Рішення № 141169849, 02.11.2026, Новобаварський районний суд міста Харкова (до 25.04.2025 - Жовтневий районний суд м. Харкова)

Справа №639/3830/26

Провадження №2/639/1950/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02 листопада 2026 року

Новобаварський районний суд міста Харкова у складі:

головуючого судді Рубіжного С.О.,

секретар судового засідання Чубенко О.С.

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінпром Маркет» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, -

ВСТАНОВИВ:

30 квітня 2026 року до Новобаварського районного суду м. Харкова надійшла позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінпром Маркет», подана його представником до відповідача ОСОБА_1 і просить суд стягнути з відповідача заборгованість за кредитним договором у розмірі 21280,50 грн., судовий збір у розмірі 2662,40 грн., витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 4500,00 грн..

У обґрунтування позову зазначено, що між ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» та ОСОБА_1 17.08.2025 укладено договір про надання коштів у кредит № 6579775 у розмірі 9000,00 грн, строк на 360 днів (з 17.08.2025 по 11.08.2026) із (фіксованою) процентною ставкоюу розмірі 0,956%, які нараховуються щоденно на залишок заборгованості за тілом кредиту, комісія за надання кредиту становить 1552,50 грн (17,25% від суми наданого кредиту). У разі порушення відповідачем строків повернення кредиту нараховується неустойка в розмірі 450,00 грн. за кожний день понадстракового коистування. Договір підписаний одноразовим ідентифікатором 841011. Первісний кредитор виконав свої зобовязання та перерахував відповідачу суми коштів, що підтверджується платіжною інструкцією.

У подальшому, ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» та ТОВ «Фінпром Маркет» уклали Договір факторингу № 25/02/26 від 25.02.2026, за умовами якого останній набув право грошової вимоги до фізичних осіб боржників в тому числі за вказаними вище кредитними договорами. Заборгованість відповідача за кредитним договором № 6579775 від 17.08.2025 становить 21 280,50 грн, з яких 9000,00 грн заборгованість за основною сумою боргу, 7780,50 грн - заборгованість за відсотками, 0,00 грн заборгованість за комісією, 4500,00 грн заборгованість за пенею/неустойкою, 0,00 грн. заборгованість за процентами нарахованними за понадстракове користування.

Вказана позовна заява містить відомості про те, що документ сформовано в системі «Електронний суд».

Ухвалою Новобаварського районного суду міста Харкова від 06 травня 2026 року позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінпром Маркет» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості залишено без руху.

Надано строк для усунення вказаних недоліків, протягом десяти днів з дня отримання копії ухвали.

На виконання ухвали суду від 06.05.2026 року представником позивача вказані недоліки позовної заяви були усунуті.

Ухвалою Новобаварського районного суду міста Харкова від 14 травня 2026 року прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито спрощене позовне провадження у цивільній справі. Призначено судове засідання.

29 травня 2026 року відповідачем ОСОБА_1 в системі «Електронний суд» сформовано відзив на позовну заяву, в якому просив відмовити в задовленні позовних вимог. У разі якщо суд дійде висновку про часткову обґрунтованість вимог щодо тіла кредиту здійснити перерахунок, виключивши з суми стягнення незаконну неустойку (4500,00 грн), комісію (1552,50 грн) та зарахувати фактично сплачені Відповідачем кошти в розмірі 6682,50 грн виключно в рахунок погашення реального залишку за тілом кредиту. Витребувати у Позивача оригінал Договору факторингу (відступлення права вимоги) з додатками, що стосуються Відповідача, та первинні банківські документи, які підтверджують факт та дату перерахування коштів Відповідачу первісним кредитором. Зменшити розмір витрат на правову допомогу.

Відповідач не погоджується з розрахунком позивача, вважає його незаконним та безпідставним. Відповідач діяв добросовісно та здійснив значні платежі на загальну суму 6682,50 грн: 15.09.2025 р. 2578,50 грн (оплата) + 1539,00 грн (списання промокоду/ знижки); 15.10.2025 р. 2565,00 грн (оплата). Незважаючи на ці оплати, первісний кредитор в односторонньому порядку всупереч ст. 19 Закону України «Про споживче кредитування», спрямував кошти не на погашення тіла кредиту чи законних відсотків, а на покриття незаконної комісії та нарахував відсотки за денною ставкою 0,95% на повну суму 9000,00 грн без урахування фактичного зменшення навантаження. Ба більше, в п. 2.3.1 Договору кредитор самовільно розраховує денну процентну ставку за іншою методикою 0,998% на день. Така розбіжність в умовах договору («внутрішня суперечність правових норм договору») відповідно до принципу contra proferentem (тлумачення умов договору на користь споживача) має трактуватися судом на користь Відповідача.

Всі нараховані штрафні санкції (неустойка) у розмірі 4500,00 грн є абсолютно незаконними, оскільки Договір укладено та прострочено під час дії воєнного стану в Україні. Нарахування пені чи штрафів у цей період прямо заборонено законом.

Вважає, що позивачем не доведено факту переходу права вимоги до відповідача за договором кредитної лінії №6579775 від 17.08.2025 року року від первісного кредитора ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» до ТОВ «ФІНПРОМ МАРКЕТ», оскільки матеріали справи не містять доказів на підтвердження оплати за договором факторингу № 25/02/26 від 25.02.2026 р.

Витрати на адвоката є завищеними, не відповідають критерію «розумної необхідності» та не мають стягуватися за шаблонний позов у спрощеному провадженні.

02 червня 2026 року від представника позивача надійшла заява, сформоване в системі «Електронний суд», відповідно до якої просив прийняти заяву про зменьшення позовних вимог. Стягнути з ОСОБА_1 , ідентифікаційний номер: НОМЕР_1 на користь Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінпром Маркет» суму заборгованості за Договором кредиту №6579775 в розмірі 16 780,50 грн., з яких: - 9 000,00 грн. сума заборгованості за основною сумою боргу; - 7 780,50 грн. сума заборгованості за процентами; - 0 грн. сума заборгованості за комісією; - 0 грн. сума заборгованості за пенею/неустойкою; - 0 грн. сума заборгованості за процентами нарахованими за понадстрокове користування. Стягнути з ОСОБА_1 на користь ТОВ «Фінпром Маркет» суму сплаченого судового збору в розмірі 2662.40 грн. та витрати понесені на професійну правничу допомогу в розмірі 4 500,00 грн..

Крім того, 02 червня 2026 року представником позивача подано відповідь на відзив, в якому зазначає, що доводи Відповідача на думку позивача не заслуговують на увагу.

Твердження Відповідача, стосовно ненадання позивачем доказів перерахування коштів на картковий рахунок Відповідача не відповідає дійсності та спростовується матеріалами справи, оскільки в матеріалах справи містяться наступні документи, які підтверджують перерахування коштів на картковий Відповідача: - Електронна платіжна інструкція № 8cdc45b5-a5ea-4bc1-b973-c0282adac972 від 17.08.2025 року видана ТОВ «ЕВРОПЕЙСЬКА ПЛАТІЖНА СИСТЕМА» (фінансова компанія, яка діє на підставі ліцензії, яка видана Національним банком України на надання фінансових платіжних послуг з переказу коштів без відкриття рахунку платіжний інструмент/платіжна система) [документ виданий платіжною системою]; - Довідка № КД-000041713 від 03.03.2026 р. видана платіжною системою/ТОВ «ЕВРОПЕЙСЬКА ПЛАТІЖНА СИСТЕМА», що підтверджує перерахування коштів за платіжною інструкцією /квитанцією № 8cdc45b5-a5ea4bc1-b973-c0282adac972 від 17.08.2025 року [документ виданий платіжною системою]; - Лист №25/02/26-32892 від 25.02.2026 р. виданий Позикодавцем/ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів», що підтверджує видачу/перерахування на банківську карту Відповідача/Клієнта онлайн-позики на підставі платіжної інструкції № 8cdc45b5-a5ea-4bc1-b973-c0282adac972 від 17.08.2025 року [документ виданий Позикодавцем].

З матеріалів цивільної справи вбачається, що Відповідач в рахунок погашення заборгованості за договором позики здійснено часткове погашення заборгованості в розмірі 6682.50 грн. (15.09.2025 19:44:32 1539.00 грн., 15.09.2025 19:44:32 - 2578.50 грн., 15.10.2025 19:32:27 - 2565.00 грн.), що у свою чергу додатково підтверджує отримання відповідачем коштів за договором позики та його укладання.

На підтвердження факту набуття Позивачем права вимоги у даній справі до матеріалів позову долучено належні та допустимі докази, а саме: - Договір факторингу 25/02/26 від 25.02.2026 р.; - Витяг з реєстру прав вимог №2 від 25.02.2026 року до договору факторингу №25/02/26 від 25.02.2026 р.; - Платіжне доручення про оплату за відступлення права грошової вимоги згідно реєстру прав вимог №2 від 25.02.2026 року в порядку визначеному договором факторингу №25/02/26 від 25.02.2026р.; Зазначені документи відповідають вимогам статей 76, 77, 78 ЦПК України як належні та допустимі докази, оскільки безпосередньо підтверджують факт переходу права вимоги. Таким чином, доводи Відповідача про недоведеність переходу права вимоги є безпідставними та такими, що спростовуються наявними в матеріалах справи доказами.

Вважає, що Позивачем у повному обсязі доведено витрати на правничу допомогу, адже до позовної заяви було додано належні та допустимі докази понесення таких витрат, зокрема договір про надання правничої допомоги, документи, що підтверджують обсяг та характер наданих послуг, а також платіжні документи, які свідчать про фактичну сплату відповідної грошової суми. Зазначені докази відповідають вимогам ЦПК України, підтверджують реальність, обґрунтованість та співмірність витрат на правничу допомогу. Крім того, розмір витрат на правничу допомогу є розумним з урахуванням складності справи, обсягу підготовлених процесуальних документів, витраченого часу та значення справи для Позивача. Відповідачем не надано жодних належних і допустимих доказів, які б спростовували понесення вказаних витрат або свідчили про їх надмірність, у зв`язку з чим підстави для зменшення розміру заявлених витрат відсутні. За таких обставин витрати Позивача на правничу допомогу підлягають стягненню з Відповідача у повному обсязі.

Відповідач, заперечуючи отримання коштів/укладання договору, застосували концепцію «негативного доказу» при вирішенні цього спору (постанова ВС від 27 травня 2020 року у справі № 2-879/13), оскільки належних доказів таких тверджень ОСОБА_1 не надано при тому, що Відповідач має безперешкодний та повний доступ до своїх банківських даних та інформаційно телекомунікаційної системи позикодавця (для надання оферти з якою ознайомлювалась, від). Сторони не можуть будувати власну позицію на тому, що вона є доведеною, доки інша сторона її не спростує (концепція негативного доказу), оскільки за такого підходу сама концепція змагальності втрачає сенс. Отже, Відповідач, висловлюючи заперечення проти певних обставин та не надаючи доказів, які підтверджують ці доводи, не може перекладати на позивача обов`язок їх доведення. Проте, замість надання доказів/пояснень по суті справи, Відповідач надав набір правових висновків, які на думку позивача є помилковими, оскільки зміст цих правовідносин(права й обов`язки сторін спору) та спільні риси між спірними правовідносинами є відмінними та не тотожними із даною справою.

Ухвалою суду від 07 вересня 2026 року прийнято до рогляду заяву представника позивача Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінпром Маркет» про зменшення позовних вимог. Копію ухвали надіслано сторонам для відома. Судове засідання відкладено.

В судове засідання учасники справи не з`явились, повідомлені належним чином про дату, час і місце розгляду справи. Представник позивача в судове засідання не з`явився, направав заяву про розгляд справи за відсутності представника позивача, позовні вимоги підтримав.

У зв`язку з неявкою в судове засідання всіх учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу, у відповідності до положень ч. 2 ст. 247 ЦПК України, судом не здійснювалося.

Суд дослідивши матеріали справи та всебічно проаналізувавши обставини в їх сукупності, давши оцінку зібраним по справі доказам, виходячи зі свого внутрішнього переконання, яке ґрунтується на повному, об`єктивному та всебічному з`ясуванні обставин справи, дійшов висновку, що заява підлягає задоволенню частково з наступних підстав.

Відповідно до вимог ч.1 ст.4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Згідно з ч. 1 ст. 13 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Судом встановлено, що, 17.08.2025 між ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» та ОСОБА_1 укладено Договір про надання коштів у кредит (з комісією за надання кредиту) №6579775, умовами якого встановлено, що кредитодавець надає позичальнику кредит в розмірі 9000,00 грн. строком на 360 днів (з 17.08.2025 по 11.08.2026 р.), із (фіксованою) процентною ставкою у розмірі 0,95 % які нараховується щоденно на залишок заборгованості за тілом кредиту, комісія за надання кредиту складає 17,25% від суми наданого Кредиту (що у грошовому виразі складає 1552,50 грн.). У разі порушення Позичальником/Відповідачем строків повернення кредиту нараховується неустойка в розмірі 450,00 грн. за кожний день понадстракового коистування.

Договір кредиту підписано електронним підписом позичальника, відтворений шляхом використання позичальником одноразового ідентифікатора (електронного підпису/одноразовий ідентифікатор 841011. Електронні підписи сторін зазначені в розділі реквізити сторін (а.с. 50- 57).

Кредитодавець ідентифікував відповідача за посередництвом системи BankID НБУ, отримавши від «pumbbank» за згодою позичальника (РНОКПП НОМЕР_1 ) персональні данні останньої в тому числі електронну адресу на яку в подальшому направлялись одноразові ідентифікатори та встановив, що останній використав/наклав наступні електронні підписи одноразові ідентифікатори (підписання аналогом ЕЦП у формі одноразового ідентифікатора) для підписання документів, а саме підпис 841011- 17.08.2025, що підтверджується довідкою про ідентифікацію (а.с. 58).

Наведене вище, підтверджується електронною платіжною інструкцією №8cdc45b5-a5ea-4bc1-b973-c0282adac972 від 17.08.2025 року, яка у свою чергу є первинним бухгалтерським документом, що складений та підписаний в електронній формі (а.с. 60).

Згідно листа № 25/02/26-32892 від 25.02.2026 року, ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» повідомляє та підтверджує, що на банківський рахунок Відповідача на підставі платіжної інструкції №8cdc45b5-a5ea-4bc1-b973-c0282adac972 перераховано кошти на виконання умов Договору позики №6579775 (а.с. 59).

Відповідно довідки №КД-000041713 від 03.03.2026 р. ТОВ «Європейська платіжна систем» (платіжна установа), підтверджує прийняття до виконання платіжної інструкції, наданої за допомогою АРІ-інтерфейсу ініціатором платіжної операції ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» відповідно до умов договору про переказ коштів №21/761-рк від 25.04.2023 р., укладеного між Компанією/ТОВ «Європейська платіжна систем» та ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» та завершення наступної платіжної операції, зокрема 17.08.2021 року, сума 9000,00 грн., отримувач ОСОБА_2 , за номером платіжної картки № НОМЕР_2 , номер платежу №8cdc45b5-a5ea-4bc1-b973-c0282adac972 (а.с.61).

Згідно розрахунку заборгованості ОСОБА_1 за договором №6579775 від 17.08.2025, становить 21280,50 грн, яка складається із: 9 000,00 грн. сума заборгованості за тілом; 7780,50 грн сума заборгованості за нарахованими та несплаченими процентами; 4500,00 грн. сума заборгованості за пенею/неустойкою (а.с. 62-63).

25.02.2026 між ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» та ТОВ «Фінпром Маркет» укладено договір факторингу № 25/02/26, за умовами якого останній набув право грошової вимоги, зокрема, за договором № 6579775 (а.с. 64-67).

Відповідно до Реєстру прав вимог №2 до Договору факторингу №25/02/26 від 25 лютого 2026 р. до ТОВ «ФІНПРОМ МАРКЕТ» перейшло право вимоги за кредитним договором № 6579775 від 17.08.2025 в сумі 21 280,50 грн. з яких 9000,00 грн. - сума заборгованості за основною сумою боргу, 7780,50 грн. - сума заборгованості за відсотками, 0,00 грн. - сума заборгованості за комісією, 4500,00 грн. сума заборгованості за пенею/неустойкою, 0,00 грн. - сума заборгованості за процентами нарахованими за понадстрокове користування

Статтею 512 ЦК України визначено підстави заміни кредитора у зобов`язанні, зокрема пунктом 1 частини першої цієї статті передбачено, що кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

Відповідно до ст. 514 ЦК України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Таким чином, ТОВ «Фінпром Маркет» набуло статусу кредитора за кредитним договором № 6579775 від 17.08.2025.

Відповідно до ч. 1 ст. 1077 ЦК України за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов`язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника).

Згідно з частиною першою статті 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони.

Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв`язку.

Відповідно до статті 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства (стаття 628 ЦК України).

Частиною першою статті 639 ЦК України передбачено, що договір може бути укладений у будь-якій формі, якщо вимоги щодо форми договору не встановлені законом.

Згідно з частиною другою статті 639 ЦК України якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для даного виду договорів не вимагалася. Якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційне - телекомунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі.

Закон України «Про електронну комерцію» визначає організаційно-правові засади діяльності у сфері електронної комерції в Україні, встановлює порядок вчинення електронних правочинів із застосуванням інформаційно-телекомунікаційних систем та визначає права і обов`язки учасників відносин у сфері електронної комерції.

У статті 3 Закону України «Про електронну комерцію» зазначено, що електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі.

Відповідно до ч. 3 ст. 11 цього Закону електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті.

Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може бути зроблена шляхом надсилання комерційного електронного повідомлення, розміщення пропозиції (оферти) у мережі Інтернет або інших інформаційно-телекомунікаційних системах (ч. 4 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію»).

Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може включати умови, що містяться в іншому електронному документі, шляхом перенаправлення (відсилання) до нього (ч. 5 ст.11 Закону України «Про електронну комерцію»).

Згідно з ч.6 ст.11 Закону України «Про електронну комерцію» відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому ст. 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому ст. 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз`яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз`яснення логічно пов`язані з нею.

За правилами ч. 8 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію» у разі якщо укладення електронного договору відбувається в інформаційно-телекомунікаційній системі суб`єкта електронної комерції, для прийняття пропозиції укласти такий договір особа має ідентифікуватися в такій системі та надати відповідь про прийняття пропозиції (акцепт) у порядку, визначеному частиною шостою цієї статті. Такий документ оформляється у довільній формі та має містити істотні умови, передбачені законодавством для відповідного договору.

Відповідно до частини першої статті 12 Закону України «Про електронну комерцію» моментом підписання електронної правової угоди є використання: електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», за умови використання коштів електронного цифрового підпису всіма сторонами електронної правової угоди; електронний підпис одноразовим ідентифікатором, визначеними цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) при письмовій згоді сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.

Не кожна електронна правова угода вимагає створення окремого електронного договору у вигляді окремого електронного документа. Електронний договір можна укласти в спрощеній формі, а можна класично у вигляді окремого документа.

Електронним підписом одноразовим ідентифікатором є дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, і надсилаються іншій стороні цього договору.

Це комбінація цифр і букв, або тільки цифр, або тільки літер, яку отримує заявник за допомогою електронної пошти у вигляді пароля, іноді в парі «логін-пароль», або смс-коду, надісланого на телефон, або іншим способом.

Відповідно до ч.12 ст.11 ЗУ Про електронну комерцію електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі.

Кожний примірник електронного документа з накладеним на нього підписом, визначеним статтею 12 цього Закону, є оригіналом такого документа.

Подібна правова позиція закріплена в постанові Верховного Суду у справі №127/33824/19 від 07.10.2020, постанові Верховного Суду у складі колегії суддів першої судової палати Касаційного цивільного суду у справі №524/5556/19 від 12.01.2021 та ґрунтується на презумпції свободи договору, тобто сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог законодавства. Підписуючи договір, позичальник погоджується на укладання договору саме такого змісту, що фактично усі доводи стосовно невідповідності умов договору без достатніх на це доказів.

Встановлені судом фактичні обставини у справі свідчать про те, що між сторонами досягнуто згоди щодо всіх істотних умов вказаного договору позики, який оформлений сторонами в електронній формі, з використанням електронного підпису одноразовим ідентифікатором.

Згідно з абз. другим частини другої статті 639 ЦК України якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі.

Статтею 526 ЦК України передбачено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно зі статтями 526, 527, 530 ЦК України зобов`язання повинні виконуватись належним чином і в установлений строк відповідно до умов договору та вимог закону.

Відповідно до ст.610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання), тобто ухиляючись від сплати заборгованості за Кредитним договором, ОСОБА_3 порушує взяті на себе зобов`язання за цими договорами.

Як вбачається з положень ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: припинення зобов`язання внаслідок односторонньої відмови від зобов`язання, якщо це встановлено договором або законом, або розірвання договору; зміна умов зобов`язання; сплата неустойки; відшкодування збитків та моральної шкоди.

Згідно з ч.2 ст.1050 ЦК України якщо договором встановлений обов`язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до ст. 1048 цього кодексу.

Відповідно ст.1049 ЦК України, позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.

Таким чином, у разі укладення кредитного договору проценти за користування позиченими коштами поділяються на встановлені законом (розмір та підстави стягнення яких визначаються актами законодавства) та договірні (розмір та підстави стягнення яких визначаються сторонами в самому договорі).

Статтею 625 ЦК України передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу. Одночасно, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання.

У відповідності до ст. 536 ЦК України за користування чужими грошовими коштами боржник зобов`язаний сплачувати проценти, якщо інше не встановлено договором між фізичними особами. Розмір процентів за користування чужими грошовими коштами встановлюється договором, законом або іншим актом законодавства.

У порушення зазначених норм закону та умов договору відповідач зобов`язання за вказаним договором належним чином не виконав, оскільки не надавав своєчасно кредитору грошові кошти для погашення заборгованості за борговими зобов`язаннями відповідно до умов Договору.

Відповідно до ч.1 ст.612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом. Дотепер, як випливає з позову, заборгованість за кредитом не погашена.

Згідно умов договору, позичальник мав повернути кредит в сумі 9000,00 грн, відсотки за користування.

Як зазначив відповідач, ним на виконання умов договору було здійснені платежі в рахунок погащення заборгованості за договором кредиту 15.09.2025 в сумі 2578,50 грн. та 1539 грн., крім того 15.10.2025 сплачено 2565,00 грн.

Частиною другою статті 1056-1 ЦК України встановлено, що розмір процентів, тип процентної ставки (фіксована або змінювана) та порядок їх сплати за кредитним договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів.

Сторони погодили, що Комісія за надання кредиту 17.25% від суми наданого Кредиту (що у грошовому виразі складає 1552.50 грн.) (п. 2.2.8).

Відповідно до п. 2.2.9. Сторони домовились, що Позичальник, як учасник Програми лояльності, отримує від Кредитодавця індивідуальну знижку (промокод) на Процентну ставку, визначену у колонці 3 таблиці п. 2.2. Договору, при виконанні Позичальником наступних умов: Позичальник у строк до дати сплати Першого обов`язкового платежу, визначеного п.п. 2.2.5 п. 2.2. Договору , але не раніше, ніж за чотири і менше календарних днів до дати сплати Першого обов`язкового платежу, визначеного п.п. 2.2.5 п. 2.2. Договору, сплатить Комісію за надання Кредиту та Проценти за користування Кредитом у сумі, не менше ніж 2578.50 грн. У такому випадку Позичальнику надається можливість сплачувати Проценти з урахуванням процентної ставки, яка є нижчою за розмір ставки, визначеної у колонці 3 таблиці п. 2.2. Договору, та становить 0.38% на день протягом перших 30 календарних днів з дати надання Кредиту (знижена процентна ставка).

Отже, враховуючи наведене, суд не може погодитись із наданим розрахунокм кредитодавця, як вбачається, на виконня умов договору ОСОБА_1 15.09.2025 сплачено 4117,50 грн., з яких 1552,50 грн. зараховано в рахунок сплти комісії за надання кредиту, таким чином виконав умови п. 2.2.9 договору та отримав індтвідуальну знижку (промокод), знижена процентна ставка 0,38%.

Таким чином, сума процентів за користування кредитом протягом перших тридцяти днів склала 1026,00 грн. (9000,00 грн. х 0,38% =34,20 грн. х 30 днів), таким чином різниця сплачених відповідачем коштів та погашеними відсотками та комісією скадає 1539,00 грн. (4117,50 грн 1552,50 грн 1026,00 грн), які повині були бути зараховані у сплату за тілом кредииту.

Отже з 15.09.2025 тіло кредиту складало 7561,00 грн. (9000,00 1539,00), відповідно до чого розрахунок відсотків наступні 30 днів складає 2126,40 грн (7561,00 грн х 0,95%=70,88 грн х 1 день х 30 днів).

15 жовтня 2025 року відповідачем ОСОБА_1 на виконня умов договору сплачено 2565,00 грн., таким чином, 2126,40 грн мали бути зараховані на погащення відсотків та 438,60 грн в рахуок погащення тіла кредиту.

Враховуючи здійснений розрахунок та сплачені кошти, сума кредиту складає 7022,40 (7561,00-438,60) грн., відсотки за кристування кредиту 6070,61 грн. (7022,40 грн х 0,95%=66,71 грн х 1 день х 91 день з 16.10.2025 по 14.01.2026).

Таким чином, з огляду на зазначене, оскільки відповідач умови вказаного договору належним чином не виконув, право вимоги за цим договором перейшло до позивача, то суд вважає за необхідне, частково задовольняючи позовні вимоги, стягнути з ОСОБА_1 на користь ТОВ «ФІНПРОМ МАРКЕТ» заборгованість за договором № 6579775 в розмірі 13 093,01 грн, яка складається із: суми кредиту 7022,40 грн.; суми процентів за користування кредитом 6 070,61 грн.

Щодо витрат позивача на правничу допомогу, суд приходить до наступного.

Відповідно до частини першої статті 137 ЦПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

Згідно з частиною восьмою статті 141 ЦПК України визначено, що розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).

Витрати на професійну правничу допомогу відносяться до витрат, пов`язаних з розглядом справи п. 1 ч. 3 ст. 133 ЦПК України, та становлять одну із складових судових витрат ч.1 ст.133 ЦПК України.

Відповідно до ч. 5 ст. 135 ЦПК України сума забезпечення витрат на професійну правничу допомогу визначається судом з урахуванням приписів ч. 4 ст. 137, ч. 7 ст. 139 та ч. 3 ст. 141 цього Кодексу, а також їх документального обґрунтування.

За змістом ст.137 ЦПК України (1) витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. (2) За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат. (3) Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги. (4) Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи. (5) У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами. (6) Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Згідно із ч. 3 ст. 141 ЦПК при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялися.

Склад та розмір витрат, пов`язаних з оплатою правничої допомоги, входить до предмета доказування у справі. На підтвердження цих обставин суду повинні бути надані договір про надання правової допомоги, (договір доручення, договір про надання юридичних послуг та ін.), документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов`язаних із наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження).

Зазначені витрати мають бути документально підтверджені та доведені. Відсутність документального підтвердження витрат на правову допомогу, або розрахунку таких витрат є підставою для відмови у задоволенні вимог про відшкодування таких витрат.

Отже, якщо стороною не буде документально доведено, що нею понесені витрати на правову допомогу, а саме не надано: договір на правову допомогу, акт приймання-передачі наданих послуг, платіжні документи про оплату таких послуг, розрахунок таких витрат, то у суду відсутні підстави для стягнення таких витрат стороні, на користь якої ухвалено судове рішення.

Аналогічні висновки, викладені у постанові Великої Палати Верховного Суду від 27.06.2018 року № 826/1216/16, постановах Верховного Суду від 03.02.2021 року №760/34441/19 та від 07.04.2021 року № 545/3748/17.

У позовній заяві ТОВ «Фінпром Маркет» просить стягнути з ОСОБА_4 витрати на правничу допомогу у розмірі 4500,00 грн.

Згідно з п. 1 ч. 3 ст. 133 ЦПК України до витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.

Як вбачається з матеріалів справи інтереси ТОВ «Фінпром Маркет» в суді представляла адвокат Ткаченко Юлія Олегівна на підставі свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю, ордера на надання правничої допомоги, договору №25-08/25/ФП про надання правничої допомоги від 25.08.2025, акту приймання-передачі справ на надання правничої допомоги.

З витягу з акту №10ФП приймання-передачі наданої правничої допомоги з договором про надання правничої допомоги №25-08/25/ФП від 25.08.2025 вбачається, що адвокатом послуг надано стосовно боржника ОСОБА_1 на загальну суму 4500,00 грн..

Відповідача у відзиві зазначив, що сума є неспівмірною зі складністю справи.

Вирішуючи питання про розподіл витрат, понесених позивачем на професійну правничу допомогу, взявши до уваги умови договору про надання правової допомоги, обсяг фактично наданих адвокатом послуг і виконаних робіт, підтверджених належними та допустимими доказами, суд дійшов висновку, що визначений позивачем розмір витрат на професійну правничу допомогу під час розгляду справи у сумі 4 500,00 грн. є завищеним, вивчення наявних у клієнта документів, проведення їх аналізу, визначення правової позиції … вартістю 500,00 грн., є невідємною частиною подання позову, представництво інтересів клієнта під час здійснення цивільного судочинтсва, суд не приймає до уваги.

Враховуючи викладені обставини, складність справи, необхідність надання адвокатом позивача послуг під час розгляду справи в суді та їх характер, дослідивши докази на підтвердження витрат позивача на правничу допомогу, а також з метою дотримання критерію розумності розміру понесених стороною витрат, пов`язаність цих витрат із розглядом справи, суд дійшов висновку, що необхідний фактичний обсяг правничої допомоги у цій справі є меншим, а тому такий обсяг виконаних робіт підлягає зменшенню на суму 500,00 грн. та обгрунтований розмір витрат, який підлягає стягненню з відповідача на користь позивача витрат на правничу допомогу, понесених у цій справі у сумі 3500,00 грн.

Також ТОВ «Фінпром Маркет» за подання позову до суду сплачено судовий збір у сумі 2662,40 грн., що підтверджується платіжною інструкцією.

Згідно ч.ч.1, 2 ст. 141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог . Інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються: 1) у разі задоволення позову - на відповідача; 2) у разі відмови в позові - на позивача; 3) у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Оскільки позов суд задовольняє частково, тобто на 78,03 %, судовий збір за подачу позовної заяви підлягає стягненню з відповідача на користь ТОВ «Фінпром Маркет» у сумі 2077,47 грн.

Витрати на правничу допомогу, пропорційно до задоволених вимог складають 2731,05 (3500,00х78,03%) грн., які підлягають стягненню з відповідача на користь позивача.

Керуючись ст. ст. 4,10-13,76-81,89,144,258,259,263-265,268,273,274, 280-282 ЦПК України, -

ВИРІШИВ:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінпром Маркет» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості - задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінпром маркет» заборгованість за кредитним договором № 6579775 від 17.08.2025 у розмірі 13 093 (тринадцять тисяч дев`яносто три) гривні 01 копійку, яка складається із 7 022,40 грн. заборгованість за основною сумою боргу, 6070,61 грн. заборгованість за відсотками.

В іншій частині позовних вимог відмовити.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінпром Маркет» витрати по сплаті судового збору у розмірі 2077 (дві тисячі сімдесят сім) гривень 47 копійок та витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 2731 (дві тисячі сімсот тридцять одну) гривню 05 копійок.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Харківського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складання повного рішення суду.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складання повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення не були вручені у день його проголошення або складання, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Найменування учасників справи:

Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінпром Маркет», місцезнаходження: м. Ірпінь, вул. Садова, буд. 31/33, код ЄДРПОУ 43311346.

Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 .

Повний текст рішення складено 02.11.2026

Суддя С.О. Рубіжний