Рішення № 141178164, 03.11.2026, Зарічний районний суд м. Суми

Справа № 591/7946/26

Провадження № 2-о/591/180/26

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

03 листопада 2026 року м. Суми

Зарічний районний суд м. Суми у складі головуючого судді Зері Ю.О., за участю секретаря судового засідання Кочури В.С., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в порядку окремого провадження цивільну справу за заявою ОСОБА_1 , АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , заінтересована особа 1: Виконавчий комітет Сумської міської ради, майдан Незалежності, буд. 2 м. Суми, код ЄРДПОУ 04057942, заінтересована особа 2: ОСОБА_2 , АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , заінтересована особа 3: ОСОБА_3 , АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_3 , про встановлення факту належності правовстановлюючого документу,

установила:

30 червня 2026 року заявниця звернулася до суду із заявою, відповідно до якої просить суд встановити факт належності їй свідоцтва про право власності на житло: квартиру АДРЕСА_2 , виданого Виконавчим комітетом Сумської міської ради народних депутатів 31 травня 1993 року на підставі Розпорядження №280 від 12 травня 1993 року на ім`я « ОСОБА_1 », у якому допущено помилку в написанні прізвища заявниці.

Обґрунтовуючи заяву, заявниця зазначила, що 31 травня 1993 року виконавчим комітетом Сумської міської ради народних депутатів на підставі розпорядження № 280 від 12 травня 1993 року було видано свідоцтво про право власності на житло квартиру АДРЕСА_2 . Згідно із зазначеним свідоцтвом квартира належить на праві спільної сумісної власності ОСОБА_4 та членам її сім`ї: ОСОБА_2 , ОСОБА_1 та ОСОБА_3 . При цьому заявниця вказує, що під час оформлення свідоцтва було допущено технічну помилку в написанні її прізвища, а саме замість правильного « ОСОБА_5 » зазначено « ОСОБА_6 ». На її думку, така помилка виникла внаслідок неправильного перекладу прізвища « ОСОБА_7 » з російської мови на українську. У 2026 році виникла необхідність внесення відомостей про право власності на зазначене нерухоме майно до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно. Зазначена розбіжність у написанні прізвища в правовстановлюючому документі унеможливлює реалізацію заявницею права власності на належну їй частку нерухомого майна та державну реєстрацію відповідного права. Оскільки встановити факт належності правовстановлюючого документа в іншому порядку неможливо, заявниця звернулася до суду з цією заявою.

Ухвалою Зарічного районного суду м. Суми від 06.07.2026 відкрито провадження у даній справі, постановлено розглядати справу в порядку окремого провадження, судове засідання призначено на 03.11.2026.

08.07.2026 від Виконавчого комітету Сумської міської ради надійшов відзив на заяву вх.№29532, в якому даний учасник просить ухвалити законне й обґрунтоване рішення та розглядати справу за відсутності представника заінтересованої особи.

Заявниця, заінтересовані особи ОСОБА_2 , ОСОБА_3 у судове засідання не прибули, подали заяви про розгляд справи без їхньої участі.

Враховуючи неприбуття у судове засідання учасників справи суд не здійснював фіксування судового процесу за допомогою технічних засобів відповідно до положень статті 247 ЦПК України.

Відповідно до положень частини другої статті 247 ЦПК України суд не здійснював фіксування судового процесу за допомогою технічних засобів.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши та оцінивши наявні у справі докази, суд доходить висновку, що заява підлягає задоволенню з наступних підстав.

У відповідності до статті 293 Цивільного процесуального кодексу України окреме провадження - це вид непозовного цивільного судочинства, в порядку якого розглядаються цивільні справи про підтвердження наявності або відсутності юридичних фактів, що мають значення для охорони прав, свобод та інтересів особи або створення умов здійснення нею особистих немайнових чи майнових прав або підтвердження наявності чи відсутності оспорюваних прав.

Положеннями статті 315 ЦПК України визначено перелік юридичних фактів, які можуть бути встановлені судом, зокрема й факт належності правовстановлюючих документів особі, прізвище, ім`я, по батькові, місце і час народження якої, що зазначені в документі, не збігаються з прізвищем, ім`ям, по батькові, місцем і часом народження цієї особи, зазначеним у свідоцтві про народження або в паспорті (пункт 6 частини першої вказаної статті).

Судом встановлено, що у свідоцтві про право власності на житло від 31.05.1993 прізвище, ім`я та по батькові заявниці як співвласника майна зазначено « ОСОБА_1 ».

Згідно з даними паспорта громадянина України № НОМЕР_4 , виданого Зарічним ВМ СМВ УМВС України в Сумській області, прізвище, ім`я, по батькові заявниці вказане ОСОБА_1 , що також відповідає відомостям, вказаним у картці платника податків.

16.09.1978 між ОСОБА_2 та ОСОБА_8 був укладений шлюб, після реєстрації якого заявниці присвоєно прізвище « ОСОБА_5 », що підтверджується копією свідоцтва про шлюб серії НОМЕР_5 від 16.09.1978.

Відповідно до рішення Зарічного районного суду м. Суми від 24.10.2024 у справі № 591/8454/24 встановлений факт належності ОСОБА_1 довідки МСЕК від 21 березня 2001 року серія АБ №010302 про встановлення ІІ групи інвалідності безстроково, виданої на ім`я ОСОБА_1 .

Встановлення факту належності правовстановлюючого документу заявниці необхідно для подальшого проведення державної реєстрації права власності на нерухоме майно, однак невідповідність даних заявниці на правовстановлюючому документі її прізвищу, вказаному у документі, що посвідчує особу, не дає можливості останній встановити відповідність заявлених прав документам, що посвідчують особу заявника.

Як роз`яснив Пленум Верховного Суду України у постанові № 5 від 31.03.1995 «Про судову практику в справах про встановлення фактів, що мають юридичне значення» в порядку окремого провадження розглядаються справи про встановлення фактів, якщо: згідно з законом такі факти породжують юридичні наслідки, тобто від них залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав громадян; чинним законодавством не передбачено іншого порядку їх встановлення; заявник не має іншої можливості одержати або відновити загублений чи знищений документ, який посвідчує факт, що має юридичне значення; встановлення факту не пов`язується з наступним вирішенням спору про право.

Крім того з положень пункту 12 згаданої вище постанови Пленуму Верховного Суду України вбачається, що при розгляді справи про встановлення факту належності правовстановлюючих документів особі, прізвище, ім`я, по батькові, місце і час народження якої, зазначені в документі, не збігаються з ім`ям, по батькові, прізвищем, місцем і часом народження цієї особи, вказаними у свідоцтві про народження або в паспорті, у тому числі, факту належності правовстановлюючого документа, в якому допущені помилки у прізвищі, імені, по батькові або замість імені чи по батькові зазначені ініціали суд повинен запропонувати заявникові подати докази про те, що правовстановлюючий документ належить йому і що організація, яка видала документ, не має можливості внести до нього відповідні виправлення. Разом з тим, цей порядок не застосовується, якщо виправлення в таких документах належним чином не застережені або ж їх реквізити нечітко виражені внаслідок тривалого використання, неналежного зберігання, тощо. Це є підставою для вирішення питання про встановлення факту, про який йдеться в документі, відповідно до чинного законодавства.

Відповідно до листа ВСУ 01.01.2012 «Про судову практику розгляду справ про встановлення фактів, що мають юридичне значення» коли установи, які видали ці документи, не можуть виправити допущені в них помилки, громадяни мають право звернутись до суду із заявою про встановлення факту належності правовстановлюючого документа. Проте сам по собі факт належності документа не породжує для його власника жодних прав, юридичне значення має той факт, що підтверджується документом. Таким чином, для заявника важливо не так саме одержання документа, як оформлення особистих чи майнових прав, що випливають із цього факту. Це означає, що в судовому порядку можна встановити належність громадянину такого документа, який є правовстановлюючим.

Відповідно до статті 89 ЦПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Аналізуючи наявні у справі докази, суд доходить висновку, що обставини, викладені у заяві, підтверджуються, а тому вважає за можливе встановити факт належності свідоцтва про право власності на житло від 31.05.1993, виданого Виконавчим комітетом Сумської міської ради народних депутатів, ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 .

Керуючись статтями 12, 13, 18, 81, 89, 247, 263-265, 315, 319 ЦПК України, суд

ухвалив:

Заяву ОСОБА_1 , заінтересована особа 1: Виконавчий комітет Сумської міської ради, заінтересована особа 2: ОСОБА_2 , заінтересована особа 3: ОСОБА_3 про встановлення факту належності правовстановлюючого документу, задовольнити.

Встановити факт належності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , свідоцтва про право власності на житло - квартиру АДРЕСА_2 , виданого Виконавчим комітетом Сумської міської ради народних депутатів 31 травня 1993 року на підставі Розпорядження №280 від 12 травня 1993 року на ім`я ОСОБА_1 .

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було проголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Заявник: ОСОБА_1 , АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 .

Заінтересована особа 1: Виконавчий комітет Сумської міської ради, майдан Незалежності, буд. 2 м. Суми, ЄДРПОУ 04057942.

Заінтересована особа 2: ОСОБА_2 , АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 .

Заінтересована особа 3: ОСОБА_3 , АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_3 .

Суддя Ю.О. Зеря