Ухвала суду № 141170079, 03.11.2026, Охтирський міськрайонний суд Сумської області

Справа № 583/1444/26

2-п/583/40/26

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03 листопада 2026 року м. Охтирка

Охтирський міськрайонний суд Сумської області в складі:

головуючої судді Семенової О.С.,

за участю секретаря

судового засідання Гайдейчук К.В.,

учасників цивільної справи:

представників позивача Батюк К.Ф., Калєніченко О.Л.,

відповідача ОСОБА_1 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань № 1 в м. Охтирка заяву відповідача ОСОБА_1 про перегляд та скасування заочного рішення у цивільній справі за позовом Приватного підприємства «Базис» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за надані послуги з управління багатоквартирним будинком,

УСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 21 вересня 2026 року звернувся до суду із вказаною заявою, мотивуючи її тим, що 17 серпня 2026 року Охтирським міськрайонним судом Сумської області ухвалено заочне рішення у цивільній справі № 583/1444/26 за позовом Приватного підприємства «БАЗИС» до нього про стягнення заборгованості за послуги з управління багатоквартирним будинком, яким стягнуто з нього заборгованість в сумі 9012,90 грн та судовий збір в сумі 3328,00 грн. Вважає, що спір було вирішено без повного дослідження істотних обставин та належної оцінки заперечень щодо правової підстави, розміру і доказаності заявленого боргу. Первісно позов було пред`явлено до його батьків ОСОБА_2 , ОСОБА_3 та до нього. 9 липня 2026 року позивач подав уточнення, яким фактично залишив відповідачем його та просив стягнути з нього всю заявлену суму. Зазначена процесуальна зміна має істотне значення для права на захист, оскільки саме на нього було покладено весь обсяг заявленої відповідальності. Він має конкретні заперечення щодо факту та розміру заборгованості, законності тарифів, фактичного надання послуг, первинних документів, повноважень особи, яка підписувала додаткові угоди, правильності розрахунку та застосування позовної давності. Заочне рішення містить висновок про те, що відповідач він повторно не прибув у судове засідання, був повідомлений належним чином, не повідомив суд про причини неприбуття та не подав відзиву на позов. Водночас фактична можливість своєчасно реалізувати право на захист підлягає перевірці з урахуванням того, що 09 липня 2026 року позивач подав уточнену позовну заяву, якою фактично залишив єдиним відповідачем саме його та заявив до нього стягнення всієї суми 9012,90 грн. Водночас питання належного та своєчасного вручення саме йому уточненої позовної заяви від 09.07.2026 та інших ключових матеріалів судового розгляду потребує безпосередньої перевірки судом за матеріалами справи. Відповідач повинен мати реальну можливість ознайомитися саме з уточненими вимогами та доказами, на яких вони грунтуються. Крім того, у матеріалах справи наявні процесуальні документи інших відповідачів, зокрема клопотання про витребування доказів та пояснення щодо недоведеності позову. Зміст таких документів свідчить про те, що спірні питання правомірності тарифів, повноважень ОСОБА_4 , первинних документів та розрахунку боргу односторонній розрахунок підприємства сам по собі не підтверджує автоматично фактичне надання кожної послуги, її обсяг та законність включення відповідних витрат до плати. Також вказав, що він проживає за адресою: АДРЕСА_1 . В зв`язку з цим, просить скасувати заочне рішення та призначити справу до судового розгляду.

Відповідач ОСОБА_1 в судовому засіданні свою заяву підтримав, просив її задовольнити з мотивів, викладених у ній.

Представники позивача ОСОБА_5 та ОСОБА_6 в судовому засіданні заперечили щодо заяви відповідача про перегляд заочного рішення та просили відмовити в її задоволенні.

Дослідивши матеріали цивільної справи, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності, суд дійшов такого висновку.

Судом установлені такі факти та відповідні їм правовідносини.

Судом установлено, що заочним рішенням Охтирського міськрайонного суду Сумської області від 17 серпня 2026 року у цивільній справі 583/1444/26 провадження № 2/583/945/26 задоволено позовні вимоги Приватного підприємства «Базис» та стягнуто з ОСОБА_1 на користь ПП «БАЗИС» (ЄДРПОУ 31681777, p/p НОМЕР_1 АТ «Райффайзен Банк», МФО 380805) заборгованості за послуги з управління багатоквартирним будинком за адресою: АДРЕСА_2 , за період з 01 серпня 2021 року до 31 березня 2024 року в розмірі 9012,90 грн. та сплачений судовий збір в розмірі 3328,00 грн., а всього до стягнення підлягає 12340,90 грн /дванадцять тисяч триста сорок гривень 90 копійок/ /а.с. 153-155/.

Відповідно до ч. 1 ст. 288 ЦПК України заочне рішення підлягає скасуванню, якщо судом буде встановлено, що відповідач не з`явився в судове засідання та (або) не повідомив про причини неявки, а також не подав відзив на позовну заяву з поважних причин, і докази, на які він посилається, мають істотне значення для правильного вирішення справи.

Наявність наведених обставин повинна бути у їх сукупності, при відсутності хоча б однієї з них заочне рішення скасуванню не підлягає.

Відповідно до повідомлення відділу з питань державної реєстрації Охтирськох міської ради № 15-09/1106 від 27 березня 2026 року ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_2 /а.с. 25/.

Судом направлено за зареєстрованим місцем проживання відповідача копію ухвали про відкриття провадження у цій справі, копію позовної заяви з додатками, судові повістки про виклик в судові засідання, що підтверджується судовими повістками, супровідними листами та поштовими повідомленнями, які повернулися з відмітками адресат відсутній, крім цього відповідач викликався в судові засідання через оголошення на офіційному сайті Охтирського міськрайонного суду.

Згідно з частинами першою, другою статті 211 ЦПК України розгляд справи відбувається в судовому засіданні. Про місце, дату і час судового засідання суд повідомляє учасників справи.

Відповідно до частин другої, четвертої, п`ятої, шостої статті 128 ЦПК України суд повідомляє учасників справи про дату, час і місце судового засідання чи вчинення відповідної процесуальної дії, якщо їх явка є не обов`язковою. Судові повідомлення здійснюються судовими повістками-повідомленнями. Судова повістка про виклик повинна бути вручена з таким розрахунком, щоб особи, які викликаються, мали достатньо часу для явки в суд і підготовки до участі в судовому розгляді справи, але не пізніше ніж за п`ять днів до судового засідання, а судова повістка-повідомлення - завчасно. Судова повістка, а у випадках, встановлених цим Кодексом, - разом з копіями відповідних документів, надсилається до електронного кабінету відповідного учасника справи, а в разі його відсутності - разом із розпискою рекомендованим листом з повідомленням про вручення або кур`єром за адресою, зазначеною стороною чи іншим учасником справи. Стороні чи її представникові за їхньою згодою можуть бути видані судові повістки для вручення відповідним учасникам судового процесу. Судова повістка може бути вручена безпосередньо в суді, а у разі відкладення розгляду справи про дату, час і місце наступного засідання може бути повідомлено під розписку.

Верховний Суд у постанові від 27 листопада 2019 року у справі № 913/879/17 зазначив таке: «… направлення листів рекомендованою кореспонденцією на дійсні адреси є достатнім для того, щоб вважати повідомлення належним. При цьому отримання зазначених листів адресатом перебуває поза межами контролю відправника, у цьому випадку суду (Суд враховує mutatis mutandis висновки, викладені у постанові Великої Палати Верховного Суду від 25 квітня 2018 року у справі № 800/547/17 (П/9901/87/18), провадження № 11-268заі18)».

Днем вручення судової повістки є: 1) день вручення судової повістки під розписку; 2) день отримання судом повідомлення про доставлення судової повістки до електронного кабінету особи; 3) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати судову повістку чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, повідомленою цією особою суду; 4) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати судову повістку чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, що зареєстровані у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси. Якщо повістку надіслано до електронного кабінету пізніше 17 години, повістка вважається врученою у робочий день, наступний за днем її відправлення, незалежно від надходження до суду повідомлення про її доставлення (частина восьма статті 128 ЦПК України).

Вказане також підтверджується у постанові Верховного Суду від 09 вересня 2026 року у справі № 643/1719/19. У цій постанові Верховний Суд зазначає, що відповідачу були створені всі умови для того, щоб бути обізнаним про дату, час і місце розгляду справи судами, щоб належно використати передбачені статтею 43 ЦПК України процесуальні права. З урахуванням наведеного колегія суддів вважає, що доводи заявника касаційної скарги на її неповідомлення про час і місце розгляду справи судом першої інстанції спростовуються матеріалами справи.

Відповідач у своїй заяві вказав, що він фактично проживає за адресою: АДРЕСА_1 , на підтвердження чого надав довідку від 06 вересня 2026 року № 49 /а.с. 167/, з якої вбачається, що він зареєстрований за адресою: АДРЕСА_2 , а фактично проживає за адресою: АДРЕСА_1 , вважає причини неявки в судові засідання поважними.

Дослідивши вказану довідку судом встановлено, що у ній не вказано, з якого часу відповідач фактично проживає не за зареєстрованим місцем.

Судом здійснено повідомлення відповідача про дату, час та місце судового розгляду за місцем його реєстрації, рекомендоване повідомлення про вручення поштового відправлення повернулося з відміткою:"одержувач відсутній за вказаною адресою", тому його неявка в судові засідання не була викликана поважними причинами.

Крім цього первісний позов був пред`явлений до його батьків ОСОБА_2 , який має зареєстрований електронний кабінет в підсистемі суду та подавав до суду відзив на позовну заяву, клопотання про витребування письмових доказів, заяви про розгляд справи без його участі, та ОСОБА_3 , тому суд вважає, що відповідачу було достеменно відомо про вказану позовну заяву та призначені судові засідання.

Уточненою позовною заявою від 09 липня 2026 року було виключено із відповідачів ОСОБА_2 та ОСОБА_3 , копію уточненої позовної заяви була відправлена відповідачу ОСОБА_1 за його зареєстрованим місцем проживання 09 липня 2026 року /а.с. 128а -131/, підготовче засідання призначене на 09 липня 2026 року було відкладено на 31 липня 2026 року та надано строк відповідачу для ознайомлення з уточненою позовною заявою /а.с. 132/.

Згідно з п. 4 ч. 2 ст. 285 ЦПК України, у заяві про перегляд заочного рішення повинно бути зазначено посилання на докази, якими відповідач обґрунтовує свої заперечення проти вимог позивача.

Суд зазначає, що згідно зі статтею 81 ЦПК України кожна сторона зобов`язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень. Належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування (частина перша статті 76 ЦПК України). Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування (стаття 80 ЦПК України).

Слід зауважити, що Верховний Суд в ході касаційного перегляду судових рішень неодноразово звертався загалом до категорії стандарту доказування та відзначав, що принцип змагальності забезпечує повноту дослідження обставин справи. Цей принцип передбачає покладання тягаря доказування на сторони. Одночасно цей принцип не передбачає обов`язку суду вважати доведеною та встановленою обставину, про яку сторона стверджує. Така обставина підлягає доказуванню таким чином, аби задовольнити, як правило, стандарт переваги більш вагомих доказів, тобто коли висновок про існування стверджуваної обставини з урахуванням поданих доказів видається більш вірогідним, ніж протилежний.

Аналогічний стандарт доказування застосовано Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 18 березня 2020 року у справі № 129/1033/13-ц.

Такий підхід узгоджується з судовою практикою Європейського суду з прав людини, юрисдикція якого поширюється на всі питання тлумачення і застосування Конвенції (пункт 1 статті 32 Конвенції). Так, зокрема, у рішенні 23.08.2016 у справі «Дж. К. та Інші проти Швеції» («J.K. AND OTHERS v. SWEDEN») ЄСПЛ наголошує, що «у країнах загального права у кримінальних справах діє стандарт доказування «поза розумним сумнівом («beyond reasonable doubt»). Натомість, у цивільних справах закон не вимагає такого високого стандарту; скоріше цивільна справа повинна бути вирішена з урахуванням «балансу вірогідностей». … Суд повинен вирішити, чи являється вірогідність того, що на підставі наданих доказів, а також правдивості тверджень заявника, вимога цього заявника заслуговує довіри».

У заяві про перегляд заочного рішення відсутні посилання відповідача на будь-які докази, які мають істотне значення для справи, які не були досліджені судом при винесенні заочного рішення, оскільки обґрунтування заяви про перегляд заочного рішення є фактично незгодою з винесеним рішенням по суті.

Відповідно до ч. 3 ст. 287 ЦПК України, у результаті розгляду заяви про перегляд заочного рішення суд може своєю ухвалою залишити заяву без задоволення.

Враховуючи те, що відповідач, будучи належним чином повідомлений (згідно вимог ЦПК України) про час та місце розгляду справи, в судове засідання не прибув та про поважність причин неявки суд не повідомив та те, що він, на думку суду, у своїй заяві про скасування заочного рішення не довів підстав, передбачених ст. 288 ЦПК України для його скасування, суд дійшов висновку, що відсутні підстави для задоволення заяви про перегляд заочного рішення.

Керуючись ст.ст. 247, 274, 284-288, 260, 261 ЦПК України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Відмовити у задоволенні заяви ОСОБА_1 про перегляд та скасування заочного рішення від 17 серпня 2026 року у цивільній справі № 583/1444/26 провадження № 2/583/945/26 за позовом Приватного підприємства «Базис» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за надані послуги з управління багатоквартирним будинком.

Ухвала є остаточною оскарженню не підлягає.

У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене в загальному порядку, встановленому ЦПК України. У цьому разі строк на апеляційне оскарження рішення починає відраховуватися з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.

Заочне рішення може бути оскаржене в загальному порядку в 30-ти денний строк з дня проголошення ухвали про відмову у задоволенні заяви про перегляд заочного рішення.

Суддя Охтирського міськрайонного суду

Сумської області О.С. Семенова