Ухвала суду № 141158980, 02.11.2026, Хортицький районний суд м. Запоріжжя

02.11.2026

ЄУН 337/6715/26

Провадження №1-кс/337/547/2026

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02 листопада 2026 року Слідчий суддя Хортицького районного суду міста Запоріжжя ОСОБА_1 , за участю секретаря ОСОБА_2 , прокурора ОСОБА_3 , слідчого ОСОБА_4 , підозрюваного ОСОБА_5 , адвоката ОСОБА_6 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Запоріжжі клопотання слідчого СВ Відділу поліції №5 Запорізького РУП ГУНП в Запорізькій області ОСОБА_4 про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно

ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Городківка Тульчинського р-ну Вінницької області, громадянина України, який має середню технічну освіту, не одруженого, на утриманні малолітніх або неповнолітніх дітей не має, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , який перебував на посаді водія автомобільного відділення підвозу боєприпасів взводу матеріального забезпечення мотопіхотного батальйону військової частини НОМЕР_1 , у військовому званні «солдат», раніше судимого:

- 13.12.2022 вироком Крижопільського районного суду Вінницької області за ч. 1 ст. 122, ч. 1 ст. 185, ч.1 ст.70, ст.75 КК України до 3 років обмеження волі строком з іспитовим строком 1 рік 6 місяців. Вироком Вінницького апеляційного суду від 03.05.2023 вказаний вирок в частині призначеного покарання скасовано, засуджено за ч.1 ст. 185, ч.1 ст. 122, ч.1 ст. 70 КК України до 3 років обмеження волі. Звільнився 19.06.2025 з Крижопільського виправного центру Вінницької області №113 по відбуттю строку покарання;

- 10.03.2025 вироком Крижопільського районного суду Вінницької області, який змінений ухвалою Вінницького апеляційного суду, за ч. 2 ст. 186, ч. 4 ст. 70, ст. 72 КК України до 4 роки 8 місяців позбавлення волі. Звільнився 17.07.2026 умовно-достроково з невідбутим строком 1 рік 6 місяців 3 дні,

підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст.408 КК України у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №62026080100008648 від 20.10.2026,

ВСТАНОВИВ:

Слідчий СВ Відділу поліції №5 Запорізького РУП ГУНП в Запорізькій області ОСОБА_4 , за погодженням з прокурором Запорізької спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Східного регіону ОСОБА_7 , звернувся до слідчого судді Хортицького районного суду міста Запоріжжя з клопотанням про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_5 , який підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст.408 КК України у кримінальному провадженні, внесеному до ЄРДР за №62026080100008648 від 20.10.2026.

Клопотання обґрунтовано тим, що наказом командира військової частини (по стройовій частині) НОМЕР_1 від 09 вересня 2026 року №257 військовослужбовця за мобілізацією солдата ОСОБА_5 зараховано до списків особового складу військової частини НОМЕР_1 , поставлено на всі види забезпечення та призначено на посаду водія автомобільного відділення підвозу боєприпасів взводу матеріального забезпечення мотопіхотного батальйону військової частини НОМЕР_1 .

Будучи військовослужбовцем військової служби за мобілізацією, солдат ОСОБА_5 , відповідно до вимог ст.ст. 9, 11, 16, 49, 127, 128 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України (надалі Статуту), ст.ст. 1-4 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України, зобов`язаний свято і непорушно додержуватися Конституції України та законів України, Військової присяги, віддано служити Українському народові, сумлінно і чесно виконувати військовий обов`язок, суворо дотримуватися Статутів Збройних Сил України (надалі Статуту), бути дисциплінованим, не допускати негідних вчинків самому та утримувати від них інших військовослужбовців, виконувати службові обов`язки, що визначають обсяг виконання завдань, доручених йому за посадою.

Разом з цим, солдат ОСОБА_5 , достовірно знаючи свої обов`язки, передбачені зазначеним вище законодавством, яке регламентує порядок виконання військового обов`язку і проходження військової служби, маючи можливість належно їх виконувати, свідомо допустив їх порушення, вчинивши військовий злочин за наступних обставин.

Так, 15 вересня 2026 року приблизно о 04:00 ОСОБА_5 , діючим умисно, в умовах воєнного стану, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх дій, передбачаючи суспільно небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, діючи з метою ухилення від військової служби, самовільно залишив місце несення служби, а саме місце дислокації підрозділів військової частини НОМЕР_1 в АДРЕСА_2 , свої службові обов`язки не виконував, час проводив на власний розсуд, заходів для повернення до місця несення служби не приймав та про своє місцезнаходження до органів командування, в органи військового та цивільного управління не повідомляв та незаконно перебував за межами місця служби до 31 жовтня 2026 року, а саме до моменту виявлення співробітниками Національної поліції України.

Такі умисні дії ОСОБА_5 за викладених вище обставин кваліфіковані за ч. 4 ст. 408 КК України дезертирство, тобто самовільне залишення місця служби з метою ухилитися від військової служби, вчинене в умовах воєнного стану.

Обґрунтованість повідомленої ОСОБА_5 підозри у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 408 КК України підтверджується зібраними під час досудового розслідування належними та допустимими доказами у їх сукупності, зокрема: матеріалами проведеного службового розслідування відповідно до наказу командира військової частини НОМЕР_1 , відповідно до яких зафіксовано факт самовільного залишення військової частини, після якого ОСОБА_5 не виходив на зв`язок, до місця дислокації військової частини не прибував; протоколами допитів свідків - військовослужбовців військової частини НОМЕР_1 , які підтвердили факти, викладені в службовому розслідуванні та надали відповідні свідчення відносно самовільного залишення військової частини НОМЕР_1 військовослужбовцем ОСОБА_5 без поважних на те причин.

Необхідність застосування відносно підозрюваного ОСОБА_5 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою обґрунтовується наявністю ризиків, передбачених п.1, 3, 5 ч.1 ст.177 КПК України.

Так, в обґрунтування застосування запобіжного заходу щодо підозрюваного покладена необхідність запобігання спробам:

- переховуватися від органу досудового розслідування та суду (п.1 ч.1 ст.177 КПК України), що обґрунтовується тим, що солдат ОСОБА_5 підозрюється у вчиненні особливо тяжкого злочину, за який передбачено покарання у вигляді позбавлення волі строком від п`яти до дванадцяти років, у зв`язку із чим розуміючи тяжкість понесення покарання у разі визнання винним у вчиненні інкримінованого йому злочині, останній може переховуватись від органу досудового розслідування та суду з метою створення перешкод досудовому слідству та уникнення понесення покарання;

- незаконно впливати на свідків у цьому кримінальному провадженні (п.3 ч.1 ст.177 КПК України), що обґрунтовується тим, що ОСОБА_5 , перебуваючи на волі, самостійно або через інших осіб може перешкоджати встановленню істини у справі, узгоджувати свої показання з показанням інших осіб, які визнані свідками у справі, надавати цим особам поради з урахуванням відомих йому обставин справи, схиляти їх до дачі завідомо неправдивих показань в ході досудового розслідування, з метою створення собі «алібі» щодо його непричетності до вчинення інкримінованого йому правопорушення, тим самим перешкодити встановленню істини в кримінальному провадженні. Ризик впливу на свідків існує не лише на початковому етапі кримінального провадження при зібранні доказів, а й в подальшому на стадії судового розгляду до моменту безпосереднього отримання судом показань від свідків та дослідження їх судом;

- вчиняти інші кримінальні правопорушення (п.5 ч.1 ст.177 КПК України), що обґрунтовується тим, що підозрюваний ОСОБА_5 в період воєнного стану вчинив кримінальне правопорушення проти встановленого порядку несення військової служби (військове кримінальне правопорушення), зокрема до військової частини безпідставно не прибував, обов`язки військової служби не виконував, проводив час на власний розсуд, не пов`язуючи його з виконанням обов`язків військової служби.

Окрім цього, з матеріалів кримінального провадження та показань свідків можна зробити висновок, що своїми діями, які полягають у недбалому ставленні ОСОБА_5 до військової служби та покладених на нього обов`язків, він підриває бойовий дух військовослужбовців військової частини НОМЕР_1 та демонструє негативний приклад поведінки військовослужбовця української армії.

Вказані факти свідчать про наявність ризику повторного вчинення інших кримінальних правопорушень, в тому числі проти встановленого порядку несення військової служби (військові кримінальні правопорушення) та інші злочини.

Застосування більш м`яких запобіжних заходів до ОСОБА_5 слідчий вважає неможливим, оскільки, такі заходи будуть недостатніми для запобігання вищевказаним ризикам, особливо в умовах воєнного стану.

Також слідчий вважає за необхідне не визначати підозрюваному розмір застави.

У судовому засіданні слідчий ОСОБА_4 та прокурор ОСОБА_3 клопотання підтримали з підстав, викладених в ньому, просили його задовольнити.

Підозрюваний ОСОБА_5 та його захисник адвокат ОСОБА_6 в судовому засіданні проти задоволення клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою заперечили.

Підозрюваний пояснив, що вважає підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 408 КК України, необґрунтованою, він такого злочину не вчиняв. У ніч з 14 на 15 вересня 2026 року він був змушений залишити будинок - місце тимчасового знаходження, де перебував разом з іншими військовослужбовцями, оскільки останні розпивали алкогольні напої (сам він алкоголь не вживає). Надалі він мав намір продовжити проходження військової служби та намагався установити зв`язок із командиром бригади, однак це зробити відразу не вдалося. Водночас зазначив, що побоювався повертатися на службу через страх за своє життя.

Захисник зазначив, що клопотання в частині обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою є необґрунтованим, а достатнім запобіжним заходом, який забезпечить належну процесуальну поведінку підозрюваного, є особисте зобов`язання.

Вислухавши думку учасників справи, дослідивши додані до клопотання матеріали, слідчий суддя приходить до такого.

Відповідно до ст.3, 8 Конституції України, ст.8 КПК України кримінальне провадження здійснюється з додержанням принципу верховенства права, відповідно до якого людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави.

Згідно з ст. 5 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, ст.29 Конституції України кожна людина має право на свободу та особисту недоторканність. Ніхто не може бути заарештований або триматися під вартою інакше як за вмотивованим рішенням суду і тільки на підставах та в порядку, встановлених законом.

Згідно з ч.1 ст.176 КПК України, запобіжними заходами є: 1) особисте зобов`язання; 2) особиста порука; 3) застава; 4) домашній арешт; 5) тримання під вартою.

Відповідно до ст.176, 177,ч.1 ст.194 КПК України, метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків та запобігання ризикам, передбаченим п.1-5 ч.1 ст.177 КПК України.

Тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу, крім випадків, передбачених частинами шостою та восьмою статті 176 цього Кодексу (ч.1 ст.183 КПК).

При вирішенні питання про застосування запобіжного заходу, крім того, враховуються обставини, передбачені ст.178 КПК України.

Оцінивши викладені в клопотанні слідчого обставини та додані на їх підтвердження докази, слідчий суддя вважає встановленою та доведеною наявність обставин, які свідчать про вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 408 КК України. Відомості про вказане правопорушення внесені до ЄРДР, здійснюється досудове розслідування, у ході якого встановлена причетність ОСОБА_5 до його вчинення. У зв`язку з цим 31.10.2026 о 16:50 год його затримано в порядку ст. 208 КПК України (фактично затримано 31.10.2026 о 15:50 год), а 01.11.2026 у встановленому КПК України порядку йому повідомлено про підозру.

Наявність обґрунтованої підозри ОСОБА_5 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст.408 КК України, підтверджується матеріалами службового розслідування, проведеного відповідно до наказу командира військової частини НОМЕР_1 , протоколами допитів свідків - військовослужбовців військової частини НОМЕР_1 ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 .

Стандарт доведення обґрунтованості підозри є нижчим від стандарту доведеності винуватості поза розумним сумнівом та вимагає меншої ваги доказів, ніж для ухвалення обвинувального вироку.

Оскільки дане кримінальне провадження перебуває на стадії досудового розслідування, слідчий суддя не вправі оцінювати докази з точки зору їх достатності та допустимості для визнання особи винуватою чи невинуватою у вчиненні кримінального правопорушення, а повинен лише визначити, чи є причетність особи до вчинення злочину вірогідною та достатньою для застосування щодо неї запобіжного заходу.

В даному випадку, слідчий суддя вважає, що клопотання містить достатньо даних для висновку про можливу причетність підозрюваного ОСОБА_5 до злочину, передбаченого ч.4 ст.408 КК України, і така вірогідність є достатньою для застосування щодо нього запобіжного заходу.

Також слідчий суддя вважає встановленою та доведеною наявність ризиків, передбачених п. 1 та п. 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, оскільки підозрюваний ОСОБА_5 обґрунтовано підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення проти встановленого порядку несення військової служби, яке є особливо тяжким злочином і за яке передбачено покарання виключно у вигляді позбавлення волі на строк від 5 до 12 років.

Виходячи з практики ЄСПЛ, сама по собі тяжкість злочину та суворість можливого покарання не можуть бути безумовною підставою для тримання особи під вартою, однак є суттєвим елементом під час оцінювання ризику переховування від органів досудового розслідування та суду.

Крім того, слідчий суддя враховує, що ОСОБА_5 був раніше неодноразово судимий, судимості у встановленому законом порядку не зняті та не погашені, звільнений від відбування покарання умовно-достроково в липні 2026 року, проте знову підозрюється у вчиненні особливо тяжкого злочину. ОСОБА_5 неодружений, неповнолітніх дітей чи інших утриманців не має, відомості про наявність міцних соціальних зв`язків відсутні. Хоча він має зареєстроване місце проживання у с. Городківка Тульчинського району Вінницької області (де наразі проживає його мати), зі слів підозрюваного, на час затримання він фактично проживав у АДРЕСА_3 (у помешканні, наданому побратимом); іншого житла на праві власності чи користування у м. Запоріжжі він не має. Відомості про наявність стабільних джерел доходів також відсутні.

Вказані обставини в сукупності свідчать про наявність реальних ризиків того, що підозрюваний ОСОБА_5 може переховуватися від органів досудового розслідування і суду та вчинити інше кримінальне правопорушення.

Водночас наявність ризику, передбаченого п. 3 ч. 1 ст. 177 КПК України (можливість підозрюваного ОСОБА_5 незаконно впливати на свідків), прокурором та слідчим доказово не підтверджена і є лише припущенням сторони обвинувачення.

Оцінюючи можливість застосування запобіжного заходу, слідчий суддя враховує вагомість наявних доказів, тяжкість загрожуваного покарання, дані про особу підозрюваного, а також його вік та стан здоров`я. Відомості про те, що ОСОБА_5 за станом здоров`я не може утримуватися під вартою, в матеріалах провадження відсутні. Згідно з медичною характеристикою військової частини НОМЕР_1 , за медичною допомогою під час служби він не звертався та на стаціонарному лікуванні не перебував.

Стримуючи чинники, які могли б у повному обсязі мінімізувати ймовірність вчинення обвинуваченим дій, спрямованих на переховування від органів досудового розслідування і суду, вчинення іншого кримінального правопорушення, та гарантували б запобігання встановленим ризикам без застосування тримання під вартою, відсутні.

Враховуючи викладене, слідчий суддя вважає, що більш м`які запобіжні заходи (зокрема, особисте зобов`язання, про що заявляла сторона захисту, а також особиста порука, застава та домашній арешт) не зможуть забезпечити виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов`язків та запобігти встановленим високим ризикам.

Сукупність цих обставин однозначно свідчить про наявність конкретного суспільного інтересу, який, незважаючи на презумпцію невинуватості, переважає над принципом поваги до особистої свободи та узгоджується з визначеними КПК України метою і підставами застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.

Будь-яких обставин, які б свідчили про те, що даний захід не виправдовує такий ступінь втручання у права і свободи підозрюваного, на даному етапі, не встановлено та не доведено.

Таким чином, слідчий суддя доходить висновку про необхідність застосування до підозрюваного ОСОБА_5 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою строком на 60 днів.

Разом з тим, слідчий суддя вважає можливим визначити підозрюваному заставу, як альтернативний запобіжний захід, виходячи з наступних підстав.

Так, згідно з ч.3 ст.183 КПК України слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зобов`язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим обов`язків, передбачених цим Кодексом, крім випадків, передбачених частиною четвертою цієї статті.

Зокрема, згідно з ч.4 ст.183 КПК України під час дії воєнного стану слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, враховуючи підстави та обставини, передбачені статтями 177 та 178 цього Кодексу, має право не визначити розмір застави у кримінальному провадженні щодо злочину, передбаченого статтями 109-114-2, 258-258-6, 260, 261, 402-405, 407, 408, 429, 437-442 Кримінального кодексу України.

В даному випадку слідчий суддя, враховуючи всі обставини справи, ставлення підозрюваного до інкримінованого йому кримінального правопорушення, дані, що його характеризують, а також враховуючи інші фактичні обставини даного конкретного кримінального провадження, вважає можливим застосувати до підозрюваного ОСОБА_5 альтернативний запобіжний захід у вигляді застави в розмірі, визначеному відповідно до п.3 ч.5 ст.182 КПК України, а саме 80 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, тобто 266 240,00 грн, з покладанням на підозрюваного у випадку внесення вказаної суми застави обов`язків, передбачених ч.5 ст.194 КПК України.

Підстав для беззаперечної неможливості застосування такого альтернативного запобіжного заходу на цій стадії кримінального провадження слідчим суддею не встановлено.

На підставі вищевикладеного, клопотання слідчого слід задовольнити.

Керуючись ст.2,176-178,182, 183,184,194,196,197 КПК України,

ПОСТАНОВИВ:

Клопотання слідчого задовольнити.

Застосувати до підозрюваного ОСОБА_5 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком 60 днів, тобто до 29 грудня 2026 року включно.

Визначити ОСОБА_5 заставу, як альтернативний запобіжний захід, в розмірі 80 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 266 240 (двісті шістдесят шість тисяч двісті сорок) гривень 00 копійок, яка у будь-який момент протягом дії ухвали може бути внесена як самим підозрюваним, так і іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем) на депозитний рахунок: UA378201720355249002000001205, отримувач - ТУ ДСАУ в Запорізькій області, банк - Державна казначейська служба України, м. Київ, код ЄДРПОУ 26316700, код МФО 820172.

У разі внесення застави покласти на підозрюваного ОСОБА_5 обов`язки: прибувати до слідчого, прокурора або суду за викликом; повідомляти слідчого, прокурора або суд про зміну свого місця проживання (місця дислокації підрозділу) та/або місця роботи (несення військової служби); утримуватися від спілкування із свідками з приводу обставин вчинення інкримінованого йому злочину.

Роз`яснити підозрюваному, що у разі внесення застави у визначеному у даній ухвалі розмірі, оригінал документу із відміткою банку, який підтверджує внесення на депозитний рахунок коштів має бути наданий уповноваженій службовій особі місця ув`язнення. Після отримання та перевірки документа, що підтверджує внесення застави, уповноважена службова особа місця ув`язнення має негайно здійснити розпорядження про звільнення з-під варти та повідомити усно і письмово слідчого, прокурора та слідчого суддю Хортицького районного суду міста Запоріжжя.

У разі внесення застави та з моменту звільнення з-під варти у зв`язку із внесенням застави підозрюваний ОСОБА_5 вважається таким, до якого застосовано запобіжний захід у вигляді застави.

Копію ухвали негайно вручити підозрюваному, захиснику, прокурору.

Ухвала слідчого судді підлягає негайному виконанню після її проголошення.

Апеляційна скарга на ухвалу може бути подана протягом п`яти днів з дня її оголошення, безпосередньо до Запорізького апеляційного суду.

Повний текст ухвали складено та проголошено 03.11.2026 о 08:25 год.

Слідчий суддя ОСОБА_1