Ухвала суду № 141177147, 03.11.2026, Хортицький районний суд м. Запоріжжя

Хортицький районний суд м.Запоріжжя

Справа № 337/5698/26

Провадження № 1-кп/337/539/2026

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03 листопада 2026 року м. Запоріжжя

Хортицький районний суд міста Запоріжжя у складі головуючого судді ОСОБА_1 , за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 , прокурора ОСОБА_3 , обвинуваченого ОСОБА_4 , захисників ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , представника потерпілої особи ОСОБА_7 , розглянувши у підготовчому судовому засіданні обвинувальний акт у кримінальному провадженні № 42021082020000059 від 24.09.2021 за обвинуваченням ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 365-2 КК України,

ВСТАНОВИВ:

До Хортицького районного суду м. Запоріжжя надійшов обвинувальний акт стосовно ОСОБА_4 за обвинуваченням у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 365-2 КК України.

Ухвалою суду від 21.09.2026 призначено підготовче судове засідання у кримінальному провадженні.

В підготовчому судовому засіданні прокурор просила кримінальне провадження за обвинуваченням ОСОБА_4 призначити до розгляду у відкритому судовому засіданні. Зазначила, що обвинувальний акт відповідає положенням ст. 291 КПК України, підстав для його повернення немає, кримінальне провадження підсудне Хортицькому районному суду м. Запоріжжя.

Представник потерпілої особи підтримав позицію прокурора, просив призначити кримінальне провадження до судового розгляду.

Захисник обвинуваченого адвокат ОСОБА_5 заявила клопотання про повернення обвинувального акту прокурору, з посиланням на те, що обвинувальний акт складено з порушенням вимог ст. 291 КПК України, оскільки обвинувальний акт підписано слідчим ОСОБА_8 , повноваження якого щодо здійснення досудового розслідування у цьому кримінальному провадженні, а також щодо складення обвинувального акту, поставила під сумнів. Крім того, заявила, що справа непідсудна Хортицькому районному суду м. Запоріжжя. Зазначила, що дії, які вміняються обвинуваченому, стосуються здійснення ним повноважень державного реєстратора управління «Центр надання адміністративних послуг» виконавчого комітету Гуляйпільської міської ради, а отже вчинялися на території, яка відноситься до Гуляйполя Запорізької області. Оскільки наразі ця територія є тимчасово окупованою, підсудність справ у відповідних кримінальних правопорушеннях визначена наразі за Синельниківським міськрайонним судом Дніпропетровської області. Крім того, захисник поставила під сумнів обгрунтованість та законність вручення підозри її підзахисному.

Обвинувачений підтримав захисника ОСОБА_5 .

Адвокат ОСОБА_6 не заперечував проти призначення обвинувального акту до судового розгляду.

Прокурор ОСОБА_3 заперечила проти доводів захисника ОСОБА_5 . Зазначила, що обвинувальний акт складено та підписано уповноваженою особою (слідчим ВП № 5 ЗРУП ГУНП в Запорізькій області ОСОБА_8 ), затверджено нею. Слідчий ОСОБА_9 входить до групи слідчих, визначених керівником органу досудового розслідування на підставі постанови, відповідні відомості внесені до ЄРДР. Щодо підсудності справи зазначила, що вона визначена відповідно до положень КПК України. Досудовим розслідуванням не було встановлено конкретне місце вчинення злочину, що зазначено в обвинувальному акті, а тому, підсудність справи визначено за судом, у межах територіальної підсудності якого закінчено досудове розслідування.

Адвокат ОСОБА_5 заперечила проти доводів прокурора. Зазначила, що якщо стороною обвинувачення не встановлено місце вчинення злочину про що прокурор прямо заявила в судовому засіданні, обвинувальний акт підлягає поверненню як такий, що не відповідає вимогам ст. 291 КПК України, оскільки порушує право обвинуваченого; сторона захисту позбавлена можливості розуміти суть обвинувачення, від якого слід захищатися.

Суд, заслухавши думку учасників судового розгляду, вивчивши обвинувальний акт та матеріали, долучені до нього, дійшов таких висновків.

Щодо клопотання сторони захисту про повернення обвинувального акту прокурору суд зазначає наступне.

Відповідно до п. 3 ч. 3. ст. 314 КПК України у підготовчому судовому засіданні суд має право прийняти рішення про повернення обвинувального акту, клопотання про застосування примусових заходів медичного або виховного характеру прокурору, якщо вони не відповідають вимогам КПК України.

Відповідно до положень ст. 291 КПК України обвинувальний акт має містити такі відомості: 1) найменування кримінального провадження та його реєстраційний номер; 2) анкетні відомості кожного обвинуваченого (прізвище, ім`я, по батькові, дата та місце народження, місце проживання, громадянство); 3) анкетні відомості кожного потерпілого (прізвище, ім`я, по батькові, дата та місце народження, місце проживання, громадянство); 3-1) анкетні відомості викривача (прізвище, ім`я, по батькові, дата та місце народження, місце проживання, громадянство); 4) прізвище, ім`я, по батькові та займана посада слідчого, прокурора; 5) виклад фактичних обставин кримінального правопорушення, які прокурор вважає встановленими, правову кваліфікацію кримінального правопорушення з посиланням на положення закону і статті (частини статті) закону України про кримінальну відповідальність та формулювання обвинувачення; 6) обставини, які обтяжують чи пом`якшують покарання; 7) розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням; 7-1) підстави застосування заходів кримінально-правового характеру щодо юридичної особи, які прокурор вважає встановленими; 8) розмір витрат на залучення експерта (у разі проведення експертизи під час досудового розслідування); 8-1) розмір пропонованої винагороди викривачу; 9) дату та місце його складення та затвердження.

Оцінюючи доводи сторони захисту в контексті можливості повернення обвинувального акта прокурору через сумніви сторони захисту в частині повноважень слідчого на складання та підписання обвинувального акту, а також незазначення конкретного місця вчинення кримінального правопорушення, суд виходить із такого.

Обвинувальний акт є процесуальним рішенням, яким прокурор висуває обвинувачення у вчиненні кримінального правопорушення, і яким завершується досудове розслідування. Обвинувальний акт повинен відповідати вимогам, передбаченим ст. 291 КПК України (ч. 3 ст. 110 КПК України).

Судовий розгляд проводиться лише стосовно особи, якій висунуте обвинувачення, і лише в межах висунутого обвинувачення відповідно до обвинувального акта, а тому значення обвинувального акта як процесуального рішення сторони обвинувачення полягає у тому, що він формалізує правову позицію обвинувачення, ініціює судовий розгляд і тим самим відкриває особі доступ до правосуддя. Тож саме сформульованим обвинуваченням визначаються межі судового розгляду (ч. 1 ст. 337 КПК України).

Оскільки п. 3 ч. 3 ст. 314 КПК України визначає можливість повернення обвинувального акта як право, а не обов`язок суду, то підставою для такого повернення не може слугувати будь-яка його невідповідність вимогам КПК України, а лише та, яка дійсно перешкоджає призначенню судового розгляду, і в кожному конкретному випадку суд має перевірити чи дійсно створює перешкоди для судового розгляду певна невідповідність та недоліки обвинувального акта вимогам КПК. Така правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 26 червня 2018 року (справа № 520/8135/15-к, провадження № 51-203 км 17).

За змістом вищевказаної норми для ухвалення рішення про повернення обвинувального акта суд має встановити невідповідність відомостей, що фактично наявні у обвинувальному акті тим відомостям, які він має містити, згідно з вимогами КПК України. Таким чином, з урахуванням задач підготовчого провадження, суд здійснює перевірку обвинувального акта на наявність невідповідності кримінальному процесуальному закону, яка б перешкоджала призначенню судового розгляду.

Відповідно до ч. 4 ст. 110 та п. 5 ч. 2 ст. 291 КПК України визначення способу та обсягу викладу фактичних обставин кримінального правопорушення в обвинувальному акті належить до дискреційних повноважень прокурора. Кримінальне провадження здійснюється на засадах змагальності, що передбачає самостійне обстоювання стороною обвинувачення і стороною захисту їхніх правових позицій (ст. 22 КПК України). Отже, прокурор як сторона кримінального провадження, є самостійним у визначені правової кваліфікації кримінального правопорушення та доведенні її обґрунтованості у змагальному судовому процесі.

Таким чином, формулювання обвинувачення, правова кваліфікація кримінального правопорушення є дискреційними повноваженнями прокурора, а тому викладається в обвинувальному акті у такому виді, як це вважає за необхідне прокурор.

На переконання суду, викладені прокурором у обвинувальному акті фактичні обставини кримінального правопорушення є достатніми для повного розуміння стороною захисту визначеного прокурором обсягу обвинувачення.

Щодо місця вчинення кримінального правопорушення в обвинувальному акті стороною обвинувачення зазначено, що конкретне місце не було встановлено (шляхом використання формулювання «у невстановленому у ході досудового розслідування місці»).

Щодо повноважень слідчого на складення та підписання обвинувального акту стороною захисту на даному етапі провадження не було наведено предметних обставин, які б могли поставити під сумнів наявність у слідчого відповідних повноважень. Проте, суд не позбавлений можливості перевірити відповідні доводи під час судового розгляду.

Відповідно до правової позиції Верховного Суду, яка висловлена у постанові від 03.07.2019 у справі № 273/1053/17 кримінальний процесуальний закон не надає повноважень суду до ухвалення вироку чи іншого рішення по суті справи перевіряти правильність визначення прокурором обсягу обвинувачення, зобов`язувати його змінювати цей обсяг, повертати за наслідком підготовчого судового засідання обвинувальний акт у зв`язку з неправильною кваліфікацією дій обвинуваченого тощо.

Викладені адвокатом аргументи підлягають дослідженню судом виключно під час судового розгляду шляхом дослідження процесуальних документів та відповідних доказів. Відповідно до ст. 314, 315 КПК України на стадії підготовчого судового засідання суд не уповноважений здійснювати дослідження та оцінку доказів. Така оцінка надається судом лише після дослідження доказів у ході судового розгляду в порядку, визначеному статтями 89, 94 КПК України.

Таким чином, суд дійшов висновку, що клопотання сторони захисту щодо повернення обвинувального акту задоволенню не підлягає.

Щодо доводів сторони захисту в частині непідсудності справи Хортицькому районному суду м. Запоріжжя.

Відповідно до ч. 1 ст. 32 КПК України кримінальне провадження здійснює суд, у межах територіальної юрисдикції якого вчинено кримінальне правопорушення. У разі якщо було вчинено кілька кримінальних правопорушень, кримінальне провадження здійснює суд, у межах територіальної юрисдикції якого вчинено більш тяжке правопорушення, а якщо вони були однаковими за тяжкістю, - суд, у межах територіальної юрисдикції якого вчинено останнє за часом кримінальне правопорушення. Якщо місце вчинення кримінального правопорушення встановити неможливо, кримінальне провадження здійснюється судом, у межах територіальної юрисдикції якого закінчено досудове розслідування.

Сторона обвинувачення в обвинувальному акті зазначила, що конкретне місце вчинення кримінального правопорушення не встановлено, у зв`язку з чим прокурор в підготовчому судовому засідання посилалась на те, що підсудність справи визначено за Хортицьким районним судом м. Запоріжжя, оскільки досудове розслідування було закінчено слідчим відділом ВП № 5 ЗРУП ГУНП в Запорізькій області, тобто у межах територіальної юрисдикції останнього.

Сторона захисту зі свого боку не навела обгрунтування, яке б спростовувало доводи прокурора.

Відтак, суд дійшов висновку, що обвинувальний акт відповідає вимогам ст. 291 КПК України, кримінальне провадження підсудне Хортицькому районному суду м. Запоріжжя відповідно до ст.ст. 32-33 КПК України та підлягає призначенню до судового розгляду.

Підстави для закриття кримінального провадження, передбачені п.п. 5-8, 10 ч. 1 та ч.2 ст. 284 КПК України або зупинення провадження, відсутні.

З метою підготовки кримінального провадження до судового розгляду судом визначено дату та місце проведення судового розгляду, з`ясовано, у відкритому чи закритому судовому засіданні необхідно здійснювати судовий розгляд, а також питання про склад осіб, які братимуть участь у судовому розгляді та вчинені інші дії, необхідні для підготовки до судового розгляду.

Кримінальне провадження призначено до судового розгляду у відкритому судовому засіданні.

Відповідно до положень ч. 1 ст. 31 КПК України дане кримінальне провадження підлягає розгляду суддею одноособово.

Керуючись ст.ст. 7, 31, 291, 314-317, 384 КПК України, суд,

ПОСТАНОВИВ:

Клопотання сторони захисту про повернення обвинувального акту прокурору відхилити.

Призначити судовий розгляд кримінального провадження стосовно ОСОБА_4 за обвинуваченням у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 365-2 КК України, у відкритому судовому засіданні у приміщенні Хортицького районного суду м. Запоріжжя на 09 листопада 2026 року 13:30 год.

Судовий розгляд здійснювати суддею одноособово.

Викликати в судове засідання учасників судового провадження, повідомивши їх про дату, час та місце розгляду.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Повний текст ухвали виготовлено 03.11.2026.

Суддя ОСОБА_10