Рішення № 141177156, 03.11.2026, Хортицький районний суд м. Запоріжжя

03.11.2026

ЄУН № 337/3930/26

Провадження № 2/337/2919/2026

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

03 листопада 2026 року м.Запоріжжя

Хортицький районний суд м. Запоріжжя у складі:

головуючого судді- Ширіної С.А.,

за участі секретаря судового засідання- Бикової С.Б.,

представника відповідача- Бітякова Д.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Запоріжжя цивільну справу за позовом Головного управління Пенсійного фонду в Запорізькій області до ОСОБА_1 про стягнення надміру виплачених сум пенсії, -

В С Т А Н О В И В:

16 червня 2026 року до Хортицького районного суду міста Запоріжжя надійшов зазначений цивільний позов, який мотивований тим, що ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 перебував в Головному управлінні Пенсійного фонду України в Запорізькій області та отримував пенсію по інвалідності призначену відповідно до Закону України від 09.07.2003 року № 1058-ІV Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» (далі - Закон) починаючи з 06.09.2022. За матеріалами пенсійної справи ОСОБА_1 та виписки з акту огляду Комунальної установи «Обласний центр медико соціальної експертизи» Запорізької обласної ради від 06.09.2022 серія 12 ААГ №151145, інвалідність пенсіонеру була встановлена до 01.10.2024. Відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 15 листопада 2024 року №1338 «Деякі питання запровадження оцінювання повсякденного функціонування особи» (далі Постанова 1338) з 01 січня 2025 року замість медико-соціальних експертних комісій запрацювали експертні команди з оцінювання повсякденного функціонування особи. Відомості про результати проведеного оцінювання повсякденного функціонування особи, показання для забезпечення засобами реабілітації за результатами проведення такого оцінювання та електронні дані, на підставі яких формується витяг з рішення експертної команди з оцінювання повсякденного функціонування особи, передаються в порядку електронної інформаційної взаємодії до Єдиної інформаційної системи соціальної сфери відповідно до пунктів 54,55 Порядку проведення оцінювання повсякденного функціонування особи, затвердженого Постановою №1338. До Головного управління ПФУ в Запорізькій області від Державної установи «Український державний науково-дослідний інститут медико-соціальних проблем інвалідності Міністерства охорони здоров`я України» надійшов лист від 16.07.2025 №0400-011101-9/135410 в якому зазначено, що ОСОБА_1 з 06.09.2022 групу інвалідності не встановлено. В результаті чого виникла переплата пенсії за період з 06.09.2022 по 31.03.2025 в сумі 504525,99 гривень про що пенсіонера було повідомлено листом від 29.07.2025 0800-0404- 8/75022, який було направлено на адресу зазначену в особовій справі. На підставі виявленої інформації Управлінням був направлений лист до АТ «Ощадбанк» від 22.07.2025 0800-0401-8/72630 щодо необхідності повернення надміру виплачених коштів. Проте на рахунок Головного управління повернуто 83151,04 гривень в межах залишку на рахунку одержувача. На теперішній час зайво виплачені кошти до Головного Управління не надходили. Загальна сума переплати пенсії, яка підлягає поверненню за період з 06.09.2022 по 31.03.2025 становить 421374,95 гривень. Таким чином, безпідставно набута відповідачем пенсія, фактично, є завданням шкоди державному бюджету та призводить до порушення інтересів держави в особі Пенсійного фонду України.

Виходячи з наведеного, представниця позивача просила стягнути з відповідача на користь позивача надміру переплату пенсії в розмірі 421374,95 грн, а також понесені судові витрати.

Ухвалою судді від 23.06.2026 відкрито загальне позовне провадження у справі,призначено підготовче судове засідання , встановлено строки для подання відзиву, відповіді на відзив і заперечень.

16.09.2026 на адресу суду представником відповідача надано до суду відзив на позовну заяву, згідно якого представник відповідача проти задоволення позовних вимог заперечував мотивуючи тим, що 06 вересня 2022 року відповідач ОСОБА_1 був оглянутий експертною комісією Комунальної установи «Обласний центр Медико соціальної експертизи» Запорізької обласної ради в результаті чого його було визнано особою з інвалідністю ІІ групи з 06.09.2022р. до 01.10.2024р., що підтверджується випискою з акту огляду МСЕК до довідки серія 12 ААГ №151145 від 06.09.2022р. В подальшому відповідачу ОСОБА_1 було призначено пенсію по в розмірі 16131,60 гривень щомісячно та видано пенсійне посвідчення. Таким чином, відповідач ОСОБА_1 не будучі спеціалістом в області медицини, не міг впливати на рішення щодо визнання його особою з інвалідністю так само як і не міг впливати на прийняття рішення щодо призначення йому пенсії. Отже, відповідні рішення були прийнятті фахівцями обґрунтовано, відповідно до вимог чинного законодавства України. В подальшому відповідач ОСОБА_1 справно отримував призначену пенсійну виплату з моменту визнання особою з інвалідністю до жовтня 2024 року включно. Відповідач ОСОБА_1 не отримував жодних повідомлень, рішень, відмов та будь якої інформації про з`ясування обставин справи та дізнався про скасування нарахування пенсії лише після отримання позовної заяви про стягнення переплати пенсії. Крім того, позивачем до позовної заяви також не додано жодного рішення ГУ ПФУ в Запорізькій області про скасування пенсії або рішення про перегляд заяви про нарахування пенсії, тощо. Частиною першою ст. 81 ЦПК України встановлено, що кожна сторона зобов`язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Доказів на підтвердження того, що прийняття рішення про призначення пенсії відповідачу ОСОБА_1 та самого факту виплати пенсії, здійснено внаслідок поведінки відповідача, яка б містила ознаки зловживань чи за своїм характером була недобросовісною, позивачем не надано. В пункті 71 рішення Європейського суду з прав людини у справі «Рисовський проти України» від 20 жовтня 2011 року зазначено, що ризик будь-якої помилки державного органу повинен покладатися на саму державу, помилки не можуть виправлятися за рахунок осіб, яких вони стосуються. На підставі наведеного, просив відмовити позивачу в задоволенні позовних вимог в повному обсязі.

Ухвалою суду від 07.10.2026 року закрито підготовче провадження у справі і призначено її до розгляду по суті.

В судове засідання представник позивача не з`явилася,надала заяву про розгляд справи без її участі, просить позовні вимоги задовольнити в повному обсязі.

В судовому засіданні представник відповідача проти задоволення позовних вимог заперечував з підстав викладених у відзиві на позовну заяву, просив у задоволенні позову відмовити.

Дослідивши матеріали справи, надавши оцінку доказам, суд приходить до висновку, що у задоволенні позовних вимог слід відмовити з таких підстав.

Згідно зі ст. 1 ЗУ «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», пенсія - щомісячна пенсійна виплата в солідарній системі загальнообов`язкового державного пенсійного страхування, яку отримує застрахована особа в разі досягнення нею передбаченого цим Законом пенсійного віку чи визнання її особою з інвалідністю, або отримують члени її сім`ї у випадках, визначених цим Законом.

Відповідно до ст. 9 ЗУ «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», в солідарній системі призначаються такі пенсійні виплати: 1) пенсія за віком; 2) пенсія по інвалідності; 3) пенсія у зв`язку з втратою годувальника.

Відповідно до ч. 1 ст. 30 Закону «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» пенсія по інвалідності призначається в разі настання інвалідності, що спричинила повну або часткову втрату працездатності за наявності страхового стажу, передбаченого статтею 32 цього Закону.

Строки виплати пенсії по інвалідності в разі зміни групи інвалідності або відновлення працездатності визначені ст. 35 Закону, зокрема, у разі визнання особи, яка пройшла повторний огляд здоровою, пенсія виплачується до кінця місяця, по який встановлено інвалідність.

Відповідно до ч.1 ст. 32 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» (надалі Закон №1058), особи, яким установлено інвалідність, мають право на пенсію по інвалідності, зокрема, залежно від групи інвалідності.

Статтею 34 Закону №1058 визначено, що пенсія по інвалідності призначається на весь строк встановлення інвалідності.

Згідно зі ст. 35 Закону №1058, у разі якщо особа не з`явилася в органи медико-соціальної експертизи на повторний огляд у визначений для цього строк, виплата пенсії по інвалідності зупиняється з першого числа місяця, наступного за місяцем, у якому вона мала з`явитися на повторний огляд.

Органи медико-соціальної експертизи зобов`язані повідомити територіальні органи Пенсійного фонду в порядку, встановленому законодавством, про результати повторного огляду осіб, яким призначена пенсія по інвалідності, та про нез`явлення цих осіб на зазначений огляд.

Відповідно до ст. 45 Закону №1058, пенсія призначається довічно або на період, протягом якого пенсіонер має право на виплату пенсії відповідно до цього Закону.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 перебував в Головному управлінні Пенсійного фонду України в Запорізькій області та отримував пенсію по інвалідності призначену відповідно до Закону України від 09.07.2003 року № 1058-ІV Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» починаючи з 06.09.2022 в розмірі 16131,60 гривень щомісячно.

За матеріалами пенсійної справи ОСОБА_1 та виписки з акту огляду Комунальної установи «Обласний центр медико соціальної експертизи» Запорізької обласної ради від 06.09.2022 серія 12 ААГ №151145, інвалідність пенсіонеру була встановлена до 01.10.2024.

З 1 січня 2025 року експертиза щодо встановлення інвалідності відповідно до законодавства для повнолітніх осіб проводиться експертними командами з оцінювання повсякденного функціонування особи, сформованими відповідно до Положення про експертні команди з оцінювання повсякденного функціонування особи, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 15.11.2024 №1338 «Деякі питання запровадження оцінювання повсякденного функціонування особи» . Вказаною постановою затверджені: Положення про експертні команди з оцінювання повсякденного функціонування особи; Порядок проведення оцінювання повсякденного функціонування особи; Критерії направлення на проведення оцінювання повсякденного функціонування особи; Порядок функціонування електронної системи щодо оцінювання повсякденного функціонування особи; Критерії встановлення інвалідності.

Відповідно до пункту 3 Положення про експертні команди з оцінювання повсякденного функціонування особи експертні команди формуються з метою організації та проведення оцінювання повсякденного функціонування особи (далі оцінювання) відповідно до Порядку проведення оцінювання повсякденного функціонування особи та критеріїв направлення на проведення оцінювання повсякденного функціонування особи, затверджених Постановою № 1338. Пунктом 6 Положення про експертні команди з оцінювання повсякденного функціонування особи передбачено, що оцінювання проводиться: Центром оцінювання функціонального стану особи (далі - ЦОФСО); експертними командами, сформованими на базі закладів охорони здоров`я. Відповідно до пункту 7 Положення про експертні команди з оцінювання повсякденного функціонування особи права та обов`язки ЦОФСО за рішенням МОЗ покладаються на підприємство, установу або організацію, що належить до сфери управління МОЗ, та має ліцензію на провадження господарської діяльності з медичної практики.

Пунктом 10 Порядку проведення оцінювання повсякденного функціонування особи визначено, що рішення про встановлення інвалідності, прийняті до набрання чинності цієї постанови переглядаються ЦОФСО з дотриманням вимог, встановлених цим Порядком.

Наказом Міністерства охорони здоров`я України від 03.12.2024 року № 2022 права та обов`язки ЦОФСО покладено на державну установу «Український державний науково-дослідний інститут медико-соціальних проблем інвалідності Міністерства охорони здоров`я України». Зазначеним наказом затверджено Положення про Центр оцінювання функціонального стану особи. Згідно норм статті 35 Закону №1058 державною установою Український державний науково-дослідний інститут медико-соціальних проблем інвалідності Міністерства охорони здоров`я України передано інформацію про скасування рішень медико-соціальних експертних комісій за результатами перевірки обґрунтованості рішень експертними командами ЦОФСО.

Згідно витягу з рішення експертної команди з оцінювання повсякденного функціонування особи від 23.01.2025 № ЦО 1734/7 ОСОБА_1 не визнано особою з інвалідністю з 06.09.2022 року.

До Головного управління ПФУ в Запорізькій області від Державної установи «Український державний науково-дослідний інститут медико-соціальних проблем інвалідності Міністерства охорони здоров`я України» надійшов лист від 16.07.2025 №0400-011101-9/135410 в якому зазначено, що ОСОБА_1 з 06.09.2022 групу інвалідності не встановлено.

В результаті чого виникла переплата пенсії за період з 06.09.2022 по 31.03.2025 в сумі 504525,99 гривень про що пенсіонера було повідомлено листом від 29.07.2025 0800-0404- 8/75022, який було направлено на адресу зазначену в особовій справі. На підставі виявленої інформації Управлінням був направлений лист до АТ «Ощадбанк» від 22.07.2025 0800-0401-8/72630 щодо необхідності повернення надміру виплачених коштів. Проте на рахунок Головного управління повернуто 83151,04 гривень в межах залишку на рахунку одержувача. На теперішній час зайво виплачені кошти до Головного Управління не надходили. Загальна сума переплати пенсії, яка підлягає поверненню за період з 06.09.2022 по 31.03.2025 становить 421374,95 гривень

Відповідно до ч. 1 ст. 2 ЦПК України,завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

За змістом частини першої статті 1212 ЦК України особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов`язана повернути потерпілому це майно.

Стаття 1215 ЦК України встановлює випадки, коли набуте особою без достатньої правової підстави майно за рахунок іншої особи не підлягає поверненню.

Так, зокрема, не підлягають поверненню безпідставно набуті: заробітна плата і платежі, що прирівнюються до неї, пенсії, допомоги, стипендії, відшкодування шкоди, завданої каліцтвом, іншим ушкодженням здоров`я або смертю, аліменти та інші грошові суми, надані фізичній особі як засіб до існування, якщо їх виплата проведена фізичною або юридичною особою добровільно, за відсутності рахункової помилки з її боку і недобросовісності з боку набувача (частина перша статті 1215 ЦК України).

Згідно зі ст. 50 Закону № 1058, суми пенсій, виплачені надміру внаслідок зловживань з боку пенсіонера або подання страхувальником недостовірних даних, можуть бути повернуті пенсіонером добровільно або стягуються на підставі рішень територіальних органів Пенсійного фонду чи в судовому порядку.

Відповідно до п. 3 Порядку повернення сум пенсій, виплачених надміру, та списання сум переплат пенсій, що є безнадійними, до стягнення, затвердженого постановою Правління Пенсійного Фонду України №6-4 від 21 березня 2003 року із змінами, суми пенсій, виплачені надміру внаслідок зловживань з боку пенсіонера або подання страхувальником недостовірних даних, можуть бути повернуті пенсіонером добровільно або стягуються на підставі рішень територіальних органів Пенсійного фонду України чи в судовому порядку відповідно до статті 50 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування».

Відтак, ст. 50 Закону № 1058 встановлено дві підстави для повернення пенсіонером сплачених йому пенсійних виплат: коли має місце зловживання з боку самого пенсіонера, який надав недостовірні дані, що впливають на призначення пенсії; або коли такі дані були наданні страхувальником.

Зловживанням є умисні протиправні дії пенсіонера, спрямовані на безпідставне отримання пенсій, або отримання пенсії у більшому, ніж визначено законом, розмірі.

Згідно зі ст. 103 Закону України «Про пенсійне забезпечення» (далі Закон № 1788-ХІІ), суми пенсії, над міру виплачені пенсіонерові внаслідок зловживань з його боку (в результаті подання документів з явно неправильними відомостями, неподання відомостей про зміни у складі членів сім`ї тощо), стягуються на підставі рішень органу, що призначає пенсії. У разі припинення виплати пенсії (внаслідок відновлення здоров`я тощо) до повного погашення заборгованості решта заборгованості стягується в судовому порядку.

Зловживанням збоку пенсіонера в розумінні ч.1 ст. 103 Закону № 1788-ХІІ є, зокрема, подання ним документів з явно неправильними відомостями, про які йому було достовірно відомо.

Такий правовий висновок міститься у постанові Верховного Суду України від 25 жовтня 2016 року у справі № 686/26486/14-а та постановах Верховного Суду від 25 вересня 2018 року у справі № 340/644/15-а та від 21 лютого 2020 року у справі № 173/424/17(2-а/173/41/2017).

Отже, для правильного вирішення питання про утримання надміру сплачених сум пенсії орган, що уповноважений призначати пенсії, має достеменно встановити, що факт переплати пенсії, що враховуються при її обчисленні, відбувся у зв`язку із поданням пенсіонером завідомо недостовірних відомостей.

Оцінюючи докази, що свідчать про можливе зловживання, суду слід виходити з презумпції дійсності документів, наданих для призначення/перерахунку пенсії, та презумпції добросовісності заявника. Ці презумпції може бути спростовано на підставі доказів, що доводять умисел заявника на отримання пенсії без законних для цього підстав.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 16 січня 2019 року у справі №753/15556/15-ц та постанові Верховного Суду від 06 березня 2019 року у справі №607/4570/17-ц зазначено, що: «правильність здійснених розрахунків, за якими була проведена виплата, а також добросовісність набувача презюмуються і відповідно тягар доказування наявності рахункової помилки та недобросовісності набувача покладається на платника відповідних грошових сум».

Суд зазначає, що обов`язок довести недобросовісність набувача грошових сум, зазначених у п. 1 ч. 1 ст. 1215 ЦК України, покладається на сторону, яка вимагає повернення цих коштів.

Отже, закон встановлює два виключення із цього правила: по-перше, якщо виплата вказаних платежів є результатом рахункової помилки з боку особи, яка проводила цю виплату; по-друге, у разі недобросовісності з боку набувача.

Вказаний перелік підстав для утримання надміру виплачених сум пенсії є вичерпним, а отже можливості для прийняття рішення про стягнення сум переплати у випадку неправильного обчислення розміру пенсії працівником пенсійного органу чи у зв`язку з автоматизованою помилкою, законодавством не передбачено. При цьому, обов`язок довести недобросовісність набувача грошових сум, зазначених у ч. 1 вищевказаної статті, покладається на сторону, яка вимагає повернення цих коштів.

Відповідно до постанови Верховного Суду від 16.06.2020 року в справі №756/6984/16-а обов`язковою умовою для стягнення надміру виплачених пенсій є допущення зловживань з боку пенсіонера, однак вказані суми не можуть бути стягнуті у випадку призначення пенсії на підставі недостовірних даних, формування яких не залежить від пенсіонера - в такому разі суми зайво виплаченої пенсії стягуються зі страхувальника. При цьому, оцінюючи докази, що свідчать про можливе зловживання, судам слід виходити з презумпції дійсності документів, наданих для призначення/перерахунку пенсії, та презумпції добросовісності заявника. Ці презумпції може бути спростовано на підставі доказів, що доводять умисел заявника на отримання пенсії без законних для цього підстав.

Водночас, положеннями п. 1 ч. 1 ст. 1215 ЦК України визначено, що не підлягає поверненню безпідставно набуті заробітна плата і платежі, що прирівнюються до неї, пенсії, допомоги, стипендії, відшкодування шкоди, завданої каліцтвом, іншим ушкодженням здоров`я або смертю, аліменти та інші грошові суми, надані фізичній особі як засіб до існування, якщо їх виплата проведена фізичною або юридичною особою добровільно, за відсутності рахункової помилки з її боку і недобросовісності з боку набувача.

Виходячи із аналізу ст. 1215 ЦК України обов`язок довести наявність рахункової помилки або недобросовісність набувача грошових сум, зазначених у ч. 1 вказаної статті, покладається на сторону, яка вимагає повернення цих коштів.

За змістом ст. 50 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» суми пенсій, виплачені надміру внаслідок зловживань з боку пенсіонера або подання страхувальником недостовірних даних, можуть бути повернуті пенсіонером добровільно або стягуються на підставі рішень територіальних органів Пенсійного фонду чи в судовому порядку.

Частиною 1 ст. 81 ЦПК України визначено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Доказів, які б свідчили про рахункову помилку з боку Управління ПФУ, чи надання відповідачем завідомо неправдивих даних або підроблених документів, які стали підставою для переплати пенсії, а також зловживань з боку відповідача при отриманні пенсії, позивачем не надано.

Так, при зверненні з заявою про призначення пенсії, відповідачем було надано увесь необхідний перелік документів, зокрема документ про встановлення відповідачу другої групи інвалідності .

Позивачем не надано жодних документів щодо підстав скасування групи інвалідності. Доказів, що відповідачем, були подані до органу МСЕК завідомо неправдиві дані або підроблені документи - суду не надано.

Позивачем не зазначено і про жодні зловживання з боку відповідача при отриманні пенсії.

Отже, позивачем не доведено факт зловживань з боку відповідача, його винуватості чи недобросовісності щодо надання недостовірних даних та отримання переплати пенсії.

Позивач не надав доказів щодо факту недобросовісного набуття відповідачем отриманих коштів, які є пенсійною виплатою, призначеною управлінням Пенсійного фонду України.

Матеріалами справи встановлено, що нарахування пенсії проведено позивачем добровільно, за відсутності рахункової помилки, та за відсутності недобросовісності з боку набувача, у зв`язку із чим до даних правовідносин підлягають застосуванню положення статті 1215 ЦК України, за якою зазначені кошти поверненню не підлягають.

Отже, без встановлення фактів недобросовісної поведінки відповідача, та наявності рахункової помилки при виплаті пенсії, відсутні підстави для стягнення з відповідача надмірно виплаченої суми пенсії.

В пункті 71 рішення Європейського суду з прав людини у справі «Рисовський проти України» від 20.10.2011 зазначено, що ризик будь-якої помилки державного органу повинен покладатися на саму державу, помилки не можуть виправлятися за рахунок осіб, яких вони стосуються.

Аналогічний висновок також міститься у справі «Пінкова та Пінк проти Чеської Республіки», у справі «Ґаші проти Хорватії» та у справі «Трґо проти Хорватії» (постанова Верховного Суду від 05.02.2018 у справі № 556/1231/17).

Таким чином, судом встановлено, що матеріали справи не містять доказів на підтвердження того, що прийняття рішення про призначення пенсії та сам факт здійснення надміру виплаченої пенсії, здійснено внаслідок поведінки відповідача, яка б містила ознаки зловживань чи за своїм характером була недобросовісною, а відтак виплачені пенсійні виплати не підлягають поверненню.

За такого, суд приходить до висновку, що позовні вимоги є необгрунтованими та не підлягають задоволенню.

Згідно ст. 141 ЦПК України судові витрати не підлягають відшкодуванню.

Керуючись статтями 12, 13, 79, 81, 141, 259-265, 273 ЦПК України, суд

У Х В А Л И В:

У задоволенні позову Головного управління Пенсійного фонду в Запорізькій області до ОСОБА_1 про стягнення надміру виплачених сум пенсії - відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене шляхом подання до Запорізького апеляційного суду апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складання його повного тексту.

Суддя: С.А.Ширіна