Рішення № 141151332, 30.10.2026, Київський окружний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

30 жовтня 2026 року м. Київ справа №320/4185/25

Київський окружний адміністративний суд у складі головуючої судді Кочанової П.В., розглянувши у порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «АТ Інженерія» до Головного управління ДПС у Київській області, як відокремлений підрозділ ДПС України про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії,-

ВСТАНОВИВ:

Позивач, Товариство з обмеженою відповідальністю «АТ Інженерія» звернулось до Київського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Головного управління ДПС у Київській області, як відокремлений підрозділ ДПС України, в якому просить суд:

- визнати протиправними та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Київській області від 13.12.2024 № 53097/0709 про нарахування Товариству з обмеженою відповідальністю «АТ Інженерія» (ідентифікаційний код юридичної особи 39994286) пені за порушення термінів розрахунків у сфері зовнішньоекономічної діяльності у сумі 31 945,44 гривень.

В обґрунтування заявлених позовних вимог позивач зазначає, що податкове повідомлення-рішення від 13.12.2024 № 53097/0709, яким позивачу нараховану пеню у розмірі 31945,44 гривень за порушення термінів розрахунків у сфері зовнішньоекономічної діяльності, є необґрунтованим та таким, що підлягає скасуванню, оскільки контролюючий орган не надав належної правової оцінки обставинам та помилково дійшов висновку про відсутність форс-мажорних обставин, що вплинули на порушення термінів виконання Контракту від 20.07.2023 № 2007232.

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 24.02.2025 відкрито провадження в адміністративній справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін.

Відповідачем до суду надано відзив на позовну заяву, в якому останній наполягав на правомірності оскаржуваного податкового повідомлення-рішення, оскільки контролюючим органом було встановлено порушення за той період, який не був охоплений у сертифікаті про форс-мажорні обставини, тобто в цей період не продовжено граничних строків розрахунку по контракту від 20.07.2023 № 2007232 (з 14.02.2024 по 23.02.2024; 10 днів).

Позивач із доводами відповідача не погодився, надав відповідь на відзив, в якій вказував на помилковість доводів контролюючого органу, зокрема, зазначаючи, що ГУ ДПС не враховано, що перебіг строку для виконання Контракту, у даному випадку, було зупинено дією Сертифікату, тому виконання спірних зобов`язаннях

Дослідивши наявні у матеріалах справи докази та з`ясувавши обставини справи, суд виходить з наступного.

Позивач, Товариство з обмеженою відповідальністю «АТ Інженерія» (код ЄДРПОУ: 39994286, місцезнаходження: Україна, 09100, Київська область, м. Біла Церква, вул. Пролетарська, б. 13, кв. 26) зареєстровано в якості юридичної особи з 07.09.2015 з основним видом економічної діяльності, згідно КВЕД: 33.12 Ремонт і технічне обслуговування машин і устатковання промислового призначення, що підтверджується відомостями, що містяться в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, перебуває на податковому обліку в Головному управління ДПС у Київській області (Білоцерківська ДПІ).

20.07.2023 між ТОВ «АТ Інженерія» (Покупець) та «Parle Global Technologies PVT.Ltd» (Індія) (Продавець) було укладено Контракт № 2007232 (далі Контракт), відповідно до п. 1.1. якого Продавець зобов`язувався передати Товар у власність Покупця, а Покупець прийняти та сплатити Товар на умовах даного Контракту, відповідно до опису, кількості, асортименту, технічної документації, умов, цін, термінів виготовлення та строків поставки, зазначених та погоджених сторонами у Інвойсі.

Відповідно до п. 3.1. Контракту оплата за цим Контрактом проводиться на умовах передплати перед початком виробництва при отриманні замовлення та прописана в інвойсі.

Згідно із п. 4.1. Контракту поставка Товару Покупцеві здійснюється морем на умовах FOB Індія (ІНКОТЕРМС 2010).

Відвантаження Товару здійснюється партіями в кількостях, зазначених в Інвойсах, які складаються відповідно до замовлень Покупця. Під датою поставки Товару розуміється дата надходження вантажу дата штампа митного контролю країни Покупця в транспортній накладній.

Пунктом 4.4. Контракту передбачено, що термін поставки не повинен перевищувати 84 календарних дні з моменту отримання Постачальником попередньої оплати за Товар, що відповідає термінам поставки товарів іноземного походження згідно законодавства України.

Пунктом 8.1. Контракту передбачено, що Продавець та Покупець несуть матеріальну відповідальність один перед одним за невиконання зобов`язань, описаних у Контракті.

Відповідно до п. 8.2. Контракту у разі, якщо Продавець не здійснить постачання Товару у строки, передбачені цим Контрактом, Покупець має право стягнути з Продавця неустойку у розмірі 0,1 % вартості Товару, не поставленого в строк за кожен день прострочення.

Оплата зазначеної неустойки не звільняє Продавця від його зобов`язань щодо постачання Товару. Відповідно до Інвойсу (Proforma Invoice) № PGTPL/2023-24/001 від 24.07.2023 загальна вартість Tовару, що складається із Автоматичної капсульної машини PF 25 та Блістерної машини Excel 44 з додатковими комплектуючими деталями, становить 139647,05 доларів США.

На виконання умов Контракту від 20.07.2023 № 2007232 18.08.2023 Покупцем здійснено попередню оплату (аванс) за Товар на рахунок Продавця у сумі 27929,41 доларів США.

Згідно із пунктом 142 постанови Правління Національного банку України від 24.02.2022 № 18 «Про роботу банківської системи в період запровадження воєнного стану» граничні строки розрахунків за операціями з експорту та імпорту товарів становлять 180 календарних днів та застосовуються до операцій, здійснених з 05.04.2022.

Таким чином, граничний строк розрахунків за операціями з імпорту товарів за Контрактом від 20.07.2023 № 2007232 позивачем повинен був бути виконаний до 14.02.2024

Крім цього для організації подальшого транспортування товару, між позивачем, що є клієнтом та ТОВ «ЛАМАН ШИПІНГ» (м. Одеса), що є експедитором, було укладено Договір № 28999 від 12.12.2023 про транспортне експедиторське обслуговування.

Відповідно до п. 1.1. цього Договору клієнт доручав, а експедитор зобов`язувався організувати за рахунок клієнта транспортно-експедиторське обслуговування (ТЕО), перевезення експортно-імпортних та транзитних вантажів по території України і в міжнародному сполученні, а також надати інші транспортно-експедиторські послуги Клієнту за згодою Сторін.

Відповідно до Комерційного інвойсу (Commercial Invoice) № 23-24/AE/000032 від 27.11.2023 та Товарної накладної (Packing List) № 23-24/AE/000032 від 27.11.2023 товар, вартістю 139647,05 доларів США за Контрактом від 20.07.2023 № 2007232 сформований постачальником до відправлення - 27.11.2023.

Згідно із Документом мультимодального перевезення (Multi-Modal Transport Document) № SCL/CON/521 та Необоротної накладної (Non-Negotiable Waybill) MAEU № 234232256 Товар погружений у Джавахарлал Неру порту (Індія) 22.12.2023 з терміном прибуття у порт розвантаження Констанца (Румунія) та подальшим прибуттям до м. Одеси (Україна) 29.12.2023.

Проте, позивач зазначає, що Групою A.P. Moller Maersk («Maersk») надіслано Оголошення нарахувань у зв`язку з ситуацією в Червоному морі/Аденській затоці Далекосхідної Азії від 21.12.2023, яким повідомлено, що з урахуванням розвитку подій навколо Червоного моря/Аденської затоки та з метою забезпечення безпеки моряків, суден і вантажів клієнтів морські судна були призупинені.

Після призупинення морських суден у цьому районі через сильну ескалацію ситуації з безпекою, Maersk оголосила 19.12.2023, що судна, які раніше були призупинені, будуть перенаправлені навколо мису Доброї Надії з міркувань безпеки, а майбутні послуги також будуть предметом оцінки безпеки для визначення необхідних непередбачених обставин.

Таке рішення було прийнято у світлі ризиків, затримок та труднощів, пов`язаних з транзитом Червоного моря/Аденської затоки в той час.

Також, Експедитором ТОВ «ЛАМАН ШИПІНГ» надано лист ТОВ «АТ Інженерія» № 0702/д від 07.02.2024, в якому останній повідомив про те, що у зв`язку із ситуацією у Червоному морі, лінія Maersk змінила маршрут проходження своїх суден через мис Доброї Надії.

З огляду на вказані обставини, позивача було повідомлено, що терміни доставки контейнерів у порт Констанца (Румунія) зміщуються з 19 січня 2024 року до 16 лютого 2024 року, що є попередньо визначеною датою, яка може змінитися, залежно від ситуації на шляху прямування в порт прибуття Констанца (Румунія).

Враховуючи вищевикладене, ТОВ «АТ Інженерія» звернулось до Київської обласної (регіональної) торгово-промислової палати із заявою від 09.02.2024 року про засвідчення форс-мажорних обставин (обставин непереборної сили), які унеможливили виконання обов`язків (зобов`язань) за Контрактом від 20.07.2023 № 2007232.

На підставі поданої заяви Київською обласною (регіональною) торгово-промисловою палатою видано сертифікат про форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили) № 3200-24-0327 (копія якого міститься в матеріалах справи), а саме: військову агресію Російської Федерації проти України, що стало підставою введення воєнного стану, продовження дії правового режиму воєнного стану, як наслідок порушення логістики, зміна маршрутів доставки вантажів, що призводить до порушення строків виконання контрактів; збройний конфлікт у Червоному морі, Аденській протоці, який спричинив зміну маршрутів деяких суден та затримку строків доставки товарів морським шляхом (маршрути перевезень навколо Африки через мис Доброї Надії).

У відповідному сертифікаті також засвідчено, що наявні форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили) щодо обов`язку ТОВ «АТ Інженерія» про забезпечення поставки товару у строки, зазначені в договорах, але не пізніше встановленого НБУ граничного строку розрахунків з дня здійснення авансового платежу (попередньої оплати), виконання яких становить 180 календарних днів за зовнішньоекономічним контрактом від 20.07.2023 № 2007232, інвойс № PGTPL/2023-24/001 від 24.07.2023, у термін до 14.02.2024 за ст. 13 Закону України «Про валюту та валютні операції» від 21.06.2018 № 2473-VIII унеможливили його виконання в зазначений термін.

Період дії форс-мажорних обставин (обставин непереборної сили): дата настання - 15 січня 2024 року; дата закінчення тривають на 14 лютого 2024 року. Як вбачається із Міжнародної товарно-транспортної накладної № 422545/2, Товар за Інвойсом № 23-24/АЕ/000032 від 27.11.2023 був завантажений у порту Констанца (Румунія) 20.02.2024 та прибув у м. Одеса (Україна) - 23.02.2024, про що свідчить митний штамп

Головним управлінням ДПС у Київській області на підставі направлення від 24.09.2024 № 9349/10-36-07-09, виданого Головним управлінням ДПС у Київській області, ОСОБА_1 , головним державним інспектором, відділу перевірок фінансових операцій управління податкового аудиту ГУ ДПС у Київській області відповідно до п.п. 191.1.1.п. 191.1 ст. 191 п.п. 20.1.4 п. 20.1 ст. 20 п.п. 78.1.1 п. 78.1 ст. 78, п. 82.2 ст. 82, п.п. 69.21, 69.22 п. 69 підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI із змінами та доповненнями, внесеними Законом України від 12 травня 2022 року № 2260-ІХ «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо особливостей податкового адміністрування податків, зборів та єдиного внеску під час дії воєнного, надзвичайного стану», на підставі наказу Головного управління ДПС у Київській області від 18.09.2024 № 2518-п за зовнішньоекономічним контрактом від 20.07.2023 № 2007232 з нерезидентом «Parle Global Technologies PVT. Ltd.» (Індія), проведена документальна позапланова виїзна перевірка ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «АТ ІНЖЕНЕРІЯ», податковий номер 39994286 (далі ТОВ «АТ ІНЖЕНЕРІЯ»), відповідно до затвердженого плану документальної перевірки, наведеного у додатку 1 до акту перевірки, який є його невід`ємною частиною.

В межах здійсненої перевірки ГУ ДПС у Київській області направило на адресу позивача лист (запит) від 11.04.2024 про надання контролюючому органу письмових пояснень, необхідних документів та відомостей щодо дотримання граничних строків розрахунків по Контракту від 20.07.2023 № 2007232 (дата здійснення зовнішньоекономічної операції 18.08.2023).

На виконання вищевказаного листа (запиту) позивач надав пояснення, в яких зазначив, що датою здійснення зовнішньоекономічної операції по Контракту від 20.07.2023 № 2007232 є 18.08.2023, коли була здійснена передплата в сумі 27929,41 доларів США за інвойсом № PGTPL/2023-24/001 від 24.07.2023, тому граничний строк розрахунків операцій з імпорту товарів позивачем повинен бути виконаний до 14.02.2024, а також вказано, що, фактично, обладнання надійшло до України та було розмитнено 28.02.2024 із одночасним повідомленням контролюючий орган про те, що причиною затримки став збройний конфлікт у Червоному морі, внаслідок чого маршрут був змінений та морське судно пішло через мис Доброї Надії, про що свідчить лист експедитора ТОВ «ЛАМАН ШИПІНГ» № 0702/ д від 07.02.2024.

За переконанням позивача, вказані обставини є форс-мажором, що підтверджує сертифікат Київської обласної (регіональної) торгово-промислової палати № 3200-24-0327.

За результатом здійснення перевірки було складено Акт від 07.10.2024 № 50033/10-33-07-09-10/39994286 (далі Акт перевірки, Акт).

Відповідно до висновків Акту контролюючим органом встановлено порушення ТОВ «АТ ІНЖЕНЕРІЯ» ч. 3 статті 13 Закону України № 2473-VІІІ «Про валюту і валютні операції» та п. 142 постанови Правління Національного банку України від 24.02.2022 № 18 «Про роботу банківської системи в період запровадження воєнного стану», по зовнішньоекономічному контракту від 20.07.2023 № 2007232 з нерезидентом «Parle Global Technologies PVT. Ltd.» (Індія), на суму 27929,41 доларів США (еквів. 1021339,42 грн.).

Не погоджуючись з висновками Акту товариство надало свої заперечення до ГУ ДПС у Київській області.

Про результати розгляду заперечення, ГУ ДПС у Київській області повідомило товариство листом від 10.12.2024 № 23211/12/10-36-07-09, в якому вказало, що обставини, на які посилається позивач не є форс-мажором, наявність сертифікату ТПП України про форс-мажор має оцінюватись у сукупності з іншими доказами, додаткових документів, що підтверджують причинно-наслідковий зв`язок виникнення форс-мажорних обставин, що виникли у нерезидента під час поставки товару та невиконання умов договору щодо термінів поставки, позивачем не надано, тому контролюючий орган дійшов висновку про відсутність форс-мажорних обставин, що вплинули на порушення термінів нерезидентом «Parle Global Technologies PVT.Ltd» (Індія) під час виконання зовнішньоекономічного контракту від 20.07.2023 № 2007232, з огляду на що, за результатами розгляду заперечення ТОВ «АТ Інженерія» на акт перевірки від 07.10.2024 № 50033/10-30-07-09-10/39994286 висновки викладені в акті перевірки від 07.10.2024 № 50033/10-30-07-09-10/39994286 залишено без змін, а заперечення без задоволення.

На підставі означеного Акту перевірки відповідачем було прийнято податкове повідомлення-рішення від 13.12.2024 № 53097/0709 про встановлення порушення частини 3 статті 13 Закону України від 21.06.2018 № 2473-VIII «Про валюту та валютні операції», що полягає в порушенні граничних строків розрахунків по зовнішньоекономічного контракту від 20.07.2023 № 2007232, на підставі чого на суму заборгованості у розмірі 27929,41 гривень за період з 14.02.2024-23.02.2024 контролюючим органом нараховано пеню у сумі 31945,44 гривень.

Вважаючи протиправним податкове повідомлення-рішення позивач звернувся до суду із цим позовом.

Надаючи правову оцінку обставинам вказаної справи, суд зважає на наступне.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства регулює та визначає Подактового кодексу України (далі - ПК України).

Згідно змісту ст. 62 ПК України одним із способів здійснення податкового контролю є перевірки та звірки відповідно до вимог цього Кодексу, а також перевірки щодо дотримання законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, у порядку, встановленому законами України, що регулюють відповідну сферу правовідносин.

Згідно з п. п. 20.1.4 п. 20.1 ст. 20 ПК України контролюючі органи, визначені підпунктом 41.1.1 пункту 41.1 статті 41 цього Кодексу, мають право, зокрема проводити відповідно до законодавства перевірки і звірки платників податків (крім Національного банку України), у тому числі після проведення процедур митного контролю та/або митного оформлення.

Підпунктом 19-1.1.4 п. 19-1.1 ст. 19-1 ПК України встановлено, що на контролюючі органи покладено функцію зі здійснення контролю за встановленими законом строками проведення розрахунків в іноземній валюті.

Відповідно до змісту п. п. 14.1.39 п. 14.1 ст.14 ПК України грошове зобов`язання платника податків - сума коштів, яку платник податків повинен сплатити до відповідного бюджету або на єдиний рахунок як податкове зобов`язання та/або інше зобов`язання, контроль за сплатою якого покладено на контролюючі органи, та/або штрафну (фінансову) санкцію, що справляється з платника податків у зв`язку з порушенням ним вимог податкового законодавства та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також санкції за порушення законодавства у сфері зовнішньоекономічної діяльності та пеня.

За нормами п. п. 14.1.162 п. 14.1 ст. 14 ПК України пеня - сума коштів у вигляді відсотків, нарахована на суми податкових зобов`язань та/або на суми штрафних (фінансових) санкцій, не сплачених у встановлені законодавством строки, а також нарахована в інших випадках та порядку, передбачених цим Кодексом або іншим законодавством, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи.

Спірні правовідносини врегульовані Законом України «Про валюту і валютні операції» № 2473, Положенням про заходи захисту та визначення порядку здійснення окремих операцій в іноземній валюті, затвердженим постановою Правління НБУ від 02.01.2019 № 5 та Інструкцією про порядок валютного нагляду банків за дотриманням резидентами граничних строків розрахунків за операціями з експорту та імпорту товарів, затвердженою постановою Правління НБУ від 02.01.2019 № 7.

Відповідно до ч. 1 ст. 13 Закону України «Про валюту і валютні операції» НБУ має право встановлювати граничні строки розрахунків за операціями з експорту та імпорту товарів та встановлювати мінімальні граничні суми операцій з експорту та імпорту товарів, на які поширюються встановлені відповідно до Закону граничні строки розрахунків за операціями з експорту та імпорту товарів.

Згідно з нормами ч. 3 ст. 13 Закону України «Про валюту і валютні операції» у разі встановлення НБУ граничного строку розрахунків за операціями резидентів з імпорту товарів їх поставка має здійснюватися у строки, зазначені в договорах, але не пізніше, встановленого НБУ граничного строку розрахунків з дня здійснення авансового платежу (попередньої оплати).

Пунктом 21 Розділу II Положення про заходи захисту та визначення порядку здійснення окремих операцій в іноземній валюті, затвердженого постановою Правління НБУ № 5, граничні строки розрахунків за операціями з експорту та імпорту товарів становлять 365 календарних днів.

За ч. 5 ст. 13 Закону України «Про валюту і валютні операції» порушення резидентами строку розрахунків, встановленого згідно із цією статтею, тягне за собою нарахування пені за кожний день прострочення в розмірі 0,3 відсотка суми неодержаних грошових коштів за договором (вартості недопоставленого товару) у національній валюті (у разі здійснення розрахунків за зовнішньоекономічним договором (контрактом) у національній валюті) або в іноземній валюті, перерахованій у національну валюту за курсом НБУ, встановленим на день виникнення заборгованості. Загальний розмір пені не може перевищувати суми неодержаних грошових коштів за договором (вартості недопоставленого товару).

Згідно з ч. 8 ст. 13 Закону України «Про валюту і валютні операції» центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику, за результатами перевірки стягує у встановленому законом порядку з резидентів пеню, передбачену частиною п`ятою цієї статті.

Органами валютного нагляду відповідно до цього Закону, є НБУ та центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику. Органи валютного нагляду в межах своєї компетенції здійснюють нагляд за дотриманням резидентами та нерезидентами з валютного законодавства.

За змістом ч. 2 та 7 ст. 11 Закону України «Про валюту і валютні операції» валютний нагляд здійснюється агентами валютного нагляду з метою встановлення відповідності здійснюваних валютних операцій валютному законодавству з урахуванням ризик-орієнтованого підходу. Банки як уповноважені установи - агенти валютного нагляду під час проведення ними валютних операцій здійснюють безпосередній нагляд за виконанням вимог валютного законодавства резидентами (крім інших уповноважених установ) та нерезидентами, що здійснюють валютні операції через ці уповноважені установи.

Відповідно до ч. 11 ст. 11 Закону України «Про валюту та валютні операції» у разі виявлення агентом валютного нагляду порушення суб`єктом валютної операції валютного законодавства агент валютного нагляду запобігає проведенню такої валютної операції та інформує про таку валютну операцію орган валютного нагляду у порядку, встановленому НБУ.

Банк надає НБУ інформацію про виявлені факти ненадходження, в установлені НБУ граничні строки розрахунків валютних цінностей (п. п. 1 п. 25 Інструкції № 7).

Згідно з ч. 4 ст. 13 Закону України «Про валюту і валютні операції» за окремими операціями з експорту та імпорту товарів граничні строки розрахунків, встановлені НБУ, можуть бути продовжені центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері економічного розвитку, шляхом видачі висновку.

Відповідно до абз. 1 ч. 6 ст. 13 Закону України «Про валюту і валютні операції» у разі, якщо виконання договору, передбаченого частинами другою або третьою цієї статті, зупиняється у зв`язку з виникненням форс мажорних обставин, перебіг строку розрахунків, установленого згідно з частиною першою цієї статті, та нарахування пені відповідно до частини п`ятої цієї статті зупиняється на весь період дії форс-мажорних обставин та поновлюється з дня, наступного за днем закінчення дії таких обставин.

Згідно з абз. 2 ч. 6 ст. 13 Закону України «Про валюту і валютні операції» зі змінами та доповненнями, підтвердженням виникнення та закінчення дії форс-мажорних обставин, є відповідна довідка уповноваженої організації (органу) країни розташування сторони зовнішньоекономічного договору (контракту) або третьої країни відповідно до умов цього договору (контракту).

Відповідно до норм ч. 2 ст. 14 Закону України «Про торгово-промислові палати в Україні» форс-мажорними обставинами є надзвичайні та невідворотні обставини, що об`єктивно унеможливлюють виконання зобов`язань, передбачених умовами договору (контракту, угоди тощо), обов`язків згідно із законодавчими та іншими нормативними актами.

Згідно з приписами ч. 1 ст. 14 Закону України «Про торгово-промислові палати в Україні» Торгово-промислова палата України та уповноважені нею регіональні торгово-промислові палати засвідчують форс-мажорні обставини та видають сертифікат про такі обставини.

За положеннями абз. 1 ч. 7 ст. 13 Закону України «Про валюту і валютні операції» у разі прийняття до розгляду судом, міжнародним комерційним арбітражем позовної заяви резидента про стягнення з нерезидента заборгованості, що виникла внаслідок недотримання нерезидентом строку, передбаченого зовнішньоекономічним договором (контрактом), або прийняття до провадження уповноваженим органом відповідної країни документа про стягнення такої заборгованості з боржника-нерезидента на користь резидента в позасудовому (досудовому) примусовому порядку строк, встановлений відповідно до цієї статті, зупиняється з дня прийняття до розгляду такої заяви (прийняття до провадження відповідного документа) і пеня за порушення строку в цей період не нараховується.

Суд наголошує на тому, ключовою ознакою форс-мажору, є причинно-наслідковий зв`язок між форс-мажорними обставинами та неможливістю виконати конкретне зобов`язання. Форс-мажор - це надзвичайні та невідворотні обставини, настання яких призвело до об`єктивної неможливості виконати зобов`язання.

При цьому, суд акцентує увагу на тому, що форс-мажорні обставини не мають преюдиційного характеру і при їх виникненні скаржник, який посилається на них, як на підставу неможливості належного виконання зобов`язання, повинен довести їх наявність не тільки самих по собі, але й те, що вони були форс-мажорними саме для даного конкретного випадку.

У разі здійснення підприємницької діяльності, суб`єкт господарювання має усвідомлювати, що господарська діяльність здійснюється ним на власний ризик, особа має здійснювати власний комерційний розрахунок щодо наслідків здійснення відповідних дій, самостійно розраховувати ризики настання несприятливих наслідків у результаті тих чи інших її дій та самостійно приймати рішення про вчинення.

Суд зауважує, що форс-мажор звільняє лише від відповідальності за порушення зобов`язання, що сталося внаслідок такого форс-мажору, але не звільняє від виконання відповідного зобов`язання і не є підставою для припинення зобов`язань, проте і звільнення від відповідальності може мати місце лише у випадку, коли невиконання зобов`язання є наслідком дії форс-мажорних обставин, що має бути доведено у встановленому чинним законодавством порядку та підтверджено належними документами.

Наявність складу валютного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 13 Закону № 2473-VІІІ, законодавець пов`язує, в першу чергу, з фактом вчинення резидентом дій або допущення бездіяльності, що зумовили недотримання граничних строків поставки за імпортними операціями.

При цьому, значення має не лише сам факт допущення вчинення відповідних дій чи допущення бездіяльності, а й також можливість резидента вплинути на перебіг таких строків.

Валютне правопорушення фактично є правовою підставою юридичної відповідальності, а відтак, як і будь-яке інше правопорушення, характеризується сукупністю об`єктивних і суб`єктивних ознак, що утворюють його склад.

Об`єктивна сторона становить собою сукупність зовнішніх ознак, що характеризують дане правопорушення, таких як: протиправне діяння (дія чи бездіяльність) суб`єкта права, його шкідливі наслідки, причинно-наслідковий зв`язок між діянням і його результатом.

У свою чергу, суб`єктивна сторона правопорушення визначається ставленням до наслідків і характеризується наявністю вини у формі прямого або непрямого умислу.

Нормами ст. 109 ПК України, чітко визначено випадки, коли необхідною умовою є встановлення вини. Відтак, спірні обставини у даній адміністративній справі не входить до вказаного переліку.

Тобто, відповідальність за податкове правопорушення має бути передбачена саме Податковим Кодексом, проте за порушення вимог, встановлених іншим законодавством, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи (п. 109.2 ст. 109 ПК України), відповідальність передбачена Законом України «Про валюту і валютні операції».

Судом досліджено, що за висновками акта перевірки, позивачу було нараховано пеню за порушення термінів розрахунків з нерезидентом «Parle Global Technologies PVT. Ltd.» (Індія), наступним чином: термін прострочки: 14.02.2024-23.02.2024, сума заборгованості: 27929,41, валюта: 840, кількість днів: 10, ставка пені: 0,30%, курс НБУ: 38,1264, сума пені: 31945,44 грн.

Головним управлінням Державної податкової служби у Київській області прийнято податкове повідомлення-рішення від 13.12.2024 № 53097/0709 щодо порушення статті 13 Закону України «Про валюту і валютні операції», яким в загальному розмірі визначено грошове зобов`язання в сумі 31945,44 грн, яке прийнято на підставі акта перевірки від 07.10.2024 № 50033/10-33-07-09-10/39994286.

У свою чергу позивачем отримано Сертифікат № 3200-24-0327 про форс-мажорні обставини, виданий Київською обласною регіональною ТПП 14.02.2024, яким ТОВ «АТ ІНЖЕНЕРІЯ» засвідчено форс-мажорні обставини, у зв`язку з: «військова агресія Російської Федерації проти України, що стало підставою введення воєнного стану, продовження дії правового режиму воєнного стану, як наслідок порушення логістики, зміна маршрутів доставки вантажів, що призводить до порушення строків виконання контрактів; збройний конфлікт у Червоному морі, Аденській протоці, який спричинив зміну маршрутів деяких суден та затримку строків доставки товарів морським шляхом (маршрути перевезень - навколо Африки через мис Доброї Надії). Щодо обов`язку забезпечення поставки товару у строки, зазначені в договорах, але не пізніше встановленого Національним банком України граничного строку розрахунків з дня здійснення авансового платежу (попередньої оплати), виконання яких становить 180 календарних днів ( за зовнішньоекономічним Контрактом №207232 від 20.07.2023 р., інвойс №РGТРL/2023-24/001 від 24.07.2023р.), у термін: до 14.02.2024 р., за ст. 13 Закону України «Про валюту і валютні операції» від 21.06.2018р. №2473-VIII (зі змінами), розділом II Положення про заходи захисту та визначення порядку здійснення окремих операцій в іноземній валюті, затвердженого Постановою Правління Національного банку України від 02.01.2019 №5 (із змінами), розділом І Інструкції про порядок валютного нагляду банків за дотриманням резидентом граничних строків розрахунків за операціями з експорту та імпорту товарів, затвердженої Постановою Правління Національного Банку України від 02.01.2019 №7 (із змінами), перед Головним управлінням ДПС у Київській області, СДРПОУ 44096797, відповідно до: Закону України «Про валюту і валютні операції» від 21.06.2018р. №2473-VIII (із змінами), Закону України «Про правовий режим воєнного стану» від 12.05.2015р. №389-VIII, Указів Президента України: від 24.02.2022р. №64/2022, від 14.03.2022 №133/2022, від 18.03.2022 №259/2022, від 17.05.2022 №341/2022, від 12.08.2022 №573/2022, від 07.11.2022 №757/2022, від 06.02.2023 №58/2023, від 01.05.2023 №254/2023, від 26.07.2023 № 451/2023, від 06.11.2023 № 734/2023, від 05.02.2024 № 49/2024 «Про продовження строку дії воєнного стану в Україні», Постанови Правління Національного Банку України "Про затвердження Положення про заходи захисту та визначення порядку здійснення окремих операцій в іноземній валюті" від 02.01.2019р. №5 (із змінами), Постанови Правління Національного Банку України "Про затвердження Інструкції про порядок валютного нагляду банків за дотриманням резидентом граничних строків розрахунків за операціями з експорту та імпорту товарів" від 02.01.2019р. №7 (із змінами), Постанови Правління Національного банку України від 24.02.2022 № 18 «Про роботу банківської системи в період запровадження военного стану» (із змінами), Офіційного листа-підтвердження Торгово-промислової палати України від 28.02,2022 року, яким для всіх суб`єктів господарської діяльності засвідчено військову агресію Російської Федерації проти України та визнано її форс-мажорними обставинами (обставини непереборної сили), Копії Контракту №2007232 від 20.07.2023 р. з додатками укладеного між ТОБ "AT Інженерія" (як Покупець) та Parle Global Technologies PVT.Ltd (як Продавець, Індія) на купівлю-продаж виробничих ліній та запасних частин до виробничих ліній харчової та фармацевтичної промисловості, Копії Договору №28999 про транспортно-експедиторське обслуговування від 12.12.2023 р. з додатками укладеного між ТОВ «AT Інженерія» (як Клієнт) та ТОВ «ЛАМАН ШИПІНГ» (як експедитор) на транспортно-експедиторське обслуговування, перевезення експортно-імпортних та транзитних вантажів по території України і в міжнародному сполученні; копії інформаційного Листа ТОВ «ЛАМАН ШИПІНГ» вих..№ 0702/д від 07.02.2024 щодо зміні маршруту проходження суден через мис Доброї Надії, Копії маршруту слідування судна з датою прибуття до Констанци (Румунія), копії проформи інвойсу, копії комерційного інвойсу, копії пакувального листа, копії світ платежу, копії СМR, які унеможливили його виконання в зазначений термін.

Період дії форс-мажорних обставин (обставин непереборної сили) визначений наступним чином: дата настання «15.01.2024», дата закінчення: « 14.02.2024».

Як закріплено у статті 14-1 України «Про торгово-промислові палати в Україні» №671/97-ВР, торгово-промислова палата України та уповноважені нею регіональні торгово-промислові палати засвідчують форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили) та видають сертифікат про такі обставини протягом семи днів з дня звернення суб`єкта господарської діяльності за собівартістю. Сертифікат про форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили) для суб`єктів малого підприємництва видається безкоштовно.

Форс-мажорними обставинами (обставинами непереборної сили) є надзвичайні та невідворотні обставини, що об`єктивно унеможливлюють виконання зобов`язань, передбачених умовами договору (контракту, угоди тощо), обов`язків згідно із законодавчими та іншими нормативними актами, а саме: загроза війни, збройний конфлікт або серйозна погроза такого конфлікту, включаючи але не обмежуючись ворожими атаками, блокадами, військовим ембарго, дії іноземного ворога, загальна військова мобілізація, військові дії, оголошена та неоголошена війна, дії суспільного ворога, збурення, акти тероризму, диверсії, піратства, безлади, вторгнення, блокада, революція, заколот, повстання, масові заворушення, введення комендантської години, карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України, експропріація, примусове вилучення, захоплення підприємств, реквізиція, громадська демонстрація, блокада, страйк, аварія, протиправні дії третіх осіб, пожежа, вибух, тривалі перерви в роботі транспорту, регламентовані умовами відповідних рішень та актами державних органів влади, закриття морських проток, ембарго, заборона (обмеження) експорту/імпорту тощо, а також викликані винятковими погодними умовами і стихійним лихом, а саме: епідемія, сильний шторм, циклон, ураган, торнадо, буревій, повінь, нагромадження снігу, ожеледь, град, заморозки, замерзання моря, проток, портів, перевалів, землетрус, блискавка, пожежа, посуха, просідання і зсув ґрунту, інші стихійні лиха тощо.

За нормами пунктів 6.1 та 6.2 Регламенту засвідчення Торгово-промисловою палатою України та регіональними торгово-промисловими палатами форс-мажорних обставин (обставин непереборної сили), затвердженого Рішення президії ТПП України 15.07.2014 № 40(3), підставою для засвідчення форс-мажорних обставин є наявність однієї або більше форс-мажорних обставин (обставин непереборної сили), перелічених у ст. 3.1 Регламенту, визначених як непереборний вплив на виконання відповідного зобов`язання таким чином, що унеможливлює його виконання у термін, що настав (наявність причинно-наслідкового зв`язку між обставиною та неможливістю виконання зобов`язання в термін, передбачений відповідно законодавством, відомчими нормативними актами, договором, контрактом, угодою, типовим договором тощо).

Форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили) засвідчуються за заявою зацікавленої особи по кожному окремому договору, контракту, угоді тощо, а також по податкових та інших зобов`язаннях/обов`язках, виконання яких настало згідно з законодавчим чи іншим нормативним актом або може настати найближчим часом і виконання яких стало неможливим через наявність зазначених обставин.

За визначенням у пункті 3.3 Регламенту сертифікат (в певних договорах, законодавчих і нормативних актах згадується також як висновок, довідка, підтвердження) про форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили) (далі - сертифікат) - документ встановленої ТПП України форми, який засвідчує настання форс-мажорних обставин (обставин непереборної сили), виданий ТПП України або регіональною торгово-промисловою палатою згідно з чинним законодавством, умовами договору (контракту, угоди тощо) та цим Регламентом.

Згідно із пунктом 6.10 Регламенту, якщо уповноважена особа на підставі аналізу наданих заявником документів, даних, інформації, доказів дійшла до висновку про наявність форс-мажорних обставин (обставин непереборної сили), які об`єктивно унеможливили/унеможливлюють виконання зобов`язання заявника, термін виконання якого настав або настане найближчим часом, то вона приймає рішення про засвідчення форс-мажорних обставин (обставин непереборної сили).

У відповідності до пункту 6.11 Регламенту за результатами розгляду документів ТПП України/регіональна ТПП видає сертифікат про форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили).

У разі зупинення виконання господарської операції, яке зумовлене виникненням форс-мажорних обставин, зупиняється як перебіг строку розрахунків за операціями з експорту та імпорту товарів, так і нарахування пені на весь період дії форс-мажорних обставин.

У той же час, факт наявності форс-мажорних обставин підтверджується відповідною довідкою уповноваженої організації (органу) країни розташування сторони зовнішньоекономічного договору (контракту) або третьої країни відповідно до умов цього договору (контракту). В Україні засвідчують форс-мажорні обставини та видають сертифікат про такі обставини саме Торгово-промислова палата України та уповноважені нею регіональні торгово-промислові палати.

Так, форс-мажорні обставини засвідчуються за заявою зацікавленої особи по кожному окремому договору, контракту, угоді тощо, наслідком чого є видача відповідного сертифіката.

У постанові Верховного Суду від 15.09.2024 у справі №580/4079/23 зазначено, що для правильного розуміння відмінностей між листом Торгово-промислової палати України від 28 лютого 2022 року №2024/02.0-7.1 та відповідним сертифікатом торгово-промислової палати варто зазначити, що оскільки частиною першою статті 14-1 Закону «Про торгово-промислові палати в Україні» визначено, що Торгово-промислова палата України та уповноважені нею регіональні торгово-промислові палати засвідчують форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили) та видають сертифікат про такі обставини протягом семи днів з дня звернення суб`єкта господарської діяльності за собівартістю; то лист Торгово-промислової палати України має лише інформаційний характер та не є сертифікатом у розумінні наведеного положення закону; лист також не є документом, який був виданий за зверненням відповідного суб`єкта, для якого настали певні форс-мажорні обставини.

У цій же постанові наголошено, що Закон № 2473-VIII вимагає для підтвердження факту настання форс-мажорних обставин саме сертифікат (довідку), в якому буде зазначено не тільки про наявність самих по собі обставин непереборної сили, але і те, що такі обставини є форс-мажорними саме для конкретного випадку (договору, зобов`язання, операції). Подання такого сертифікату є обов`язковою умовою для зупинення перебігу граничних строків розрахунків.

Як наслідок, Верховний Суд констатував, що у разі зупинення виконання господарської операції, яке зумовлене виникненням форс-мажорних обставин, зупиняється як перебіг строку розрахунків за операціями з експорту та імпорту товарів, так і нарахування пені на весь період дії форс-мажорних обставин.

У постанові Верховного Суду від 13.07.2023 у справі №560/9742/22 вказано, що сертифікат про форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили), який видано Торгово-промисловою палатою України та уповноваженими нею регіональними торгово-промисловими палатами, або уповноваженою організацією (органом) країни розташування сторони зовнішньоекономічного договору (контракту) або третьої країни відповідно до умов цього договору (контракту) є підставою для подовження законодавчо встановлених термінів (строків) розрахунків на період дії форс-мажорних обставин та підставою для не нарахування пені на період дії форс-мажорних обставин.

Вирішуючи дану адміністративну справу суд зазначає, що відповідачем, у якості обгрунтування правомірності оскаржуваного повідомлення-рішення зазначено два аспекти.

Перший це не доведення позивачем причинно-наслідкового зв`язку між форс мажорними обставинами та неможливістю виконати умови Контракту, а другий це те, що, на думку податкового органу, наявність Сертифікату не зупиняє перебігу строку для розрахунків у сфері ЗЕД за відповідним Контрактом, тому, враховуючи, що дія Сертифікату завершена 14.02.2024 контролюючим органом було встановлено порушення за той період, який не був охоплений у вищевказаному сертифікаті, тобто в цей період не продовжено граничних строків розрахунку по контракту від 20.07.2023 № 2007232.

Проте суд не може погодитись із жодним із доводів відповідача, зокрема, враховуючи, що у постановах Верховного Суду від 22 травня 2024 року (справа №620/14203/23), від 11 вересня 2024 року (справа №520/21174/23), від 15 серпня 2024 року та від 16 січня 2025 року (справа №580/4079/23) висловлено наступну правову позицію.

Положення Закону України «Про валюту та валютні операції» не визначають жодним чином повноважень контролюючого органу на власний розсуд надавати оцінку висновку торгово-промислової палати щодо наявності форс-мажорних обставин, як і не покладають на суб`єкта господарювання обов`язок довести контролюючому органу наявність форс-мажорних обставин, а навпаки - вказується лише про необхідність надати довідку (сертифікат) про існування форс-мажорних обставин у конкретно визначеній господарській операції. Тобто, частина шоста статті 13 Закону «Про валюту та валютні операції» надає у спірних правовідносинах довідці (сертифікату) торгово-промислової палати ознаки преюдиційного характеру, оскільки визначає цей документ як достатній доказ існування форс-мажорних обставин у конкретному випадку, що не вимагає надання додаткових доказів та документів під час проведення перевірки або під час оскарження в судовому порядку її наслідків.

Тобто, Верховний Суд у вищенаведених справах констатував, що на підтвердження існування форс-мажорних обставин необхідно (достатньо) надавати відповідну довідку уповноваженої організації (органу) країни розташування сторони зовнішньоекономічного договору (контракту) або третьої країни відповідно до умов цього договору (контракту), що, у свою чергу, вказує на відсутність у контролюючого органу права вимагати від суб`єкта господарювання інші докази на підтвердження факту існування обставин непереборної сили.

Таким чином, Верховний Суд дійшов висновку про відсутність обов`язку у суб`єкта господарювання доводити існування причинно-наслідкового зв`язку між настанням форс-мажорних обставин (введення воєнного стану в Україні) і невиконанням (несвоєчасним виконанням), зокрема, податкових зобов`язань.

Верховний Суд неодноразово вказував (постанови від 05 грудня 2023 року у справі №917/1593/22, від 18 січня 2024 року у справі № 914/2994/22, від 19 серпня 2022 року у справі №908/2287/17 тощо), що підтвердженням існування форс-мажорних обставин є відповідний сертифікат Торгово-промислової палати України чи уповноваженої нею регіональної ТПП. Водночас, сертифікат Торгово-промислової палати України не є єдиним доказом існування форс-мажорних обставин; обставина форс-мажору має оцінюватись судом з урахуванням встановлених обставин справи та у сукупності з іншими доказами. Саме суд повинен на підставі наявних у матеріалах справи доказів встановити, чи дійсно такі обставини, на які посилається сторона, є надзвичайними і невідворотними, що об`єктивно унеможливили належне виконання стороною свого обов`язку.

У постановах від 05 жовтня 2023 року у справі №520/14773/21, від 19 серпня 2022 року у справі №818/2429/18, від 17 червня 2020 року у справі №812/677/17, від 03 вересня 2019 року у справі №805/1087/16 Верховний Суд зазначив, що має встановлюватися (доводитися) вплив обставин непереборної сили, засвідчених відповідними сертифікатами ТПП України, на неможливість платника податку належним чином виконувати свої зобов`язання і на зміну його економічного стану цими форс-мажорними обставинами. Ці фактори мають перебувати у причинно-наслідковому зв`язку.

З наведених вище підходів слідує, шо саме по собі існування форс-мажорної обставини (обставини непереборної сили) ще не є свідченням того, що безпосередньо вона вплинула на неможливість виконання особою певного зобов`язання за договором чи обов`язку, передбаченого законодавчими та іншими нормативними актами. Такий зв`язок має встановлюватись як шляхом надання сертифіката (довідки) Торгово-промислової палати України чи уповноваженої нею регіональної ТПП, так і оцінкою інших належних доказів, що можуть це підтвердити.

У розвиток правової позиції, сформульованої Верховним Судом у зазначених справах, судова палата дійшла висновку, що сертифікат торгово-промислової палати, який підтверджує наявність форс-мажорних обставин, не може вважатися беззаперечним доказом неможливості виконання зобов`язання, а повинен критично оцінюватися судом з урахуванням встановлених обставин справи та характеру зобов`язання.

Ключовою ознакою форс-мажору є причинно-наслідковий зв`язок між форс-мажорними обставинами та неможливістю виконати конкретне зобов`язання. Форс-мажор, або ж обставини непереборної сили, - це надзвичайні та невідворотні обставини, настання яких призвело до об`єктивної неможливості виконати зобов`язання. Водночас сама по собі, зокрема, збройна агресія проти України, девальвація гривні, воєнний стан, не може автоматично означати звільнення від виконання будь-ким будь-яких зобов`язань, незалежно від того, існує реальна можливість їх виконати чи ні. Воєнний стан, як обставини непереборної сили, звільняє від відповідальності лише у разі, якщо саме внаслідок пов`язаних із нею обставин компанія/фізична особа не змогла виконати ті чи інші зобов`язання.

Про обґрунтованість такого висновку свідчить і аналіз частини шостої статті 13 Закону України №2473, яка передбачає можливість зупинення перебігу строків розрахунків та нарахування пені за їх порушення лише у разі зупинення виконання договору, яке відбувається у зв`язку із виникненням форс-мажорних обставин. Іншими словами, неможливість виконання договору, а відповідно, і звільнення від нарахування пені, має місце у разі впливу форс-мажорних обставин на таку можливість.

Для звільнення від відповідальності за порушення зобов`язання згідно зі статтями 617 ЦК України, 218 ГК України особа, яка порушила зобов`язання, повинна довести: 1) наявність обставин непереборної сили; 2) їх надзвичайний характер; 3) неможливість попередити за даних умов завдання шкоди; 4) причинний зв`язок між цими обставинами і понесеними збитками (постанова Верховного Суду України від 10.06.2015 у справі № 904/6463/14 (3-216гс15))

Такі висновки викладено у постановах Верховного Суду від 16 липня 2019 року у справі №917/1053/18, від 25 січня 2022 року у справі №904/3886/21, від 18 січня 2024 року у справі № 914/2994/22, від 05 жовтня 2023 року у справі №520/14773/21, від 19 серпня 2022 року у справі №818/2429/18, від 17 червня 2020 року у справі №812/677/17, від 03 вересня 2019 року у справі №805/1087/16.

Судом встановлено, що позивачем було отримано оголошення нарахувань у зв`язку з ситуацією в Червоному морі/Аденській затоці Далекосхідної Азії від 21.12.2023, надіслане Групою A.P. Moller Maersk («Maersk»), яким повідомлено, що з урахуванням розвитку подій навколо Червоного моря/Аденської затоки та з метою забезпечення безпеки моряків, суден і вантажів клієнтів морські судна були призупинені.

Після призупинення морських суден у цьому районі через сильну ескалацію ситуації з безпекою, Maersk оголосила у 19.12.2023, що судна, які раніше були призупинені, будуть перенаправлені навколо мису Доброї Надії з міркувань безпеки, а майбутні послуги також будуть предметом оцінки безпеки для визначення необхідних непередбачених обставин.

Таке рішення було прийнято у світлі ризиків, затримок та труднощів, пов`язаних з транзитом Червоного моря/Аденської затоки в той час.

Також, Експедитором ТОВ «ЛАМАН ШИПІНГ» надано лист ТОВ «АТ Інженерія» № 0702/д від 07.02.2024, в якому повідомив про те, що у зв`язку із ситуацією у Червоному морі, лінія Maersk змінила маршрут проходження своїх суден через мис Доброї Надії.

З огляду на вказані обставини, позивача було повідомлено, що терміни доставки контейнерів у порт Констанца (Румунія) зміщуються з 19 січня 2024 року до 16 лютого 2024 року, що є попередньо визначеною датою, яка може змінитися, залежно від ситуації на шляху прямування в порт прибуття Констанца (Румунія).

Враховуючи вищевикладене, ТОВ «АТ Інженерія» звернулось до Київської обласної (регіональної) торгово-промислової палати із заявою від 09.02.2024 року про засвідчення форс-мажорних обставин (обставин непереборної сили), які унеможливили виконання обов`язків (зобов`язань) за Контрактом від 20.07.2023 № 2007232.

На підставі поданої заяви Київською обласною (регіональною) торгово-промисловою палатою видано сертифікат про форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили) № 3200-24-0327 (копія якого міститься в матеріалах справи), а саме: військову агресію Російської Федерації проти України, що стало підставою введення воєнного стану, продовження дії правового режиму воєнного стану, як наслідок порушення логістики, зміна маршрутів доставки вантажів, що призводить до порушення строків виконання контрактів; збройний конфлікт у Червоному морі, Аденській протоці, який спричинив зміну маршрутів деяких суден та затримку строків доставки товарів морським шляхом (маршрути перевезень навколо Африки через мис Доброї Надії).

У відповідному сертифікаті також засвідчено, що наявні форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили) щодо обов`язку ТОВ «АТ Інженерія» про забезпечення поставки товару у строки, зазначені в договорах, але не пізніше встановленого НБУ граничного строку розрахунків з дня здійснення авансового платежу (попередньої оплати), виконання яких становить 180 календарних днів за зовнішньоекономічним контрактом від 20.07.2023 № 2007232, інвойс № PGTPL/2023-24/001 від 24.07.2023, у термін до 14.02.2024 за ст. 13 Закону України «Про валюту та валютні операції» від 21.06.2018 № 2473-VIII унеможливили його виконання в зазначений термін.

Таким чином, на думку суду, позивачем у повній мірі доведено: 1) наявність обставин непереборної сили; 2) їх надзвичайний характер; 3) неможливість попередити за даних умов завдання шкоди; 4) причинний зв`язок між цими обставинами і понесеними збитками.

Згідно із вимогами частини другої статті 13 Закону №2473-VIII у разі встановлення Національним банком України граничного строку розрахунків за операціями резидентів з експорту товарів грошові кошти підлягають зарахуванню на рахунки резидентів у банках України у строки, зазначені в договорах, але не пізніше строку та в обсязі, встановлених Національним банком України. Строк виплати заборгованості обчислюється з дня митного оформлення продукції, що експортується, а в разі експорту робіт, послуг, прав інтелектуальної власності та (або) інших немайнових прав - з дня оформлення у письмовій формі (у паперовому або електронному вигляді) акта, рахунка (інвойсу) або іншого документа, що засвідчує їх надання.

Порушення резидентами строку розрахунків, встановленого згідно із цією статтею, тягне за собою нарахування пені за кожний день прострочення в розмірі 0,3 відсотка суми неодержаних грошових коштів за договором (вартості недопоставленого товару) у національній валюті (у разі здійснення розрахунків за зовнішньоекономічним договором (контрактом) у національній валюті) або в іноземній валюті, перерахованій у національну валюту за курсом Національного банку України, встановленим на день виникнення заборгованості. Загальний розмір нарахованої пені не може перевищувати суми неодержаних грошових коштів за договором (вартості недопоставленого товару) (частина п`ята статті 13 Закону №2473-VIII).

Водночас, частина шоста статті 13 Закону №2473-VIII передбачає, що у разі якщо виконання договору, передбаченого частинами другою або третьою цієї статті, зупиняється у зв`язку з виникненням форс-мажорних обставин, перебіг строку розрахунків, установленого згідно з частиною першою цієї статті, та нарахування пені відповідно до частини п`ятої цієї статті зупиняється на весь період дії форс-мажорних обставин та поновлюється з дня, наступного за днем закінчення дії таких обставин. Підтвердженням виникнення та закінчення дії форс-мажорних обставин є відповідна довідка уповноваженої організації (органу) країни розташування сторони зовнішньоекономічного договору (контракту) або третьої країни відповідно до умов цього договору (контракту).

Тобто, в даному випадку, з 15.02.2024 перебіг зупиненого строку було відновлено.

Враховуючи, що позивач повинен був виконати зобов`язання за зовнішньоекономічним контрактом до 14.02.204, проте саме до цієї дати (з 15.01.2024) перебіг строку було зупинено, беручи до уваги, що фактично зобов`язання було виконано 23.02.2024, тобто до закінчення граничного строку розрахунку за валютними операціями за Контрактом, після відновлення перебігу строку, суд дійшов висновку про відсутність підстав, для притягнення позивача до відповідальності за порушення валютного законодавства.

Крім цього, суд звертає увагу на те, що обов`язковою умовою визнання протиправними рішення суб`єкта владних повноважень є доведеність позивачем порушених його прав та інтересів рішенням суб`єкта владних повноважень.

З огляду на встановлені обставини у сукупності, враховуючи наявність Сертифікатів ТПП та беручи до уваги висновки Верховного Суду у подібних правовідносинах, суд дійшов висновку про невмотивованість оскаржуваного податкового повідомлення-рішення відповідача.

Враховуючи вищевикладене, суд приходить висновку про задоволення позовних вимог у повному обсязі.

Решта доводів та посилань сторін у справі висновків суду не спростовують.

Судом враховується, що згідно з п. 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та .доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд.

Відповідно до частини 2 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Згідно з частинами 1, 2 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Згідно положень ст. 90 Кодексу адміністративного судочинства України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Системно проаналізувавши приписи законодавства України, що були чинними на момент виникнення спірних правовідносин між сторонами, зважаючи на взаємний та достатній зв`язок доказів у їх сукупності, суд дійшов висновку, що адміністративний позов підлягає задоволенню.

За вимогами ч. 1 ст. 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Судом встановлено, що за подання адміністративного позову позивачем сплачено судовий збір у розмірі 2 422,40 грн., що підтверджується платіжною інструкцією № 3197 від 21.01.2025, оскільки позов задоволено повністю, суд стягує на користь позивача судові витрати (судовий збір) у розмірі 2 422,40 грн за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.

Керуючись ст.ст. 72-77, 139, 243 246 Кодексу адміністративного судочинства України суд,-

В И Р І Ш И В:

Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю «АТ Інженерія» до Головного управління ДПС у Київській області, як відокремлений підрозділ ДПС України про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії задовольнити.

Визнати протиправними та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Київській області від 13.12.2024 № 53097/0709 про нарахування Товариству з обмеженою відповідальністю «АТ Інженерія» (ідентифікаційний код юридичної особи 39994286) пені за порушення термінів розрахунків у сфері зовнішньоекономічної діяльності у сумі 31 945,44 гривень.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Київській області (код ЄДРПОУ: 44096797, адреса: 03151, м. Київ, вул. Святослава Хороброго, 5-А) на користь товариства з обмеженою відповідальністю «АТ Інженерія» (код ЄДРПОУ: 39994286, місцезнаходження: Україна, 09100, Київська область, м. Біла Церква, вул. Пролетарська, б. 13, кв. 26) понесені останнім судові витрати у вигляді сплаченого судового збору у розмірі 2 422 (дві тисячі чотириста двадцять дві) грн. 40 коп.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повний текст судового рішення складено та підписано 30 жовтня 2026 року.

Суддя Кочанова П.В.