Єдиний державний реєстр судових рішень
ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
"03" листопада 2026 р. справа № 300/1827/26
м. Івано-Франківськ
Івано-Франківський окружний адміністративний суд в складі головуючого судді Микитюка Р.В., розглянувши в порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у Волинській області про визнання дій протиправними та зобов`язання до вчинення дій
ВСТАНОВИВ:
ОСОБА_1 (далі також, - позивачка, ОСОБА_1 ) звернулася до суду з адміністративним позовом до Головного управління Пенсійного фонду України у Волинській області (далі також - ГУ ПФУ у Волинській області, в якому просить:
визнати протиправними дії відповідача про відмову у призначенні пенсії за віком ОСОБА_1 у зв`язку із відсутністю необхідного страхового стажу, що оформлено рішенням №092750002571 від 10.11.2025;
зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України у Волинській області зарахувати до страхового стажу ОСОБА_1 період роботи з 25.02.1991 по 16.02.1995 на посаді швачки 1 розряду фабрики «Колорит» та призначити пенсію за віком.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що ГУ ПФУ у Волинській області за наслідками розгляду поданої позивачкою заяви про призначення пенсії за віком від 03.11.2026 та доданих документів, відмовлено у призначенні такої пенсії зважаючи на відсутність необхідного страхового стажу років та зазначено, що страховий стаж позивачки становить 12 років 01 місяць 17 днів. Так, ГУ ПФУ у Волинській області не зарахувало до загального страхового стажу роботи періоди роботи згідно трудової книжки серії НОМЕР_1 від 14.05.1979, оскільки на першій сторінці книжки не читається печатка, та ім`я не відповідає даним паспорта. Позивачка такі дії та рішення вважає протиправними, відтак звернулася до суду із даним позовом та просить задовольнити позовні вимоги у повному обсязі.
Ухвалою Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 01.04.2026 дану позовну заяву залишено без руху у зв`язку з її невідповідністю вимогам статті 161 Кодексу адміністративного судочинства України та надано десятиденний строк з дня вручення (отримання) копії цієї ухвали для усунення недоліків позовної заяви (а.с.19-20).
10.04.2026 представником позивачки зазначений в ухвалі про залишення позовної заяви без руху недолік усунуто. Відтак ухвалою Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 15.04.2026 відкрито провадження в даній адміністративній справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) (а.с.55-56).
Відповідач, ГУ ПФУ у Волинській області скористалося правом на подання відзиву на позовну заяву, який надійшов до суду через підсистему Електронний суд 28.04.2026. Щодо заявлених позовних вимог представник відповідача заперечила, зазначила, вік позивачки на момент звернення із заявою становив 65 роки. Необхідний страховий стаж у відповідності до ст. 26 Закону №1058 становить - 15 років. Страховий стаж позивачки становить 12 років 01 місяць 17 днів. У зв`язку з порушенням порядку ведення трудових книжок до страхового стажу згідно наданих документів не зараховано періоди роботи позивача згідно з трудовою книжкою НОМЕР_1 від 14.05.1979, оскільки на титульній сторінці не читається печатка та ім`я не відповідає даним паспорту позивача. Відтак представник вважає, що Головним управлінням правомірно відмовлено в зарахуванні до страхового стажу відносно позивача спірного періоду роботи у зв`язку з відсутністю належних повноважень в підтвердження страхового стажу роботи. Просила відмовити у задоволенні позову (а.с.60-61).
Розглянувши матеріали адміністративної справи в порядку статті 263 Кодексу адміністративного судочинства України, письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін, з урахуванням строку перебування головуючого судді в основній щорічній відпустці, в порядку черговості, за наявними у справі матеріалами (у письмовому провадженні), дослідивши письмові докази, судом встановлено такі обставини.
Згідно частини 1 статті 5 КАС України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист.
Відповідно до частини 1 статті 6 КАС України суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого, зокрема, людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави.
Судом встановлено, згідно копії паспорта серії НОМЕР_2 ОСОБА_1 народилася ІНФОРМАЦІЯ_1 (а.с.8).
03.11.2025, після досягнення 65 річного віку, позивач подала заяву про призначення пенсії до Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області.
Після реєстрації заяви та сканування копій наданих документів засобами програмного забезпечення, органом, що розглядає заяву, згідно принципу екстериторіальності визначено Головне управління Пенсійного фонду України у Волинській області.
Головне управління Пенсійного фонду України у Волинській області рішенням №092750002571 від 10.11.2025 відмовило позивачці у призначенні пенсії у зв`язку із відсутністю необхідного страхового стажу передбаченого статтею 26 Закону України від 09 липня 2003 року № 1058-IV Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування, та вказало, страховий стаж позивачки становить 12 років 01 місяць 17 днів. Також відповідач в даному рішенні зазначив, що до страхового стажу не зараховано періоди роботи згідно трудової книжки НОМЕР_1 від 14.05.1979, оскільки на першій сторінці книжки не читається печатка, та ім`я не відповідає даним паспорта (а.с.10).
Позивачка вважає, що дії відповідача щодо відмови зарахувати до страхового стажу період її роботи та відмови у призначенні їй пенсії за віком протиправними, у зв`язку з чим звернулася в суд за захистом свого порушеного права.
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає таке.
Як передбачено частиною третьою статті 46 Конституції України пенсії, інші види соціальних виплат та допомоги, що є основним джерелом існування, мають забезпечувати рівень життя, не нижчий від прожиткового мінімуму, встановленого законом.
Згідно частини 1 статті 46 Конституції України, громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.
Відповідно до пункту 6 частини першої статті 92 Конституції України основи соціального захисту, форми і види пенсійного забезпечення визначаються виключно законами України.
Принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов`язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій, надання соціальних послуг з коштів Пенсійного фонду, що формуються за рахунок страхових внесків роботодавців, бюджетних та інших джерел, передбачених цим Законом визначає Закон України від 09 липня 2003 року № 1058-IV Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування (далі - Закон № 1058-IV).
Відповідно до визначення, яке міститься у статті 1 Закону № 1058-IV пенсія - щомісячна пенсійна виплата в солідарній системі загальнообов`язкового державного пенсійного страхування, яку отримує застрахована особа в разі досягнення нею передбаченого цим Законом пенсійного віку чи визнання її особою з інвалідністю, або отримують члени її сім`ї у випадках, визначених цим Законом.
За змістом пункту першого частини першої статті 8 Закону № 1058-IV право на отримання пенсій та соціальних послуг із солідарної системи мають громадяни України, які застраховані згідно із цим Законом та досягли встановленого цим Законом пенсійного віку чи визнані особами з інвалідністю в установленому законодавством порядку і мають необхідний для призначення відповідного виду пенсії страховий стаж, а в разі смерті цих осіб - члени їхніх сімей, зазначені у статті 36 цього Закону, та інші особи, передбачені цим Законом.
Пенсійним віком є встановлений законодавством вік, із досягненням якого, особа може претендувати на виплату пенсії за віком.
Страховий стаж - період (строк), протягом якого особа підлягає загальнообов`язковому державному пенсійному страхуванню та за який щомісяця сплачені страхові внески в сумі не меншій, ніж мінімальний страховий внесок (частина 1 статті 24 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування").
Частиною 1 статті 9 Закону № 1058-IV передбачено, що відповідно до цього Закону в солідарній системі призначаються такі пенсійні виплати: пенсія за віком; пенсія по інвалідності; пенсія у зв`язку з втратою годувальника.
Відповідно до частини 3 статті 26 Закону № 1058-IV право на призначення пенсії за віком мають особи після досягнення віку 65 років за наявності страхового стажу:
з 1 січня 2019 року по 31 грудня 2019 року - від 15 до 16 років;
з 1 січня 2020 року по 31 грудня 2020 року - від 15 до 17 років;
з 1 січня 2021 року по 31 грудня 2021 року - від 15 до 18 років;
з 1 січня 2022 року по 31 грудня 2022 року - від 15 до 19 років;
з 1 січня 2023 року по 31 грудня 2023 року - від 15 до 20 років;
з 1 січня 2024 року по 31 грудня 2024 року - від 15 до 21 року;
з 1 січня 2025 року по 31 грудня 2025 року - від 15 до 22 років;
з 1 січня 2026 року по 31 грудня 2026 року - від 15 до 23 років;
з 1 січня 2027 року по 31 грудня 2027 року - від 15 до 24 років;
починаючи з 1 січня 2028 року - від 15 до 25 років.
З матеріалів справи вбачається, а також підтверджується всіма учасниками справи, що для призначення позивачу пенсії, остання має досягти 65 річного віку та відповідно ч. 3 ст. 26 Закону № 1058-IV мати страховий стаж від 15 до 22 років.
Аналіз вищевикладеного дає підстави вважати, що за загальним правилом для виникнення у осіб права на призначення пенсії за віком є наявність сукупності таких ознак: 1) досягнення встановленого законодавством пенсійного віку та 2) наявність встановленого законодавством страхового стажу.
Як встановлено судом вище, ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , на час звернення до відповідача із заявою про призначення пенсії за віком - 03.11.2026, згідно паспортних даних досягла віку 65 років, що визнається сторонами.
Згідно із ст. 62 Закону України "Про пенсійне забезпечення" основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. Порядок підтвердження наявного трудового стажу при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній встановлюється Кабінетом Міністрів України.
Відповідно з п. З Порядку підтвердження наявного трудового стажу' для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого постановою Кабінету Міністрів Україні від 12.08.1993 № 637, основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка.
Статтею 24 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" від 09.07.2003 передбачено, що страховий стаж обчислюється за даними, що містяться в системі персоніфікованого обліку, а за періоди до 01.01.2004 - на підставі документів та в порядку, визначеному законодавством, що діяло до набрання чинності Законом України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування".
Страховий стаж, набутий до 01.01.2004 підтверджується трудовою книжкою та документами, визначеними постановою Кабінету Міністрів України від 12.08.1993 № 637.
Перелік документів які подаються до заяви про призначення пенсії за віком визначений у п. 2 Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" затвердженого Постановою правління Пенсійного фонду України 25.11.2005 № 22-1, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 27.12.2005 за №1566/11846 (далі - Порядок №22-1).
Відповідно до п.п. 2. п.2.1 Порядку № 22-1 документи про стаж визначені Порядком підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 12 серпня 1993 року № 637 (далі - Порядок №637)
Пунктом 1 Порядку №637 основним документом, що підтверджує стаж роботи за період до впровадження персоніфікованого обліку у системі загальнообов`язкового державного соціального страхування (далі - персоніфікований облік), є трудова книжка.
За відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній стаж роботи встановлюється на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами.
Згідно п. З Порядку №637, за відсутності трудової книжки а також у тих випадках коли трудовій книжці відсутні необхідні записи або містяться неправильні чи неточні записи про періоди роботи для підтвердження наявного трудового стажу приймаються довідки, виписки із наказів, особові рахунки і відомості на видачу заробітної плати, посвідчення, характеристики, письмові трудові договори і угоди з відмітками про їх виконання та інші документи, які містять відомості про періоди роботи.
У відповідності до пункту 20 Порядку №637, у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні відомості, що визначають право на пенсії на пільгових умовах або за вислугу років, установлені для окремих категорій працівників, для підтвердження спеціального трудового стажу приймаються уточнюючі довідки підприємств, установ організацій або їх правонаступників. У довідці має бути вказано: періоди роботи, що зараховується до спеціального стажу, професія або посада, характер виконуваної роботи, розділ, підрозділ, пункт, найменування списків або їх номера, до якого включається цей період роботи, первинні документи за час виконання роботи на підставі яких видана зазначена довідка.
Аналіз наведених норм свідчить про те, що основним документом, що підтверджує стаж роботи є трудова книжка або інші довідки що підтверджують період роботи а також довідки про заробітну плату.
Така позиція викладена в постанові Верхового Суду від 21.08.2019 у справі №563/1314/16-а.
Відповідно до трудової книжки серії НОМЕР_1 від 14.05.1979 (а.с. 12-16) позивачка:
З 25.02.1991 по 16.02.1995 працювала на посаді швачки 1 розряду фабрики «Колорит» (записи №8-9).
Судом встановлено, що згадані записи виконані ручкою, скріплені підписом відповідальної особи та печаткою підприємства, тобто у відповідності до Інструкції №58.
При цьому, жодних виправлень, підчищень тощо у трудовій книжці позивача немає, тобто позивач має належним чином оформлену трудову книжку, в якій містяться відповідні записи про спірні періоди роботи із відомостями, які відповідають вимогам законодавства.
Доказів, які б свідчили про недостовірність таких записів, відповідачем суду не надано, а тому останні безпідставно не взяті до уваги відповідачем для призначення пенсії за віком.
У постанові Верховного Суду від 19.02.2019 по справі №575/530/17 також вказано про заборону допущення відповідачами (органами пенсійного фонду) певного формалізму при зверненні осіб про призначення чи перерахунку пенсії.
Такі правові позиції Верховного Суду відповідно до вимог частини п`ятої статті 242 КАС України мають враховуватись судами при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин.
У контексті вищенаведеного, суд робить висновок про протиправність відмови позивачу у зарахуванні позивачці спірних періодів її роботи до страхового стажу, оскільки відсутня дата та місяць народження.
Окрім цього, варто звернути увагу, що відповідно до абзацу 4 п. 1.9 Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування, затвердженого постановою Правління ПФУ від 25.11.2005 за №22-1 (далі Порядок №22-1), у разі якщо до заяви про призначення пенсії додані не всі необхідні документи, орган, що призначає пенсію, письмово повідомляє заявника про те, які документи необхідно подати додатково, про що в заяві про призначення пенсії робиться відповідний запис (у разі подання заяви через вебпортал таке повідомлення надсилається особі через електронний кабінет користувача вебпорталу). Якщо вони будуть подані не пізніше трьох місяців із дня повідомлення про необхідність подання додаткових документів, то днем звернення за призначенням пенсії вважається день прийняття заяви про призначення пенсії або дата, зазначена на поштовому штемпелі місця відправлення заяви, або дата реєстрації заяви на вебпорталі.
Аналіз вказаної норми дає підстави зробити такі висновки:
по-перше, пенсійний орган письмово повідомляє заявника про те, які документи необхідно подати додатково тільки у тому випадку, коли до заяви про призначення пенсії додані не всі необхідні документи. Однак, як уже зазначено вище, позивачем до заяви про призначення пенсії було додано всі необхідні документи, в тому числі і основний документ трудову книжку з усіма необхідними записами у ній;
по-друге, якщо навіть припустити, що особа не додала всі необхідні документи до заяви про призначення пенсії, то в такому випадку пенсійний орган письмово повідомляє заявника про те, які документи необхідно подати додатково, про що в заяві про призначення пенсії робиться відповідний запис. Однак, в даному випадку жодного подібного повідомлення позивачу зі сторони пенсійного органу не надходило.
Таким чином, суд вважає, що такі дії пенсійного органу мають прояв протиправного перекладенням своїх повноважень на фізичну особу. Тобто, відповідач фактично перекладає на ОСОБА_1 тягар доказування власного неперевіреного сумніву у достовірності і достатності документів, отриманих особою, що є непропорційним заявленій легітимній меті (підтвердження періодів роботи позивача), а тому зазначені дії не можна вважати такими, які вчинені обґрунтовано, добросовісно та розсудливо.
При цьому, якщо Держава, в особі відповідного пенсійного органу, не має доказів зловживання з боку особи при поданні заяви про призначення пенсії в частині документів щодо трудового стажу, за наявності встановлених законом умов для призначення пенсії, то повинна зараховувати відповідний стаж при призначенні такій особі пенсії.
Однак, в даному випадку відповідачем не вжито жодних заходів з метою отримання певної інформації щодо достовірності записів трудової книжки позивача.
Отже, в даному випадку пенсійним органом застосовано надмірний формалізм, оскільки фактично відповідачем не оспорюється факт неналежності трудової книжки позивачу.
Відтак, враховуючи, що трудова книжка є основним документом, що підтверджує трудовий стаж, і трудова книжка позивача із всіма необхідними записами оформлена належним чином, суд констатує, що пенсійним органом протиправно не враховано спірні періоди роботи та періоди отримання допомоги по безробіттю до страхового стажу, а спірне рішення відповідача №092750002571 від 10.11.2025 про відмову у призначенні пенсії підлягає до скасування.
Таким чином, зважаючи на досягнення позивачкою 65 років, наявності у неї загального страхового стажу понад 15 років (із врахуванням спірних періодів роботи - 03 роки 11 місяців 23 дні), з метою належного захисту прав ОСОБА_1 , суд вважає необхідним зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України у Волинській області, призначити позивачу пенсію за віком.
Суд звертає увагу, щодо заявлених позивачем позовних вимог, зокрема в частині, зобов`язати відповідача призначити пенсію за віком позивачкою не вказана конкретна дата з котрої повинна призначатись їй пенсія за віком.
Відповідно до частини 2 статті 9 КАС України передбачено, що суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог. Суд може вийти за межі позовних вимог, якщо це необхідно для ефективного захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб`єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.
Відповідно до статті 45 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" від 09.07.2003 № 1058-IV пенсія призначається з дня звернення за пенсією, крім таких випадків, коли пенсія призначається з більш раннього строку. Пенсія за віком призначається з дня, що настає за днем досягнення пенсійного віку, якщо звернення відбулося не пізніше трьох місяців з дня досягнення особою пенсійного віку.
Відтак, оскільки позивачка народилася ІНФОРМАЦІЯ_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 їй виповнилось 65 років, із заявою про призначення пенсії звернулася 03.11.2025, то пенсія за віком повинна бути призначена з 04.10.2025 (наступного дня після досягнення пенсійного віку).
Враховуючи вищевказане, ефективним способом відновлення порушених відповідачами прав буде скасування рішення Головного управління Пенсійного фонду України у Волинській області №092750002571 від 10.11.2025 про відмову в призначенні ОСОБА_1 пенсії за віком та зобов`язання Головного управління Пенсійного фонду України у Волинській області зарахувати оскаржувані періоди роботи до страхового стажу та призначити пенсію за віком відповідно до статті ст. 26 Закону № 1058-IV з 04.10.2025.
Відповідно до ст. 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.
Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Згідно із ч. 1 ст. 245 КАС України при вирішенні справи по суті суд може задовольнити позов повністю або частково чи відмовити в його задоволенні повністю або частково.
Оцінюючи зібрані по справі докази в їх сукупності, суд дійшов висновку, що позовні вимоги потрібно задовольнити повністю.
З приводу розподілу судових витрат суд зазначає, що відповідно до частини 1 статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Враховуючи те, що позовні вимоги підлягають задоволенню, слід стягнути з Головного управління Пенсійного фонду України у Волинській області за рахунок його бюджетних асигнувань на користь позивача судові витрати зі сплати судового збору в розмірі 1 331,20 гривень згідно із квитанцією про сплату судового збору від 24.03.2026 за (а. с. 7).
На підставі статті 129-1 Конституції України, керуючись статтями 139, 241-246, 250 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
ВИРІШИВ:
позов ОСОБА_1 (реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_3 , АДРЕСА_1 ) до Головного Управління Пенсійного фонду України у Волинській області (код ЄДРПОУ - 13358826, Київський майдан, 6, м. Луцьк, Волинська область, 43003) про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання до вчинення дій - задовольнити.
Визнати протиправним та скасувати рішення Головного Управління Пенсійного фонду України у Волинській області №092750002571 від 10.11.2025 про відмову у призначенні пенсії за віком ОСОБА_1 .
Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України у Волинській області (код ЄДРПОУ - 13358826, Київський майдан, 6, м. Луцьк, Волинська область, 43003) зарахувати до страхового стажу ОСОБА_1 (реєстраційний номер облікової картки платника податків - НОМЕР_3 , АДРЕСА_1 ) період роботи з 25.02.1991 по 16.02.1995 на посаді швачки 1 розряду фабрики "Колорит" та призначити пенсію за віком з 04.10.2025.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України у Волинській області (код ЄДРПОУ - 13358826, Київський майдан, 6, м. Луцьк, Волинська область, 43003) на користь ОСОБА_1 (реєстраційний номер облікової картки платника податків - НОМЕР_3 , АДРЕСА_1 ) сплачений судовий збір в розмірі 1 331 (одну тисячу триста тридцять одну) гривню 20 копійок.
Відповідачу рішення надіслати через підсистему "Електронний суд".
Перебіг процесуальних строків, початок яких пов`язується з моментом вручення процесуального документа учаснику судового процесу в електронній формі, починається з наступного дня після доставлення документів до Електронного кабінету в розділ "Мої справи".
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, з дня складення повного судового рішення.
Апеляційна скарга подається до Восьмого апеляційного адміністративного суду.
Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя /підпис/ Микитюк Р.В.
Судове рішення № 141150976, Івано-Франківський окружний адміністративний суд було прийнято 03.11.2026. Форма судочинства - Адміністративне, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти важливі відомості про це судове рішення. Ми надаємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних містить повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам швидко знаходити важливі відомості.
Це рішення відноситься до справи № 300/1827/26. Організації, які зазначені в тексті цього судового документа: