Єдиний державний реєстр судових рішень
ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
"03" листопада 2026 р. справа № 640/16749/19
м. Івано-Франківськ
Івано-Франківський окружний адміністративний суд в складі судді Кафарського В.В., розглянувши в порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Головного управління Державної податкової служби у м. Києві як відокремленого підрозділу ДПС про визнання протиправними та скасування вимог,
В С Т А Н О В И В:
Фізична особа-підприємець ОСОБА_1 звернулася до Окружного адміністративного суду м. Києва з позовом до Головного управління ДФС у м. Києві, в якому просить визнати протиправними та скасувати вимогу про сплату боргу (недоїмки) №Ф-296928-17 від 09.08.2019 та податкову вимогу №Ф-296366-17 від 08.08.2019, винесені на підставі акта перевірки №1486/26-15-42-05/ НОМЕР_1 від 21.06.2019.
Позовні вимоги мотивовані тим, що на підставі виявлених під час документальної позапланової перевірки позивача порушень податкового законодавства, які зафіксовані в акті перевірки №1486/26-15-42-05/ НОМЕР_1 від 21.06.2019, Головне управління ДФС у м. Києві прийняло податкові повідомлення рішення від 04.07.2019 №№0050754205, 0050574205, 0050674205, рішення про застосування штрафних санкцій від 04.07.2019 №№0050684205, 0050694205, 0050764205. Не погоджуючись з такими податковими повідомленнями-рішеннями від 04.07.2019 та рішеннями про застосування штрафних санкцій від 04.07.2019, фізична особа-підприємець ОСОБА_1 подала до Державної фіскальної служби України скаргу від 15.07.2019, в якій просила скасувати вищевказані податкові повідомлення-рішення від 04.07.2019 та рішення про застосування штрафних санкцій від 04.07.2019. Так, незважаючи на розпочату процедуру адміністративного оскарження податкових повідомлень-рішень від 04.07.2019 та рішень про застосування штрафних санкцій від 04.07.2019, Головне управління ДФС у м. Києві винесло податкову вимогу про сплату боргу (недоїмки) за №Ф-296928-17 від 09.08.2019 та податкову вимогу №Ф-296366-17 від 08.08.2019, якими зобов`язано позивача сплатити грошові зобов`язання, нараховані податковими повідомленнями рішеннями від 04.07.2019 №№0050754205, 0050574205, 0050674205, рішеннями про застосування штрафних санкцій від 04.07.2019 №№0050684205, 0050694205, 0050764205. Фізична особа-підприємець ОСОБА_1 вважає протиправними такі вимоги відповідача №Ф-296928-17 від 09.08.2019 та №Ф-296366-17 від 08.08.2019, оскільки вони винесені до закінчення процедури адміністративного оскарження, тобто стосуються фінансових зобов`язань, які не набули статусу узгоджених.
Ухвалою Окружного адміністративного суду м. Києва від 09.09.2019 позовну заяву фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 залишено без руху.
Ухвалою Окружного адміністративного суду м. Києва від 22.10.2019 відкрито провадження у справі та призначено її до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін та проведення судового засідання за наявними у справі матеріалами.
11.12.2019 через канцелярію Окружного адміністративного суду міста Києва надійшов відзив Головного управління ДФС у м. Києві на позовну заяву, в якому представник відповідача заперечив щодо задоволення позову. Так, представник відповідача зазначив, що за результатами проведеної документальної позапланової перевірки позивача виявлено ряд порушень податкового законодавства, які зафіксовані в акті перевірки №1486/26-15-42-05/ НОМЕР_1 від 21.06.2019. На підставі вказаного акту перевірки за №1486/26-15-42-05/ НОМЕР_1 від 21.06.2019 прийнято податкові повідомлення-рішення від 07.07.2019 з податку на доходи з фізичних осіб №20050674205 на загальну суму 4515,89 грн.; з військового збору №0050574205 на загальну суму 1344,57 грн.; з податку на додану вартість №0050754205 на загальну суму 224115,0 грн., вимога про сплату боргу (недоїмки) №Ф-218У; рішення про застосування штрафних санкцій за донарахування відповідним фіскальним органом або платником своєчасно не нарахованого єдиного внеску, передбаченої Законом України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування» №0050764205; рішення про застосування штрафних санкцій за неподання, несвоєчасне подання, подання не за встановленою формою звітності, передбаченої Законом України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування» №0050694205; рішення про застосування штрафних санкцій та нарахування пені за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску №0050684205. Вищезазначені податкові повідомлення-рішення були вручені представнику позивача 04.07.2019. Не погоджуючись з податковими повідомленнями-рішеннями, позивач подала скаргу до ДФС України (від 15.07.2019 №б/н). Відповідно до рішення про результати розгляду скарги №1787/6-99-00-08-05-04 від 13.09.2019 та враховуючи всі матеріали, ДФС України залишила без змін податкові повідомлення-рішення Головного управління ДПС у м. Києві №0050754205, №0050574205, №0050674205 від 04.07.2019, а скаргу представника позивача - без задоволення. Відповідно до статті 25 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування», Інструкції про порядок нарахування і сплати єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування», орган доходів і зборів надсилає платнику єдиного внеску, у якого станом на кінець календарного місяця обліковується заборгованість зі сплати єдиного внеску вимогу про сплату боргу (недоїмки). Таким чином, засобами інформаційної системи ДФС в автоматичному режимі було сформовано вимогу про сплату боргу (недоїмки) зі сплати єдиного внеску від 08.08.2019 №Ф-296366-17 та направлено платнику. Представник відповідача просив суд відмовити в задоволенні позову (а.с. 70-89).
На виконання Закону України «Про внесення зміни до пункту 2 розділу II «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про ліквідацію Окружного адміністративного суду міста Києва та утворення Київського міського окружного адміністративного суду» щодо забезпечення розгляду адміністративних справ» та відповідно до Порядку передачі судових справ, нерозглянутих Окружним адміністративним судом міста Києва, затвердженого наказом Державної судової адміністрації України від 16.09.2024 №399, судову справу №640/16749/19 передано Івано-Франківському окружному адміністративному суду.
В Івано-Франківському окружному адміністративному суді справа №640/16749/19 зареєстрована 09.04.2025.
Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 09.04.2025, справу №640/16749/19 передано судді Кафарському В.В.
Ухвалою Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 14.04.2025 прийнято до провадження адміністративну справу №640/16749/19 за позовом фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Головного управління Державної фіскальної служби у м. Києві про визнання протиправними та скасування вимог, розгляд справи розпочато спочатку за правилами спрощеного позовного провадження за наявними у справі матеріалами.
Ухвалою від 02.11.2026 замінено відповідача у справі Головне управління ДФС у м. Києві його правонаступником Головним управлінням Державної податкової служби у м. Києві як відокремленим підрозділом ДПС (код ЄДРПОУ ВП 44116011, вул. Шолуденка, 33/19, місто Київ, 04116).
Суд, розглянувши справу за правилами спрощеного позовного провадження, дослідивши в сукупності письмові докази, якими позивач обґрунтовує свої позовні вимоги, а відповідач заперечує проти його задоволення, встановив наступне.
Головним управлінням ДФС у м. Києві на підставі пп. 75.1.2 п. 75.1 ст. 75, пп. 78.1.7 п. 78.1 ст. 78 Податкового кодексу України (далі ПК України), п. 2 ст. 13 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування», наказу № 7447 від 31.05.2019, виданого Головним управлінням ДФС у м. Києві, проведена документальна позапланова виїзна перевірка фінансово-господарської діяльності самозайнятої особи ОСОБА_1 , з питань дотримання платником податків вимог податкового та валютного законодавства. правильності нарахування, обчислення та сплати єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування за період з 14.03.2018 по 11.05.2019, про що складено акт перевірки за №1486/26-15-42-05/ НОМЕР_1 від 21.06.2019 (а.с. 7-25).
Згідно висновків перевірки, зафіксованих в акті перевірки №1486/26-15-42-05/ НОМЕР_1 від 21.06.2019, контролюючим органом встановлено такі порушення:
- п. 126.1 ст. 126 ПК України: порушення термінів сплати узгодженої суми грошового зобов`язання по податку на доходи фізичних осіб в загальній сумі - 22579,44 грн.;
- п. 126.1 ст. 126 ПК України: порушення термінів сплати узгодженої суми грошового зобов`язання по військовому збору в загальній сумі 6722,82 грн.;
- абз. 3 ч. 8 ст. 9 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування»: ФОП ОСОБА_1 не своєчасно сплачено єдиний внесок на загальнообов`язкове державне соціальне страхування;
- п. 1, п. 4 ч.2 ст. 6 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування»: ФОП ОСОБА_1 не подано за травень 2018р., та несвоєчасно подано за жовтень 2018р. до податкового органу, звіт про суми нарахованої заробітної плати (доходу, грошового забезпечення, допомоги, компенсації) застрахованих осіб та суми нарахованого ЄВ на загальнообов`язкове державне соціальне страхування;
- п. 1 ч. 1 ст. 7 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування»: ФОП ОСОБА_1 не нараховано ЄВ із суми нарахованої заробітної плати (доходу, грошового забезпечення, допомоги, компенсації) застрахованих осіб та суми нарахованого ЄВ на загальнообов`язкове державне соціальне страхування за травень 2018 р. на загальну суму 737,16 грн.;
- п. 183.2 ст. 183, п. 187.1 ст. 187, п. 188.1 ст. 188, п. 200.1 ст. 200 ПК України: ФОП ОСОБА_1 занижено суму зобов`язань з ПДВ, та донараховано до бюджету ПДВ в сумі 179292,0 грн. (в т.ч. в грудні 2018р. в сумі 13119,0 грн., в січні 2019р. в сумі 22732,0 грн., в лютому 2019р. в сумі 28875,0 грн., в березні 2019р. в сумі - 30160,0 грн., в квітні 2019р. - 81636,0 грн., в травні 2019р. в сумі - 2770,0 грн.);
- п.п. 49.2-1 п. 49.2, п.п. 49.18.1 п. 49.18 ст. 49 розділу ІІ, п. 223.2 ст. 223 розділу VI ПК України: ФОП ОСОБА_1 несвоєчасно подано за червень 2018р. травень 2019р. декларацію акцизного податку з Додатком 6 «Розрахунок суми акцизного податку з реалізації суб`єктами господарювання роздрібної торгівлі підакцизних товарів» до Кам`янець-Подільської ОДПІ (а.с. 24-25).
Акт перевірки за №1486/26-15-42-05/3532810888 від 21.06.2019 вручено представнику позивача 21.06.2019.
На підставі вказаного акту перевірки за №1486/26-15-42-05/ НОМЕР_1 від 21.06.2019 Головним управлінням ДФС у м. Києві прийнято:
1) податкові повідомлення-рішення від 07.07.2019:
- №20050674205 з податку на доходи з фізичних осіб на загальну суму 4515,89 грн. (а.с. 26-27);
- №0050574205 з військового збору на загальну суму 1344,57 грн. (а.с. 32-33);
- №0050754205 з податку на додану вартість на загальну суму 224115,0 грн. (а.с. 34-35);
2) рішення про застосування штрафних санкцій в сумі 368,58 грн. за донарахування відповідним фіскальним органом або платником своєчасно не нарахованого єдиного внеску, передбаченої Законом України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування» №0050764205 (а.с. 36-37); рішення про застосування штрафних санкцій в сумі 340,00 грн. за неподання, несвоєчасне подання, подання не за встановленою формою звітності, передбаченої Законом України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування» №0050694205 (а.с. 28-29); рішення про застосування штрафних санкцій в сумі 2188,57 грн. та нарахування пені в сумі 806,41 грн. за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску №0050684205 (а.с. 30-31).
Вищезазначені податкові повідомлення-рішення вручені представнику позивача 04.07.2019.
Не погоджуючись з такими податковими повідомленнями-рішеннями від 04.07.2019 та рішеннями про застосування штрафних санкцій від 04.07.2019, фізична особа-підприємець ОСОБА_1 подала 16.07.2019 до Державної фіскальної служби України скаргу від 15.07.2019, в якій просила скасувати вищевказані податкові повідомлення-рішення від 04.07.2019 та рішення про застосування штрафних санкцій від 04.07.2019 (а.с. 38-41).
Головне управління ДФС у м. Києві винесло податкову вимогу №Ф-296366-17 від 08.08.2019 на загальну суму 229983,91 грн. (а.с. 52), якою позивача зобов`язано сплатити податкові платежі, нараховані податковими повідомленнями-рішеннями від 07.07.2019: №20050674205 з податку на доходи з фізичних осіб на загальну суму 4515,89 грн. (а.с. 26-27); №0050574205 з військового збору на загальну суму 1344,57 грн. (а.с. 32-33); №0050754205 з податку на додану вартість на загальну суму 224115,0 грн. (а.с. 34-35).
Головне управління ДФС у м. Києві винесло вимогу про сплату боргу (недоїмки) за №Ф-296928-17 від 09.08.2019 на загальну суму 4440,72 грн. (а.с. 50), якою позивача зобов`язано сплатити грошові зобов`язання з єдиного внеску, нараховані: рішенням від 04.07.2019 про застосування штрафних санкцій в сумі 368,58 грн. за донарахування відповідним фіскальним органом або платником своєчасно не нарахованого єдиного внеску, передбаченої Законом України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування» №0050764205 (а.с. 36-37); рішенням від 04.07.2019 про застосування штрафних санкцій в сумі 340,00 грн. за неподання, несвоєчасне подання, подання не за встановленою формою звітності, передбаченої Законом України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування» №0050694205 (а.с. 28-29); рішення від 04.07.2019 про застосування штрафних санкцій в сумі 2188,57 грн. та нарахування пені в сумі 806,41 грн. за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску №0050684205 (а.с. 30-31).
Рішенням ДФС України від 02.08.2019 продовжено строк розгляду скарги позивача від 15.07.2019 та зобов`язано ГУ ДФС у м. Києві до 12.08.2019 надати до ДФС обґрунтований висновок по суті порушених у скарзі питань (а.с. 42-43).
Рішенням ДФС України від 15.08.2019 №39258/6/99-99-11-05-02-25 скаргу позивача від 15.07.2019 задоволено частково: залишено без змін рішення від 04.07.2019 про застосування штрафних санкцій за неподання, несвоєчасне подання, подання не за встановленою формою звітності, передбаченої Законом України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування» №0050694205, рішення від 04.07.2019 про застосування штрафних санкцій та нарахування пені за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску №0050684205; скасовано та вважати відкликаним з дня прийняття рішення від 04.07.2019 про застосування штрафних санкцій в за донарахування відповідним фіскальним органом або платником своєчасно не нарахованого єдиного внеску, передбаченої Законом України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування» №0050764205; зобов`язано ГУ ДФС у м. Києві винести та направити нове рішення, з урахуванням вищевикладеного, відповідно до вимог чинного законодавства (а.с. 45-48).
Вважаючи протиправними вимогу про сплату боргу (недоїмки) №Ф-296928-17 від 09.08.2019 та податкову вимогу №Ф-296366-17 від 08.08.2019, винесені на підставі акта перевірки №1486/26-15-42-05/3532810888 від 21.06.2019, представник позивача звернувся з цим позовом до суду, в якому просив скасувати такі вимогу про сплату боргу (недоїмки) №Ф-296928-17 від 09.08.2019 та податкову вимогу №Ф-296366-17 від 08.08.2019.
Надаючи правову оцінку відносинам, що виникли між сторонами, суд виходить з наступного.
У частині другій статті 19 Конституції України визначено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі та в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
У відповідності до вимог пункту 3 частини першої статті 244 КАС України, визначаючи яку правову норму слід застосувати до спірних правовідносин суд зазначає, що при вирішенні даної справи керується нормами Законів та підзаконних нормативно-правових актів в тій редакції, яка чинна на момент виникнення чи дії конкретної події, обставини і врегулювання відповідних відносин.
Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів регулює Податковий кодекс України (далі ПК України, в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин), який, зокрема, визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час адміністрування податків, а також відповідальність за порушення податкового законодавства.
Під грошовим зобов`язанням платника податків, згідно з підпунктом 14.1.39 пункту 14.1 статті 14 ПК України, розуміється сума коштів, яку платник податків повинен сплатити до відповідного бюджету як податкове зобов`язання та/або штрафну (фінансову) санкцію, що справляється з платника податків у зв`язку з порушенням ним вимог податкового законодавства та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також санкції за порушення законодавства у сфері зовнішньоекономічної діяльності.
Відповідно до підпункту 14.1.153 пункту 14.1 статті 14 ПК України податкова вимога - це письмова вимога контролюючого органу до платника податків щодо погашення суми податкового боргу.
Під податковим боргом, при цьому, розуміється сума узгодженого грошового зобов`язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), але не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов`язання (підпункт 14.1.175 пункту 14.1 статті 14 ПК України).
Згідно з пунктом 59.1 статті 59 ПК України у разі коли у платника податків виник податковий борг, контролюючий орган надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.
Податкова вимога може надсилатися (вручатися) контролюючим органом за місцем обліку платника податків, в якому обліковується податковий борг платника податків.
Податкова вимога не надсилається (не вручається), якщо загальна сума податкового боргу платника податків не перевищує шістдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян. У разі збільшення загальної суми податкового боргу до розміру, що перевищує шістдесят неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, контролюючий орган надсилає (вручає) податкову вимогу такому платнику податків.
Відповідно до пункту 59.3 статті 59 ПК України податкова вимога надсилається не раніше першого робочого дня після закінчення граничного строку сплати суми грошового зобов`язання.
Податкова вимога повинна містити відомості про факт виникнення грошового зобов`язання та права податкової застави, розмір податкового боргу, який забезпечується податковою заставою, обов`язок погасити податковий борг та можливі наслідки його непогашення в установлений строк, попередження про опис активів, які відповідно до законодавства можуть бути предметом податкової застави, а також про можливі дату та час проведення публічних торгів з їх продажу.
Пунктом 57.3 статті 57 ПК України визначено, що разі визначення грошового зобов`язання контролюючим органом за підставами, зазначеними у підпунктах 54.3.1 - 54.3.6 пункту 54.3 статті 54 цього Кодексу, платник податків зобов`язаний сплатити нараховану суму грошового зобов`язання протягом 10 календарних днів, що настають за днем отримання податкового повідомлення-рішення, крім випадків, коли протягом такого строку такий платник податків розпочинає процедуру оскарження рішення контролюючого органу.
У разі оскарження рішення контролюючого органу про нараховану суму грошового зобов`язання платник податків зобов`язаний самостійно погасити узгоджену суму, а також пеню та штрафні санкції за їх наявності протягом 10 календарних днів, наступних за днем такого узгодження.
Відповідно до підпункту 14.1.157 пункту 14.1 статті 14 ПК України податкове повідомлення-рішення - письмове повідомлення контролюючого органу (рішення) про обов`язок платника податків сплатити суму грошового зобов`язання, визначену контролюючим органом у випадках, передбачених цим Кодексом та іншими законодавчими актами, контроль за виконанням яких покладено на контролюючі органи, або внести відповідні зміни до податкової звітності.
Механізм формування, надсилання, вручення та відкликання податкових вимог органами доходів і зборів, визначено Порядком направлення органами доходів і зборів податкових вимог платникам податків, затверджений наказом Міністерства доходів і зборів України від 10.10.2013 №576 (далі Порядок №576, в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин).
Згідно з пунктом 2.2 Порядку №576 податкова вимога формується, якщо:
платник податків не сплатив суми податкового зобов`язання, зазначеної в поданій ним податковій декларації, у встановлені Кодексом строки;
платник податків не сплатив узгодженої суми грошового зобов`язання, визначеної в податковому повідомленні-рішенні, у встановлені законом строки;
платник збору не сплатив узгодженої суми збору за провадження деяких видів підприємницької діяльності у встановлені строки;
платник єдиного податку першої або другої групи не сплатив суми авансового внеску у встановлені строки.
Відповідно до пункту 2.3 Порядку №576 протягом строків оскарження суми грошових зобов`язань, визначених Кодексом, податкова вимога з податку, що оскаржується, не надсилається.
Водночас, порядок оскарження рішень контролюючих органів визначений статтею 56 ПК України.
Згідно з пунктом 56.1 статті 56 ПК України рішення, прийняті контролюючим органом, можуть бути оскаржені в адміністративному або судовому порядку.
Пунктом 56.2 статті 56 ПК України визначено, що у разі коли платник податків вважає, що контролюючий орган неправильно визначив суму грошового зобов`язання або прийняв будь-яке інше рішення, що суперечить законодавству або виходить за межі повноважень контролюючого органу, встановлених цим Кодексом або іншими законами України, він має право звернутися до контролюючого органу вищого рівня із скаргою про перегляд цього рішення.
Відповідно до пункту 56.3 статті 56 ПК України скарга подається до контролюючого органу вищого рівня у письмовій формі (за потреби - з належним чином засвідченими копіями документів, розрахунками та доказами, які платник податків вважає за потрібне надати з урахуванням вимог пункту 44.6 статті 44 цього Кодексу) протягом 10 робочих днів, що настають за днем отримання платником податків податкового повідомлення-рішення або іншого рішення контролюючого органу, що оскаржується.
Скарги на рішення державних податкових інспекцій подаються до контролюючих органів в Автономній Республіці Крим, містах Києві та Севастополі, областях, міжрегіональних територіальних органів.
Скарги на рішення контролюючих органів в Автономній Республіці Крим, містах Києві та Севастополі, областях, міжрегіональних територіальних органів та митниць подаються до центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову і митну політику.
Згідно з пунктом 56.4 статті 56 ПК України під час процедури адміністративного оскарження обов`язок доведення того, що будь-яке нарахування, здійснене контролюючим органом у випадках, визначених цим Кодексом, або будь-яке інше рішення контролюючого органу є правомірним, покладається на контролюючий орган.
Обов`язок доведення правомірності нарахування або прийняття будь-якого іншого рішення контролюючим органом у судовому оскарженні встановлюється процесуальним законом.
Пунктом 56.8 статті 56 ПК України контролюючий орган, який розглядає скаргу платника податків, зобов`язаний прийняти вмотивоване рішення та надіслати його протягом 20 календарних днів, наступних за днем отримання скарги, на адресу платника податків поштою з повідомленням про вручення або надати йому під розписку.
Відповідно до пункту 56.9 статті 56 ПК України керівник (його заступник або уповноважена особа) контролюючого органу може прийняти рішення про продовження строку розгляду скарги платника податків понад 20-денний строк, визначений у пункті 56.8 цієї статті, але не більше 60 календарних днів, та письмово повідомити про це платника податків до закінчення строку, визначеного у пункті 56.8 цієї статті.
Якщо вмотивоване рішення за скаргою платника податків не надсилається платнику податків протягом 20-денного строку або протягом строку, продовженого за рішенням керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу, така скарга вважається повністю задоволеною на користь платника податків з дня, наступного за останнім днем зазначених строків.
Скарга вважається також повністю задоволеною на користь платника податків, якщо рішення керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу про продовження строків її розгляду не було надіслано платнику податків до закінчення 20-денного строку, зазначеного в абзаці першому цього пункту.
Згідно з пунктом 56.10 статті 56 ПК України рішення центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову і митну політику, прийняте за розглядом скарги платника податків, є остаточним і не підлягає подальшому адміністративному оскарженню, але може бути оскаржене в судовому порядку.
Пунктом 56.15 статті 56 ПК України визначено, що скарга, подана із дотриманням строків, визначених пунктом 56.3 цієї статті, зупиняє виконання платником податків грошових зобов`язань, визначених у податковому повідомленні-рішенні (рішенні), на строк від дня подання такої скарги до контролюючого органу до дня закінчення процедури адміністративного оскарження.
Протягом зазначеного строку податкові вимоги з податку, що оскаржується, не надсилаються, а сума грошового зобов`язання, що оскаржується, вважається неузгодженою.
Відповідно до пункту 56.16 статті 56 ПК України днем подання скарги вважається день фактичного отримання скарги відповідним контролюючим органом, а в разі надсилання скарги поштою - дата отримання відділенням поштового зв`язку від платника податків поштового відправлення із скаргою, яка зазначена відділенням поштового зв`язку в повідомленні про вручення поштового відправлення або на конверті.
Згідно з пунктом 56.17 статті 56 ПК України процедура адміністративного оскарження закінчується:
56.17.1. днем, наступним за останнім днем строку, передбаченого для подання скарги на податкове повідомлення-рішення або будь-яке інше рішення відповідного контролюючого органу у разі, коли така скарга не була подана у зазначений строк;
56.17.2. днем отримання платником податків рішення відповідного контролюючого органу про повне задоволення скарги;
56.17.3. днем отримання платником податків рішення центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову і митну політику;
56.17.5. днем звернення платника податків до контролюючого органу із заявою про розстрочення, відстрочення грошових зобов`язань, що оскаржувались.
День закінчення процедури адміністративного оскарження вважається днем узгодження грошового зобов`язання платника податків.
Пунктом 56.20 статті 56 ПК України визначено, що вимоги до оформлення скарги, порядок подання та розгляду скарг встановлюється центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику.
Так, процедуру оскарження платниками податків податкових повідомлень-рішень або інших рішень контролюючих органів під час адміністративного оскарження, визначає Порядок оформлення і подання скарг платниками податків та їх розгляду контролюючими органами, затверджений наказом Міністерства фінансів України від 21.10.2015 №916 (далі Порядок №916, в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин).
Відповідно до пункту 2 розділу ІІ Порядку №916 скарги на рішення контролюючих органів у місті Києві, областях, міжрегіональних територіальних органів та митниць подаються до центрального органу виконавчої влади, який реалізує державну податкову політику, державну політику у сфері державної митної справи.
Згідно з пунктом 1 розділу ІІІ Порядку №916 скарга подається у письмовій формі до контролюючого органу вищого рівня протягом десяти календарних днів, що настають за днем отримання платником податків рішення контролюючого органу, що оскаржується.
Пунктом 2 розділу V Порядку №916 визначено, що днем подання платником податків скарги є: при поданні скарги безпосередньо до контролюючого органу - день фактичного отримання скарги контролюючим органом.
Відповідно до пункту 2 розділу VІІ Порядку №916 контролюючий орган зобов`язаний прийняти вмотивоване рішення та надіслати його протягом двадцяти календарних днів, що настають за днем отримання скарги платника податків, на адресу платника податків поштою з повідомленням про вручення або надати йому під розписку.
Згідно з пунктом 1 розділу VІІІ Порядку №916 за результатами проведення процедури адміністративного оскарження контролюючим органом приймається рішення. Рішення оформляються на бланку контролюючого органу, який розглянув скаргу.
Пунктом 1 розділу ІХ Порядку №916 визначено, що контролюючий орган у разі розгляду скарги перевіряє правомірність та обґрунтованість рішення, що оскаржується, та приймає рішення про результати розгляду скарги.
Відповідно до пункту 2 розділу ІХ Порядку №916 за результатами розгляду скарги контролюючий орган приймає одне з таких рішень:
1) повністю задовольняє скаргу платника податків та скасовує рішення контролюючого органу, яке оскаржується;
2) частково задовольняє скаргу платника податків та в окремій частині скасовує рішення контролюючого органу, яке оскаржується;
3) залишає скаргу без задоволення, а рішення контролюючого органу, яке оскаржується, без змін;
4) зменшує (збільшує) суму грошового зобов`язання.
Під час прийняття цих рішень контролюючий орган має право зменшити (збільшити) суму грошового зобов`язання або податкового боргу, суми бюджетного відшкодування та/або від`ємного значення об`єкта оподаткування податком на прибуток або від`ємного значення суми податку на додану вартість платника податків та у відповідній частині суми штрафних (фінансових) санкцій.
Як встановлено судом вище, на підставі акту перевірки за №1486/26-15-42-05/3532810888 від 21.06.2019 ГУ ДФС у м. Києві прийняло податкові повідомлення-рішення від 07.07.2019 №20050674205 з податку на доходи з фізичних осіб на загальну суму 4515,89 грн. (а.с. 26-27), №0050574205 з військового збору на загальну суму 1344,57 грн. (а.с. 32-33), №0050754205 з податку на додану вартість на загальну суму 224115,0 грн. (а.с. 34-35).
Вищезазначені податкові повідомлення-рішення вручені представнику позивача 04.07.2019.
Не погоджуючись з такими податковими повідомленнями-рішеннями від 04.07.2019, фізична особа-підприємець ОСОБА_1 подала 16.07.2019 до Державної фіскальної служби України скаргу від 15.07.2019, в якій просила скасувати вищевказані податкові повідомлення-рішення від 04.07.2019 (а.с. 38-41).
Таким чином, з моменту отримання Державною фіскальною службою України скарги позивача від 15.07.2019, тобто з 16.07.2019, розпочалась процедура адміністративного оскарження податкових повідомлень-рішень від 07.07.2019 №20050674205, №0050574205, №0050754205, внаслідок чого зупинено виконання платником податків грошових зобов`язань, визначених у таких податкових повідомленнях-рішеннях, на строк від дня подання такої скарги до контролюючого органу до дня закінчення процедури адміністративного оскарження.
При цьому, протягом зазначеного строку Податковим кодексом України заборонено надсилати платнику податків податкові вимоги з податку, що оскаржується, а сума грошового зобов`язання, що оскаржується, вважається неузгодженою.
Також пунктом 2.3 Порядку №576 визначено, що протягом строків оскарження суми грошових зобов`язань, визначених Кодексом, податкова вимога з податку, що оскаржується, не надсилається.
Натомість, в супереч вищевказаним вимогам, Головне управління ДФС у м. Києві винесло податкову вимогу №Ф-296366-17 від 08.08.2019 на загальну суму 229983,91 грн. (а.с. 52), якою позивача зобов`язано сплатити податкові платежі, нараховані податковими повідомленнями-рішеннями від 07.07.2019: №20050674205 з податку на доходи з фізичних осіб на загальну суму 4515,89 грн. (а.с. 26-27); №0050574205 з військового збору на загальну суму 1344,57 грн. (а.с. 32-33); №0050754205 з податку на додану вартість на загальну суму 224115,0 грн. (а.с. 34-35).
Згідно з пунктом 56.17 статті 56 ПК України процедура адміністративного оскарження закінчується: 56.17.3. днем отримання платником податків рішення центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову і митну політику.
День закінчення процедури адміністративного оскарження вважається днем узгодження грошового зобов`язання платника податків.
В спірному випадку, рішення №39258/6/99-99-11-05-02-25 за результатом розгляду скарги позивача від 15.07.2019 прийнято ДФС України 15.08.2019 (а.с. 45-48).
За вказаних обставин, на час винесення Головним управлінням ДФС у м. Києві податкової вимоги №Ф-296366-17 від 08.08.2019, тривала процедура адміністративного оскарження податкових повідомлень-рішень від 07.07.2019 №20050674205, №0050574205, №0050754205, яка була розпочата 16.07.2019, а тому нараховані такими податковими повідомленнями-рішеннями грошові зобов`язання, вважалися неузгодженими.
Окрім цього, суд встановив, що вищевказані податкові повідомлення-рішення від 07.07.2019 №20050674205, №0050574205, №0050754205, також оскаржувалися позивачем в судовому порядку, що підтверджується ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 01.10.2019 у справі №640/17095/19 про прийняття позовної заяви до розгляду та відкриття провадження у справі (https://reyestr.court.gov.ua/Review/84629963).
Ухвалою Кіровоградського окружного адміністративного суду від 14.04.2025 у справі №640/17095/19 залишено без розгляду позов фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Головного управління ДФС у м. Києві про визнання протиправним та скасування податкових повідомлень-рішень (https://reyestr.court.gov.ua/Review/126582220).
Відповідно до абзацу 4 пункту 56.18 статті 56 ПК України при зверненні платника податків до суду з позовом щодо визнання протиправним та/або скасування рішення контролюючого органу грошове зобов`язання вважається неузгодженим до дня набрання судовим рішенням законної сили.
З огляду на вищевказані положення ПК України, податковий борг - це сума узгодженого грошового зобов`язання, а податкова вимога може бути надіслана платнику податку тільки у разі наявності у нього податкового боргу.
В спірному випадку, грошові зобов`язання, визначені у податкових повідомленнях-рішеннях від 07.07.2019 №20050674205, №0050574205, №0050754205, станом на час винесення Головним управлінням ДФС у м. Києві податкової вимоги №Ф-296366-17 від 08.08.2019 в силу вимог закону вважалися неузгодженими та, відповідно, не набули статусу податкового боргу.
Беручи до уваги той факт, що позивачем оскаржено податкові повідомлення-рішення від 07.07.2019 №20050674205, №0050574205, №0050754205, спочатку в адміністративному, а потім в судовому порядку, такі податкові зобов`язання визначені відповідачем не набули статусу податкового боргу, а отже надіслання позивачу податкової вимоги №Ф-296366-17 від 08.08.2019 є передчасним.
За вказаних обставин, податкова вимога №Ф-296366-17 від 08.08.2019 є протиправною та підлягає скасуванню.
Що стосується вимоги про сплату боргу (недоїмки) №Ф-296928-17 від 09.08.2019, то суд звертає увагу на таке.
Правові та організаційні засади забезпечення збору та обліку єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, умови та порядок його нарахування і сплати та повноваження органу, що здійснює його збір та ведення обліку, визначає Закон України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування» від 08.07.2010 №2464-VI (далі Закон №2464-VI, в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин).
Відповідно до частини першої статті 1 Закону №2464-VI:
2) єдиний внесок на загальнообов`язкове державне соціальне страхування (далі - єдиний внесок) - консолідований страховий внесок, збір якого здійснюється до системи загальнообов`язкового державного соціального страхування в обов`язковому порядку та на регулярній основі з метою забезпечення захисту у випадках, передбачених законодавством, прав застрахованих осіб на отримання страхових виплат (послуг) за діючими видами загальнообов`язкового державного соціального страхування;
3-1) органи доходів і зборів - центральний орган виконавчої влади, що формує податкову і митну політику (в частині адміністрування податків і зборів, митних платежів, єдиного внеску) та забезпечує її реалізацію (центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику), та його територіальні органи;
6) недоїмка - сума єдиного внеску, своєчасно не нарахована та/або не сплачена у строки, встановлені цим Законом, обчислена органом доходів і зборів у випадках, передбачених цим Законом.
Відповідно до частини першої статті 25 Закону №2464-VI рішення, прийняті органами доходів і зборів та органами Пенсійного фонду з питань, що належать до їх компетенції відповідно до цього Закону, є обов`язковими до виконання платниками єдиного внеску, посадовими особами і застрахованими особами.
Положення цієї статті поширюються лише на тих платників, які відповідно до цього Закону зобов`язані нараховувати, обчислювати і сплачувати єдиний внесок.
У разі несплати або несвоєчасної сплати частини суми страхових внесків, що сплачується за рахунок коштів державного бюджету відповідно до Закону України "Про державну підтримку сільського господарства України", положення цієї статті застосовуються виключно щодо суми страхових внесків, що має сплачуватися платником єдиного внеску.
Згідно з частиною другою статті 25 Закону №2464-VI у разі виявлення своєчасно не сплачених сум страхових внесків платники єдиного внеску зобов`язані самостійно обчислити ці внески і сплатити їх з нарахуванням пені в порядку і розмірах, визначених цією статтею.
Частиною третьою статті 25 Закону №2464-VI визначено, що суми недоїмки стягуються з нарахуванням пені та застосуванням штрафів.
Відповідно до частини четвертої статті 25 Закону №2464-VI орган доходів і зборів у порядку, за формою та у строки, встановлені центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику, надсилає платникам єдиного внеску, які мають недоїмку, вимогу про її сплату.
У разі несплати частини суми страхових внесків, що сплачується за рахунок коштів державного бюджету відповідно до Закону України "Про державну підтримку сільського господарства України", орган доходів і зборів у порядку, за формою та у строки, встановлені центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної податкової і митної політики, інформує про це платників єдиного внеску.
Вимога про сплату недоїмки є виконавчим документом.
Платник єдиного внеску зобов`язаний протягом десяти календарних днів з дня надходження вимоги про сплату недоїмки сплатити суми недоїмки та штрафів разом з нарахованою пенею.
У разі незгоди з розрахунком суми недоїмки платник єдиного внеску узгоджує її з органом доходів і зборів шляхом оскарження вимоги про сплату єдиного внеску в адміністративному або судовому порядку.
Скарга на вимогу про сплату єдиного внеску подається до органу доходів і зборів вищого рівня у письмовій формі протягом десяти календарних днів, що настають за днем отримання платником єдиного внеску вимоги про сплату єдиного внеску, з повідомленням про це органу доходів і зборів, який прийняв вимогу про сплату єдиного внеску.
Орган доходів і зборів, який розглядає скаргу платника єдиного внеску, зобов`язаний прийняти вмотивоване рішення та надіслати його платнику єдиного внеску протягом 30 календарних днів, наступних за днем отримання скарги, на адресу платника єдиного внеску поштою з повідомленням про вручення або надати йому під розписку. Якщо протягом цього строку вмотивоване рішення органом доходів і зборів не надсилається платнику єдиного внеску, така скарга вважається повністю задоволеною на користь платника єдиного внеску.
Порядок узгодження сум недоїмки з єдиного внеску встановлюється центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику.
У разі якщо згоди з органом доходів і зборів не досягнуто, платник єдиного внеску зобов`язаний сплатити суми недоїмки та штрафів разом з нарахованою пенею протягом десяти календарних днів з дня надходження рішення відповідного органу доходів і зборів або оскаржити вимогу до органу доходів і зборів вищого рівня чи в судовому порядку.
У разі якщо платник єдиного внеску протягом десяти календарних днів з дня надходження вимоги не сплатив зазначені у вимозі суми недоїмки та штрафів разом з нарахованою пенею, не узгодив вимогу з органом доходів і зборів, не оскаржив вимогу в судовому порядку або не сплатив узгоджену суму недоїмки протягом десяти календарних днів з дня надходження узгодженої вимоги, орган доходів і зборів надсилає в порядку, встановленому законом, до підрозділу державної виконавчої служби вимогу про сплату недоїмки.
У випадках, зазначених в абзаці дев`ятому цієї частини, орган доходів і зборів також має право звернутися до суду з позовом про стягнення недоїмки. При цьому заходи досудового врегулювання спорів, передбачені законом, не застосовуються.
Частиною десятою статті 25 Закону №2464-VI визначено, що на суму недоїмки нараховується пеня з розрахунку 0,1 відсотка суми недоплати за кожний день прострочення платежу.
Згідно з частиною одинадцятою статті 25 Закону №2464-VI орган доходів і зборів застосовує до платника єдиного внеску такі штрафні санкції:
1) у разі ухилення від взяття на облік або несвоєчасного подання заяви про взяття на облік платниками єдиного внеску, на яких не поширюється дія Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб підприємців», накладається штраф у розмірі десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян;
2) за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску накладається штраф у розмірі 20 відсотків своєчасно не сплачених сум;
3) за донарахування територіальним органом доходів і зборів або платником своєчасно не нарахованого єдиного внеску накладається штраф у розмірі 10 відсотків зазначеної суми за кожний повний або неповний звітний період, за який донараховано таку суму, але не більш як 50 відсотків суми донарахованого єдиного внеску;
5) за неналежне ведення бухгалтерської документації, на підставі якої нараховується єдиний внесок, накладається штраф у розмірі від восьми до п`ятнадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян;
6) за несплату, неповну сплату або несвоєчасну сплату суми єдиного внеску одночасно з видачею сум виплат, на які нараховується єдиний внесок (авансових платежів), накладається штраф у розмірі 10 відсотків таких несплачених або несвоєчасно сплачених сум.
7) за неподання, несвоєчасне подання, подання не за встановленою формою звітності, передбаченої цим Законом, органом доходів і зборів здійснюється накладення штрафу в розмірі 10 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян за кожне таке неподання, несвоєчасне подання або подання не за встановленою формою.
Ті самі дії, вчинені платником єдиного внеску, до якого протягом року було застосовано штраф за таке порушення, -
тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі 60 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян за кожне таке неподання, несвоєчасне подання або подання не за встановленою формою звітності, передбаченої цим Законом.
Відповідно до частини тринадцятої статті 25 Закону №2464-VI нарахування пені, передбаченої цим Законом, починається з першого календарного дня, що настає за днем закінчення строку внесення відповідного платежу, до дня його фактичної сплати (перерахування) включно.
У разі оскарження платником єдиного внеску вимоги про сплату недоїмки нарахування пені зупиняється з дня подання скарги до органу доходів і зборів або позову до суду.
Згідно з частиною чотирнадцятою статті 25 Закону №2464-VI про нарахування пені та застосування штрафів, передбачених цим Законом, посадова особа органу доходів і зборів у порядку, встановленому центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику, за погодженням з Пенсійним фондом, приймає рішення, яке протягом трьох робочих днів надсилається платнику єдиного внеску.
Суми пені та штрафів, передбачених цим Законом, підлягають сплаті платником єдиного внеску протягом десяти календарних днів після надходження відповідного рішення. Зазначені суми зараховуються на рахунки органів доходів і зборів, відкриті в центральному органі виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, для зарахування єдиного внеску. При цьому платник у зазначений строк має право оскаржити таке рішення до органу доходів і зборів вищого рівня або до суду з одночасним обов`язковим письмовим повідомленням про це територіального органу доходів і зборів, яким прийнято це рішення.
Оскарження рішення органу доходів і зборів про застосування фінансових санкцій зупиняє перебіг строку їх сплати до винесення органом доходів і зборів вищого рівня та/або центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику, або судом рішення у справі. Строк сплати фінансових санкцій також зупиняється до ухвалення судом рішення у разі оскарження платником єдиного внеску вимоги про сплату недоїмки, якщо застосування фінансових санкцій пов`язано з виникненням або несвоєчасною сплатою суми недоїмки.
Порядок, строки та процедура оскарження вимоги про сплату єдиного внеску поширюються на оскарження рішень органу доходів і зборів щодо нарахування пені та застосування штрафів.
Частиною п`ятнадцятою статті 25 Закону №2464-VI визначено, що рішення органу доходів і зборів про нарахування пені та/або застосування штрафів, передбачених частинами одинадцятою і дванадцятою цієї статті, є виконавчим документом.
У разі якщо платник єдиного внеску не сплатив зазначені в рішенні суми протягом десяти календарних днів, а також не повідомив у цей строк орган доходів і зборів про оскарження рішення, таке рішення передається державній виконавчій службі в порядку, встановленому законом.
Суми штрафів та нарахованої пені, застосованих за порушення порядку та строків нарахування, обчислення і сплати єдиного внеску, стягуються в такому самому порядку, що і суми недоїмки із сплати єдиного внеску.
Суми штрафів та нарахованої пені включаються до вимоги про сплату недоїмки, якщо їх застосування пов`язано з виникненням та сплатою недоїмки.
В спірному випадку судом встановлено, що згідно висновків перевірки, зафіксованих в акті перевірки №1486/26-15-42-05/3532810888 від 21.06.2019, контролюючим органом встановлено такі порушення:
- абз. 3 ч. 8 ст. 9 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування»: ФОП ОСОБА_1 не своєчасно сплачено єдиний внесок на загальнообов`язкове державне соціальне страхування;
- п. 1, п. 4 ч.2 ст. 6 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування»: ФОП ОСОБА_1 не подано за травень 2018р., та несвоєчасно подано за жовтень 2018р. до податкового органу, звіт про суми нарахованої заробітної плати (доходу, грошового забезпечення, допомоги, компенсації) застрахованих осіб та суми нарахованого ЄВ на загальнообов`язкове державне соціальне страхування;
- п. 1 ч. 1 ст. 7 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування»: ФОП ОСОБА_1 не нараховано ЄВ із суми нарахованої заробітної плати (доходу, грошового забезпечення, допомоги, компенсації) застрахованих осіб та суми нарахованого ЄВ на загальнообов`язкове державне соціальне страхування за травень 2018 р. на загальну суму 737,16 грн.
На підставі вказаного акту перевірки за №1486/26-15-42-05/ НОМЕР_1 від 21.06.2019 прийнято 04.07.2019:
- рішення про застосування штрафних санкцій в сумі 368,58 грн. за донарахування відповідним фіскальним органом або платником своєчасно не нарахованого єдиного внеску, передбаченої Законом України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування» №0050764205 (а.с. 36-37);
- рішення про застосування штрафних санкцій в сумі 340,00 грн. за неподання, несвоєчасне подання, подання не за встановленою формою звітності, передбаченої Законом України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування» №0050694205 (а.с. 28-29);
- рішення про застосування штрафних санкцій в сумі 2188,57 грн. та нарахування пені в сумі 806,41 грн. за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску №0050684205 (а.с. 30-31).
Не погоджуючись з такими рішеннями про застосування штрафних санкцій від 04.07.2019, фізична особа-підприємець ОСОБА_1 подала 16.07.2019 до Державної фіскальної служби України скаргу від 15.07.2019, в якій просила скасувати вищевказані рішення про застосування штрафних санкцій від 04.07.2019 (а.с. 38-41).
Головне управління ДФС у м. Києві винесло вимогу про сплату боргу (недоїмки) за №Ф-296928-17 від 09.08.2019 на загальну суму 4440,72 грн. (а.с. 50), яка складається з: 1445,74 грн., з яких 737,16 грн. недоїмка, 708,58 грн. штраф; 2994,98 грн, з яких 2188,57 грн. штраф, 806,41 грн. пеня.
Таким чином, вимогою про сплату боргу (недоїмки) за №Ф-296928-17 від 09.08.2019 на загальну суму 4440,72 грн., позивача зобов`язано сплатити грошові зобов`язання з єдиного внеску, нараховані: рішенням від 04.07.2019 про застосування штрафних санкцій в сумі 368,58 грн. за донарахування відповідним фіскальним органом або платником своєчасно не нарахованого єдиного внеску, передбаченої Законом України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування» №0050764205 (а.с. 36-37); рішенням від 04.07.2019 про застосування штрафних санкцій за неподання, несвоєчасне подання, подання не за встановленою формою звітності, передбаченої Законом України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування» №0050694205 (а.с. 28-29); рішення від 04.07.2019 про застосування штрафних санкцій та нарахування пені за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску №0050684205 (а.с. 30-31).
Процедуру подання та розгляду контролюючим органом скарг на вимоги про сплату недоїмки зі сплати єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування (далі - вимога) та на рішення про нарахування пені та накладення штрафу, передбачених частинами десятою, одинадцятою статті 25 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування», визначає Порядок розгляду контролюючими органами скарг на вимоги про сплату недоїмки зі сплати єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування та на рішення про нарахування пені та накладення штрафу, затверджений наказом Міністерства фінансів України від 09.12.2015 №1124 (далі Порядок №1124, в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин).
Відповідно до пункту 8 розділу І Порядку №1124 у разі оскарження вимоги або рішення про накладення штрафу в терміни, встановлені цим Порядком, нарахування пені зупиняється з дня подання скарги до контролюючого органу або позову до суду.
Згідно з пунктом 9 розділу І Порядку №1124 рішення за результатами розгляду скарг у межах процедури оскарження вимог та рішень про нарахування пені та накладення штрафу приймають: у Державній фіскальній службі України (далі - ДФС) - Голова, його заступники відповідно до розподілу функціональних повноважень або уповноважена особа.
Пунктом 1 розділу ІV Порядку №1124 визначено, що контролюючий орган, який розглядає скаргу платника єдиного внеску, зобов`язаний прийняти вмотивоване рішення та надіслати його платнику єдиного внеску протягом 30 календарних днів, наступних за днем отримання скарги, на адресу платника єдиного внеску поштою з повідомленням про вручення або надати йому під підпис. Якщо протягом цього строку вмотивоване рішення контролюючим органом не надсилається платнику єдиного внеску, така скарга вважається повністю задоволеною на користь платника єдиного внеску.
Відповідно до пункту 2 розділу ІV Порядку №1124 скарга на вимоги та на рішення про нарахування пені та накладення штрафу подана з дотриманням порядку і строків, визначених пунктом 3 розділу II та пунктом 1. розділу IІІ цього Порядку, зупиняє строки їх сплати до винесення рішення контролюючим органом вищого рівня або дня набрання судовим рішенням законної сили.
Строки сплати фінансових санкцій також призупиняються до дня набрання рішенням суду законної сили в разі оскарження платником вимоги, якщо накладення фінансових санкцій пов`язано з її виникненням або несвоєчасною сплатою суми недоїмки.
Згідно з пунктом 4 розділу ІV Порядку №1124 контролюючий орган при розгляді скарги перевіряє законність і обґрунтованість винесення вимоги або рішення, що оскаржується, і приймає одне з таких рішень:
залишає вимогу або рішення, що оскаржується, без змін, а скаргу - без задоволення;
скасовує в певній частині вимогу або рішення, що оскаржується, не задовольняє скаргу в певній частині;
скасовує в повному обсязі вимогу або рішення, що оскаржується, і задовольняє скаргу;
направляє скаргу на новий розгляд до відповідного територіального контролюючого органу;
залишає скаргу без розгляду.
Відповідно до пункту 5 розділу ІV Порядку №1124 у разі скасування вимоги або рішення контролюючого органу про нарахування пені та накладення штрафу вони вважаються відкликаними з дня прийняття рішення контролюючим органом вищого рівня про повне або часткове задоволення скарги, про що зазначається в рішенні відповідного контролюючого органу.
Пунктом 3 розділу V Порядку №1124 у разі повного або часткового задоволення скарги в рішенні даються розпорядження контролюючому органу, рішення якого скасовано повністю або в певній частині, про вчинення відповідних дій.
Відповідно до пункту 1 розділу VІ Порядку №1124 процедура оскарження відповідно до цього Порядку закінчується:
останнім днем строку, передбаченого пунктом 3 розділу II та пунктом 1 розділу IІІ цього Порядку для подання скарги про перегляд рішення (вимоги) контролюючого органу, у разі, якщо така скарга не була подана в зазначений строк;
днем отримання скаржником рішення контролюючого органу про повне задоволення скарги;
днем отримання контролюючим органом повернутого першого примірника рішення як такого, що не знайшло адресата, або за закінченням строку зберігання.
Згідно з пунктом 2 розділу VІ Порядку №1124 платник єдиного внеску зобов`язаний самостійно сплатити узгоджену суму недоїмки (суми пені, штрафів) протягом десяти календарних днів після отримання рішення за результатом розгляду скарги.
Як встановлено судом вище, не погоджуючись з рішеннями про застосування штрафних санкцій від 04.07.2019, фізична особа-підприємець ОСОБА_1 подала 16.07.2019 до Державної фіскальної служби України скаргу від 15.07.2019, в якій просила скасувати вищевказані рішення про застосування штрафних санкцій від 04.07.2019 (а.с. 38-41).
Згідно рішення Державної фіскальної служби України від 02.08.2019 № 37101/6/99-99-11-05-01-25 про продовження розгляду скарги, зобов`язано ГУ ДФС у м. Києві до 12.08.2019 надати до ДФС обґрунтований висновок по суті порушених у скарзі питань (а.с. 42-43).
Таким чином, на час прийняття спірних вимоги про сплату боргу (недоїмки) №Ф-296928-17 від 09.08.2019 та податкової вимоги №Ф-296366-17 від 08.08.2019, ГУ ДФС у м. Києві володіло інформацією про оскарження ФОП ОСОБА_1 в адміністративному порядку як податкових повідомлень-рішень від 04.07.2019 №№0050754205, 0050574205, 0050674205, на підставі яких прийнято податкову вимогу №Ф-296366-17 від 08.08.2019, так і оскарження рішень про застосування штрафних санкцій від 04.07.2019 №№0050684205, 0050694205, 0050764205, на підставі яких прийнято вимогу про сплату боргу (недоїмки) №Ф-296928-17 від 09.08.2019.
Водночас, незважаючи на оскарження в адміністративному порядку рішень про застосування штрафних санкцій від 04.07.2019 №№0050684205, 0050694205, 0050764205, ГУ ДФС у м. Києві прийняло вимогу про сплату боргу (недоїмки) №Ф-296928-17 від 09.08.2019.
Процедуру нарахування і сплати єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування (далі - єдиний внесок) страхувальниками, визначеними Законом України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування», нарахування і сплати фінансових санкцій, стягнення заборгованості зі сплати страхових коштів органами доходів і зборів, визначає Інструкція про порядок нарахування і сплати єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, затверджена наказом Міністерства фінансів України ві 20.04.2015 №449 (у редакції наказу Міністерства фінансів України від 04.05.2018 року №469, далі Інструкція, в редакції, чинній, на час виникнення спірних правовідносин).
Відповідно до пункту 3 розділу VІ Інструкції, органи доходів і зборів надсилають (вручають) платникам вимогу про сплату боргу (недоїмки), якщо:
дані документальних перевірок свідчать про донарахування сум єдиного внеску органами доходів і зборів;
платник має на кінець календарного місяця недоїмку зі сплати єдиного внеску;
платник має на кінець календарного місяця борги зі сплати фінансових санкцій.
У випадку, передбаченому абзацом другим цього пункту, вимога про сплату боргу (недоїмки) приймається відповідним органом доходів і зборів протягом 10 робочих днів з дня, що настає за днем вручення платнику акта перевірки, а за наявності заперечень платника єдиного внеску до акта перевірки приймається з урахуванням висновку про результати розгляду заперечень до акта перевірки.
Орган доходів і зборів надсилає (вручає) вимогу про сплату боргу (недоїмки) платнику єдиного внеску протягом трьох робочих днів з дня її винесення.
У випадках, передбачених абзацами третім та/або четвертим цього пункту, вимога про сплату боргу (недоїмки) надсилається (вручається):
платникам, зазначеним у підпунктах 1, 2 пункту 1 розділу II цієї Інструкції, протягом 10 робочих днів, що настають за календарним місяцем, у якому виникла, зросла або частково зменшилась сума недоїмки зі сплати єдиного внеску (заборгованість зі сплати фінансових санкцій);
платникам, зазначеним у підпунктах 3, 4, 6 пункту 1 розділу II цієї Інструкції, протягом 15 робочих днів, що настають за календарним місяцем, у якому виникла, зросла або частково зменшилась сума недоїмки зі сплати єдиного внеску (заборгованість зі сплати фінансових санкцій).
Під частковим зменшенням суми недоїмки зі сплати єдиного внеску (заборгованості зі сплати фінансових санкцій) для цілей цього пункту вважається зменшення загальної суми боргу (недоїмки) з єдиного внеску, яка включає нараховані та несплачені суми єдиного внеску (фінансових санкцій) за останній календарний місяць, в якому відбулось таке зменшення.
Вимога про сплату боргу (недоїмки) формується на підставі даних інформаційної системи органу доходів і зборів на суму боргу, що перевищує 10 гривень.
Вимога про сплату боргу (недоїмки), крім загальних реквізитів, має містити відомості про розмір боргу, в тому числі суми недоїмки, штрафів та пені, обов`язок погасити борг та можливі наслідки його непогашення в установлений строк.
Вимога про сплату боргу (недоїмки) є виконавчим документом.
Сума боргу у вимозі проставляється в гривнях з двома десятковими знаками після коми.
Згідно з пунктом 4 розділу VІ Інструкції вимога про сплату боргу (недоїмки) формується на підставі актів документальних перевірок, звітів платника про нарахування єдиного внеску та облікових даних з інформаційної системи органу доходів і зборів за формою згідно з додатком 6 до цієї Інструкції (для платника - юридичної особи) або за формою згідно з додатком 7 до цієї Інструкції (для платника - фізичної особи).
Орган доходів і зборів веде реєстр виданих вимог про сплату боргу (недоїмки) за формою згідно з додатком 8 до цієї Інструкції.
При формуванні вимоги про сплату боргу (недоїмки) їй присвоюється порядковий номер, який складається з трьох частин: перша частина - літера «Ю» (вимога до юридичної особи) або «Ф» (вимога до фізичної особи), друга частина - порядковий номер, третя частина - літера «У» (узгоджена вимога).
В третій частині літера «У» (інформація щодо узгодження вимоги) проставляється у разі надсилання:
платнику узгодженої вимоги внаслідок процедури оскарження;
вимоги до органів державної виконавчої служби або до органів Казначейства відповідно до цієї Інструкції.
Вимога про сплату боргу (недоїмки) формується під одним порядковим номером до повного погашення сум боргу.
Пунктом 5 розділу VІ Інструкції протягом 10 календарних днів із дня одержання вимоги про сплату боргу (недоїмки) платник зобов`язаний сплатити зазначені у пункті 1 вимоги суми недоїмки, штрафів та пені.
У разі незгоди з розрахунком органу доходів і зборів суми боргу (недоїмки) платник єдиного внеску протягом 10 календарних днів, що настають за днем отримання вимоги, узгоджує її з органом доходів і зборів шляхом оскарження вимоги про сплату боргу (недоїмки) в адміністративному або судовому порядку.
Вимога про сплату боргу (недоїмки) не підлягає адміністративному оскарженню в частині сум недоїмки, які виникли на підставі поданих звітів щодо сум нарахованого єдиного внеску.
У разі якщо згоди з органом доходів і зборів не досягнуто, платник єдиного внеску зобов`язаний сплатити суми недоїмки та штрафів разом з нарахованою пенею протягом 10 календарних днів з дня надходження рішення відповідного органу доходів і зборів або оскаржити вимогу до органу доходів і зборів вищого рівня чи в судовому порядку.
Про оскарження вимоги про сплату боргу (недоїмки) до органу доходів і зборів вищого рівня або суду платник зобов`язаний одночасно письмово повідомити орган доходів і зборів, який направив вимогу.
У разі якщо платник єдиного внеску протягом 10 календарних днів з дня надходження (отримання) вимоги про сплату боргу (недоїмки) не сплатив зазначені у вимозі суми недоїмки та штрафів з нарахованою пенею, не узгодив вимогу з органом доходів і зборів, не оскаржив вимогу в судовому порядку або не сплатив узгодженої в результаті оскарження суми боргу (недоїмки) (з дня отримання відповідного рішення органу доходів і зборів або суду), після спливу останнього дня відповідного строку така вимога вважається узгодженою (набирає чинності).
Орган доходів і зборів протягом 10 робочих днів з дня узгодження вимоги (набрання нею чинності):
вносить вимогу про сплату недоїмки до Єдиного державного реєстру виконавчих документів та пред`являє її до виконання в порядку, встановленому законом (після початку функціонування Єдиного державного реєстру виконавчих документів);
надсилає її в порядку, встановленому законом, до органу державної виконавчої служби (до початку функціонування Єдиного державного реєстру виконавчих документів);
надсилає її в порядку, встановленому Законом, до органу Казначейства - відповідно до частини другої статті 6 Закону України «Про виконавче провадження», якщо платник єдиного внеску є бюджетною установою, державним органом, одержувачем бюджетних коштів, а також підприємством, установою або організацією, рахунки якої відкриті в органах Казначейства.
Якщо платник частково сплатив суми недоїмки, та/або фінансових санкцій, та/або пені, зазначені у вимозі, до завершення строку остаточного узгодження, до органів державної виконавчої служби/органів Казначейства вимоги, які набрали чинності, пред`являються з урахуванням погашених сум боргу на дату пред`явлення.
До сум боргу (недоїмки) платника, що подаються до органів державної виконавчої служби або до органів Казначейства, на вимогу про сплату боргу (недоїмки), за даними інформаційної системи органу доходів і зборів включаються також суми узгоджених з платником, але не сплачених у встановлений термін штрафів та пені.
У зазначених випадках орган доходів і зборів також має право звернутися до суду з позовом про стягнення недоїмки, штрафів та пені. У разі звернення органу доходів і зборів з позовом про стягнення недоїмки, штрафів та пені до суду передбачені законом заходи досудового врегулювання спорів не застосовуються.
Відповідно до пункту 6 розділу VІ Інструкції вимога про сплату боргу (недоїмки) вважається відкликаною, якщо:
сума боргу (недоїмки), зазначена у вимозі, погашається платником, органами державної виконавчої служби або органами Казначейства - у день, протягом якого відбулося таке погашення суми боргу (недоїмки) в повному обсязі;
орган доходів і зборів скасовує або змінює раніше зазначену суму боргу (недоїмки) внаслідок її узгодження або оскарження - з дня прийняття органом доходів і зборів рішення про скасування або зміну раніше зазначеної суми боргу (недоїмки);
вимога органу доходів і зборів про сплату боргу (недоїмки) скасовується судом - у день набрання судовим рішенням законної сили;
борг (недоїмка) списується у випадках, передбачених статтею 25 Закону, в порядку, визначеному пунктами 9-11 цього розділу,- у день прийняття органом доходів і зборів рішення про списання боргу (недоїмки) відповідно до частини сьомої статті 25 Закону;
є рішення суду на стягнення відповідних сум боргу (недоїмки), що зазначені у вимозі,- у день надходження виконавчих документів до органів державної виконавчої служби або до органів Казначейства.
Пунктом 2 розділу VІІ Інструкції визначено, що згідно з частиною одинадцятою статті 25 Закону до платників, визначених підпунктами 1-4 та 6 пункту 1 розділу II цієї Інструкції, органи доходів і зборів застосовують штрафні санкції в таких розмірах:
3) за донарахування органом доходів і зборів або платником своєчасно не нарахованого єдиного внеску до 01 січня 2015 року накладається штраф у розмірі 5 відсотків зазначеної суми, а після 01 січня 2015 року - 10 відсотків зазначеної суми за кожний повний або неповний звітний період, за який донараховано таку суму, але не більш як 50 відсотків суми донарахованого єдиного внеску.
Для розрахунку зазначеного штрафу кількість звітних періодів розраховується, починаючи з місяця, на який припадає термін подання звітності за період, за який донараховано (обчислено) суми єдиного внеску, та закінчуючи місяцем, на який припадає отримання таким платником акта перевірки від органу доходів і зборів або в якому він подав звітність, де зазначено такі донараховані суми.
Якщо за результатами перевірки виявлено в окремих місяцях суми донарахованого (своєчасно не обчисленого) єдиного внеску, за кожне таке донарахування (кожний місяць) відповідно до Закону накладається штраф у порядку та розмірах, визначених в абзацах першому та другому цього підпункту.
Для дотримання вимог щодо максимального розміру (50 відсотків) штрафу:
визначається сукупно сума донарахувань за всіма звітними періодами, у яких вони виявлені;
визначається сукупно сума штрафу за всіма звітними періодами, у яких виявлені донарахування та за якими нараховано такі штрафи;
здійснюється обрахування максимального розміру штрафу від сукупної суми донарахувань та порівнюється із фактично нарахованою сумою штрафів, визначеною сукупно за всі звітні періоди, в яких донараховано суми єдиного внеску.
До сплати визначаються суми штрафів, що не перевищують максимального їх розміру, визначеного цим підпунктом.
При цьому складається рішення про застосування штрафних санкцій за донарахування відповідним органом доходів і зборів або платником своєчасно не нарахованого єдиного внеску за формою згідно з додатком 13 до цієї Інструкції.
Підставою для прийняття відповідного рішення є акт перевірки платника єдиного внеску.
Відповідно до пункту 9 розділу VІІ Інструкції оскарження рішення органу доходів і зборів про застосування фінансових санкцій зупиняє перебіг строку їх сплати до винесення вищим органом доходів і зборів або судом рішення у справі.
Строк сплати фінансових санкцій також зупиняється до ухвалення судом рішення у разі оскарження платником єдиного внеску вимоги про сплату боргу (недоїмки), якщо застосування фінансових санкцій пов`язано з виникненням або несвоєчасною сплатою суми боргу (недоїмки).
Як встановлено судом вище, рішенням ДФС України від 15.08.2019 №39258/6/99-99-11-05-02-25 скаргу позивача від 15.07.2019 задоволено частково: залишено без змін рішення від 04.07.2019 про застосування штрафних санкцій за неподання, несвоєчасне подання, подання не за встановленою формою звітності, передбаченої Законом України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування» №0050694205, рішення від 04.07.2019 про застосування штрафних санкцій та нарахування пені за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску №0050684205; скасовано та вважати відкликаним з дня прийняття рішення від 04.07.2019 про застосування штрафних санкцій за донарахування відповідним фіскальним органом або платником своєчасно не нарахованого єдиного внеску, передбаченої Законом України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування» №0050764205; зобов`язано ГУ ДФС у м. Києві винести та направити нове рішення, з урахуванням вищевикладеного, відповідно до вимог чинного законодавства (а.с. 45-48).
Таким чином, вимога про сплату боргу (недоїмки) №Ф-296928-17 від 09.08.2019 на загальну суму 4440,72 грн. (а.с. 50), прийнята на основі, зокрема, рішення від 04.07.2019 про застосування штрафних санкцій за донарахування відповідним фіскальним органом або платником своєчасно не нарахованого єдиного внеску, передбаченої Законом України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування» №0050764205, яке скасоване ДФС України та вважається відкликаним з дня прийняття.
З огляду на вказане, відомості про загальну суму боргу (недоїмки) 4440,72 грн., які зазначені у вимозі про сплату боргу (недоїмки) №Ф-296928-17 від 09.08.2019, включають в себе також суму нараховану скасованим та відкликаним рішення від 04.07.2019 №0050764205, тобто є безпідставно нарахованою, оскільки скасована правова підстава для нарахування такої суми штрафних санкцій.
При цьому, у вимозі про сплату боргу (недоїмки) за №Ф-296928-17 від 09.08.2019 не зазначено окремо суму штрафних санкцій 368,58 грн., нарахованих саме рішення від 04.07.2019 №0050764205. Так, вимогою про сплату боргу (недоїмки) за №Ф-296928-17 від 09.08.2019 визначено загальну суму 4440,72 грн., яка складається з: 1445,74 грн., з яких 737,16 грн. недоїмка, 708,58 грн. штраф; 2994,98 грн, з яких 2188,57 грн. штраф, 806,41 грн. пеня.
За вказаних обставин, вимога про сплату боргу (недоїмки) за №Ф-296928-17 від 09.08.2019 є протиправною та підлягає скасуванню.
Пунктом 3 розділу V Порядку №1124 визначено, що у разі повного або часткового задоволення скарги в рішенні даються розпорядження контролюючому органу, рішення якого скасовано повністю або в певній частині, про вчинення відповідних дій.
Так, рішенням ДФС України від 15.08.2019 №39258/6/99-99-11-05-02-25 зобов`язано ГУ ДФС у м. Києві винести та направити нове рішення, з урахуванням вищевикладеного, відповідно до вимог чинного законодавства.
Таким чином, відповідач не обмежений в праві винести та направити нове рішення про застосування штрафних санкцій за донарахування відповідним фіскальним органом або платником своєчасно не нарахованого єдиного внеску, передбаченої Законом України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування» та нову вимогу про сплату боргу (недоїмки) із зазначенням актуальних сум недоїмки, штрафів та пені.
Частиною другою статті 2 КАС України встановлено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України (пункт 1); обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії) (пункт 3); безсторонньо (пункт 4); добросовісно (пункт 5); з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації (пункт 7); пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія) (пункт 8); своєчасно, тобто протягом розумного строку (пункт 10).
В спірному випадку, вимога про сплату боргу (недоїмки) №Ф-296928-17 від 09.08.2019 та податкова вимога №Ф-296366-17 від 08.08.2019 прийняті передчасно, без належних правових підстав, а тому піддягають скасуванню.
За вказаних обставин, суд приходить до висновку про задоволення позовних вимог.
Відповідно до частини 1 статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Враховуючи те, що позовні вимоги підлягають задоволенню, суд вважає за необхідне стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Державної податкової служби у м. Києві як відокремленого підрозділу ДПС на користь фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 сплачений судовий збір в розмірі 2344,25 грн.
На підставі статті 129-1 Конституції України, керуючись статтями 139, 241-246, 250 Кодексу адміністративного судочинства України,
ВИРІШИВ:
адміністративний позов фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 , АДРЕСА_1 ) до Головного управління Державної податкової служби у м. Києві як відокремленого підрозділу ДПС (код ЄДРПОУ ВП 44116011, вул. Шолуденка, 33/19, місто Київ, 04116) про визнання протиправними та скасування вимог, задовольнити.
Визнати протиправною та скасувати податкову вимогу Головного управління ДФС у м. Києві №Ф-296366-17 від 08.08.2019.
Визнати протиправною та скасувати вимогу Головного управління ДФС у м. Києві про сплату боргу (недоїмки) №Ф-296928-17 від 09.08.2019.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Державної податкової служби у м. Києві як відокремленого підрозділу ДПС (код ЄДРПОУ ВП 44116011, вул. Шолуденка, 33/19, місто Київ, 04116) на користь фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 , АДРЕСА_1 ) сплачений судовий збір у розмірі 2 344 (дві тисячі триста сорок чотири) грн 25 коп.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку. Відповідно до статей 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційна скарга на рішення суду подається безпосередньо до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення рішення в повному обсязі.
Учасникам справи рішення надіслати через підсистему «Електронний суд».
Перебіг процесуальних строків, початок яких пов`язується з моментом вручення процесуального документа учаснику судового процесу в електронній формі, починається з наступного дня після доставлення документів до Електронного кабінету в розділ «Мої справи».
Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Строк на апеляційне оскарження також може бути поновлений в разі його пропуску з інших поважних причин, крім випадків, визначених частиною другою статті 299 цього Кодексу.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
Суддя /підпис/ Кафарський В.В.
Судове рішення № 141150990, Івано-Франківський окружний адміністративний суд було прийнято 03.11.2026. Форма судочинства - Адміністративне, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти корисні дані про це судове рішення. Ми надаємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних охоплює повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам зручно знаходити корисні дані.
Це рішення відноситься до справи № 640/16749/19. Організації, які зазначені в тексті цього судового документа: