Ухвала суду № 141167466, 02.11.2026, Ладижинський міський суд Вінницької області

Справа № 129/194/25

Провадження № 1-кп/135/35/26

У Х В А Л А

іменем України

02.11.2026 м. Ладижин

Ладижинський міський суд Вінницької області у складі колегії суддів: ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , за участі прокурора ОСОБА_4 , обвинуваченого ОСОБА_5 , захисника обвинуваченого адвоката ОСОБА_6 , секретаря судових засідань ОСОБА_7 , розглянувши у судовому засіданні клопотання захисника ОСОБА_6 про призначення судової психолого-психіатричної експертизи у кримінальному провадженні №22024020000000136 від 16.05.2024 за обвинуваченням ОСОБА_5 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 111 КК України,

ВСТАНОВИВ:

Зміст клопотання та позиції учасників судового провадження

02 листопада 2026 року захисник ОСОБА_6 подав клопотання про призначення судової психолого-психіатричної експертизи щодо ОСОБА_5 , проведення якої просив доручити експертам Вінницької філії судових експертиз державної установи «Інститут судової психіатрії МОЗ України».

На вирішення експертів захисник запропонував поставити питання про наявність в обвинуваченого психічного розладу під час інкримінованих дій та на час дослідження, його здатність усвідомлювати свої дії та керувати ними, потребу в застосуванні примусових заходів медичного характеру, а також вплив індивідуально-психологічних особливостей та емоційного стану на його поведінку.

Клопотання обґрунтовано відомостями виписки-епікризу з історії хвороби № 8455, відповідно до якої ОСОБА_5 з 1 до 11 серпня 2014 року перебував на стаціонарному лікуванні у Вінницькій обласній психоневрологічній лікарні ім. акад. О. І. Ющенка з діагнозом епілептичної хвороби з поліморфними нападами частотою два-три на місяць. За результатами огляду психологом 4 серпня 2014 року у виписці зазначено: «легкі зміни емоційно-особистісної сфери в структурі органічного РС».

На думку захисника, ці відомості зумовлюють необхідність перевірки психічного стану обвинуваченого із застосуванням спеціальних знань. Залучення психолога він вважає обов`язковим для дослідження особливостей перебігу захворювання. Захисник також просив надати експертам матеріали кримінального провадження та витребувати медичну документацію з відповідного закладу охорони здоров`я.

На обґрунтування клопотання сторона захисту подала зазначену виписку та інші документи про обстеження і лікування ОСОБА_5 , зокрема за 2016 та 2024 роки.

У судовому засіданні захисник підтримав клопотання. Обвинувачений погодився з його позицією.

Прокурор заперечив проти задоволення клопотання, посилаючись на відсутність відомостей, які викликали б сумнів щодо осудності або обмеженої осудності обвинуваченого. Зазначив, що встановлення діагнозу епілепсії саме собою не свідчить про відповідні порушення, а основний документ, на який посилається захисник, відображає стан здоров`я обвинуваченого у 2014 році.

Мотиви суду

Заслухавши учасників судового провадження, дослідивши клопотання та подані документи, суд дійшов висновку, що клопотання задоволенню не підлягає.

Відповідно до частини першої статті 332 КПК України під час судового розгляду суд за клопотанням сторін кримінального провадження або потерпілого за наявності підстав, передбачених статтею 242 цього Кодексу, має право своєю ухвалою доручити проведення експертизи експертній установі, експерту або експертам.

Згідно з частиною першою статті 242 КПК України експертиза проводиться, якщо для з`ясування обставин, що мають значення для кримінального провадження, необхідні спеціальні знання. Пунктом 3 частини другої цієї статті передбачено забезпечення проведення експертизи щодо визначення психічного стану підозрюваного за наявності відомостей, які викликають сумнів щодо його осудності, обмеженої осудності.

За змістом статей 19, 20 КК України для вирішення питання про осудність або обмежену осудність значення має здатність особи під час вчинення діяння усвідомлювати свої дії та керувати ними. Обмежена осудність передбачає, що через наявний психічний розлад особа не була здатна повною мірою усвідомлювати свої дії та (або) керувати ними.

Частина перша статті 509 КПК України відносить до обставин, які дають підстави для проведення психіатричної експертизи, зокрема наявність згідно з медичним документом розладу психічної діяльності або психічного захворювання, а також неадекватну поведінку особи під час діяння чи після нього, проявами якої можуть бути порушення свідомості, сприйняття, мислення, волі, емоцій, інтелекту або пам`яті.

У постанові від 7 травня 2026 року у справі № 686/23962/24 Верховний Суд зазначив, що підстави для експертного визначення психічного стану можуть випливати як із медичного документа про розлад психічної діяльності або психічне захворювання, так і з інших відомостей, які викликають сумнів щодо осудності або обмеженої осудності особи. За наявності відповідних медичних даних відсутність явних ознак хворобливого стану психіки не усуває необхідності їх перевірки.

Отже, для призначення експертизи не вимагається попереднього доведення неосудності чи обмеженої осудності. Суд має оцінити, чи викликають надані відомості сумнів, для перевірки якого необхідне застосування спеціальних знань.

Виписка-епікриз № 8455 містить опис нападів втрати свідомості із судомами, епізодів завмирання, відсутності спогадів про них, післянападової дезорієнтації та сонливості. У ній наведено скарги на погіршення пам`яті, результати огляду психологом та електроенцефалографічного дослідження. Зафіксовано також напад 8 серпня 2014 року, який відбувся у присутності медичних працівників. Після лікування рекомендовано тривалий прийом протисудомного препарату та спостереження невролога.

Подані документи за 2016 рік містять відомості про епілептичну хворобу та напади. У картці медичного огляду від 19 січня 2016 року в графі психіатра зазначено «здоровий». Цей запис характеризує результат відповідного огляду та не визначає психічного стану обвинуваченого під час інкримінованих дій.

Документація за 2024 рік стосується переважно захворювань хребта, больового синдрому та пов`язаних із ними неврологічних проявів. Відомостей про перебіг епілептичної хвороби, напади чи порушення свідомості та пам`яті вона не містить. Оскільки ці документи складено у зв`язку з обстеженням інших захворювань, вони не підтверджують і не спростовують подальшого виникнення зазначених станів.

За обвинувальним актом конкретизовані епізоди відео- та фотофіксації військової техніки належать до 16 березня та 2 вересня 2024 року. Обвинувачення охоплює також дії зі збирання та передання відомостей із використанням інтернет-месенджера «Телеграм».

Медичні документи, на які посилається захисник, відображають результати обстежень у 2014 та 2016 роках. Вони підтверджують установлене на той час захворювання й описані його прояви, однак не містять відомостей про подальший перебіг відповідних станів. У клопотанні також не наведено даних про їх характер і частоту в періоди інкримінованої поведінки або інших обставин, які вказували б на можливе порушення здатності ОСОБА_5 усвідомлювати свої дії чи керувати ними.

Запис психолога про легкі зміни емоційно-особистісної сфери зроблено під час обстеження у серпні 2014 року. Відомостей про подальший перебіг цих змін та їх прояви у періоди, що мають значення для провадження, не подано.

Оцінивши зміст медичних документів, час проведення обстежень та наведені захисником обставини, суд не встановив достатніх підстав для сумніву щодо осудності або обмеженої осудності обвинуваченого під час інкримінованих дій.

Щодо психічного стану ОСОБА_5 на час розгляду клопотання захисник не навів інших відомостей, крім зазначених медичних документів. Під час судового розгляду обвинувачений послідовно відповідав на запитання суду та висловлював свою позицію з процесуальних питань. Суд не спостерігав у його поведінці ознак нерозуміння змісту судового розгляду чи труднощів у висловленні своєї процесуальної позиції.

Щодо запропонованих питань про особистісні риси та емоційний стан ОСОБА_5 захисник не зазначив, які саме обставини інкримінованих дій потребують з`ясування із застосуванням спеціальних психологічних знань. Посилання на необхідність дослідження перебігу захворювання саме собою не обґрунтовує залучення психолога до проведення експертизи.

Захисник просив витребувати медичну документацію для надання експертам, однак не зазначив, які обставини потребують додаткового з`ясування за допомогою цих документів. За такого обґрунтування суд не вбачає підстав для задоволення клопотання в цій частині.

Отже, подані матеріали та доводи захисника не дають достатніх підстав для призначення заявленої судової психолого-психіатричної експертизи.

Відповідно до статті 350 КПК України відмова в задоволенні клопотання не перешкоджає його повторному заявленню з інших підстав.

Керуючись статтями 242, 332, 350, 370, 372, 509, 532 КПК України, суд

ПОСТАНОВИВ:

У задоволенні клопотання захисника ОСОБА_6 про призначення судової психолого-психіатричної експертизи відмовити.

Ухвала окремому оскарженню не підлягає. Заперечення проти ухвали можуть бути включені до апеляційної скарги на судове рішення, передбачене ч. 1 ст. 392 КПК.

Головуючий суддя ОСОБА_1

Судді ОСОБА_2

ОСОБА_3