Рішення № 141168195, 03.11.2026, Острозький районний суд Рівненської області

Дата ухвалення
03.11.2026
Номер справи
567/1437/26
Номер документу
141168195
Форма судочинства
Цивільне
Компанії, зазначені в тексті судового документа
Державний герб України Єдиний державний реєстр судових рішень

Справа №567/1437/26

Провадження №2/567/1028/26

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

27 жовтня 2026 рокум. Острог

Острозький районний суд Рівненської області у складі:

головуючий суддя - Назарук В.А.

при секретарі - Пономаренко Р.А.

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ФК «ПАРІС» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором

встановив:

в Острозький районний суд Рівненської області з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором в розмірі 16064,70 грн. звернулося ТОВ "ФК "ПАРІС".

В обґрунтування заявлених вимог зазначає, що 05.12.2019 між АТ "РВС БАНК" та ОСОБА_1 було укладено кредитний договір №0045893, відповідно до якого відповідачу було надано споживчий кредит в розмірі 25252,53 грн., шляхом перерахування на картковий рахунок, строком на 12 місяців зі сплатою відсотків за користування кредитом в розмірі 18% річних, разової комісії при видачі комісії в розмірі 1% від суми наданого кредиту та щомісячної комісії за супроводження кредиту в розмірі 5% від суми наданого кредиту.

Вказує, що в день підписання заяви-договору №0045893 05.12.2019 ОСОБА_1 отримав платіжну картку, на яку було зараховано кредитні кошти.

Зазначає про те, що у вказаних правовідносинах відбулася зміна кредитора та те, що відповідач належним чином не виконав умов кредитного договору, внаслідок чого утворилася заборгованість, яка на момент відступлення права вимоги становила 33091,91 грн., з яких 14125,42 грн. заборгованість за тілом кредиту, 3814,93 грн. заборгованість за процентами та 15151,56 грн. заборгованість за комісією.

Вказує про те, що на дату звернення до суду відповідач грошові кошти, отримані в кредит, не повернув та інші платежі передбачені умовами договору не сплатив, у зв`язку з чим його заборгованість перед ТОВ "ФК "ПАРІС" становить 15405,64 грн., з яких: заборгованість за тілом кредиту - 14125,42 грн.; заборгованість за процентами - 1280,22 грн. Крім того вказує, що у зв`язку з простроченням грошового зобов`язання в сумі 15405,64 грн., керуючись ч.2 ст.625 ЦК України та п.7.7.2.17. Публічної пропозиції, позивачем було здійснено нарахування 113,96 грн. за користування грошовими коштами за період 26.11.2021-23.02.2022 та 545,10 грн. інфляційних втрат за період 26.11.2021-23.02.2022.

Просить стягнути з відповідача 15405,64 грн. боргу за кредитом, 113,96 грн. відсотків, нарахованих у відповідності до ч.2 ст.625 ЦК України та 545,10 грн. інфляційних втрат, а всього разом: 16064,70 грн., а також судові витрати у справі.

Ухвалою Острозького районного суду Рівненської області від 31.08.2026 позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито спрощене позовне провадження, відповідно до ст.274-279 ЦПК України, роз`яснено відповідачу право подати заяву із запереченнями проти розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження та відзив на позов протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі.

22.09.2026 представником відповідача у системі "Електронний суд" сформовано відзив на позовну заяву, в якому вона зазначає про те, що позивачем не надано належного розрахунку заборгованості за кредитним договором та те, що вимоги про стягнення інфляційних втрат та 3% річних є похідними від наявності та розміру простроченого грошового зобов`язання, на суму якого здійснюється відповідне нарахування. Вказуючи про те, що наданий позивачем розрахунок не підтверджує належним чином розмір основної заборгованості, просить в задоволенні позову відмовити.

Крім того вказує, що з початку повномасштабного вторгнення рф в Україну відповідач призваний на військову під час мобілізації та проходить військову службу, а тому з на період проходження ним військової служби не підлягають нарахування проценти за користування кредитом, штрафні санкції та пені.

Зазначає, що, звертаючись до суду з вказаним позовом, позивач просить стягнути з відповідача 5000 грн. витрат на професійну правничу допомогу. Вказує, що у даному випадку ціна позову становить 16064,70 грн., а заявлені позивачем витрати на професійну правничу допомогу - 5000 грн., тобто понад 31% від ціни позову. Вказуючи про те, що даний спір виник із типових кредитних правовідносин та ґрунтується переважно на письмових доказах, наданих самим позивачем, заперечує проти стягнення 5000 грн. витрат на професійну правничу допомогу, а у разі встановлення судом підстав для їх розподілу просить врахувати критерії реальності, необхідності та співмірності таких витрат відповідно до статті 137 ЦПК України та зменшити їх розмір.

Суд, розглянувши справу відповідно до ст.274-279 ЦПК України за правилами спрощеного позовного провадження без виклику (повідомлення) сторін, вивчивши матеріали справи, вважає, що позов ТОВ ФК "ПАРІС" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Суд, визначивши юридичну природу спірних правовідносин і закон, який їх регулює, дослідивши подані письмові докази, оцінивши їх за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді у судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, приходить до наступного висновку.

Розглядаючи справу, суд забезпечив сторонам рівні можливості щодо подання доказів, їх дослідження та доведення перед судом їх переконливості.

Судом встановлено, що 05.12.2019 між ОСОБА_1 та АТ "РВС БАНК" було підписано заяву-договір №0045893 про надання банківської послуги (платіжна картка Простір), що є договором про приєднання до публічної пропозиції АТ "РВС БАНК" на укладання договору про комплексне банківське обслуговування фізичних осіб.

Як вбачається з заяви-договору №0045893 від 05.12.2019, ОСОБА_1 підписанням заяви-договору про надання банківської послуги (платіжна картка Простір), що є договором про приєднання до публічної пропозиції АТ "РВС БАНК" на укладання договору про комплексне банківське обслуговування фізичних осіб акцептував укладання договору про комплексне банківське обслуговування фізичних осіб, який розміщений на сайті банку і беззастережно приєднався до умов договору. З умовами договору ОСОБА_1 був ознайомлений та зобов`язався самостійно відстежувати зміни, які будуть вноситись до договору.

Даний договір відповідає вимогам ст.1054 ЦК України.

Правовідносини, що виникли між сторонами, є зобов`язальними і регулюються нормами глав 47-49, 51 ЦК України, а також спеціальними нормами глави 71 ЦК України.

Відповідно до ст.627 ЦК України, сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Відповідно до ст.629 ЦК України, укладений між сторонами договір є обов`язковим для виконання. Згідно з п.1 ч.2 ст.11 та ч.2 ст.509 ЦК України, зазначений договір є підставою виникнення зобов`язань.

За умовами заяви-договору №0045893 від 05.12.2019 для ОСОБА_1 було надано споживний кредит, шляхом перерахування на картковий рахунок у сумі 25252,53 грн., строком на 12 місяців, зі сплатою відсотків за користування кредитом в розмірі 18% річних, тип відсоткової ставки - фіксована, разова комісія при видачі кредиту: становить 1% від суми наданого кредиту, щомісячна комісія за супроводження кредиту - 5% від суми наданого кредиту.

Відповідно до розписки щодо отримання платіжної картки, в день підписання заяви-договору №0045893 від 05.12.2019 відповідач отримав платіжну картку, яка відкрита згідно умов заяви-договору.

З меморіального ордеру №4818 від 05.12.2019, встановлено, що грошові кошти у сумі 25000 грн. 25.12.2019 були зараховані АТ "РВС БАНК" 05.12.2019 року на картковий рахунок клієнта,

Відповідно до п.п.7.3.1. публічної пропозиції, погашення клієнтом заборгованості за споживчим кредитом, в тому числі щомісячного платежу здійснюється щомісячно та/або в дату повного погашення заборгованості за споживчим кредитом, починаючи з місяця, наступного після місяця оформлення споживчого кредиту, за ануїтентною схемою погашення (ряд рівних грошових платежів, що здійснюються через рівні проміжки часу) у розмірах і терміни (дати) визначені Графіком платежів, шляхом забезпечення наявності грошових коштів у відповідних сумах на Рахунку для погашення заборгованості, що зазначений у заяві-договорі.

Додатком №1, який є невід`ємною частиною заяви-договору №0045893 від 05.12.2019 визначено: складові загальної вартості кредиту, вартість платежів з повернення кредиту та сплати відсотків (процентів) за його користування, суми комісійної винагороди та інші платежі за договором.

У разі порушення терміну погашення заборгованості за споживчим кредитом, в тому числі щомісячного платежу, в тому числі його частини, встановленого графіком платежів, така заборгованість, у тому числі щомісячний платіж (або його частина) вважається простроченим починаючи з наступного дня за днем встановленого терміну погашення згідно з графіком платежів і до дня погашення простроченої заборгованості. З дня виникнення простроченої заборгованості за споживчим кредитом, в тому числі щомісячного платежу, встановленого графіком платежів, банк має право нараховувати штрафні санкції за порушення строків погашення заборгованості за споживчим кредитом, у тому числі щомісячних платежів у розмірі 10 грн. за кожен день прострочення платежу. Сплата штрафу та/або пені не звільняє клієнта від виконання зобов`язань, за порушення яких передбачені штраф та/або пеня, і так само не звільняє його від обов`язку відшкодувати банку збитки, заподіяні невиконанням або неналежним виконанням своїх зобов`язань за договором, у тому числі будь-які витрати, що були понесені банком у зв`язку зі стягненням заборгованості з позичальника за договором. (п.7.3.11 публічної пропозиції пропозиції).

Відповідно до положень ст.512 ЦК України, кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок: передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги); правонаступництва; виконання обов`язку боржника поручителем або заставодавцем (майновим поручителем); виконання обов`язку боржника третьою особою. Кредитор у зобов`язанні може бути замінений також в інших випадках, встановлених законом. Кредитор у зобов`язанні не може бути замінений, якщо це встановлено договором або законом.

Стаття 513 ЦК України передбачає, що правочин щодо заміни кредитора у зобов`язанні вчиняється у такій самій формі, що і правочин, на підставі якого виникло зобов`язання, право вимоги за яким передається новому кредиторові. Правочин щодо заміни кредитора у зобов`язанні, яке виникло на підставі правочину, що підлягає державній реєстрації, має бути зареєстрований в порядку, встановленому для реєстрації цього правочину, якщо інше не встановлено законом.

Відповідно до ст.516 ЦК України, заміна кредитора у зобов`язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом.

З матеріалів справи вбачається, що 26.11.2021 між АТ "РВС БАНК" та ТОВ "ФК "ПАРІС" було укладено договір відступлення права вимоги 26/11/2021-1. Відповідно до п.п.1.1. п.1 договору відступлення права вимоги, первісний кредитор у порядку та на умовах, визначених цим договором та чинним законодавством України, відступає (передає), а новий кредитор приймає (набуває) права вимоги первісного кредитора за кредитними договорами зазначеними у додатку №1 до цього договору, зі всіма додатками, додатковими угодами, додатковими договорами, договорами про внесення змін та доповненнями до нього тощо, що є невід`ємною частиною, які укладені між АТ "РВС БАНК" та боржниками. Як вбачається з додатку №1 до договору про відступлення права вимоги, АТ "РВС БАНК" відступило ТОВ "ФК "Паріс" право вимоги до відповідача за заявою-договором №0045893 від 05.12.2019 на загальну суму 33091,91 грн., з яких: заборгованість за тілом кредиту - 14125,42 грн.; заборгованість за процентами - 3814,93 грн.; заборгованість за комісією - 15151,56 грн.; заборгованість за штрафними санкціями (пеня) - 0,00 грн.

Статтею 526 ЦК України встановлено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ч.1 ст.1054 ЦК України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Частиною 2 статті 1054 ЦК України передбачено, що до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 глави 71 ЦК України, тобто норми про договір позики.

Відповідно до ч.1 ст.1049 ЦК України, позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику у строк та в порядку, що встановлені договором. Згідно ч.1 ст.1048 ЦК України, позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором.

Частиною 1 статті 1056-1 ЦК України передбачено, що розмір процентів та порядок їх сплати за договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозиції, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів.

Відповідно до ст.610, 612 ЦК України, порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання. Боржник вважається таким, що прострочив виконання, якщо він не виконав його у строк, передбачений умовами договору або встановлений законом. Боржник, який прострочив зобов`язання, відповідає перед кредитором за завдані простроченням збитки і за неможливості виконання, що випадково настало після прострочення.

Згідно ст.617 ЦК України, особа, яка порушила зобов`язання, звільняється від відповідальності за порушення зобов`язання, якщо вона доведе, що це порушення сталося внаслідок випадку або непереборної сили. Не вважається випадком, зокрема, відсутність у боржника відповідних коштів.

В судовому засіданні встановлено, що ОСОБА_1 05.12.2019 отримав кредит у АТ "РВС БАНК " в розмірі 25000 грн., зобов`язався повернути кредит та сплатити всі передбачені заявою-договором плати (платежі) на рахунок банку в порядку та на умовах, передбачених договором; виконати своєчасно та в повному обсязі зобов`язання, передбачені договором, не пізніше кінцевого терміну закінчення, що визначений в заяві-договорі; у разі порушення строків та/або несплати необхідної до погашення заборгованості за споживчим кредитом, в тому числі щомісячного платежу, що передбачені графіком платежів, частково або в повному обсязі, сплатити на користь банку штрафні санкції (штрафи та пеню) на умовах, передбачених договором. У разі порушення клієнтом будь-якої з умов договору, на вимогу банку достроково та в повному обсязі погасити заборгованість за сумою споживчого кредиту, процентами, щомісячної комісії та інші платежі, що передбачені умовами договору протягом 30 календарних днів з дня одержання від банку повідомлення про таку вимогу шляхом направлення повідомлення згідно з положеннями договору. В разі, якщо повідомлення надіслано клієнту засобами поштового зв`язку і підприємством зв`язку повідомлено банк про неможливість вручення поштового відправлення адресату (клієнту), то днем одержання повідомлення клієнтом є дата оформлення підприємством зв`язку документу про неможливість вручення поштового відправлення. При цьому, сторони дійшли до згоди, що в разі ухилення клієнтом від одержання на підприємстві зв`язку повідомлення банку (відмова від його прийняття, нез`явлення на зазначене підприємство зв`язку після одержання його повідомлення про надходження рекомендованого або цінного листа, закінчення терміну зберігання тощо), обов`язок банку щодо направлення повідомлення буде вважатися належно виконаним за наявності документа, що підтверджує надання послуг поштового зв`язку. Згідно з умов публічної пропозиції, банк має право при порушенні клієнтом термінів виконання будь-якого із своїх зобов`язань, передбачених договором, строк виконання яких/якого вже настав, в тому числі про порушенні строків сплати платежів, передбачених графіком платежів більш ніж на 1 календарний місяць вимагати від клієнта дострокового повного погашення заборгованості за споживчим кредитом, в тому числі, в примусовому порядку.

Згідно з положеннями ст.514 ЦК України, до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Статтею 1082 ЦК України визначено, що боржник зобов`язаний здійснити платіж факторові за умови, що він одержав від клієнта або фактора письмове повідомлення про відступлення права грошової вимоги факторові і в цьому повідомленні визначена грошова вимога, яка підлягає виконанню, а також названий фактор, якому має бути здійснений платіж.

В судовому засіданні встановлено, що відповідач не виконав своїх грошових зобов`язань перед позивачем за кредитним договором №0045893 від 05.12.2019.

Частиною 1 статті 625 ЦК України визначено, що боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання. Відповідно до ч.2 ст.625 ЦК України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Пунктом 7.7.2.17. публічної пропозиції встановлено, що клієнт зобов`язується сплачувати банку нараховуванні проценти за користування кредитними коштами до повного фактичного виконання клієнтом зобов`язань за споживчим кредитом. При цьому розмір процентів для клієнта, який прострочив виконання зобов`язання за споживчим кредитом згідно з ч.2 ст.625 ЦК України встановлюється на рівні процентної ставки за користування кредитними коштами, яка визначена умовами Заяви-Договору.

На дату звернення до суду ОСОБА_1 грошові кошти, отримані в кредит, в належному розмірі не повернув та інші платежі, передбачені умовами договору в належному розмірі не сплатив. Станом на 10.08.2026 заборгованість відповідача перед ТОВ "ФК "ПАРІС" становить 15405,64 грн., з яких: заборгованість за тілом кредиту - 14125,42 грн.; заборгованість за процентами - 1280,22 грн.; заборгованість за штрафними санкціями (пеня) - 0,00 грн.

З розрахунку заборгованості за кредитним договором №0045893 від 05.12.2019 встановлено. що в період 05.12.2019 по 05.12.2020 ОСОБА_1 було сплачено 11127,11 грн. заборгованості за тілом кредиту та 1297,43 грн. заборгованості за відсотками. Після внесення зазначених грошових коштів залишок боргу за тілом кредиту становить 14125,42 грн., за відсотками - 1280,22 грн.

Оскільки ОСОБА_1 належним чином свої зобов`язання за договором не виконав, то з нього слід стягнути заборгованість за основною сумою боргу в розмірі 14125,42 грн.

Статтею 1048 ЦК України визначено, що позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики.

Заявою-договором про надання банківської послуги визначено, що ОСОБА_1 отримав в кредит грошові кошти зі сплатою відсотків за користування кредитом в розмірі 18% річних.

Як вбачається з розрахунку заборгованості, відповідачем умови договору належним чином не виконано, проценти за користування кредитом в належному розмірі не сплачено, а тому з нього слід стягнути заборгованість за відсотками в розмірі 1280,22 грн.

При цьому судом взято до уваги те, що у відзиві на позовну заяву відповідач не вказує про те, що він сплачував суми, більші, ніж ті, що зазначені у розрахунку заборгованості (11127,11 грн. та 1297,43 грн.), які б могли бути зараховані в рахунок сплати комісії. В свою чергу позивач зарахував сплачені відповідачем суми відповідно до ст.19 Закону України "Про споживче кредитування" (Черговість погашення вимог за договором про споживчий кредит . 1. У разі недостатності суми здійсненого платежу для виконання зобов`язання за договором про споживчий кредит у повному обсязі ця сума погашає вимоги кредитора у такій черговості: 1) у першу чергу сплачуються прострочена до повернення сума кредиту та прострочені проценти за користування кредитом; 2) у другу чергу сплачуються сума кредиту та проценти за користування кредитом; 3) у третю чергу сплачуються неустойка та інші платежі відповідно до договору про споживчий кредит).

Перевіривши наведені розрахунки суми заборгованості, а саме простроченої заборгованості за тілом кредиту у розмірі 14125,42 грн., простроченої заборгованості за процентами у розмірі 1280,22 грн., суд погоджується з ними, при цьому враховує, що відсотки за користування кредитом нараховувалися в межах строку кредитування (12 місяців).

При цьому судом взято до уваги те, що відсотки за користування кредитними коштами було нараховано до призову відповідача на військову службу, а отже положення ст.15 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців і членів їх сімей" до даних правовідносин застосуванню не підлягає.

Крім того, звертаючись до суду, позивач просить стягнути з відповідача на свою користь 545,10 грн. інфляційних втрат за період 26.11.2021-23.02.2022 та 113,96 грн. - 3% річних за вказаний період.

Відповідно до ст.625 ЦК України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Нарахування інфляційних втрат на суму боргу та трьох процентів річних відповідно до ст.625 ЦК України є мірою відповідальності боржника за прострочення грошового зобов`язання, оскільки виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів унаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації боржника за неналежне виконання зобов`язання.

Передбачене ч.2 ст.625 ЦК України нарахування 3% річних має компенсаційний, а не штрафний характер, оскільки є способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у отриманні компенсації від боржника.

При цьому, в судовому засіданні встановлено, що 26.11.2021 між АТ "РВС БАНК" та ТОВ "ФК "ПАРІС" було укладено договір факторингу №26/11/2021-1, а відповідно до Закону України "Про правовий режим воєнного стану" з 24.02.2022 в Україні введено режим воєнного стану, а тому при вирішенні питання про необхідність стягнення з ОСОБА_1 інфляційних втрат та 3% річних судом враховано, що їх необхідно обчислювати з моменту передачі права вимоги до часу введення режиму воєнного стану.

Визначаючи розмір інфляційних втрат, суд виходить з наступного: основна сума заборгованості ОСОБА_1 за кредитним договором за період 26.11.2021-23.02.2022 складала 15405,64 грн., індекс інфляції в грудні 2021 року становив 100,6%, в січні 2022 - 101,3%, в лютому 2022 року - 101,6%. Таким чином індекс інфляції за охоплений період становить (100,6:100)х(101,3:100)х(101,6:100)=1,03538325. Отже інфляційне збільшення=15405,64х1,03538325-15405,64=545,10 грн.

Таким чином, з відповідача та користь ТОВ "ФК "ПАРІС" підлягає стягненню 545,10 грн. інфляційних втрат.

Обчислюючи розмір 3% річних, суд виходить з наступного. Штрафні санкції = сумі заборгованості помноженої на кількість днів прострочення поділеній на кількість днів у році. Зважаючи на те, що основна сума заборгованості ОСОБА_1 за кредитним договором становить 15405,64 грн., прострочений період грошового зобов`язання (з 26.11.2021 по 23.02.2022) становить 90 днів, штрафні санкції за вказаним договором=15405,64х3%х90:365=113,96 грн. Таким чином, з відповідача та користь ТОВ "ФК "ПАРІС" підлягає стягненню 113,96 грн. 3% річних.

Відповідно до вимог ст.141 ЦПК України, з відповідача на користь позивача слід стягнути понесені витрати зі сплати судового збору в розмірі 2662,40 грн.

Згідно положень ст.133 ЦПК України, судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать, зокрема, витрати на професійну правничу допомогу.

Відповідно до ч.3 ст.141 ЦПК України, при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує, зокрема, чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін.

Згідно ч.8 ст.141 ЦПК України, розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку із розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів. Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів сторона зробила про це відповідну заяву.

Відповідно до ст.137 ЦПК України, витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи. У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами. Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Відповідно до наданих доказів вбачається, що 01.03.2026 між ТОВ ФК "ПАРІС" та адвокатом Антоненком А.В. було укладено договір про надання правничої (правової) допомоги №0103-2026, а 03.07.2026 було укладено додаткову угоду №2 до договору, відповідно до яких адвокат взяв на себе зобов`язання надавати клієнту необхідну правничу допомогу, зокрема, у справі про стягнення кредитної заборгованості з ОСОБА_1 .

Зі звіту про надання правничої (правової) допомоги №45 від 11.08.2026 встановлено, що ТОВ "ФК "ПАРІС" понесено 5000 грн. витрат на професійну правничу допомогу.

При вирішенні заявлених вимог позивача в частині відшкодування судових витрат на професійну правничу допомогу у цивільній справі про стягнення заборгованості за кредитним договором суд також приймає до уваги позицію, викладену Верховним Судом у постановах від 07.11.2019 (справа №905/1795/18) та від 08.04.2020 (справа №922/2685/19), відповідно до якої суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості, пропорційності та верховенства права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, зважаючи на складність справи, витрачений адвокатом час, та неспіврозмірним у порівнянні з ринковими цінами адвокатських послуг. Суд також має враховувати чи потрібно було адвокату вивчати додаткові джерела права, законодавство, що регулює спір у праві, документи та доводи, якими протилежні сторони у справі обґрунтовували свої вимоги, та інші обставини.

Вирішуючи питання про розподіл судових витрат суд враховує положення ч.3 ст.141 ЦПК України, відповідно до яких передбачено критерії визначення та розподілу судових витрат: 1) їх дійсність; 2 )необхідність; 3) розумність їх розміру з урахуванням складності справи та фінансового стану учасників справи.

Крім того, суд враховує, що розмір відшкодування судових витрат, не пов`язаних зі сплатою судового збору, повинен бути співрозмірним з ціною позову, тобто не має бути явно завищеним порівняно з ціною позову. Окрім того, судом мають бути враховані критерії об`єктивного визначення розміру суми послуг адвоката.

Вирішуючи питання про розподіл судових витрат судом взято до уваги те, що спірні правовідносини між сторонами у справі виникли у зв`язку із стягненням заборгованості за кредитним договором. Тобто, даний спір є спором незначної складності, відноситься до категорії спорів, що виникають з відносин банківського кредитування та є одним з найбільш розповсюджених судових спорів. У спорах такого характеру, за відсутності інших позовних вимог, відсутності протиріч між наявними у справі документами, судова практика є сталою. Великої кількості законів і підзаконних нормативно-правових актів, які підлягають дослідженню адвокатом і застосуванню, спірні правовідносини не передбачають. Матеріали справи не містять великої кількості документів, на дослідження б яких адвокат витратив значний час.

Таким чином, для адвоката дана справа є звичайним спором простої складності та не потребувала значного обсягу часу для підготовки та звернення до суду з позовом про стягнення заборгованості.

Також вирішення спору було здійснено в порядку спрощеного позовного провадження, без участі адвоката у судовому засіданні

Суд, враховуючи принципи співмірності розміру витрат на оплату послуг адвоката із складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт, дійшов висновку про наявність підстав для часткового задоволення заяви представника позивача про розподіл судових витрат і стягнення з ОСОБА_1 на користь позивача витрат на професійну правничу допомогу в сумі 2000 грн.

З огляду на викладене та беручи до уваги наведені законодавчі приписи та встановлені судом обставини справи та досліджені докази, судом не встановлено, що витрати позивача у заявленому розмірі мають характер необхідних, а їх розмір є розумним та виправданим, як обов`язкової умови для відшкодування таких витрат у повному обсязі іншою стороною, а відтак суд приходить до висновку про наявність підстав для стягнення з відповідача на користь позивача витрат за надання правничої допомоги у розмірі 2000 грн.

Керуючись ст.ст.4, 12, 76-81, 89, 137, 141, 258-259, 263-268, 274 ЦПК України, суд,-

вирішив:

позов задоволити.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ФК «ПАРІС» 16064 грн. 70 коп. заборгованості за кредитним договором, 2660 грн. 40 коп. витрат на сплату судового збору та 2000 грн. витрат на професійну правничу допомогу.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Рівненського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду. Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 358 ЦПК України.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Учасники справи:

позивач Товариство з обмеженою відповідальністю «ФК «ПАРІС» (місцезнаходження: м.Київ, вул.Предславинська, 37 офіс 535, код ЄДРПОУ 38962392),

відповідач ОСОБА_1 (зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ).

Повне рішення складено 03.11.2026.

Суддя Острозького районного судуНазарук В.А.

Часті запитання

Який тип судового документу № 141168195 ?

Документ № 141168195 це Рішення

Яка дата ухвалення судового документу № 141168195 ?

Дата ухвалення - 03.11.2026

Яка форма судочинства по судовому документу № 141168195 ?

Форма судочинства - Цивільне

Я не впевнений, що мені підходить повний доступ до системи YouControl. Які є варіанти?

Ми зацікавлені в тому, щоб ви були максимально задоволені нашими інструментами. Для того, щоб упевнитись в цінності і потребі системи YouControl саме для вас - замовляйте безкоштовну демонстрацію продукту. Також можна придбати доступ на 1 добу за 680 гривень.
Детальна інформація про ліцензії та тарифні плани.

В якому cуді було засідання по документу № 141168195 ?

У чому перевага платних тарифів?

У платних тарифах ви отримуєте іформацію зі 180 джерел даних, у той час як у безкоштовному - з 22. Також у платних тарифах доступно більше розділів даних та аналітичні інструменти миттєвої оцінки компаній, ФОП, та фізосіб.
Детальніше про різницю в доступах на сторінці тарифів.

Дані про судове рішення № 141168195, Острозький районний суд Рівненської області

Судове рішення № 141168195, Острозький районний суд Рівненської області було прийнято 03.11.2026. Форма судочинства - Цивільне, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти ключові дані про це судове рішення. Ми пропонуємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних включає повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам зручно знаходити ключові дані.

Судове рішення № 141168195 відноситься до справи № 567/1437/26

Це рішення відноситься до справи № 567/1437/26. Компанії, які зазначені в тексті цього судового документа:


Наша система дозволяє пошук за різними критеріями, такими як регіон або назва суда. Також у персональному кабінеті є можливість докладного налаштування, що суттєво прискорює процес пошуку інформації. Це дозволяє результативно заощаджувати ваш час при отриманні необхідної інформації з реєстру судових рішень та інших офіційних джерел.

Попередній документ : 141142694
Наступний документ : 141168198