Єдиний державний реєстр судових рішень Справа 729/673/26
2/729/711/26
З А О Ч Н Е Р І Ш Е Н Н Я
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
"02" листопада 2026 р. Бобровицький районний суд Чернігівської області у складі:
судді Демченко Л.М.,
за участю секретаря судового засідання Роєнко А.П.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження в залі суду в місті Бобровиця цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Іннова-Нова» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,
В С Т А Н О В И В:
Товариство з обмеженою відповідальністю «Іннова-Нова» (раніше ТОВ «Іннова Фінанс») звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, у якому просить стягнути з відповідача на свою користь заборгованість у загальному розмірі 42 462 грн 00 коп., а також судові витрати.
Свої позовні вимоги позивач обґрунтовує тим, що 20 лютого 2025 року між ТОВ «Іннова Фінанс» та ОСОБА_1 було укладено договір про надання грошових коштів у кредит, який разом із Правилами надання споживчих кредитів становить єдиний правочин, що визначає всі істотні умови кредитування. Зазначений договір укладено в електронній формі шляхом акцепту оферти відповідачем із використанням одноразового ідентифікатора відповідно до вимог законодавства України у сфері електронної комерції.
Відповідно до умов договору позивач зобов`язався надати відповідачу грошові кошти у розмірі 7 000 грн строком на 360 днів на умовах строковості, платності та зворотності, зі сплатою процентів за користування кредитом, тоді як відповідач зобов`язався повернути отримані кошти та сплатити проценти у визначені договором строки. Процентна ставка за користування кредитом встановлена як фіксована та становить 1,00 % на день, а починаючи зі 181 календарного дня 0,87 % за кожен день користування кредитом.
Позивач зазначає, що свої зобов`язання за договором виконав у повному обсязі, перерахувавши кредитні кошти на платіжну картку відповідача.
Разом з тим відповідач, отримавши кредитні кошти, належним чином свої зобов`язання не виконав, у встановлені договором строки суму кредиту не повернув, проценти за користування кредитом не сплатив, у зв`язку з чим утворилась заборгованість. Станом на дату звернення до суду загальний розмір заборгованості становить 42 462 грн 00 коп., з яких: 7 000 грн заборгованість за тілом кредиту, 21 462 грн заборгованість за процентами, 14 000 грн пеня.
Позивач просить стягнути вказану заборгованість та понесені судові витрати.
Представник позивача у судове засідання не з`явився, у позовній заяві просив справу розглядати без його участі. Позовні вимоги підтримує. Проти заочного розгляду справи не заперечує.
Відповідач у судове засідання не з`явився, про дату, час та місце розгляду справи повідомлявся шляхом розміщення оголошення про виклик до суду на офіційному веб-порталі судової влади України та направлення судової повістки за місцем його реєстрації відповідно до вимог ст. 128 ЦПК України. Згідно з відомостями трекінгу поштового відправлення, розміщеними на офіційному веб-сайті АТ «Укрпошта», зазначено статус «Одержувач відсутній за вказаною адресою».
Згідно з ч. 7 ст. 128 ЦПК України, у разі ненадання учасниками справи інформації щодо їх адреси, судова повістка надсилається фізичним особам, які не мають статусу підприємців, за адресою їх місця проживання чи місця перебування, зареєстрованою у встановленому законом порядку. У разі відсутності осіб, які беруть участь у справі, за такою адресою, вважається, що судовий виклик або судове повідомлення вручене їм належним чином.
Відповідно до ч. 8 ст. 128 ЦПК України днем вручення судової повістки є, зокрема, день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати судову повістку чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, що зареєстровані у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси. За таких обставин суд вважає відповідача належним чином повідомленим про дату, час та місце судового розгляду.
Відповідно до ст.ст. 223, 280 ЦПК України, враховуючи неявку належним чином повідомленого відповідача, який не повідомив причин неявки та не подав відзиву на позовну заяву, а також відсутність заперечень позивача проти заочного розгляду справи, суд вважає можливим провести заочний розгляд справи на підставі наявних у ній доказів.
Оскільки сторони у судове засідання не з`явилися, відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Дослідивши письмові докази, оцінивши фактичні обставини справи та відповідні їм правовідносини, суд вважає, що позов належить задовольнити частково з таких підстав.
Судом встановлено, що 20 лютого 2025 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «Іннова Фінанс» (наразі ТОВ «Іннова-Нова») та ОСОБА_1 укладено договір надання грошових коштів у кредит №7166320225, відповідно до умов якого відповідачу надано кредит у розмірі 7 000 грн строком на 360 днів (а.с.13-24).
Згідно з умовами зазначеного договору, він разом із Правилами надання споживчих кредитів становить єдиний правочин та містить усі істотні умови кредитування, зокрема розмір кредиту, строк користування, процентну ставку, порядок повернення коштів та інші платежі. Договір укладений в електронній формі шляхом акцепту оферти та підписаний із використанням одноразового ідентифікатора, що відповідає вимогам Закону України «Про електронну комерцію».
Відповідно до п. 2.3 договору сума кредиту становить 7 000 грн. Згідно з п. 2.5 договору строк кредитування становить 360 днів.
Відповідно до умов договору процентна ставка становить 1,00 % на день, а починаючи зі 181 календарного дня 0,87 % за кожен день користування кредитом, що узгоджено сторонами та не підлягає односторонній зміні.
Судом встановлено, що позикодавець свої зобов`язання за договором виконав належним чином, що підтверджується матеріалами справи.
Так, відповідно до листа ТОВ «Фінансова компанія «Контрактовий дім» від 20.04.2026 року №22532, на виконання запиту ТОВ «Іннова Фінанс» надано інформацію про успішність операції з перерахування грошових коштів. Згідно з наданими відомостями, 20.02.2025 року о 21 год. 27 хв. здійснено успішну транзакцію №1561831208 на суму 7 000 грн на платіжну картку № НОМЕР_1 , отримувачем коштів зазначено ОСОБА_1 (а.с.12).
На виконання ухвали суду АТ КБ «ПриватБанк» надано відповідь від 14.06.2026 року, відповідно до якої на ім`я ОСОБА_1 у банку емітовано платіжну картку № НОМЕР_2 , якій відповідає рахунок № НОМЕР_3 .
Із наданої банком виписки про рух коштів по рахунку ОСОБА_1 вбачається, що 20.02.2025 року на платіжну картку № НОМЕР_2 було зараховано грошові кошти в сумі 7 000 грн (а.с.71).
Отже, наявними у матеріалах справи доказами підтверджується факт отримання відповідачем кредитних коштів у розмірі 7 000 грн.
Відповідно до умов договору позичальник зобов`язаний повернути кредит, сплатити проценти та інші платежі у строки та порядку, визначені договором, зокрема шляхом здійснення періодичних платежів відповідно до графіка платежів.
Разом з тим, як вбачається з матеріалів справи, відповідач належним чином свої зобов`язання за договором не виконав, у зв`язку з чим допустив прострочення виконання грошового зобов`язання.
Згідно з розрахунком заборгованості, наданим позивачем, у відповідача утворилася заборгованість за кредитним договором у загальному розмірі 42 462 грн 00 коп., яка складається з: 7 000 грн заборгованість за тілом кредиту, 21 462 грн заборгованість за процентами, 14 000 грн пеня (а.с.51-55).
Відповідно до ч. 1 ст. 526 ЦК України, зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Статтею 1054 ЦК України передбачено, що за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.
Згідно ст. 1050 ЦК України, якщо договором встановлений обов`язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу.
Відповідно до частини першої статті 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.
Відповідно до частин першої, другої статті 207 ЦК України, правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).
За змістом статей 626, 628 ЦК України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Частиною першою статті 638 ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.
Згідно ст. 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).
Кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним (стаття 1055 ЦК України).
Відповідно до ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію», електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті.
Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може бути зроблена шляхом надсилання комерційного електронного повідомлення, розміщення пропозиції (оферти) у мережі Інтернет або інших інформаційно-комунікаційних системах. Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може включати умови, що містяться в іншому електронному документі, шляхом перенаправлення (відсилання) до нього. Особі, якій адресована пропозиція укласти електронний договір (оферта), має надаватися безперешкодний доступ до електронних документів, що включають умови договору, шляхом перенаправлення (відсилання) до них.
Відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз`яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз`яснення логічно пов`язані з нею.
Відповідно до ч. 6 ст. 81 ЦПК України доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
Згідно з ч. 1 ст. 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Відповідно до ст.ст. 12, 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Жодних даних, які свідчать про погашення заборгованості та про причини несвоєчасного погашення заборгованості за вказаним вище кредитним договором у добровільному порядку, відповідачем за час розгляду справи в суді не надано.
Отже, суд доходить висновку, що позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Іннова-Нова» щодо стягнення заборгованості за тілом кредиту в розмірі 7 000 грн та заборгованості за процентами в розмірі 21 462 грн є обґрунтованими, підтверджуються матеріалами справи та підлягають задоволенню.
Що стосується вимог позивача про стягнення неустойки в розмірі 14 000 грн, то суд виходить з такого.
Відповідно до пункту 18 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України, який доповнений Законом України «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо дії норм на період воєнного стану» від 15 березня 2022 року №2120-IX та набрав чинності 17 березня 2022 року, у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов`язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 цього Кодексу, а також від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. Неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем).
Відтак, враховуючи наведене, боржник звільняється від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення на період воєнного стану. Неустойка, нарахована включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягає списанню кредитодавцем (позикодавцем).
Враховуючи наведене, суд доходить висновку, що відповідач звільняється від обов`язку сплати неустойки, нарахованої у період дії воєнного стану, а тому вимоги позивача в частині стягнення 14 000 грн неустойки задоволенню не підлягають.
Відтак, з урахуванням встановлених обставин справи та вимог закону, суд доходить висновку про часткове задоволення позову, а саме про стягнення з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Іннова-Нова» заборгованості за кредитним договором №7166320225 від 20.02.2025 року у загальному розмірі 28 462 грн, яка складається із заборгованості за тілом кредиту в сумі 7 000 грн та заборгованості за процентами в сумі 21 462 грн.
Згідно з ч.1, п.1 ч.2 ст.141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Позивачем при зверненні до суду з цим позовом зазначено судовий збір у розмірі 2 662 грн 40 коп., з урахуванням коефіцієнта 0,8 для пониження відповідного розміру ставки судового збору.
Оскільки позовні вимоги підлягають частковому задоволенню на суму 28 462 грн із заявлених 42 462 грн, що становить 67,03 % від загального розміру позовних вимог, з відповідача на користь позивача підлягає стягненню судовий збір у розмірі 1 784 грн 61 коп.
Керуючись статтями 207, 526, 527, 530, 599, 610, 638, 1048, 1050, 1054, 1056 ЦК України, ст.11 Закону України «Про електронну комерцію», ст.ст. 4, 12, 13, 76-81, 89, 95, 141, 258, 259, 263-265, 279, 280, 354, 355 ЦПК України, суд
У Х В А Л И В:
Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Іннова-Нова» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Іннова-Нова» заборгованість за кредитним договором у сумі 28 462 (двадцять вісім тисяч чотириста шістдесят дві) гривні 00 копійок.
У задоволенні решти позовних вимог відмовити.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Іннова-Нова» у рахунок повернення судового збору 1 784 (одну тисячу сімсот вісімдесят чотири) гривні 61 копійок.
Найменування сторін: Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Іннова-Нова», місцезнаходження: 04071, м. Київ, вул. Верхній Вал, буд. 10, код ЄДРПОУ 44127243.
Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , місце реєстрації: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_4 .
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача.
Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.
Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.
Позивач має право оскаржити заочне рішення в загальному порядку, встановленому ЦПК України.
На рішення може бути подана апеляційна скарга до Чернігівського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення.
Суддя Л.М. Демченко
Судове рішення № 141168291, Бобровицький районний суд Чернігівської області було прийнято 02.11.2026. Форма судочинства - Цивільне, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти корисні відомості про це судове рішення. Ми пропонуємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних містить повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам легко знаходити корисні відомості.
Це рішення відноситься до справи № 729/673/26. Фірми, які зазначені в тексті цього судового документа: