Ухвала суду № 141155976, 03.11.2026, Харківський окружний адміністративний суд

Харківський окружний адміністративний суд 61700, м. Харків, майдан Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710

УХВАЛА

про відмову у забезпеченні позову

03 листопада 2026 року справа №520/35856/26

Харківський окружний адміністративний суд у складі головуючої судді Ширант А.А., розглянувши в порядку письмового провадження заяву ОСОБА_1 про забезпечення позову по адміністративній справі за позовом ОСОБА_1 до ГУ ПФ України в Харківській області, ОСОБА_2 про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії,

ВСТАНОВИВ:

Позивач просить суд:

- визнати незаконними дії пенсійного фонду в Харківській області пов`язані з зменшенням виплат довічного грошового утримання судді у відставці рішення Харківського окружного адміністративного суду від 1 липня 2024 року (№520/10310/2024 р.) починаючи з 1 квітня 2025 року;

- стягнути з управління пенсійного фонду в Харківській області і ОСОБА_2 солідарно або в рівних долях заборгованість за рішенням №520/10310/24 яка утворилась за період з липня 2024 року по вересень 2026 року, після отримання даних з пенсійного фонду сума буде уточнена;

- притягнути до відповідальності у вигляді штрафу у максимальних розмірах винну особу, ОСОБА_3 , яка зареєстрована селище Докучаєвське Роганської громади Харківської області, є керівником Головного управляння Пенсійного фонду в Харківській області, яка прийняла незаконне рішення про припинення виконувати рішення Харківського окружного адміністративного суду від 1 липня 2024 року (№520/10310/2024 р.), так як половина з цих штрафів, згідно Закону, іде на погашення спричинених втрат, тобто створеної заборгованості за шість місяців;

- провести негайне виконання невиплачених сум довічного утримання за рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 1 липня 2024 року (№520/10310/2024 р.) починаючи з 1 квітня 2025 року по вересень 2026 року;

- відповідно до ст.249 КАС України винести окрему ухвалу і направити Голові правління Пенсійного фонду України та в Міністерство соціальної політики, сім`ї та єдності для вирішення питання відповідає чи ні ОСОБА_2 займаній посаді. Встановити місячний строк для надання відповіді.

Ухвалою суду від 03.11.2026 позовну заяву залишено без руху, з огляду на те, що позивачем, у позовній заяві, не обґрунтовано залучення до справи у якості відповідача ОСОБА_2 . Надано строк для усунення недоліків позовної заяви.

Разом з тим, позивачем подано заяву про забезпечення позову, в якій останній просить суд:

- заборонити ОСОБА_2 відчужувати майно (автотранспорт, домоволодіння) зарегістроване за адресою селище Докучаєвське Роганської громади Харківської області.

В обґрунтування заяви про забезпечення позову вказано, що ГУ ПФ України в Харківській області зменшено розмір щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці, в чому винна безпосередньо ОСОБА_2 , як начальник ГУ ПФ України в Харківській області.

Позивач вказує, що невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду.

Дослідивши заяву про забезпечення позову, суд дійшов таких висновків.

Згідно зі статтею 150 Кодексу адміністративного судочинства України, суд за заявою учасника справи або з власної ініціативи має право вжити визначені цією статтею заходи забезпечення позову. Забезпечення позову допускається, якщо:

1) невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду; або

2) очевидними є ознаки протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень, та порушення прав, свобод або інтересів особи, яка звернулася до суду, таким рішенням, дією або бездіяльністю.

Частиною 2 статті 151 КАС України передбачено, що заходи забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами. Суд також повинен враховувати співвідношення прав (інтересу), про захист яких просить заявник, із наслідками вжиття заходів забезпечення позову для заінтересованих осіб.

Виходячи з аналізу наведених норм, підставою для вжиття заходів забезпечення позову можуть стати такі обставини: 1) можливість істотного ускладнення чи унеможливлення виконання рішення суду без вжиття заходів забезпечення позову; 2) можливість істотного ускладнення чи унеможливлення ефективного захисту або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся; 3) очевидність ознак протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень; 4) очевидність ознак порушення прав, свобод або інтересів особи, яка звернулася до суду, оспорюваним рішенням, дією або бездіяльністю.

Суд зазначає, що підстави забезпечення позову, визначені в ч.2 ст.150 КАС України, є оціночними, тому суд повинен у кожному випадку, виходячи з конкретних доказів, встановити, чи є хоча б одна з названих обставин, і оцінити, чи не може застосуванням заходів забезпечення позову бути завдано ще більшої шкоди, ніж та, якої можливо запобігти.

Також суд наголошує, що забезпечення позову здійснюється з метою гарантування виконання судового рішення у разі задоволення позовних вимог та спрямоване зокрема на те, щоб не допустити настання незворотних наслідків щодо відновлення порушеного права особи. Тобто заходи забезпечення адміністративного позову вживаються судом у випадку існування очевидної небезпеки заподіяння шкоди його правам, свободам та інтересам до ухвалення рішення в адміністративній справі, або захист цих прав, свобод та інтересів стане неможливим без вжиття таких заходів. Заходи забезпечення позову повинні відповідати і бути співмірними заявленим позовним вимогам, повинні бути безпосередньо пов`язаними з предметом спору (у даному випадку майбутнього), необхідними і достатніми для забезпечення виконання судового рішення в майбутньому, повинні забезпечувати співвідношення прав (інтересів), про захист яких просить заявник, із наслідками вжиття заходів забезпечення позову для заінтересованих осіб.

Суд зазначає, що при вирішенні питання про забезпечення позову суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням такого: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв`язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв`язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.

Така правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 21 листопада 2018 у справі № 826/8556/17, від 25.04.2019 у справі № 826/10936/18.

Верховний Суд у постанові від 29 серпня 2023 року у справі № 120/1001/23 зазначив, що в ухвалі про забезпечення позову суд повинен навести мотиви, з яких він дійшов висновку, що невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав та інтересів позивача. Також суд має вказати, в чому будуть полягати дії, направлені на відновлення прав позивача, оцінити складність вчинення цих дій, встановити, що витрати, пов`язані з відновленням прав, будуть значними.

Крім того, вирішуючи питання щодо наявності підстав для вжиття заходів забезпечення позову, суди повинні також враховувати специфіку правовідносин, стосовно яких виник спір, та їх відповідне законодавче врегулювання, за наслідками аналізу якого можна зробити висновок, чи дійсно застосування заходів забезпечення позову є необхідним у даному конкретному випадку, чи може невжиття таких засобів мати незворотні наслідки.

При розгляді заяв про забезпечення позову суд має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитись, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з`ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулась з такою заявою, позовним вимогам.

Відповідно до Рекомендації №R(89)8 про тимчасовий судовий захист в адміністративних справах, прийнятій Комітетом Ради Європи 13.09.1989 року, рішення про вжиття заходів тимчасового захисту може, зокрема, прийматися у разі, якщо виконання адміністративного акта може спричинити значну шкоду, відшкодування якої неминуче пов`язано з труднощами, і якщо на перший погляд наявні достатньо вагомі підстави для сумнівів у правомірності такого акта. Суд, який постановляє вжити такий захід, не зобов`язаний одночасно висловлювати думку щодо законності чи правомірності відповідного адміністративного акта; його рішення стосовно вжиття таких заходів жодним чином не повинно мати визначального впливу на рішення, яке згодом має бути ухвалено у зв`язку з оскарженням адміністративного акта.

Тобто інститут забезпечення адміністративного позову є однією з гарантій захисту прав, свобод та законних інтересів юридичних та фізичних осіб - позивачів в адміністративному процесі, механізмом, який покликаний забезпечити реальне та неухильне виконання судового рішення прийнятого в адміністративній справі.

Суд наголошує, що не допускається вжиття заходів забезпечення позову, які за змістом є тотожними задоволенню заявлених позовних вимог, якщо при цьому спір не вирішується по суті.

Наведене узгоджується з правовою позицією Верховного Суду, викладеною у постановах від 05.03.2019 у справі №826/16911/18, від 25.04.2019 у справі №826/10936/18, від 26.06.2019 у справі №826/13396/18, від 30.09.2019 у справі №420/5553/18, від 30.09.2019 у справі №640/868/19, від 30.09.2019 у справі №840/3517/18, від 29.01.2020 у справі № 640/9167/19.

Суд звертає увагу, що розгляд справи по суті - це безпосередньо вирішення спору судом з ухваленням відповідного рішення. У свою чергу, забезпечення позову - це вжиття заходів щодо охорони інтересів позивача від можливих недобросовісних дій з боку відповідача до вирішення справи по суті з метою створення можливості реального та ефективного виконання рішення суду. А тому, сам факт прийняття суб`єктом владних повноважень (відповідачем) рішення чи вчинення дій, які на думку заявника порушують його права та інтереси, не може автоматично свідчити про те, що таке рішення чи дії є очевидно протиправними і що невжиття заходів забезпечення позову може істотно ускладнити виконання майбутнього рішення суду, адже факт порушення прав та інтересів особи (позивача) підлягає доведенню у встановленому законом порядку.

Підтвердження факту вчинення таких порушень чи спростування цієї обставини може бути з`ясоване виключно в процесі розгляду справи по суті заявлених позовних вимог.

Як убачається зі змісту заяви про забезпечення позову, позивач уважає за необхідне вжити заходи забезпечення позову шляхом заборони ОСОБА_2 відчужувати майно (автотранспорт, домоволодіння).

При цьому, адміністративний спір у справі №520/35856/26 стосується зменшення розміру щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці.

Разом з тим, суд не вбачає підстав для вжиття вказаного заходу забезпечення позову, оскільки позивачем не зазначено а судом не вставлено, яким чином не вжиття вказаного заходу може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду.

Окрім цього, вказаний захід забезпечення позову стосується безпосередньо ОСОБА_2 . Проте, ухвалою суду від 03.11.2026 позовну заяву залишено без руху, з огляду на те, що позивачем, у позовній заяві, не обґрунтовано залучення до справи як відповідача ОСОБА_2 .

Враховуючи наведене, суд зазначає, що наявними матеріалами не підтверджено, що невжиття заходів забезпечення позову може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів заявника, за захистом яких він звернувся до суду з позовом, оскільки жодних належних та допустимих доказів у розумінні статей 73, 76 КАС України на підтвердження існування очевидної небезпеки заподіяння шкоди правам та інтересам позивача до ухвалення судового рішення в адміністративній справі, а також, що відновлення прав та інтересів позивача без вжиття заходів забезпечення позову стане неможливим, суду не надано.

Отже, суд доходить висновку про відсутність правових підстав для забезпечення позову відповідно до вимог статті 150 КАС України.

Керуючись ст.ст. 150-154, 241, 243, 256, 294, 295 КАС України, суд

УХВАЛИВ:

1. Заяву ОСОБА_1 про забезпечення позову по адміністративній справі за позовом ОСОБА_1 до ГУ ПФ України в Харківській області, ОСОБА_2 про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії - залишити без задоволення.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та може бути оскаржена в апеляційному порядку до Другого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом п`ятнадцяти днів з дня складення судового рішення.

Суддя А.А. Ширант