Рішення № 141176681, 03.11.2026, Новгородківський районний суд Кіровоградської області

Справа № 393/629/26

пров. 2/393/563/26

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03 листопада 2026 року с-ще Кам`янець

Новгородківський районний суд Кіровоградської області у складі:

головуючого судді Подліпенця Є.О.,

за участі секретаря судових засідань Гладир К.С.,

учасники справи:

позивач Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова Компанія «Кредит - Капітал»,

відповідачка ОСОБА_1 ,

представники учасників справи:

представник позивача адвокат Усенко М.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду селища Кам`янець за правилами спрощеного позовного провадження, цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова Компанія «Кредит - Капітал» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,-

В С Т А Н О В И В:

Позивач через свого представника звернувся з вказаним позовом та просить суд стягнути з відповідачки на користь позивача заборгованість за кредитним договором №4509731 від 28.03.2024 року на загальну суму 52 500,00 грн. Позов мотивований тим, що 28.03.2024 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «ЛІНЕУРА УКРАЇНА» (далі Товариство) та ОСОБА_1 (далі відповідач) укладено договір про надання коштів на умовах споживчого кредиту №4509731 (надалі кредитний договір), відповідно до умов якого відповідачу було надано грошові кошти в розмірі 5000 грн на умовах строковості, зворотності, платності, а клієнт зобов`язується повернути кредит, сплатити проценти за користування кредитом та виконати інші обов`язки, передбачені договором (п. 1.2 договору). Товариство свої зобов`язання за кредитним договором виконало в повному обсязі, а саме надало відповідачу грошові кошти в обсязі та у строк визначений умовами кредитного договору. Однак, відповідач не виконав належним чином умов кредитного договору. Згідно з п. 1.3 кредитного договору строк кредитування становить 360 днів. Дата надання кредиту 28.03.2024. Дата погашення кредиту 22.03.2025. Відповідно до п. 1.4.1. кредитного договору стандартна процента ставка становить 2,50% в день та застосовується в межах всього строку кредиту, вказаного в п.1.3 цього Договору. 14.11.2024 року ТОВ «ЛІНЕУРА УКРАЇНА» та ТОВ «Фінансова Компанія «Кредит-Капітал», уклали Договір факторингу №14/11/2024. Згідно вищевказаного договору, та у відповідності до ст. 512 ЦК України, ТОВ «Фінансова Компанія «Кредит-Капітал» набуло статусу нового кредитора та отримало право грошової вимоги до ОСОБА_1 за кредитним договором №4509731 від 28.03.2024 року. Станом на дату відступлення права вимоги заборгованість відповідача перед позивачем становила 36500 грн, з яких: заборгованість за тілом кредиту 5000 грн, заборгованість за процентами 29000 грн, заборгованість за штрафом 2500 грн. Станом на дату укладення договору факторингу строк дії кредитного договору не закінчився. У зв`язку з чим у межах строку дії кредитного договору ТОВ «Фінансова Компанія «Кредит-Капітал» продовжило нарахування процентів за стандартною процентною ставкою у період з 15.11.2024 по 22.03.2025 року на підставі п.п. 1.4.1, 5.1 кредитного договору та ст.ст. 1048, 1050 та 1054 ЦК України. Враховуючи вищевикладене, станом на дату подання позову заборгованість відповідача перед позивачем становить 52500 грн, з яких: заборгованість за тілом кредиту 5000 грн, заборгованість за процентами 45000 грн, заборгованість за штрафом 2500 грн, яку позивач просив стягнути з відповідача по справі, у зв`язку із неналежним виконанням позичальником зобов`язання за кредитним договором.

Ухвалою судді Новгородківського районного суду Кіровоградської області від 08.09.2026 року у вищевказаній цивільній справі відкрито провадження та справу призначено до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням сторін. Крім цього, відповідачці визначено п`ятнадцятиденний строк з дня вручення даної ухвали для подання відзиву на позовну заяву. Також вказаною ухвалою витребувано у АТ КБ «ПРИВАТБАНК» інформацію: 1) Чи є ОСОБА_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 , дата народження: ІНФОРМАЦІЯ_1 власником банківської карти за номером № НОМЕР_2 ? 2) Чи надходили кошти в розмірі 5000 грн. на рахунок банківської картки № НОМЕР_2 в період з 28.03.2024 по 02.04.2024 року? 3) Надати виписку руху коштів по банківській картці № НОМЕР_2 за період з 28.03.2024 по 02.04.2024 року включно.

Витребувана інформація надійшла до суду 21.10.2026 року.

Представник позивача в судове засідання не з`явився, про дату, час та місце розгляду справи повідомлявся належним чином, в позовній заяві та клопотанні, що надійшло до суду 30.09.2026 року просив суд розглянути дану справу без його участі та позовні вимоги задовольнити в повному обсязі.

Відповідачка ОСОБА_1 до суду не з`явилася, про дату, час і місце розгляду справи повідомлялася належним чином. Заперечень проти розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження, а також відзиву на позовну заяву суду не надала. З заявами та клопотаннями до суду не зверталася.

Згідно з ч.8 ст.178 ЦПК України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Визнаючи наявні матеріали про права та взаємини сторін достатніми, суд розглянув справу в порядку ч.2 ст. 247 ЦПК України без фіксування судового процесу технічними засобами, на підставі наявних у справі доказах, у відсутність сторін, що не з`явилися.

Дослідивши матеріали справи, письмові докази, розглянувши клопотання представника позивача, суд встановив наступне.

Так, судом встановлено, що 28.03.2024 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «ЛІНЕУРА УКРАЇНА» та ОСОБА_1 укладено договір про надання коштів на умовах споживчого кредиту №4509731.

Відповідно до умов кредитного договору, товариство надало клієнту фінансовий кредит в розмірі 5000,00 грн, строком на 360 днів, зі сплатою відсотків за користування кредитом в розмірі 2,50 % за кожен день користування кредитом, на власні потреби клієнта на умовах строковості, зворотності, платності, а відповідачка зобов`язалася повернути кредит та сплатити проценти за користування кредитом в порядку та на умовах, визначених договором. Періодичність платежів зі сплати процентів кожні 30 днів.

Товариство надає кредит у безготівковій формі шляхом перерахування коштів кредиту на банківський рахунок клієнта за реквізитами електронного платіжного засобу (платіжної картки) НОМЕР_3 (п. 2.1 кредитного договору).

Пунктом 5.1 договору передбачено, що Товариство має право вимагати від Клієнта повернення кредиту, сплати процентів за користування кредитом та виконання усіх інших зобов`язань, встановлених Договором. Відповідно до пункту 6.4 кредитного договору у випадку невиконання та/або неналежного виконання Клієнтом зобов`язань щодо повернення суми кредиту та/або сплати процентів за користування кредитом Товариство має право нарахувати, а Клієнт зобов`язаний на вимогу Товариства сплатити Товариству штраф.

Вказаний кредитний договір відповідачка підписала електронним підписом з використанням одноразового ідентифікатора «77617».

Також сторонами договору підписано Додаток №1 до договору про надання коштів на умовах споживчого кредиту №4509731 від 28.03.2024, що є таблицею обчислення загальної вартості кредиту для клієнта (споживача) та реальної річної процентної ставки за договором про споживчий кредит.

Крім того відповідачкою підписано паспорт споживчого кредиту, в якому визначено основні умови кредитування, інформацію щодо орієнтовної реальної річної процентної ставки та вартості кредиту, порядок повернення кредиту та інше.

Відповідно до довідки, виданої ТОВ "ЛІНЕУРА УКРАЇНА" відповідачка ОСОБА_1 з якою укладено кредитний договір №4509731, пройшла ідентифікацію та останній надано одноразовий ідентифікатор «77617» для укладення договору.

Як вбачається з інформаційної довідки наданої ТОВ «ПЕЙТЕК», яке надає послуги з переказу коштів в національній валюті без відкриття рахунків та з яким укладено договір на переказ коштів, що 28.03.2024 року о 14:40:30 успішно перераховано кошти в сумі 5000 грн на картку № НОМЕР_2 .

Вказане також підтверджується наданою АТ КБ «ПриватБанк» інформацією на виконання ухвали суду, про те що 28.03.2024 року на емітовану в банку картку ОСОБА_1 № НОМЕР_2 було зараховано 5 000,00 грн.

14.11.2024 року ТОВ «ЛІНЕУРА УКРАЇНА» та ТОВ «Фінансова Компанія «Кредит-Капітал», уклали договір факторингу №14/11/2024, згідно якого ТОВ «Фінансова Компанія «Кредит-Капітал» набуло статусу нового кредитора та отримало право грошової вимоги до ОСОБА_1 за кредитним договором №4509731 від 28.03.2024 року.

З наданого розрахунку заборгованості за кредитним договором встановлено, що відповідачка своїх зобов`язань за кредитним договором не виконувала, а тому як наслідок у неї виникла заборгованість на загальну суму 52 500,00 грн, з яких: заборгованість за тілом кредиту 5 000,00 грн, заборгованість за процентами 45 000,00 грн, заборгованість за штрафом 2 500,00 грн.

Відповідно до ст. 3 Закону України «Про електронну комерцію» електронний договір це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі.

Згідно ч. 12 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію» електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному ст. 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі. Кожний примірник електронного документа з накладеним на нього підписом, визначеним ст.12 цього Закону є оригіналом такого документа.

Згідно ч. 3 ст.11 Закону України «Про електронну комерцію» електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті.

Укладення вказаного кредитного договору здійснювалося сторонами за допомогою ІКС Товариства, доступ до якої забезпечується Клієнту через Вебсайт або Мобільний застосунок «Сredit7». Електронна ідентифікація Клієнта здійснюється при вході Клієнта в Особистий кабінет, в порядку передбаченому Законом України «Про електронну комерцію», в тому числі шляхом перевірки Товариством правильності введення коду, направленого Товариством на номер мобільного телефону Клієнта, вказаний при вході, та/або шляхом перевірки правильності введення Пароля входу до Особистого кабінету. При цьому Клієнт самостійно і за свій рахунок забезпечує і оплачує технічні, програмні і комунікаційні ресурси, необхідні для організації каналів доступу і підключення до Вебсайту/ІКС Товариства (п. 1.1 договору). Відповідно до п. 2.1 кредитного договору перед укладенням цього Договору Товариством була здійснена електронна ідентифікація Клієнта для входу в Особистий кабінет, відповідно до Закону України «Про електронну комерцію» та з метою надання фінансових послуг Клієнту Товариством залежно від технічних особливостей, результатів належної перевірки, умов фінансової послуги було використано один (або декілька) із зазначених способів ідентифікації та верифікації Клієнта з урахуванням вимог, визначених нормативно-правовим актом Національного банку України з питань здійснення фінансового моніторингу.

Відповідно до вищенаведеного, суд дійшов висновку, що без отримання смс-повідомлення для входу в особистий кабінет, без здійснення входу на веб-сайт кредитора до особистого кабінету, без отримання смс-повідомлення з одноразовим ідентифікатором для підписання угоди, кредитний договір між позивачем та відповідачкою не був би укладений, а кредитні кошти не були би перераховані відповідачці.

Аналогічний висновок викладено в Постанові Верховного Суду від 07.10.2020 року, по справі 127/33824/19.

Суд робить висновок, що 28.03.2024 року виникли договірні відносини між первісним кредитором, правонаступником якого є позивач, та відповідачкою у зв`язку з укладенням договору про надання коштів на умовах споживчого кредиту №4509731 від 28.03.2024 року. Відповідачка, будучи вільною в укладенні вказаного кредитного договору, виборі контрагента та визначенні умов договору, будучи обізнаною з умовами кредитування, в тому числі з нарахуванням відсотків за користування кредитними коштами, з чим відповідачка погодилася, підписавши кредитні документи, таким чином погодивши умови сплати процентів за користування кредитними коштами. Остання отримала кредитні кошти і у неї виникло зобов`язання повернути їх, у розмірах та у строки, зазначеними в кредитному договорі.

Згідно з ст.514 ЦК України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ч.1 ст.516 ЦК України - заміна кредитора у зобов`язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом.

ТОВ «ФК «Кредит-Капітал» є правонаступником первісного кредитора, що свідчить про належні правові підстави для переходу права вимоги до відповідачки і товариство вправі вимагати захисту порушених прав у судовому порядку шляхом зобов`язання боржника виконати обов`язок з повернення коштів.

Наданий позивачем розрахунок повністю відповідає умовам договору про надання кредиту.

За договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов`язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника). Відносини у сфері факторингу регулюються Законом України "Про факторинг"(стаття 1077 ЦК України).

Відступлення права вимоги по суті це договірна передача зобов`язальних вимог первісного кредитора новому кредитору. Відступлення права вимоги відбувається шляхом укладення договору між первісним кредитором та новим кредитором.

Надані позивачем копії договору факторингу та витягу з реєстру боржників, містять підписи сторін, укладені відповідно до вимог чинного законодавства, які підтверджують укладення договору та перехід права вимоги від клієнта до фактора позивача ТОВ «ФК «Кредит-Капітал», за договором про надання коштів на умовах споживчого кредиту №4509731 від 28.03.2024 року, а тому суд вважає їх належними та допустимими доказами відступлення права вимоги у спірних правовідносинах.

03.08.2026 року ТОВ «ФК «Кредит-Капітал» направило на адресу відповідачки досудову вимогу про те, що відбулось відступлення прав вимог за договором про надання коштів на умовах споживчого кредиту №4509731 від 28.03.2024 року до ТОВ «ФК Кредит-Капітал», яке в свою чергу стало новим кредитором та має право вимагати від відповідачки погашення кредитної заборгованості в сумі 52500 грн, яку необхідно погасити негайно.

Відповідно до змісту ст.ст. 526, 527, 530 ЦК України зобов`язання повинні виконуватися належним чином і у встановлений термін, відповідно закону, договору.

Як передбачено ст. 629 ЦК України, договір є обов`язковим для виконання сторонами. Отже, позичальник зобов`язаний виконувати кредитний договір у відповідності до його умов та вимог закону.

Згідно ст.1054 ЦК України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитор) зобов`язана надати грошові кошти (кредит) позичальнику в розмірі і на умовах, передбачених договором, а позичальник зобов`язаний повернути кредит і сплатити відсотки.

Відповідач порушила умови договору та належним чином не сплачувала кредит, у результаті чого виникла заборгованість.

Заперечень щодо правильності наданого позивачем розрахунку сум заборгованості відповідачка не заявляла; належних та допустимих доказів того, що заборгованість розрахована неправильно та має інший розмір, ніж зазначено позивачем, не надала; власний розрахунок не надала.

Як встановлено в судовому засіданні та доведено зібраними по справі доказами, відповідачка умови укладеного кредитного договору не виконує, кредит та відсотки за користування кредитом не сплачує, а тому суд дійшов висновку, що позовні вимоги в цій частині підлягають задоволенню і з відповідачки на користь позивача підлягає стягненню заборгованість, яка становить 50 000,00 грн, з яких: 5 000,00 грн - заборгованість за тілом кредиту, 45 000,00 грн - заборгованість за процентами.

Щодо стягнення заборгованості за штрафом у розмірі 2 500,00 грн суд зазначає наступне.

Так, згідно із ч.1 ст.549 ЦК неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання.

Відповідно до п.18 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцяти денний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов`язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 цього Кодексу, а також від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. Установити, що неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем).

Указом Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24 лютого 2022 року №64/2022, затвердженим Законом України «Про затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24 лютого 2022 року №2102-IX в Україні запроваджений правовий режим воєнного стану, який триває до даного часу.

Оскільки заборгованість за штрафом в розмірі 2500 грн нарахована відповідачці у період дії воєнного стану, у її стягненні з урахуванням пункту 18 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України, слід відмовити.

З огляду на вищевикладене, беручи до уваги те, що відповідачка взятих на себе кредитних зобов`язань в строки, передбачені договором, не виконала, суд вважає позовні вимоги частково обґрунтованими та такими, що підлягають частковому задоволенню.

Щодо розподілу наявних судових витрат по справі у виді судового збору, що сплатив позивач при подачі позову слід зазначити наступне.

Згідно із ч. 1, 2 ст. 141 ЦПК України судовий збір у разі часткового задоволення позову покладається на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Так як позов задоволено частково, то суд вважає за необхідне стягнути з відповідачки на користь позивача на відшкодування витрат по сплаті судового збору 2535,62 грн, виходячи з розрахунку: 50000 грн (розмір задоволених позовних вимог) х 2 662,40 грн (сума сплаченого судового збору) /52500 грн (розмір заявлених позовних вимог).

Щодо стягнення з відповідачки витрат за надання правничої допомоги, суд зазначає наступне.

Позивачем заявлено вимогу про стягнення витрат на правничу допомогу у розмірі 8 000,00 грн.

Відповідно до вимог ст. 133 ЦПК України витрати на професійну правничу допомогу відноситься до витрат пов`язаних з розглядом справи.

За правилами ст. 137 ЦПК України за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Розмір витрат на оплату професійної правничої допомоги адвоката встановлюється і розподіляється судом згідно з умовами договору про надання правничої допомоги при наданні відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, як уже сплаченої, так і тієї, що лише підлягає сплаті (буде сплачена) відповідною стороною або третьою особою.

Зазначене узгоджується з правовим висновком, наведеним у постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного цивільного суду від 02 вересня 2020 року у справі №329/766/18 (провадження №61-6627св20).

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 27 червня 2018 року у справі №826/1216/16 зроблено висновок, що склад та розмір витрат, пов`язаних з оплатою правової допомоги, входить до предмета доказування у справі.

Так, на підтвердження адвокатських повноважень та понесених позивачем витрат на правничу допомогу надано: копію ордера про надання правничої допомоги, копію договору про надання правової (правничої) допомоги №0107 від 01 липня 2025 року, копію акта №1418 наданих послуг від 07.08.2026 року, згідно з яким вартість наданих послуг складає 8000,00 грн, та копію детального опису наданих послуг від 07.08.2026 року до акту №1418 від 01.07.2025 за договором про надання правової (правничої) допомоги №0107 від 01 липня 2025 року, згідно якого, у справі про стягнення заборгованості за кредитним договором №4509731, боржник ОСОБА_1 надано 5 послуг (згідно переліку), на які витрачено 6 год 30 хв.

У постанові від 19 лютого 2020 року у справі №755/9215/15-ц (провадження №14-382цс19) Велика Палата Верховного Суду зазначила, що за результатами аналізу частини третьої статті 141 ЦПК України можна виділити такі критерії визначення та розподілу судових витрат: 1) їх дійсність; 2) необхідність; 3) розумність їх розміру з урахуванням складності справи та фінансового стану учасників справи.

У додатковій постанові Верховного Суду від 08 вересня 2021 року у справі №206/6537/19 (провадження №61-5486св21) зазначено, що, попри волю сторін договору визначати розмір гонорару адвоката, суд не позбавлений права оцінювати заявлену до відшкодування вартість правничої допомоги на підставі критеріїв співмірності, визначених частиною четвертою статті 137 ЦПК України.

Таким чином, при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін.

З огляду на характер правовідносин у цій справі, з урахуванням часткового задоволення позову, суд дійшов висновку, що витрати позивача на професійну правничу допомогу підлягають частковому задоволенню у розмірі 4 000,00 грн, оскільки витрати саме на вказану суму є співмірними зі складністю цієї справи, наданим адвокатом обсягом послуг, відповідають критерію реальності таких витрат та розумності їхнього розміру.

Керуючись ст.ст. 509, 526, 610, 634, 638, 1046, 1049, 1050 ЦК України, ст.ст. 12, 13, 81, 141, 258 268, 272 ЦПК України, суд, -

В И Р І Ш И В:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова Компанія «Кредит - Капітал» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_1 (останнє відоме зареєстроване місце проживання АДРЕСА_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова Компанія «Кредит - Капітал» (місцезнаходження: 79029, м. Львів, вул. Смаль-Стоцького, буд. 1, корпус 28, ЄДРПОУ 35234236, НОМЕР_4 , банк отримувача АТ «КРЕДІ АГРІКОЛЬ БАНК») заборгованість за договором про надання коштів на умовах споживчого кредиту №4509731 від 28.03.2024 року, яка становить 50 000 (п`ятдесят тисяч) гривень, з яких: 5000,00 грн - заборгованість за тілом кредиту, 45000,00 грн - заборгованість за процентами.

В задоволенні решти позовних вимог - відмовити.

Стягнути з ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_1 (останнє відоме зареєстроване місце проживання АДРЕСА_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова Компанія «Кредит - Капітал» (місцезнаходження: 79029, м. Львів, вул. Смаль-Стоцького, буд. 1, корпус 28, ЄДРПОУ 35234236, НОМЕР_4 , банк отримувача АТ «КРЕДІ АГРІКОЛЬ БАНК») судові витрати у виді судового збору в розмірі 2535,62 грн та витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 4 000,00 грн.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене шляхом подачі апеляційної скарги до Кропивницького апеляційного суду протягом тридцяти днів.

Датою ухвалення рішення є дата складання повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 358 ЦПК України.

Копію рішення надіслати сторонам.

Суддя Є.О. Подліпенець