Вирок № 141161151, 02.11.2026, Миколаївський районний суд Львівської області

Провадження №1-кп/447/25/26Справа №447/1476/22В И Р О К

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

02.11.2026 Миколаївський районний суд Львівської області в складі:

головуючої судді ОСОБА_1 ,

за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні кримінальне провадження №12022141250000175 від 28.05.2022 про обвинувачення:

ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Зубейки, Львівського (Жовківського) району, Львівської області, українця, громадянина України, з середньою спеціальною освітою, неодруженого, непрацевлаштованого, особи з інвалідністю другої групи, який перебуває на обліку в лікаря-нарколога, має на утриманні неповнолітню дитину, зареєстрований та проживає за адресою: АДРЕСА_1 , раніше судимого,

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України,

за участі: прокурора ОСОБА_4

обвинуваченого ОСОБА_3

в с т а н о в и в :

ОСОБА_3 , 20.05.2022 близько 10 год 47 хв, достовірно знаючи, що в країні діє воєнний стан, який встановлений Указом Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24.02.2022 і затверджений Законом України від 24.02.2022 та який продовжено Указом Президента України «Про продовження строку дії воєнного стану в Україні» від 17.05.2022 та затверджено Законом України від 15.03.2022 і Указом Президента України «Про продовження строку дії воєнного стану в Україні» від 22.05.2022 та затверджено Законом України від 21.04.2022 строком на 90 діб, перебуваючи у приміщенні торгівельного залу магазину «Рукавичка» ТОВ ТВК «Львівхолод», який знаходиться за адресою: пр. Тараса Шевченка, 3, м. Новий Розділ, Стрийського району, Львівської області, маючи умисел на таємне викрадення чужого майна із корисливих мотивів, з метою власного незаконного збагачення, умисно, повторно, шляхом вільного доступу, переконавшись, що нікого з працівників магазину немає поблизу та за його діями ніхто не спостерігає, таємно викрав із торгового стелажа вказаного приміщення магазину, ікру лососеву торгової марки «Камчадал», масою 100 г, вартістю 229,50 грн, напій слабоалкогольний торгової марки «Рево», ємністю 0,5 л, вартістю 34,20 грн та ковбасу салямі торгової марки «М?ясна гільдія», масою 450 г, вартістю 88,40 грн, після чого покинув місце вчинення злочину, а викраденим майном розпорядився на власний розсуд, заподіявши ТОВ ТВК «Львівхолод» матеріальної шкоди на загальну суму 352,14 грн.

Таким чином, ОСОБА_3 вчинив таємне викрадення чужого майна (крадіжку), в умовах воєнного стану, тобто кримінальне правопорушення, передбачене ч. 4 ст. 185 КК України.

Крім цього, ОСОБА_3 , 24.05.2022 близько 18 год 00 хв, достовірно знаючи, що в країні діє воєнний стан, який встановлений Указом Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24.02.2022 і затверджений Законом України від 24.02.2022 та який продовжено Указом Президента України «Про продовження строку дії воєнного стану в Україні» від 17.05.2022 та затверджено Законом України від 15.03.2022 і Указом Президента України «Про продовження строку дії воєнного стану в Україні» від 22.05.2022 та затверджено Законом України від 21.04.2022 строком на 90 діб, перебуваючи поблизу магазину «777», який знаходиться за адресою: вул. Лесі Українки, 23А, м. Новий Розділ, Стрийського район, Львівської області, під час розпивання алкогольних напоїв спільно із ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 та ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , маючи умисел на таємне викрадення чужого майна із корисливих мотивів, з метою власного незаконного збагачення, умисно, повторно, шляхом вільного доступу, переконавшись, що за його діями ніхто не спостерігає, таємно викрав із сумки (барсетки) потерпілого, мобільний телефон марки «XIAOMI» моделі «Redmi Note 9T» (4GB/128GB), згідно з висновком судової товарознавчої експертизи №CE-19/114-22/9288-ТВ від 14.06.2022, вартістю 5699,66 грн та грошові кошти в сумі 250 грн та 150 польських злотих, що в еквіваленті у гривнях становить 1 011,85 грн, після чого покинув місце вчинення кримінального правопорушення, а викраденим майном розпорядився на власний розсуд, заподіявши потерпілому ОСОБА_5 матеріальну шкоду на загальну суму 6 961,51 грн.

Таким чином, ОСОБА_3 вчинив таємне викрадення чужого майна (крадіжку), повторно, в умовах воєнного стану, тобто кримінальне правопорушення, передбачене ч. 4 ст. 185 КК України.

На адресу суду 19.10.2023 від представника ТОВ ТВК «Львівхолод» надійшла заява про розгляд справи за його відсотності, щодо вироку покладається на розсуд суду.

На адресу суду 18.01.2024 від ОСОБА_5 надійшла заява про розгляд справи за його відсутності, з приводу призначення покарання покладається на розсуд суду.

У судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_3 вказав, що визнає свою вину у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України, та щиро кається у вчиненому. Підтвердив обставини, викладені в обвинувальному акті.

Враховуючи те, що обвинувачений визнав свою вину у вчиненні інкримінованих йому органом досудового слідства кримінальних правопорушень та беручи до уваги, що прокурор також не оспорював фактичні обставини кримінального провадження і судом встановлено, що обвинувачений правильно розуміє зміст цих обставин та відсутні сумніви у добровільності його позиції, роз`яснивши йому положення ч. 3 ст. 349 КПК України про те, що у такому випадку він буде позбавлений права оспорювати ці фактичні обставини провадження у апеляційному порядку, та зможе оскаржити вирок суду тільки в частині призначеного йому покарання, заслухавши думку прокурора та обвинуваченого, суд визнав недоцільним дослідження доказів стосовно тих фактичних обставин провадження, які ніким не оспорювалися.

Разом з тим, суд зазначає, на час, до якого відноситься інкриміноване обвинуваченому ОСОБА_3 діяння за епізодом викрадення майна з магазину «Рукавичка» ТОВ ТВК «Львівхолод» загальною вартістю 352,14 грн, положення ч. 1 ст. 51 КУпАП діяли в редакції Закону № 1449-VI від 04.06.2009, згідно з якими було встановлено адміністративну відповідальність за дрібне викрадення чужого майна шляхом крадіжки, шахрайства, привласнення чи розтрати.

Викрадення чужого майна вважалося дрібним, якщо вартість такого майна на момент вчинення правопорушення не перевищувала 0,2 неоподатковуваного мінімуму доходів громадян (ч. 3 ст. 51 КУпАП в редакції Закону № 1449-VI від 04.06.2009).

Згідно з п. 5 підрозділу 1 розділу ХХ Податкового кодексу України, якщо норми інших законів містять посилання на неоподатковуваний мінімум доходів громадян, то для цілей їх застосування використовується сума в розмірі 17 гривень, крім норм адміністративного та кримінального законодавства в частині кваліфікації адміністративних або кримінальних правопорушень, для яких сума неоподатковуваного мінімуму встановлюється на рівні податкової соціальної пільги, визначеної підпунктом 169.1.1 пункту 169.1 статті 169 розділу IV цього Кодексу для відповідного року.

Відповідно до підпункту 169.1.1 пункту 169.1 статті 169 розділу IV Податкового кодексу України, податкова соціальна пільга дорівнює 50 відсоткам розміру прожиткового мінімуму для працездатної особи (у розрахунку на місяць), встановленому законом на 1 січня звітного податкового року.

З 01.01.2022 набрав чинності Закон України «Про Державний бюджет України на 2022 рік», яким встановлено прожитковий мінімум для працездатних осіб на 01.01.2022 в розмірі 2481 грн. Податкова соціальна пільга у 2022 році складала 1 240,50 грн.

Положеннями ст. 185 КК України встановлено кримінальну відповідальність за таємне викрадення чужого майна (крадіжці).

У нормах КК України не встановлено розміру вартості майна, що є предметом крадіжки.

Таким чином, відповідно до ч.3 ст.51 КУпАП в редакції Закону № 1449-VI від 04.06.2009 у 2022 році на час, до якого відносяться інкриміновані ОСОБА_3 діяння, крадіжка чужого майна вважалася дрібною, якщо вартість такого майна на момент здійснення правопорушення не перевищувала 0,2 неоподатковуваного мінімуму доходів громадян.

З 09.08.2024 набув чинності Закон України "Про внесення змін до Кодексу України про адміністративні правопорушення та деяких інших законів України щодо посилення відповідальності за дрібне викрадення чужого майна та врегулювання деяких інших питань діяльності правоохоронних органів" № 3886-IX від 18.07.2024, відповідно до якого статтю 51 КУпАП викладено в новій редакції.

Згідно з ч.1 ст.51 КУпАП в редакції Закону № 3886-IX від 18.07.2024, чинній з 09.08.2024, встановлено адміністративну відповідальність за дрібне викрадення чужого майна шляхом крадіжки, шахрайства, привласнення чи розтрати, якщо вартість такого майна на момент вчинення правопорушення не перевищує 0,5 неоподатковуваного мінімуму доходів громадян.

Відповідно до ч. 2 ст. 51 КУпАП в редакції Закону № 3886-IX від 18.07.2024, чинній з 09.08.2024, встановлено адміністративну відповідальність за дії, передбачена частиною першою цієї статті, якщо вартість такого майна на момент вчинення правопорушення становить від 0,5 до двох неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

За загальним правилом, закріпленим у ч.2 ст.4 КК України, злочинність, караність, а також інші кримінально-правові наслідки діяння визначаються законом про кримінальну відповідальність, який діяв на час його вчинення. Припинення законної сили кримінально-правової норми тягне неможливість її застосування до діянь, що передбачені чи передбачалися у КК раніше як злочини і скоєні після втрати цією нормою чинності. Водночас, у випадках, коли новий закон про кримінальну відповідальність покращує юридичне становище особи, він поширюється і на діяння, вчинені до набрання ним чинності, тобто застосовується принцип ретроактивності.

Зазначений підхід закріплено у ч.1 ст.58 Конституції України, відповідно до якої закони та інші нормативно-правові акти, що пом`якшують або скасовують відповідальність, мають зворотну дію в часі.

Зміст цієї конституційно-правової норми деталізовано у ч.1 ст.5 КК України, згідно з якою закон про кримінальну відповідальність, що скасовує злочинність діяння, пом`якшує кримінальну відповідальність або іншим чином поліпшує становище особи, має зворотну дію у часі, тобто поширюється на осіб, які вчинили відповідні діяння до набрання таким законом чинності, у тому числі на осіб, які відбувають покарання або відбули покарання, але мають судимість.

Отже, має місце часткова декриміналізація, а саме діянь, які полягають у крадіжці майна вартістю до двох неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 2481 грн, а відтак суд дійшов висновку, що втратив чинність закон, яким встановлювалася кримінальна протиправність вчиненого ОСОБА_3 таємного викрадення чужого майна за епізодом крадіжки з магазину «Рукавичка» ТОВ ТВК «Львівхолод», оскільки вартість майна, у викраденні якого він обвинувачується, згідно з обвинувальним актом, становить 352,14 грн та не перевищує двох неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Положення п.4-1 ч.1 ст.284 КПК України передбачають, що кримінальне провадження закривається у разі, якщо втратив чинність закон, яким встановлювалася кримінальна протиправність діяння.

Враховуючи вищезазначене, суд дійшов висновку, що кримінальне провадження в частині обвинувачення ОСОБА_3 за ч.4 ст.185 КК України за епізодом крадіжки майна з магазину «Рукавичка» ТОВ ТВК «Львівхолод» на суму 352,14 грн, тобто, меншу за 2 481 грн, підлягає закриттю на підставі п.4-1 ч.1 ст.284 КПК України, у зв`язку із втратою чинності закону, яким встановлювалася кримінальна протиправність діяння.

За епізодом викрадення майна у ОСОБА_5 на загальну суму 6 961,51 грн, обвинувачений вину визнав повністю, у вчиненому розкаявся, в судовому засіданні не оспорював обставин, викладених в обвинувальному акті.

Оцінюючи зібрані по справі докази в їх сукупності, суд дійшов висновку, що винуватість обвинуваченого ОСОБА_3 у вчиненні кримінального правопорушення, за епізодом викрадення майна у ОСОБА_5 на загальну суму 6 961,51 грн, доведена повністю, кваліфікація його неправомірних дій за ч. 4 ст. 185 КК України є правильною.

Обираючи вид та міру покарання обвинуваченому, суд враховує, що кримінальне правопорушення, передбачене ч. 4 ст. 185 КК України, відповідно до ст. 12 КК України, є тяжким злочином.

Обставинами, які пом`якшують покарання обвинуваченому ОСОБА_3 , суд визнає щире каяття та активне сприяння розкриттю кримінальних правопорушень.

Обставин, які обтяжують покарання обвинуваченому ОСОБА_3 , судом не встановлено.

Особі, яка вчинила кримінальне правопорушення, має бути призначене покарання, необхідне й достатнє для її виправлення та попередження нових кримінальних правопорушень. Більш суворий вид покарання з числа передбачених за вчинене кримінальне правопорушення призначається лише у разі, якщо менш суворий вид покарання буде недостатній для виправлення особи та попередження вчинення нею нових кримінальних правопорушень.

Дотримуючись принципів законності, справедливості, обґрунтованості та індивідуалізації покарання, зважаючи на вимоги ст. 65 КК України, суд при призначенні покарання обвинуваченому ОСОБА_3 враховує ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, а саме те, що обвинувачений вчинив тяжкий злочин, передбачений ч. 4 ст.185 КК України, обставини вчинення кримінального правопорушення, дані про особу обвинуваченого, який є особою з інвалідністю другої групи, непрацевлаштований, неодружений, має на утриманні неповнолітню дитину, за місцем проживання характеризується типово, перебуває на «Д» обліку в лікаря-нарколога, раніше судимий, наявність обставин, які пом`якшують покарання, та відсутність обставин, які обтяжують покарання.

Враховуючи вищенаведене, суд дійшов висновку, що обвинуваченому ОСОБА_3 слід призначити покарання в межах санкції інкримінованої статті у виді позбавлення волі.

Разом з тим, враховуючи ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, особу обвинуваченого, ставлення обвинуваченого до вчиненого, який щиро розкаявся та обіцяв в подальшому не вчиняти протиправних дій, активне сприяння розкриттю кримінального правопорушення, суд дійшов висновку про можливість виправлення обвинуваченого без ізоляції від суспільства та реального відбуття покарання. Відтак, на підставі ст. 75 КПК України ОСОБА_3 слід звільнити від відбування призначеного покарання із випробуванням, поклавши на нього обов`язки, передбачені ст. 76 КК України.

Таке покарання, на переконання суду, відповідає ст.ст. 65-67 КК України та буде необхідним для виправлення обвинуваченого, запобігання вчиненню нових кримінальних правопорушень та є достатнім для досягнення, відповідно до вимог ст. 50 КК України, мети покарання.

Процесуальні витрати на залучення експерта підлягають стягненню з обвинуваченого на користь держави згідно з вимогами частини 2 статті 124 КПК України.

Долю речових доказів слід вирішити відповідно до вимог статті 100 КПК України.

Цивільний позов у кримінальному провадженні не заявлявся.

Керуючись ст. ст. 349, 373, 374, 376 КПК України, суд

у х в а л и в :

ОСОБА_3 визнати винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України, та призначити покарання у виді позбавлення волі на строк 5 (п`ять) років.

На підставі ст. 75 КК України ОСОБА_3 звільнити від відбування призначеного покарання з випробуванням, встановивши йому іспитовий строк тривалістю 2 (два) роки.

На підставі ст. 76 КК України зобов`язати засудженого періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації, повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання або роботи та не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації.

Закрити кримінальне провадження в частині обвинувачення ОСОБА_3 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України за епізодом крадіжки майна з магазину «Рукавичка» ТОВ ТВК «Львівхолод» від 20.05.2022, на підставі п. 4-1 ч. 1 ст. 284 КПК України, у зв`язку із втратою чинності закону, яким встановлювалася кримінальна протиправність діяння.

Стягнути з ОСОБА_3 в дохід держави судові витрати на проведення товарознавчої експертизи №CE-19/114-22/9288-ТВ від 14.06.2022 у розмірі 755 (сімсот п`ятдесят п`ять) грн 12 (дванадцять) коп.

Речові докази:

кепку чорного кольору із написом «UFC WOLD CHAMPION GYM», кофту чорного кольору із капюшоном та логотипом торговельної марки «NIKE» на переді повернути власнику.

DVD-R диск із записами з камер відеоспостереження залишити при матеріалах кримінального провадження.

Апеляційна скарга на вирок суду може бути подана до Львівського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення через Миколаївський районний суд Львівської області.

Вирок не може бути оскаржений в апеляційному порядку з підстав заперечення обставин, які ніким не заперечувалися під час судового розгляду і дослідження яких було визнано судом недоцільним, відповідно до положень ч. 3 статті 349 КПК України. З інших підстав вирок може бути оскаржений до Львівського апеляційного суду через Миколаївський районний суд Львівської області протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано.

Копію вироку негайно після його проголошення вручити прокурору та обвинуваченому.

Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку суду.

Суддя ОСОБА_1