Рішення № 141150610, 03.11.2026, Балаклійський районний суд Харківської області

Справа № 610/4052/26

провадження № 2/610/2557/2026

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03.11.2026 м. Балаклія

Балаклійський районний суд Харківської області в складі:

головуючого - судді Тімонової В.М.,

при секретарі - Черепахи А.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в м. Балаклія в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу № 610/4052/26 (провадження № 2/610/2557/2026) за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ЕЙС» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, -

ВСТАНОВИВ:

31.08.2026 до Балаклійського районного суду Харківської області надійшла позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ЕЙС» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором № 608259424 від 04.06.2019 в сумі 49 100,03 грн.

В обґрунтування вимог позову представник позивача посилається на те, що 04.06.2019 між ТОВ «МАНІВЕО ШВИДКА ФІНАНСОВА ДОПОМОГА» та відповідачем ОСОБА_1 укладено кредитний договір № 608259424 у формі електронного документа з використанням електронного підпису на суму 3000,00 грн. В подальшому Відповідач збільшив суму кредиту, у зв`язку з чим загальна сума становить 12000,00 грн. 28.11.2018 між ТОВ «МАНІВЕО ШВИДКА ФІНАНСОВА ДОПОМОГА» та ТОВ «ТАЛІОН ПЛЮС» укладено договір факторингу №28/1118-01, у відповідності до умов якого ТОВ «МАНІВЕО ШВИДКА ФІНАНСОВА ДОПОМОГА» передає (відступає) ТОВ «ТАЛІОН ПЛЮС» за плату належні йому права вимоги, а ТОВ «ТАЛІОН ПЛЮС» приймає належні ТОВ «МАНІВЕО ШВИДКА ФІНАНСОВА ДОПОМОГА» права вимоги до боржників, вказаними у реєстрі боржників. У подальшому до Договору факторингу укладалися Додаткові угоди у тому числі щодо продовження терміну дії Договору Факторингу.

05.08.2020 між ТОВ «Таліон Плюс» та ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс» укладено Договір факторингу № 05/0820-01, відповідно до умов якого Позивачу відступлено право грошової вимоги до Відповідача за вказаним Кредитним договором.

05.06.2025 ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс» та Позивач уклали Договір факторингу № 05/06/25-Е відповідно до умов якого Позивачу відступлено право грошової вимоги до Відповідача за вказаним Кредитним договором.

Відповідно до Реєстру Боржників за Договором факторингу 05/05/25-Е від 05.06.2025 від ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс» до Позивача перейшло право вимоги до Відповідача на загальну суму 49100,03 грн.

Посилаючись на те, що відповідач має непогашену заборгованість перед ТОВ «ФК «ЕЙС» за вказаним кредитним договором, представник позивача просив суд стягнути заборгованість з відповідача на користь товариства.

Ухвалою Балаклійського районного суду Харківської області від 14.09.2026 відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження та витребувано у АТ КБ «ПРИВАТ БАНК» відомості щодо відповідача, які становлять банківську таємницю.

09.10.2026 відповідачем ОСОБА_1 подано відзив на позовну заяву, у якому просив застосувати наслідки спливу строків позовної давності та відмовити у задоволенні позовних вимог у повному обсязі.

В обгрунтування відзиву зазначив, що згідно з матеріалами справи та ухвалою суду від 14.09.2026 стягнення заборгованості здійснюється за кредитним договором від 04 червня 2019 року. Відповідно до ст. 257 Цивільного кодексу України (ЦК України) загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки. Згідно з ч. 3, 4 ст. 267 ЦК України позовна давність застосовується судом лише за заявою сторони у спорі, зробленою до винесення ним рішення. Сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові. Оскільки з моменту виникнення спірних правовідносин та передбачуваного строку виконання зобов`язання (2019 рік) до моменту звернення Позивача до суду з даним позовом (серпень 2026 року) минуло понад 7 років, Позивачем безповоротно пропущено загальний строк позовної давності.

Щодо необґрунтованості та безпідставності нарахованих сум вказав, що Позивачем заявлено вимогу про стягнення 49 100,03 грн при початковому розмірі кредиту у 3 000,00 грн. Нараховані Позивачем проценти та штрафні санкції є неспівмірними, грубо порушують принципи добросовісності, розумності та справедливості (ст. 3, 509 ЦК України), а також вимоги Закону України «Про споживче кредитування». Позивачем не надано належних, допустимих та достовірних первинних бухгалтерських документів на підтвердження розміру та правомірності нарахування зазначеної суми.

13.10.2026 через Електронний суд представником позивача подано відповідь на відзив, у якому вказав, що Указом Президента України від 24 лютого 2022 року №64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні» (далі по тексту - «Указ») на території України з 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року введено воєнний стан. Згідно з п. 19 Прикінцевих та Перехідних Положень ЦК України, у період дії воєнного стану в Україні, введеного Указом Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" від 24 лютого 2022 року № 64/2022, затвердженим Законом України "Про затвердження Указу Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" від 24 лютого 2022 року № 2102-IX, перебіг позовної давності, визначений цим Кодексом, зупиняється на строк дії такого стану. Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо дії норм на період дії воєнного стану» розділ «Прикінцеві та перехідні положення» ЦК України доповнено пунктом 19, а саме : «У період дії воєнного стану в Україні, введеного Указом Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" від 24 лютого 2022 року № 64/2022, затвердженим Законом України "Про затвердження Указу Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" від 24 лютого 2022 року № 2102-IX, перебіг позовної давності, визначений цим Кодексом, зупиняється на строк дії такого стану». Відповідно, дана норма передбачає, що строки, визначені статтями 257-259 (позовна давність), 362, 559, 681, 728, 786, 1293 ЦК України продовжуються на строк його дії воєнного стану. Зазначена правова позиція викладена у постанові Верховного Суду України від 16 квітня 2024 року у справі № 756/10176/23. Тобто, виходячи з вищесказаного, якщо позовна давність спливає під час дії воєнного, надзвичайного стану, то останнім днем строку слід вважати перший робочий день після закінчення періоду дії в Україні воєнного, надзвичайного стану.

Проте, позовна давність сплила під час дії воєнного стану та вважається продовженою на строк дії в Україні воєнного стану. Отже, оскільки законодавець зупинив перебіг позовної давності, Позивач дотримався її строків та реалізує своє беззаперечне право на справедливий суд відповідно до Конституції України.

Щодо нарахування відсотків за кредитним договором вказав, що відповідно до п. 4.1. Невід`ємною частиною цього Договору є Правила та Паспорт споживчого кредиту, що надано Позичальнику до укладення Договору. Уклавши цей Договір, Позичальник підтверджує, що він ознайомлений, повністю розуміє, погоджується і зобов`язується неухильно дотримуватись Правил, текст яких розміщений на Сайті Кредитодавця: www.moneyveo.ua. Відповідно до ч. 5 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію» пропозиція укласти електронний договір (оферта) може включати умови, що містяться в іншому електронному документі, шляхом перенаправлення (відсилання) до нього. Особі, якій адресована пропозиція укласти електронний договір (оферта), має надаватися безперешкодний доступ до електронних документів, що включають умови договору, шляхом перенаправлення (відсилання) до них. Включення до електронного договору умов, що містяться в іншому електронному документі, шляхом перенаправлення (відсилання) до такого документа, якщо сторони електронного договору мали змогу ознайомитися з ним, не може бути підставою для визнання правочину нікчемним. Отже, Правила є у відкритому доступі на Сайті Товариства з обмеженою відповідальністю «Манівео швидка фінансова допомога» (Первісного кредитора) за посиланням: https://moneyveo.ua/confidentiality/creditrules/ та Відповідач погодився, що ознайомився з ними (п. 4.1. Договору) Відповідно до Алгоритму дій споживача в інформаційно-телекомунікаційній системі Товариства з обмеженою відповідальністю «Манівео Швидка Фінансова Допомога» з метою акцепту оферти та укладення електронного договору Відповідач особисто обрав для себе суму кредиту, строк кредитування та мав змогу ознайомитися з умовами Договору перед його підписанням. Відповідно до п. 1.1. За цим Договором Товариство зобов`язується надати Позичальникові Кредит без конкретної споживчої мети, на суму 3000 грн. 00 коп. (три тисячі грн. нуль коп.) на умовах строковості, зворотності, платності, а Позичальник зобов`язується повернути Кредит та сплатити проценти за користування Кредитом, нараховані згідно п.1.4. цього Договору. Згідно з п. 1.3. Кредит надається строком на 30 (тридцять) днів Надалі сторонами укладено ряд додаткових угод, яким Товариство збільшило суму Кредиту на умовах строковості, зворотності, платності, а Позичальник в свою чергу зобов`язується повернути грошові кошти, надані у кредит, та сплатити проценти за користування Кредитом на умовах Договору. Таким чином, загальна сума видачі кредиту становить 12 000 грн. В п. 1.4. зазначено, що нарахування процентів за користування Кредитом здійснюється у розмірі 0,55 процентів від суми Кредиту за кожний день користування Кредитом (далі - «Процентна ставка»), починаючи з першого дня перерахування суми Кредиту до закінчення строку Кредиту, визначеного в п.1.3. цього Договору. Також в п. 1.5 зазначено, що в врахуванням положень п.1.4 Договору Позичальник сплачує Товариству проценти за користування Кредитом за фактичний час користування Кредитом з розрахунку 200,75 (двісті нуль цілих сімдесят п`ять сотих) відсотків річних Під час укладення договору Відповідач ознайомився з його текстом та змістом в цілому, паспортом споживчого кредиту, зміст договору жодним чином не порушує його законних прав та інтересів, жодних заперечень щодо уточнення чи зміни його викладу не висловила та з ними погодилась, про що свідчать її підписи та згода обробку персональних даних та доступ до кредитної історії. Відповідно до статті 15 Закону України «Про споживче кредитування» Відповідач має право протягом 14 календарних днів відкликати свою згоду на укладення договору про надання споживчого кредиту без пояснення причин. Проте, Відповідач не відмовлявся від одержання кредиту, свою згоду на укладення кредитного договору не відкликав, не звертався за додатковим роз`ясненням положень договору, тобто не скористалася цим своїм правом. Як вбачається з матеріалів справи, кредитний договір є правомірним, оскільки його недійсність законом прямо не встановлена та судом він недійсними не визнаний, а тому відповідно до ст. 204 ЦК України, є правомірним і повинен виконуватися належним чином, виходячи зі змісту норм матеріального права та з урахуванням умов і змісту самого договору. Слід зазначити, що Відповідачем у відзиві на позовну заяву НЕ оспорюється факт укладання кредитного договору № 608259424від 04.06.2019. Уклавши Договір, Позичальник підтвердив, що він ознайомлений, повністю розуміє, погоджується і зобов`язується неухильно дотримуватись умов Договору та Правил, які є невід`ємною частиною до нього. Відповідач отримав екземпляр Договору на власну електронну пошту, а також має вільний доступ до умов Договору на Сайті Первісного кредитора. Інформація надана ТОВ «Манівео Швидка Фінансова Допомога» з дотриманням всіх вимог законодавства, виклавши її в чіткій, зрозумілій та доступній формі, при цьому саме Відповідач ініціював укладення такого договору, оформивши заявку на сайті ТОВ «Манівео Швидка Фінансова Допомога».

Щодо тверджень Відповідача щодо Нарахування Позивачем процентів та штрафних санкції є неспівмірними, грубо порушують принципи добросовісності, розумності та справедливості (ст. 3, 509 ЦК України), а також вимоги Закону України «Про споживче кредитування»» вказав, що доводи Позивача щодо нібито несправедливих умов кредитного договору є безпідставними та не ґрунтуються на положеннях самого договору. Зокрема, відповідно до ст. 15 Закону України «Про споживче кредитування», Позичальник мав право протягом 14 днів відкликати свою згоду на укладення договору без пояснення причин. Однак Відповідач цим правом не скористався, від кредиту не відмовлявся, з роз`ясненням умов договору не звертався, що свідчить про усвідомлене прийняття ним умов кредитування. Отже, положення договору узгоджуються з чинним законодавством України, умови нарахування відповідають передбаченим договором, а сам договір був укладений добровільно, з дотриманням принципу добросовісності. Відповідач здійснював часткові платежі на виконання умов кредитного договору, що свідчить про усвідомлення факту існування зазначеного договору та визнання зобов`язань за ним. Сплата відсотків, нарахованих за кредитним договором, підтверджує не лише наявність заборгованості, але й згоду Відповідача з умовами цього договору. Таким чином, наведені обставини є належним та достатнім доказом того, що Відповідач був ознайомлений з умовами кредитного договору та прийняв їх. Таким чином, зробивши часткову оплату з метою виконання умов договору, Відповідач вчинив конклюдентні дії щодо визнання договору і , відповідно, щодо правомірності вимог Позивача за кредитним договором.

Щодо розрахунків заборгованості вказав, що підготовлені розрахунки не суперечать один одному та узгоджується з іншими доказами у справі, зокрема із витягами Реєстру прав вимоги №75 від 22.04.2020 до договору факторингу №28/1118-01від 28.11.2018, Реєстру прав вимоги № 4 від 09.04.2021 до Договору факторингу № 05/0820-01 від 05.08.2020. За весь період перебування права вимоги за вищезазначеними договорами, Позивач не здійснив жодних додаткових нарахувань і не застосував жодних штрафних санкцій до боржника. Тому вважають, що розрахунки заборгованості, долучені до матеріалів справи в сукупності з платіжними дорученнями про перерахування коштів є беззаперечними доказами факту заборгованості, а отже позовні вимоги доведені Позивачем в повній мірі.

19.10.2026 відповідачем ОСОБА_1 подано заперечення на відповідь на відзив у якому вказав наступне.

Щодо воєнного стану та перебігу позовної давності зазначив, що Законом України № 4434-IX від 04.09.2025 було повністю скасовано норми щодо зупинення перебігу позовної давності на період дії воєнного стану та відновлено стандартний 3-річний строк (ст. 257 ЦК України). Кредитний договір укладено 04.06.2019. Частина 3-річного строку успішно спливла ще до березневих обмежень 2020 року. Позивач є професійною фінансовою установою, яка має постійний доступ до системи «Електронний суд» та підключена до електронного документообігу. Ніяких перешкод для подачі позову у 2022-2025 роках Позивач не мав, проте звернувся лише у вересні 2026 року - тобто з остаточним та грубим пропуском загальної позовної давності.

Щодо нібито здійснення часткових платежів та переривання строку зазначив, що в порушення ст. 81 ЦПК України Позивачем не надано жодного належного, допустимого та первинного розрахункового документа (квитанції, банківського меморіального ордера, виписки з печаткою банківської установи), який містить особистий підпис Відповідача або підтверджує здійснення платежів саме Відповідачем. Голослівні твердження Позивача доказами не є. Будь-які можливі транзакції припадали на період до 2022 року, а отже 3-річний строк за ст. 257, 264 ЦК України сплив остаточно задовго до подачі позову.

Щодо нарахування процентів після закінчення строку договору вказав, що право кредитора нараховувати передбачені договором проценти припиняється після спливу визначеного договором строку кредитування (у даному випадку - 30 днів). Нараховувати відсотки роками після закінчення строку договору - незаконно.

Також просив відмовити у стягненні витрат на правову допомогу, оскільки він є пенсіонером та Учасником бойових дій (УБД), розмір його єдиної пенсії становить 5 538 грн.

27.10.2026 через Електронний суд представником позивача подано додаткові пояснення, у яких вказав, що усупереч статті 81 ЦПК України, Відповідачем не надано Суду належних і допустимих доказів на спростування позовних вимог Позивача, а саме того, що відповідні кошти не зараховані на картковий рахунок позичальника, вказаний у договорі, або доказів того, що вказаний картковий рахунок йому не належить. Заперечуючи проти перерахування кредитних коштів, Відповідач не позбавлений можливості надати відповідні банківські дані/інформацію на підтвердження своїх доводів, маючи при цьому безперешкодний та повний доступ до таких.

Також зазначив, що Закон від 14.05.2025 №4434-IX «Про внесення зміни до розділу "Прикінцеві та перехідні положення" Цивільного кодексу України щодо поновлення перебігу позовної давності» передбачає виключення з Цивільного кодексу України пункту 19 розділу «Прикінцеві та перехідні положення». Саме цей пункт передбачає зупинення перебігу позовної давності, передбаченої ЦКУ, на період дії воєнного стану. Проте вищезазначений Закон, також зазначає, що він набирає чинності через три місяці з дня, наступного за днем його опублікування. Закон був надрукований в офіційному виданні «Голос України» від 03.06.2025 №108, тобто набрання чинності відбудеться 04.09.2025, саме з цієї дати відбудеться відновлення обчислення строків позовної давності. Виходячи з цього, до 04.09.2025 діють вищезазначені нормативно-правові акти.

У судове засідання представник позивача не з`явився, просив розгляд справи проводити за їх відсутності, позов підтримав у повному обсязі.

Відповідач у судове засідання не з`явився, у запереченнях на відзив просив розгляд справи проводити за його відсутності.

Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, у зв`язку з неявкою в судове засідання всіх учасників справи фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.

Суд, дослідивши докази, наявні в матеріалах справи та оцінивши їх у сукупності, встановив наступні факти та відповідні їм правовідносини.

Суд, дослідивши докази, наявні в матеріалах справи та оцінивши їх у сукупності, встановив наступні факти та відповідні їм правовідносини.

Судом встановлено та підтверджується матеріалами справи, що 04 червня 2019 року між ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» та ОСОБА_1 укладено договір № 608259424 в електронній формі, відповідно до умов якого Товариство зобов`язується надати Позичальнику кредит без конкретної споживчої мети на суму 3 000,00 грн на умовах строковості, зворотності, платності, а Позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти за користування кредитом, нараховані згідно п. 1.3, 1.4 або 1.5 цього Договору.

Відповідно до п. 1.2, 1.3,1.4 договору кредит надається (договір укладається) строком на 30 днів від дати отримання кредиту позичальником.

На період строку, визначеного п. 1.4 договору, нарахування процентів за користування Кредитом здійснюється у розмірі 0,55 процентів від суми Кредиту за кожний день користування Кредитом (далі - «Процентна ставка»), починаючи з першого дня перерахування суми Кредиту до закінчення строку Кредиту, визначеного в п.1.3. цього Договору.

Згідно п. 2.2.2.1 договору позичальник зобов`язаний вчасно повернути Кредит, сплатити проценти за користування Кредитом в порядку, визначеному цим Договором.

Відповідно до п. 2.2.1.3. договору позичальник має право звернутися до товариства з наміром продовження строку надання кредиту та/або реструктуризації зобов`язань за Договором.

Пунктом 4.2 договору передбачено, що сторони погоджуються що у випадку користування Позичальником Кредитом понад строк, встановлений п.1.3 Договору або додатковими угодами між Сторонами зобов`язання Позичальника за цим Договором продовжуються на весь період фактичного користування Кредитом, при цьому у випадку, якщо встановлена п. 1.4 цього Договору Процентна ставка менша ніж 1,70 (одна ціла сім десятих) відсотків від суми Кредиту за кожен день користування Кредитом, то правила нарахування процентів за Процентною ставкою визначеною п.1.4 - 1.5 Договору скасовуються з моменту початку їх застосування 3 і до взаємовідносин між Сторонами застосовуються правила нарахування процентів за понадстрокове користування Кредитом, а саме 1,70 (одна ціла сім десятих) за кожен день користування Кредитом, починаючи з дати укладення Договору і до дня повного повернення Кредиту. Таким чином зобов`язання Позичальника по сплаті процентів за користування Кредитом в розмірі 1,70 розповсюджуються на весь період фактичного користування Кредитом з моменту укладення цього Договору, при умові врахування в таких зобов`язаннях суми процентів, які були фактично сплачені Позичальником до моменту завершення строку, встановленого п.1.3 Договору.

Сторони погоджуються, що проценти, нараховані після закінчення строку надання кредиту, визначеного в п. 1.2 цього договору, є процентами в розумінні ч. 2 ст. 625 ЦК України (п. 4.3).

Сторони дійшли згоди, що у всіх відносинах між Позичальником та Товариством в якості підпису Позичальника буде використовуватись електронний підпис одноразовим ідентифікатором, відповідно до Правил та Закону України «Про електронну комерцію», що має таку саму юридичну силу як і власноручний підпис (пункт 4.4).

Кредитний договір підписаний ОСОБА_1 з використанням одноразового ідентифікатора KVQY5477, відправленого о 0:00:00 04.06.2019, введеного о 20:12:290 04.06.2019.

20.06.2019 складено додаткову угоду до договору № 608259424 від 04.06.2019 між ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» та ОСОБА_1 , якою передбачено продовження строку, на який був наданий кредит, на 16 днів. Передбачено, що з 04.07.2019 позичальник сплачує за користування кредитом 1,1% в день від суми кредиту згідно даної Додаткової угоди.

16.07.2019 складено додаткову угоду до договору № 608259424 від 04.06.2019 між ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» та ОСОБА_1 , якою передбачено продовження строку, на який був наданий кредит, на 26 днів. Передбачено, що з 20.07.2019 позичальник сплачує за користування кредитом 1,1% в день від суми кредиту згідно даної Додаткової угоди.

15.08.2019 складено додаткову угоду до договору № 608259424 від 04.06.2019 між ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» та ОСОБА_1 , якою передбачено продовження строку, на який був наданий кредит, на 30 днів. Передбачено, що з 15.08.2019 позичальник сплачує за користування кредитом 0,99% в день від суми кредиту згідно даної Додаткової угоди.

14.09.2019 складено додаткову угоду до договору № 608259424 від 04.06.2019 між ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» та ОСОБА_1 , якою передбачено продовження строку, на який був наданий кредит, на 30 днів. Передбачено, що з 14.09.2019 позичальник сплачує за користування кредитом 0,99% в день від суми кредиту згідно даної Додаткової угоди.

14.10.2019 складено додаткову угоду до договору № 608259424 від 04.06.2019 між ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» та ОСОБА_1 , якою передбачено продовження строку, на який був наданий кредит, на 30 днів. Передбачено, що з 14.10.2019 позичальник сплачує за користування кредитом 0,99% в день від суми кредиту згідно даної Додаткової угоди.

13.11.2019 складено додаткову угоду до договору № 608259424 від 04.06.2019 між ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» та ОСОБА_1 , якою передбачено продовження строку, на який був наданий кредит, на 30 днів. Передбачено, що з 13.11.2019 позичальник сплачує за користування кредитом 0,99% в день від суми кредиту згідно даної Додаткової угоди.

12.12.2019 складено додаткову угоду до договору № 608259424 від 04.06.2019 між ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» та ОСОБА_1 , якою передбачено продовження строку, на який був наданий кредит, на 29 днів. Передбачено, що з 13.12.2019 позичальник сплачує за користування кредитом 0,99% в день від суми кредиту згідно даної Додаткової угоди.

11.01.2020 складено додаткову угоду до договору № 608259424 від 04.06.2019 між ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» та ОСОБА_1 , якою передбачено продовження строку, на який був наданий кредит, на 30 днів. Передбачено, що з 11.01.2020 позичальник сплачує за користування кредитом 0,99% в день від суми кредиту згідно даної Додаткової угоди.

12.06.2019 складено додаткову угоду до договору № 608259424 від 04.06.2019 між ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» та ОСОБА_1 , якою збільшено суму Кредиту на суму 1100 грн. 00 коп. з 12.06.2019 на строк дії Договору № 608259424 від 04.06.2019р. на умовах строковості, зворотності, платності, а Позичальник зобов`язується повернути грошові кошти, надані у кредит, та сплатити проценти за користування Кредитом на умовах Договору.

23.06.2019 складено додаткову угоду до договору № 608259424 від 04.06.2019 між ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» та ОСОБА_1 , якою збільшено суму Кредиту на суму 3000 грн. 00 коп. з 23.06.2019 на строк дії Договору № 608259424 від 04.06.2019р. на умовах строковості, зворотності, платності, а Позичальник зобов`язується повернути грошові кошти, надані у кредит, та сплатити проценти за користування Кредитом на умовах Договору.

26.06.2019 складено додаткову угоду до договору № 608259424 від 04.06.2019 між ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» та ОСОБА_1 , якою збільшено суму Кредиту на суму 3250 грн. 00 коп. з 26.06.2019 на строк дії Договору № 608259424 від 04.06.2019р. на умовах строковості, зворотності, платності, а Позичальник зобов`язується повернути грошові кошти, надані у кредит, та сплатити проценти за користування Кредитом на умовах Договору.

29.06.2019 складено додаткову угоду до договору № 608259424 від 04.06.2019 між ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» та ОСОБА_1 , якою збільшено суму Кредиту на суму 250 грн. 00 коп. з 29.06.2019 на строк дії Договору № 608259424 від 04.06.2019р. на умовах строковості, зворотності, платності, а Позичальник зобов`язується повернути грошові кошти, надані у кредит, та сплатити проценти за користування Кредитом на умовах Договору.

25.07.2019 складено додаткову угоду до договору № 608259424 від 04.06.2019 між ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» та ОСОБА_1 , якою збільшено суму Кредиту на суму 300 грн. 00 коп. з 25.07.2019 на строк дії Договору № 608259424 від 04.06.2019р. на умовах строковості, зворотності, платності, а Позичальник зобов`язується повернути грошові кошти, надані у кредит, та сплатити проценти за користування Кредитом на умовах Договору.

05.09.2019 складено додаткову угоду до договору № 608259424 від 04.06.2019 між ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» та ОСОБА_1 , якою збільшено суму Кредиту на суму 1100 грн. 00 коп. з 05.09.2019 на строк дії Договору № 608259424 від 04.06.2019р. на умовах строковості, зворотності, платності, а Позичальник зобов`язується повернути грошові кошти, надані у кредит, та сплатити проценти за користування Кредитом на умовах Договору.

На виконання умов вказаного Кредитного договору 04.06.2019 ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» на картку ОСОБА_1 № НОМЕР_1, перераховано грошові кошти в розмірі 3 000,00 грн, 12.06.2019 перераховано 1 100,00 грн, 23.06.2019 - 3 000,00 грн, 26.06.2019 - 3250,00 грн, 29.06.2019 - 250,00 грн, 25.07.2019 - 300,00 грн, 05.09.2019 - 1100,00 грн, а всього 12 000,00 грн, що підтверджується довідками ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога».

Крім того, факт перерахування на рахунок ОСОБА_1 грошових коштів 04.06.2019 в розмірі 3 000,00 грн, 12.06.2019 - 1 100,00 грн, 23.06.2019 - 3 000,00 грн, 26.06.2019 - 3250,00 грн, 29.06.2019 - 250,00 грн, 25.07.2019 - 300,00 грн, 05.09.2019 - 1100,00 грн, а всього 12 000,00 грн, підтверджується листом АТ КБ «ПРИВАТБАНК» від 06.10.2026, згідно з яким ОСОБА_1 було емітовано платіжну картку № НОМЕР_1 , на яку було зараховано вказані кредитні кошти. В анкетних даних ОСОБА_1 наявний номер телефону: НОМЕР_2 .

28 листопада 2018 року між ТОВ «Таліон Плюс» (фактор) та ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» (клієнт) укладено Договір факторингу № 28/1118-01 (далі - Договір) пунктом 2.1 якого передбачено, що згідно умов цього договору клієнт зобов`язується відступити фактору прав вимоги, зазначені у відповідних реєстрах прав вимоги, а фактор зобов`язується їх прийняти та передати грошові кошти в розпорядження клієнта за плату на умовах, визначених цим договором.

У п.п.1.3 Договору визначено, що «право вимоги» - означає всі права клієнта за кредитними договорами, в тому числі права грошових вимог до боржника по сплаті суми боргу за кредитними договорами, строку платежу за якими настав, а також права вимоги, які виникнуть у майбутньому.

Пунктом 1.2 Договору визначено, що перелік кредитних договорів наводиться у відповідних додатках до договору, в саме Реєстрах прав вимоги.

Право вимоги переходить від клієнта до фактора в день підписання сторонами реєстру прав вимог по формі, встановленій у відповідному додатку (п. 4.1 Договору).

Строк цього договору починає свій перебіг у момент, визначений у п. 8.1 договору, та закінчується 28 листопада 2019 року, але у будь-якому разі до моменту належного та повного виконання сторонами взятих на себе зобов`язань за цим договором (п. 8.2).

Відповідно до додаткових угод № 19, № 26, № 27, № 31, № 32 до договору факторингу № 28/1118-01 від 28 листопада 2019 року, від 31 грудня 2020 року, від 31 грудня 2021 року, від 31 грудня 2022 року, від 31 грудня 2023 року, укладених між ТОВ «Таліон Плюс» та ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога», сторони виклали договір у новій редакції, а також домовилися продовжити строк дії договору до 31 грудня 2020 року, в подальшому до 31 грудня 2021 року, а потім до 31 грудня 2022 року, 31 грудня 2023 року, 31 грудня 2024 року.

Як вбачається з витягу з реєстру прав вимоги № 75 від 22.04.2020 на виконання договору факторингу № 28/1118-01 від 28 листопада 2018 року, укладеного між ТОВ «Таліон Плюс» та ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога», за № 226 значиться боржник ОСОБА_1 , кредитний договір № 608259424 від 04.06.2019, загальна заборгованість 47468,67 грн, з яких тіло кредиту - 11995,29 грн, проценти - 35473,38 грн.

Згідно розрахунку заборгованості, складеного ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога», станом на 22.04.2020 ОСОБА_1 мав заборгованість за кредитним договором № 608259424 від 04.06.2019 в розмірі 47468,67 грн, з яких тіло кредиту - 11995,29 грн, проценти - 35473,38 грн. На погашення заборгованості здійснено дев`ять платежів у загальному розмірі 29398,00 грн. Проценти за користування кредитом з 04.06.2019 по 12.06.2019 нараховані у розмірі по 16,50 грн на день, з 13.06.2019 по 23.06.2019 - по 22,50 грн на день, з 24.06.2019 по 26.06.2019 - по 39,05 грн на день, з 27.06.2019 по 29.06.2019 - по 56,92 грн на день, з 30.06.2019 по 04.07.2019 - по 58,30 грн на день, з 05.07.2019 по 16.07.2019 - по 116,59 грн на день, з 17.07.2019 по 25.07.2019 - по 116,58 грн на день, з 26.07.2019 по 15.08.2019 - по 119,88 грн на день, з 16.08.2019 по 05.09.2019 - по 107,89 грн на день, з 06.09.2019 по 14.10.2019 - по 118,78 грн на день, з 15.10.2019 по 13.11.2019 - по 118,77 грн на день, з 14.11.2019 по 11.01.2020 - по 118,76 грн на день, з 12.01.2020 по 10.02.2020 - по 118,75 грн на день, з 15.02.2020 по 22.04.2020 - по 203,92 грн на день.

Надалі між ТОВ «Таліон Плюс» та ТОВ «ФК «Онлайн фінанс» було укладено договір факторингу № 05/0820-01 від 05 серпня 2020 року, у відповідності до умов якого ТОВ «Таліон Плюс» зобов`язалось відступити ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс» права вимоги, зазначені у відповідних реєстрах прав вимоги (п. 2.1. Договору).

Відповідно до витягу з реєстру прав вимоги № 4 від 09.04.2021 до договору факторингу № 05/0820-01 від 05 серпня 2020 року, укладеного між ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс» та ТОВ «Таліон Плюс», серед боржників за № 111 значиться ОСОБА_1 , кредитний договір № 608259424 від 04.06.2019, загальна заборгованість 49100,03 грн, з яких тіло кредиту - 11995,29 грн, проценти - 37104,74 грн.

Згідно розрахунку заборгованості, складеного ТОВ «Таліон Плюс», станом на 09.04.2021 ОСОБА_1 мав заборгованість за кредитним договором № 608259424 від 04.06.2019 в розмірі 49100,03 грн, з яких тіло кредиту - 11995,29 грн, проценти - 37104,74 грн. Проценти нараховані до 30.04.2020.

Надалі між ТОВ «ФК «Онлайн фінанс» та ТОВ «ФК «ЕЙС» було укладено договір факторингу № 05/06/25-Е від 05.06.2025, у відповідності до умов якого ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс» відступило ТОВ «ФК «ЕЙС» право грошової вимоги, строк виконання зобов`язань за якою настав або виникне в майбутньому до третіх осіб - боржників. Перелік боржників зазначено в Реєстрі боржників, який формується згідно з Додатком № 1 (п. 1.1 Договору).

Відповідно до витягу з реєстру боржників від 05.06.2025 до договору факторингу № 05/06/25-Е від 25.06.2025, укладеному між ТОВ «ФК «ЕЙС» та ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс», за № 7347 значиться боржник ОСОБА_1 , кредитний договір № 608259424 від 04.06.2019, загальна заборгованість 49100,03 грн, з яких тіло кредиту 11995,29 грн, проценти - 37104,74 грн.

Відповідно до частини першої статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти (частина перша статті 1048 ЦК України).

За змістом статей 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості (частина перша статті 627 ЦК України).

Частиною першою статті 638 ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для даного виду договорів не вимагалася (частина друга статті 639 ЦК України).

Нормою статті 639 ЦК України передбачено, якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі.

Відповідно до частин 1, 3 статті 6 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг» для ідентифікації автора електронного документа може використовуватися електронний підпис. Накладанням електронного підпису завершується створення електронного документа.

Пунктами 5-7 статті 3 Закону України «Про електронну комерцію» передбачено, що електронний договір - домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі.

Електронний підпис одноразовим ідентифікатором - дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору.

Електронний правочин - дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків, здійснена з використанням інформаційно-телекомунікаційних систем.

Стаття 11 вказаного Закону передбачає порядок укладення електронного договору.

Так, пропозиція укласти електронний договір (оферта) має містити істотні умови, передбачені законодавством для відповідного договору, і виражати намір особи, яка її зробила, вважати себе зобов`язаною у разі її прийняття.

Електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною.

Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті.

Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може бути зроблена шляхом надсилання комерційного електронного повідомлення, розміщення пропозиції (оферти) у мережі Інтернет або інших інформаційно-телекомунікаційних системах.

Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може включати умови, що містяться в іншому електронному документі, шляхом перенаправлення (відсилання) до нього.

Особі, якій адресована пропозиція укласти електронний договір (оферта), має надаватися безперешкодний доступ до електронних документів, що включають умови договору шляхом перенаправлення (відсилання) до них.

Включення до електронного договору умов, що містяться в іншому електронному документі шляхом перенаправлення (відсилання) до такого документа, якщо сторони електронного договору мали змогу ознайомитися з ним, не може бути підставою для визнання правочину нікчемним.

Відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз`яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз`яснення логічно пов`язані з нею.

Електронний договір укладається і виконується в порядку, передбаченому Цивільним та Господарським кодексами України, а також іншими актами законодавства.

Пропозиція укласти електронний договір (оферта) або електронний договір повинні містити інформацію щодо можливості отримання стороною такої пропозиції або договору у формі, що унеможливлює зміну змісту.

У разі якщо укладення електронного договору відбувається в інформаційно-телекомунікаційній системі суб`єкта електронної комерції, для прийняття пропозиції укласти такий договір особа має ідентифікуватися в такій системі та надати відповідь про прийняття пропозиції (акцепт) у порядку, визначеному частиною шостою цієї статті.

Такий документ оформляється у довільній формі та має містити істотні умови, передбачені законодавством для відповідного договору.

Інформаційна система суб`єкта електронної комерції, який пропонує укласти електронний договір, має передбачати технічну можливість особи, якій адресована така пропозиція, змінювати зміст наданої інформації до моменту прийняття пропозиції.

Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі. Кожний примірник електронного документа з накладеним на нього підписом, визначеним статтею 12 цього Закону, є оригіналом такого документа.

За змістом статті 12 цього Закону якщо відповідно до акту цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до законів України "Про електронні документи та електронний документообіг" та "Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги", за умови використання засобу електронного підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.

З договору № 608259424 від 04.06.2019, укладеного ОСОБА_1 з ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога», вбачається, що у відповідності до вимог частини 1 статті 638 ЦК України між сторонами досягнуто згоди щодо всіх істотних умов договору, який оформлено в електронній формі з використанням одноразового ідентифікатору, і такі дії сторін відповідають приписам чинного законодавства.

Оскільки даний договір укладено за допомогою інформаційно-телекомунікаційної системи товариства, доступ до якої забезпечується споживачу через веб-сайт або мобільний додаток, та ОСОБА_1 підписав його електронним підписом одноразовим ідентифікатором, тому без отримання відповідного ідентифікатора, без здійснення входу до інформаційно-телекомунікаційної системи товариства, такий договір не був би укладений.

Аналогічні висновки викладені Верховним Судом у постановах від 07 жовтня 2020 року у справі № 132/1006/19 (провадження № 61-1602св20), від 28 квітня 2021 року у справі № 234/7160/20 (провадження № 61-2903св21), від 01 листопада 2021 року у справі № 234/8084/20 (провадження № 61-2303св21), від 14 червня 2022 року у справі № 757/40395/20 (провадження № 61-16059св21), від 08 серпня 2022 року у справі № 234/7298/20 (провадження № 61-2902св21).

Отже, відповідач уклав електронний договір та підписав такий у порядку, визначеному статтею 12 Закону України «Про електронну комерцію» (електронним підписом одноразовим ідентифікатором), а тому договір вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі.

Перерахування ОСОБА_1 кредитних коштів у загальному розмірі 12000,00 грн підтверджується довідками первісного кредитора та листом АТ КБ «ПриватБанк».

За договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов`язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника) (частина перша статті 1077 ЦК України).

Згідно статті 1078 ЦК України, предметом договору факторингу може бути право грошової вимоги, строк платежу за якою настав (наявна вимога), а також право вимоги, яке виникне в майбутньому (майбутня вимога).

У справі, що розглядається, позивачем зазначено, що право вимоги до відповідача переходило тричі: від первісного кредитора ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» до ТОВ «Таліон Плюс», від ТОВ «Таліон Плюс» до ТОВ «Фінансова компанія «Онлайн Фінанс» та від ТОВ «Фінансова компанія «Онлайн Фінанс» до ТОВ «ФК «ЕЙС».

Як вбачається з матеріалів справи, 28 листопада 2018 року між ТОВ «Таліон Плюс» та ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» укладено Договір факторингу № 28/1118-01, яким передбачено, що право вимоги переходить від клієнта до фактора в день підписання сторонами реєстру прав вимог по формі, встановленій у відповідному додатку (п. 4.1 Договору).

Строк дії договору факторингу № 28/1118-01 від 28 листопада 2018 року був неодноразово продовжений додатковими угодами до 31 грудня 2024 року, та кредитний договір між ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» та ОСОБА_1 № 608259424 від 04.06.2019 був укладений в межах строку дії договору факторингу № 28/1118-01 від 28 листопада 2018 року.

Як вбачається з витягу з реєстру прав вимоги № 75 від 22.04.2020 на виконання договору факторингу № 28/1118-01 від 28 листопада 2018 року, укладеного між ТОВ «Таліон Плюс» та ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога», за № 226 значиться боржник ОСОБА_1 , кредитний договір № 608259424 від 04.06.2019, загальна заборгованість 47468,67 грн, з яких тіло кредиту - 11995,29 грн, проценти - 35473,38 грн.

Таким чином, право вимоги за кредитним договором № 608259424 від 04.06.2019 перейшло до ТОВ «Таліон Плюс» 22.04.2020 відповідно до підписаного сторонами реєстру прав вимоги № 75, та договір факторингу № 28/1118-01 від 28 листопада 2018 року на момент переходу права вимоги був чинним.

Надалі між ТОВ «Таліон Плюс» та ТОВ «ФК «Онлайн фінанс» було укладено договір факторингу № 05/0820-01 від 05.08.2020. Відповідно до витягу з реєстру прав вимоги № 4 від 09.04.2021 до вказаного договору серед боржників за № 111 значиться ОСОБА_1 , кредитний договір № 608259424 від 04.06.2019, загальна заборгованість 49100,03 грн, з яких тіло кредиту - 11995,29 грн, проценти - 37104,74 грн.

У подальшому між ТОВ «ФК «Онлайн фінанс» та ТОВ «ФК «ЕЙС» було укладено договір факторингу № 05/06/25-Е від 05.06.2025. Відповідно до витягу з реєстру боржників від 05.06.2025 до вказаного договору факторингу за № 7347 значиться боржник ОСОБА_1 , кредитний договір № 608259424 від 04.06.2019, загальна заборгованість 49100,03 грн, з яких тіло кредиту 11995,29 грн, проценти - 37104,74 грн.

Отже, з огляду на наведені обставини та докази у справі, вбачається, що відбулася заміна кредитодавця на підставі укладених договорів факторингу та реєстрів прав вимоги, а тому до ТОВ «ФК «ЕЙС» перейшло право вимоги за кредитним договором № 608259424 від 04.06.2019, укладеним між ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» та ОСОБА_1 .

Згідно зі статтею 526 ЦК України зобов`язання повинні виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а при відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до статті 611 ЦК України у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Звертаючись до суду з позовом, ТОВ «ФК «ЕЙС» надало виписку з особового рахунку за Кредитним договором № 608259424 від 04.06.2019, згідно якої заборгованість ОСОБА_1 складає 49100,03 грн, з яких заборгованість за тілом кредиту становить 11995,29 грн, заборгованість за процентами 37104,74 грн.

Між тим, щодо суми заборгованості, що підлягає стягненню, суд виходить з такого.

Позивач у позовній заяві вказує, що відповідач має заборгованість за кредитним договором № 608259424 від 04.06.2019 у розмірі 49100,03 грн.

При цьому з матеріалів справи слідує, що станом на 22.04.2020 на момент передачі права вимоги за кредитним договором № 608259424 від 04.06.2019, заборгованість боржника ОСОБА_1 перед ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» становила 47 468,67грн.

Долучені позивачем до позовної заяви матеріали не містять доказів на підтвердження того, що кредитний договір № 608259424 від 04.06.2019 був ще пролонгований, та що позивач мав право нараховувати відсотки за користування кредитом у порядку ст. 1048 ЦК України.

За таких обставин, первісний кредитор мав право нараховувати проценти за користування кредитом у межах строку кредитування.

Вирішуючи питання про правомірність нарахування Банком процентів за кредитним договором поза межами строку кредитування суд бере до уваги висновки, викладені у постанові Великої Палати Верховного Суду від 05.04.2023 у справі № 910/4518/16, про те, що проценти відповідно до статті 1048 ЦК України сплачуються не за сам лише факт отримання позичальником кредиту, а за «користування кредитом» (тобто за можливість позичальника за плату правомірно не сплачувати кредитору борг протягом певного часу). Припис абзацу другого частини першої статті 1048 ЦК України про щомісячну виплату процентів до дня повернення позики у разі відсутності іншої домовленості сторін може бути застосований лише у межах погодженого сторонами строку кредитування. Право кредитодавця нараховувати передбачені договором проценти за кредитом припиняється після спливу визначеного договором строку кредитування чи у разі пред`явлення до позичальника вимоги згідно із частиною другою статті 1050 ЦК України. На період після прострочення виконання зобов`язання з повернення кредиту кредит боржнику не надається, боржник не може правомірно не повертати кредит, а тому кредитор вправі вимагати повернення боргу разом з процентами, нарахованими на час спливу строку кредитування. Тобто боржник у цьому разі не отримує від кредитора відповідне благо на період після закінчення кредитування, а тому й не повинен сплачувати за нього проценти відповідно до статті 1048 ЦК України; натомість настає відповідальність боржника - обов`язок щодо сплати процентів відповідно до статті 625 ЦК України у розмірі, встановленому законом або договором. При цьому компенсаторний характер процентів, передбачених статтею 625 ЦК України, не свідчить про те, що вони є платою боржника за «користування кредитом» (тобто можливістю правомірно не сплачувати кредитору борг протягом певного часу). Такі проценти слід розглядати саме як міру відповідальності. На відміну від процентів за «користування кредитом», до процентів річних, передбачених зазначеною статтею, застосовуються загальні норми про цивільно-правову відповідальність.

Враховуючи правову позицію Верховного Суду, суд вважає, що право позивача нараховувати передбачені договором проценти за кредитом припинилося після спливу визначеного договором строку кредитування з врахуванням додаткових угод, тобто після спливу 30 днів з дня укладення кредитного договору, а тому позивач не мав права нараховувати передбачені договором проценти за кредитом, а мав право на захист свого порушеного права відповідно до ч. 2 ст. 625 ЦК України, але таких вимог не заявляв, тому суд вирішує справу в межах заявлених позовних вимог.

За таких обставин, до ТОВ «Фінансова компанія «ЕЙС» перейшло право вимоги до ОСОБА_1 в сумі 47468,67 грн, саме ця сума заборгованості підлягає стягненню з відповідача.

Відтак, оскільки на час розгляду справи судом відповідач не надав даних, що свідчать про погашення заборгованості та про причини несвоєчасного погашення заборгованості за кредитним договором у добровільному порядку, не надав беззаперечних, належних та допустимих доказів, які свідчать про наявність підстав його звільнення від відповідальності за порушення зобов`язання, суд приходить до висновку про задоволення позовних вимог ТОВ «Фінансова компанія «ЕЙС» щодо стягнення з відповідача заборгованості за вказаним вище кредитним договором у розмірі 47468,67 грн.

На підставі вище викладеного, суд приходить до висновку про те, що позов підлягає частковому задоволенню.

Щодо строків позовної давності, суд зазначає наступне.

Положеннями ст.ст. 256, 257 ЦК України визначено, що позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу. Загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки.

Згідно із ст.ст. 253, 254 ЦК України, перебіг строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов`язано його початок. Строк, що визначений роками, спливає у відповідні місяць та число останнього року строку.

Постановою Кабінету Міністрів України від 11 березня 2020 року № 211 «Про запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2» (із змінами і доповненнями, внесеними постановами Кабінету Міністрів України) введено з 12 березня 2020 року на всій території України карантин.

Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв`язку з поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19)» 540-IX від 30 березня 2020 року розділ «Прикінцеві та перехідні положення» Цивільного кодексу України доповнено, зокрема п. 12 такого змісту: «Під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), строки, визначені статтями 257, 258, 362, 559, 681, 728, 786, 1293 цього Кодексу, продовжуються на строк дії такого карантину». Вказаний Закон набрав законної сили з 02 квітня 2020 року.

Законом України від 15 березня 2022 року №2120-ІХ «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо дії норм та період дії воєнного стану» доповнено, серед іншого, розділ «Прикінцеві та перехідні положення» Цивільного кодексу України, в якому пунктом 19 визначено, що в період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану строки, визначені статтями 257-259, 362, 559, 681, 728, 786, 1293 цього Кодексу, продовжуються на строк його дії.

Разом з тим, 24.02.2022 строком на 30 діб в Україні було введено воєнний стан відповідно до Указу Президента України від 24.02.2022 № 64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні», затвердженого Законом України «Про затвердження Указу Президента України» «Про введення воєнного стану в Україні».

В подальшому, відповідно до Указів Президента України, строк дії воєнного стану в Україні продовжувався і діє на даний час.

Законом України від 08 листопада 2023 року № 3450-IX внесено зміни до Цивільного кодексу України, зокрема, до пункту 19 розділу "Прикінцеві та перехідні положення", яким визначено, що у період дії воєнного стану в Україні, введеного Указом Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" від 24 лютого 2022 року № 64/2022, затвердженим Законом України "Про затвердження Указу Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" від 24 лютого 2022 року № 2102-IX, перебіг позовної давності, визначений цим Кодексом, зупиняється на строк дії такого стану".

З урахуванням вказаного Закону України від 08 листопада 2023 року № 3450-IX, у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану, строки, визначені статтями 257-259,362,559,681,728,786,1293 цього Кодексу, зупинені на строк його дії.

Закон України №4434-ІХ від 14.05.2025 року «Про внесення зміни до розділу «Прикінцеві та перехідні положення» Цивільного України щодо поновлення перебігу позовної давності», яким виключено пункт 19 «Прикінцевих та перехідних положень» щодо призупинення строків позовної давності, набирає чинності через три місяці з дня, наступного за днем його опублікування, тобто з 04.09.2025 року.

Таким чином, у період з 04.06.2019 по 31.08.2026, за який пред`явлено позов, строки позовної давності були продовжені та зупинені, і звернення заявника із вказаною заявою 31.08.2026 вчинено в межах строку позовної давності, у зв`язку з чим вимоги відповідача про застосування строку позовної давності необґрунтовані.

Вирішуючи питання про стягнення витрат на оплату витрат на правничу допомогу в сумі 7000 грн., суд виходить з наступного.

Відповідно до ч.ч.1-5 ст. 137 ЦК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Велика Палата Верховного Суду вказала, що при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Також суд зобов`язаний оцінити рівень адвокатських витрат, що мають бути присуджені з урахуванням того, чи були такі витрати понесені фактично, але й також, чи була їх сума обґрунтованою. (додаткова постанова Великої Палати Верховного Суду від 19 лютого 2020 року у справі № 755/9215/15-ц, провадження № 14-382цс19 та постанова Великої Палати Верховного Суду від 12 травня 2020 року у справі № 904/4507/18, провадження № 12-171гс19).

Ті самі критерії застосовує ЄСПЛ, присуджуючи судові витрат на підставі ст. 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. У рішеннях від 12 жовтня 2006 р. у справі «Двойних проти України», від 10 грудня 2009 р. у справі «Гімайдуліна і інші проти України», від 23 січня 2014 р. у справі «East/West Alliance Limited проти України», від 26 лютого 2015 р. у справі «Баришевський проти України» зазначено, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір обґрунтованим. У рішенні ЄСПЛ від 28 листопада 2002 р. у справі «Лавентс проти Латвії» зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.

Так, 20.01.2026 між Адвокатським бюро "Тимошенко та партнери" і ТОВ "ФК "ЕЙС" укладено договір про надання правничої допомоги № 20/01/26-01, до якого додається додаткова угода № 25771166650 до Договору про надання правничої допомоги № 20/01/26-01 від 20.01.2026, якою визначено, що адвокатське бюро приймає на себе зобов`язання надавати юридичну допомогу по захисту прав і інтересів клієнта з питань, зокрема, у справі про стягнення заборгованості з ОСОБА_1 за кредитним договором № 608259424 від 04.06.2019.

У відповідності до акта прийому-передачі наданих послуг, що є невід`ємною частиною договору про надання правничої допомоги № 20/01/26-01 від 20.01.2026, вартість наданих адвокатським бюро "Тимошенко та партнери" правових і юридичних послуг ТОВ "ФК "ЕЙС" складає 7 000 грн (складання позовної заяви (2 години) - 5 000 грн, вивчення матеріалів справи (2 години) - 1 000 грн, підготовка адвокатського запиту щодо отримання інформації про зарахування кредитних коштів за договором № 608259424 від 04.06.2019 (1 година) - 500 грн, підготовка та подача клопотання про витребування доказів (1 година) - 500 грн).

Вищенаведені документи судом можуть бути оцінені як належні та достатні у розумінні положень ст.ст. 77-80 ЦПК України, оскільки підтверджують факт понесених (здійснених) позивачем ТОВ "ФК "ЕЙС" витрат на професійну правничу допомогу.

Одночасно з цим, суд приходить до висновку, що розмір витрат на професійну правничу допомогу в даній справі не є співмірним зі складністю справи та обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт, який фактично складається лише з підготовки позовної заяви для подачі її до суду та надання відповіді на відзив, а тому, виходячи з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи, суд вважає, що витрати на правничу допомогу мають складати 3000 грн.

За таких обставин суд приходить до висновку про стягнення з відповідача на користь позивача витрат на правову допомогу у сумі 3000 грн, тим самим частково задовольнивши дану вимогу.

Відповідно до ст. 141 ЦПК України із відповідача на користь позивача підлягає стягненню судовий збір за подання позову 2662,40 грн. Оскільки позовні вимоги підлягають частковому задоволенню, а саме (96,67%) з ОСОБА_1 підлягає стягненню судовий збір у сумі 2573,74 грн.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.4, 10, 133, 141, 259, 263, 265, 268, 273 ЦПК України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ЕЙС» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором - задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ЕЙС» заборгованість за кредитним договором № 608259424 від 04.06.2019 у розмірі 47 468,67 грн., витрати по сплаті судового збору в розмірі 2 573,74 гривні та витрати на правничу допомогу у розмірі 3000,00 грн.

В іншій частині позову відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене до Харківського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги безпосередньо до суду апеляційної інстанції протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Позивач: ТОВАРИСТВО З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ "ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ "ЕЙС", місцезнаходження: 02094, м. Київ, вул. Юрія Поправки, б. 6 каб. 13, код ЄДРПОУ 42986956.

Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_3 .

Суддя В. М. Тімонова