Єдиний державний реєстр судових рішень Справа № 554/11178/26
Провадження № 2/545/3287/26
ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
"02" листопада 2026 р. м. Полтава
Полтавський районний суд Полтавської області у складі:
головуючого судді Зуб Т.О.,
за участі секретаря судового засідання Пінчук З.І.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в м. Полтава в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Фінтраст Капітал» до ОСОБА_1 , про стягнення заборгованості за кредитним договором, -
ВСТАНОВИВ:
До Полтавського районного суду Полтавської області надійшла позовна Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Фінтраст Капітал» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором.
Позивач обґрунтовує свої вимоги тим, що 26.09.2023 року між ТОВ «Авентус Україна» та ОСОБА_1 укладено Договір № 7106672 про надання коштів на умовах споживчого кредиту. На умовах, встановлених Договором, ТОВ «Авентус Україна» зобов`язується надати Клієнту грошові кошти в гривні на умовах строковості, зворотності, платності, а ОСОБА_1 зобов`язується повернути кредит, сплатити проценти за користування кредитом та виконати інші обов`язки, передбачені Договором.
За взаємною згодою, сторони погодили наступні умови договору: Відповідно до п. 1.3. тип кредиту - кредит, сума кредиту складає 3000 грн. Згідно із п. 1.4 Договору строк кредиту 360 днів: з 26.09.2023 року по 20.09.2024 року. Періодичність платежів зі сплати процентів - кожні 30 днів.
На підставі погоджених умов, викладених в п. 2.1. Договору ТОВ «Авентус Україна» надає кредит у безготівковій формі шляхом перерахування коштів кредиту на банківський рахунок фізичної особи за реквізитами електронного платіжного засобу (платіжної картки) НОМЕР_1 , яку Відповідачем вказано особисто під час укладання Договору.
Відповідно до зазначених вище умов Договору, ТОВ «Авентус Україна» свої зобов`язання перед ОСОБА_1 виконало та надало йому кредит в сумі 3000 грн., шляхом зарахування кредитних коштів на платіжну картку № НОМЕР_1 , що підтверджується копією довідки платіжного провайдера - ТОВ «Універсальні Платіжні Рішення».
Договором сторони передбачили, що, за взаємною згодою Сторін сума кредиту може бути збільшена, про що Сторонами укладається Додатковий договір. При цьому сторони погодили, що збільшення суми кредиту можливе до дати здійснення клієнтом першого платежу за Договором, відповідно до Графіку платежів.
Умовами Кредитного Договору, передбачено, що відповідно до п.п.3 п.4.1. ТОВ «Авентус україна» має право укладати договори щодо відступлення права вимоги за Договором або договори факторингу з будь-якою третьою особою без окремої згоди Клієнта.
ТОВ «Фінансова компанія «Фінтраст Капітал» є фінансовою установою, про що було отримано Свідоцтво про реєстрацію фінансової установи ФК № В0000495 від 21.01.2022 року, видане Національним банком України, має ліцензію на діяльність фінансової компанії для здійснення діяльності з надання коштів та банківських металів у кредит та надання послуг факторингу, яка була видана Національним банком України від 03.04.2024 року. На підставі зазначеного ТОВ «ФК «Фінтраст Капітал» має право укладати договори факторингу.
Враховуючи невиконання Відповідачем своїх боргових зобов`язань перед Первісним кредитором, 27.05.2024 року ТОВ «Авентус Україна» на підставі Договору факторингу № 27.05/24-Ф за плату відступило, а ТОВ «ФК «Фінтраст Капітал» набуло право грошової вимоги до Відповідача.
Отже, до ТОВ «ФК «Фінтраст Капітал» відповідно до укладеного договору факторингу перейшло право грошової вимоги до Відповідача за договором.
Враховуючи зазначене, до Позивача відповідно до укладеного Договору факторингу від 27.05.2024 року №27.05/24-Ф перейшло право грошової вимоги до Відповідача за Договором № 7106672 від 26.09.2023 року загальна сума заборгованості склала 15417,60 грн., з якої заборгованість з тіла кредиту - 3000 грн., заборгованості за процентами - 5492,40 грннараховані проценти позивачем за 116 календарних днів - 6925,20 грн.
Відповідно до умов строк дії п. 1.4 Договору № 7106672 строк кредиту 360 днів: з 26.09.2023 року по 20.09.2024 року.
Станом на дату укладання Договору факторингу від 27.05.2024 року №27.05/24-Ф, строк дії Договору № 7106672 від 26.09.2023 року не закінчився.
А тому, в межах строку дії Договору, укладеного між Первісним кредитором та Відповідачем, ТОВ «ФК «Фінтраст Капітал» у період з 28.05.2024 року по 20.09.2024 року (116 календарних днів) здійснено нарахування процентів за стандартною процентною ставкою, у сумі 6925,20 грн. (3000 грн * 1,99% = 59,7 грн*116 календарних дні = 6925,20 грн.).
Після укладання Договору факторингу та переходу права вимоги до Позивача, відповідач не здійснив жодного платежу для погашення існуючої заборгованості ані на рахунки ТОВ «ФК «Фінтраст Капітал», ані на рахунки первісного кредитора.
Фактично таким чином, відповідач має заборгованість перед Позивачем за Договором № 7106672 від 26.09.2023 року загальною сумою 15417,60 грн., з якої заборгованість з тіла кредиту - 3000 грн., заборгованості за процентами - 5492,40 грннараховані проценти позивачем за 116 календарних днів - 6925,20 грн.
Ухвалою судді Полтавського районного суду Полтавської області від 31.08.2026 року відкрито провадження по даній цивільній справі та призначено справу до судового розгляду з повідомленням сторін про дату, час і місце судового засідання для розгляду справи по суті.
Представник позивача подав клопотання про розгляд справи без його участі.
Відповідач ОСОБА_1 двічі не з`явився, про причину неявки суд не повідомив, заяв або клопотань про відкладення слухання справи, відзиву на позов до суду не надавав. Сповіщався про дату та час судового засідання за адресою його місця проживання, зареєстрованого у встановленому законом порядку.
Враховуючи, що відповідач належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання та не з`явився в судове засідання без поважних причин, відзив на позов до суду не надав, а також за наявності згоди позивача, суд, відповідно до ст. 280 ЦПК України, може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів.
У зв`язку з неявкою у судове засідання всіх учасників справи, відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.
Повно та всебічно дослідивши письмові докази у справі, суд вважає позов таким, що підлягає задоволенню з наступних підстав.
Судом встановлено, що ТОВ «Авентус Україна» є фінансовою установою, про що було отримано Свідоцтво про реєстрацію фінансової установи ФК №870 від 28.02.2017, видане Національним банком України. Також, ТОВ «Авентус Україна» має ліцензію на надання коштів у позику, в тому числі і на умовах фінансового кредиту, яка була видана розпорядженням Національною комісією, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг від 28.03.2017р. №756.
26.09.2023 року між ТОВ «Авентус Україна» та ОСОБА_1 , за допомогою Інформаційно-телекомунікаційної системи ТОВ «Авентус Україна» було укладено електронний Договір № 7106672 про надання споживчого кредиту. Зазначений кредитний договір було укладено відповідно до Правил надання коштів у позику, в тому числі і на умовах фінансового кредиту ТОВ «Авентус Україна» затверджених наказом №205-ОД від 10.02.2022 року та розміщених їх сайті https://creditplus.ua/ru/documents.
Згідно умов Кредитного договору: Сума кредиту (загальний розмір) складає 3000 грн. (п.1.3. Кредитного договору); Строк кредиту 360 днів. Періодичність платежів зі сплати процентів - кожні 30 днів. Детальні терміни та дата останнього платежу по кредиту (20.09.2024) вказується в Таблиці обчислення загальної вартості кредиту для споживача та реальної річної процентної ставки за договором про споживчий кредит, що є Додатком №1 до цього Договору.
ТОВ «Авентус Україна» свої зобов`язання перед Відповідачем за Кредитним договором виконало та надало йому кредит в сумі 3000 грн., шляхом зарахування кредитних коштів на платіжну картку Відповідача № НОМЕР_1 .
Після прийняття Відповідачем умов Кредитного договору з ним було укладено електронний Кредитний договір, який був підписаний Відповідачем у відповідності до вимог частини б та 8 статті 11 і статті 12 Закону України «Про електронну комерцію», а саме за допомогою електронного підпису одноразовим ідентифікатором «С3722», після чого Відповідач отримав кредит в сумі 3000 грн. на свою платіжну карту № НОМЕР_1 , що підтверджується довідкою ТОВ «Універсальні Платіжні Рішення» про перерахування коштів.
Переказ коштів, виданих в рамках Кредитного договору здійснено шляхом перерахування на банківську картку № НОМЕР_1 , яку Відповідачем вказано особисто в заяві на отримання Кредиту та підтверджується копією довідки платіжного провайдера. Зазначений Платіжний провайдер має відповідну Ліцензію Національного банку України на здійснення переказів коштів у національній валюті без відкриття рахунків та внесений в Державний реєстр фінансових установ, що підтверджується свідоцтвом.
Необхідно зазначити, що відповідно до п.10 Положення про додаткові вимоги до договорів небанківських фінансових установ про надання коштів у позику (споживчий, фінансовий кредит), затверджених Постановою Правління НБУ від 03 листопада 2021 року № 113 Договори, умови яких передбачають безготівкове перерахування кредитодавцем коштів у рахунок кредиту на банківський рахунок споживача, включаючи використання реквізитів електронного платіжного засобу споживача (далі - кредитна операція), з урахуванням вимог пункту 9 розділу ІІ цього Положення, повинні містити номер особистого електронного платіжного засобу 6 споживача - сторони договору, з використанням реквізитів якого кредитодавець здійснює кредитну операцію, у форматі ХХХХ ХХ****** ХХХХ .
Крім того, Платіжна банківська картка містить захищені та притаманні лише конкретній особі обов`язкові реквізити, які дають змогу ідентифікувати платіжну систему та емітента. Надання Кредитору відомостей щодо захищеного номера банківської карти для здійснення переказу грошових коштів, які відомі лише Відповідачу, свідчить що попередньо (до зарахування коштів), сторонами були узгоджені всі істотні умови договору, в тому числі і спосіб здійснення перерахування кредитних коштів відповідно до умов кредитного договору.
З огляду на викладене вище, кредитні кошти Відповідачу перераховувалися за допомогою платіжного провайдера, що має відповідну ліцензію та у спосіб обумовлений умовами кредитного договору на банківську картку № НОМЕР_1 , що повною мірою відповідає вимогам чинного законодавства.
Так, укладаючи Кредитний договір, сторони, передбачили нарахування процентів на наступних умовах:
1.5.1.Стандартна процентна ставка становить 1,99 % в день та застосовується у межах строку кредиту, вказаного в п.1.4 цього Договору.
26.10.2023 Відповідач не здійснив оплату відсотків згідно з графіком платежів та не повернув основну суму кредиту.
Позивачем нараховано проценти за 116 календарних днів (28.05.2024 - 20.09.2024) в межах строку договору відповідно до наступного: 3000 грн.* 1,99 % = 59, 7 грн.*l16 календарних днів = 6 925,20 грн.
Згідно із п. 1.1. Договору факторингу № 27.05/24-Ф від 27.05.2024 року, за цим договором Фактор зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження Клієнта (ціна продажу) за плату, а Клієнт відступити Факторові Право грошової Вимоги, строк виконання зобов`язань за якою настав або виникне в майбутньому до третіх осіб - Боржників. включаючи суму основного зобов`язання (кредиту). плату за кредитом (плату за процентною ставкою), пеню за порушення грошових зобов`язань та інші платежі, право на одержання яких належить Клієнту.
Враховуючи те, що на момент укладання Договору факторингу № 27.05/24-Ф від 27.05.2024 року між ТОВ «Авентус Україна», як клієнтом, та ТОВ «ФК «Фінтраст Україна», як фактором, строк Договору №7106672 про надання споживчого кредиту від 26.09.2023 року не сплив, Позивачем було здійснено нарахування процентів за користування грошовими коштами за 116 календарних днів з 28.05.2024 року по 20.09.2024 року.
ПП. 3 п. 4.1. Кредитного договору передбачено, що ТОВ «Авентус Україна» має право укладати договори щодо відступлення права вимоги за Договором або договори факторингу з будь-якою третьою особою без окремої згоди Відповідача.
Враховуючи невиконання Відповідачем своїх боргових зобов`язань перед Кредитором 25 вересня 2023 року між ТОВ «Авентус Україна», як клієнтом, та Позивачем, як фактором, було укладено Договір факторингу № 27.05/24-Ф, згідно з умовами якого Клієнт відступив Фактору права грошової вимоги за Кредитним договором.
Про відступлення права грошової вимоги за Кредитним договором ТОВ «Авентус Україна» повідомило Відповідача шляхом направлення на електронну пошту ANATOLIJDMYТRENKO003@GMAIL.СОМ зазначену при укладенні Кредитного договору відповідного повідомлення.
Позивачем додано до позовної заяви належним чином оформлений витяг з даного реєстру, скільки сам реєстр боржників містить персональні дані інших осіб, розголошення яких суперечить положенням Закону України "Про захист персональних даних".
ТОВ «Фінансова компанія «Фінтраст Україна» є фінансовою установою, про що було отримано Свідоцтво про реєстрацію фінансової установи ФК № В0000495 від 21.01.2022 року, видане Національним банком України, має ліцензію на діяльність фінансової компанії для здійснення діяльності з надання коштів та банківських металів у кредит та надання послуг факторингу, яка була видана Національним банком України від 03.04.2024 року. На підставі зазначеного ТОВ «ФК «Фінтраст Україна» має право укладати договори факторингу.
Відповідно до п. 1.1. Договору Факторингу За цим договором Позивач (Фактор) зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження ТОВ «Авентус Україна» (Клієнта) (ціна продажу) за плату, а Клієнт відступити Факторові Право грошової Вимоги, строк виконання зобов`язань за якою настав або виникне в майбутньому до третіх осіб - Боржників, включаючи суму основного зобов`язання (кредиту), плату за кредитом (плату за процентною ставкою), пеню за порушення грошових зобов`язань та інші платежі, право на одержання яких належить Клієнту.
Згідно п. 1.2. Договору Факторингу Перехід від Клієнта (ТОВ «Авентус Україна») до Фактора (Позивача) Вимоги Заборгованості до боржників відбувається в момент підписання сторонами Акту прийому-передачі Реєстру Боржників згідно Додатку № 2, після чого Фактор (Позивач) стає кредитором по відношенню до боржників стосовно заборгованостей та набуває відповідні права Вимоги. Підписаний сторонами та скріплений їх печатками Акт прийому-передачі Реєстру Боржників (Копія додається) - підтверджує факт переходу від Клієнта до Фактора (Позивача) Права Вимоги Заборгованості та є невід`ємною частиною цього Договору.
Отже, до ТОВ «Фінансова компанія «Фінтраст Україна» відповідно до укладеного Договору факторингу № 27.05/24-Ф від 27.05.2024 року перейшло право грошової вимоги до Відповідача за Кредитним договором у розмірі: сума кредиту 3000 грн., сума процентів за користування кредитом - 5492,4 грн., всього 8492,4 грн.
Станом на дату звернення до суду заборгованість Відповідача по Кредитному договору перед Позивачем не сплачена і складає 3000 грн. - тіло кредиту та 5492,4 грн. - нараховані проценти, нараховані Позивачем проценти за 116 календарних днів - 6 925,20, всього - 15 417,60 грн.
Спір у справі виник із кредитних правовідносин та його вирішення регулюється нормами цивільного законодавства.
Частинами 1, 3 статті 512 ЦК України передбачено, що кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок, зокрема передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги). Кредитор у зобов`язанні не може бути замінений, якщо це встановлено договором або законом.
Відступлення права вимоги є договірною передачею вимог первісного кредитора новому кредиторові та відбувається на підставі укладеного між ними правочину, при цьому заміна кредитора саме у зобов`язанні допускається протягом усього часу існування зобов`язання, якщо це не суперечить договору та не заборонено законом.
Підпункт 5.1.3. передбачає, що товариство має право укладати договори щодо відступлення права вимоги за договором, або договір факторингу з будь-якою третьою особою без окремої згоди клієнта, але з обов`язковим повідомленням Клієнта про таке відступлення протягом 10 робочих днів з дати такого відступлення у спосіб, визначений частиною першою статті 25 Закону про кредитування, що забезпечить доведення до відома споживача такого факту.
Згідно зі статтею 516 ЦК України заміна кредитора у зобов`язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом. Якщо боржник не був письмово повідомлений про заміну кредитора у зобов`язанні, новий кредитор несе ризик настання несприятливих для нього наслідків. У цьому разі виконання боржником свого обов`язку первісному кредиторові є належним виконанням.
У частині другій статті 517 ЦК України передбачено, що боржник має право не виконувати свій обов`язок новому кредиторові до надання боржникові доказів переходу до нового кредитора прав у зобов`язанні.
Згідно зі статтею 1077 ЦК України за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов`язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника).
Статтею 1082 ЦК України визначено, що боржник зобов`язаний здійснити платіж факторові за умови, що він одержав від клієнта або фактора письмове повідомлення про відступлення права грошової вимоги факторові і в цьому повідомленні визначена грошова вимога, яка підлягає виконанню, а також названий фактор, якому має бути здійснений платіж.
Боржник має право вимагати від фактора надання йому в розумний строк доказів того, що відступлення права грошової вимоги факторові справді мало місце. Якщо фактор не виконає цього обов`язку, боржник має право здійснити платіж клієнтові на виконання свого обов`язку перед ним.
Виконання боржником грошової вимоги факторові відповідно до цієї статті звільняє боржника від його обов`язку перед клієнтом.
За змістом наведених положень закону, боржник, який не отримав повідомлення про передачу права вимоги іншій особі, не позбавляється обов`язку погашення заборгованості, а лише має право на погашення заборгованості первісному кредитору і таке виконання є належним. Неповідомлення боржника про зміну кредитора не звільняє його від обов`язку погашення кредиту взагалі.
Така правова позиція висловлена Верховним Судом України у справі № 6-979цс15.
Відповідно до ст. ст.526,527,530 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору і у встановлений строк відповідно до умов договору та вимог Закону. Договір є обов`язковим для виконання сторонами (ст. 629 ЦК України). Договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків (ч. 1ст. 626 ЦК України). Визначення поняття зобов`язання міститься у ч. 1ст. 509 ЦК України. Відповідно до цієї норми зобов`язання - це правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.
Таке визначення розкриває сутність зобов`язання як правового зв`язку між двома суб`єктами (сторонами), відповідно до якого на одну сторону покладено обов`язок вчинити певну дію (певні дії) чи утриматись від її (їх) здійснення; іншій стороні зобов`язання надано право, що кореспондує обов`язку першої. Обов`язками боржника та правами кредитора вичерпується зміст зобов`язання (ст. 510 ЦК України).
Відповідно до ч. 1 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти. Згідно з ст. 1049 ЦК України, позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику у строк та в порядку, що встановлені договором. В силу ч. 1 ст. 1048 ЦК України, позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором.
Згідно зі ст. 1050 ЦК України, якщо договором встановлений обов`язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася.
Так, одним із видів порушення зобов`язання є прострочення - невиконання зобов`язання в обумовлений сторонами строк.
Згідно з ст. ст.610,611,612 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання. У разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом. Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Частиною 1 ст. 627 ЦК України визначено, що відповідно до ст. 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.
Таким чином, 27.05.2024 за договором факторингу № 27.05/24-Ф позивач отримав право грошової вимоги до відповідача на суму 8492,40 грн, адже відповідно до розрахунку заборгованості здійсненому первісним кредитором ТОВ «Авентус Україна» загальна сума боргу ОСОБА_1 становила 8492,40 грн, що складається з заборгованості за основною сумою боргу - 3000,00 грн, заборгованості за відсотками - 5492,40 грн.
Судом встановлено, що відповідач не здійснював оплати заборгованості.
Окрім того, відповідно до умов кредитного договору № 7106672 від 26.09.2023, його строк становить 360 днів, та згідно графіку розрахунків, що є невід`ємною частиною договору, закінчується 20.09.2024 року.
Отже, станом на дату отримання прав вимоги за кредитним договором № 7106672 від 26.09.2023 позивачем до ОСОБА_1 , а саме 27.05.2024, строк кредиту ще тривав.
Згідно договору факторингу від 27.05.2024 ТОВ «Авентус Україна» за плату відступило, а ТОВ «Фінансова компанія «Фінтраст Україна» набуло право грошової вимоги, строк виконання зобов`язань за якою настав або виникне в майбутньому до третіх осіб - боржників включаючи суму основного зобов`язання (кредиту), плату за кредитом (плату за процентною ставкою), пеню за порушення грошових зобов`язань та інші платежі, право на одержання яких належить клієнтові.
Відповідно до розрахунку заборгованості здійсненому позивачем за договором № 7106672 від 26.09.2023 року про надання споживчого кредиту за 116 календарних дні, за стандартною процентною ставкою було нараховано 6925,20 грн відсотків за користування кредитними коштами в межах строку дії договору.
Таким чином, позивач здійснив самостійне нарахування відсотків за користування кредитом в межах строку кредитування та на умовах визначених кредитним договором № 7106672 від 26.09.2023.
З матеріалів справи також слідує, що сторони погодили умови кредитування, в тому числі кількість та розмір платежів, періодичність їх внесення, розмір процентної ставки, строк кредитування, дані обставини не заперечуються відповідачем.
Частиною 5 статті 8 Закону України «Про споживче кредитування» № 1734-VIII від 15.11.2016, в редакції змін, які набули чинності з 24.12.2023 визначено, що максимальний розмір денної процентної ставки, розрахованої відповідно до частини четвертої цієї статті, не може перевищувати 1 %.
Згідно умов договору та розрахунку заборгованості нарахування позивачемздійснювалися за денною відсотковою ставкою 1,99%.
Отже, нарахування відсотків здійснювалося за ставкою, що не відповідає вимогам Закону України «Про споживче кредитування».
Відповідно до наданого розрахунку заборгованості відсотки нараховувалися первісним кредитором та позивачем в межах строку кредитування, проте в порушення вимог чинного законодавства.
Відповідно до умов строк дії п. 1.4 Договору № 7106672 строк кредиту 360 днів: з 26.09.2023 року по 20.09.2024 року.
Станом на дату укладання Договору факторингу від 27.05.2024 року №27.05/24-Ф, строк дії Договору № 7106672 від 26.09.2023 року не закінчився.
А тому, в межах строку дії Договору, укладеного між Первісним кредитором та Відповідачем, ТОВ «ФК «Фінтраст Капітал» у період з 28.05.2024 року по 20.09.2024 року (116 календарних днів) повинно було бути здійснено нарахування процентів за стандартною процентною ставкою, у сумі 3480,00 грн. (3000 грн * 1,00% = 30,00 грн*116 календарних дні = 3480,00 грн.).
Також первісним кредитором не вірно застосовано процентну ставку, а тому відповідно не вірно нараховано відсотки на момент відступлення права вимог.
Отже, враховуючи положення ч.5 ст.8 Закону України «Про споживче кредитування» № 1734-VIII від 15.11.2016, в редакції змін, які набули чинності з 24.12.2023, з відповідача на користь позивача необхідно стягнути загальну суму заборгованості 11972,40 грн.., яка складається з тіла кредиту- 3000,00 грн., сума відсотків за користування кредиту- 5492,40 грн., нараховані позивачем відсотки за 116 календарних днів (3000 грн * 1,00% = 30,00 грн*116 календарних дні = 3480,00 грн.)- 3480,00 грн.
Оскільки відповідач доказів щодо часткового чи повного погашення заборгованості за кредитним договором суду не представив, з урахуванням наведеного, оцінивши зібрані по справі докази в їх сукупності, та, враховуючи факт невиконання ОСОБА_1 умов договору про надання коштів на умовах споживчого кредиту № 7106672 від 26.09.2023, суд приходить до висновку, що позов ТОВ «Фінансова компанія «Фінтраст Капітал» про стягнення заборгованості за кредитним договором слід задовольнити частково та стягнути з відповідача на користь позивача 11972,40 грн.., яка складається з тіла кредиту- 3000,00 грн., сума відсотків за користування кредиту- 5492,40 грн., нараховані позивачем відсотки за 116 календарних днів- 3480,00 грн.
Вирішуючи питання розподілу судових витрат, суд виходить з наступного.
Згідно з ч. 1 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
З матеріалів справи вбачається, що при зверненні до суду позивачем сплачено судовий збір у розмірі 2662,40 грн. Вказані кошти судового збору були зараховані до спеціального фонду державного бюджету України, що підтверджується наявною в матеріалах справи випискою про зарахування судового збору до спеціального фонду державного бюджету України.
Згідно позовних вимог позивач просив стягнути з відповідача заборгованість у загальній 15417,60 грн.
Суд дійшов висновку, що задоволенню підлягають позовні вимоги у розмірі 11972,40 грн.
Таким чином, пропорційність задоволених вимог становить 77,65 %.
Оскільки, вимоги позивача задоволено на 77,65 %, то сплачений судовий збір за пред`явлення позовної вимоги майнового характеру підлягає стягненню на користь позивача в сумі 2067,35 грн.
Щодо вимог позивача про стягнення з відповідача витрат на правничу допомогу в розмірі 10000,00 грн, суд зазначає наступне.
За змістом статті 137 ЦПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.
За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.
Для цілей розподілу судових витрат:
1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;
2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.
Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.
Відповідний висновок викладено в постанові КЦС ВС від 13.03.2025 у справі № 275/150/22, а саме, що зменшення суми судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу між сторонами, можливе виключно на підставі клопотання іншої сторони із обґрунтуванням недотримання вимог щодо співмірності витрат із складністю справи, обсягом і часом виконання робіт. Суд, керуючись принципами диспозитивності та змагальності, не має права вирішувати питання про зменшення суми судових витрат на професійну правову допомогу з власної ініціативи. Схожі за змістом висновки також містяться в постановах КГС ВС від 24 вересня 2020 року у справі № 904/3583/19, ВП ВС від 19 лютого 2020 року у справі № 755/9215/15-ц, КГС ВС від 03 жовтня 2019 року у справі № 922/445/19, ВС від 03 серпня 2022 року у справі № 487/4983/20, від 25 травня 2023 року у справі № 824/41/22, від 19 серпня 2024 року у справі № 713/1116/22, постановах КГС ВС від 03 жовтня 2019 року у справі № 922/445/19 та від 06 грудня 2019 року у справі № 910/353/19, від 25 травня 2021 року у справі № 910/7586/19, КЦС ВС від 24 січня 2022 року у справі № 757/36628/16-ц.
Отже, у розумінні умов частин четвертої-шостої статті 137 ЦПК України зменшення суми судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу, можливе винятково на підставі клопотання іншої сторони у разі доведення нею недотримання вимог стосовно співмірності витрат із складністю відповідної роботи, її обсягом та часом, витраченим на виконання робіт. Суд, ураховуючи принципи диспозитивності та змагальності, не може вирішувати питання про зменшення суми судових витрат на професійну правову допомогу, що підлягають розподілу, з власної ініціативи. Подібні висновки викладено у постанові Великої Палати Верховного Суду від 05 липня 2023 року у справі № 911/3312/21.
Відповідач заперечень щодо витрат на правову допомогу суду не подав.
Відповідно до частини третьої статті 141 ЦПК України при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує: чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялися.
Відповідно до частини восьмої статті 141 ЦПК України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.
Позивачем здійснено витрати на правову допомогу у сумі 10000,00 грн, що підтверджується договором про надання правової допомоги, свідоцтвом на право заняття адвокатською діяльністю Столітнього Михайла Миколайовича серії КС № 9422/10, копією ордеру про надання правової допомоги, акт прийому-передачі виконаних робіт (наданих послуг) згідно договору про надання правової допомоги.
Враховуючи обсяг наданих представником позивача - адвокатом Столітнім М.М. послуг, співмірність наданих адвокатом послуг та суми виплаченого гонорару, те що позов задоволено частково, а також те, що відповідач не надав заперечень та не просив зменшити розмір витрат на правову допомогу, суд дійшов висновку, що сума витрат на правничу допомогу, відповідає критеріям, що наведені вище, зокрема є дійсними, необхідними та розумними в частині їх розміру, відповідають складності справи та підтверджені належними та допустимими доказами.
Оскільки вимоги позивача задоволено на 77,65 %, то витрати на правову допомогу підлягають стягненню на користь позивача в сумі 7765,00 грн.
На підставі ст. ст. 512, 514, 526, 530, 549, 610-612, 629, 1048, 1050, 1054 ЦК України та керуючись ст. ст. 7, 12, 13, 81, 141, 263, 265, 279, 280-282 ЦПК України, суд
УХВАЛИВ:
Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Фінтраст Капітал» до ОСОБА_1 , про стягнення заборгованості за кредитним договором - задовольнити частково.
Стягнути із ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_3 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Фінтраст Капітал» суму заборгованості за договором № 7106672 про надання коштів на умовах споживчого кредиту від 26.09.2023, у загальному розмірі 11972,40 грн.
У задоволенні решти позовних вимог - відмовити.
Стягнути із ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_3 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Фінтраст капітал» понесені судові витрати за сплати судового збору у розмірі 2067,35 грн.
Стягнути із ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_3 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Фінтраст капітал» судові витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 7765,00 грн.
Роз`яснити відповідачу, що заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду. Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.
У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене у загальному порядку, встановленому цим Кодексом. У цьому разі строк на апеляційне оскарження рішення починає відраховуватися з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.
Позивач має право оскаржити заочне рішення в загальному порядку, встановленому ЦПК України.
Заочне рішення може бути оскаржено протягом тридцяти днів до Полтавського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги безпосередньо до суду апеляційної інстанції.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження.
Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Відповідачу направити копію заочного рішення в порядку, передбаченому статтею 272 ЦПК України, протягом двох днів з дня його складення у повному обсязі.
Суддя: Т. О. Зуб
Судове рішення № 141166927, Полтавський районний суд Полтавської області було прийнято 02.11.2026. Форма судочинства - Цивільне, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти необхідні відомості про це судове рішення. Ми пропонуємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних включає повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам легко знаходити необхідні відомості.
Це рішення відноситься до справи № 554/11178/26. Фірми, які зазначені в тексті цього судового документа: