Ухвала суду № 141175787, 19.10.2026, Шевченківський районний суд міста Києва

Справа № 761/30768/25

Провадження № 2/761/3379/2026

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 жовтня 2026 року Шевченківський районний суд міста Києва у складі:

головуючого судді Савчук Ю. Н.,

за участю секретаря судового засідання Фортуни М. А.,

позивачки ОСОБА_1 ,

представника позивачки - адвоката Алієва В.В.,

представника відповідача - Мартиненка В.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання представника відповідача про зупинення провадження у цивільній справі за позовом ОСОБА_2 до Київського національного університету театру, кіно і телебачення імені І. К. Карпенка-Карого про визнання дій роботодавця протиправними та зобов`язання надати щорічну відпустку згідно з графіком,

ВСТАНОВИВ:

У провадженні Шевченківського районного суду міста Києва перебуває цивільна справа за позовом ОСОБА_2 до Київського національного університету театру, кіно і телебачення імені І. К. Карпенка-Карого про визнання дій роботодавця протиправними та зобов`язання надати щорічну відпустку згідно з графіком.

В обґрунтування позовних вимог позивачка зазначила, що перебувала у трудових відносинах із відповідачем, працюючи на посаді проректора з наукової роботи та міжнародного співробітництва, та відповідно до затвердженого графіка щорічних відпусток на 2025 рік мала право на щорічну основну відпустку в період липня - серпня 2025 року.

Однак, незважаючи на подану заяву про надання відпустки, роботодавець відмовив у її наданні, посилаючись на виробничу необхідність.

У зв`язку із цим позивачка просить суд визнати протиправною відмову відповідача у наданні щорічної основної відпустки відповідно до графіка та зобов`язати відповідача надати таку відпустку.

У судовому засіданні представник відповідача Мартиненко Віталій Іванович заявив клопотання про зупинення провадження у цій справі до вирішення іншої цивільної справи № 761/37057/25, провадження № 2/761/10347/2025, яка перебуває у провадженні Шевченківського районного суду міста Києва під головуванням судді Анохіна А. М.

Згідно з наданою інформацією, предметом розгляду у справі № 761/37057/25 є позов ОСОБА_2 до Київського національного університету театру, кіно і телебачення імені І. К. Карпенка-Карого про визнання незаконним та скасування наказу, поновлення на посаді та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу.

Обґрунтовуючи клопотання, представник відповідача зазначив, що трудові відносини між сторонами припинені, а вирішення спору про законність звільнення позивачки має значення для розгляду цієї справи.

Представник позивачки проти задоволення клопотання не заперечував, залишивши вирішення цього питання на розсуд суду.

Заслухавши пояснення учасників справи та дослідивши доводи клопотання, суд дійшов такого висновку.

Відповідно до п. 6 ч. 1 ст. 251 ЦПК України суд зобов`язаний зупинити провадження у справі у разі об`єктивної неможливості розгляду цієї справи до вирішення іншої справи, що розглядається в порядку конституційного провадження, адміністративного, цивільного, господарського чи кримінального судочинства, - до набрання законної сили судовим рішенням в іншій справі; суд не може посилатися на об`єктивну неможливість розгляду справи у випадку, коли зібрані докази дозволяють встановити та оцінити обставини (факти), які є предметом судового розгляду.

Згідно з п. 5 ч. 1 ст. 253 ЦПК України провадження у справі у такому випадку зупиняється до набрання законної сили судовим рішенням, від якого залежить вирішення справи.

За наведеною нормою обов`язок суду зупинити провадження у справі зумовлений об`єктивною неможливістю її розгляду до вирішення іншої справи, коли зібрані докази не дозволяють встановити та оцінити певні обставини (факти), які є предметом судового розгляду.

Так, в Постанові Верховного Суду від 3 травня 2018 року по справі № 752/9802/17 зазначено, що визначаючи наявність підстав, за яких провадження у справі підлягає обов`язковому зупиненню, суд повинен, зокрема, враховувати, що така підстава для зупинення провадження у справі, застосовується в тому разі, коли в іншій справі можуть бути вирішені питання, що стосуються підстав, заявлених у справі вимог чи умов, від яких залежить можливість її розгляду.

Отже, підставою для зупинення провадження у справі є не лише існування іншої справи на розгляді в суді та припущення про те, що рішення в ній має значення для справи, що розглядається, а саме неможливість її розгляду до вирішення іншої справи.

При цьому межі зупинення провадження у справі не повинні призводити до порушення розумного строку розгляду справи.

Правові висновки щодо необхідності зазначення обґрунтування зупинення провадження у справі та необхідності дотримання розумних строків розгляду справи зазначені і у постановах Верховного Суду у справі № 308/5006/16-цвід 27.02.2019 року, у справі № 1522/27468/12від 07.11.2018 року.

Під неможливістю розгляду справи необхідно розуміти неможливість суду самостійно встановити обставини, які встановлюються іншим судом в іншій справі, - у зв`язку з непідвідомчістю або непідсудністю іншої справи суду, одночасністю розгляду двох пов`язаних між собою справ різними судами або з інших причин.

По своїй суті зупинення провадження у справі - це тимчасове припинення судом вчинення процесуальних дій під час судового розгляду із визначених у законі об`єктивних підстав, які перешкоджають подальшому розгляду справи і щодо яких неможливо передбачити їх усунення.

Метою зупинення провадження у справі до розгляду іншої справи є виявлення обставин, підстав, фактів тощо, які не можуть бути з`ясовані та встановлені у цьому процесі, проте які мають значення для справи, провадження у якій зупиняється. Для вирішення питання про зупинення провадження у справі суд у кожному випадку повинен з`ясовувати чим обумовлюється неможливість розгляду справи(Постанова ВС від 10.02.2020 у справі№922/2462/18).

Суд не може посилатися на об`єктивну неможливість розгляду справи у випадку, коли зібрані докази дозволяють встановити та оцінити обставини (факти), які є предметом судового розгляду.

Відповідний висновок викладений у постановах Верховного Суду від 17.04.2019 у справі № 924/645/18та від 20.12.2019 у справі № 910/13234/18, від 13.09.2019 у справі №912/872/18, від 21.02.2019 у справі №910/974/18.

Отже, для вирішення питання про зупинення провадження у справі суд у кожному випадку повинен з`ясовувати, яким чином пов`язана справа, яка розглядається іншим судом, а також, чим саме обумовлюється неможливість розгляду цієї справи. Саме по собі твердження про неможливість розгляду даної справи до розгляду іншої справи не може бути підставою для зупинення провадження у справі. Взаємопов`язаність двох справ ще не свідчить про неможливість розгляду цієї справи до прийняття рішення у іншій справі (Постанова ВС від 09.07.2020 по справі № 910/1667/19).

Як убачається з пояснень учасників судового засідання, у провадженні Шевченківського районного суду міста Києва перебуває цивільна справа 761/37057/25, предметом розгляду якої є, зокрема, правомірність звільнення ОСОБА_2 з роботи, тоді як у цій справі вирішується питання щодо правомірності відмови роботодавця в наданні їй щорічної основної відпустки.

Отже, обставини щодо звернення позивачки із заявою про надання відпустки, відмови роботодавця в її наданні та подальшої відсутності позивачки на роботі мають значення для з`ясування обставин, які досліджуються в межах обох трудових спорів.

Водночас суд бере до уваги, що позивачка під час судового засідання пояснила, що її було звільнено 04 серпня 2025 року, а представник позивачки зазначив, що підставою для звільнення роботодавець визначив відсутність позивачки на роботі, яку відповідач розцінив як прогул.

Отже, обставини, пов`язані з ненаданням позивачці щорічної основної відпустки, її відсутністю на роботі у відповідний період та подальшим звільненням, є взаємопов`язаними з огляду на доводи сторін у межах обох трудових спорів.

При цьому суд зазначає, що предметом доказування у справі № 761/37057/25 є, зокрема, законність припинення трудових відносин між сторонами, наявність правових підстав для звільнення позивачки та обставини, на які роботодавець посилався як на підставу для видання відповідного наказу.

Наведені обставини мають значення для оцінки доводів сторін у цій справі, оскільки позивачка пов`язує свою відсутність на роботі з відмовою роботодавця надати їй відпустку, тоді як відповідач посилається на відповідну відсутність як на обставину, що стала підставою для звільнення.

Вирішення справи № 761/37057/25 має значення для даної справи, оскільки на даний час позивачку звільнено із займаної посади, а відтак її трудові правовідносини із відповідачем припинилися. У разі набрання законної сили рішенням суду про задоволення позову про поновлення на роботі, трудові відносини між сторонами відновляться, а відтак суд буде в змозі вирішити питання про правомірність чи неправомірність дій відповідача щодо ненадання відпустки. Суд позбавлений можливості вирішити даний спір станом на даний час, до вирішення справи № 761/37057/25, оскільки право на відпустку згідно КЗпП України та Закону України «Про відпустки» належить лише працівнику, статус якого позивачк а втратила.

За таких обставин, у разі встановлення зазначеної об`єктивної неможливості, суд доходить висновку про наявність передбачених пунктом 6 частини першої статті 251 ЦПК України підстав для зупинення провадження у справі до набрання законної сили судовим рішенням у справі № 761/37057/25.

На підставі викладеного, керуючись ст. 251, 253 ЦПК України,

УХВАЛИВ:

Зупинити провадження у цивільній справі № 761/30768/25 за позовом ОСОБА_2 до Київського національного університету театру, кіно і телебачення імені І. К. Карпенка-Карого про визнання дій роботодавця протиправними та зобов`язання надати щорічну відпустку згідно з графіком до набрання законної сили судовим рішенням у цивільній справі № 761/37057/25, провадження № 2/761/4037/2026, за позовом ОСОБА_2 до Київського національного університету театру, кіно і телебачення імені І. К. Карпенка-Карого про визнання незаконним та скасування наказу, поновлення на посаді та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу.

Ухвала суду набирає законної сили в порядку, встановленому у ст. 261 ЦПК України.

Ухвала суду може бути оскаржена до Київського апеляційного суду через протягом п`ятнадцяти днів з дня її складення та підписання суддею.

Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на ухвали суду - якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Суддя: