Єдиний державний реєстр судових рішень ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
02 листопада 2026 рокуСправа № 160/17048/26
Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі: головуючого судді Юркова Е.О. розглянувши у письмовому провадженні у місті Дніпро адміністративну справу за позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю "МОНОПАК" до Південно-Східної митниці про визнання протиправним рішення, картки відмови та їх скасування,-
УСТАНОВИВ:
18 червня 2026 року до Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшов позов Товариства з обмеженою відповідальністю "МОНОПАК" до Південно-Східної митниці з вимогами:
- визнати протиправним та скасувати Рішення про коригування митної вартості товарів від 16.03.2026 року №UA110110/2026/000008/1 Південно-Східної митниці ЄДРПОУ ВП 43971371;
- визнати протиправною та скасувати картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення від 16.03.2026 року №UA110110/2026/000036 Південно-Східної митниці ЄДРПОУ ВП 43971371.
В обґрунтування позовної заяви зазначено, що ТОВ "МОНОПАК" з метою митного оформлення товарів подало до Південно-Східної митниці електронну митну декларацію від 16.03.2026 № 26UA110110001653U4, а також документи на підтвердження заявленої митної вартості товару. Під час декларування товарів за вказаною електронною митною декларацією позивачем обрано основний метод визначення митної вартості товару за ціною договору та подані документи, що підтверджують заявлену митну вартість товару, відповідно до вимог статті 53 Митного кодексу України, зокрема контракт, рахунок-фактуру (інвойс), коносамент, транспортні перевізні документи та інші документи, зазначені в графі 44 митної декларації. Вказує, що в оскаржуваному рішенні про коригування митної вартості товарів митницею не зазначені обґрунтовані сумніви щодо заявленої декларантом митної вартості товарів, не обґрунтовано неможливість застосування основного методу визначення митної вартості та не обґрунтовано застосування резервного методу. Всі необхідні документи для підтвердження митної вартості товару наявні у підприємства та надані під час митного оформлення товару. З огляду на викладене позивач вважає, що спірне рішення про коригування митної вартості товару є безпідставним та таким, що підлягає скасуванню.
Позов не відповідав вимогам ст.ст.160, 161 Кодексу адміністративного судочинства України, у зв`язку з чим ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 23.06.2026 року був залишений без руху. На виконання вимог ухвали позивач 29.06.2026 року надав відповідну заяву та виправив вказані недоліки у встановлений судом строк.
Ухвалою суду від 06.07.2026 відкрито провадження у справі та призначено справу до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін.
14.07.2026 відповідачем надано до суду відзив, в якому просив у задоволенні позову відмовити та зазначив, що під час здійснення Південно-Східною митницею контролю правильності визначення митної вартості товарів, які надійшли на адресу позивача та перевірки документів, поданих до митниці для підтвердження митної вартості товарів декларантом разом з митними деклараціями було встановлено, що в поданих документах містяться розбіжності, а також надані позивачем документи не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів та всіх відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари. Отже, відповідач вказує, що за результатами розгляду поданих документів, виник сумнів у правильності визначення декларантом митної вартості товару, який став підставою для витребування додаткових документів для підтвердження заявленої позивачем митної вартості товару.
22.07.2026 представником позивача подано до суду відповідь на відзив, в якій викладено правову позицію, аналогічну до доводів, зазначених в позовній заяві.
Розглянувши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини справи, на яких ґрунтується адміністративний позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить до наступних висновків.
Судом встановлено, що Товариство з обмеженою відповідальністю "МОНОПАК" (код ЄДРПОУ 32723880) зареєстроване 18.11.2003; основний вид діяльності за КВЕД: 22.22 Виробництво тари з пластмас.
Судом встановлено, що 18.10.2021 між ТОВ «МОНОПАК» (покупець) та SRF LIMITED (продавець) був укладений контракт на поставку № 11-10/21.
За цим Контрактом Продавець зобов`язується поставити поліетилентерефталат (ПЕТ/Поліестерну) плівку (далі за текстом Товар), а Покупець зобов`язується прийняти та сплатити поставлений Товар відповідно до умов цього Контракту та відповідних Програми (п.1.1 Контракту).
Найменування, кількість, асортимент, комплектність, ціна Товару та дата відвантаження по кожної партії визначаються Сторонами у форму інвойсах чи остаточних інвойсах. Замовлення Покупця вважається узгодженим з моменту отримання Покупцем від Продавця проформи інвойсу (п.1.2 Контракту).
Ціна Товару визначається в Інвойсі. Ціна Товару встановлюється на умовах постачання CIF Одеса, Україна відповідно до ІНКОТЕРМС2010. Загальна сума Контракту складається із сум всіх інвойсів (п.2.1 Контракту).
Оплата за товар, що постачається згідно Контракту визначається у проформі інвойсі та може бути змінена (п.2.2 Контракту).
Датою оплати вважається дата надходження коштів на рахунок Продавця в Банку Продавця (п.2.3 Контракту).
У вартість Товару включається вартість маркування, тари та упаковки, завантаження Товару в транспортний засіб Покупця, митні мита та збори, пов`язані з експортом товару в країні продавця (п.2.4 Контракту).
Товар поставляється на умовах постачання CIF Одеса, Україна відповідно до ІНКОТЕРМС2010 (п.3.1 Контракту).
Розвантаження Товару з транспортного засобу перевізника у місці призначення здійснює Покупець власним коштом (п.3.2 Контракту).
Цей Контракт набирає чинності з моменту його підписання (п.10.1 Контракту).
У додатковій угоді №1 до контракту зазначено, що доставка товару здійснюється до порту Констанца (Румунія), що безпосередньо підтверджує узгодження сторін щодо конкретного місця доставки на умовах CIF Constantа.
До митного оформлення, згідно митної декларації №26UA110110001653U4 від 16.03.2026 року було заявлено Товар: Плівка непориста, одношарова поліетилентерафталатні плівки, з гладкими поверхнями, не армована, не самоклійна, без підкладки та не з`єднані з іншими матеріалами, цивільного призначення: 36500м -374,75кг PC0120-IC/OR товщина 12мкм ширина 610мм довжина PC0120-IC/OR товщина 12мкм ширина 960мм довжина 36500м -5882,00кг PC0120-IC/OR товщина 12мкм ширина 1000мм довжина 36500м -1825,05кг.
Разом з митною декларацією було подано всі необхідні документи, що підтверджено в переліку в самій оскаржуваній картці відмови від 16.03.2026 року №UA110110/2026/000036, а саме: Сертифікати якості (Certificate of quality) від 28.01.2026 року;- Сертифікати якості (Certificate of quality) від 28.01.2026 року;- Сертифікати якості (Certificate of quality) від 28.01.2026 року;- Пакувальний лист (Packing list) від 28.01.2025 року;- Рахунок-проформа (Proforma invoice) №1530118 від 14.01.2026 року- Рахунок фактура (інвойс) (Commercial invoice) №156251690 від 28.01.2026 року;- Коносамент (Bill of lading) від 31.01.2026 року;- Автотранспортна накладна (Road consignment note) №8478 від 11.03.2026 року;- Супровідний документ Т1 (Dispatch note model T1);- Банківські документи, що стосуються товару (Swift) від 15.01.2026 року;- Банківські документи, що стосуються товару (Swift) від 04.03.2026 року- Рахунок-фактура про надання транспортно-експедиційних послуг №166 від 13.03.2026 року;- Довідка перевізника про транспортні витрати від 13.03.2026 року;- Страховий поліс № 2030213086060449323600 від 28.01.2026 року;- Зовнішньоекономічний договір (контракт) на поставку №11-10/21 від 18.10.2021 року з «SRF LIMITED, Індія в тому числі доповнення до нього; Договір про перевезення вантажу №020625 від 02.06.2025 року;- Договір про перевезення вантажу №100725/2 від 10.07.2025 року;- Договір про перевезення вантажу №905 від 31.05.2022 року;- Електронний сертифікат про непреференційне походження товару, факт видачі та/ або зміст якого митний орган може перевірити на вебсайті компетентного органу (оргінізації) що видав сертифікат від 02.02.2026 року;- TDS характеристики;- Заявка на транспортування №8478 від 02.02.2026 року - Митна декларація країни відправлення №SB22280120261711 від 28.01.2026 року; -Митна декларація, за якою було відмовлено у випуску товарів №26UA110110001653U4 від 16.03.2026 року та інші супутні документи.
У митній декларації митну вартість товару визначено (за основним методом) за ціною контракту.
За результатами перевірки документів та відомостей, доданих до митної декларації, встановлено, що документи не містять достатньої інформації, необхідної для визначення митної вартості за методом, обраним декларантом, та містять розбіжності. Під час проведення консультації Південно-Східна митниця надіслала позивачу електронне повідомлення про необхідність подання протягом 10 календарних днів додаткових (за наявності) документів відповідно до ч.3 статті 53 МК України, а саме: 1) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; 2) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; 3) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів ; 4) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування. 5) виписку з бухгалтерської документації; 6) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; 7) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.
Листом від 16.03.2026 № б/н підприємство ТОВ «МОНОПАК» повідомлено митний орган, що додаткові документи надати не можливо, оскільки всі документи надані в повному обсязі та просили завершити митне оформлення на підставі поданих до митного оформлення.
За результатами перевірки наданих відомостей щодо митної вартості товару відповідачем було прийнято рішення про коригування митної вартості товарів 16.03.2026 року №UA110110/2026/000008/1 та видано картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № від 16.03.2026 року №UA110110/2026/000036.
Рішенням про коригування митної вартості товарів від 16.03.2026 року № UA110110/2026/000008/1 митну вартість Товару безпідставно скориговано з 31 944,91 доларів США (курс валюти НБУ на 16.03.2026 року 1 долар США=44,1381 грн.), що дорівнює 1 409 987,63 грн., до 52 207,37 доларів США, зазначено у графі 30 вказаного Рішення про коригування митної вартості (курс валюти НБУ на 16.03.2026 року 1 долар США=44,1381 грн.), що дорівнює 2 304 334,11 грн. Прийнятим рішенням про коригування вартість товару митним органом самостійно завищено на суму 20 262,46 доларів США.
В рішенні зазначено наступне:
1. Відповідно до п.п. 2.1, п. 2 та Контракту визначено, що: «…ціна товару визначається у Інвойсах. Ціна товару встановлюється на умовах поставки CIF Одеса, Україна...». п.п. 3.1, п. 3 Контракту також визначено, що товар постачається на умовах поставки CIF Одеса, Україна. Проте, згідно рахунку-фактури від 28.01.2026 р. №156251690 код документу 0380) та графи 20 митної декларації поставляється на умовах CIF CONSTANTA, Румунія. (гр. 44 ЕМД вбачається, що товар Документального підтвердження, щодо зміни умов поставки декларантом до митного оформлення не надавалось. Таким чином, вбачається різниця у відомостях щодо умов поставки, заявлених декларантом у графі 20 митної декларації, рахунку-фактури та визначених у положеннях контракту.
2. Відповідно до п.п. 3.2, п. 3, Контракту розвантаження товару з транспортного засобу перевізника в місці призначення здійснює покупець за свій рахунок. Хоча, згідно п. 21, поданої декларантом до митного оформлення декларації митної вартості (далі ДМВ) відомостей про витрати на навантаження, вивантаження та обробку декларантом не зазначено. Оскільки, згідно п.п. 2.2, п. 2, Контракту оплата за товар, що постачається, визначається у проформі-інвойсі і може бути змінена, у митниці відсутні у розпорядженні документи про підтвердження або відсутності здійснення декларантом витрат на навантаження, вивантаження та обробку, документального підтвердження зміни умов поставки декларантом до митного оформлення не надавалось.
3. Декларантом надано до митного оформлення рахунок-проформу (гр. 44 ЕМД код документу 0325) від 14.01.2026 р. №1530118, яким визначено умови оплати за товар: 15% передоплата, 85% після отримання копій документів, однак відомостей про які саме копії документів йдеться та дату отримання покупцем копій документів декларантом не надано. Так, для підтвердження оплати товару декларантом надано: Банківські документи (гр. 44 ЕМД код документу 3001 Банківський платіжний документ, що стосується товару) №MXPrinterOcopy-3053-035781 від 04.03.2026 р. на суму 25 279,45 Доларів США та №MXPrinterOcopy-3048-021399 від 15.01.2026 р. на суму 4 602,00 Доларів США. За результатами аналізу наданих платіжних доручень, митницею встановлено, що у вищезазначених документах вказані реквізити рахунку на який була здійснена оплата за товар суперечать реквізитам продавця, визначеним у Контракті. З урахуванням вищезазначеного, неможливо пов`язати здійснену оплату за товар, що зазначено у платіжних документах з оцінюваною партією товару згідно заявленої до митного контролю митної декларації.
4. З метою підтвердження заявленого рівня транспортної складової декларантом надано: договір транспортно-експедиторського обслуговування від 31.05.2022 р. №905, укладений між ТОВ «МОНОПАК» (клієнт) та ТОВ «ФОСДАЙК ГРУП» (експедитор); договір про перевезення вантажів від 10.07.2025 р. №100725/2; договір про перевезення вантажу від 02.02.2026 р. №020226; рахунок від 13.03.2026 р. №166; довідка про транспортні витрати від 13.03.2026 р. №115; заявка на перевезення від 02.02.2026 р. №8478. Слід зазначити, що надана декларантом довідка про транспортні витрати не передбачена договором транспортно-експедиторського обслуговування від 31.05.2022р. № 905 та не відповідає вимогам наказу Міністерства фінансів України від 24.05.2012 р. №599 «Про затвердження Форми декларації митної вартості та Правил її заповнення». Для підтвердження страхування партії товару декларантом надано страховий поліс від 28.01.2026 р., №2030213086060449323600 (гр. 44 ЕМД код документу 3530) (далі Поліс). Так, у Полісі вказано, що товар страхується з порту завантаження NHAVA SHEVA, INDIA до порту призначення CONSTANTA PORT, ROMANIA, однак у наданих до митного оформлення рахунку-проформі та рахунку-фактурі визначено, що страхування партії товару здійснюється від складу виробника до складу замовника. Тобто, наданий Поліс підтверджує факт страхування товару тільки до порту вивантаження CONSTАNTA PORT, ROMANIA, але товар після прибуття у порт був ще перевантажений на інший вид транспорту та продовжив слідувати до пункту пропуску Пункт пропуску "Орлівка". Таким чином, декларантом не заявлено витрати на страхування товару (якщо таке здійснювалось) за маршрутом CONSTАNTA PORT, ROMANIA пункт пропуску «Орлівка» Одеської митниці.
Не погодившись з вказаним рішенням про коригування митної вартості товарів та карткою відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення, позивач звернувся до суду з цим позовом.
Вирішуючи заявлений спір по суті, суд зазначає наступне.
Заявлення митної вартості товарів здійснюється декларантом або уповноваженою ним особою під час декларування товарів у порядку, встановленому розділом VIII цього Кодексу та цією главою (частина 1 статті 52 Митного кодексу України).
Відповідно до статті 53 Митного кодексу України документами, які підтверджують митну вартість товарів, є:
1) декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п`ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості;
2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності;
3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об`єктом купівлі-продажу);
4) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару;
5) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару;
6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів;
7) ліцензія на імпорт товару, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню;
8) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.
У разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, які мають вплив на правильність визначення митної вартості, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу органу доходів і зборів зобов`язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи:
1) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов`язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається;
2) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом);
3) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов`язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту);
4) виписку з бухгалтерської документації;
5) ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів;
6) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару;
7) копію митної декларації країни відправлення;
8) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.
Забороняється вимагати від декларанта або уповноваженої ним особи будь-які інші документи, відмінні від тих, що зазначені в цій статті.
Відповідно до частини 5 статті 54 Митним кодексом України, орган доходів і зборів з метою здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів має право:
1) упевнюватися в достовірності або точності будь-якої заяви, документа чи розрахунку, поданих для цілей визначення митної вартості;
2) у випадках, встановлених цим Кодексом, письмово запитувати від декларанта або уповноваженої ним особи встановлені статтею 53 цього Кодексу додаткові документи та відомості, якщо це необхідно для прийняття рішення про визнання заявленої митної вартості;
3) у випадках, встановлених цим Кодексом, здійснювати коригування заявленої митної вартості товарів;
4) проводити в порядку, визначеному статтями 345-354 цього Кодексу, перевірки правильності визначення митної вартості товарів після їх випуску;
5) звертатися до органів доходів і зборів інших країн із запитами щодо надання відомостей, необхідних для підтвердження достовірності заявленої митної вартості;
6) застосовувати інші передбачені цим Кодексом форми митного контролю.
Наказом Державної митної служби України № 689 від 11.09.2015 року затверджено Методичні рекомендації щодо роботи посадових осіб митних органів з аналізу, виявлення та оцінки ризиків при здійсненні контролю правильності визначення митної вартості товарів, які переміщуються через митний кордон України.
У випадках спрацювання автоматизованої системи аналізу та управління ризиками за напрямом перевірки правильності визначення митної вартості товарів у зв`язку з ризиком заниження митної вартості та декларуванням митної вартості нижчої, ніж вартість ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, посадова особа, що здійснює контроль за правильністю визначення митної вартості, здійснює перевірку відомостей, що містяться в документах, що підтверджують заявлену митну вартість, та відповідно до частин третьої - четвертої статті 53 Кодексу здійснює запит додаткових документів. У випадках, передбачених частиною шостою статті 54 Кодексу та частиною першою статті 55 Кодексу, посадова особа, що здійснює контроль за правильністю визначення митної вартості, приймає рішення про коригування митної вартості товарів.
Контроль за правильністю визначення митної вартості у випадках, передбачених абзацом першим, здійснюється посадовою особою, що здійснює такий контроль, за погодженням з керівником підрозділу митного оформлення (заступником керівника, старшим зміни). Відповідне погодження засвідчується шляхом проставлення підпису на роздрукованому переліку митних формальностей за митною декларацією, поряд з відомостями про виконання митної формальності за напрямком контролю митної вартості (п.8 розділу 2 Методичних рекомендацій).
Відповідно до положень частини 2 статті 58 Митного кодексу України метод визначення митної вартості товарів за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються, не застосовується, якщо використані декларантом або уповноваженою ним особою відомості не підтверджені документально або не визначені кількісно і достовірні та/або відсутня хоча б одна із складових митної вартості, яка є обов`язковою при її обчисленні.
Перевірка документів та відомостей, які відповідно до статті 335 цього Кодексу подаються органам доходів і зборів під час переміщення товарів, транспортних засобів комерційного призначення через митний кордон України, здійснюється візуально, із застосуванням інформаційних технологій (шляхом проведення формато-логічного контролю, контролю співставлення, контролю із застосуванням системи управління ризиками) та в інші способи, передбачені цим Кодексом. (частина 1 статті 337 Митного кодексу України).
Обсяги митного контролю, передбачені главою 49 розділу ХІ Митного кодексу України, визначаються за результатами аналізу ризиків відповідно до положень глави 52 розділу ХІ Митного кодексу України.
Так, відповідно до пункту першого частини 4 статті 54 Митного кодексу України орган доходів і зборів під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів зобов`язаний: здійснювати контроль заявленої декларантом або уповноваженою ним особою митної вартості товарів шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості, наявності в поданих зазначеними особами документах усіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.
Митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари (стаття 49 Митного кодексу України).
Частиною першою статті 51 Митного кодексу України визначено, що митна вартість товарів, що переміщуються через митний кордон України, визначається декларантом відповідно до норм цього Кодексу.
Системний аналіз наведених правових норм вказує на те, що митні органи мають право витребовувати додаткові документи на підтвердження задекларованої митної вартості у випадку наявності обґрунтованих сумнівів у достовірності поданих декларантом відомостей, що є обов`язковою обставиною, з якою закон пов`язує можливість витребовування додаткових документів у декларанта та надає митниці право вчиняти наступні дії, спрямовані на визначення дійсної митної вартості товарів.
Разом з тим, витребувати необхідно ті документи, які дають можливість пересвідчитись у правильності чи помилковості задекларованої митної вартості, а не всі, які передбачені статтею 53 Митного кодексу України. Ненадання повного переліку витребуваних документів може бути підставою для визначення митної вартості не за першим методом лише тоді, коли подані документи є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності не спростовують сумнів у достовірності наданої інформації.
Таким чином, право митного органу на витребування додаткових документів не є абсолютним, а виникає за наявності хоча б однієї з таких підстав: надані декларантом документи містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.
Згідно приписів 55 Митного кодексу України, рішення про коригування заявленої митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України з поміщенням у митний режим імпорту, приймається органом доходів і зборів у письмовій формі під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості цих товарів як до, так і після їх випуску, якщо органом доходів і зборів у випадках, передбачених частиною шостою статті 54 цього Кодексу, виявлено, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів.
Надаючи оцінку доводам відповідача, які стали підставою для прийняття спірного рішення про коригування митної вартості товарів, суд вказує, що 18.10.2021 між ТОВ «МОНОПАК» (покупець) та SRF LIMITED (продавець) був укладений контракт на поставку № 11-10/21.
За цим Контрактом Продавець зобов`язується поставити поліетилентерефталат (ПЕТ/Поліестерну) плівку (далі за текстом Товар), а Покупець зобов`язується прийняти та сплатити поставлений Товар відповідно до умов цього Контракту та відповідних Програми (п.1.1 Контракту).
До митного оформлення, згідно митної декларації №26UA110110001653U4 від 16.03.2026 року було заявлено Товар: Плівка непориста, одношарова поліетилентерафталатні плівки, з гладкими поверхнями, не армована, не самоклійна, без підкладки та не з`єднані з іншими матеріалами, цивільного призначення: 36500м -374,75кг PC0120-IC/OR товщина 12мкм ширина 610мм довжина PC0120-IC/OR товщина 12мкм ширина 960мм довжина 36500м -5882,00кг PC0120-IC/OR товщина 12мкм ширина 1000 мм довжина 36500м -1825,05кг.
Разом з митною декларацією було подано всі необхідні документи, що підтверджено в переліку в самій оскаржуваній картці відмови від 16.03.2026 року №UA110110/2026/000036, а саме: Сертифікати якості (Certificate of quality) від 28.01.2026 року;- Сертифікати якості (Certificate of quality) від 28.01.2026 року;- Сертифікати якості (Certificate of quality) від 28.01.2026 року;- Пакувальний лист (Packing list) від 28.01.2025 року;- Рахунок-проформа (Proforma invoice) №1530118 від 14.01.2026 року- Рахунок фактура (інвойс) (Commercial invoice) №156251690 від 28.01.2026 року;- Коносамент (Bill of lading) від 31.01.2026 року;- Автотранспортна накладна (Road consignment note) №8478 від 11.03.2026 року;- Супровідний документ Т1 (Dispatch note model T1);- Банківські документи, що стосуються товару (Swift) від 15.01.2026 року;- Банківські документи, що стосуються товару (Swift) від 04.03.2026 року- Рахунок-фактура про надання транспортно-експедиційних послуг №166 від 13.03.2026 року;- Довідка перевізника про транспортні витрати від 13.03.2026 року;- Страховий поліс № 2030213086060449323600 від 28.01.2026 року;- Зовнішньоекономічний договір (контракт) на поставку №11-10/21 від 18.10.2021 року з «SRF LIMITED, Індія в тому числі доповнення до нього; Договір про перевезення вантажу №020625 від 02.06.2025 року;- Договір про перевезення вантажу №100725/2 від 10.07.2025 року;- Договір про перевезення вантажу №905 від 31.05.2022 року;- Електронний сертифікат про непреференційне походження товару, факт видачі та/ або зміст якого митний орган може перевірити на вебсайті компетентного органу (оргінізації) що видав сертифікат від 02.02.2026 року;- TDS характеристики;- Заявка на транспортування №8478 від 02.02.2026 року - Митна декларація країни відправлення №SB22280120261711 від 28.01.2026 року; -Митна декларація, за якою було відмовлено у випуску товарів №26UA110110001653U4 від 16.03.2026 року та інші супутні документи.
У митній декларації митну вартість товару визначено (за основним методом) за ціною контракту.
Щодо зауважень відповідача стосовно різниці у відомостях щодо умов поставки, заявлених декларантом у графі 20 митної декларації, рахунку-фактури та визначених у положеннях контракту - суд зазначає, що за наявності певного відступу від початкових умов контракту, сторони мають право погоджувати індивідуальні умови щодо кожної поставки.
Так, пунктів 2.1 та 3.1 Контракту № 11-10/21 від 18.10.2021 було зазначено умови поставки CIF Одеса, Україна.
Водночас додатковою угодою №1 від 25.12.2021 року сторони виклали пункт 2.1 Контракту в новій редакції та прямо погодили, що ціна товару встановлюється на умовах CIF Constanta, Romania відповідно до Incoterms 2010.
Пункт 1.4 Контракту передбачає зазначення умов поставки кожної партії у відповідній проформі-інвойсі.
Тому додаткова угода як пізніше спеціальне погодження сторін та документи конкретної поставки визначають фактичні умови спірної операції. Умова CIF Constanta послідовно зазначена у проформі-інвойсі №1530118 від 14.01.2026 року, комерційному інвойсі №156251690 від 28.01.2026 року та графі 20 митної декларації.
Отже, документи, що стосуються безпосередньо спірної партії, узгоджуються між собою та підтверджують один і той самий порт призначення.
Згідно з міжнародними торговими правилами Incoterms 2010 умова CIF (Cost, Insurance and Freight) означає, що продавець укладає договір морського перевезення та оплачує фрахт до погодженого порту призначення, а також забезпечує страхування вантажу. Ризик випадкової втрати або пошкодження товару переходить до покупця після розміщення товару на борту судна в порту відвантаження.
Отже, фактурна ціна товару на умовах CIF Constanta охоплює вартість товару, морський фрахт і страхування до порту Констанца. Подальше перевезення від порту Констанца до пункту пропуску «Орлівка» не входить до фактурної ціни CIF, однак здійснюється до місця ввезення на митну територію України, тому його документально підтверджена вартість підлягає включенню до митної вартості відповідно до пункту 5 частини десятої статті 58 МК України.
Натомість витрати на перевезення після ввезення товару на митну територію України, зокрема за маршрутом пункт пропуску «Орлівка» м. Дніпро, за умови їх окремого виділення та документального підтвердження до митної вартості не включаються відповідно до пункту 2 частини одинадцятої статті 58 МК України.
Щодо зауважень митниці стосовно розвантаження товару, суд зазначає таке.
Доводи відповідача, що в пункті 3.2 контракту встановлено обов`язок покупця здійснювати розвантаження товару в місці призначення за свій рахунок, а також зауваження щодо відсутності в графі 21 декларації митної вартості (ДМВ) відомостей про витрати на навантаження, вивантаження та обробку товарів є помилковими та такими, що не відповідають положенням митного законодавства України.
Передусім, згідно з положеннями контракту між сторонами, а саме: пункту 3.2, дійсно передбачено, що розвантаження в місці призначення здійснюється покупцем.
Однак цей обов`язок не має жодного впливу на формування митної вартості товару, що ввозиться на митну територію України, оскільки розвантаження відбувається після перетину митного кордону України, тобто в межах внутрішньої логістики імпортера, яка не враховується при визначенні митної вартості за загальним правилом.
Відповідно до наказу Мінфіну №599 від 24.05.2012 року, яким затверджено форму декларації митної вартості та правила її заповнення, у графі 21 зазначаються витрати на навантаження, вивантаження та обробку оцінюваних товарів лише ті, що пов`язані з транспортуванням до аеропорту, порту або іншого місця ввезення на митну територію України, тобто лише ті витрати, які були здійснені до моменту перетину митного кордону, підлягають декларуванню в цій графі.
Якщо ж витрати на розвантаження відбуваються вже після ввезення товару на митну територію України, у тому числі у порту призначення, вони не є обов`язковими для внесення до графи 21 ДМВ, означений підхід прямо випливає із самого змісту інструкції: витрати враховуються в межах ціни, що підлягає включенню до митної вартості, згідно з частиною 1 статті 58 Митного кодексу України, де йдеться про обмеження митної вартості витратами до пункту ввезення.
Таким чином, відсутність у графі 21 ДМВ вказівки на витрати на розвантаження в порту України не є порушенням митних правил або свідченням заниження митної вартості, а відповідає чинному законодавству України, крім того, це обґрунтовується як прямими нормами Порядку №599, так й процедурою митного регулювання, яка виключає врахування внутрішніх операцій після моменту імпортування товару.
Відповідач не зазначив, яка саме додаткова операція з навантаження, вивантаження або обробки фактично здійснювалася до місця ввезення, ким вона виконувалася, у якому розмірі була оплачена та яким документом підтверджується її існування. За відсутності таких відомостей твердження про можливі незаявлені витрати має характер припущення.
Таким чином, відсутність окремого показника у графі 21 ДМВ не свідчить про заниження митної вартості, оскільки митницею не встановлено факту існування конкретних витрат, які підлягали включенню до митної вартості, але не були задекларовані.
Стосовно доводів відповідача проте, що декларантом надано до митного оформлення рахунок-проформу(гр. 44 ЕМД код документу 0325) від 14.01.2026 р. №1530118, яким визначено умови оплати за товар: 15% передоплата, 85% після отримання копій документів, однак відомостей про які саме копії документів йдеться та дату отримання покупцем копій документів декларантом не надано суд зазначає наступне.
Так, у розділі 11 Контракту як банківські реквізити SRF LIMITED зазначено рахунок №0520050019 у Citibank N.A.
Пунктом 1.2 Контракту встановлено, що найменування, кількість, асортимент, комплектність і ціна товару за кожною окремою партією визначаються сторонами у проформах-інвойсах або остаточних інвойсах. Замовлення покупця вважається погодженим із моменту отримання проформи-інвойсу.
Пунктом 2.2 Контракту також передбачено, що умови оплати конкретної партії визначаються відповідною проформою-інвойсом.
У проформі-інвойсі №1530118 від 14.01.2026 року продавцем SRF LIMITED визначено такі банківські реквізити для оплати конкретного замовлення: банк Kotak Mahindra Bank; рахунок №1312664881; SWIFT KKBKINBBCPC.
Також у цій проформі зазначено вартість замовлення у сумі 30 680,00 доларів США та порядок розрахунків: 15% авансу і 85% після надання копій документів. 15.01.2026 року ТОВ «МОНОПАК» здійснило перший платіж у сумі 4 602,00 доларів США.
Банківський документ містить усі відомості, необхідні для однозначної ідентифікації платежу: платник LLC MONOPACK; отримувач SRF LIMITED; рахунок отримувача №1312664881; банк отримувача SWIFT KKBKINBBCPC; контракт №11-10/21 від 18.10.2021; проформа-інвойс №1530118 від 14.01.2026.
Тобто кошти були перераховані безпосередньо продавцю SRF LIMITED на той самий рахунок, який продавець зазначив у проформі щодо конкретного замовлення.
Сума першого платежу також точно відповідає погодженій моделі розрахунків: 30 680,00 доларів США ? 15% = 4 602,00 доларів США.
Після формування фактичної кількості товару SRF LIMITED склало остаточний комерційний інвойс №156251690 від 28.01.2026 року на суму 29 881,45 доларів США.
04.03.2026 року Позивач здійснив другий платіж у сумі 25 279,45 доларів США.
Таким чином, обидва платежі були здійснені одному й тому самому продавцю SRF LIMITED, на один і той самий рахунок, визначений у проформі та остаточному інвойсі щодо спірної партії товару.
Загальна сума платежів становить: 4 602,00 доларів США + 25 279,45 доларів США = 29 881,45 доларів США.
Ця сума повністю відповідає остаточній фактурній вартості товару за комерційним інвойсом №156251690.
За таких обставин у митного органу були відсутні законні підстави стверджувати про непідтвердження ціни товару або неможливість застосування основного методу визначення митної вартості.
Щодо транспортних витрат суд зазначає наступне.
На підтвердження понесених транспортних витрат позивачем до митного органу надано довідку №115 від 13.03.2026 року, яка подавалась разом із взаємопов`язаними документами, зокрема: договором транспортно-експедиторського обслуговування №905 від 31.05.2022 року; заявкою №8478 від 02.02.2026 року; рахунком на оплату №166 від 13.03.2026 року; договором про перевезення вантажів №100725/2 від 10.07.2025 року; договором про перевезення вантажу №020226 від 02.02.2026 року; коносаментом №HLCUBO12601BGVB1; автотранспортною накладною №8478; супровідним документом Т1.
У заявці №8478 від 02.02.2026 року безпосередньо погоджені: відправник вантажу SRF LIMITED; одержувач ТОВ «МОНОПАК»; порт завантаження Nhava Sheva, India; порт розвантаження Constanta, Romania; контейнер TGBU6368778; маршрут подальшого автомобільного перевезення; перелік транспортно-експедиційних послуг; вартість кожної окремої послуги.
Заявка також містить посилання на коносамент №HLCUBO12601BGVB1, що дозволяє однозначно пов`язати транспортні послуги з оцінюваною партією товару.
Рахунок №166 від 13.03.2026 року містить реквізити виконавця та замовника, посилання на договір №905, номер контейнера TGBU6368778 та коносамент №HLCUBO12601BGVB1, а також окремо визначає вартість кожної послуги: НРР та транспортно-експедиційне обслуговування за межами України 46 475,34 грн; міжнародне автомобільне перевезення за маршрутом Констанца пункт пропуску «Орлівка» 38 113,92 грн; перевезення за маршрутом пункт пропуску «Орлівка» м. Дніпро 76 227,84 грн; страхування контейнерного обладнання 2 737,90 грн; транспортно-експедиційне обслуговування на території України 2 083,33 грн; винагорода експедитора 3 750,00 грн.
Отже, рахунок №166 не лише підтверджує загальну вартість наданих послуг, а й дозволяє відокремити витрати, пов`язані з доставкою товару до місця ввезення на митну територію України, від витрат, понесених після ввезення товару.
Довідка №115 від 13.03.2026 року додатково деталізує транспортні витрати за конкретними ділянками маршруту та підтверджує: НРР і ТЕО за межами території України 46 475,34 грн; автомобільне перевезення Констанца пункт пропуску «Орлівка» 38 113,92 грн; автомобільне перевезення пункт пропуску «Орлівка» м. Дніпро 76 227,84 грн; страхування контейнерного обладнання 2 737,90 грн.
Таким чином, довідка повністю узгоджується із заявкою №8478 та рахунком №166 і не містить відмінних або суперечливих числових показників.
Заявлена в декларації митної вартості транспортна складова у сумі 91 077,16 грн має конкретне документальне походження та складається з визначених у рахунку №166 показників: 46 475,34 грн + 38 113,92 грн + 2 737,90 грн + 3 750,00 грн = 91 077,16 грн.
Отже, числове значення транспортної складової підтверджене рахунком виконавця, заявкою сторін, транспортними документами та довідкою, які у сукупності дозволяли митному органу перевірити маршрут, обсяг послуг, належність цих послуг до конкретного контейнера та коносамента, а також точну вартість кожної послуги.
Слід вказати, що суд не заперечує права митного органу, з метою здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів, упевнюватися в достовірності або точності будь-якої заяви, документа чи розрахунку, поданих для цілей визначення митної вартості (ч. 5 ст. 54 МК України), проте, для цього він має довести підстави застосування норм ч. 3 ст. 53 МК України: наявність розбіжностей у поданих декларантом документах, ознак підробки або відсутність усіх відомостей про числові значення складових митної вартості товарів чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари. Саме лише посилання на наявність у нього інформації про іншу ціну ідентичного товару не є достатньою підставою не визнавати митну вартість, визначену за ціною договору.
Суд зазначає, що у рішенні, яке оскаржується, та у відзиві на позов відповідач, всупереч положенням частини 3 статті 53 Митного кодексу України, не зазначив, які документи, вказані у частині 2 статті 53 Митного кодексу України, містять розбіжності, які мають вплив на правильність визначення митної вартості; або містять ознаки підробки; або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.
Таким чином, митним органом аргументовано не доведено, що заявлені декларантом відомості про митну вартість товару є неповними та/або недостовірними, у тому числі, належним чином не обґрунтовано невірне визначення митної вартості товару.
Будь-яких переконливих аргументів та доказів, які б викликали сумніви у достовірності проведеного позивачем розрахунку митної вартості товару за ціною договору відповідачем не наведено та не надано, a інших обставин, які б впливали на ціну задекларованої позивачем митної вартості товару, судом не встановлено.
Щодо інших тверджень митного органу, які визначені як підстави для помилковості визначення позивачем митної вартості товарів за основним методом, суд виходить з того, що саме по собі припущення митного органу про подання декларантом невідповідних документів чи наявності в них розбіжностей, не є достатнім для висновку про недостовірність даних щодо митної вартості товарів, заявленої декларантом, або беззаперечною підставою для незастосування обраного ним методу визначення митної вартості.
Суд зауважує, що митний контроль обмежується мінімумом, необхідним для забезпечення дотримання митного законодавства.
Так, Верховний Суд у постанові від 23.07.2019 року по справі №1140/3242/18 вказав на те, що наявність обґрунтованих сумнівів у правильності зазначеної декларантом митної вартості товарів є імперативною умовою, оскільки з цією обставиною закон пов`язує можливість витребовування додаткових документів у декларанта та надає митниці право вчиняти наступні дії, спрямовані на визначення дійсної митної вартості товарів. Такі сумніви є обґрунтованими, якщо надані декларантом документи містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари. У зв`язку з вказаним саме на митний орган покладається обов`язок зазначити конкретні обставини, які викликали відповідні сумніви, причини неможливості їх перевірки на підставі наданих декларантом документів, а також обґрунтувати необхідність перевірки сумнівних відомостей та зазначити документи, надання яких може усунути сумніви у достовірності цих відомостей.
Отже, відповідач не підтвердив належними доказами та аргументованими доводами наявність у поданих позивачем документах розбіжностей, ознак підробки або відсутність всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена за ці товари.
Таким чином, наведені зауваження, що викладені відповідачем у спірному рішенні про коригування митної вартості товарів, суд вважає помилковими, оскільки їх не можна віднести до таких, які можуть слугувати підставою для відмови у визначенні митної вартості товарів за ціною договору (контракту), адже вказані обставини не впливають на формування митної вартості товару, не вказують на наявність розбіжностей, які мають вплив на правильність визначення митної вартості. Документи, на які посилається відповідач не є документами, які підтверджують митну вартість товарів, вичерпний перелік яких наведено у частині 1 статті 53 Митного кодексу України.
Суд доходить висновку, що відповідач не спростував контрактну ціну товару, а також не підтвердив об`єктивну неможливість на підставі наданих позивачем документів визначити ціну та рівень митної вартості товару за ціною договору. Додаткових переконливих аргументів та доказів, які б викликали обґрунтовані сумніви в достовірності проведеного позивачем розрахунку митної вартості товару за ціною договору відповідачем не надано, a інших обставин, які б впливали на рівень задекларованої позивачем митної вартості товару судом не встановлено.
Таким чином подані декларантом документи містили достовірні числові дані, які підтверджували митну вартість товару за ціною договору згідно з вимогами частин четвертої п`ятої статті 58 Митного кодексу України.
При цьому, суд зазначає, що наявність у базі даних митного органу інформації про більшу вартість ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, не є підставою для не застосування основного методу для визначення митної вартості товарів, оскільки вказана обставина не перерахована у статті 58 МК України в якості підстави, що виключає застосування основного методу визначення митної вартості товарів.
На підставі встановлених обставин, суд доходить висновку, що відповідачем безпідставно проведено коригування митної вартості за рішенням від 16.03.2026 року №UA110110/2026/000008/1 та прийнято картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення від 16.03.2026 року №UA110110/2026/000036.
З огляду на викладене, суд вважає, що оскаржуване рішення про коригування митної вартості товарів є таким, що підлягають скасуванню.
Частиною 2 статті 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Частиною 1 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Відповідно до частини 2 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. У таких справах суб`єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.
З огляду на викладене, доводи позивача є обґрунтованими, а позовна заява Концерна "СоюзЕнерго" підлягає задоволенню.
Вирішуючи питання щодо розподілу судових витрат, суд виходить з наступного.
Згідно із частиною першою статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Як вбачається з матеріалів справи, позивачем при зверненні до суду понесені судові витрати, пов`язані зі сплатою судового збору за подання позову до суду в розмірі 2 662,40 грн., що документально підтверджується платіжною інструкцією № 13832 від 22.05.2026 року.
Отже, сплачений судовий збір за подачу позову до суду в сумі 2 662,40 грн. підлягає стягненню з відповідача на користь позивача.
Керуючись ст.ст. 132, 134, 139, 143, 243, 246, 250, 252 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
УХВАЛИВ:
Позов Товариства з обмеженою відповідальністю "МОНОПАК" (вул. Сімферопольська, 11,м. Дніпро, Дніпровський р-н, Дніпропетровська обл.,49005, ІК в ЄДРПОУ 32723880) до Південно-Східної митниці (вул. Княгині Ольги, 22,м. Дніпро, Дніпровський р-н, Дніпропетровська обл.,49038, ІК в ЄДРПОУ 43971371) про визнання протиправним рішення, картки відмови та їх скасування задовольнити.
Визнати протиправним та скасувати Рішення про коригування митної вартості товарів від 16.03.2026 року №UA110110/2026/000008/1 Південно-Східної митниці ЄДРПОУ ВП 43971371;
Визнати протиправною та скасувати картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення від 16.03.2026 року №UA110110/2026/000036 Південно-Східної митниці ЄДРПОУ ВП 43971371.
Стягнути з Південно-Східної митниці (вул. Княгині Ольги, буд. 22, м. Дніпро, Дніпровський р-н, Дніпропетровська обл.,49038; ІК в ЄДРПОУ 43971371) за рахунок бюджетних асигнувань на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "МОНОПАК" (вул. Сімферопольська, 11,м. Дніпро, Дніпровський р-н, Дніпропетровська обл.,49005, ІК в ЄДРПОУ 32723880) судові витрати з оплати судового збору у розмірі 2 662,40 грн.
Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене в строки, передбачені статтею 295 Кодексу адміністративного судочинства України.
Суддя Е.О. Юрков
Судове рішення № 141149661, Дніпропетровський окружний адміністративний суд було прийнято 02.11.2026. Форма судочинства - Адміністративне, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти корисні відомості про це судове рішення. Ми забезпечуємо зручний та швидкий доступ до поточних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних охоплює повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам зручно знаходити корисні відомості.
Це рішення відноситься до справи № 160/17048/26. Організації, які зазначені в тексті цього судового документа: