Рішення № 141171359, 02.11.2026, Миколаївський районний суд Львівської області

Провадження №2/447/1694/26Справа №447/2438/26

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ У К Р А Ї Н И

02.11.2026 Миколаївський районний суд Львівської області у складі:

головуючої судді Друзюк М.М.,

за участю секретаря судового засідання Пастернак О.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в режимі відеоконференції в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,

за участю: представника відповідачки Джуфера Б.М.

відповідачки ОСОБА_1

в с т а н о в и в :

Стислий виклад обставин.

Представник позивача ТОВ «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» (далі ТОВ «ФК «ЄАПБ») подав до суду позов до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості.

Позов мотивує тим, що 12.01.2022 між Товариством з обмеженою відповідальністю «Мілоан» (далі по тексту ТОВ «Мілоан») та ОСОБА_1 в електронній формі укладено кредитний договір №100020911, відповідно до умов якого ТОВ «Мілоан» надає позичальниці грошові кошти у безготівковій формі шляхом їх перерахування на платіжну картку. Між ТОВ «Мілоан» та ТОВ «ФК «ЄАПБ» 16.07.2024 укладено договір факторингу №16072024, відповідно до умов якого ТОВ «Мілоан» передає (відступає) ТОВ «ФК «ЄАПБ» за плату належні йому права вимоги, а ТОВ «ФК «ЄАПБ» приймає належні ТОВ «Мілоан» права вимоги до боржників, вказаних у реєстрі боржників. Відповідно до реєстру боржників від 16.07.2024 до договору факторингу №16072024 від 16.07.2024, ТОВ «ФК «ЄАПБ» набуло права грошової вимоги до відповідачки у розмірі 35 850 грн, з яких: 15 000 грн - сума заборгованості за основною сумою боргу, 18 000 грн - заборгованість за відсотками, 5 000 грн - заборгованість комісією, у зв`язку з чим просив позов задовольнити.

Процесуальні дії у справі.

Ухвалою суду від 06.07.2026 позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі, постановлено проводити розгляд справи у порядку спрощеного позовного провадження з викликом (повідомленням) сторін, призначено судове засідання у справі. Відповідачці надано строк для подання відзиву та заперечень.

На адресу суду 16.07.2026 від відповідачки надійшов відзив на позовну заяву, в якому вказала, що кредитного договору з ТОВ «Мілоан» не укладала та, відповідно, кредитні кошти не отримувала. Також зазначила, що не була клієнткою банку, в якому емітована банківська картка, на яку, за твердженням позивача, перераховано кредитні кошти. Відповідачка стверджує, що невідомі особи шахрайським способом уклали від її імені кредитні договори. З цього приводу відповідачка зверталася з відповідною заявою до органів поліції, на підставі якої було відкрито кримінальне провадження №12022142250000051 від 23.02.2022 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 190 КК України. Крім того, 23.02.2022 вона звернулася з відповідною заявою до ТОВ «Мілоан», однак належного реагування не отримала. Вказала, що на її ім`я були оформлені і інші кредитні договори, зокрема у АТ «Альфа Банку», з приводу чого було відкрито також кримінальне провадження №12024142250000023 від 15.02.2024, в процесі розгляду якого була призначена та проведена почеркознавча експертиза №СЕ-19/114-24/9008-ПЧ від 08.05.2024, відповідно до якої у кредитному договорі і додатках до нього підписи були виконані не відповідачкою, а іншими особами. Крім того, відповідачка вказала на недостовірність відомостей, зазначених в анкеті-заяві до спірного кредитного договору, зокрема, щодо номера телефону, адреси електронної пошти, місця роботи, посади та розміру щомісячного доходу. Вважає, що позивач не надав належних доказів укладення нею кредитного договору, проходження ідентифікації та фактичного перерахування їй кредитних коштів. Враховуючи наведене, просить відмовити у задоволенні позову, а також зобов`язати позивача в порядку ст. 93 ЦПК України надати письмову відповідь, як саме було ідентифіковано особу ОСОБА_1 , на яку оформлено кредит, який фінансовий номер телефону використовувався при цьому та яким чином (у якій формі), через яку банківську установу, банківську картку, рахунок здійснювалося перерахування кредитних коштів в розмірі 15 000 грн

Через систему «Електронний суд» 28.07.2026 від представниці позивача надійшли клопотання про витребування доказів.

Через систему «Електронний суд 28.07.2026 від представниці позивача надійшла відповідь на відзив, в якій зазначила, що кредитний договір № 100020911 від 12.01.2022 укладено в електронній формі шляхом заповнення анкети-заяви на вебсайті ТОВ «Мілоан» та підписано електронним підписом із використанням одноразового ідентифікатора Z79607, надісланого на номер мобільного телефону, зазначений під час оформлення кредиту. Вказала, що під час оформлення кредиту використано персональні дані відповідачки, зокрема, паспортні дані, РНОКПП, адресу реєстрації та проживання. На думку позивача, зазначені обставини підтверджують укладення договору та волевиявлення відповідачки на отримання кредитних коштів. При цьому відповідачка не надала належних і допустимих доказів втрати документів або вчинення щодо неї шахрайських дій. Щодо посилань відповідачки на звернення до правоохоронних органів та відкриття кримінального провадження за фактом можливого шахрайства зазначила, що сам факт подання заяви та внесення відомостей до ЄРДР не підтверджує вчинення кримінального правопорушення й не спростовує обов`язку повернення кредитних коштів. Крім того, у витягу з ЄРДР не зазначено відомостей про осіб, яким повідомлено про підозру, а також не встановлено обставин незаконного отримання коштів саме за спірним кредитним договором. Зазначила, що відповідачка не надала доказів належного виконання кредитних зобов`язань або спростування розміру заборгованості, кредитний договір недійсним не визнавався, а тому підлягає виконанню відповідачкою. З огляду на викладене, позовні вимоги просить задовольнити у повному обсязі.

Ухвалою суду від 05.08.2026 позивача зобов`язано надати письмову відповідь, як саме було ідентифіковано особу ОСОБА_1 , на яку оформлено кредит, який фінансовий номер телефону використовувався при цьому та яким чином (у якій формі), через яку банківську установу, банківську картку, рахунок здійснювалося перерахування кредитних коштів в розмірі 15 000 грн. Задоволено клопотання представниці позивача про витребування доказів. Постановлено витребувати від АТ «Сенс Банк» інформацію щодо наявності у ОСОБА_1 карткових рахунків, відкритих у банку станом на 12.01.2022, інформацію щодо належності ОСОБА_1 карткового рахунку № НОМЕР_1 , виписку по рахунку за номером картки № НОМЕР_1 , що належить ОСОБА_1 за період з 12.01.2022 по 16.10.2024 з детальною інформацією щодо призначення платежу і джерело надходження коштів, а також витребувати від ТОВ «Мілоан» інформацію щодо підписання ОСОБА_1 договору №100020911 від 12.01.2022 за допомогою електронного підпису одноразовим ідентифікатором, інформацію щодо ідентифікації, верифікації та реєстрації ОСОБА_1 в інформаційно-телекомунікаційній системі первісного кредитора при укладенні договору №100020911 від 12.01.2022, інформацію щодо отримання ОСОБА_1 електронного підпису одноразовим ідентифікатором при укладенні договору №100020911 від 12.01.2022, детальне пояснення, які юридично значимі дії вчинено ОСОБА_1 , що призвели до укладення нею договору №100020911 від 12.01.2022, з покроковим розшифруванням таких дій, а також докази вчинення цих дій.

На адресу суду 10.08.2026 на виконання ухвали суду від 05.08.2026 ТОВ «Мілоан» надало копію інформації про посвідчення особи з системи BankID НБУ від 04.11.2021, інформацію з електронного файлу щодо підтвердження підписання позичальником електронним підписом одноразовим ідентифікатором електронного повідомлення про прийняття пропозиції укласти кредитний договір у формі електронного правочину №100020911 від 12.01.2022, скріншот про надсилання коду для підпису договору, скріншот про реєстрацію та ідентифікацію особи, хронологію вчинення дій щодо укладення кредитного договору у формі електронного правочину №100020911 від 12.01.2022.

На адресу суду 17.08.2026 від відповідачки ОСОБА_1 надійшло клопотання про витребування доказів.

На адресу суду 19.08.2026 на виконання ухвали суду від 05.08.2026 від АТ «Сенс банк» надійшов лист, в якому вказали, що ОСОБА_1 є клієнтом банку АТ «Сенс банк», на ім`я якої відкрито карту № НОМЕР_2 , повний рахунок до карти НОМЕР_3 . Додатково надали виписку за період з 12.01.2022 по 16.10.2024, з якої вбачається, що 12.01.2022 на вказаний рахунок було здійснено переказ грошових коштів у розмірі 15 000 грн.

Через систему «Електронний суд» 19.08.2026 від представника позивача надійшла заява на виконання вимог ухвали суду від 05.08.2026, в якій вказав, що ідентифікація та верифікація позичальника здійснюються через інформаційно-телекомунікаційну систему первісного кредитора, а кредитний договір укладається в електронній формі в особистому кабінеті позичальника. Підписання договору відбувається шляхом використання одноразового ідентифікатора, надісланого SMS-повідомленням на номер мобільного телефону, зазначений під час оформлення кредиту. У спірному договорі як контактні дані відповідачки вказано номер телефону НОМЕР_4 та адресу електронної пошти ІНФОРМАЦІЯ_1 . Щодо перерахування кредитних коштів вказав, що кредит у розмірі 15 000 грн було перераховано в безготівковій формі на платіжну картку № НОМЕР_5 . При цьому ТОВ «ФК «ЄАПБ» не володіє первинними документами, які підтверджують здійснення відповідної транзакції, оскільки не є первісним кредитором, а такі документи зберігаються у відповідних банківських установах. Перерахування коштів здійснювалося через операторів платіжної інфраструктури, зокрема ТОВ «Універсальні платіжні рішення» та ТОВ «Пейтек Україна». Представник позивача також зазначив, що відомості про банківські операції становлять банківську таємницю, а тому товариство не має можливості самостійно отримати відповідну інформацію від банківської установи.

Ухвалою суду від 07.09.2026 задоволено клопотання відповідачки про витребування доказів.

На адресу суду 05.09.2026 від відповідачки надійшли заперечення, в яких вказала, що кредитного договору з ТОВ «Мілоан» № 100020911 від 12.01.2022 не укладала, кредитних коштів не отримувала, а номер телефону та банківська картка, на які нібито було надіслано одноразовий ідентифікатор і перераховано кошти, їй не належать. Вважає, що невстановлені особи могли використати її персональні дані для шахрайського оформлення кредиту, а позивач не надав належних і допустимих доказів укладення договору саме нею та отримання нею коштів. На підтвердження своїх доводів відповідачка покликається на рішення Миколаївського районного суду Львівської області від 01.05.2025 у справі № 447/2550/23 про відмову в задоволенні позову АТ «Сенс Банк» до ОСОБА_1 про стягнення кредитних коштів за кредитним договором № 631310440 від 06.09.2019, залишене без змін судом апеляційної інстанції 23.03.2026, висновок почеркознавчої експертизи від 08.05.2024 № СЕ-19/114-24/9008-ПІЧ, відповідно до якого підписи в документах за кредитним договором від 06.09.2019 виконані не ОСОБА_1 , а іншою особою.

На адресу суду на виконання вимог ухвали суду від 28.09.2026 від АТ «Сенс банк» надійшов лист, в якому вказали, що ОСОБА_1 є клієнтом банку АТ «Сенс банк», на ім`я якої відкрито карту № НОМЕР_6 , повний рахунок до карти НОМЕР_3 , до рахунку відкрито кредитний договір №КД-631310440 від 06.12.2019.

На адресу суду 30.09.2026 від відповідачки надійшло клопотання про долучення доказів до матеріалів справи.

Через систему «Електронний суд» 08.10.2026 від представника позивача надійшли заперечення на клопотання, в якому вказав, що долучені відповідачкою дві позовні заяви та висновок почеркознавчої експертизи від 08.05.2024 не стосуються предмета спору, оскільки останній складений щодо документів за іншим кредитним договором, тоді як спірний договір № 100020911 від 12.01.2022 укладено в електронній формі. Наголосив, що ідентифікація позичальника та укладення договору здійснювалися за допомогою інформаційно-телекомунікаційної системи первісного кредитора шляхом перевірки одноразового ідентифікатора, надісланого на номер мобільного телефону, зазначений під час реєстрації. Також зазначив, що звернення відповідачки до правоохоронних органів та долучений лист про розгляд її заяви не підтверджують факту вчинення шахрайських дій, оскільки доказів проведення досудового розслідування та його результатів не надано. Крім того, вказав, що відповідачка не надала належних і допустимих доказів укладення кредитного договору третіми особами без її відома, а також не спростувала обставин, на яких ґрунтуються позовні вимоги. З огляду на викладене просить залишити без задоволення клопотання відповідачки про долучення доказів, розглянути справу за відсутності представника позивача та задовольнити позов у повному обсязі.

На адресу суду 26.10.2026 від відповідачки надійшли пояснення, в яких підтримала доводи, викладені у відзиві та запереченнях. На підтвердження своїх доводів просила врахувати додатково подані копії позовної заяви та кредитного договору № 3162187 від 12.01.2022, копії позовної заяви АТ «Сенс Банк» у справі № 447/2550/23, оферти щодо обслуговування кредитної картки, виписки за рахунком № НОМЕР_3 та висновку судово-почеркознавчої експертизи. Зазначила, що ці документи стали їй доступні після ознайомлення з матеріалами, витребуваними судом у ТОВ «Мілоан» та АТ «Сенс Банк», і, на її думку, підтверджують використання її персональних даних третіми особами та відсутність її волевиявлення на укладення спірного кредитного договору.

У судовому засіданні відповідачка та її представник у задоволенні позову просили відмовити. Вказали, що позивачем не доведено належними та допустимими доказами факту укладення спірного кредитного договору та отримання відповідачкою кредитних коштів.

Суд, з`ясувавши обставини, на які сторони покликаються як на підставу своїх вимог, всебічно, повно, об`єктивно та безпосередньо дослідивши наявні у справі докази, надавши оцінку кожному доказу окремо та зібраним у справі доказам в цілому, доходить наступного висновку.

Фактичні обставини, встановлені судом, з посиланням на докази, на підставі яких встановлені відповідні обставини.

Згідно з договором про споживчий кредит № 100020911 від 12.01.2022, ТОВ «Мілоан» (кредитодевець) та ОСОБА_1 (позичальник), ІНФОРМАЦІЯ_2 , паспорт НОМЕР_7 , РНОКПП НОМЕР_8 , зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 , електронна пошта ІНФОРМАЦІЯ_1 , номер мобільного телефону НОМЕР_4 , уклали договір про споживчий кредит, відповідно до умов якого кредитодавець зобов`язується на умовах визначених цим договором на строк визначений п.1.3. договору надати позичальнику грошові кошти (фінансовий кредит) у сумі визначеній у п.1.2. договору, а позичальник зобов`язується повернути кредитодавцю кредит, сплатити комісію за надання кредиту та проценти за користування кредитом у встановлений п.1.4. договору термін та виконати інші зобов`язання у повному обсязі на умовах та в строки/терміни, що визначені договором.

Сума (загальний розмір) кредиту становить 15 000 грн (п.1.2 договору).

Кредит надається строком на 30 днів з 12.01.2022 (п.1.3 договору).

Термін (дата) повернення кредиту і сплати комісії за надання кредиту та процентів за користування кредитом (дата платежу): 11.02.2022 (п.1.4 договору).

Комісія за надання кредиту: 2 850 грн, яка нараховується за ставкою 19 % від суми кредиту одноразово (п.1.5.1 договору).

Проценти за користування кредитом: 9 000 грн., які нараховуються за ставкою 2% від

фактичного залишку кредиту за кожен день строку користування кредитом (п.1.5.2 договору).

Стандартна (базова) процентна ставка за користування кредитом становить 5% від фактичного залишку кредиту за кожен день користування кредитом.

У паспорті споживчого кредиту, зазначено інформацію та контактні дані кредитодавця, основні умови кредитування, інформацію щодо орієнтовної реальної річної процентної ставки та орієнтовної загальної вартості кредиту для споживача, порядок повернення кредиту, додаткову інформацію, інші важливі правові аспекти.

Анкета-заява на кредит № 100020911 від 12.01.2022 містить інформацію щодо суми кредиту, строку кредитування, комісії за надання кредиту, проценти за користування кредитом. Позичальником вказана ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_8 , номер мобільного телефону НОМЕР_4 , електронна пошта ІНФОРМАЦІЯ_1 , паспорт громадянина України НОМЕР_7 , адреса реєстрації та проживання: АДРЕСА_1 , місце роботи: ПАТ «Миколаївцемент», щомісячні доходи: 15 000 грн.

Згідно з платіжним дорученням №38017702 від 12.01.2022, ТОВ «Мілоан» перерахувало на кредитний рахунок НОМЕР_1 грошові кошти у розмірі 15 000 грн, призначення платежу: кошти згідно з договором №100020911.

Між ТОВ «ФК «ЄАПБ» (фактор) та ТОВ «Мілоан» (клієнт) 16.07.2024 укладено договір факторингу №160724, за умовами яких фактор зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження клієнта (ціна продажу) за плату, а клієнт відступити факторові право грошової вимоги, строк виконання зобов`язань за якою настав або виникне в майбутньому до третіх осіб боржників, включаючи суму основного зобов`язання (кредиту), плату за кредитом (плату за управління кредитом, плату за процентною ставкою), пеню за порушення грошових зобов`язань та інші платежі, право на одержання яких належить клієнту.

Відповідно до акту прийому передачі реєстру боржників за договором факторингу №160724 від 16.07.2024, ТОВ« Мілоан» передало, а фактор ТОВ «ФК «ЄАПБ» прийняв реєстр боржників кількістю 34 831 та права вимоги боргу від позичальників .

Згідно з витягом з реєстру боржників до договору факторингу №160724 від 16.07.2024, ТОВ «ФК «ЄАПБ» набуло права грошової вимоги до позичальника за кредитним договором №100020911 у розмірі 35 850 грн, з яких: 15 000 грн - сума заборгованості за основною сумою боргу, 18 000 грн - заборгованість за відсотками, 2 850 грн - заборгованість за комісією.

З наданої відповідачкою роздруківки електронного листування Gmail вбачається, що 12.01.2022 ОСОБА_1 зверталася до Департаменту кіберполіції з електронним зверненням з приводу вчинення відносно неї шахрайських дій (а.с. 12-13).

Відповідно до заяви від 31.01.2022, ОСОБА_1 звернулася з заявою до начальника Миколаївського ВП №2 Пустомитівського відділу поліції ГУНП у Львівській області, в якій вказала, що 12.01.2022 виявила в застосунку «Дія» відомості про оформлення на її ім`я кредитів у ТОВ «Мілоан» та ТОВ «Форза», кошти за якими не отримувала та згоди на оформлення яких не надавала. Зазначила, що користується іншим номером мобільного телефону, аніж той, що зазначений в договорі, та її електронна адреса є відмінною, аніж зазначена в кредитному договорі, зазначений кредитором номер телефону їй невідомий. У зв`язку з викладеним, просила зареєструвати заяву та внести відповідні відомості до ЄРДР за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ст. 190 КК України (а.с.14).

Відповідно до заяви від 23.02.2022, ОСОБА_1 звернулася з заявою до ТОВ «Мілоан», в якій повідомила, що кредитного договору та інших документів не підписувала, реквізитів банківського рахунку стороннім особам не надавала, кредитних коштів не отримувала. Вказала, що її персональні дані були використані третіми особами для оформлення кредиту без її відома та згоди. У зв`язку з цим просила закрити кредит, укладений на її ім`я, а також передати її заяву до компанії «Тенго» (а.с.16).

Відповідно до листа голови управління ПрАТ «Миколаївцемент» Звіринського А.Б. № 26-151 від 21.06.2018, такий повідомив, що 12.06.2018 Публічне акціонерне товариство «Миколаївцемент» перейменовано у Приватне акціонерне товариство «Миколаївцемент» згідно з вимогами Закону України «Про акціонерні товариства» та на підставі рішення Загальних зборів акціонерів від 25.04.2018 (а.с.21).

Відповідно до заключної виписки по банківському рахунку НОМЕР_9 за період з 01.03.2024 по 31.03.2024, за лютий 2023 ОСОБА_1 отримала заробітну плату у розмірі 12 656,60 грн (а.с.23).

Згідно з витягом з ЄРДР №№12022142250000051 від 23.02.2022 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 190 КК України, 22.02.2022 до ВП №2 Стрийського РУП надійшла заява ОСОБА_1 про те, що невідома особа шляхом обману та зловживання довірою заволоділа грошовими коштами в сумі 15 000 грн (а.с.40).

Згідно з витягом з ЄРДР №12022142250000023 від 15.02.2024 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 190 КК України, 14.02.2024 надійшли матеріали звернення ОСОБА_1 , яка проживає за адресою: АДРЕСА_1 , про те, що невідома особа від її імені підробила кредитну угоду від 06.12.2019 (а.с.20).

На заяву ОСОБА_1 від 30.05.2025 начальник сектору дізнання ВП №2 Стрийського РУП ГУНП у Львівській області Микола Дубровний надав відповідь, з якої вбачається, що сектором дізнання ВП №2 Стрийського районного управління поліції ГУНП у Львівській області проводиться досудове розслідування у кримінальному провадженні №12022142250000051 від 23.02.2022 за ознаками кримінального правопорушення передбаченого ч. 1 ст. 190 КК України по факту вчинення шахрайських дій невідомих осіб на оформлення кредитних коштів в ТОВ «Мілоан» від імені ОСОБА_1 (а.с.18).

На заяву ОСОБА_1 від 22.05.2025 начальник сектору дізнання ВП №2 Стрийського РУП ГУНП у Львівській області Микола Дубровний надав відповідь, з якої вбачається, що сектором дізнання ВП №2 Стрийського районного управління поліції ГУНП у Львівській області проводиться досудове розслідування у кримінальному провадженні №12022142250000023 від 15.02.2024 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 190 КК України, по факту вчинення шахрайських дій невідомих осіб на оформлення кредитних коштів в ТОВ «Мілоан» від імені ОСОБА_1 (а.с.19).

Відповідно до заяви від 13.07.2026, поданої до ВП № 2 Стрийського РУП ГУНП у Львівській області, ОСОБА_1 повідомила про вчинення невстановленими особами шахрайських дій щодо неї, а також підроблення та використання завідомо підроблених документів. Зазначила, що 12.01.2022 невстановлені особи від її імені уклали з ТОВ «Мілоан» кредитний договір № 100020911 та заволоділи коштами товариства в розмірі 15 000 грн. У зв`язку з викладеним просила розпочати кримінальне провадження за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ст. 190 та ст. 358 КК України (а.с.122).

Відповідно до листа старшого дізнавача сектору дізнання ВП №2 Стрийського РУП ГУНП у Львівській області Марти-Марії Шумин від 27.05.2025, сектором дізнання ВП №2 Стрийського районного управління поліції ГУНП у Львівській області проводиться досудове розслідування у кримінальному провадженні №12024142250000023 від 15.02.2024 за ознаками кримінального правопорушення передбаченого ч. 1 ст. 190 КК України по факту вчинення шахрайських дій невідомих осіб на оформлення кредитних коштів в ТОВ «Мілоан» від імені ОСОБА_1 (а.с.152).

Згідно з випискою за кредитною карткою World Debit Mastercard рахунку № НОМЕР_3 за період з 06.12.2019 по 28.02.2023, здійснювалося активне користування кредитними коштами (а.с.153-162).

Рішенням Миколаївського районного суду Львівської області від 01.05.2025 у справі №447/2550/23 відмовлено у задоволенні позову АТ «Сенс банк» до ОСОБА_1 у зв`язку з недоведеністю факту укладення між АТ «Сенс банк» та ОСОБА_1 кредитного договору № 631310440 від 06.09.2019 та як наслідок виникнення за таким зобов`язань, що відповідають намірам та волі обох сторін (а.с. 25-31).

Постановою Львівського апеляційного суду від 23.03.2026 у справі №447/2505/23 рішення Миколаївського районного суду Львівської області від 01.05.2025 залишено без змін (а.с.32-39).

Норми права, які застосував суд.

Згідно із ч. 1 ст. 4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

У ч. 1 ст. 627 ЦК України визначено, що сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Відповідно до ч. 1 ст. 1054 ЦК України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору (ч. 1ст. 634 ЦК України).

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 207 ЦК України, правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

Кредитний договір укладається у письмовій формі (ч. 1ст. 1055 ЦК України). Зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цьогоКодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться (ст. 526 ЦК України).

Частиною 3 ст. 203 ЦК України, передбачено, що волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі.

Порушення вимог законодавства щодо волевиявлення учасника правочину є підставою для визнання його недійсним у силу припису ч. 1 ст. 215 ЦК України, а також із застосуванням спеціальних правил про правочини, вчинені з дефектом волевиявлення - під впливом помилки, обману, насильства, зловмисної домовленості, тяжкої обставини.

Частиною 1 статті 215 ЦК України, статтями 229-233 ЦК України передбачено недійсність вчинених правочинів, тобто, у випадках, коли існує зовнішній прояв волевиявлення учасника правочину, вчинений ним у належній формі (зокрема, шляхом вчинення підпису на паперовому носії), що, однак, не відповідає фактичній внутрішній волі цього учасника правочину.

У тому ж випадку, коли сторона не виявляла свою волю до вчинення правочину, до набуття обумовлених ним цивільних прав та обов`язків правочин є таким, що не вчинений, права та обов`язки за таким правочином особою не набуті, а правовідносини за ним - не виникли.

Відповідно до ч. 1 ст. 205 ЦК України, правочин може вчинятися усно або в письмовій (електронній) формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом.

Стаття 207 ЦК України встановлює загальні вимоги до письмової форми правочину. Так, на підставі ч. 1 цієї статті правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони.

Частиною 2 цієї статті визначено, що правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

Мотивована оцінка доказів, наданих сторонами та висновки суду за результатами позову.

Відповідно до статей 12, 13 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін, а суд розглядає справи в межах заявлених вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених законом випадках.

За змістом статей 76, 77, 78, 79, 80 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги та заперечення учасників справи. Докази повинні бути належними, допустимими, достовірними, а їх сукупність, достатньою для висновку про наявність або відсутність обставин, які входять до предмета доказування.

Відповідно до частини першої статті 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог чи заперечень.

Отже, саме на позивача, який вимагає стягнення кредитної заборгованості, покладається обов`язок довести не лише розмір заявленої до стягнення заборгованості, а й насамперед факт виникнення між сторонами відповідного кредитного зобов`язання, зокрема наявність волевиявлення відповідачки на укладення кредитного договору та отримання кредитних коштів.

Відповідно до статей 626, 627, 628 ЦК України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків; сторони є вільними в укладенні договору та визначенні його умов.

За змістом статей 638, 1054 ЦК України кредитний договір є укладеним за умови досягнення сторонами згоди щодо його істотних умов.

Відповідачка заперечує факт укладення кредитного договору та отримання грошових коштів, стверджуючи, що її персональні дані були використані третіми особами для оформлення кредиту без її відома та згоди.

З матеріалів справи вбачається, що 22.02.2022 ОСОБА_1 звернулася із заявою до Відділення поліції № 2 Стрийського РУП ГУНП у Львівській області, у якій повідомила про заволодіння невстановленою особою шляхом обману та зловживання довірою грошовими коштами в розмірі 15 000 грн. За результатами розгляду цієї заяви до Єдиного реєстру досудових розслідувань внесено відомості за № 12022142250000051 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого частиною 1 статті 190 КК України.

Крім того, 12.01.2022 відповідачка звернулася до Департаменту кіберполіції Національної поліції України з електронним зверненням щодо можливих шахрайських дій стосовно неї, а 31.01.2022 подала письмову заяву до Миколаївського ВП №2 Пустомитівського відділу поліції ГУНП у Львівській області, у якій зазначила, що виявила в застосунку «Дія» відомості про оформлення на її ім`я кредитних договорів, яких вона не укладала, кредитних коштів не отримувала та згоди на укладення відповідних договорів не надавала.

Суд зазначає, що сам факт звернення особи до правоохоронних органів та внесення відомостей до ЄРДР не є безумовним доказом вчинення кримінального правопорушення певною особою, не встановлює факту невчинення відповідачкою спірного правочину та не має для цього цивільного спору наперед встановленого значення. Водночас відсутність вироку в кримінальному провадженні не звільняє суд від обов`язку самостійно оцінити надані сторонами докази за правилами цивільного судочинства.

Значення матеріалів кримінального провадження у цій справі полягає насамперед у тому, що вони підтверджують час виникнення та послідовність позиції відповідачки. Зокрема, як вбачається з наданих документів, про оформлення на її ім`я кредитних договорів без її відома вона повідомляла безпосередньо після виникнення спірних правовідносин, а не лише після пред`явлення до неї позову про стягнення заборгованості.

Судом також встановлено факт звернення відповідачки 12.01.2022 до ТОВ «Мілоан» із заявою, в якій остання повідомила, що її персональні дані були використані третіми особами для оформлення кредиту без її відома та згоди, кредитного договору та інших документів вона не підписувала, реквізитів банківського рахунку стороннім особам не надавала, кредитних коштів не отримувала. Однак, вказана заява залишилася без належного реагування первісним кредитором.

Вказане у своїй сукупності має значення для оцінки доводів відповідачки, оскільки свідчить про заперечення нею факту укладення кредитного договору безпосередньо в період виникнення спірних правовідносин. Водночас матеріали справи не містять доказів, які б спростовували наведені обставини.

На виконання вимог ухвали суду від 05.08.2026 ТОВ «Мілоан» надало копію інформації про посвідчення особи з системи BankID НБУ від 04.11.2021, інформацію з електронного файлу щодо підтвердження підписання позичальником електронним підписом одноразовим ідентифікатором електронного повідомлення про прийняття пропозиції укласти кредитний договір у формі електронного правочину №100020911 від 12.01.2022, скріншоти про надсилання коду для підпису договору, реєстрацію та ідентифікацію особи. Разом з тим, наведені докази самі по собі не підтверджують, що дії, необхідні для укладення договору, вчинила саме відповідачка ОСОБА_1 (а.с.86-89).

Наявність у кредитодавця персональних даних відповідачки, зокрема, прізвища, імені, по батькові, реєстраційного номера картки платника податків, дати народження, адреси реєстрації та проживання, електронної адреси, свідчить лише про використання цих даних під час оформлення заявки, але не доводить, хто саме їх використав. Надсилання одноразового ідентифікатора на певний номер телефону підтверджує лише факт його відправлення, але сам по собі не доводить, що відповідний код отримала та ввела саме відповідачка. Крім того, матеріали справи не містять належних і достатніх доказів належності відповідачці номера мобільного телефону НОМЕР_4 , на який було надіслано одноразовий ідентифікатор для підписання спірного кредитного договору.

Надаючи оцінку поданій ТОВ «Мілоан» на виконання вимог ухвали суду від 05.08.2026 хронології вчинення дій щодо укладення кредитного договору у формі електронного правочину №100020911 від 12.01.2022, суд зазначає, що технічна фіксація дій у системі не є доказом особистого волевиявлення відповідачки. До того ж, такі дії лише відображають час вчинення дій. В той же час, первісним кредитором не надано належних доказів, які підтверджують перелічені дії, як і не надано доказів заповнення відповідачкою відповідної форми на веб-сайті кредитора з метою отримання кредиту, реєстрації відповідачки на веб-сайті первісного кредитора та формування її особистого розділу (особистого кабінету) на веб-сайті кредитора, ідентифікації ОСОБА_1 (а.с.90).

Таким чином, позивачем не надано належних і допустимих доказів на підтвердження того, що відповідачка через особистий кабінет на веб-сайті відповідача подавала заявку на отримання кредиту у ТОВ «Мілоан», підтверджувала умови отримання кредиту шляхом натискання відповідної кнопки, за допомогою засобів зв`язку отримувала одноразовий ідентифікатор у вигляді смс-коду, який нею було використано для підтвердження підписання кредитного договору.

Як вбачається з доданого до позовної заяви платіжного дорученя від 12.01.2022 №38017702 ТОВ "Мілоан" зазначений як "платник", а ОСОБА_1 як "отримувач" 15 000 грн. кредитних коштів, призначення платежу "кошти згідно договору 100020911", номер картки отримувача 535557XXXXXX4714, код банку "535557 ".

На адресу суду 19.08.2026 на виконання ухвали суду від 05.08.2026 від АТ «Сенс банк» надійшов лист, в якому повідомлено, що ОСОБА_1 є клієнтом банку АТ «Сенс банк», на ім`я якої відкрито карту № НОМЕР_2 , повний рахунок до карти НОМЕР_3 . Додатково надали виписку за період з 12.01.2022 по 16.10.2024, з якої вбачається, що 12.01.2022 на вказаний рахунок було здійснено переказ грошових коштів у розмірі 15 000 грн (а.с.93).

Як вбачається з матеріалів справи, відповідачка заперечує факт підписання кредитного договору від 12.01.2022 та отримання відповідно кредитних коштів за цим договором, оскільки відповідно до висновку експерта №СЕ-19/114-24/9008-ПЧ від 08.05.2024, три підписи від імені ОСОБА_1 , розташовані: у графах «підпис Клієнта*» «Підпис*», «Підпис Клієнта» у документі №1 «Оферта на укладання угоди про обслуговування кредитної картки та відкриття відновлювальної кредитної лінії від 06.12.2019», виконані не ОСОБА_1 , а іншою особою із наслідуванням її підписам. Два підписи від імені ОСОБА_1 розташовані у графах «ПІДПИС КЛІЄНТА», «Підпис Клієнта: (підпис)» та рукописний текст « ОСОБА_1 » в графі «Підпис клієнта: ПІБ» у документі №2 «Анкеті-заяві про акцепт Публічної пропозиції АТ «Альфа-Банк» на укладення договору про банківське обслуговування 05.12.2019» виконані не ОСОБА_1 , а іншою особою. Два підписи від імені ОСОБА_1 у графах «Підпис споживача» у документі №3 «Паспорт споживчого кредиту 05.12.2019» виконані не ОСОБА_1 , а іншою особою із наслідуванням її підписам. Підпис від імені ОСОБА_1 у графі «(підпис вкладника)» у документі № 4 «Довідка про систему гарантування вкладів фізичних осіб» виконаний не ОСОБА_1 , а іншою особою із наслідуванням її підписам. Підпис від імені ОСОБА_1 в графі «Страхувальник» в документі №5 «Заява (акцепт) №248.6313110440.111, 227.631310440.111 про прийняття пропозиції укласти договір страхування від 05.12.2019» виконаний не ОСОБА_1 , а іншою особою із наслідуванням її підписам. Підпис від імені ОСОБА_1 в графі «Підпис Заявника» та рукописний текст « ОСОБА_1 » в графі «Підпис клієнта: ПІБ» у документі №6 «Заява на ім`я керівника Управління операційної підтримки платіжних карток ПАТ «Альфа-Банк» від 06.12.2019» (в графі «ПІБ Заявника») виконані не ОСОБА_1 , а іншою особою. П`ять підписів від імені ОСОБА_1 розташовані після слів « ОСОБА_1 » та рукописні тексти « ОСОБА_1 » розташовані після кожного зображення сторінок паспорту громадянина України та зображенню довідки про присвоєння ідентифікаційного номера у документі № НОМЕР_10 «Копії сторінок паспорту громадянина України ОСОБА_1 (1,2-3,4-5,6-7,10-11 сторінки) та довідки про присвоєння ідентифікаційного номера» виконані не ОСОБА_1 , а іншою особою (а.с.163-179).

Як вбачається з наявної в матеріалах справи оферти на укладання угоди про обслуговування кредитної картки та відкриття відновлювальної кредитної лінії від 06.12.2019, яка була предметом дослідження експертом, зазначено про пропозицію ОСОБА_1 здійснювати договірне списання грошових коштів з рахунку № НОМЕР_3 (а.с. 151).

Як зазначалося вище та встановлено експертом, оферта на укладання угоди про обслуговування кредитної картки та відкриття відновлювальної кредитної лінії від 06.12.2019 підписана іншою особою , а не ОСОБА_1 . Разом з цим, відповідно до відповіді АТ "Сенс Банк" від 19.08.2026, саме рахунок № НОМЕР_3 закріплений за карткою, на яку, згідно з доводами позивача здійснювався переказ коштів на підставі платіжного доручення 38017702 від 12.01.2022 "згідно договору 100020911" в сумі 15 000 грн, стягнення яких з відповідачки є предметом позову в цій справі.

З урахуванням досліджених в сукупності доказів, суд ставить під сумнів, що саме відповідачкою було здійснено дії, спрямовані на укладення спірного кредитного договору, проходження електронної ідентифікації та підтвердження волевиявлення шляхом використання одноразового ідентифікатора.

У постанові від 20.06.2018 у справі № 691/699/16 ц Верховний Суд вказав, що «встановивши, що позивачем не доведено вчинення відповідачем дій чи бездіяльності, які сприяли втраті, незаконному використанню персонального ідентифікаційного номера (коду) або іншої інформації, яка дає змогу ініціювати платіжні операції за кредитною карткою, а відповідач, виявивши безпідставне списання коштів, невідкладно повідомила позивача та правоохоронні органи про цей факт, врахувавши наявність кримінального провадження, у межах якого встановлюється особа, яка протиправно заволоділа грошовими коштами, суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про відсутність правових підстав для задоволення позовних вимог банку».

З огляду на викладене у своїй сукупності, суд доходить висновку, що позивач не довів належними та достатніми доказами факту укладення відповідачкою кредитного договору №100020911 від 12.01.2022 та виникнення в неї обов`язку повернути отримані за ним кошти. За таких обставин, відсутні правові підстави для стягнення з відповідачки заявленої заборгованості, а тому в задоволенні позову слід відмовити.

Розподіл між сторонами судових витрат.

Відповідно до положень ч.ч.1, 2 ст.141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються: 1) у разі задоволення позову - на відповідача; 2) у разі відмови в позові - на позивача; 3) у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Відповідно до ч.8 ст.141 ЦПК України, розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.

На підтвердження понесених витрат на професійну правову представником відповідачки надано договір про надання правової допомоги №15/26 від 02.07.2026, акт надання послуг, відповідно до якого загальна вартість послуг адвоката становить 12 750 грн.

Відповідно до ч. 3 ст. 141 ЦПК України при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує: чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялися.

Склад витрат, пов`язаних з оплатою за надання професійної правничої допомоги, входить до предмета доказування у справі, що свідчить про те, що такі витрати повинні бути обґрунтовані належними та допустимими доказами.

Для суду не є обов`язковими зобов`язання, які склалися між адвокатом та клієнтом, зокрема у випадку укладення ними договору у контексті вирішення питання про розподіл судових витрат. Вирішуючи останнє, суд повинен оцінювати витрати, що мають бути компенсовані за рахунок іншої сторони, ураховуючи як те, чи були вони фактично понесені, так і оцінювати їх необхідність (пункт 5.44 постанови Великої Палати Верховного Суду від 12.05.2020 у справі №904/4507/18).

Вказане міститься у постанові ВС від 31.01.2025 у справі №758/5917/21, провадження №61-1515св24.

Суд повинен оцінювати витрати, що мають бути компенсовані за рахунок іншої сторони, ураховуючи як те, чи були вони фактично понесені, так і оцінювати їх необхідність й розумність.

У постановах Верховного Суду від 02.10.2019 у справі № 211/3113/16-ц, від 06.11.2020 у справі № 760/11145/18 зауважено, що суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості, пропорційності та верховенством права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, зважаючи на складність справи, витрачений адвокатом час, та неспівмірним у порівнянні з ринковими цінами адвокатських послуг.

Велика Палата Верховного Суду вказувала, що при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін (п. 21 додаткової постанови ВП ВС від 19.02.2020 у справі № 755/9215/15-ц).

Отже, керуючись вищенаведеними нормами цивільного процесуального законодавства, беручи до уваги викладені правові висновки, що містяться у постановах ВС, за результатами дослідження та оцінки долучених до матеріалів справи доказів щодо понесення витрат на правову допомогу у їх сукупності, з урахуванням кількості участі в судових засіданнях, складності справи, вимоги з приводу стягнення витрат на професійну правничу допомогу адвоката є частково обґрунтованими та підлягають до задоволення у розмірі 4 500 грн, що відповідає принципу розумності та реальності розміру витрат на правову допомогу.

Керуючись ст.ст. 141, 246, 259, 264, 265,280-282 ЦПК України, суд,

у х в а л и в:

У задоволенні позову Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості відмовити.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» на користь ОСОБА_1 витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 4 500 (чотири тисячі п`ятсот) грн.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана безпосередньо до Львівського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня проголошення судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повні найменування та ім`я сторін.

Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів», місцезнаходження: вул. Лісова, 2, м. Бровари, Броварський район, Київська область, 07400, ЄДРПОУ 35625014.

Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_8 , зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 .

Суддя Друзюк М. М.