Рішення № 141150664, 03.11.2026, Запорізький окружний адміністративний суд

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03 листопада 2026 рокуСправа № 280/9483/26 м.ЗапоріжжяЗапорізький окружний адміністративний суд у складі: головуючого судді Садового І.В., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження у письмовому провадженні адміністративну справу

за позовною заявою ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; ідентифікаційний номер НОМЕР_1 ), ОСОБА_2 ( АДРЕСА_1 ; ідентифікаційний номер НОМЕР_2 ), ОСОБА_3 ( АДРЕСА_2 ; ідентифікаційний номер НОМЕР_3 )

до Департаменту управління активами Запорізької міської ради (вул. Зелінського, буд. 3, м. Запоріжжя, 69126; код ЄДРПОУ 45013287), Запорізької міської ради (пр-т. Соборний, буд. 206, м. Запоріжжя, 69105; код ЄДРПОУ 04053915)

про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити певні дії, -,

ВСТАНОВИВ:

09.09.2026 до Запорізького окружного адміністративного суду через підсистему «Електронний суд» надійшов адміністративний позов ОСОБА_1 (далі позивач-1), ОСОБА_2 (далі позивач-2), ОСОБА_3 (далі позивач-3) до Департаменту управління активами Запорізької міської ради (далі відповідач-1), Запорізької міської ради (далі відповідач-2), в якому позивачі просять суд:

- визнати протиправною бездіяльність відповідача-1 щодо невинесення на чергове засідання сесії відповідача-2 проєкту рішення «Про надання у користування на умовах оренди позивача-2 та позивача-3 земельної ділянки по АДРЕСА_3 для розташування магазину» за заявами позивача-1 (вх. № Ф-3409-В від 14.05.2024), позивача-2 (вх. № Ф-3406-В від 14.05.2024) та позивача-3 (вх. № С-3407-О від 14.05.2024);

- зобов`язати відповідача-2 винести та розглянути на засіданні найближчої сесії проєкт рішення «Про надання у користування на умовах оренди позивача-2 та позивача-3 земельної ділянки по АДРЕСА_3 для розташування магазину» та прийняти рішення за результатами його розгляду;

- стягнути на користь позивачів понесені ними судові витрати відповідно до задоволених позовних вимог, у тому числі сплачений кожним із позивачів судовий збір у розмірі 1 064,96 грн та документально підтверджені витрати на професійну правничу допомогу.

Ухвалою суду від 11.09.2026 відкрито провадження у справі №280/9483/26, справу призначено до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін (в порядку письмового провадження).

У зв`язку з розглядом справи в порядку письмового провадження, відповідно до вимог частини 4 статті 229 Кодексу адміністративного судочинства України (далі КАС України), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.

Обґрунтування позовних вимог викладено в позовній заяві (вх.№51971 від 09.09.2026). Зокрема зазначено, що у зв`язку з відчуженням об`єкта нерухомого майна, розташованого на земельній ділянці з кадастровим номером 2310100000:01:016:0055 позивач-1 14.05.2024 звернувся до відповідача-2 із заявою про розірвання договору оренди землі. Водночас у зв`язку із набуттям позивачем-2 (971/1000 часток) та позивачем-3 (29/1000 часток) починаючи з 14.03.2024 права власності на нежитлову будівлю літ. А3-2 за адресою: АДРЕСА_3 , останні 14.05.2024 звернулися до відповідача-2 із заявами про надання в оренду частини земельної ділянки, що відповідає розміру належних їм часток нерухомого майна, з посиланням на статті 120, 122 Земельного кодексу України, до яких було додано повний пакет документів, зокрема: схему розташування земельної ділянки, договір дарування від 14.03.2024 разом із витягом з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, свідоцтво про право на спадщину за законом від 01.08.2023, свідоцтво про смерть ОСОБА_4 , технічний паспорт, витяг з Державного земельного кадастру, копії документів, що посвідчують особу. На виконання зазначених звернень відповідачем-1 підготовлено проєкт рішення Запорізької міської ради «Про надання у користування на умовах оренди гр. ОСОБА_2 , ОСОБА_3 земельної ділянки по АДРЕСА_3 для розташування магазину» разом із пояснювальною запискою, який було погоджено та підписано позивачем-2 і позивачем-3, а також посадовими особами відповідача-1. Натомість, станом на дату звернення до суду, тобто більш ніж через два роки з дня подання позивачами заяв від 14.05.2024 підготовлений відповідачем-1 проєкт рішення Запорізької міської ради на розгляд пленарного засідання сесії Запорізької міської ради не внесено, а питання щодо приведення орендних правовідносин у відповідність до фактичного складу власників об`єкта нерухомого майна Запорізькою міською радою по суті не розглянуто. Таким чином, жодного рішення за результатами розгляду заяв позивачів не прийнято та вмотивованої відповіді по суті порушених позивачами питань не надано. Зауважено, що посилання відповідача-1 у листі від 20.07.2026 № 6933/01/01-07 на форс-мажорні обставини, що виникли внаслідок обстрілу 10.07.2026, не може виправдовувати бездіяльність, яка триває з травня 2024 року, тобто протягом більш ніж двох років, що передували зазначеній події. Додатково відзначено, що триваюча понад два роки бездіяльність відповідачів позбавляє позивачів можливості реалізувати свої права, а саме: позивача-1 - припинити орендні правовідносини щодо земельної ділянки, власником розташованого на якій нерухомого майна він не є, а позивачів 2 і 3 - оформити право користування земельною ділянкою, необхідною для обслуговування належного їм на праві власності нерухомого майна. На підставі вищевикладеного представник позивачів просить суд задовольнити заявлені позовні вимоги у повному обсязі.

Заперечення представника відповідачів проти задоволення позовних вимог викладені у відзивах на позовну заяву (вх.№55919 від 28.09.2026 та вх.№55918 від 28.09.2026) та додаткових письмових поясненнях (вх.№62154 від 26.10.2026 та вх.№62197 від 26.10.2026), де зокрема зазначено, що на виконання звернень позивачів від 14.05.2024 відповідачем-1 підготовлено проєкт рішення Запорізької міської ради «Про надання у користування на умовах оренди гр. ОСОБА_2 , ОСОБА_3 земельної ділянки по АДРЕСА_3 для розташування магазину» разом із пояснювальною запискою. Листом від 20.03.2026 № 2802/01/01-07/Ф-247 відповідачем-1 запропоновано з`явитися до Департаменту для підписання зазначеного рішення. У відповідь на повторні звернення позивачів від 04.05.2026 та від 06.07.2026 відповідачем-1 листом від 20.07.2026 № 6933/01/01-07 повідомлено позивачу-1 про продовження строку розгляду звернення, оскільки 10.07.2026 внаслідок ворожого обстрілу здійсненого в рамках повномасштабної збройної агресії Російської Федерації проти України, зазнала значних пошкоджень будівля Департаменту архітектури та містобудування Запорізької міської ради по вул. Зелінського, 3, а також було критично пошкоджено внутрішню комп`ютерну та серверну мережу установи. Через зазначені обставини технічна можливість оперативно опрацювати наявні матеріали та надати запитувану інформацію стосовно вище зазначеної земельної ділянки у встановлений строк наразі повністю відсутня. Також зазначено, що опрацювання звернення буде завершено, а відповідні матеріали направлено на адресу заявника у міру відновлення технічних можливостей, працездатності комп`ютерної мережі та доступу до робочих місць. Зауважено, що відповідач-1 та відповідач-2 об`єктивно не могли передбачити настання форм-мажорних негативних обставин, що порушили режим роботи міської ради. Водночас відзначено, що органи виконавчої влади або органи місцевого самоврядування у правовідносинах щодо розпорядження земельними ділянками державної та комунальної власності діють як органи, через які держава або територіальна громада реалізують повноваження власника земельних ділянок. Тобто, як і кожен власник, ці органи вправі на власний розсуд вирішувати питання щодо використання своїх правомочностей по володінню, користуванню та розпорядженню об`єктами державної та комунальної власності. Станом на теперішній час рішення Запорізької міської ради про надання у користування на умовах оренди гр. ОСОБА_2 , ОСОБА_3 земельної ділянки по АДРЕСА_3 для розташування магазину не прийнято, право оренди гр. ОСОБА_1 частини земельної ділянки (кадастровий номер 2310100000:01:016:0055) площею 0,1197 га, що складає 49/50 часток (від загальної площі 0,1221 га), раніше наданої рішенням міської ради від 27.04.2016 №49/85, не припинено, договір оренди землі від 27.12.2017 №201701000100519 є чинним, земельна ділянка за актом приймання-передачі до Запорізької міської ради не поверталася. Додатково вказано, що позивач-1 на теперішній час не є власником нерухомого майна, а тому його права жодним чином не порушуються. На підставі вищевикладеного представник відповідачів вважає заявлені позовні вимоги необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню.

Дослідивши матеріали справи, якими обґрунтовуються позовні вимоги, судом встановлено наступне.

27.12.2017 між Запорізькою міською радою (орендодавець) з однієї сторони та громадянином ОСОБА_1 (Орендар 1) і громадянином ОСОБА_4 (Орендар 2) з іншої сторони укладено договір оренди землі №201701000100519. Об`єктом оренди є земельна ділянка загальною площею 0,1221 га з кадастровим номером 2310100000:01:016:0055, розташована за адресою: АДРЕСА_3 , категорія земель землі житлової та громадської забудови, цільове призначення 03.07 для будівництва та обслуговування будівель торгівлі, для розташування магазину. Договір оренди укладено на підставі рішень Запорізької міської ради від 27.04.2016 № 49/85 та від 28.02.2017 № 105/71. Строк дії Договору оренди до 27.07.2051. Земельна ділянка передана в оренду без виділення меж в натурі згідно з частками: Орендарю 1 ( ОСОБА_1 ) 0,1197 га, що складає 49/50 часток; Орендарю 2 ( ОСОБА_4 ) 0,0024 га, що складає 1/50 частку. Земельна ділянка передана в оренду разом із розташованою на ній будівлею магазину (нежитлова будівля літ. А3- 2) (а.с.24-29).

Право оренди зареєстровано в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно: номер запису про інше речове право 24646402 від 16.01.2018, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 635062423101 (а.с.32 зворотній бік 33).

Нежитлова будівля літ. А3-2 загальною площею 2 509,7 кв. м, розташована на вказаній земельній ділянці за адресою: АДРЕСА_3 , перебувала у спільній частковій власності ОСОБА_1 та ОСОБА_4

01.08.2023 на підставі свідоцтва про право на спадщину за законом, посвідченого приватним нотаріусом Запорізького міського нотаріального округу Кияницею Н.В., зареєстрованого в реєстрі за № 901 (спадкова справа № 29/2022), позивач-3 набула право власності на 29/1000 часток нежитлової будівлі літ. А3-2 (номер відомостей про речове право 51201020 від 01.08.2023), як спадкоємець ОСОБА_4 (а.с.38).

14.03.2024 на підставі договору дарування, посвідченого приватним нотаріусом Запорізького міського нотаріального округу Кияницею Н.В., зареєстрованого в реєстрі за № 46, позивач-1 безоплатно передав у власність позивачу-2 належні йому 971/1000 частки у праві власності на нежитлову будівлю літ. А3-2. Право власності позивача-2 зареєстровано в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно: номер відомостей про речове право 54127019 від 14.03.2024, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 1207815923101 (а.с.35-37).

14.05.2024 позивач-1 звернувся до Запорізької міської ради із заявою про розірвання договору оренди землі у зв`язку з відчуженням об`єкта нерухомого майна, розташованого на земельній ділянці з кадастровим номером 2310100000:01:016:0055 (а.с.23 зворотній бік).

Водночас, 14.05.2024 позивач-2 та позивач-3 звернулися до Запорізької міської ради із заявами про надання в оренду частини земельної ділянки, що відповідає розміру належних їм часток нерухомого майна, з посиланням на статті 120, 122 Земельного кодексу України. До заяв позивачами 2, 3 додано повний пакет документів, зокрема: схему розташування земельної ділянки, договір дарування від 14.03.2024 разом із витягом з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, свідоцтво про право на спадщину за законом від 01.08.2023, свідоцтво про смерть ОСОБА_4 , технічний паспорт, витяг з Державного земельного кадастру, копії документів, що посвідчують особу (а.с.21 зворотній бік, 22 зворотній бік).

20.05.2024 виконавчим комітетом Запорізької міської ради надано доручення відповідачу-1, оформлене повідомленнями № Ф-3409-В, № Ф-3406-В та № С-3407-О від 20.05.2024 опрацювати звернення позивачів у встановленому порядку та надати відповідь заявникам із зазначенням строку виконання до 31.05.2024 (а.с.21-23).

29.05.2024 відповідач-1 листом № Ф-334/01/01-07 повідомив заступника міського голови з питань діяльності виконавчих органів ради про те, що заявниками надано всі необхідні правовстановлюючі документи на нерухоме майно, згоду попереднього землекористувача на вилучення земельної ділянки, а також довідку Головного управління ДПС у Запорізькій області щодо сплати орендної плати за 2021-2023 роки (а.с.20 зворотній бік).

Листом № 2802/01/01-07/Ф-247 від 20.03.2026 відповідач-1 повідомив позивача-2 про те, що на підставі наданих документів Департаментом підготовлений проєкт рішення «Про надання у користування на умовах оренди гр. ОСОБА_2 , ОСОБА_3 земельної ділянки по АДРЕСА_3 для розташування магазину» та зазначив про необхідність з`явитися до Департаменту для підписання зазначеного рішення (а.с.43).

04.05.2026 позивач-1 звернувся до Запорізької міської ради із заявою про надання інформації стосовно результатів розгляду заяв про розірвання договору оренди землі у зв`язку з відчуженням об`єкта нерухомого майна, розташованого на земельній ділянці з кадастровим номером 2310100000:01:016:0055 по АДРЕСА_3 та про визначення розміру орендної плати на період з 01.01.2026 по 31.12.2026 на рівні 0% від нормативної грошової оцінки земельної ділянки (а.с.42 зворотній бік).

06.07.2026 позивач-1 повторно звернувся до Запорізької міської ради із заявою про надання інформації стосовно результатів розгляду заяви про розірвання договору оренди землі у зв`язку з відчуженням об`єкта нерухомого майна, розташованого на земельній ділянці з кадастровим номером 2310100000:01:016:0055 по АДРЕСА_3 з зазначенням відповідної дати розірвання (а.с.42).

Листом № 6933/01/01-07 від 20.07.2026 відповідачем-1 повідомлено позивачу-1 про продовження строку розгляду звернення, оскільки 10.07.2026 внаслідок ворожого обстрілу здійсненого в рамках повномасштабної збройної агресії Російської Федерації проти України, зазнала значних пошкоджень будівля Департаменту архітектури та містобудування Запорізької міської ради по вул. Зелінського, 3, а також було критично пошкоджено внутрішню комп`ютерну та серверну мережу установи. Через зазначені обставини технічна можливість оперативно опрацювати наявні матеріали та надати запитувану інформацію стосовно вище зазначеної земельної ділянки у встановлений строк наразі повністю відсутня (а.с.46).

Вважаючи протиправною бездіяльність відповідача-1 щодо невинесення на чергове засідання сесії відповідача-2 проєкту рішення «Про надання у користування на умовах оренди гр. ОСОБА_2 , ОСОБА_3 земельної ділянки по АДРЕСА_3 для розташування магазину», позивачі звернулися з даним адміністративним позовом до суду.

Всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини справи, на яких ґрунтується позов, дослідивши надані позивачами та відповідачами докази, суд приходить до наступних висновків.

Відповідно до частини 2 статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Наведена норма означає, що суб`єкт владних повноважень зобов`язаний діяти лише на виконання закону, за умов і обставин, визначених ним, вчиняти дії, не виходячи за межі прав та обов`язків, дотримуватися встановленої законом процедури, обирати лише встановлені законодавством України способи правомірної поведінки під час реалізації своїх владних повноважень.

Згідно зі статтею 14 Конституції України земля є основним національним багатством, що перебуває під особливою охороною держави. Право власності на землю гарантується. Це право набувається і реалізується громадянами, юридичними особами та державою виключно відповідно до закону.

Відповідно до статті 140 Конституції України місцеве самоврядування є правом територіальної громади - жителів села чи добровільного об`єднання у сільську громаду жителів кількох сіл, селища та міста - самостійно вирішувати питання місцевого значення в межах Конституції і законів України.

Згідно із статтею 116 Земельного кодексу України громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом або за результатами аукціону.

Набуття права на землю громадянами та юридичними особами здійснюється шляхом передачі земельних ділянок у власність або надання їх у користування (частина 2 статті 116 Земельного кодексу України).

Згідно із частиною 4 статті 120 Земельного кодексу України у разі набуття права власності на об`єкт нерухомого майна (жилий будинок (крім багатоквартирного), іншу будівлю або споруду), об`єкт незавершеного будівництва, розміщений на земельній ділянці, що перебуває у користуванні на праві оренди, емфітевзису, суперфіцію у відчужувача (попереднього власника), до набувача одночасно переходить відповідно право оренди, емфітевзису, суперфіцію земельної ділянки, на якій розміщений такий об`єкт, в обсязі та на умовах, встановлених для відчужувача (попереднього власника) такого об`єкта, крім випадків, визначених частиною шостою цієї статті. Волевиявлення орендодавця (власника) земельної ділянки, відчужувача (попереднього власника), набувача такого об`єкта та внесення змін до договору оренди землі, емфітевзису, суперфіцію із зазначенням нового орендаря (користувача) земельної ділянки не вимагається.

Відповідно до частини 6 статті 120 Земельного кодексу України у разі набуття частки у праві спільної власності на об`єкт нерухомого майна (жилий будинок (крім багатоквартирного), іншу будівлю або споруду), об`єкт незавершеного будівництва, якщо такий об`єкт розміщений на земельній ділянці, що перебуває у користуванні відчужувача (попереднього власника) на праві оренди, емфітевзису, суперфіцію, набувач має право вимагати внесення змін до договору оренди землі, емфітевзису, суперфіцію з визначенням його співорендарем (співкористувачем) земельної ділянки, а до внесення змін до відповідного договору зобов`язаний відшкодовувати орендарю (користувачу) частину орендної плати (плати за користування земельною ділянкою) відповідно до належної йому частки у праві спільної власності на такий об`єкт. Якщо сторони не досягли згоди щодо внесення зазначених змін до договору оренди землі, емфітевзису, суперфіцію, договір про внесення таких змін визнається укладеним за рішенням суду за позовом набувача.

Порядок користування декількома орендарями (землекористувачами) орендованою земельною ділянкою (земельною ділянкою, що перебуває у користуванні на праві емфітевзису, суперфіцію) у такому разі визначається договором, укладеним між ними, або за рішенням суду.

Частиною 11 статті 120 Земельного кодексу України передбачено: якщо об`єкт нерухомого майна (жилий будинок (крім багатоквартирного), інша будівля або споруда), об`єкт незавершеного будівництва розміщений на земельній ділянці державної або комунальної власності, що не перебуває у користуванні, набувач такого об`єкта нерухомого майна зобов`язаний протягом 30 днів з дня державної реєстрації права власності на такий об`єкт звернутися до відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування з клопотанням про передачу йому у власність або користування земельної ділянки, на якій розміщений такий об`єкт, що належить йому на праві власності, у порядку, передбаченому статтями 118, 123 або 128 цього Кодексу.

Орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, зобов`язаний передати земельну ділянку у власність або користування набувачу в порядку, встановленому цим Кодексом.

Пропущення строку подання клопотання, зазначеного в абзаці першому цієї частини, не може бути підставою для відмови набувачу (власнику) такого об`єкта у передачі йому у власність або користування земельної ділянки, на якій розміщений такий об`єкт.

Відповідно до частини 1 статті 123 Земельного кодексу України надання земельних ділянок державної або комунальної власності у користування здійснюється Верховною Радою Автономної Республіки Крим, Радою міністрів Автономної Республіки Крим, органами виконавчої влади або органами місцевого самоврядування. Рішення зазначених органів приймається на підставі проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок у разі: надання земельної ділянки із зміною її цільового призначення; формування нової земельної ділянки (крім поділу та об`єднання). Надання у користування земельної ділянки, зареєстрованої в Державному земельному кадастрі відповідно до Закону України "Про Державний земельний кадастр", право власності на яку зареєстровано у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, без зміни її меж та цільового призначення здійснюється без складення документації із землеустрою.

Зміст вказаних нормативних актів свідчить про те, що до особи, яка набула у власність нерухоме майно, яке розміщено на земельній ділянці комунальної форми власності, переходять права та обов`язки за чинним договором оренди землі, укладеним із попереднім власником, а за його відсутності новий власник отримує земельну ділянку у користування на підставі рішення органу місцевого самоврядування.

Систему та гарантії місцевого самоврядування в Україні, засади організації та діяльності, правового статусу і відповідальності органів та посадових осіб місцевого самоврядування визначено Законом України № 280/97-ВР "Про місцеве самоврядування в Україні" (далі - Закон № 280/97-ВР ).

Згідно зі статтею 2 Закону №280/97-ВР місцеве самоврядування в Україні - це гарантоване державою право та реальна здатність територіальної громади - жителів села чи добровільного об`єднання у сільську громаду жителів кількох сіл, селища, міста - самостійно або під відповідальність органів та посадових осіб місцевого самоврядування вирішувати питання місцевого значення в межах Конституції і законів України. Місцеве самоврядування здійснюється територіальними громадами сіл, селищ, міст як безпосередньо, так і через сільські, селищні, міські ради та їх виконавчі органи, а також через районні та обласні ради, які представляють спільні інтереси територіальних громад сіл, селищ, міст.

Статтею 4 Закону №280/97-ВР передбачено, що місцеве самоврядування в Україні здійснюється на принципах: народовладдя, законності, гласності, колегіальності, поєднання місцевих і державних інтересів, виборності, правової, організаційної та матеріально-фінансової самостійності в межах повноважень, визначених цим та іншими законами, підзвітності та відповідальності перед територіальними громадами їх органів та посадових осіб, державної підтримки та гарантії місцевого самоврядування, судового захисту прав місцевого самоврядування.

Сільські, селищні, міські ради є органами місцевого самоврядування, що представляють відповідні територіальні громади та здійснюють від їх імені та в їх інтересах функції і повноваження місцевого самоврядування, визначені Конституцією України, цим та іншими законами. Представницькі органи місцевого самоврядування, сільські, селищні, міські голови, виконавчі органи місцевого самоврядування діють за принципом розподілу повноважень у порядку і межах, визначених цим та іншими законами (частини 1, 3 статті 10 Закону № 280/97-ВР).

Відповідно до частини 1 статті 26 Закону №280/97-ВР до компетенції сільських, селищних, міських рад відноситься, зокрема вирішення відповідно до закону питань регулювання земельних відносин.

Згідно з пунктом 34 частини 1 статті 26 Закону №280/97-ВР виключно на пленарних засіданнях сільської, селищної, міської ради вирішуються питання щодо врегулювання земельних відносин.

Згідно з частинами 1, 5 статті 46 Закону №280/97-ВР сільська, селищна, міська, районна у місті (у разі її створення), районна, обласна рада проводить свою роботу сесійно. Сесія складається з пленарних засідань ради, а також засідань постійних комісій ради. Сесія ради скликається в міру необхідності, але не менше одного разу на квартал, а з питань відведення земельних ділянок та надання документів дозвільного характеру у сфері господарської діяльності - не рідше ніж один раз на місяць.

Відповідно до статті 59 Закону №280/97-ВР рада в межах своїх повноважень приймає нормативні та інші акти у формі рішень. Рішення ради приймається на її пленарному засіданні після обговорення більшістю депутатів від загального складу ради, крім випадків, передбачених цим Законом.

За приписами частини 5 статті 60 вказаного Закону органи місцевого самоврядування від імені та в інтересах територіальних громад відповідно до закону здійснюють правомочності щодо володіння, користування та розпорядження об`єктами права комунальної власності, в тому числі виконують усі майнові операції, можуть передавати об`єкти права комунальної власності у постійне або тимчасове користування юридичним та фізичним особам, здавати їх в оренду, продавати і купувати, використовувати як заставу, вирішувати питання їхнього відчуження, визначати в угодах та договорах умови використання та фінансування об`єктів, що приватизуються та передаються у користування і оренду.

Згідно з частиною 10 статті 59 Закону №280/97-ВР акти органів та посадових осіб місцевого самоврядування з мотивів їхньої невідповідності Конституції або законам України визнаються незаконними в судовому порядку.

Отже діяльність органів місцевого самоврядування має бути спрямована в першу чергу на дотримання закріпленого в Конституції України принципу законності дій.

Європейський суд з прав людини неодноразово підкреслював особливу важливість принципу "належного урядування". Він передбачає, що у разі, коли йдеться про питання загального інтересу, зокрема, якщо справа впливає на такі основоположні права людини, як майнові права, державні органи повинні діяти вчасно та в належний і якомога послідовніший спосіб (див. рішення у справах "Беєлер проти Італії" Онер`їлдіз проти Туреччини", "Megadat.com S.r.l. проти Молдови" "Москаль проти Польщі").

Зокрема, на державні органи покладено обов`язок запровадити внутрішні процедури, які посилять прозорість і ясність їхніх дій, мінімізують ризик помилок (див., наприклад, рішення у справах "Лелас проти Хорватії", "Тошкуце та інші проти Румунії") і сприятимуть юридичній визначеності у цивільних правовідносинах, які зачіпають майнові інтереси (див. зазначені вище рішення у справах "Онер`їлдіз проти Туреччини", "Беєлер проти Італії").

Відтак, загальними вимогами, які висуваються до актів індивідуальної дії, як актів правозастосування, є їх обґрунтованість та вмотивованість, тобто наведення органом місцевого самоврядування конкретних підстав їх прийняття (фактичних і юридичних), а також переконливих і зрозумілих мотивів їх прийняття. Недотримання законодавчо встановлених вимог щодо змісту, форми, обґрунтованості та вмотивованості акта індивідуальної дії зумовлює його протиправність.

Відповідно до частини 1 статті 74 Закону №280/97-ВР органи та посадові особи місцевого самоврядування несуть відповідальність за свою діяльність перед територіальною громадою, державою, юридичними і фізичними особами.

Отже, у разі звернення, зокрема юридичної чи фізичної особи із заявою про надання в користування земельної ділянки така заява має бути розглянута на пленарному засіданні та за результатами її розгляду має бути прийняте відповідне рішення, що є виключною компетенцією органу місцевого самоврядування.

Відсутність рішення про надання або відмову у наданні земельної ділянки свідчить про те, що орган не прийняв жодного рішення з числа тих, які повинен був ухвалити за законом.

Судовим розглядом встановлено, що 14.05.2024 позивач-1 звернувся до Запорізької міської ради із заявою про розірвання договору оренди землі у зв`язку з відчуженням об`єкта нерухомого майна, розташованого на земельній ділянці з кадастровим номером 2310100000:01:016:0055 (а.с.23 зворотній бік).

Водночас, 14.05.2024 позивач-2 та позивач-3 звернулися до Запорізької міської ради із заявами про надання в оренду частини земельної ділянки, що відповідає розміру належних їм часток нерухомого майна, з посиланням на статті 120, 122 Земельного кодексу України. До заяв позивачами 2, 3 додано повний пакет документів, що підтверджує і сам відповідач-1 у відзиві на позовну заяву.

Таким чином, позивачі вчинили необхідні від них дії для реалізації права на оформлення права користування земельною ділянкою, на якій розташоване належне їм на праві власності нерухоме майно, та звернулися до уповноваженого органу місцевого самоврядування з відповідними заявами і документами.

Як вбачається з матеріалів справи, протягом тривалого часу після надходження заяв позивачів 14.05.2024 відповідачами не було забезпечено прийняття рішення за результатами їх розгляду.

Лише листом №2802/01/01-07/Ф-247 від 20.03.2026 відповідач-1 повідомив позивачу-2 про те, що на підставі наданих документів Департаментом підготовлений проєкт рішення «Про надання у користування на умовах оренди гр. ОСОБА_2 , ОСОБА_3 земельної ділянки по АДРЕСА_3 для розташування магазину» та зазначив про необхідність з`явитися до Департаменту для підписання зазначеного рішення (а.с.43).

Наведене свідчить про те, що відповідач-1 фактично здійснив опрацювання поданих позивачами документів та підготував проєкт рішення щодо порушеного ними питання.

Водночас суд звертає увагу, що сам факт підготовки проєкту рішення не може вважатися належним виконанням обов`язку щодо розгляду заяв позивачів, оскільки відповідно до наведених вище положень законодавства остаточне вирішення питання про передачу земельної ділянки в оренду належить до виключної компетенції міської ради та потребує прийняття відповідного рішення на пленарному засіданні.

Разом з тим відповідачами не надано суду жодних належних і допустимих доказів того, що питання, порушене у заявах позивачів від 14.05.2024, було винесено на розгляд пленарного засідання міської ради, розглянуто депутатами та за результатами такого розгляду прийнято відповідне рішення.

Не містять таких доказів і матеріали справи.

Таким чином, незважаючи на те, що відповідачем-1 було підготовлено проєкт рішення щодо передачі земельної ділянки в оренду, відповідачем-2 не забезпечено його розгляд на пленарному засіданні міської ради та прийняття відповідного рішення за результатами розгляду заяв позивачів.

Суд наголошує, що підготовка проєкту рішення, його погодження або направлення заявнику листа з інформацією про результати опрацювання документів не є тотожними прийняттю рішення органом місцевого самоврядування, уповноваженим розпоряджатися земельними ділянками комунальної власності.

Більше того, з моменту звернення позивачів до міської ради 14.05.2024 до моменту підготовки проєкту рішення у березні 2026 року минув значний проміжок часу, протягом якого позивачі були позбавлені можливості належним чином оформити право користування земельною ділянкою, на якій розташоване належне їм нерухоме майно.

При цьому суд враховує, що відповідно до частин 1, 5 статті 46 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» № 280/97-ВР сільська, селищна, міська, районна у місті (у разі її створення), районна, обласна рада проводить свою роботу сесійно. Сесія складається з пленарних засідань ради, а також засідань постійних комісій ради. Сесія ради скликається в міру необхідності, але не менше одного разу на квартал, а з питань відведення земельних ділянок та надання документів дозвільного характеру у сфері господарської діяльності не рідше ніж один раз на місяць.

Отже, законодавцем визначено обов`язкову періодичність проведення пленарних засідань міської ради, зокрема з питань земельних відносин, що свідчить про необхідність забезпечення систематичного та своєчасного розгляду питань, віднесених до компетенції ради.

Наведене свідчить, що протягом періоду з травня 2024 року до моменту звернення позивачів до суду мали проводитись пленарні засідання міської ради, однак відповідачами не надано доказів винесення на їх розгляд питання щодо передачі позивачам в оренду спірної земельної ділянки, а також його розгляду та прийняття за результатами такого розгляду відповідного рішення.

Таким чином, обставини справи свідчать не про відсутність у міської ради можливості здійснювати свою діяльність або проводити пленарні засідання, а про те, що питання, порушене позивачами у заявах від 14.05.2024, протягом тривалого часу не було винесено на розгляд ради та вирішено у встановленому законом порядку.

При цьому відповідачами не наведено об`єктивних причин, які б виправдовували таку тривалу бездіяльність, а також не надано доказів існування обставин, які унеможливлювали своєчасне винесення відповідного питання на розгляд міської ради.

Водночас суд відхиляє посилання відповідачів на настання 10.07.2026 форс-мажорних обставин, зумовлених ворожим обстрілом, унаслідок якого зазнали пошкоджень будівля Департаменту архітектури та містобудування Запорізької міської ради по вул. Зелінського, 3, а також було критично пошкоджені внутрішня комп`ютерна та серверна мережі установи, як на підставу неможливості своєчасного розгляду заяв позивачів.

Так, суд зазначає, що вказані обставини виникли 10.07.2026, тобто через значний проміжок часу після звернення позивачів до міської ради із відповідними заявами 14.05.2024 та після тривалого періоду неприйняття відповідачами будь-якого рішення за результатами їх розгляду. Відтак, такі обставини об`єктивно не могли зумовити або виправдати бездіяльність відповідачів, яка мала місце до їх настання, та не перебувають у причинно-наслідковому зв`язку з несвоєчасним розглядом звернень позивачів.

За таких обставин суд доходить висновку, що наведені відповідачами обставини не спростовують встановленого факту тривалого невиконання покладених на них обов`язків та не можуть бути визнані належним обґрунтуванням правомірності оскаржуваної бездіяльності.

Суд також зауважує, що реалізація органами місцевого самоврядування своїх повноважень у сфері земельних відносин не може зводитися виключно до формального опрацювання звернень громадян та підготовки проєктів рішень без подальшого завершення передбаченої законом процедури.

Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи місцевого самоврядування та їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Зазначений конституційний припис передбачає не лише обов`язок суб`єкта владних повноважень утримуватися від прийняття незаконних рішень, а й обов`язок вчиняти всі необхідні дії, спрямовані на належне та своєчасне вирішення питань, віднесених до його компетенції.

У цьому контексті суд зазначає, що тривале неприйняття міською радою будь-якого рішення за заявами позивачів, попри наявність у відповідача-1 необхідних документів та підготовленого проєкту рішення, свідчить про незабезпечення відповідачем-2 належного виконання покладених на нього законом повноважень.

При цьому суд зауважує, що позивачі не можуть нести негативні наслідки неналежної організації роботи органів місцевого самоврядування, зокрема в частині підготовки, погодження та винесення проєктів рішень на розгляд пленарних засідань міської ради.

Отже, суд доходить висновку, що тривале неприйняття відповідачем-2 рішення за результатами розгляду заяв позивачів від 14.05.2024, незалежно від факту підготовки відповідачем-1 проєкту відповідного рішення лише у березні 2026 року, свідчить про протиправну бездіяльність відповідача-2, яка полягає у незабезпеченні розгляду на пленарному засіданні міської ради питання щодо передачі позивачам в оренду земельної ділянки з кадастровим номером 2310100000:01:016:0055 та неприйнятті за результатами такого розгляду відповідного рішення.

За приписами частини 2 статті 9 КАС України, суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог. Суд може вийти за межі позовних вимог, якщо це необхідно для ефективного захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб`єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Тому, задля ефективного захисту прав і свобод позивача, суд вважає за необхідне вийти за межі позовних вимог та задовольнити позовні вимоги позивача шляхом визнання протиправною бездіяльності відповідача-2, яка полягає у не внесенні на розгляд сесії проєкту рішення «Про надання у користування на умовах оренди гр. ОСОБА_2 , ОСОБА_3 земельної ділянки по АДРЕСА_3 для розташування магазину» за заявами позивачів.

Відтак, суд дійшов висновку про наявність підстав для задоволення заявлених позивачами позовних вимог шляхом зобов`язання відповідача-2 винести на розгляд найближчої сесії міської ради та розглянути проєкт рішення «Про надання у користування на умовах оренди гр. ОСОБА_2 , ОСОБА_3 земельної ділянки по АДРЕСА_3 для розташування магазину» за заявами ОСОБА_1 , ОСОБА_2 та ОСОБА_3 .

Щодо інших посилань учасників справи, суд зазначає, що вони не впливають на правильність вирішення спору по суті.

У рішення ЄСПЛ по справі «Ґарсія Руіз проти Іспанії» (Garcia Ruiz v. Spain), заява № 30544/96, п. 26, ECHR 1999-1, Суд зазначив, що хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожен довід.

Згідно із пунктом 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд.

Згідно з частиною 1 статті 9 КАС України, розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Частиною 1 статті 77 КАС України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача (частина 2 статті 77 КАС України).

На підставі системного аналізу положень законодавства України, доказів, наявних в матеріалах справи, суд дійшов висновку про наявність підстав для задоволення позовних вимог позивача.

Відповідно до частини 1 статті 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

При зверненні до суду позивачами було сплачено судовий збір у розмірі 1064,96грн, що підтверджується квитанціями до платіжної інструкції на переказ готівки №2.828046262.1 (код квитанції 8426-4386-9121-1825) від 04.09.2026, №1.828070853.1 (код квитанції 8126-4388-6733-7757) від 04.09.2026 та №1.828070475.1 (код квитанції 8426-4387-9743-2973) від 04.09.2026 (а.с.6).

Зважаючи на вищевикладене, понесені позивачами судові витрати по сплаті судового збору у розмірі 1064,96грн підлягають відшкодуванню позивачам за рахунок бюджетних асигнувань Запорізької міської ради, як суб`єкта владних повноважень, яким порушено права позивачів.

Керуючись ст.ст. 2, 5, 9, 72, 77, 139, 241, 243-246, 255 КАС України, суд

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; ідентифікаційний номер НОМЕР_1 ), ОСОБА_2 ( АДРЕСА_1 ; ідентифікаційний номер НОМЕР_2 ), ОСОБА_3 ( АДРЕСА_2 ; ідентифікаційний номер НОМЕР_3 ) до Департаменту управління активами Запорізької міської ради (вул. Зелінського, буд. 3, м. Запоріжжя, 69126; код ЄДРПОУ 45013287), Запорізької міської ради (пр-т. Соборний, буд. 206, м. Запоріжжя, 69105; код ЄДРПОУ 04053915) про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити певні дії, - задовольнити у повному обсязі.

Визнати протиправною бездіяльність Запорізької міської ради (пр-т. Соборний, буд. 206, м. Запоріжжя, 69105; код ЄДРПОУ 04053915), яка полягає у не внесенні на розгляд сесії проєкту рішення «Про надання у користування на умовах оренди гр. ОСОБА_2 , ОСОБА_3 земельної ділянки по АДРЕСА_3 для розташування магазину» за заявами ОСОБА_1 , ОСОБА_2 та ОСОБА_3 .

Зобов`язати Запорізьку міську раду (пр-т. Соборний, буд. 206, м. Запоріжжя, 69105; код ЄДРПОУ 04053915) винести на розгляд найближчої сесії міської ради та розглянути проєкт рішення «Про надання у користування на умовах оренди гр. ОСОБА_2 , ОСОБА_3 земельної ділянки по АДРЕСА_3 для розташування магазину» за заявами ОСОБА_1 , ОСОБА_2 та ОСОБА_3 .

Стягнути з Запорізької міської ради (пр-т. Соборний, буд. 206, м. Запоріжжя, 69105; код ЄДРПОУ 04053915) за рахунок бюджетних асигнувань на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; ідентифікаційний номер НОМЕР_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ) судові витрати зі сплати судового збору у розмірі 1064,96грн (одна тисяча шістдесят чотири гривні 96 копійок).

Стягнути з Запорізької міської ради (пр-т. Соборний, буд. 206, м. Запоріжжя, 69105; код ЄДРПОУ 04053915) за рахунок бюджетних асигнувань на користь ОСОБА_2 ( АДРЕСА_1 ; ідентифікаційний номер НОМЕР_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 ) судові витрати зі сплати судового збору у розмірі 1064,96грн (одна тисяча шістдесят чотири гривні 96 копійок).

Стягнути з Запорізької міської ради (пр-т. Соборний, буд. 206, м. Запоріжжя, 69105; код ЄДРПОУ 04053915) за рахунок бюджетних асигнувань на користь ОСОБА_3 ( АДРЕСА_2 ; ідентифікаційний номер НОМЕР_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 ) судові витрати зі сплати судового збору у розмірі 1064,96грн (одна тисяча шістдесят чотири гривні 96 копійок).

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення суду може бути оскаржено в апеляційному порядку до Третього апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його (її) проголошення, а якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення складено у повному обсязі та підписано 03.11.2026.

Суддя І.В.Садовий