Ухвала суду № 141169835, 27.10.2026, Дрогобицький міськрайонний суд Львівської області

Справа № 442/4171/26

Провадження № 6/442/202/2026

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27 жовтня 2026 року Дрогобицький міськрайонний суд Львівської області в складі:

головуючої - судді Грицай М.М.,

секретар судового засідання Антоненко В.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Дрогобичі заяву ОСОБА_1 про розстрочення виконання рішення суду у справі №442/4171/26 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Позика" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

в с т а н о в и в :

На розгляд суду надійшла заява ОСОБА_1 , в якій останній просить розстрочити виконання рішення Дрогобицького міськрайонного суду Львівської області від 21.09.2026 у справі № 442/4171/26 про стягнення з ОСОБА_1 на користь ТОВ «ФК «ПОЗИКА» коштів у загальному розмірі 17377,40 грн строком на 12 місяців. Просить встановити наступний порядок виконання рішення суду шляхом сплати рівних щомісячних платежів: 1-й 11-й місяці: по 1448,11 грн щомісяця; 12-й місяць: 1448,19 грн (остаточний платіж до повного погашення).

Мотивує зокрема тим, що 21 вересня 2026 року Дрогобицьким міськрайонним судом Львівської області було ухвалено рішення, яким позовні вимоги ТОВ "ФК "ПОЗИКА" задоволено та стягнуто з нього на користь позивача заборгованість та судові витрати у загальному розмірі 17377,40 грн. З рішенням суду він погоджується, не має наміру його оскаржувати та готовий виконати свої зобов`язання. Однак, на даний час існують об`єктивні обставини, що істотно ускладнюють виконання вказаного рішення шляхом сплати всієї суми одноразовим платежем. Згідно з індивідуальними відомостями про застраховану особу (довідка форми ОК-7 з реєстру застрахованих осіб ПФУ, що додається), його офіційний дохід за останні звітні місяці 2026 року становить 8647,00 грн на місяць. Це єдиний стабільний заробіток. Крім того, у нього відсутні транспортні засоби чи інші ліквідні активи, реалізація яких дозволила б погасити заборгованість одним платежем. Загальна сума, що підлягає стягненню за рішенням суду (17377,40 грн), більш ніж удвічі перевищує його місячний дохід. Одноразове примусове стягнення такої суми є надмірним фінансовим тягарем, який неминуче поставить його у вкрай скрутне матеріальне становище та фактично залишить без засобів до існування і можливості оплачувати базові життєві потреби. Він діє добросовісно і не ухиляється від сплати боргу. Встановлення розстрочки на 12 місяців із щомісячним платежем у розмірі 1448 грн становитиме посильне фінансове навантаження на його бюджет (близько 16,7% від місячного доходу). Це дозволить гарантовано, своєчасно та в повному обсязі виконати рішення суду без загрози для базового життєзабезпечення, що повністю відповідає принципам розумності та справедливості.

22.10.2026 представник позивача подала заперечення на заяву про розстрочення виконання рішення суду, в якій зазначила, що з метою забезпечення реального та своєчасного виконання рішення Дрогобицького міськрайонного суду Львівської області від 21 вересня 2026 року, позивач вважає за можливе частково погодитись з заявою відповідача щодо розстрочення виконання судового рішення. Разом з тим, беручи до уваги вимоги ч. 5 ст. 435 ЦПК України, позивач пропонує затвердити розтермінування (розстрочення) виконання рішення строком на 7 (сім) місяців, що є розумним та співмірним строком. ТОВ «ФК «ПОЗИКА» пропонує здійснювати щомісячні платежі відповідно до наведеного нижче графіку із зазначенням конкретних дат та сум:

1. до 30 жовтня 2026 року - у сумі 2482,40 грн.;

2. до 30 листопада 2026 року - у сумі 2 482,50 грн.;

3. до 30 грудня 2026 року - у сумі 2 482,50 грн.;

4. до 30 січня 2027 року - у сумі 2 482,50 грн.;

5. до 28 лютого 2027 року - у сумі 2 482,50 грн.;

6. до 30 березня 2027 року - у сумі 2 482,50 грн.;

7. до 30 квітня 2027 року - у сумі 2 482,50 грн.

ОСОБА_1 26.10.2026 через систему «Електронний суд» подав додаткові пояснення, у яких вказав, що запропонований стягувачем граничний строк першого платежу до 30 жовтня 2026 року є об`єктивно неможливим для виконання. Судове засідання з розгляду заяви призначене на 27 жовтня 2026 року, тому встановлення обов`язку сплатити кошти фактично через 3 дні після ухвалення рішення позбавляє його можливості завчасно розподілити свій бюджет, оскільки він отримує заробітну плату у визначені законодавством дати. З огляду на це, логічним і можливим початком виплат є кінець наступного розрахункового місяця 30 листопада 2026 року.

Згідно з долученою до матеріалів справи офіційною Довідкою ОК-5 з Пенсійного фонду України від 05.10.2026, нарахована заробітна плата становить 8647,00 грн на місяць. Після утримання обов`язкових податків його фактичний дохід до виплати складає близько 6960,00 грн. Стягувач пропонує встановити щомісячний платіж у розмірі 2482,50 грн. Стягнення такої суми залишатиме йому близько 4477,00 грн на місяць, що є недостатнім для оплати комунальних послуг, харчування та забезпечення базових життєвих потреб. Для забезпечення реального виконання судового рішення та недопущення вкрай скрутного матеріального становища, найбільш обґрунтованим є розстрочення боргу на 11 місяців із щомісячним платежем 1579,76 грн. Такий графік повністю відповідає положенням ч. 5 ст. 435 ЦПК України, оскільки не перевищує одного року з дня ухвалення основного рішення від 21.09.2026. Якщо суд вважатиме неможливим встановлення розстрочення на 11 місяців, просить розглянути можливість розстрочення на 10 місяців (із платежем 1 737,74 грн). Будь-який із цих варіантів дозволить йому сумлінно виконувати рішення суду, не опинившись за межею фінансової спроможності, тоді як запропоновані стягувачем 7 місяців є для нього критично обтяжливими.

У судове засідання заявник та представник ТОВ "Фінансова компанія "Позика" не з`явилися, Лозинський А.В. у додаткових поясненнях вказав про розгляд справи у його відсутності.

Дослідивши подану заяву та часткові заперечення на неї, додаткові пояснення заявника, перевіривши матеріали справи, суд вважає, що заява ОСОБА_1 підлягає до часткового задоволення з наступних підстав.

Встановлено, що рішенням Дрогобицького міськрайонного суду Львівської області від 21.09.2026 у справі № 442/4171/26 позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Позика" задоволено, стягнуто з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , (РНОКПП НОМЕР_1 , адреса: АДРЕСА_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Позика» (ЄДРПОУ 39493634, Київська область, м.Бровари, вул.Симона Петлюри, буд. 21/1) заборгованість за договором про надання фінансового кредиту №83317290 від 11.12.2021 у розмірі 11715 грн (одинадцять тисяч сімсот п`ятнадцять) гривень, з яких: 3300 (три тисячі триста) гривень - тіло кредиту, 8415 (вісім тисяч чотириста п`ятнадцять) гривень - відсотки за користування кредитом; стягнуто з ОСОБА_1 в користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Позика» 2662,40 грн (дві тисячі шістсот шістдесят дві гривні 40 коп.) судового збору та 3000 (три тисячі) гривень витрат на професійну правничу допомогу.

Згідно з довідкою Пенсійного Фонду України форми ОК-7 від 05.10.2026, сума доходу ОСОБА_1 за 2025 рік складає 56938,09 грн, за 2026 рік: травень - 12184,41 грн, червень - 8647 грн., липень - 8647 грн.

Згідно з ч. 2 ст. 13 Закону України «Про судоустрій і статус суддів», судові рішення, що набрали законної сили, є обов`язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об`єднаннями на всій території України.

Аналогічні положення закріплені в статті 18 ЦПК України, відповідно до якої судові рішення, що набрали законної сили, обов`язкові для всіх органів державної влади і органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, посадових чи службових осіб та громадян і підлягають виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, - і за її межами.

Відповідно до ст. 33 Закону України «Про виконавче провадження», за наявності обставин, що ускладнюють виконання судового рішення або роблять його неможливим, сторони, а також виконавець за заявою сторін або державний виконавець з власної ініціативи у випадку, передбаченому Законом України "Про гарантії держави щодо виконання судових рішень", мають право звернутися до суду, який розглядав справу як суд першої інстанції, із заявою про встановлення або зміну способу і порядку виконання рішення.

Згідно ч.ч.1, 3, 4 ст.435 ЦПК України за заявою сторони суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, може відстрочити або розстрочити виконання рішення, а за заявою стягувача чи виконавця (у випадках, встановлених законом), - встановити чи змінити спосіб або порядок його виконання.

Підставою для встановлення або зміни способу або порядку виконання, відстрочення або розстрочення виконання судового рішення є обставини, що істотно ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим.

Вирішуючи питання про відстрочення чи розстрочення виконання судового рішення, суд також враховує: 1) ступінь вини відповідача у виникненні спору; 2) щодо фізичної особи - тяжке захворювання її самої або членів її сім`ї, її матеріальний стан; 3) стихійне лихо, інші надзвичайні події тощо.

Розстрочка - спосіб виконання зобов`язання, при якому виконання проводиться не одночасно і в повному обсязі, а частинами і в строки, встановлені наперед.

Закон пов`язує можливість відстрочки та розстрочки виконання рішення лише з об`єктивними, тобто такими, що не залежать від волі боржника, обставинами, які носять винятковий характер і утруднюють виконання рішення суду у строк чи у встановлений судом спосіб.

Таким чином, розстрочка виконання рішення суду може бути надана у виняткових випадках, що обумовлюють об`єктивні ускладнення при виконанні судового рішення або наявність яких робить його виконання неможливим.

У той же час, згідно з ч.5 ст.435 ЦПК України, розстрочка та відстрочення виконання судового рішення не може перевищувати одного року з дня ухвалення такого рішення, ухвали, постанови.

Відповідно до роз`яснень Пленуму Верховного Суду України в п. 10 постанови від 26.12.2003 за №14 «Про практику розгляду судами скарг на рішення, дії або бездіяльність органів і посадових осіб державної виконавчої служби та звернень учасників виконавчого провадження», задоволення заяви про розстрочку виконання рішення суду можливе лише у виняткових випадках, які суд визначає, виходячи із особливого характеру обставин, що ускладнюють або виключають виконання рішення суду (хвороба боржника або членів його сім`ї, стихійне лихо, інші надзвичайні події тощо).

Пунктом 9 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про практику розгляду судами процесуальних питань, пов`язаних із виконанням судових рішень у цивільних справах» від 25.09.2015 за № 8 встановлено, що судам при вирішенні питання про розстрочку виконання рішення суду слід враховувати те, що розстрочкою виконання рішення є встановлення періоду, протягом якого рішення суду виконується частинами з певним інтервалом у часі. Строки виконання кожної частини мають визначатись судом. Це стосується виконання рішення суду щодо предметів, які діляться (грошей, майна тощо). Суди, задовольняючи заяви про розстрочку та відстрочку виконання рішень, не враховують, що матеріальний стан боржника не є безумовною підставою для невиконання судових рішень, які набрали законної сили, та не є обставиною, що утруднює виконання рішень суду.

Водночас відстрочення виконання судового рішення не є правоперетворюючим судовим рішенням. Саме розстрочення впливає лише на порядок примусового виконання рішення, а природа зобов`язань залишається незмінною. Натомість, таке розстрочення або відстрочення унеможливлює примусове виконання судового рішення до спливу строків, визначених судом. Така правова позиція сформована Великою Палатою ВС у постанові від 04 06.2019 у справі №916/190/18.

Відповідно до положень ч. 1 ст.81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Так, заявник стверджує, що стягнення з нього заборгованості одразу в повній мірі призведе до значного погіршення його фінансового становища, оскільки офіційний дохід за останні місяці складає 8647 грн, одноразове примусове стягнення 17377,40 грн є для нього надмірним фінансовим тягарем, який неминуче поставить його у вкрай скрутне матеріальне становище та фактично залишить без засобів до існування і можливості оплачувати базові життєві потреби. Зважаючи на вказане, просить суд про розстрочку виконання рішення суду на 12 місяців.

З урахуванням суми коштів, яка підлягає стягненню з відповідача, заявлена вимога про розстрочення виконання судового рішення є обґрунтованою.

У зв`язку з вищевикладеним, враховуючи фінансове становище заявника, враховуючи бажання боржника повернути заборгованість стягувачу шляхом розстрочення виконання судового рішення, зважаючи на часткове погодження товариства із заявою ОСОБА_1 , суд вважає за можливе розстрочити виконання рішення суду на 10 місяців, позаяк стягнення грошових коштів по 1737,74 гривень щомісяця до 30 числа не буде порушувати права позивача на погашення боргу за кредитним договором та водночас зменшить рівень фінансового навантаження на відповідача.

Зважаючи на вищенаведене, заява ОСОБА_1 підлягає до часткового задоволення.

Керуючись ст. ст. 258 -261, 353, 354, 435 ЦПК України, суд, -

у х в а л и в:

Заяву ОСОБА_1 задоволити частково.

Розстрочити на 10 (десять) місяців виконання рішення Дрогобицького міськрайонного суду Львівської області від 21.09.2026 у цивільній справі №442/4171/26, встановивши наступний порядок сплати ОСОБА_1 у користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Позика» 17377,40 грн (сімнадцять тисяч триста сімдесят сім гривень 40 коп), а саме:

- по 1737,74 грн (одна тисяча сімсот тридцять сім гривень 74 коп) щомісяця до 30 числа, починаючи з листопада 2026 року.

Апеляційна скарга на ухвалу суду може бути подана до Львівського апеляційного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня її оголошення.

Ухвала суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не подано. У разі подання апеляційної скарги, ухвала, якщо її не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Суддя М.М.Грицай