Рішення № 141164861, 03.11.2026, Збаразький районний суд Тернопільської області

Справа № 598/372/26

провадження № 2/598/389/2026

РІШЕННЯ

іменем України

"03" листопада 2026 р. Збаразький районний суд Тернопільської області в складі: головуючого суду Левків А.І.

при секретарі Бумбі М.І.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Збаражі справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання права власності на земельну ділянку для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд,

встановив:

До суду звернулась ОСОБА_1 з позовом до ОСОБА_2 про визнання права власності на земельну ділянку для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд.

Зокрема, позивачка просить визнати за нею право власності на земельну ділянку для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка) кадастровий номер 6122480700:02:002:0313, площею 0,25 га, яка розташована по АДРЕСА_1 .

Свої вимоги позивачка мотивує тим, що 14 грудня 2001 року ОСОБА_3 та ОСОБА_1 уклали договір дарування житлового будинку з надвірними будівлями, що розташований по АДРЕСА_1 . Земельну ділянку під будинком позивачка на себе не переоформила, хоча постійно нею користується. На даний час ОСОБА_3 померла, а тому позивачка звернулась до суду із даним позовом в порядку ст. 120 ЗК України, оскільки вона є власником житлового будинку, а тому до неї переходить присадибна земельна ділянка.

Ухвалою суду від 26 травня 2026 року по даній справі було замінено первісного відповідача Вишнівецьку селищну раду на належного ОСОБА_2 , яка є спадкоємцем після смерті ОСОБА_3 ..

Позивач в судове засідання не з`явився, однак від її представника на адресу суду надійшла заява про розгляд справи без його участі, позов підтримує.

Відповідачка в судове засідання не з`явилась. На адресу суду повернулись листи із судовими повістками із відміткою, що адресат відсутній за місцем реєстрації. Відповідно до вимог ст. 128 ЦПК України, відповідачка ОСОБА_2 вважається такою, що судова повістка їй вручена належним чином. Про причини неявки суд не повідомила. Відзив на позов не подала.

Судом встановлено наступне.

ОСОБА_1 є власником жилого будинку, що розташований по АДРЕСА_1 , на підставі договору дарування від ОСОБА_3 укладеного 14 грудня 2001 року (а.с.9, 10, 18).

Власником земельної ділянки під вказаним житловим будинком площею 0,25 га для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд, кадастровий номер 6122480700:02:002:0313, що розташована за вказаною адресою є ОСОБА_3 , що підтверджується Державним актом на право власності на землю та Витягом з Державного земельного кадастру про земельну ділянку (а.с. 11-18).

Згідно інформаційної довідки зі Спадкового реєстру ОСОБА_3 померла ІНФОРМАЦІЯ_1 . Після її смерті видано свідоцтва про на спадщину її дочці ОСОБА_2 на земельні ділянки, однак на спірну земельну ділянку свідоцтво про право на спадщину не видавалось.

Статтею 4 ЦПК України передбачено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав.

Відповідно до ст. 5 ЦПК України, здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.

Відповідно до ст. 12 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін.

Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом.

Кожна сторона повинна довести ті обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Згідно ст.13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбаченому цим Кодексом випадках.

Відповідно до ст.81 ЦПК України кожна із сторін зобов`язана довести ті обставини на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Докази подаються сторонами.

Суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи.

Згідно ч.2 ст. 83 ЦПК України позивач, особи, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб, повинні подати докази разом з поданням позовної заяви.

Відповідно до ст. 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Відповідно до ст. 377 ЦК України до особи, яка набула право власності на об`єкт нерухомого майна (житловий будинок (крім багатоквартирного), іншу будівлю або споруду), об`єкт незавершеного будівництва, право власності на який зареєстровано у визначеному законом порядку, або частку у праві спільної власності на такий об`єкт, одночасно переходить право власності (частка у праві спільної власності) або право користування земельною ділянкою, на якій розміщений такий об`єкт, без зміни її цільового призначення в обсязі та на умовах, встановлених для відчужувача (попереднього власника) такого об`єкта, у порядку та на умовах, визначених Земельним кодексом України.

Згідно ст. 120 ЗК України у разі набуття права власності на об`єкт нерухомого майна (жилий будинок (крім багатоквартирного), іншу будівлю або споруду), об`єкт незавершеного будівництва, розміщений на земельній ділянці (крім земель державної, комунальної власності), право власності на таку земельну ділянку одночасно переходить від відчужувача (попереднього власника) такого об`єкта до набувача такого об`єкта без зміни її цільового призначення. У разі якщо відчужувачу (попередньому власнику) такого об`єкта належала частка у праві спільної власності на земельну ділянку, до набувача цього об`єкта переходить право власності на таку частку. При вчиненні правочину, що передбачає перехід права власності на зазначений об`єкт, мають дотримуватися вимоги частини шістнадцятої цієї статті.

Враховуючи наведене, дослідивши матеріали справи, суд вважає, що даний позов підлягає задоволенню, оскільки позивачка, як власник житлового будинку, має право на земельну ділянку, що розташована під ним.

На підставі наведеного та керуючись ст.ст. 4, 12, 89, 223, 263-265, 273 ЦПК України, суд,

ухвалив:

Позов задовольнити.

Визнати за ОСОБА_1 (адреса проживання: АДРЕСА_1 ) право власності на земельну ділянку для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка) кадастровий номер 6122480700:02:002:0313, площею 0,25 га, яка розташована по АДРЕСА_1 .

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Тернопільського апеляційного суду через Збаразький районний суд Тернопільської області протягом тридцяти днів з дня його складання.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення складено 03 листопада 2026 року.

СУДДЯ Андрій ЛЕВКІВ