Єдиний державний реєстр судових рішень
ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
У Х В А Л А
про залишення позовної заяви без руху
02 листопада 2026 рокуСправа № 160/34856/26
Суддя Дніпропетровського окружного адміністративного суду Чернявська Т.І., перевіривши матеріали за позовною заявою ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії,
УСТАНОВИЛА:
28 жовтня 2026 року до Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшла сформована 28 жовтня 2026 року в підсистемі (модулі) Єдиної судової інформаційно-комунікаційної системи «Електронний суд» позовна заява ОСОБА_1 (далі - позивач) до ІНФОРМАЦІЯ_1 (далі - І відповідач), ІНФОРМАЦІЯ_2 (далі - ІІ відповідач).
29 жовтня 2026 року позивач через підсистему (модуль) Єдиної судової інформаційно-комунікаційної системи «Електронний суд» надав суду уточнену позовну заяву від 28 жовтня 2026 року, у якій просить:
- визнати протиправними дії ІНФОРМАЦІЯ_3 щодо внесення до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів відомостей про порушення ОСОБА_1 , 04 квітня 1996 року, реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 , номер у Реєстрі НОМЕР_2, правил військового обліку з підстави «Не стали на військовий облік за новою адресою»;
- визнати протиправними дії ІНФОРМАЦІЯ_3 щодо внесення до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів відомостей про проживання ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 , номер у Реєстрі НОМЕР_2 , за адресою: АДРЕСА_1 ;
- визнати протиправними дії ІНФОРМАЦІЯ_3 щодо формування та направлення 02 липня 2026 року до органів Національної поліції звернення стосовно адміністративного затримання та доставлення позивача у зв`язку із цією підставою;
- зобов`язати ІНФОРМАЦІЯ_5 , а якщо технічне виключення запису здійснює ІНФОРМАЦІЯ_6 - також його, виключити з Реєстру, у тому числі з відображення в застосунку «ІНФОРМАЦІЯ_14», відомості про зазначене порушення і про звернення до Нацполіції від 02 липня 2026 року;
- зобов`язати відповідачів виключити з Реєстру недостовірну адресу « АДРЕСА_2 », а також будь-яку адресу проживання позивача в Щастинській сільській раді або Щастинській територіальній громаді, якщо її внесено без заяви позивача і без відомостей реєстру територіальної громади про реєстрацію позивача за цією адресою;
- зобов`язати відповідачів внести до Реєстру адресу фактичного проживання позивача: АДРЕСА_3 ;
- зобов`язати відповідачів протягом п`яти днів із дня набрання рішенням законної сили направити органу поліції, якому було подано звернення від 02 липня 2026 року, письмове повідомлення про відкликання цього звернення і про відсутність підстав для адміністративного затримання та доставлення позивача, і надіслати позивачу на електронну адресу ІНФОРМАЦІЯ_7 копію повідомлення з вихідним номером, датою і назвою органу поліції;
- зобов`язати відповідачів витребувати з ІНФОРМАЦІЯ_8 всі наявні документи про проходження ОСОБА_1 військової лікарської комісії, якою його визнано обмежено придатним до військової служби від 14 березня 2022 року та включити постанову ВЛК до реєстру «ІНФОРМАЦІЯ_15»;
- стягнути з Державного бюджету України на користь ОСОБА_1 моральну шкоду у розмірі 10000,00 гривень.
За приписами пунктів 3 та 6 частини першої статті 171 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) суддя після одержання позовної заяви з`ясовує, чи відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 цього Кодексу, чи немає інших підстав для залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви або відмови у відкритті провадження в адміністративній справі, встановлених цим Кодексом.
Розглянувши матеріали позовної заяви, суддя дійшла висновку, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 КАС України, у зв`язку з чим вона має бути залишена без руху з таких підстав.
Відповідно до пункту 2 частини п`ятої статті 160 КАС України в позовній заяві зазначаються повне найменування (для юридичних осіб) або ім`я (прізвище, ім`я та по батькові) (для фізичних осіб) сторін та інших учасників справи, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб), поштовий індекс, ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України (для юридичних осіб, зареєстрованих за законодавством України), реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серія паспорта для фізичних осіб - громадян України (якщо такі відомості відомі позивачу), відомі номери засобів зв`язку, адреса електронної пошти, відомості про наявність або відсутність електронного кабінету.
Позивач ІІ відповідачем визначив ІНФОРМАЦІЯ_9 . Водночас, суд зазначає, що правильною назвою останнього є ІНФОРМАЦІЯ_10 .
Окрім того, позивачем у відомостях про ІІ відповідача не зазначено ідентифікаційний код останнього, як наслідок ІІ відповідач не отримав позовну заяву разом з доданими до неї документами.
Суд зазначає, що ідентифікаційним кодом ІІ відповідача є код НОМЕР_3 .
Відповідно до частини першої статті 160 КАС України у позовній заяві позивач викладає свої вимоги щодо предмета спору та їх обґрунтування.
Предмет позову - це матеріально-правові вимоги позивача до відповідача, в яких встановлюється спосіб ліквідації правопорушення, вчиненого суб`єктом владних повноважень та іншими особами, в передбачених законом випадках, а підстава позову - це ті обставини (юридичні факти) і норми права, які у своїй сукупності дають право особі звернутись до суду з вимогами до іншої особи.
Згідно з пунктами 4, 5 частини п`ятої статті 160 КАС України в позовній заяві зазначаються зміст позовних вимог і виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, а в разі подання позову до декількох відповідачів - зміст позовних вимог щодо кожного з відповідачів; виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини.
Під змістом позовних вимог розуміється визначення способу захисту свого права, свободи чи інтересу, який має формулюватися максимально чітко і зрозуміло, а тому особа, звертаючись до суду із позовною заявою, повинна чітко зазначити рішення, дії чи бездіяльність суб`єкта владних повноважень, що порушили її право, та повинна вказати спосіб захисту свого порушеного права.
Відповідно до частини першої статті 160 КАС України у позовній заяві позивач викладає свої вимоги щодо предмета спору та їх обґрунтування.
Позивач у позовній заяві серед іншого просить зобов`язати ІНФОРМАЦІЯ_5 , а якщо технічне виключення запису здійснює ІНФОРМАЦІЯ_6 - також його, виключити з Реєстру, у тому числі з відображення в застосунку «ІНФОРМАЦІЯ_14», відомості про зазначене порушення і про звернення до Нацполіції від 02 липня 2026 року.
Водночас, суд зазначає, що позовні вимоги мають визначатися позивачем конкретно та не мають містити умов «або». Позивач має визначити кого саме суд має зобов`язати вчинити певну дію.
Щодо позовної вимоги про зобов`язання відповідачів витребувати з ІНФОРМАЦІЯ_8 всі наявні документи про проходження ОСОБА_1 військової лікарської комісії, якою його визнано обмежено придатним до військової служби від 14 березня 2022 року та включити постанову ВЛК до реєстру «ІНФОРМАЦІЯ_15», суд зазначає що така позовна вимога є фактично клопотанням про витребування доказів для розгляду заявлених позовних вимог та не відповідає визначеним КАС України способам судового захисту.
Отже, позовні вимоги підлягають уточненню та конкретизації шляхом викладення їх в уточненій позовній заяві.
Згідно із пунктом 8 частини п`ятої статті 160 КАС України в позовній заяві зазначаються: перелік документів та інших доказів, що додаються до заяви; зазначення доказів, які не можуть бути подані разом із позовною заявою (за наявності), зазначення щодо наявності у позивача або іншої особи оригіналів письмових або електронних доказів, копії яких додано до заяви.
Позивачем у переліку додатків до первинної позовної зави зазначено такі документи:
1. ІНФОРМАЦІЯ_16.zip.
2. receipt1.pdf.
3. Квитанція про надсилання стороні ІНФОРМАЦІЯ_11 НОМЕР_4.pdf.
У свою чергу додаток під назвою « ІНФОРМАЦІЯ_16.zip. » містить в собі 48 документів, з яких один з них також є архівом.
Також позивачем у переліку додатків до уточненої позовної заяви зазначено такі документи:
1. VGM Duda v. FB.zip.
2. Квитанція про надсилання стороні ІНФОРМАЦІЯ_11 НОМЕР_4.pdf.
У свою чергу додаток під назвою «VGM Duda v. FB.zip.» містить в собі 7 документів.
Майже всі файли, які додані до архіву, є фотокопіями різних документів.
Суд зауважує, що незазначивши назви електронних копій паперових документів (додатків до позовної заяви), позивач позбавив суд можливості перевірити відповідність зазначених в позовній заяві додатків долученим до позовної заяви документам.
Позовна заява в цій частині підлягає уточненню шляхом конкретизації назв долучених електронних копій паперових документів в уточненій позовній заяві та шляхом надання суду таких документів (додані файли мають містити назву документу (лаконічну, зрозумілу та змістовну), яка надає суду можливість їх ідентифікації).
Згідно з пунктом 11 частини п`ятої статті 160 КАС України в позовній заяві зазначається власне письмове підтвердження позивача про те, що ним не подано іншого позову (позовів) до цього самого відповідача (відповідачів) з тим самим предметом та з тих самих підстав.
В уточненій позовній заяві відсутнє власне письмове підтвердження позивача щодо неподання іншого позову (позовів) до цього самого відповідача (відповідачів) з тим самим предметом та з тих самих підстав.
Відповідно до абзацу першого частини другої статті 161 КАС України уразі подання позовної заяви та доданих до неї документів в електронній формі через електронний кабінет до позовної заяви додаються докази надсилання її копії та копій доданих документів іншим учасникам справи з урахуванням положень статті 44 цього Кодексу.
Згідно з частинами сьомою, восьмою статті 44 КАС України документи (в тому числі процесуальні документи, письмові та електронні докази тощо) можуть подаватися до суду, а процесуальні дії вчинятися учасниками справи в електронній формі з використанням Єдиної судової інформаційно-комунікаційної системи, за винятком випадків, визначених цим Кодексом. Процесуальні документи в електронній формі мають подаватися учасниками справи до суду з використанням Єдиної судової інформаційно-комунікаційної системи в порядку, визначеному Положенням про Єдину судову інформаційно-комунікаційну систему та/або положеннями, що визначають порядок функціонування її окремих підсистем (модулів).
У разі подання до суду в електронній формі заяви по суті справи, зустрічного позову, заяви про збільшення або зменшення позовних вимог, заяви про зміну предмета або підстав позову, заяви про залучення третьої особи, апеляційної скарги, касаційної скарги та документів, що до них додаються, учасник справи зобов`язаний надати до суду доказ надсилання цих матеріалів іншим учасникам справи. Такі документи в електронній формі направляються з використанням Єдиної судової інформаційно-комунікаційної системи або її окремої підсистеми (модуля), що забезпечує обмін документами, шляхом надсилання до електронного кабінету іншого учасника справи, а у разі відсутності у іншого учасника справи електронного кабінету чи відсутності відомостей про наявність у іншого учасника справи електронного кабінету - в паперовій формі листом з описом вкладення (абзаци перший, другий частини дев`ятої статті 44 КАС України).
Суд зазначає, що у ІІ відповідача - ІНФОРМАЦІЯ_13 є зареєстрований електронний кабінет.
Водночас, позивач, у порушення вимог абзацу першого частини другої статті 161 КАС України, не надав суду доказів направлення позовної заяви з доданими до неї документами до електронного кабінету ІІ відповідача.
Відповідно до частини третьої статті 161 КАС України до позовної заяви додається документ про сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
Відповідно до частини другої статті 132 КАС України розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.
Правові засади справляння судового збору, платників, об`єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору визначає Закон України від 08 липня 2011 року № 3674-VI «Про судовий збір» (далі - Закон № 3674-VI).
Згідно з частиною першою статті 3 Закону № 3674-VI судовий збір справляється за подання до суду позовної заяви та іншої заяви, передбаченої процесуальним законодавством.
Частиною першою статті 4 Закону № 3674-VI встановлено, що судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.
Відповідно до частини третьої статті 6 Закону № 3674-VI за подання позовної заяви, що має одночасно майновий і немайновий характер, судовий збір сплачується за ставками, встановленими для позовних заяв майнового та немайнового характеру. У разі коли в позовній заяві об`єднано дві і більше вимог немайнового характеру, судовий збір сплачується за кожну вимогу немайнового характеру.
Згідно із частиною другою статті 4 Закону № 3674-VI за подання до адміністративного суду адміністративного позову майнового характеру фізичною особою сплачується судовий збір у розмірі 1 відсотку ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, за подання до адміністративного суду адміністративного позову немайнового характеру фізичною особою сплачується судовий збір у розмірі 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Станом на 01 січня 2026 року розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб становить 3328,00 грн. Тобто, за одну вимогу немайнового характеру фізична особа має сплатити судовий збір у розмірі 1331,20 грн.
Водночас, відповідно до частини третьої статті 4 Закону № 3674-VI при поданні до суду процесуальних документів, передбачених частиною другою цієї статті, в електронній формі - застосовується коефіцієнт 0,8 для пониження відповідного розміру ставки судового збору.
Системний аналіз частини першої статті 5 та частини другої статті 245 КАС України дає підстави для висновку, що вимога про визнання протиправними акта, дії чи бездіяльності як передумова для застосування інших способів захисту порушеного права (скасувати або визнати нечинним рішення чи окремі його положення, зобов`язати прийняти рішення, вчинити дії або утриматися від їх вчинення тощо) як наслідків протиправності акта, дії чи бездіяльності є однією вимогою немайнового характеру (такий правовий висновок про застосування норм Закону № 3674-VI при визначенні розміру судового збору за подання позовної заяви, в якій об`єднано декілька вимог, був зроблений Верховним Судом у постановах від 12 листопада 2019 року у справі № 640/21330/18, від 05 червня 2020 року у справі № 280/5161/19, від 02 вересня 2022 року у справі № 804/2339/17 та Великою Палатою Верховного Суду в постанові від 18 листопада 2020 року у справі № 9901/67/20).
Позивачем у цій позовній заяві завлено три основні позовні вимоги немайнового характеру (оскарження дії щодо внесення до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів відомостей про порушення правил військового обліку з підстави «Не стали на військовий облік за новою адресою» (перша), оскарження дії щодо внесення до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів відомостей про проживання за адресою: АДРЕСА_1 (друга) та оскарження дії щодо звернення до органів Національної поліції України (третя)).
Позивач при зверненні з цим позовом до суду в електронній формі сплатив судовий збір у розмірі 1065,00 грн.
Водночас, позивач мав сплатити судовий збір за три позовні вимоги немайнового характеру у загальному розмірі 3194,88 грн ((1331,20 грн х 3) х 0,8).
Отже, позивач має доплатити судовий збір у розмірі 2129,88 грн (3194,88 грн - 1065,00 грн = 2129,88 грн).
Зазначений недолік позовної заяви може бути усунений шляхом надання суду документа про сплату судового збору у розмірі 2129,88 грн за такими реквізитами для сплати судового збору: отримувач коштів - ГУК у Дн-кiй обл/Чечел.р/22030101, код отримувача (код за ЄДРПОУ) - 37988155, банк отримувача - Казначейство України (ел. адм. подат.), рахунок отримувача - UA368999980313141206084004632, код класифікації доходів бюджету - 22030101, призначення платежу - 101 _____(код клієнта за ЄДРПОУ для юридичних осіб (доповнюється зліва нулями до восьми цифр, якщо значущих цифр менше 8), реєстраційний номер облікової картки платника податків - фізичної особи (завжди має 10 цифр) або серія та номер паспорта громадянина України, в разі якщо платник через свої релігійні переконання відмовився від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків і має відповідну відмітку у паспорті); Судовий збір, за позовом ______ (ПІБ чи назва установи, організації позивача), Дніпропетровський окружний адміністративний суд (назва суду, де розглядається справа).
Відповідно до частини четвертої статті 161 КАС України позивач зобов`язаний додати до позовної заяви всі наявні в нього докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги (якщо подаються письмові чи електронні докази - позивач може додати до позовної заяви копії відповідних доказів).
Частинами першою, другою статті 79 КАС України закріплено, що учасники справи подають докази у справі безпосередньо до суду. Позивач, особи, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб, повинні подати докази разом із поданням позовної заяви.
Частинами першою, другою статті 72 КАС України передбачено, що доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.
Згідно з приписами статті 94 КАС України:
письмовими доказами є документи (крім електронних документів), які містять дані про обставини, що мають значення для правильного вирішення спору (частина перша);
письмові докази подаються в оригіналі або в належним чином засвідченій копії, якщо інше не визначено цим Кодексом. Якщо для вирішення спору має значення лише частина документа, подається засвідчений витяг з нього (частина друга);
учасники справи мають право подавати письмові докази в електронних копіях, на які накладено кваліфікований електронний підпис відповідно до вимог законів України «Про електронні документи та електронний документообіг» та «Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги». Електронна копія письмового доказу не вважається електронним доказом (частина третя);
копії документів вважаються засвідченими належним чином, якщо їх засвідчено в порядку, встановленому чинним законодавством (частина четверта);
учасник справи, який подає письмові докази в копіях (електронних копіях), повинен зазначити про наявність у нього або іншої особи оригіналу письмового доказу. Учасник справи підтверджує відповідність копії письмового доказу оригіналу, який знаходиться у нього, своїм підписом із зазначенням дати такого засвідчення (частина п`ята).
Отже, окремими положеннями статей 94 та 79 КАС України визначено особливості використання як засобів доказування письмових доказів (копій та оригіналів), а також особливості їх подання до суду та учасникам справи.
Важливою вимогою використання копії письмового доказу як достовірного та допустимого доказу у справі є її належне засвідчення та передчасне надсилання іншим учасникам справи.
Приписами КАС України визначено дві форми подання до суду письмових доказів: в паперовій формі (в оригіналі або в належним чином засвідченій копії) або в електронній формі з обов`язковим їх скріпленням власним електронним підписом учасника справи через Електронний кабінет.
Іншої форми подання до суду процесуальних документів (в тому чисті письмових доказів) чинними нормами КАС України не передбачено.
Згідно із частиною першою статті 10 Конституції України державною мовою в Україні є українська мова.
Частиною шостою статті 13 Закону України «Про забезпечення функціонування української мови як державної» визначено, що органи державної влади, органи влади Автономної Республіки Крим та органи місцевого самоврядування, підприємства, установи та організації державної і комунальної форм власності беруть до розгляду документи, складені державною мовою, крім випадків, визначених законом.
Відповідно до частин першої та другої статті 14 Закону України «Про забезпечення функціонування української мови як державної» у судах України судочинство провадиться, а діловодство здійснюється державною мовою. У судовому процесі може застосовуватися інша мова, ніж державна, у порядку, визначеному процесуальними кодексами України та Законом України «Про судоустрій і статус суддів».
Відповідно до частин першої, другої статті 15 КАС України судочинство і діловодство в адміністративних судах провадиться державною мовою. Суди забезпечують рівність прав учасників судового процесу за мовною ознакою.
Конституційний Суд України у своєму Рішенні № 8-рп/2008 від 22 квітня 2008 року зазначає, що державною мовою здійснюються ведення судового процесу, складання судових документів та інші процесуальні дії і відносини, що встановлюються між судом та іншими суб`єктами на всіх стадіях розгляду і вирішення адміністративних та цивільних справ.
Враховуючи наведене суд вказує на те, що при зверненні до суду із позовною заявою або ж поданні відзиву, письмових пояснень, інших процесуальних документів, разом із документами, які виготовлені на іноземній мові, повинні бути подані належним чином засвідчені переклади на державну мову.
Такий правовий висновок сформовано Верховним Судом у постанові від 4 лютого 2025 року у справі № 420/9715/24.
Суд зазначає, що позивач до позовної заяви додав декілька документів, складених іноземною мовою (у зв`язку з ненаданням суду переліку документів, що додаються до позовної заяви, суд не може самостійно зазначити назви цих документів), без перекладу на українську мову.
Тобто, такі документи, які є письмовими доказами, неможливо дослідити судом з метою встановлення об`єктивної істини у справі, оскільки інформація у цих документах викладена іноземною мовою, що унеможливлює встановлення судом змісту цих документів та чи мають ці документи відношення до предмету доказування.
Таким чином, позивачу слід надати суду переклад документів, які долучені як письмові докази по справі на іноземній мові, українською мовою, який здійснений уповноваженими сертифікованими організаціями.
У частині п`ятій статті 161 КАС України визначено, що у разі необхідності до позовної заяви додаються клопотання та заяви позивача про розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження, участь у судовому засіданні щодо розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження, звільнення (відстрочення, розстрочення, зменшення) від сплати судового збору, про призначення експертизи, витребування доказів, про забезпечення надання безоплатної правничої допомоги, якщо відповідний орган відмовив у її наданні, тощо.
У позовної заяві позивач заявив клопотання про витребування від відповідачів певного переліку документів.
Згідно із частиною четвертою статті 161 КАС України позивач зобов`язаний додати до позовної заяви всі наявні в нього докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги (якщо подаються письмові чи електронні докази - позивач може додати до позовної заяви копії відповідних доказів).
У частинах першій, другій статті 79 КАС України передбачено, що учасники справи подають докази у справі безпосередньо до суду. Позивач, особи, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб, повинні подати докази разом із поданням позовної заяви.
Якщо доказ не може бути поданий у встановлений законом строк з об`єктивних причин, учасник справи повинен про це письмово повідомити суд та зазначити: доказ, який не може бути подано; причини, з яких доказ не може бути подано у зазначений строк. Учасник справи також повинен надати докази, які підтверджують, що він здійснив усі залежні від нього дії, спрямовані на отримання відповідного доказу (частина четверта статті 79 КАС України).
Згідно із частиною першою статті 80 КАС України учасник справи, у разі неможливості самостійно надати докази, вправі подати клопотання про витребування доказів судом. Таке клопотання повинно бути подане в строк, зазначений в частинах другій та третій статті 79 цього Кодексу. Якщо таке клопотання заявлено з пропуском встановленого строку, суд залишає його без задоволення, крім випадку, коли особа, яка його подає, обґрунтує неможливість його подання у встановлений строк з причин, що не залежали від неї.
Відповідно до частини другої статті 80 КАС України у клопотанні про витребування доказів повинно бути зазначено: 1) який доказ витребовується; 2) обставини, які може підтвердити цей доказ, або аргументи, які він може спростувати; 3) підстави, з яких випливає, що цей доказ має відповідна особа; 4) заходи, яких особа, що подає клопотання, вжила для отримання цього доказу самостійно, докази вжиття таких заходів, та (або) причини неможливості самостійного отримання цього доказу.
Суд зазначає, що позивач не вжив заходів щодо самостійного отримання запитуваних документів шляхом направлення звернення на адресу відповідачів та, як наслідок, не отримав й відмову у їх наданні.
Отже, позивач фактично перекладає на суд обов`язки по збору доказів у цій справі, тоді як такий обов`язок покладено на нього. Суд витребовує докази за клопотанням позивача у разі неможливості самостійно надати докази і виключно у випадку, коли позивач здійснив усі залежні від нього дії, спрямовані на отримання відповідних доказів.
Позивачу необхідно надати докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, або докази на підтвердження вжиття заходів щодо самостійного отримання всіх необхідних для подання цієї позовної заяви документів.
Відповідно до частини першої статті 169 КАС України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
Керуючись статтями 160, 161, 169, 256 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя
УХВАЛИЛА:
Залишити без руху позовну заяву ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії.
Запропонувати позивачу протягом 7-ми (семи) календарних днів з дати отримання цієї ухвали усунути недоліки позовної заяви та надати суду через підсистему (модуль) Єдиної судової інформаційно-комунікаційної системи «Електронний суд»:
- позовну заяву, оформлену з дотриманням вимог, встановлених статтями 160, 161 КАС України, з доказами її надіслання до електронного кабінету відповідачів;
- документ про сплату судового збору у розмірі 2129,88 грн;
- переклад документів, які були долучені як письмові докази по справі на іноземній мові, українською мовою, який здійснений уповноваженими сертифікованими організаціями.
Якщо недоліки позовної заяви не будуть усунуті у строк, встановлений судом, позовна заява буде повернута позивачеві та вважатиметься неподаною.
Копію ухвали про залишення позовної заяви без руху невідкладно надіслати позивачу до електронного кабінету за допомогою підсистеми (модуля) Єдиної судової інформаційно-комунікаційної системи «Електронний суд».
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та оскарженню в апеляційному порядку окремо від рішення суду не підлягає. Заперечення на ухвалу, що не підлягає оскарженню окремо від рішення суду, включаються до апеляційної скарги на рішення суду.
Суддя Т.І. Чернявська
Судове рішення № 141149457, Дніпропетровський окружний адміністративний суд було прийнято 02.11.2026. Форма судочинства - Адміністративне, форма рішення - Ухвала суду. На цій сторінці ви зможете знайти ключові дані про це судове рішення. Ми надаємо зручний та швидкий доступ до поточних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних включає повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам швидко знаходити ключові дані.
Це рішення відноситься до справи № 160/34856/26. Фірми, які зазначені в тексті цього судового документа: