Єдиний державний реєстр судових рішень Справа №676/5277/26
Номер провадження 2/676/4422/26
Р І Ш Е Н Н Я
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ(заочне)
21 жовтня 2026 року Кам`янець-Подільський міськрайонний суд
Хмельницької області
в складі: головуючого судді Вдовичинського А.В.,
секретаря судового засідання Саламахи А.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Кам`янець-Подільський справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Ейс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,-
встановив:
представник позивача ТОВ «ФК «Ейс» 26.06.2026 року через систему «Електронний суд» звернувся в суд з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості. В обґрунтування позовних вимог представник позивача вказав, що 21.11.2024 р. між ТОВ «Авентус Україна» та Відповідачем укладено кредитний договір №8500517 на суму 10 000,00 грн.. Кредитний договір укладено у формі електронного документа з використанням електронного підпису, договір підписаний відповідачем за допомогою одноразового ідентифікатора «А8416». Кредитор виконав свій обов`язок по договору, перерахував відповідачу шляхом ініціювання через банк провайдер грошові кошти у розмірі 10 000,00 грн. На виконання умов Кредитного договору, 21.11.2024 Первісний кредитор ініціював переказ коштів безготівковим зарахуванням через Товариство з обмеженою відповідальністю «ФК «КОНТРАКТОВИЙ ДІМ» на платіжну картку № 4441-11XX-XXXX-8112 відповідача. Кредитодавець виконав свої зобов`язання щодо надання грошових коштів у повному обсязі, що підтверджується Повідомленням від Товариства з обмеженою відповідальністю «ФК «КОНТРАКТОВИЙ ДІМ» з відміткою та листом №2089/26-Е від 20.02.2026 з відміткою ТОВ «АВЕНТУС УКРАЇНА» .29.01.2026 року ТОВ «Авентус Україна» та ТОВ «Ейс» уклали Договір факторингу №29012026, згідно умов якого останнє набуло право грошової вимоги до відповідача за Кредитним договором №8500517 від 21.11.2024 р.. Факт переходу прав вимог за кредитними договорами які зазначені у Реєстрі Боржників №б/н від 29.01.2026 року до позивача підтверджується Актом прийому-передачі Реєстру боржників за договором факторингу 1. У період перебування права вимоги у ТОВ «ФК «Ейс» зі сторони відповідача не здійснювалося погашення заборгованості за кредитним договором. Загальна сума заборгованості відповідача по укладеному договору становить 20751,41 грн., яка складається з: 7766,13 грн. заборгованість по тілу кредиту, 8154,44 грн. заборгованість по несплаченим відсоткам за користування кредитом, 4830,84 грн. заборгованість за штрафними санкціями. Дана сума також підтверджується випискою з особового рахунку за період 29.01.2026 р. 01.05.2026 р. Позивач звертає увагу суду на те, що вимоги щодо стягнення штрафних санкцій у межах даного позову не заявляються, у зв`язку з чим загальний розмір грошових вимог до стягнення становить 15 920,57 грн.. Представник позивача просить суд винести рішення яким: стягнути з відповідача на свою користь заборгованість за кредитним договором №8500517 від 21.11.2024 р. у розмірі 15920,57 грн., судовий збір у розмірі 2662,40 грн., витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 7000,00 грн. В позовній заяві представник позивача просить справу розглянути без його участі, не заперечив щодо винесення заочного рішення по справі.
Відповідач в судове засідання повторно не з`явився, про розгляд справи повідомлявся судовими повістками по місцю реєстрації, а також через систему «Електронний суд», причини неявки суду не повідомив, відзив на позов суду не подала. Суд вважає за можливе розгляд справи провести без його участі, на підставі наявних в справі доказів із винесенням заочного рішення по справі оскільки відносно цього не заперечив представник позивача в позовній заяві.
Ухвалою суду від 14.07.2026 р. прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі та витребувано додаткові докази від АТ «Універсал банк». 20.07.2026 року до суду направлено відповідь від АТ «Універсал банк».
Фіксування судового процесу не здійснюється у відповідності до ч.2 ст.247 ЦПК України. Вивчивши матеріали справи, суд встановив наступне.
21.11.2024 р. між ТОВ «Авентус Україна» та Відповідачем укладено кредитний договір №8500517 за яким кредитодавець зобов`язався надати позичальникові відповідачу кредит на суму 10 000,00 грн.. За умовами договору, строк кредиту 360 днів (п.1.4), періодичність платежів зі сплати процентів кожні 15 днів, стандартна процента ставка 1,00%, знижена процентна ставка 0,01%. Кредитний договір укладено у формі електронного документа з використанням електронного підпису, договір підписаний відповідачем за допомогою одноразового ідентифікатора «А8416». (а..с31-40).
Підписуючи договір відповідач підтвердив, що в чіткій та зрозумілій формі отримав інформацію, передбачену ч.2 ст. 12 ЗУ «Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг» , а також інформацію щодо своїх прав та обов`язків згідно з ЗУ «Про захист прав споживачів» та ЗУ «Про Захист персональних даних». Вказаний договір укладений у вигляді електронного документа шляхом обміну електронними повідомленнями з використанням інформаційно-телекомунікаційної системи із застосуванням електронного підпису та електронного підпису одноразовим ідентифікатором згідно ЗУ «Про електронну комерцію», що підтверджується підписаним електронним підписом з одноразовим ідентифікатором ОСОБА_1 в договорі кредитної лінії №8500517 від 21.11.2024 року, електронний підпис одноразового ідентифікатора «А8416».
21.12.2024 року відповідачем було підписано таблицю обчислення загальної вартості кредиту для споживача та реальної річної процентної ставки за договором про споживчий кредит, одноразовим ідентифікатором «А8416» (а.с. 40-41).
21.12.2024 року відповідачем було підписано паспорт споживчого кредиту , одноразовим ідентифікатором «SX6573» (а.с. 9-10).
Відповідачка підписала одноразовим цифровим підписом Інформаційне повідомлення споживача (а.с.51 ).
Факт зарахування коштів підтверджується листом ТОВ «ФК «Контрактовий дім» від 02.02.2025 року № 19855 підтверджено успішне перерахування грошових коштів у розмірі 3000 грн. на картку клієнта № НОМЕР_1 від ТОВ «Авентус Україна» 21.11.2024 року. (а.с.64-65).Також надходження коштів 21.11.2024 р. у розмірі 10 000,00 грн. на рахунок відповідача підтверджується випискою АТ «Універсал банк» з карткового рахунку відповідача витребуваної судом за клопотанням представника позивача.
29.01.2026 р. ТОВ «Авентус Україна» та ТОВ «ФК «Ейс» укладено Договір факторингу № 29012026 згідно умов якого останнє набуло право грошової вимоги до Відповідача за Кредитним договором №8500517 від 21.11.2024 р. в сумі 20751,41 грн., відповідно до Реєстру Боржників від 29.01.2026 року (а.с.82).
На даний час відповідач ухиляється від виконання зобов`язань перед ТОВ «ФК «Ейс».
На виконання ухвали суду від 14.07.2026 року, на адресу суду 20.07.2026 року надійшла відповідь АТ «Універсал банк» з наданням інформації щодо руху грошових коштів по рахунку відповідача за період з 21.11.2024 року по 26.11.2024 року із змісту якої вбачається про зарахування 21.11.2024 р. на картковий рахунок відповідача 10 000,00 грн..
Судом здійснено запит до Державного реєстру фізичних осіб-платників податків про джерела та суми доходів, відповідь отримано 21.10.2026 року №3486161, про відсутність у відповідача джерела офіційного доходу за період з 3 кварталу 2024 року по 4 квартал 2026 року з якої видно, що відповідач на військовій службі не перебуває.
За приписами ч.1, 2ст. 202 ЦК України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Правочини можуть бути односторонніми та дво - чи багатосторонніми (договори).
За змістом ч.1, 2ст. 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).
Договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків (ч.1ст. 626 ЦК України).
В силу ч.1ст. 628 ЦК України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Загальні правила щодо форми договору визначено ст. 639 ЦК України, згідно з якою договір може бути укладений у будь-якій формі, якщо вимоги щодо форми договору не встановлено законом; якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для такого виду договорів не вимагалася; якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі; якщо сторони домовились укласти у письмовій формі договір, щодо якого законом не встановлено письмової форми, такий договір є укладеним з моменту його підписання сторонами; якщо сторони домовилися про нотаріальне посвідчення договору, щодо якого законом не вимагається нотаріального посвідчення, такий договір є укладеним з моменту його нотаріального посвідчення.
Згідно з ч. 1 ст. 1054 Цивільного кодексу України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.
В силу ч. 1 ст. 1048 цього ж Кодексу позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором.
Статтею 525 Цивільного кодексу України визначено, що одностороння відмова від виконання зобов`язань не допускається.
З врахуванням встановлених судом обставин справи та досліджених доказів, суд дійшов висновку щодо доведеності тверджень позивача про укладеність вищевказаного договору про надання кредиту між відповідачем та ТОВ «Авентус Україна».
За приписами статті 204 ЦК України правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.
У постанові Великої Палати Верховного Суду від 14 листопада 2018 року у справі №2-383/2010 зроблено висновок, що стаття 204 ЦК України закріплює презумпцію правомірності правочину. Ця презумпція означає, що вчинений правочин вважається правомірним, тобто таким, що породжує, змінює або припиняє цивільні права й обов`язки, доки ця презумпція не буде спростована, зокрема, на підставі рішення суду, яке набрало законної сили. У разі неспростування презумпції правомірності договору всі права, набуті сторонами правочину за ним, повинні безперешкодно здійснюватися, а обов`язки, що виникли внаслідок укладення договору, підлягають виконанню.
Матеріали справи не містять та відповідачем не надано доказів щодо спростування презумпції правомірності договору про надання кредиту. Зазначений договір недійсним не визнано.
Статтею 526 ЦК України передбачено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог діючого законодавства.
Відповідно до ч. 1 ст. 530 ЦК України якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Закон України «Про електронну комерцію» визначає організаційно-правові засади діяльності у сфері електронної комерції в Україні, встановлює порядок вчинення електронних правочинів із застосуванням інформаційно-комунікаційних систем та визначає права і обов`язки учасників відносин у сфері електронної комерції.
Відповідно до ч.1 ст.11 Закону пропозиція укласти електронний договір (оферта) має містити істотні умови, передбачені законодавством для відповідного договору, і виражати намір особи, яка її зробила, вважати себе зобов`язаною у разі її прийняття. Ч. 3 ст. 11 Закону встановлено, що електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті. Згідно ч.6 ст.11 Закону відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз`яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз`яснення логічно пов`язані з нею.
Частиною 1 статті 12 Закону України "Про електронну комерцію" визначено, що якщо відповідно до акту цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.
Отже, договір, укладений в електронній формі, є таким, що укладений у письмовому вигляді (статті 205,207 ЦК України). Договір №8500517 від 21.11.2024 р. підписаний відповідачем одноразовим ідентифікатором «А8416».
Згідно ст.1077 ЦК України за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов`язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника). Ч.1 ст. 1078 ЦК України встановлено, що предметом договору факторингу може бути право грошової вимоги, строк платежу за якою настав (наявна вимога), а також право вимоги, яке виникне в майбутньому (майбутня вимога).
З наданих суду позивачем доказів видно, що між ТОВ «Авентус Україна» та відповідачем 21.11.2024 р. було укладено кредитний договір №8500517. Згідно зазначеного договору, який відповідачем не спростовано, банк надавав відповідачу кредитні кошти, якими відповідач користувався та не здійснював погашення заборгованості. Із змісту розрахунку заборгованості по кредитному договору складеному ТОВ «Авентус Україна» видно, що відповідач сплатив 2233,87 грн. за погашення основного боргу, 169,16 грн. за оплату штрафів, 18533,40 грн. оплата процентів, за період з 21.11.2024 року по 29.01.2026 рік, згідно картки обліку договору (а..с11-19) наданої ТОВ «Авентус Україна».
Оскільки розмір заборгованості по кредиту в сумі 7766,13 грн. (10000,00 2233,87 = 7766,13 грн.) підтверджено належними та допустимими доказами, а тому вимоги позивача в цій частині підлягають до задоволення.
Що ж стосується вимог позивача про стягнення з відповідача 8154,44 грн. заборгованості по відсоткам, то зазначені вимоги на переконання суду підлягають частковому задоволенню в сумі 7985,28 грн. При цьому суд враховує, що договором було узгоджено графік розрахунків яким було визначено остаточний строк кредитування та визначено нараховані відсотки до сплати. Із змісту заборгованості по договору складеному ТОВ «Авентус Україна»(а.с.12-19) видно, що відповідач сплатив 2233,87 грн. за погашення основного боргу, 169,16 грн. за оплату штрафів, 18533,40 грн. оплата процентів, за період з 21.11.2024 року по 29.01.2026 рік. 16.07.2025 р. відповідачем було сплачено 1029,00 грн. з яких було враховано 859,84 грн. в рахунок погашення заборгованості за відсотками та 169,16 грн. в рахунок погашення штрафа. Оскільки відповідно до п. 18 розділу «Прикінцеві та перехідні положення» ЦК України (в редакції закону України № 2120-IX від 15.03.2022 р.) у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов`язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 цього Кодексу, а також від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. Установити, що неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем). За вказаних обставин сплачені відповідачем 169,16 грн. підлягають до зарахування в рахунок погашення заборгованості за відсотками. В зв`язку із цим вимоги позивача про стягнення заборгованості за відсотками в сумі 8154,44 грн. підлягають до задоволення в сумі 7985,28 грн.(8154,44 грн. 169,16 грн.(сплачений штраф) = 7985,28 грн.
На підставі ч.1 ст.141 ЦПК України з відповідача підлягають стягненню на користь позивача понесені ним витрати по сплаті судового збору при подачі позову пропорційно до задоволених позовних вимог в розмірі 2634,11 грн.(15751,41 грн. х 2662,40 грн. : 15920,57 грн. = 2634,11 грн.).
Згідно п.2 ч.2 ст.137 ЦПК України з результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат розмір сум, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої дороги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних виплат.
Відповідно до договору про надання правової допомоги №20/01/26-01 від 20.01.2026 року, протоколом погодження вартості послуг до договору про надання правничої допомоги , як додаток №1 до договору, додаткової угоди №25771531317 до договору про надання правової допомоги №20/01/26-01 від 20.01.2026 року, актом прийому-передачі наданих послуг від 05.05.2026 року, копією свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю від 26.08.2010 року, довіреністю позивача, розмір витрат позивача на правничу допомогу адвоката становить 7 000,00 грн.
Відповідачем в заяві по справі не заявлено клопотання про зменшення витрат на правову допомогу, тому суд приходить до висновку про стягнення суми про надання правової допомоги пропорційно до задоволених позовних вимог в сумі 6925,62 грн.( 15751,41 грн. х 7000,00 грн. : 15920,57 грн. = 6925,62 грн..
На підставі викладеного, керуючись ст.ст.13,76,81,137, 141,263-265,268,280 ЦПК України, ст. ст.526,527,530,611,634,1049,1050,1054 ЦК України, суд,
ухвалив:
позов задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_2 ; зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 ) на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Ейс» (місцезнаходження: 02094, місто Київ, вул.Юрія Поправки, будинок 6, кабінет 13; код ЄДРПОУ 42986956): заборгованість за договором № 8500517 від 21.11.2024 р. у розмірі 15 751,41 грн., в т.ч. заборгованість по тілу кредиту 7 766,13 грн., заборгованість за відсотками 7 985,28 грн.; 2634,11 грн. судового збору, 6925,62 грн. витрат на правову допомогу.
Відповідач має право подати до суду заяву про перегляд заочного рішення в порядку встановленому ст.ст.284-285 ЦПК України протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
На рішення позивачем може бути подано апеляційну скаргу протягом 30 днів з дня складання повного судового рішення. Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених ЦПК України, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.
Повний текст рішення виготовлено 26.10.20206 р.
Суддя Кам`янець-Подільського
міськрайонного суду Вдовичинський А.В.
Судове рішення № 141177480, Кам'янець-Подільський міськрайонний суд Хмельницької області було прийнято 21.10.2026. Форма судочинства - Цивільне, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти ключові дані про це судове рішення. Ми пропонуємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних включає повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам швидко знаходити ключові дані.
Це рішення відноситься до справи № 676/5277/26. Організації, які зазначені в тексті цього судового документа: