Єдиний державний реєстр судових рішень Справа № 364/1079/26
Провадження № 2/364/782/26
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
02 листопада 2026 року року Володарський районний суд Київської області, в складі:
головуючого судді Ткаченка О.В.,
за участі секретаря Бондаренко Л.С.,
розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням без виклику сторін (у письмовому провадженні) цивільну справу за позовом
ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «КИЇВСЬКА ОБЛАСНА ЕНЕРГОПОСТАЧАЛЬНА КОМПАНІЯ», адреса: 08132, м. Вишневе, вул. Київська, 8-В, поштова адреса: 03056, м. Київ, вул. Боушагівська, 97-6, № тел. (044) 247-10-77, ел. адреса: www.koec.com.ua, адреса електронної пошти: kanc@koec. com. uа, наявний електронний кабінет в підсистемі електронний суд,
представник позивача - Кричевський Віталій Володимирович, РНОКПП НОМЕР_1 , (свідоцтво про право на зайняття адвокатською діяльністю серія СКЛІ 5200/10 від 28.08.2014року, довіреність №159 від 01.04.2026 року), адреса: 09117, Київська область, м. Біла Церква, вул. Млинова , 21/2, № тел. НОМЕР_2 , ел. пошта: ІНФОРМАЦІЯ_1 , наявний електронний кабінет в підсистемі електронний суд,
до ОСОБА_1 , адреса проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_3 , № тел.: НОМЕР_4 ,
про стягнення заборгованості з оплати електричної енергії,
встановив:
Позивач ТОВ «КИЇВСЬКА ОБЛАСНА ЕНЕРГОПОСТАЧАЛЬНА КОМПАНІЯ» звернулося до Володарського районного суду Київської області із позовною заявою до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості з оплати електричної енергії . позовна заява мотивована тим, що ТОВ «КИЇВСЬКА ОБЛАСНА ЕНЕРГОПОСТАЧАЛЬНА КОМПАНІЯ» створена Приватним акціонерним товариством «Київобленерго» на виконання вимог Закону України «Про ринок електричної енергії» щодо відокремлення оператора системи розподілу від постачання електричної енергії та отримало ліцензію на право провадження господарської діяльності з постачання електричної енергії споживачу, що підтверджується постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг від 14.06.2018 р. №429. Починаючи з 01.01.2019 р. ТОВ «КИЇВСЬКА ОБЛАСНА ЕК» виконує функції постачальника універсальних послуг в Київській області.
Відповідно до ч. 4 ст. 63 Закону Позивач як постачальник універсальних послуг здійснює постачання електричної енергії у порядку, визначеному правилами роздрібного ринку, та на умовах договору постачання універсальних послуг. Договір про постачання універсальних послуг є публічним договором приєднання та розробляється постачальником універсальної послуги на підставі типового договору, форма якого затверджується Регулятором. Постачальник універсальних послуг розміщує договір постачання універсальних послуг на своєму офіційному веб-сайті. Відповідно до п.п. 3.1.7. п. 3.1. ПРРЕЕ. Договір між електропостачальником та споживачем укладається, як правило, шляхом приєднання споживача до розробленого електропостачальником договору на умовах комерційної пропозиції, опублікованої електропостачальником. У відповідності до пункту 13 розділу «Прикінцеві та перехідні положення» Закону фактом приєднання споживача до умов договору постачання універсальних послуг (акцептування договору) є вчинення споживачем будь-яких дій. що засвідчують його бажання укласти договір, зокрема надання підписаної заяви про приєднання, оплата рахунка постачальника універсальної послуги та/або факт споживання електричної енергії.
На виконання постанови НКРЕКП від 26.10.2018 № 1268 «Про затвердження Методичних рекомендацій щодо передачі даних побутових та малих непобутових споживачів постачальнику електричної енергії, на якого відповідно до Закону України «Про ринок електричної енергії» покладається виконання функції універсальної послуги на закріпленій території. ПрАТ "ДТЕККИЇВСЬКІ РЕГІОНАЛЬНІ ЕЛЕКТРОМЕРЕЖІ» (попередня назва ПрАТ «КИЇВОБЛЕНЕРГО») були передані ТОВ «КИЇВСЬКА ОБЛАСНА ЕК» дані про Споживача, у форматі «xls». Відповідно до п. 13 розділу XVII «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про ринок електричної енергії». - передача постачальнику універсальних послуг персональних даних побутових та малих непобутових споживачів під час здійснення заходів з відокремлення оператора системи розподілу не потребує отримання згоди та повідомлення таких споживачів про передачу персональних даних і вважається такою, що здійснена в загальносуспільних інтересах з метою забезпечення постачання електричної енергії споживачам.
На підставі отриманої інформацію від ПрАТ "ДТЕК КИЇВСЬКІ РЕГІОНАЛЬНІ ЕЛЕКТРОМЕРЕЖІ» (попередня назва ПрАТ «КИЇВОБЛЕНЕРГО») було відкрито особовий рахунок № НОМЕР_5 на ім`я ОСОБА_1 , об`єкт постачання за адресою: АДРЕСА_2 .
В силу п. ІЗ розділу XVII «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про ринок електричної енергії» та п. 8 Постанови ГІКРЕКП від 14.03.2018 р. №312, враховуючи факт споживання електричної енергії між ОСОБА_1 та ТОВ «КИЇВСЬКА ОБЛАСНА ЕК» укладено Договір про постачання електричної енергії постачальником універсальних послуг № 400289130 від 01.01.2019 року, шляхом приєднання до умов публічного договору про постачання електричної енергії постачальником універсальних послуг. Об`єкт постачання електричної енергії - АДРЕСА_1 .
Цей Договір є публічним договором приєднання, який встановлює порядок та; умови постачання електричної енергії виключно побутовим та малим непобутовим споживачам постачальником універсальних послуг та укладається сторонами з урахуванням статей 633. 634. 641. 642 Цивільного кодексу України шляхом приєднання споживача до цього Договору. Умови цього Договору є однаковими для всіх споживачів.
Договір про постачання електричної енергії постачальником універсальної послуги розміщено на офіційному веб-сайті ТОВ «КИЇВСЬКА ОБЛАСНА ЕК». Статтею 13 Закону України "Про житлово-комунальні послуги" визначено, що електропостачання належить до житлово-комунальних послуг.
Боржник в силу положень Закону України є споживачем послуг з електропостачання та зобов 'язании їх оплачувати. Станом на момент звернення до суду сума заборгованості Відповідача за спожиту електричну енергію (активна енергія/основний борг) становить 82 070,48 грн.
П.п.1 п.9.2 Договору передбачено, що у разі порушення Споживачем строків оплати за цим Договором. Постачальник має право вимагати відшкодування збитків. Споживач сплачує за вимогою Постачальника збитки у розмірі, що визначається цим Договором та зазначається в комерційній пропозиції, яка є Додатком №3 до цього Договору. Відповідно до положень Комерційної пропозиції «ПОБУТ», яка є Додатком № 3 до Договору пеня та/або штраф встановлений у розмір подвійної облікової ставки Національного банку України (НБУ). Споживач також зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індесу інфляції та трьох процентів річних за весь час прострочення. Нарахування штрафних санкцій було проведено з 21.06.2025 року ( наступний день за останнім днем розрахунку по спожитій електричній енергії за травень місяць 2025 року згідно виставленого рахунку) по 01.09.2026 року (за правом вибору Позивача в межах передбачених законодавством України) на підставі викладеного ТОВ «КИЇВСЬКА ОБЛАСНА ЕК» просить суд стягнути з ОСОБА_1 борг в сумі 91 291 (дев`яносто одна тисяча двісті дев`яносто одна) гривня 61 копійок, що становить : заборгованість за спожиту електричну енергію в сумі - 82 070,48 грн.; 3% річних в розмірі 2 954,54 грн.; інфляційні втрати в розмірі 6 266,59 грн. та судові витрати зі сплати судового збору у розмірі 3 328, 00 грн.
Ухвалою судді Володарського районного суду Київської області від 30.09.2026 року відкрито провадження у справі, та призначено справу до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження, без виклику сторін з повідомленням сторін, за наявними у справі матеріалами на 02.11.2026 року.
Відповідно до правил ст. 274 ЦПК України у порядку спрощеного позовного провадження розглядаються малозначні справи. Частина 2 даної статті вказує, що у порядку спрощеного позовного провадження може бути розглянута будь-яка інша справа, віднесена до юрисдикції суду, за винятком справ, зазначених у частині четвертій цієї статті. При вирішенні питання про розгляд справи в порядку спрощеного або загального позовного провадження суд враховує: 1) ціну позову; 2) значення справи для сторін.
Згідно зі ст. 279 ЦПК України розгляд справи у порядку спрощеного позовного провадження здійснюється судом за правилами, встановленими цим Кодексом для розгляду справи в порядку загального позовного провадження, з особливостями, визначеними у цій главі.
Суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.
Клопотання про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням сторін відповідач має подати в строк для подання відзиву, а позивач - разом з позовом або не пізніше п`яти днів з дня отримання відзиву. При розгляді справи у порядку спрощеного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи, а у випадку розгляду справи з повідомленням (викликом) учасників справи - також заслуховує їх усні пояснення та показання свідків.
Відповідно до ч. 6 ст. 128 ЦПК України судова повістка, а у випадках, встановлених цим Кодексом, разом з копіями відповідних документів надсилається на офіційну електронну адресу відповідного учасника справи, у випадку наявності у нього офіційної електронної адреси або разом із розпискою рекомендованим листом з повідомленням про вручення у випадку, якщо така адреса відсутня, або через кур`єрів за адресою, зазначеною стороною чи іншим учасником справи.
Згідно п. 2 ч. 7 ст. 128 ЦПК України у разі ненадання учасниками справи інформації щодо їх адреси судова повістка надсилається: фізичним особам, які не мають статусу підприємців, - за адресою їх місця проживання чи місця перебування, зареєстрованою у встановленому законом порядку.
Заяв із запереченнями проти розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження до суду не надходило.
Відповідач не скористалася своїм правом і не направила до суду відзиву на позов.
Статтею 6 Конвенції про захист прав і основоположних свобод людини, ратифікованої Законом України від 17 липня 1997 року №475/97-ВР, гарантовано кожній фізичній або юридичній особі право на розгляд судом протягом розумного строку цивільної, кримінальної, адміністративної або господарської справи, а також справи про адміністративне правопорушення, у якій вона є стороною.
Крім того, як наголошує у своїх рішеннях Європейський суд з прав людини, сторона, яка задіяна в ході судового розгляду, зобов`язана з розумним інтервалом часу сама цікавитись провадженням у її справі, добросовісно користуватись належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов`язки.
В рішенні Європейського суду з прав людини від 08.11.2005 року у справі «Смірнов проти України», відповідно до якого в силу вимог ч. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, обов`язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмету спору. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи, є порушенням ч. 1 ст. 6 даної Конвенції.
У рішенні ЄСПЛ від 03.04.2008 року у справі «Пономарьов проти України» Суд вказав, що сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження.
Згідно ч. 2 ст. 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.
Суд, ознайомившись із позовною заявою, розглянувши матеріали справи, взявши до уваги позицію позивача викладену у позові, дослідивши письмові докази, вважає, що позов підлягає задоволенню.
Суд, дослідивши матеріали справи, приходить до висновку проте, що позовні вимоги ТОВ«КИЇВСЬКА ОБЛАСНА ЕК» підлягають задоволенню з наступних підстав.
Згідно з ч. 1 ст. 2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизначених або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.
Відповідно до ч. 1 ст. 5 ЦПК України здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.
Відповідно до ч. 1ст. 19 ЦПК України суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи, що виникають з цивільних, земельних, трудових, сімейних, житлових та інших правовідносин, крім справ, розгляд яких здійснюється в порядку іншого судочинства.
Судом встановлені наступні обставини та спірні їм правовідносини.
Встановлено, що ТОВАРИСТВО З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «КИЇВСЬКА ОБЛАСНА ЕНЕРГОПОСТАЧАЛЬНА КОМПАНІЯ» створена Приватним акціонерним товариством «Київобленерго» на виконання вимог Закону України «Про ринок електричної енергії» щодо відокремлення оператора системи розподілу від постачання електричної енергії та отримало ліцензію на право провадження господарської діяльності з постачання електричної енергії споживачу, що підтверджується постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг від 14.06.2018 р. №429. (копія додається)
А отже, починаючи з 01.01.2019 р. (тобто з дня запровадження нового ринку електричної енергії), ТОВ «КИЇВСЬКА ОБЛАСНА ЕК» виконує функції постачальника універсальних послуг в Київській області.
Відповідно до ч. 4 ст. 63 Закону Позивач як постачальник універсальних послуг здійснює постачання електричної енергії у порядку, визначеному правилами роздрібного ринку, та на умовах договору постачання універсальних послуг. Договір про постачання універсальних послуг є публічним договором приєднання та розробляється постачальником універсальної послуги на підставі типового договору, форма якого затверджується Регулятором. Постачальник універсальних послуг розміщує договір постачання універсальних послуг на своєму офіційному веб-сайті. !
Відповідно до п.п. 3.1.7. п. 3.1. ПРРЕЕ. Договір між електропостачальником та споживачем укладається, як правило, шляхом приєднання споживача до розробленого електропостачальником договору на умовах комерційної пропозиції, опублікованої електропостачальником.
У відповідності до пункту 13 розділу «Прикінцеві та перехідні положення» Закону фактом приєднання споживача до умов договору постачання універсальних послуг (акцептування договору) є вчинення споживачем будь-яких дій. що засвідчують його бажання укласти договір, зокрема надання підписаної заяви про приєднання, оплата рахунка постачальника універсальної послуги та/або факт споживання електричної енергії.
На виконання постанови НКРЕКП від 26.10.2018 № 1268 «Про затвердження Методичних рекомендацій щодо передачі даних побутових та малих непобутових споживачів постачальнику електричної енергії, на якого відповідно до Закону України «Про ринок електричної енергії» покладається виконання функції універсальної послуги на закріпленій території. ПрАТ «ДТЕККИЇВСЬКІ РЕГІОНАЛЬНІ ЕЛЕКТРОМЕРЕЖІ» (попередня назва ПрАТ «КИЇВОБЛЕНЕРГО») були передані ТОВ «КИЇВСЬКА ОБЛАСНА ЕК» дані про Споживача, у форматі «xls».
Відповідно до п. 13 розділу XVII «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про ринок електричної енергії». - передача постачальнику універсальних послуг персональних даних побутових та малих непобутових споживачів під час здійснення заходів з відокремлення оператора системи розподілу не потребує отримання згоди та повідомлення таких споживачів про передачу персональних даних і вважається такою, що здійснена в загальносуспільних інтересах з метою забезпечення постачання електричної енергії споживачам.
На підставі отриманої інформацію від ПрАТ «ДТЕК КИЇВСЬКІ РЕГІОНАЛЬНІ ЕЛЕКТРОМЕРЕЖІ» (попередня назва ПрАТ «КИЇВОБЛЕНЕРГО») було відкрито особовий рахунок № НОМЕР_5 на ім`я ОСОБА_1 , об`єкт постачання за адресою: АДРЕСА_2 .
В силу п. 1З розділу XVII «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про ринок електричної енергії» та п. 8 Постанови ГІКРЕКП від 14.03.2018 р. №312, враховуючи факт споживання електричної енергії між ОСОБА_1 та ТОВ «КИЇВСЬКА ОБЛАСНА ЕК» укладено Договір про постачання електричної енергії постачальником універсальних послуг № 400289130 від 01.01.2019 року, шляхом приєднання до умов публічного договору про постачання електричної енергії постачальником універсальних послуг. Об`єкт постачання електричної енергії - АДРЕСА_1 .
Цей Договір є публічним договором приєднання, який встановлює порядок та; умови постачання електричної енергії виключно побутовим та малим непобутовим споживачам постачальником універсальних послуг та укладається сторонами з урахуванням статей 633, 634, 641, 642 Цивільного кодексу України шляхом приєднання споживача до цього Договору. Умови цього Договору є однаковими для всіх споживачів.
Договір про постачання електричної енергії постачальником універсальної послуги розміщено на офіційному веб-сайті ТОВ «КИЇВСЬКА ОБЛАСНА ЕК».
Відповідно до статті 56 Закону договір постачання електричної енергії споживачу укладається між електропостачальником та споживачем та передбачає постачання всього обсягу фактичного споживання електричної енергії споживачем у певний період часу одним електропостачальником.
У відповідності до п. 62 ч. 1 статті І Закону та п. 1.1.12 ПРРЕЕ, Відповідач є побутовим споживачем - індивідуальним побутовим споживачем (фізична особа, яка використовує електричну енергію для забезпечення власних побутових потреб, що не включають професійну та/або господарську діяльність).
Роздрібні тарифи для побутових споживачів (населенню) встановлені постановою Кабінету Міністрів України від 5 червня 2019 р. №483 «Про затвердження Положення про покладення спеціальних обов`язків на учасників ринку електричної енергії для забезпечення загальносуспільних інтересів у процесі функціонування ринку електричної енергії».
Відповідно до ст. 714 Цивільного кодексу України, за договором постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу одна сторона (постачальник) зобов`язується надавати другій стороні (споживачеві, абонентові) енергетичні та інші ресурси, передбачені договором, а споживач (абонент) зобов`язується оплачувати вартість прийнятих ресурсів та дотримуватись передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного та іншого обладнання. За загальним правилом, договір укладається шляхом пропозиції однієї сторони укласти договір (оферти) і прийняття пропозиції (акцепту) другою стороною (ч. 2 ст. 638 ЦК України). Відповідно до п.п. 3.1.7. п. 3.1. Правил НКРЕКП. Договір між електропостачальником та споживачем укладається, як правило, шляхом приєднання споживача до розробленого електропостачальником договору на умовах комерційної пропозиції, опублікованої електропостачальником. У разі офіційного оприлюднення комерційної пропозиції електропостачальник не має права відмовити споживачу у приєднанні до договору на умовах цієї комерційної пропозиції, якщо технічні засоби вимірювання та обліку електричної енергії забезпечують виконання сторонами умов комерційної пропозиції.
Статтею 1 Закону України "Про житлово-комунальні послуги" встановлено, що житлово- комунальні послуги - результат господарської діяльності, спрямованої на забезпечення умов проживання та перебування осіб у жилих і нежилих приміщеннях, будинках і спорудах, комплексах будинків і споруд відповідно до нормативів, норм, стандартів, порядків і правил.
Статтею 13 Закону України "Про житлово-комунальні послуги" визначено, що електропостачання належить до житлово-комунальних послуг.
Отже, Боржник в силу положень Закону України є споживачем послуг з електропостачання та зобов 'язании їх оплачувати.
Договір про постачання електричної енергії постачальником універсальної послуги розміщено на офіційному веб-сайті ТОВ «КИЇВСЬКА ОБЛАСНА ЕК». Статтею 13 Закону України "Про житлово-комунальні послуги" визначено, що електропостачання належить до житлово-комунальних послуг.
Боржник в силу положень Закону України є споживачем послуг з електропостачання та зобов 'язании їх оплачувати. Станом на момент звернення до суду сума заборгованості Відповідача за спожиту електричну енергію (активна енергія/основний борг) становить 82 070,48 грн.
П.п.1 п.9.2 Договору передбачено, що у разі порушення Споживачем строків оплати за цим Договором. Постачальник має право вимагати відшкодування збитків. Споживач сплачує за вимогою Постачальника збитки у розмірі, що визначається цим Договором та зазначається в комерційній пропозиції, яка є Додатком №3 до цього Договору. Відповідно до положень Комерційної пропозиції «ПОБУТ», яка є Додатком № 3 до Договору пеня та/або штраф встановлений у розмір подвійної облікової ставки Національного банку України (НБУ). Споживач також зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індесу інфляції та трьох процентів річних за весь час прострочення. Нарахування штрафних санкцій було проведено з 21.06.2025 року ( наступний день за останнім днем розрахунку по спожитій електричній енергії за травень місяць 2025 року згідно виставленого рахунку) по 01.09.2026 року (за правом вибору Позивача в межах передбачених законодавством України).
Статтею 46 Закону України «Про ринок електричної енергії» встановлено, що Оператор системи розподілу, зокрема, забезпечує комерційний облік відповідно до цього Закону, правил ринку та кодексу комерційного обліку, інших нормативно-правових актів та нормативних документів, що регулюють функціонування ринку електричної енергії.
Пунктом 2.3.1 1. ПРРЕЕ встановлено, що комерційний облік на роздрібному ринку електричної енергії організовується адміністратором комерційного обліку та здійснюється постачальниками послуг комерційного обліку відповідно до вимог Закону України «Про ринок електричної енергії». Кодексу комерційного обліку та цих Правил. Постачальник послуг комерційного обліку забезпечує зняття показів засобів вимірювальної техніки відповідно до Кодексу комерційного обліку (п| 2.3.14. ПРРЕЕ).
Принципи організації комерційного обліку електричної енергії на ринку електричної енергії України, права та обов`язки сторін стосовно організації комерційного обліку електричної енергії та отримання точних і достовірних даних комерційного обліку для здійснення комерційних розрахунків визначаються Кодексом комерційного обліку електричної енергії, затвердженим Постановою НКРЕКП від 14.03.2018 року №31 1 (далі - ККОЕЕ).
Відповідно до пп. 6.1. п. 6. Розділу XIII «Перехідні положення» ККОЕЕ обсяги спожитої електричної енергії визначаються за розрахунковий період, який становить один місяць. Зчитування показів лічильника провадиться постачальником послуг комерційного обліку та/або оператором мережі, та/або споживачем щомісяця відповідно до умов договору.
Згідно пп. 7.1. п 7. Розділу XIII «Перехідні положення» ККОЕЕ до моменту запуск) інформаційного обміну між учасниками ринку через центральну інформаційно - комунікаційну платформу визначення обсягів електричної енергії для поточних розрахунків на ринку виконують оператори електричної мережі.
Позивач зазначає, що ТОВ «КИЇВСЬКА ОБЛАСНА ЕК» не здійснює функції з обліку електричної та не визначає обсяги спожитої електричної енергії Споживачами. В силу покладених на електропостачальника функцій та обов`язків, Позивач не здійснює фіксацію (зйом) показників електролічильників та особисто не визначає обсяг проданої електричної енергії споживачам. Пунктом 4.3. ПРРЕЕ встановлено, що дані, необхідні для формування платіжних документів, у тому числі щодо обсягів електричної енергії, надаються учасникам роздрібного ринку адміністратором комерційного обліку в порядку, встановленому Кодексом комерційного обліку.
Позивач зазначає, що у відповідності до п. 4.3. ПРРЕЕ. Приватне акціонерне товариство "ДТЕК КИЇВСЬКІ РЕГІОНАЛЬНІ ЕЛЕКТРОМЕРЕЖІ» (попередня назва ПрАТ «КИЇВОБЛЕНЕРГО») (оператор системи розподілу та адміністратор комерційного обліку) було надано ТОВ «КИЇВСЬКА ОБЛАСНА ЕК» інформацію про обсяг спожитої (розподіленої) електричної енергії Відповідачем.
Відповідно до ст. 509 ЦК України зобов`язанням є правовідношення, в яком булонарахованоу одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов`язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.
За змістом ст. 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.
Відповідно до ч. 1 ст. 633 ЦК України публічним є договір, в якому одна сторона - підприємець взяла на себе обов`язок здійснювати продаж товарів, виконання робіт або надання послуг кожному, хто до неї звернеться (роздрібна торгівля, перевезення транспортом загального користування, послуги зв`язку, медичне, готельне, банківське обслуговування тощо).
За змістом ст. 634 цього Кодексу договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.
Відповідно до ст. 714 ЦК України за договором постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу одна сторона (постачальник) зобов`язується надавати другій стороні (споживачеві, абонентові) енергетичні та інші ресурси, передбачені договором, а споживач (абонент) зобов`язується оплачувати вартість прийнятих ресурсів та дотримуватись передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного та іншого обладнання. До договору постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, положення про договір поставки, якщо інше не встановлено законом або не випливає із суті відносин сторін. Законом можуть бути передбачені особливості укладення та виконання договору постачання енергетичними та іншими ресурсами.
Згідно з ч. 3 ст. 58 Закону України «Про ринок електричної енергії» споживач зобов`язаний, зокрема, сплачувати за електричну енергію та надані йому послуги відповідно до укладених договорів.
Відповідно до ст.ст. 610, 614 ЦК України, порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання). Особа, яка порушила зобов`язання, несе відповідальність за наявності її вини (умислу або необережності), якщо інше не встановлено договором або законом.
Відповідно до ст. 526 ЦК України, зобов`язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Відповідно до ч. 1 ст. 530 ЦК України якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Відповідно до ч. 1 ст. 599 ЦК України зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.
Відповідно до ст. 629 ЦК України договір є обов`язковим для виконання сторонами.
Відповідно до ч. 1 ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання.
Відповідно до ст. 77 Закону України «Про ринок електричної енергії», учасники ринку, які порушили нормативно-правові акти, що регулюють функціонування ринку електричної енергії, несуть відповідальність згідно із законом: цивільну, адміністративну і кримінальну. Правопорушенням в електроенергетиці є: крадіжка електричної енергії, самовільне підключення до об`єктів електроенергетики, споживання електричної енергії без приладів обліку, у тому числі порушення правил користування електричною енергією.
Верховний Суд України в своїй постанові від 20 квітня 2016 року у справі № 6-2951цс15 зазначив, що у частині першій статті 19 Закону «Про житлово-комунальні послуги» передбачено, що відносини між учасниками договірних відносин у сфері житлово-комунальних послуг здійснюються виключно на договірних засадах, проте відповідно до пункту 1 частини першої статті 20 цього Закону споживач має право, зокрема, одержувати вчасно та відповідної якості житлово-комунальні послуги згідно із законодавством та умовами договору на надання житлово-комунальних послуг. Такому праву прямо відповідає визначений пунктом 5 частини третьої статті 20 вказаного Закону обов`язок споживача оплачувати житлово-комунальні послуги у строки, встановлені договором або законом. Таким чином, згідно із зазначеними нормами закону споживачі зобов`язані оплатити житлово-комунальні послуги, якщо вони фактично користувалися ними. Факт відсутності договору про надання житлово-комунальних послуг сам по собі не може бути підставою для звільнення споживача від оплати послуг у повному обсязі. Верховний Суд погоджується з тим, що відсутність укладеного договору з постачальником не звільняє відповідача від обов`язку оплачувати надані йому послуги. Поряд із цим вказаний обов`язок виникає лише у разі отримання споживачем певних послуг. Отже, питання щодо фактичного користування житлово-комунальними послугами входить до предмета доказування у справі та має істотне значення для її правильного вирішення.
Аналогічний правовий висновок викладено у постанові Верховного Суду від 14.02.2018 року у справі № 462/6393/15-ц.
Згідно із практикою Європейського суду з прав людини за своєю природою змагальність судочинства засновується на диференціації процесуальних функцій і відповідно правомочностей головних суб`єктів процесуальної діяльності цивільного судочинства суду та сторін (позивача та відповідача). Диференціація процесуальних функцій об`єктивно призводить до того, що принцип змагальності відбиває властивості цивільного судочинства у площині лише прав та обов`язків сторін. Це дає можливість констатувати, що принцип змагальності у такому розумінні урівноважується з принципом диспозитивності та, що необхідно особливо підкреслити, із принципом незалежності суду. Він знівельовує можливість суду втручатися у взаємовідносини сторін завдяки збору доказів самим судом. У процесі, побудованому за принципом змагальності, збір і підготовка усього фактичного матеріалу для вирішення спору між сторонами покладається законом на сторони. Суд тільки оцінює надані сторонам матеріали, але сам жодних фактичних матеріалів і доказів не збирає.
Відповідно до ч. 3 ст. 11 ЦК України цивільні права та обов`язки можуть виникати безпосередньо з актів цивільного законодавства.
Відповідно до ч. 3 ст. 12 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Одним із принципів цивільного судочинства є диспозитивність, який полягає у тому, що суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом (ст. 13 ЦПК України).
Згідно з ч. 1 ст. 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, які мають значення для вирішення справи.
Частиною 2 статті 77 ЦПК України встановлено, що предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухвалені судового рішення.
Відповідно до ст. 81 ЦПК України на сторін покладено обов`язок доказування і подання доказів. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
Відповідно до ч. 4 ст. 12 ЦПК України кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.
Враховуючи вищенаведене, суд приходить до висновку, що позовні вимоги позивача про стягнення заборгованості , є цілком обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.
Стосовно вимог позивача в частиністягнення з відповідача суми, на яку збільшилась заборгованість внаслідок інфляційних процесіву розмірі 6266/,59 грн. та 3% річних в розмірі 2954,59 грн.,то суд приходить до наступного.
Частиною 1 статті 612 ЦК України передбачено, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Згідно з частиною 2 статті 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Стаття 625 ЦК України розміщена в розділі «Загальні положення про зобов`язання» книги 5 ЦК України, відтак визначає загальні правила відповідальності за порушення грошового зобов`язання і поширює свою дію на всі види грошових зобов`язань, незалежно від підстав їх виникнення (наведену правову позицію викладено у постанові Великої Палати Верховного Суду від 16.05.2018 у справі №686/21962/15-ц).
Відповідно до статті 509 ЦК України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Зобов`язання виникає з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу. Зобов`язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.
Відповідно до частин 1, 5 статті 11 ЦК України цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки. У випадках, встановлених актами цивільного законодавства, цивільні права та обов`язки можуть виникати з рішення суду.
Отже, системний аналіз положень статей 11, 509, 625 ЦК України дає підстави для висновку, що обов`язок відшкодувати інфляційні втрати за невиконання зобов`язання не є зобов`язанням у розумінні статті 509 цього Кодексу.
Разом з тим у постанові Верховного Суду від 27.05.2019 по справі № 910/20107/17 викладений наступний правовий висновок: «З огляду на вимоги статей 79, 86 Господарського процесуального кодексу України господарський суд має з`ясовувати обставини, пов`язані з правильністю здійснення позивачем розрахунку, та здійснити оцінку доказів, на яких цей розрахунок ґрунтується. У разі якщо відповідний розрахунок позивачем здійснено неправильно, то господарський суд з урахуванням конкретних обставин справи самостійно визначає суми пені та інших нарахувань у зв`язку з порушенням грошового зобов`язання, не виходячи при цьому за межі визначеного позивачем періоду часу, протягом якого, на думку позивача, мало місце невиконання такого зобов`язання, та зазначеного позивачем максимального розміру заборгованості. Якщо з поданого позивачем розрахунку неможливо з`ясувати, як саме обчислено заявлену до стягнення суму, суд може зобов`язати позивача подати більш повний та детальний розрахунок. При цьому суд в будь-якому випадку не позбавлений права зобов`язати відповідача здійснити і подати суду контррозрахунок (зокрема, якщо відповідач посилається на неправильність розрахунку, здійсненого позивачем)».
Аналогічні правові висновки викладені також в постановах Верховного Суду від 21.05.2019 по справі № 916/2889/13, від 16.04.2019 по справам № 922/744/18 та № 905/1315/18, від 05.03.2019 по справі № 910/1389/18, від 14.02.2019 по справі № 922/1019/18, від 22.01.2019 по справі № 905/305/18, від 21.05.2018 по справі № 904/10198/15, від 02.03.2018 по справі № 927/467/17.
У постанові об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 26.10.2018 у справі № 922/4099/17 зазначено, що відповідно до статті 264 Цивільного кодексу України визнання боржником основного боргу, в тому числі і його сплата, саме по собі не є доказом визнання ним також і додаткових вимог кредитора (зокрема, щодо неустойки, процентів за користування коштами), а так само й вимог щодо відшкодування збитків і, відтак, не може вважатися перериванням перебігу позовної давності за зазначеними вимогами. Згідно зі статтею 625 Цивільного кодексу України тягнення 3% річних та інфляційних витрат можливе до моменту фактичного виконання зобов`язання та обмежується останніми 3 роками, які передували подачі позову.
Верховний суд (в рамках цієї справи) наголошує, що положення статей 3, 509, 625 ЦК України, передбачають нарахування інфляційних втрат і 3% річних на суму основного боргу, а не на інфляційні втрати і 3% річних, нараховані за попередній період, таким чином помилковим є твердження, що під час нарахування інфляційних втрат урахуванню (обчисленню) підлягає не тільки основний борг, а й сума, на яку збільшився цей борг за попередні періоди внаслідок інфляційних процесів.
Наведену правову позицію також викладено у постанові Верховного Суду від 21.05.2019 у справі № 916/2889/13.
Між тим, у постанові об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 05.07.2019 у справі № 905/600/18 (ЄДРСРУ № 82887781), з урахуванням правової позиції Великої Палати Верховного Суду, викладеної у постанові від 04.06.2019 у справі № 916/190/18, зазначено, що нарахування інфляційних втрат за наступний період з урахуванням збільшення суми боргу на індекс інфляції попереднього місяця є обґрунтованим, оскільки інфляційні втрати не є штрафними санкціями, а входять до складу грошового зобов`язання.
Серед іншого правовий аналіз положень статей 526, 599, 611, 625 ЦК України дає підстави для висновку, що наявність судового рішення про стягнення суми боргу за договором, яке боржник не виконав, не припиняє правовідносин сторін цього договору, не звільняє боржника від відповідальності за невиконання грошового зобов`язання та не позбавляє кредитора права на отримання сум, передбачених статтею 625 цього Кодексу, за увесь час прострочення. Зазначена позиція підтверджена у постановах Великої Палати Верховного Суду від 04 липня 2018 року у справі № 310/11534/13-ц (провадження № 14-154цс18), від 04 червня 2019 року у справі № 916/190/18 (провадження № 12-302гс18).
З огляду на те, що відповідач, прострочила виконання грошового зобов`язання,вона на вимогу позивача повинна сплатити інфляційні втрати та три проценти річних від простроченої суми.
Зазначена правова позиція міститься в постанові Великої Палати Верховного Суду від 07.07.2020 № 712/8916/17 (14-448цс19 ).
Суд погоджується з доданим з боку позивача розрахунком інфляційних нарахувань та 3% річних.
Відповідач в судове засідання не з`явилася, жодних належних та допустимих доказів в спростування доводів позивача щодо нарахування позивачем інфляційних втрат та 3% річних не надала, як і не надалаконтррозрахунку сум.
Оскільки відповідач, як встановлено в судовому засіданні, та не спростовано з боку останньої, дійсно має заборгованість за певний період за необліковану електроенергію, позивач має право вимагати від відповідача сплати інфляційних втрат та 3% річних.
Тому, суд приходить до висновку, що вимоги позивача в частині стягнення з відповідача інфляційних втрат та 3% річних є також обґрунтованими та такими, що підлягають до задоволення в заявленому позивачем розмірі.
Відповідно до вимог ст. 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню цивільного судочинства, визначеному цим Кодексом. При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ) вказав, що пункт перший статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматися як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними, залежно від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи (пункт 23 рішення ЄСПЛ від 18 липня 2006 року у справі «Проніна проти України»).
Відповідно до ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим кодексом випадках. Таким чином, справу розглянуто в межах заявлених позивачем позовних вимог, з урахуванням обраного ним способу захисту права, на підставі поданих сторонами та витребуваних судом доказів.
Відповідно до ч. 1 ст. 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.
Відповідно до ч.1 ст.141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Оскільки позивачем при подачі позову було сплачено судовий збір у розмірі 3 328 грн. (а.с 21), а позов задоволено повністю, то вказана сума підлягає стягненню з відповідача на користь позивача.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 509, 526, 590, 610, 625, ст.ст. 3, 12, 13, 81, 141, 254, 263, 264-265, 273, 352, 354 ЦПК України, суд -
ухвалив:
Позовні вимоги ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «КИЇВСЬКА ОБЛАСНА ЕНЕРГОПОСТАЧАЛЬНА КОМПАНІЯ» до ОСОБА_1 , про стягнення заборгованості з оплати електричної енергії, - задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_1 , адреса проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_3 , № тел.: НОМЕР_4 , на користь ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «КИЇВСЬКА ОБЛАСНА ЕНЕРГОПОСТАЧАЛЬНА КОМПАНІЯ» заборгованість в сумі 91 291 (дев`яносто одна тисяча двісті дев`яносто одна) гривня 61 копійок, що становить : заборгованість за спожиту електричну енергію в сумі - 82 070,48 грн ( вісімдесят дві тисячі сімдесят) гривень, 48 копійок; 3% річних в розмірі 2 954,54 грн. ( дві тисячі дев`ятсот п`ятдесят чотири) гривень 54 копійок; інфляційні втрати в розмірі 6 266,59 грн. (шість тисяч двісті шістдесят шість) гривень 59 копійок та судові витрати зі сплати судового збору у розмірі 3 328, 00 грн (три тисячі триста двадцять вісім) гривні 00 копійок .
Апеляційна скарга на рішення суду подається учасниками справи протягом тридцяти днів з дня його проголошення безпосередньо до Київського апеляційного суду або через Володарський районний суд Київської області.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Суддя О. В. Ткаченко
Судове рішення № 141163746, Володарський районний суд Київської області було прийнято 02.11.2026. Форма судочинства - Цивільне, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти важливі відомості про це судове рішення. Ми надаємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних містить повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам зручно знаходити важливі відомості.
Це рішення відноситься до справи № 364/1079/26. Фірми, які зазначені в тексті цього судового документа: