Рішення № 141159509, 22.10.2026, Городоцький районний суд Львівської області

441/1540/26 2/441/1193/2026

Р І Ш Е Н Н Я

І м е н е м У к р а ї н и

/заочне/

22.10.2026 Городоцький районний суд Львівської області у складі:

головуючої судді Малахової-Онуфер А.М.

за участю секретаря судового засідання Лихоносової Д.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Городок Львівської області цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, -

в с т а н о в и в :

представник Грибанов Д.В. в інтересах ТОВ «ФК «ЄАПБ», 30.06.2026 звернувся в суд з позовом про стягнення з ОСОБА_1 22 833 грн. 00 коп. боргу за договором кредитної лінії (Надійний) № 6417562 від 23.11.2025 (далі кредитний договір). Позов обґрунтовує тим, що 23.11.2025 між ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» та відповідачем укладено кредитний договір № 6417562, згідно умов якого Товариство строком на 360 днів, надало відповідачу 9 000 грн. 00 коп. кредиту зі сплатою процентів за користування кредитом, в порушення умов договору ОСОБА_1 свої зобов`язання за таким належним чином не виконував, через що у нього перед ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» виникла заборгованість, яка станом на 23.04.2026 склала 22 833 грн. 00 коп., що 23.04.2026 між ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» та ТОВ «ФК «ЄАПБ» укладено договір факторингу № 23/04/26, згідно умов якого право грошової вимоги за кредитним договором № 6417562 від 23.11.2025 перейшло до позивача, сума заборгованості на дату формування позову складає 22 833 грн. 00 коп., з яких 9 000 грн. заборгованість за основною сумою боргу, 7 780 грн. 50 коп. заборгованість за процентами, 4 500 грн. неустойка та 1 552 грн. 50 коп. комісія за надання кредиту. Просив позов задовольнити.

Ухвалою судді від 02.07.2026 провадження у справі відкрито за правилами спрощеного позовного провадження.

Представник ТОВ «ФК «ЄАПБ» Грибанов Д.В. у заяві від 30.06.2026 просив про задоволення позову та розгляд справи за його відсутності (а.с. 5).

Відповідач ОСОБА_1 , який належним чином повідомлявся про дату, час та місце розгляду справи, у судове засідання повторно не з`явився, причини неявки не повідомив, відзиву не подав, тому згідно ч. 4 ст. 223, ст. 280 ЦПК України, суд вважає за можливе розглядати справу за його відсутності в заочному порядку, на підставі наявних у справі доказів, про що не заперечив у заяві від 30.06.2026 представник позивача (а.с. 14, 18).

Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Вивчивши матеріали справи, оцінивши докази в їх сукупності, суд дійшов наступного висновку.

Згідно ст. 4, 13 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Відповідно до частини першої статті 1054 ЦК України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним (ст.1055 ЦК України).

Особливості укладання кредитного договору в електронному вигляді визначені Законом України "Про електронну комерцію".

Із змісту позовної заяви від 30.06.2026, із доданих до неї копій документів, зокрема копії договору кредитної лінії (Надійний) № 6417562, заяви-опитувальника клієнта від 23.11.2025, інформаційного повідомлення, паспорта споживчого кредиту, розрахунку заборгованості убачається, що 23.11.2025 між ОСОБА_1 та ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» через інформаційно-телекомунікаційну систему укладено електронний договір № 6417562, який підписано відповідачем за допомогою електронного підпису одноразовим ідентифікатором «620172». За умовами договору № 6417562, строком на 360 днів, відповідач отримав від ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» кредит у сумі 9 000 грн. 00 коп. шляхом перерахування коштів на його банківський рахунок із використанням реквізитів електронного платіжного засобу НОМЕР_1 .

ОСОБА_1 , підписавши електронним підписом кредитний договір № 6417562, яким визначено порядок та умови надання кредиту, погодився та підтвердив, що ознайомлений і приймає умови кредитного договору та Правила надання грошових коштів та банківських металів у кредит.

Наведене свідчить, що при укладенні цього договору сторони договору досягли згоди щодо всіх його істотних умов та у сторін, відповідно до приписів статті 11 ЦК України, виникли права та обов`язки, які витікають із кредитного договору.

Пунктом 2.2.8 договору передбачено процентну ставку в розмірі 0, 95 %.

Згідно довідки ТОВ «Європейська платіжна система» від 08.06.2026, на підставі Договору №ПВ30-09-20/1. від 30.09.2020, ТОВ «Європейська платіжна система» 23.11.2025 перерахувало грошові кошти у сумі 9 000 грн. 00 коп. на платіжну картку НОМЕР_1 , вказану ОСОБА_1 у договорі.

Відповідач ОСОБА_1 , не належним чином виконував взяті на себе зобов`язання за кредитним договором № 6417562 від 23.11.2025, внаслідок чого у нього перед ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» виникла заборгованість, яка станом на 23.04.2026 склала 22 833 грн. 00 коп., з яких 9 000 грн. заборгованість за основною сумою боргу, 7 780 грн. 50 коп. заборгованість за процентами, 4 500 грн. неустойка та 1 552 грн. 50 коп. комісія за надання кредиту.

23.04.2026, між ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» та ТОВ «ФК «ЄАПБ» укладено договір факторингу № 23/04/26, відповідно до умов якого ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» (клієнт) зобов?язується відступити факторові права вимоги, зазначені у відповідних реєстрах прав вимоги, а фактор зобов`язується прийняти такі права вимоги та передати грошові кошти у розпорядження клієнта (ціна продажу) за відповідний реєстр за плату, у передбачений цим договором спосіб. Перелік боржників, підстави виникнення права грошової вимоги до боржників, сума грошових вимог та інші дані зазначені у відповідних реєстрах боржників, складених за формою згідно додатку №1 та є невід`ємною частиною договору.

Згідно акта приймання-передачі реєстру боржників до договору факторингу № 23/04/26 від 23.04.2026, клієнт передав, а фактор прийняв реєстр боржників кількістю 4 447 осіб.

Факт оплати суми фінансування за відступлення прав вимоги згідно договору факторингу № 23/04/26 від 23.04.2026 підтверджується платіжною інструкцією № 24128 від 29.04.2026.

Згідно витягу з реєстру боржників № 1 до договору факторингу № 23/04/26 від 23.04.2026, ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» відступило позивачу право вимоги до боржника ОСОБА_1 , сума заборгованості останнього за договором № 6417562 від 23.11.2025 склала 22 833 грн. 00 коп.

Із матеріалів справи убачається, що на дату формування позову заборгованість за договором № 6417562 від 23.11.2025 ОСОБА_1 не погашена, залишок заборгованості яку просить стягнути позивач складає 22 833 грн. 00 коп. з яких 9 000 грн. заборгованість за основною сумою боргу, 7 780 грн. 50 коп. заборгованість за процентами, нарахованими в межах визначеного договором строку кредитування, 4 500 грн. неустойка та 1 552 грн. 50 коп. комісія за надання кредиту.

Відповідно до ст. 526 ЦК України, зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання) (ст. 610 ЦК України).

Ураховуючи вищенаведене, а саме те, що ОСОБА_1 внаслідок неналежного виконання умов укладеного 23.11.2025 з ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» договору допустив заборгованість перед Кредитором, що позивач набув право вимоги до відповідача за договором на законних підставах, позов слід задовольнити частково, стягнути з відповідача на користь позивача заборгованість за кредитним договором № 6417562 від 23.11.2025 в розмірі 16 780 грн. 50 коп., з яких 9 000 грн. заборгованість за основною сумою боргу та 7 780 грн. 00 коп. заборгованість за процентами.

Підстав для стягнення з ОСОБА_1 на користь позивача неустойки за неналежне виконання умов кредитного договору № 6417562 від 23.11.2025 в розмірі 4 500 грн. 00 коп. суд не убачає, з огляду на наступне.

У разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: зміна умов зобов`язання; сплата неустойки; відшкодування збитків та моральної шкоди (ст. 611 ЦК України).

За ст. 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов`язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

Якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства (частина друга статті 551 ЦК України).

Пунктом 9.5 договору передбачено право кредитодавця нараховувати неустойку у вигляді пені за неналежне виконання позичальником умов договору.

Разом з тим, відповідно до п. 18 Прикінцевих та Перехідних положень ЦК України, у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов`язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 цього Кодексу, а також від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. Установити, що неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем).

У постанові Верховного Суду від 12.02.2025 у справі №758/5318/23 суд виснував щодо застосування пункту 18 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України до зобов`язань, які виникли на підставі окремих договорів. Зокрема, вказувалося, що на кредитний договір розповсюджується дія пункту 18 Прикінцеві та перехідні положення ЦК України.

Тлумачення пункту 18 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України свідчить, що законодавець передбачив особливості у регулюванні наслідків прострочення виконання (невиконання, часткового виконання) певних грошових зобов`язань. Така особливість проявляється: 1) в періоді існування особливих правових наслідків. Таким є період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування; 2) в договорах, на які поширюються специфічні правові наслідки. Такими є договір позики, кредитний договір, і в тому числі договір про споживчий кредит; 3) у встановленні спеціальних правових наслідків прострочення виконання (невиконання, часткового виконання). Такі наслідки полягають в тому, що позичальник звільняється від відповідальності, визначеної частиною 2 статті 625 ЦК України, а також від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. У разі якщо неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем).

Аналогічна правова позиція висловлена у постанові Верховного Суду від 31.01.2024 у справі №183/7850/22.

Указом Президента України №64/2022 від 24 лютого 2022 року на території України з 24 лютого 2022 року строком на 90 днів введено воєнний стан, який неодноразово продовжувався та діє на даний час.

Таким чином, ураховуючи перехідні положення ЦК України, вимога Товариства в частині стягнення з відповідача на користь позивача неустойки за неналежне виконання умов кредитного договору № 6417562 від 23.11.2025, задоволенню не підлягає.

Окрім цього, суд не убачає підстав для стягнення з відповідача комісії за надання кредиту в розмірі 1 552 грн. 50 коп., з огляду на наступне.

У постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 02.09.2019 справа № 186/1333/16-ц, провадження № 61-27618св18 зазначено, що відповідно до рішення Конституційного Суду України від 10.11.2011 у справі № 15-рп/2011, держава, встановлюючи законами України засади створення і функціонування грошового та кредитного ринків (пункт 1 частини другої статті 92 Конституції України), має підтримувати на засадах пропорційності розумний баланс між публічним інтересом ефективного перерозподілу грошових накопичень, комерційними інтересами банків щодо отримання справедливого прибутку від кредитування і охоронюваними законом правами та інтересами споживачів їх кредитних послуг.

Держава забезпечує особливий захист більш слабкого суб`єкта економічних відносин, а також фактичну, а не формальну рівність сторін у цивільно-правових відносинах шляхом визначення особливостей договірних правовідносин у сфері споживчого кредитування та обмеження дії принципу свободи цивільного договору. Це здійснюється через встановлення особливого порядку укладення цивільних договорів споживчого кредиту, їх оспорювання, контролю за змістом та розподілу відповідальності між сторонами договору. Тим самим держава одночасно убезпечує добросовісного продавця товарів (робіт, послуг) від можливих зловживань з боку споживачів.

Умови договору споживчого кредиту, його укладення та виконання повинні підпорядковуватися таким засадам, згідно з якими споживач вважається слабкою стороною у договорі та підлягає особливому правовому захисту з урахуванням принципів справедливості, добросовісності і розумності.

У постанові Верховного Суду України від 16.11.2016 у справі № 6-1746цс16 вказується, що встановлення банком у кредитному договорі обов`язку боржника сплачувати щомісячну комісію за управління кредитом без зазначення, які саме послуги за вказану комісію надаються клієнту, а також нарахування комісії за послуги, що супроводжують кредит (саме як компенсація сукупних послуг банку за рахунок клієнта), є незаконним. Несправедливими є положення договору про споживчий кредит, які містять умови про зміни у витратах, зокрема, щодо плати за обслуговування кредиту, і це є підставою для визнання таких положень недійсними.

Пунктом 2.2.8 договору передбачено комісію за надання кредиту в розмірі 17, 25 %.

Однак, встановивши в кредитному договорі сплату разової комісії, що нараховується в день видачі кредиту, позивач не зазначив, які саме послуги за вказану комісію надаються позичальнику, що є незаконним, та фактично нарахував комісію за ту саму послугу, за яку відповідач має сплатити згідно з договором проценти.

Зазначена правова позиція узгоджується з усталеною судовою практикою Верховного Суду та викладена, зокрема, у постановах Верховного Суду у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду від 16.08.2019 справа № 595/290/17, провадження № 61-29972св18; Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 02.10.2019 справа № 311/682/16-ц, провадження № 61-24756св18; від 02.10.2019 справа № 760/20414/14-ц, провадження № 61-31205св18.

Умова, зазначена у договорі, порушує принцип добросовісності та призводить до істотного дисбалансу договірних прав та обов`язків сторін, отже суперечить положенням статті 18 Закону України «Про захист прав споживачів».

Ураховуючи наведене, суд дійшов висновку, що нарахування позичальнику комісії за надання кредиту без зазначення конкретних послуг, за які її сплачено, є незаконним, відтак вимога позивача в частині стягнення з відповідача заборгованості за комісією у розмірі 1 552 грн. 50 коп. задоволенню не підлягає.

Відповідно до положень ст. 133, 141 ЦПК України, суд стягує з ОСОБА_1 на користь позивача 1 956 грн. 66 коп. судового збору, пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись ст. 4, 5, 13, 81, 89, 133, 259, 263, 265, 268, 280-284, 354 ЦПК України, ст. 3, 207, 509, 526, 527, 530, 610, 626-628, 638, 1048-1050, 1054, 1056-1, 1077, 1078, 1082 ЦК України, суд, -

в и р і ш и в :

позов задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , ІПН: НОМЕР_2 , прож. на АДРЕСА_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» (код ЄДРПОУ: 35625014, міцезнаходження Київська область, Броварський район, м. Бровари, вул. Лісова, 2) 16 780 грн. 50 коп. заборгованості за кредитним договором № 6417562 від 23.11.2025, з яких 9 000 грн. заборгованість за основною сумою боргу та 7 780 грн. 50 коп. заборгованість за процентами, також 1 956 грн. 66 коп. судового збору, а всього 18 737 грн. 16 коп.

У задоволенні решти вимог відмовити.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана позивачем протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача.

Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

С у д д я А.М.Малахова-Онуфер