052, 1054 ЦК України, ст. 4, 5, 10-13, 18, 76-81, 83, 133, 141, 258, 264, 265, 273, 352, 354 ЦПК України, суд, -
У Х В А Л И В:
Позов ТОВ «Фінансова компанія «Профіт Капітал» задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь ТОВ «Фінансова компанія «Профіт Капітал» заборгованість за договором позики № 6252772 від 04.03.2020 року у розмірі 5020,00 грн., що є боргом за кредитом (тілом кредиту) у цьому розмірі, а також кошти у повернення сплаченого судового збору у розмірі 615,28 грн. та 1617,70 грн. витрат на професійну правничу допомогу.
Відмовити у задоволенні позову в іншій частині вимог.
Позивач: ТОВ «Фінансова компанія «Профіт Капітал», код ЄДРПОУ: 39992082, м. Київ, вул. Набережно-Лугова, буд. № 8.
Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_2 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 .
Третя особа: ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів», код ЄДРПОУ: 39861924, м. Київ, площа Арсенальна, буд. № 1-Б.
Повний текст рішення суду виготовлено 04 листопада 2026 року.
Рішення може бути оскаржено до Полтавського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня виготовлення повного тексту.
Рішення набирає законної сили у випадку закінчення строку подання апеляційної скарги або якщо рішення залишено в силі за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя:
Судове рішення № 141182022, Автозаводський районний суд м. Кременчука було прийнято 04.11.2026. Форма судочинства - Цивільне, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти корисні дані про це судове рішення. Ми забезпечуємо зручний та швидкий доступ до поточних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних містить повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам швидко знаходити корисні дані.
Це рішення відноситься до справи № 524/7440/26. Організації, які зазначені в тексті цього судового документа: