Рішення № 141176066, 21.10.2026, Івано-Франківський міський суд Івано-Франківської області

Дата ухвалення
21.10.2026
Номер справи
344/15901/26
Номер документу
141176066
Форма судочинства
Цивільне
Компанії, зазначені в тексті судового документа
Державний герб України Єдиний державний реєстр судових рішень

Справа № 344/15901/26

Провадження № 2/344/7547/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 жовтня 2026 року м. Івано-Франківськ

Івано-Франківський міський суд Івано-Франківської області в складі:

головуючої Домбровської Г.В.,

за участю секретаря судового засідання Петришин Р.Р.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом ДМП «Івано-Франківськтеплокомуненерго» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за послуги теплопостачання в розмірі 78 446,55 грн.,-

В С Т А Н О В И В:

Державне міське підприємство «Івано-Франківськтеплокомуненерго» (надалі «Позивач», ДМП «Івано-Франківськтеплокомуненерго») звернулося до Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області з позовом до ОСОБА_1 (надалі «Відповідач») та просило стягнути з ОСОБА_1 заборгованість за надані послуги теплопостачання на користь ДМП «Івано-Франківськтеплокомуненерго», ЄДРПОУ 03346058, в розмірі 78 446,55 грн.

Позовні вимоги мотивовано тим, що Позивач надає послуги теплопостачання споживачу ОСОБА_1 , що проживає у квартирі за адресою: АДРЕСА_1 , особовий рахунок № НОМЕР_1 .

У позові зазначено, що ДМП «Івано-Франківськтеплокомуненерго» визначено виконавцем послуг із центрального опалення та підігріву води для населення на підставі рішення виконавчого комітету Івано-Франківської міської ради №17 від 26.01.2010.

В перехідний період від моменту введення в дію 01.05.2019 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» від 09.11.2017 до моменту укладення нових договорів про надання комунальних послуг, п.3 розділу VI «Прикінцеві та перехідні положення» передбачено, що договори про надання комунальних послуг, укладені до введення в дію цього Закону, зберігають чинність на умовах, визначених таким договором, до дати набрання чинності договорами про надання відповідних комунальних послуг укладеними за правилами визначеними законом. У разі якщо, якщо згідно з договорами про надання комунальних послуг укладеними до введення в дію цього закону передбачено більш ранній строк їх припинення, такі договори вважаються продовженими на той самий строк і на тих самих умовах.

Відтак, не укладення договорів, які передбачені новим законом не виключає можливості стягнення з боржника на користь заявника вартості отриманих послуг з надання теплопостачання.

Плата за послуги вноситься не пізніше 20 числа місяця, що настає за розрахунковим періодом (місяцем).

У позові вказано, що Відповідач свої зобов`язання, як споживач виконувала неналежним чином, у зв`язку з чим, станом на 01.07.2026 наявна заборгованість в розмірі 78 446,55 грн. з оплати за постачання теплової енергії та гарячого водопостачання, у зв`язку із чим Позивач звернувся до суду із даним позовом.

ОСОБА_2 , що діє в інтересах ОСОБА_1 на підставі довіреності, на адресу подала Відзив на позов, в якому зазначила, що позовні вимоги вважає необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню, оскільки Позивачем не доведено походження заявленої заборгованості та не враховано факту, що відключення від централізованого опалення було не самовільним, а вимушеним.

Крім того стороною Відповідача подано заяву про застосування наслідків спливу позовної давності, внаслідок чого представник Відповідача просила відмовити в задоволенні позову, розгляд справи просила проводити без її участі.

23.09.2026 року ДМП «Івано-Франківськтеплокомуненерго» на адресу суду подано відповідь на відзив на позовну заяву, в якій представник зазначає, Позивачем не пропущено трирічний строк позовної давності звернення з даними позовними вимогами до суду, оскільки на час подання позовної заяви такий строк пропущено не було, оскільки на території України був введений карантин та воєнний стан, у зв`язку із чим позовні вимоги підтримує в повному обсязі та просить позов задовольнити.

Правом на подання Заперечень, сторона Відповідача не скористалася.

Сторони в судове засідання не з`явилися про дату та час судового засідання повідомлені належним чином.

Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Проаналізувавши пояснення представника Позивача та Відповідача, дослідивши матеріали справи, оцінивши докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів, Судом встановлено наступне.

Відповідно до статті 1 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» житлово-комунальні послуги це результат господарської діяльності, спрямованої на забезпечення умов проживання та перебування осіб у жилих і нежилих приміщеннях, будинках і спорудах, комплексах будинків і споруд відповідно до нормативів, норм, стандартів, порядків і правил.

Споживач фізична чи юридична особа, яка отримує або має намір отримати житлово-комунальну послугу (стаття 1 Закону України «Про житлово-комунальні послуги»).

Державне міське підприємство «Івано-Франківськтеплокомуненерго» визначено виконавцем послуг із централізованого опалення та підігріву води для населення на підставі рішення виконавчого комітету Івано-Франківської міської ради № 17 від 26.01.2010.

Згідно відповіді №3213173 від 21.08.2026 року з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, власником квартири за адресою: АДРЕСА_1 , є ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_2 ), форма власності: приватна, частка: 4/5, дата прийняття рішення про державну реєстрацію: 16.02.2009 року (а.с. 15).

Як підтверджується матеріалами справи, Позивач ДМП «Івано-Франківськтеплокомуненерго» є виконавцем послуг теплопостачання для квартири за адресою: АДРЕСА_1 , власником якої з 16.02.2009 року та станом на час розгляду справи є ОСОБА_1 .

Факт надання Позивачем послуг теплопостачання щодо будинку, в якому знаходиться квартира, що належить Відповідачу, не спростовано. Щодо якості наданих послуг Судом зазначатиметься в подальшому.

В той же час, як зазначено у позовній заяві, отримуючи від ДМП «Івано-Франківськтеплокомуненерго» послуги з теплопостачання, ОСОБА_1 як споживач, не здійснювала оплату вартості вказаних послуг у повному обсязі.

У зв`язку з цим, як вбачається з Розрахунку боргу за теплоенергію між ДМП Івано-Франківськтеплокомуненерго та ОСОБА_1 , особовий рахунок № НОМЕР_1 , адреса: АДРЕСА_1 , за період з 01.07.2023 р. по 01.07.2026 р. нарахована Позивачем заборгованість Відповідача становить 78 446,55 грн. (включаючи суму заборгованості у 55 812,35 грн., яка існувала станом на 01.07.2023 року) ( а.с.7).

У відповіді на відзив представником Позивача долучено до матеріалів справи копії довідок за опалення та гаряче водопостачання за період з 2001 року по 2026 рік, з яких вбачається, що оплата за дані послуги здійснювалися наступним чином:

- за 2001 рік: оплачено 0,00 грн.;

- за 2002 рік: оплачено 0,00 грн.;

- за 2003 рік: оплачено 0,00 грн.;

- за 2004 рік: оплачено 0,00 грн.;

- за 2005 рік: оплачено 0,00 грн.;

- за 2006 рік: оплачено 0,00 грн.;

- за 2007 рік: оплачено 0,00 грн.;

- за 2008 рік: оплачено 80,00 грн., - гаряче водопостачання;

- за 2008 рік: оплачено 48,40 грн., - опалення;

- за 2009 рік: оплачено 547,30 грн. - гаряче водопостачання;

- за 2009 рік: оплачено 0,00 грн. - опалення;

- за 2010 рік: оплачено 285,51 грн. - гаряче водопостачання;

- за 2010 рік: оплачено 90,24 грн. - опалення;

- за 2011 рік: оплачено 537,00 грн. - гаряче водопостачання;

- за 2011 рік: оплачено 1438,36 грн. - опалення;

- за 2012 рік: оплачено 603,17 грн. - гаряче водопостачання;

- за 2012 рік: оплачено 801,78 грн. - опалення;

- за 2013 рік: оплачено 150,50, грн. - гаряче водопостачання;

- за 2013 рік: оплачено 204,88 грн. - опалення;

- за 2014 рік: оплачено 126,86 грн. - гаряче водопостачання;

- за 2014 рік: оплачено 711,92 грн. - опалення;

- за 2015 рік: оплачено 0,00 грн. - гаряче водопостачання;

- за 2015 рік: оплачено 495,72 грн. - опалення;

- за 2016 рік: оплачено 0,00 грн. - гаряче водопостачання;

- за 2016 рік: оплачено 965,42 грн. - опалення;

- за 2017 рік: оплачено 0,00 грн. - гаряче водопостачання;

- за 2017 рік: оплачено 2193,87 грн. - опалення;

- за 2018 рік: оплачено 0,00 грн. - гаряче водопостачання;

- за 2018 рік: оплачено 2612,85 грн. - опалення;

- за 2019 рік: оплачено 0,00 грн.;

- за 2020 рік: оплачено 0,00 грн.;

- за 2021 рік: оплачено 0,00 грн.;

- за 2022 рік: оплачено 0,00 грн.;

- за 2023 рік: оплачено 0,00 грн.;

- за 2024 рік: оплачено 5,00 грн. - опалення;

- за 2024 рік: оплачено 0,00 грн. - гаряче водопостачання;

- за 2025 рік: здійснено перерахунок боргу 5 911,65 грн. - за гаряче водопостачання;

- за 2026 рік: оплачено 0,00 грн.;

Зі змісту даних довідок вбачається, що остання оплата за послуги опалення була здійснена Відповідачем в червні 2024 року на суму 5,00 грн., а за послуги гарячого водопостачання на суму 126,86 грн. в 2014 році.

Належних доказів, які б спростовували проведений Позивачем розрахунок заборгованості Відповідача за надані послуги, Відповідачем Суду не надано, а Судом таких обставин не встановлено.

Враховуючи вищезазначене, ДМП «Івано-Франківськтеплокомуненерго» звернулося до суду з позовом про стягнення з Відповідача суми заборгованості за послуги з теплопостачання в сумі 78 446,55 грн.

Основні засади організаційних, господарських відносин, що виникають у сфері надання та споживання житлово-комунальних послуг між їхніми виробниками, виконавцями і споживачами, а також їхні права та обов`язки визначає Закон України «Про житлово-комунальні послуги».

Відповідно до вказаного закону, термін «житлово-комунальні послуги» визначається як результат господарської діяльності, спрямованої на забезпечення умов проживання та перебування у жилих та нежилих приміщеннях, будинках і спорудах, комплексах будинків і споруд відповідно до нормативів, норм, стандартів, порядків і правил.

Згідно зі статтею 13 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» залежно від функціонального призначення житлово-комунальні послуги поділяються на: 1) комунальні послуги (централізоване постачання холодної та гарячої води, водовідведення, газо- та електропостачання, централізоване опалення, а також вивезення побутових відходів тощо); 2) послуги з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій (прибирання внутрішньобудинкових приміщень та прибудинкової території, санітарно-технічне обслуговування, обслуговування внутрішньобудинкових мереж, утримання ліфтів, освітлення місць загального користування, поточний ремонт, вивезення побутових відходів тощо); 3) послуги з управління будинком, спорудою або групою будинків (балансоутримання, укладання договорів на виконання послуг, контроль виконання умов договору тощо); 4) послуги з ремонту приміщень, будинків, споруд (заміна та підсилення елементів конструкцій та мереж, їх реконструкція, відновлення несучої спроможності несучих елементів конструкцій тощо).

Пунктом 1 частини першої статті 20 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» передбачено право споживача одержувати вчасно та відповідної якості житлово-комунальні послуги згідно із законодавством та умовами договору на надання житлово-комунальних послуг, при цьому такому праву прямо відповідає визначений пунктом 5 частини третьої статті 20 цього Закону обов`язок споживача оплачувати житлово-комунальні послуги у строки, встановлені договором або законом.

Судом встановлено, що окремий письмовий договір між Позивачем чи балансоутримувачем і відповідачем не укладався.

При цьому, відповідно до пунктів 1, 5 частини 3 статті 20 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» споживач зобов`язаний укласти договір на надання житлово-комунальних послуг, підготовлений виконавцем на основі типового договору; оплачувати житлово-комунальні послуги у строки, встановлені договором або законом.

Системний аналіз положень Закону України «Про житлово-комунальні послуги» свідчить про те, що споживачі зобов`язані оплатити житлово-комунальні послуги, якщо вони фактично користувалися ними. Відсутність договору на надання житлово-комунальних послуг з конкретним споживачем сама по собі не може бути підставою для звільнення споживача від оплати послуг у повному обсязі.

У постанові від 07.07.2020 року у справі № 712/8916/17 за аналогічних обставин Велика Палата Верховного Суду погодилася з висновками судів першої й апеляційної інстанцій про те, що у сторін спору є фактичні договірні відносини щодо надання відповідних житлово-комунальних послуг, а відсутність укладеного письмового договору не звільняє відповідачку від обов`язку оплати за надані такі послуги.

Відповідно до висновку Верховного Суду України, висловленого у постанові від 20 квітня 2016 року у справі № 6-2951цс15, хоч у частині першій статті 19 Закону й передбачено, що відносини між учасниками договірних відносин у сфері житлово-комунальних послуг здійснюються виключно на договірних засадах, проте відповідно до пункту 1 частини першої статті 20 цього Закону споживач має право, зокрема, одержувати вчасно та відповідної якості житлово-комунальні послуги згідно із законодавством та умовами договору на надання житлово-комунальних послуг. Споживачі зобов`язані оплатити житлово-комунальні послуги, якщо вони фактично користувалися ними. Факт відсутності договору про надання житлово-комунальних послуг сам по собі не може бути підставою для звільнення споживача від оплати послуг у повному обсязі (аналогічні висновки викладені у постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 26 вересня 2018 року у справі № 750/12850/16-ц і у постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 6 листопада 2019 року у справі № 642/2858/16).

Власник зобов`язаний утримувати майно, що йому належить, якщо інше не встановлено договором або законом (стаття 322 ЦК України).

Таким чином, згідно із зазначеними нормами закону споживачі зобов`язані оплатити житлово-комунальні послуги, якщо вони фактично користувалися ними. Відсутність письмово оформленого договору з позивачем не позбавляє відповідача обов`язку оплачувати надані йому послуги.

Крім того, обов`язок сплатити за надані й спожиті послуги вбачається також з положення частини першої статті 11 ЦК України про те, що цивільні права та обов`язки випливають із дій осіб, що передбачені актом цивільного законодавства. Відмова споживача послуг від укладення договору в такому разі суперечить вимогам частини третьої статті 6, статей 627,630 ЦК України та статей19,20 Закону України «Про житлово-комунальні послуги».

Така ж правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 18 березня 2019 року за результатами розгляду справи № 210/5796/16-ц.

Згідно з частиною 1 статті 509 ЦК України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

За змістом частини 1 статті 901, частини 1 статті 903 ЦК України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов`язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов`язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Разом з тим відповідно до загальних умов виконання зобов`язання, установлених статтею 526 ЦК України, зобов`язання повинно виконуватись належним чином згідно з умовами договору та вимогами ЦК України, інших актів цивільного законодавства. Недотримання таких вимог призводить до порушення зобов`язань.

За вимогою частини 3 статті 815 ЦК України наймач зобов`язаний самостійно вносити плату за комунальні послуги, якщо інше не встановлено договором найму.

З огляду на викладене слід дійти висновку про те, що правовідносини, які склалися між сторонами на підставі договору приєднання про надання послуг з централізованого опалення, є зобов`язанням, у якому, серед інших прав і обов`язків сторін на боржника покладено виключно певний цивільно-правовий обов`язок з оплати отриманих житлово-комунальних послуг, якому кореспондує право вимоги кредитора (частина 1 статті 509 ЦК України) вимагати сплату коштів за надані послуги. При наполяганні відповідача укласти безпосередньо договір між споживачем та надавачем послуг, такий договір може бути укладено за згодою сторін, однак як встановлено Судом, такий договір між сторонами не укладався.

В той же час, в поданій до суду заяві Відповідач покликався на пропуск Позивачем строку позовної давності, як підставу відмови в позові.

Відповідно до статті 256 ЦК України позовна давність це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.

Сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові (частина четверта статті 267 ЦК України).

Цивільне законодавство передбачає два види позовної давності: загальну і спеціальну.

Загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки (стаття 257 ЦК України).

Для окремих видів вимог законом встановлена спеціальна позовна давність.

Відповідно до статті 253 ЦК України перебіг строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов`язано його початок.

За загальним правилом перебіг загальної і спеціальної позовної давності починається з дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила (частина перша статті 261 ЦК України).

Початок перебігу позовної давності співпадає з моментом виникнення у зацікавленої сторони права на позов, тобто можливості реалізувати своє право в примусовому порядку через суд.

Оскільки обов`язок щодо сплати за комунальні послуги виникає у споживача кожного місяця, позовна давність підлягає застосуванню до кожного з платежів окремо.

Згідно статті 264 ЦК України перебіг позовної давності переривається вчиненням особою дії, що свідчить про визнання нею свого боргу або іншого обов`язку. Позовна давність переривається у разі пред`явлення особою позову до одного із кількох боржників, а також якщо предметом позову є лише частина вимоги, право на яку має позивач. Після переривання перебіг позовної давності починається заново. Час, що минув до переривання перебігу позовної давності, до нового строку не зараховується.

Відповідно до частин 3 та 4 статті 267 ЦК України позовна давність застосовується судом лише за заявою сторони у спорі, зробленою до винесення ним рішення. Сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові.

Також, суд зазначає, що суд застосовує позовну давність лише тоді, коли є підстави для задоволення позовних вимог, звернутих позивачем до того відповідача у спорі, який заявляє про застосування позовної давності. Тобто, перш ніж застосувати позовну давність, суд має з`ясувати та зазначити у судовому рішенні, чи було порушене право, за захистом якого позивач звернувся до суду. Якщо це право порушене не було, суд відмовляє у позові через необґрунтованість останнього. І тільки якщо буде встановлено, що право позивача дійсно порушене, але позовна давність за відповідними вимогами спливла, про що заявила інша сторона у спорі, суд відмовляє у позові через сплив позовної давності у разі відсутності визнаних судом поважними причин її пропуску, про які повідомив позивач (постанова Великої Палати Верховного Суду від 22 травня 2018 року у справі № 369/6892/15-ц).

Згідно Розрахунку боргу за теплоенергію, який додано до позовної заяви (а.с.7) вбачається, що станом на 01.07.2023 року за Відповідачем обліковувався борг у сумі 55 812,35 грн.

Зі змісту наданих представником Позивача довідок за окремі роки, вбачається, що сума заборгованості, пред`явлена до стягнення в даній цивільній справі з Відповідача, почала формуватися з в період з 2001 року.

Зі змісту даних довідок вбачається, що Відповідачем частково було здійснено погашення заборгованості, зокрема:

- за 2008 рік: оплачено 80,00 грн., - гаряче водопостачання;

- за 2008 рік: оплачено 48,40 грн., - опалення;

- за 2009 рік: оплачено 547,30 грн. - гаряче водопостачання;

- за 2010 рік: оплачено 285,51 грн. - гаряче водопостачання;

- за 2010 рік: оплачено 90,24 грн. - опалення;

- за 2011 рік: оплачено 537,00 грн. - гаряче водопостачання;

- за 2011 рік: оплачено 1438,36 грн. - опалення;

- за 2012 рік: оплачено 603,17 грн. - гаряче водопостачання;

- за 2012 рік: оплачено 801,78 грн. - опалення;

- за 2013 рік: оплачено 150,50, грн. - гаряче водопостачання;

- за 2013 рік: оплачено 204,88 грн. - опалення;

- за 2014 рік: оплачено 126,86 грн. - гаряче водопостачання;

- за 2014 рік: оплачено 711,92 грн. - опалення;

- за 2015 рік: оплачено 495,72 грн. - опалення;

- за 2016 рік: оплачено 965,42 грн. - опалення;

за 2017 рік: оплачено 2193,87 грн. - опалення;

- за 2018 рік: оплачено 2612,85 грн. - опалення;

- за 2024 рік: оплачено 5,00 грн. - опалення;

Як зазначає представник Відповідача, 05.02.2009 року ДМП «Івано-Франківськтеплокомуненерго» звернувся до суду із заявою про видачу судового наказу.

Ухвалою Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області від 17.01.2012 року судовий наказ №2н-1405/2009 від 05 лютого 2009 року, виданий Івано-Франківським міським судом за заявою ДМП Івано-Франківськтеплокомуненерго» про стягнення заборгованості в сумі 12820,26 гривень з ОСОБА_3 скасовано.

01.05.2026 року Івано-Франківським міським судом видано судовий наказ в справі №344/8194/26, яким вирішено:

1.Стягнути із ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_2 , яка є власником квартири за адресою: АДРЕСА_1 на користь Державного міського підприємства «Івано-Франківськтеплокомуненерго», місцезнаходження якого: вул. Б.Хмельницького, буд. № 59 А, м. Івано-Франківськ, ЄДРПОУ 03346058, на рахунок IBAN: НОМЕР_3 в АТ «Таскомбанк», заборгованість станом на 01.03.2026 року за послуги теплопостачання в сумі 77 193,86 грн. (сімдесят сім тисяч сто дев`яносто три гривні 86 копійок).

2.Стягнути з боржника на користь стягувача, ЄДРПОУ 03346058 на рахунок IBAN: НОМЕР_4 в АТ «КРИСТАЛБАНК», судовий збір в розмірі 332,80 грн. (триста тридцять дві гривні 80 копійок).

3.Судовий наказ після набрання ним законної сили видати стягувачу.

Ухвалою Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області від 12.06.2026 року в справі №344/8194/26, вирішено скасувати судовий наказ, виданий Івано-Франківським міським судом Івано-Франківської області 01 травня 2026 року за №344/8194/26, провадження №2-н/344/788/26, про стягнення із ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_2 , яка є власником квартири за адресою: АДРЕСА_1 на користь Державного міського підприємства "Івано-Франківськтеплокомуненерго", місцезнаходження якого: вул. Б.Хмельницького, буд. №59А, м. Івано-Франківськ, ЄДРПОУ 03346058, на рахунок: IBAN НОМЕР_3 в АТ "ТАСКОМБАНК", заборгованість станом на 01.03.2026 року за послуги теплопостачання в сумі 77 193, 86 (сімдесят сім тисяч сто дев`яносто три гривні 86 копійок), та судовий збір у розмірі 332,80 грн. (триста тридцять дві гривні 80 копійок), та роз`яснити стягувачу Державному міському підприємству "Івано-Франківськтеплокомуненерго" про право на звернення до суду із тими самими вимогами в порядку позовного провадження.

З даним цивільним позовом Позивач звернувся до суду 14.08.2026 року (що підтверджується відповідною реєстраційної відміткою на першій сторінці позовної заяви).

Відповідно до частини 5 статті 267 ЦК України якщо суд визнає поважними причини пропущення позовної давності, порушене право підлягає захисту.

Постановою Кабінету Міністрів України від 11 березня 2020 року № 211 «Про запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2» (із змінами і доповненнями, внесеними постановами Кабінету Міністрів України) установлено з 12 березня 2020 року до 22 травня 2020 року на всій території України карантин.

Законом України від 30 березня 2020 року № 540-IX «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв`язку з поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19)» розділ «Прикінцеві та перехідні положення» ЦК України доповнено, зокрема, пунктом 12 такого змісту: «Під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), строки, визначені статтями 257, 258, 362, 559, 681, 728, 786, 1293 цього Кодексу, продовжуються на строк дії такого карантину».

Закон України від 30 березня 2020 року № 540-IX «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв`язку з поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19)» набрав чинності 02 квітня 2020 року.

Постановою Кабінету Міністрів України від 27.06.2023 року №651 «Про відміну на всій території України карантину, встановленого з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2» відмінено з 24 години 00 хвилин 30 червня 2023 р. на всій території України карантин, встановлений з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2.

Таким чином, Позивач в межах строку позовної давності має право на стягнення заборгованості за комунальні послуги з 02 квітня 2017 року.

Відповідно до Указу Президента України № 64/2022 від 24 лютого 2022 у зв`язку з військовою агресією російської федерації проти України введено в Україні воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року.

Законом України від 15.03.2022 року №2120-ІХ «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо дії норм на період дії воєнного стану» розділ "Прикінцеві та перехідні положення" Цивільного кодексу України (Відомості Верховної Ради України, 2003 р., № 40-44, ст. 356) доповнено пунктом 19 такого змісту: «у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану строки, визначені статтями 257-259, 362, 559, 681, 728, 786, 1293 цього Кодексу, продовжуються на строк його дії";».

Законом України від 08.11.2023 року №3450-ІХ «Про внесення змін до Цивільного кодексу України щодо вдосконалення порядку відкриття та оформлення спадщини», розділ "Прикінцеві та перехідні положення": пункт 19 викладено в редакції: «у період дії воєнного стану в Україні, введеного Указом Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" від 24 лютого 2022 року № 64/2022, затвердженим Законом України "Про затвердження Указу Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" від 24 лютого 2022 року № 2102-IX, перебіг позовної давності, визначений цим Кодексом, зупиняється на строк дії такого стану";».

Цивільним кодексом України (в редакції до 28.08.2025 року) п. 19 "Прикінцевих та перехідних положень" передбачено, що у період дії воєнного стану в Україні, введеного Указом Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" від 24 лютого 2022 року № 64/2022, затвердженим Законом України "Про затвердження Указу Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" від 24 лютого 2022 року № 2102-IX, перебіг позовної давності, визначений цим Кодексом, зупиняється на строк дії такого стану.

Воєнний стан неодноразово продовжувався та діє до теперішнього часу.

Законом України від 14.05.2025 року №4434-ІХ «Про внесення зміни до розділу "Прикінцеві та перехідні положення" Цивільного кодексу України щодо поновлення перебігу позовної давності» Пункт 19 розділу "Прикінцеві та перехідні положення" Цивільного кодексу України (Відомості Верховної Ради України, 2003 р., №№ 40-44, ст. 356) виключено.

Законом України від 14.05.2025 року №4434-ІХ «Про внесення зміни до розділу "Прикінцеві та перехідні положення" Цивільного кодексу України щодо поновлення перебігу позовної давності» набув чинності через три місяці з дня, наступного за днем його опублікування.

Із 4 вересня 2025 року перебіг строків позовної давності в Україні відновлено згідно із Законом України № 4434-IX від 14.05.2025 року, яким скасовано їхнє зупинення на період дії воєнного стану та карантину.

Згідно статті 264 ЦК України перебіг позовної давності переривається вчиненням особою дії, що свідчить про визнання нею свого боргу або іншого обов`язку. Позовна давність переривається у разі пред`явлення особою позову до одного із кількох боржників, а також якщо предметом позову є лише частина вимоги, право на яку має позивач. Після переривання перебіг позовної давності починається заново. Час, що минув до переривання перебігу позовної давності, до нового строку не зараховується.

Зі змісту даних довідок вбачається, що Відповідачем частково було здійснено погашення заборгованості, зокрема:

- за 2008 рік: оплачено 80,00 грн., - гаряче водопостачання;

- за 2008 рік: оплачено 48,40 грн., - опалення;

- за 2009 рік: оплачено 547,30 грн. - гаряче водопостачання;

- за 2010 рік: оплачено 285,51 грн. - гаряче водопостачання;

- за 2010 рік: оплачено 90,24 грн. - опалення;

- за 2011 рік: оплачено 537,00 грн. - гаряче водопостачання;

- за 2011 рік: оплачено 1438,36 грн. - опалення;

- за 2012 рік: оплачено 603,17 грн. - гаряче водопостачання;

- за 2012 рік: оплачено 801,78 грн. - опалення;

- за 2013 рік: оплачено 150,50, грн. - гаряче водопостачання;

- за 2013 рік: оплачено 204,88 грн. - опалення;

- за 2014 рік: оплачено 126,86 грн. - гаряче водопостачання;

- за 2014 рік: оплачено 711,92 грн. - опалення;

- за 2015 рік: оплачено 495,72 грн. - опалення;

- за 2016 рік: оплачено 965,42 грн. - опалення;

за 2017 рік: оплачено 2193,87 грн. - опалення;

- за 2018 рік: оплачено 2612,85 грн. - опалення;

- за 2024 рік: оплачено 5,00 грн. - опалення;

Оскільки зі змісту даних довідок вбачається, що Відповідачем були вчинені дії спрямовані на часткове погашення боргу, що свідчить про визнання нею свого боргу в період до 2017 року, та те, що заборгованість з квітня 2017 року по червень 2023 року припадає на час дії карантину і на дану заборгованість поширюються приписи ст. 12 «Прикінцевих та перехідних положень» ЦК України в частині продовження строку позовної давності на весь час дії карантину, а також враховуючи те, що у період дії воєнного стану в Україні, введеного Указом Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" від 24 лютого 2022 року № 64/2022, затвердженим Законом України "Про затвердження Указу Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" від 24 лютого 2022 року № 2102-IX, перебіг позовної давності, визначений цим Кодексом, зупиняється на строк дії такого стану, які відновлено із 04.09.2025 року згідно із Законом України № 4434-IX від 14.05.2025 року,- відтак підстав для застосування строків позовної давності в даній справі відсутні.

Щодо посилання Відповідача у Відзиві, що відключення від централізованого опалення було не самовільним, а вимушеним, у зв`язку із чим Позивачем не доведено походження заявленої заборгованості, Суд зазначає наступне.

У постановах Верховного Суду у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду від 1 грудня 2021 року у справі № 607/25229/18 (провадження № 61-13855св19) зроблено висновок, що «відповідно до Порядку № 4 від 22 листопада 2005 року для вирішення питання відключення споживача від мережі централізованого опалення він повинен звернутися до постійно діючої міжвідомчої комісії, створеної органом місцевого самоврядування або місцевим органом виконавчої влади, для розгляду питань щодо відключення споживачів від мережі з відповідною письмовою заявою. Комісія після вивчення наданих власником документів приймає відповідне рішення, яке оформляється протоколом. При позитивному рішенні заявнику надається перелік організацій, до яких слід звернутися для отримання технічних умов для розробки проекту індивідуального (автономного) теплопостачання і відокремлення від мережі централізованого опалення. Проект індивідуального (автономного) теплопостачання і відокремлення від мережі централізованого опалення виконує проектна або проектно-монтажна організація на підставі договору із заявником. Проект узгоджується з усіма організаціями, які видали технічні умови на підключення будинку до зовнішніх мереж. Відключення приміщень від внутрішньобудинкової мережі централізованого опалення виконується монтажною організацією, яка реалізує проект. По закінченні робіт складається акт про відключення від мережі централізованого опалення і подається заявником до комісії на затвердження. Після затвердження акта на черговому засіданні комісії сторони переглядають умови договору про надання послуг з централізованого теплопостачання. Наказом Міністерства з питань житлово-комунального господарства України від 6 листопада 2007 року № 169 внесено зміни до Порядку від 22 листопада 2005 року № 4, які унеможливлюють відключення від мереж центрального опалення та гарячого водопостачання окремих квартир у багатоквартирному будинку і дозволяють таке відключення лише будинку в цілому.

Отже, відключення споживачів від мережі централізованого опалення відбувається тільки на підставі рішення постійно діючої міжвідомчої комісії, створеної органом місцевого самоврядування або місцевим органом виконавчої влади, з вчиненням в подальшому дій споживачем з дотриманням визначеної Порядком № 4 від 22 листопада 2005 року процедури. Аналогічний висновок викладено у постанові Верховного Суду України від 11 листопада 2015 року у справі № 6-1192цс15, постановах Верховного Суду від 3 травня 2018 року у справі № 209/4950/15-ц (провадження № 61-12661св18), від 17 квітня 2019 року у справі № 683/2223/17 (провадження № 61-44982св18), від 18 вересня 2019 року у справі № 215/1724/16-ц (провадження № 61-1632св18).

Крім того, у постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 09 лютого 2022 року у справі № 953/24063/19 (провадження № 61-5095 св 21) вказано, що «17 вересня 2019 року набрав чинності наказ Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України від 26 липня 2019 року № 169 «Про затвердження Порядку відключення споживачів від мереж (систем) централізованого опалення (теплопостачання) та постачання гарячої води» (далі - Порядок № 169). Пункт 1 розділу ІІІ Порядку № 169 визначає, що власники квартир та нежитлових приміщень багатоквартирного будинку, приєднаного до мережі (системи) централізованого опалення (теплопостачання) (далі - ЦО) та системи (мережі) постачання гарячої води (далі - ГВП), мають право відокремити (відключити) свою квартиру чи нежитлове приміщення від ЦО та ГВП у разі, якщо на день набрання чинності Законом України «Про житлово-комунальні послуги» не менше як половина квартир та нежитлових приміщень цього будинку відокремлена (відключена) від ЦО та ГВП, та влаштувати систему індивідуального теплопостачання (опалення та/або гарячого водопостачання) у такій квартирі чи нежитловому приміщенні. Для відокремлення (відключення) від ЦО та ГВП власник квартири чи нежитлового приміщення багатоквартирного будинку звертається до органу місцевого самоврядування з письмовою заявою в довільній формі із зазначенням причини відокремлення (відключення) та подає інформацію про намір влаштування системи індивідуального теплопостачання (опалення та/або гарячого водопостачання) такої квартири чи нежитлового приміщення (пункт 3 розділу ІІІ Порядку № 169). Заява про відокремлення (відключення) квартири чи нежитлового приміщення багатоквартирного будинку від ЦО та ГВП передається на розгляд постійно діючої комісії для розгляду питань щодо відключення споживачів від мереж (систем) централізованого опалення (теплопостачання) та постачання гарячої води (пункт 4 розділу ІІІ Порядку № 169). Для відокремлення (відключення) квартири чи нежитлового приміщення власник забезпечує розроблення проєкту відокремлення (відключення) квартири чи нежитлового приміщення від ЦО та ГВП, який виготовляється відповідно до державних будівельних норм і правил та має забезпечити ізоляцію транзитних стояків, а також, у разі потреби, перенесення транзитних стояків. За потреби, власник забезпечує виготовлення проєкту встановлення системи індивідуального теплопостачання (опалення та/або гарячого водопостачання) у такій квартирі чи нежитловому приміщенні, виготовленого відповідно до державних будівельних норм і правил (пункт 7 розділу ІІІ Порядку № 169).

З матеріалів справи вбачається, що 21 грудня 2018 року за адресою АДРЕСА_1 , де проживає ОСОБА_5 , складено акт про самовільне відключення від опалення та протокол №1 про адміністративне правопорушення, з якими ознайомлена ОСОБА_5 .

Отже, відключення споживачів від мережі централізованого опалення відбувається тільки на підставі рішення постійно діючої комісії, створеної органом місцевого самоврядування або місцевим органом виконавчої влади».

Докази дотримання ОСОБА_1 встановленого законодавством порядку відключення споживача від мережі централізованого опалення в матеріалах справи відсутні.

Згідно зі ст. 15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання, кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного судочинства.

За змістом ст. 12 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи не вчиненням нею процесуальних дій.

Статтею 81 ЦПК України на сторін покладено обов`язок доказування і подання доказів. Це положення є одним із найважливіших наслідків принципу змагальності. Кожна сторона зобов`язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі.

Враховуючи вищевикладене, Суд дійшов висновку про те, що позовні вимоги є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Судові витрати слід розподілити відповідно до вимог статті 141 ЦПК України.

На підставі наведеного, відповідно до ст.ст. 509, 526, 815, 901, 903 ЦК України, ст.ст. 1, 21, 22, 23, 24, 29 Закону України «Про житлово-комунальні послуги», керуючись ст.ст. 209, 213- 216 ЦПК України, Суд,

У Х В А Л И В :

1. Позов ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за послуги теплопостачання в розмірі 78 446,55 грн.,- задовольнити.

2. Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_2 , на користь Державного міського підприємства «Івано-Франківськтеплокомуненерго», код ЄДРПОУ 03346058, м. Івано-Франківськ, вул. Б. Хмельницького, 59А, IBAN: НОМЕР_3 в АТ «ТАСКОМБАНК» заборгованість зі сплати послуг теплопостачання за період з 01.07.2023 року по 01.07.2026 року в сумі 78 446,55 грн.

3. Стягнути з з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_2 , на користь Державного міського підприємства «Івано-Франківськтеплокомуненерго», код ЄДРПОУ 03346058, м. Івано-Франківськ, вул. Б. Хмельницького, 59А, IBAN: НОМЕР_3 в АТ «ТАСКОМБАНК», витрати по сплаті судового збору в сумі 3328,00 грн.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Івано-Франківського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повний текст рішення складено і підписано 02.11.2026 року.

Суддя Домбровська Г. В.

Часті запитання

Який тип судового документу № 141176066 ?

Документ № 141176066 це Рішення

Яка дата ухвалення судового документу № 141176066 ?

Дата ухвалення - 21.10.2026

Яка форма судочинства по судовому документу № 141176066 ?

Форма судочинства - Цивільне

Я не впевнений, що мені підходить повний доступ до системи YouControl. Які є варіанти?

Ми зацікавлені в тому, щоб ви були максимально задоволені нашими інструментами. Для того, щоб упевнитись в цінності і потребі системи YouControl саме для вас - замовляйте безкоштовну демонстрацію продукту. Також можна придбати доступ на 1 добу за 680 гривень.
Детальна інформація про ліцензії та тарифні плани.

В якому cуді було засідання по документу № 141176066 ?

У чому перевага платних тарифів?

У платних тарифах ви отримуєте іформацію зі 180 джерел даних, у той час як у безкоштовному - з 22. Також у платних тарифах доступно більше розділів даних та аналітичні інструменти миттєвої оцінки компаній, ФОП, та фізосіб.
Детальніше про різницю в доступах на сторінці тарифів.

Інформація про судове рішення № 141176066, Івано-Франківський міський суд Івано-Франківської області

Судове рішення № 141176066, Івано-Франківський міський суд Івано-Франківської області було прийнято 21.10.2026. Форма судочинства - Цивільне, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти корисні відомості про це судове рішення. Ми надаємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних охоплює повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам легко знаходити корисні відомості.

Судове рішення № 141176066 відноситься до справи № 344/15901/26

Це рішення відноситься до справи № 344/15901/26. Фірми, які зазначені в тексті цього судового документа:


Наша система забезпечує пошук за різними критеріями, такими як регіон або назва суда. Також у персональному кабінеті є можливість детального налаштування, що суттєво прискорює процес пошуку відомостей. Це дозволяє результативно заощаджувати ваш час при отриманні необхідної інформації з реєстру судових рішень та інших офіційних джерел.

Попередній документ : 141176065
Наступний документ : 141176069