Ухвала суду № 141157808, 12.10.2026, Ужгородський міськрайонний суд Закарпатської області

Справа № 308/15089/26

1-кс/308/6256/26

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

12 жовтня 2026 року м. Ужгород

Слідчий суддя Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області ОСОБА_1 , при секретарі судового засідання ОСОБА_2 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Ужгороді, клопотання прокурора Закарпатської спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Західного регіону ОСОБА_3 , у кримінальному провадженні відомості щодо якого внесено до ЄРДР за №62026140160001543 від 09.10.2026 року за кваліфікацією кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 415 КК України, про арешт майна,-

В С Т А Н О В И В:

Прокурор ОСОБА_3 звернувся до слідчого судді Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області із даним клопотанням, яке обґрунтовує тим, що 09.10.2026 приблизно о 11 год. 20 хв. в с. Ділове на автодорозі Н-09 сполученням Мукачево-Рогатин-Львів неподалік 314 прикордонного знаку водій заступник начальника ОТЦК начальник СМОР ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_4 ІНФОРМАЦІЯ_2 , керуючи автомобілем Тойота РАВ-4 сірого кольору з д.н.з. « НОМЕР_1 » на чорному фоні, перебуваючи в салоні з пасажиром - начальником групи психологічної підтримки відділу психологічної підтримки персоналу ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_5 ІНФОРМАЦІЯ_3 , рухаючись зі сторони м. Рахів у бік с. Луг при проїзді ділянки автодороги із заокругленням праворуч на мокрому асфальті здійснив виїзд на смугу зустрічного руху, де допустив зіткнення із зустрічним вантажним автомобілем «Камаз» д.н.з НОМЕР_2 під керуванням водія ОСОБА_6 ІНФОРМАЦІЯ_4 , в результаті чого останній отримав тілесні ушкодження у вигляді відкритого перелому першого пальця лівої стопи.

09.10.2026 в ході проведеного огляду місця дорожньо-транспортної пригоди було вилучено транспортні засоби - автомобіль марки «Toyota RAV4» д.н.з. « НОМЕР_1 » на чорному фоні, Vin НОМЕР_3 , сірого кольору, згідно свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу серія НОМЕР_4 належить на праві приватної власності ТОВ «УК Вітропарки України» ЄДРПОУ-37944343 (м. Перечин, вул. Помислова, 7/А, Закарпатська область), поміщений на територію ВПС «Ділове» НОМЕР_5 прикордонного загону за адресою: АДРЕСА_1 та автомобіль марки «Камаз5511» д.н.з « НОМЕР_2 », згідно свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу серія НОМЕР_6 належить на праві приватної власності ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , поміщений на майданчик ФОП « ОСОБА_7 », за адресою: АДРЕСА_2 .

Прокурор у клопотанні зазначає, що вказані транспортні засоби є предметом вчинення кримінального правопорушення, можуть містити на собі його сліди та інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, що у тому числі стосується свідоцтв про реєстрацію транспортних засобів, слідчим прийнято постанову про визнання вищезазначених транспортних засобів речовим доказом, а також враховуючи необхідність проведення ряду експертиз, у тому числі відео записів, інженерно-транспортної тощо, для виконання яких необхідно надати експерту доступ до вказаних транспортних засобів, а тому, з метою забезпечення кримінального провадження, збереження речових доказів та недопущення їх пошкодження, псування, знищення, перетворення або відчуження, прокурор у клопотанні просить накласти арешт на речовий доказ у кримінальному провадженні - автомобіль марки «Toyota RAV4» д.н.з. « НОМЕР_1 » на чорному фоні, Vin НОМЕР_3 , сірого кольору, згідно свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу серія НОМЕР_4 належить на праві приватної власності ТОВ «УК Вітропарки України» ЄДРПОУ-37944343 (м. Перечин, вул. Помислова, 7/А, Закарпатська область), та автомобіль марки «Камаз5511» д.н.з « НОМЕР_2 », згідно свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу серія НОМЕР_6 належить на праві приватної власності ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , із забороною здійснювати володіння, користування та розпорядження вищезазначеними транспортними засобами.

Прокурор у судове засідання не з`явився, будучи належним чином повідомленим про час та місце розгляду справи.

Власник майна у судове засідання також не з`явився, будучи належним чином повідомленим про час та місце розгляду справи.

Дослідивши матеріали клопотання слідчий суддя приходить до наступного висновку.

Згідно п. 7 ч. 2 ст. 131 КПК України заходом забезпечення кримінального провадження є арешт майна. Відповідно до ч. 5 ст. 132 КПК України, під час розгляду питання про застосування заходів забезпечення кримінального провадження сторони кримінального провадження повинні подати слідчому судді докази обставин, на які вони посилаються.

За змістом ч.1 ст.170 КПК арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку. Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження. Слідчий, прокурор повинні вжити необхідних заходів з метою виявлення та розшуку майна, на яке може бути накладено арешт у кримінальному провадженні, зокрема шляхом витребування необхідної інформації у Національного агентства України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів, інших державних органів та органів місцевого самоврядування, фізичних і юридичних осіб. Слідчий, прокурор повинні вжити необхідних заходів з метою виявлення та розшуку майна, на яке може бути накладено арешт у кримінальному провадженні, зокрема шляхом витребування необхідної інформації у Національного агентства України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів, інших державних органів та органів місцевого самоврядування, фізичних і юридичних осіб.

Відповідно до ч.2 ст.170 КПК України арешт майна допускається з метою забезпечення: збереження речових доказів; спеціальної конфіскації; конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи; відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов),чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди. За змістом ч.3 ст. 170 КПК України, у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 цього Кодексу. Згідно ч.1 ст.98КПК України речовими доказами є матеріальні об`єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об`єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.

Згідно ч. 6 ст. 170 КПУ України, у випадку, передбаченому пунктом 4 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, фізичної чи юридичної особи, яка в силу закону несе цивільну відповідальність за шкоду, завдану діями (бездіяльністю) підозрюваного, обвинуваченого, засудженого або неосудної особи, яка вчинила суспільно небезпечне діяння, а також юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, за наявності обґрунтованого розміру цивільного позову у кримінальному провадженні, а так само обґрунтованого розміру неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою, щодо якої здійснюється провадження.

Відповідно ч.2 ст.173 КПК України при вирішенні питання про арешт майна слідчий суддя, суд повинен враховувати правову підставу для арешту майна;можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої статті 170 цього Кодексу); наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення або суспільно небезпечного діяння, що підпадає під ознаки діяння, передбаченого законом України про кримінальну відповідальність (якщо арешт майна накладається у випадках, передбачених пунктами 3, 4 частини другої статті 170 цього Кодексу); можливість спеціальної конфіскації майна (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 2 частини другої статті 170 цього розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 4 частини другої статті 170 цього Кодексу); розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження;наслідки арешту майна для підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб.

Згідно ч.10 ст.170 КПК України арешт може бути накладений у встановленому цим Кодексом порядку на рухоме чи нерухоме майно, гроші у будь-якій валюті готівкою або у безготівковій формі, в тому числі кошти та цінності, що знаходяться на банківських рахунках чи на зберіганні у банках або інших фінансових установах, видаткові операції, цінні папери, майнові, корпоративні права, щодо яких ухвалою чи рішенням слідчого судді, суду визначено необхідність арешту майна. Не може бути арештовано майно, якщо воно перебуває у власності добросовісного набувача, крім арешту майна з метою забезпечення збереження речових доказів. Частиною 11 ст.170 КПК України визначено, що заборона або обмеження користування, розпорядження майном можуть бути застосовані лише у разі, коли існують обставини, які підтверджують, що їх незастосування призведе до приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі майна.

Слідчим суддею встановлено, що у провадженні Шостого слідчого відділу (з дислокацією у м. Ужгороді) Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Львові, перебувають матеріали кримінального провадження внесеного до ЄРДР за №62026140160001543 від 09.10.2026 року за фактом вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 415 КК України.

Так, за даними клопотання та матеріалів кримінального провадження слідує, що до дорожньо-транспортної пригоди, обставини якої встановлюються у даному кримінальному провадженні, причетні автомобіль марки «Toyota RAV4» д.н.з. « НОМЕР_1 » на чорному фоні, сірого кольору, та автомобіль марки «Камаз5511» д.н.з « НОМЕР_2 ».

09.10.2026 в ході огляду місця дорожньо-транспортної пригоди було вилучено: автомобіль марки «Toyota RAV4» д.н.з. « НОМЕР_1 » на чорному фоні, Vin НОМЕР_3 , сірого кольору, який згідно реєстраційної картки транспортного засобу належить на праві приватної власності ТОВ «УК Вітропарки України» ЄДРПОУ-37944343 (м. Перечин, вул. Помислова, 7/А, Закарпатська область), а автомобіль марки «Камаз5511» д.н.з « НОМЕР_2 », належить на праві приватної власності ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_4 ..

Відповідно до постанови слідчого ОСОБА_8 від 09.10.2026 року про визнання речовими доказами вилучені транспортні засоби визнано речовими доказами у даному кримінальному провадженні.

Таким чином, з урахуванням наведеного слідчий суддя приходить до висновку про обґрунтованість доводів прокурора, що вилучені транспортні засоби мають значення речових доказів у даному кримінальному проваджені та відповідають критеріям, зазначеним у ст.98 КПК України, оскільки такі могли зберегти на собі сліди злочину, містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження.

Також прокурором, на виконання вимог ч.1 ст.173 КПК України, доведено слідчому судді необхідність такого арешту майна з метою збереження речового доказу, а також наявність ризиків, передбачених ч.1 ст.170 КПК України.

Прокурором у клопотанні наведено достатньо підстав для застосування такого виду заходу забезпечення кримінального провадження як арешт майна, а відтак, за наведених вище обставин, слідчий суддя при розгляді даного клопотання вбачає потенційну загрозу та шкоду для кримінального провадження в разі відмови у накладенні арешту та повернення вилученого майна.

Така шкода може виразитись у втраті речового доказу стороною обвинувачення та унеможливить подальше провадження досудового розслідування, проведення відповідних судових експертиз та встановленню істини у справі, що очевидно переважає над неможливістю власником (володільцем) тимчасово володіти, розпоряджатися та користуватися вказаним майном.

Відповідно до ч.1 ст.174 КПК України підозрюваний, обвинувачений, їх захисник, законний представник, інший власник або володілець майна, які не були присутні при розгляді питання про арешт майна, мають право заявити клопотання про скасування арешту майна повністю або частково. Таке клопотання під час досудового розслідування розглядається слідчим суддею, а під час судового провадження - судом.

Згідно ч.2 ст.174 КПК України, арешт майна також може бути скасовано повністю чи частково ухвалою слідчого судді під час досудового розслідування чи суду під час судового провадження за клопотанням підозрюваного, обвинуваченого, їх захисника чи законного представника, іншого власника або володільця майна, представника юридичної особи щодо якої здійснюється провадження, якщо вони доведуть, що в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано.

Враховуючи викладене, слідчий суддя приходить до висновку про наявність достатніх правових підстав для арешту вказаного майна з метою забезпечення його збереження як речового доказу у даному кримінальному провадженні, враховує можливість використання його як доказу, оскільки за його допомогою може бути виконане завдання досудового розслідування щодо встановлення та з`ясування всіх обставин вчиненого кримінального правопорушення, а тому клопотання про арешт майна підлягає задоволенню.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 2, 7, 132, 98, 167, 170-173, 309, 372 КПК України, слідчий суддя,-

П О С Т А Н О В И В:

Клопотання прокурора про арешт майна, - задовольнити.

Накласти арешт на вилучене під час проведення огляду місця дорожньо-транспортної пригоди від 09.10.2026 року в с. Ділове на автодорозі Н-09 сполученням Мукачево-Рогатин-Львів неподалік 314 прикордонного знаку, майно а саме:

-автомобіль марки «Toyota RAV4» д.н.з. « НОМЕР_1 » на чорному фоні, Vin НОМЕР_3 , сірого кольору, який належить на праві приватної власності ТОВ «УК Вітропарки України» ЄДРПОУ-37944343 (м. Перечин, вул. Помислова, 7/А, Закарпатська область);

- автомобіль марки «Камаз5511» д.н.з « НОМЕР_2 », який належить на праві приватної власності ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , шляхом заборони здійснювати володіння, користування та розпорядження зазначеними транспортними засобами.

Роз`яснити, що у відповідності до ч.1 ст.174 КПК України підозрюваний, обвинувачений, їх захисник, законний представник, інший власник або володілець майна, представник юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, які не були присутні при розгляді питання про арешт майна, мають право заявити клопотання про скасування арешту майна повністю або частково.

Ухвала набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції. Якщо строк апеляційного оскарження буде поновлено, вважається, що ухвала слідчого судді не набрала законної сили.

Ухвала може бути оскаржена до Закарпатського апеляційного суду протягом п`яти днів з дня її оголошення.

Копію ухвали вручити слідчому, а іншим учасникам направити не пізніше наступного робочого дня після її постановлення.

Слідчий суддя Ужгородського

міськрайонного суду ОСОБА_1