Рішення № 141149361, 02.11.2026, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

Дата ухвалення
02.11.2026
Номер справи
160/29889/25
Номер документу
141149361
Форма судочинства
Адміністративне
Компанії, зазначені в тексті судового документа
Державний герб України Єдиний державний реєстр судових рішень

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02 листопада 2026 рокуСправа № 160/29889/25

Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Бухтіярової М.М.

розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) у місті Дніпрі адміністративну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії, -

ВСТАНОВИВ:

До Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві, в якій позивач просить:

-визнати неправомірними та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду в м. Києві винесеного від 20.08.2025 №047150012887 про відмову ОСОБА_1 у проведенні перерахунку пенсії про перехід з пенсії по інвалідності на пенсію за віком на пільгових умовах за Списком №1 відповідно до статті 114 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» із зарахуванням до пільгового стажу за Списком № 1, що дає право на призначення пенсії відповідно до ч. 2 ст. 114 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» за його заявою від 12.08.2025;

-зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду в м. Києві повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 12.08.2025 року та здійснити перерахунок пенсії про перехід з пенсії по інвалідності на пенсію за віком по списку №1 відповідно до ст.114 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», зарахувавши до пільгового стажу за Списком № 1 період роботи з 21.05.2004 по 29.07.2014 в Приватному акціонерному товаристві «Центральний гірничо-збагачувальний комбінат»;

-зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду в м. Києві нарахувати та виплатити ОСОБА_1 суму недоплати по щомісячних пенсійних виплатах за період з 31.05.2025 року.

В обґрунтування позовних вимог позивачем зазначено, що він перебуває на обліку в пенсійному фонді та отримує пенсію по інвалідності. У періоді з 21.05.2004 по 29.07.2014 працював майстром гірничим дільниці бурових та вибухових робіт №7 шахти імені Орджонікідзе ПРАТ «ЦГЗК», зайнятий повний робочий день у підземних умовах по видобуванню корисних копалин. За даними обліку робочого часу має пільговий стаж за Списком №1 понад 10 років 2 місяці. 12.08.2025 позивач звернувся із заявою про переведення з пенсії по інвалідності на пенсію за віком на пільгових умовах за Списком №1. Заява опрацьована за принципом екстериторіальності Головним управлінням Пенсійного фонду України в м Києві та рішенням від 20.08.2025 йому було відмовлено в перерахунку пенсії, оскільки не надано копій первинних документів, на підставі яких видана довідка від 05.08.2025 №435 про підтвердження трудового стажу для призначення пенсії за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній. Позивач категорично не погоджується з таким рішенням відповідача, вважає його безпідставним та необґрунтованим, оскільки пільговий стаж належним чином підтверджений записами в трудовій книжці. Більш того, відповідач не урахував усіх наявних в матеріалах пенсійної справи довідок уточнюючих пільговий характер роботи в Приватному акціонерному товаристві «Центральний гірничо-збагачувальний комбінат». В пенсійній справі містяться три аналогічні за змістом довідки довідка №157 від 20.04.2021, №258 від 02.05.2025 та №435 від 05.08.2025 і кожен раз відповідач зазначає різні підстави відмови. За переконання позивача, така позиція відповідача підтверджує протиправність оскаржуваного рішення, що порушує його право на належне пенсійне забезпечення та зумовило звернення до суду.

Ухвалою суду прийнято до розгляду позовну заяву та відкрито провадження в адміністративній справі №160/29889/25, справу призначено до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи (у письмовому провадженні), а також встановлено відповідачу строк для подання відзиву на позовну заяву протягом п`ятнадцяти днів з дня отримання ухвали.

Цією ж ухвалою суду витребувано у Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві засвідчену належним чином копію пенсійної справи ОСОБА_1 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1 ); розрахунок страхового стажу, в тому числі пільгового стажу, станом на дату звернення (12.08.2025).

Сторони належним чином повідомлені про розгляд справи Дніпропетровським окружним адміністративним судом, що підтверджується доказами, що містяться в матеріалах справи.

Відповідачем подано клопотання про долучення витребуваних доказів та відзив на позовну, в якому не погоджується з доводами позивача, вважає позовні вимоги безпідставними, з огляду на наступне. Позивач 12.08.2025 звернувся із заявою про переведення на пенсію за віком на пільгових умовах за Списком №1 відповідно до статті 114 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування». Рішенням Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві від 20.08.2025 № 047150012887 відмовлено гр. ОСОБА_1 в переведенні на інший вид пенсії відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування». Відповідно до п.2.1 статті 114 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» пенсія за віком на пільгових умовах призначається працівникам, зайнятим повний робочий день на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затвердженим Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, - після досягнення 50 років і за наявності страхового стажу не менше 25 років у чоловіків, з них не менше 10 років на зазначених роботах. Згідно із частиною третьою статті 44 Закону №1058-ІV органи Пенсійного фонду мають право вимагати відповідні документи від підприємств, організацій і окремих осіб, видані ними для оформлення пенсії, а також в необхідних випадках перевіряти обґрунтованість їх видачі та достовірність поданих відомостей про осіб, які підлягають загальнообов`язковому державному пенсійному страхуванню, умови їх праці та інших відомостей, передбачених законодавством для визначення права на пенсію. Згідно з довідкою №435 від 05.08.2025, виданої Приватним акціонерним товариством «Центральний гірничо-збагачувальний комбінат», гр. ОСОБА_1 працював за професіями що передбачені списком 1 відповідно до ст. 114 України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування». Завірені в установленому порядку копії первинних документів, на підставі яких складено довідку, не надані. Відповідач вказує, що після підтвердження довідок Управління повернеться до розгляду заяви. Враховуючи зазначене, гр. ОСОБА_1 відмовлено в переведенні на пенсію по Списку № 1 згідно ст.114 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування». За таких обставин, відповідач діяв у відповідності до вимог чинного законодавства, підстави для задоволення позовних вимог відсутні.

Позивач своїм правом на подання відповіді на відзив не скористався.

Відповідно до частини п`ятої та восьмої статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України (далі КАС України) суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, при розгляді справи за правилами спрощеного позовного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи.

З урахуванням викладеного, розгляд справи судом здійснено у порядку письмового провадження за наявними у ній матеріалами та доказами.

Згідно з частиною п`ятою статті 250 КАС України датою ухвалення судового рішення у порядку письмового провадження є дата складення повного судового рішення.

Відповідно до статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, кожній фізичній або юридичній особі гарантується право на розгляд судом упродовж розумного строку цивільної, кримінальної, адміністративної або господарської справи, а також справи про адміністративне правопорушення, в якій вона є стороною.

Розумність строків є одним із основоположних засад (принципів) адміністративного судочинства відповідно до пункту 8 частини третьої статті 2 КАС України. Поняття розумного строку не має чіткого визначення, проте розумним уважається строк, який необхідний для вирішення справи відповідно до вимог матеріального і процесуального права.

Дослідивши матеріали справи та надані докази, проаналізувавши зміст норм матеріального та процесуального права, що регулюють спірні правовідносини, суд доходить висновку про часткове задоволення позовних вимог, з огляду на наступне.

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , документований паспортом громадянина України серії НОМЕР_2 , виданого 29.11.1997 Довгинцівським РВ Криворізького МУ УМВС України в Дніпропетровській області; зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 .

Згідно із випискою з акту МСЕК до довідки серії 12 ААА №129933 ОСОБА_1 встановлено другу групу інвалідності (у зв`язку професійним захворюванням).

Позивач перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області та з 29.03.2021 отримує пенсію по інвалідності (професійне захворювання).

12.08.2025 позивач звернувся до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області із заявою про перехід з пенсії по інвалідності на пенсію за віком на пільгових умовах, долучивши довідку про підтвердження наявності стажу для призначення пенсії за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній від 05.08.2025 №435, видану Приватним акціонерним товариством «Центральний гірничо-збагачувальний комбінат».

За принципом екстериторіальності органом призначення визначено Головне управління Пенсійного фонду України в м. Києві.

Рішенням Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві від 20.08.2025 №047150012887 відмовлено ОСОБА_1 у переведенні на пенсію за віком на пільгових умовах за Списком №1.

Означене рішення обґрунтоване відповідачем наступним.

Відповідно до пункту 2.1 статті 114 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» пенсія за віком на пільгових умовах призначається працівникам, зайнятим повний робочий день на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затвердженим Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, - після досягнення 50 років і за наявності страхового стажу не менше 25 років у чоловіків, з них не менше 10 років на зазначених роботах. Згідно із частиною 3 статті 44 Закону органи Пенсійного фонду мають право вимагати відповідні документи від підприємств, організацій і окремих осіб, видані ними для оформлення пенсії, а також в необхідних випадках перевіряти обґрунтованість їх та достовірність поданих відомостей про осіб, які підлягають загальнообов`язковому державному пенсійному страхуванню, умови їх праці та інших відомостей, передбачених законодавством для визначення права на пенсію. Згідно з довідкою №435 від 05.08.2025, виданої Приватним акціонерним товариством «Центральний гірничо-збагачувальний комбінат» гр. ОСОБА_1 працював за професіями що передбачені загальнообов`язкове державне пенсійне страхування». Завірені в установленому порядку копії первинних документів, на підставі яких складено довідку, не надані. Після підтвердження довідок, Управління повернеться до розгляду заяви. Враховуючи зазначене, гр. ОСОБА_1 відмовлено в переведенні на пенсію по списку №1 згідно ст.114 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» у зв`язку з відсутністю законних підстав.

Відповідно до розрахунку стажу (форма РС-право) номер ПС: 047150012887 страховий стаж з урахуванням перетину періодів (станом дату призначення пенсії по інвалідності 29.03.2021) становить 27 років 5 місяців 2 дні, крім того стажу, що надає право на пенсію на пільгових умовах (роботи за Списком №1) 9 років 0 місяців 0 днів, до якого зараховано наступні періоди: з 21.05.2004 по 27.07.2004 ст. 14, пост.202, підземні, Сп. 1, р.1, п.-р.1, п.а-в, з 25.03.2005 по 23.12.2009 - ст. 14, пост.202, підземні, Сп. 1, р.1, п.-р.1, п.а-в, з 01.01.2010 по 24.03.2010 - ст. 14, пост.202, підземні, Сп. 1, р.1, п.-р.1, п.а-в, з 30.06.2010 по 28.12.2010 - ст. 14, пост.202, підземні, Сп. 1, р.1, п.-р.1, п.а-в, з 01.01.2011 по 21.12.2011 - ст. 14, пост.202, підземні, Сп. 1, р.1, п.-р.1, п.а-в, з 01.01.2012 по 28.12.2012 - ст. 14, пост.202, підземні, Сп. 1, р.1, п.-р.1, п.а-в, з 01.01.2013 по 25.12.2013 - ст. 14, пост.202, підземні, Сп. 1, р.1, п.-р.1, п.а-в, з 01.01.2014 по 25.07.2014 - ст. 14, пост.202, підземні, Сп. 1, р.1, п.-р.1, п.а-в.

Не погодившись з рішенням відповідача від 20.08.2025 №047150012887 та з незарахуванням до пільгового стажу за Списком №1 періодів роботи з 21.05.2004 по 29.07.2014, позивач звернувся до суду з цим позовом.

Надаючи правову оцінку відносинам, що виникли між сторонами, суд виходить з наступного.

Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Статтею 46 Конституції України передбачено, що громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.

Виключно законами України визначаються основи соціального захисту, форми і види пенсійного забезпечення; засади регулювання праці і зайнятості, шлюбу, сім`ї, охорони дитинства, материнства, батьківства; виховання, освіти, культури і охорони здоров`я; екологічної безпеки (пункт 6 частини першої статті 92 Конституції України).

Правовідносини, що виникають у сфері пенсійного забезпечення громадян, регулюються Законом України «Про пенсійне забезпечення» №1788-ХІІ від 05.11.1991 та Законом України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» №1058-IV від 09.07.2003 (в редакціях, чинних на час виникнення спірних правовідносин).

Закон України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» розроблений відповідно до Конституції України та Основ законодавства України про загальнообов`язкове державне соціальне страхування, визначає принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов`язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій, надання соціальних послуг з коштів Пенсійного фонду, що формуються за рахунок страхових внесків роботодавців, бюджетних та інших джерел, передбачених цим Законом, а також регулює порядок формування Накопичувального пенсійного фонду та фінансування за рахунок його коштів видатків на оплату договорів страхування довічних пенсій або одноразових виплат застрахованим особам, членам їхніх сімей та іншим особам, передбаченим цим Законом.

Відповідно до частини першої статті 8 Закону №1058-IV право на отримання пенсій та соціальних послуг із солідарної системи мають, зокрема, громадяни України, які застраховані згідно із цим Законом та досягли встановленого цим Законом пенсійного віку чи визнані особами з інвалідністю в установленому законодавством порядку і мають необхідний для призначення відповідного виду пенсії страховий стаж, а в разі смерті цих осіб - члени їхніх сімей, зазначені у статті 36 цього Закону, та інші особи, передбачені цим Законом.

Частина третя статті 4 Закону № 1058-IV визначає, що виключно законами про пенсійне забезпечення визначаються: види пенсійного забезпечення; умови участі в пенсійній системі чи її рівнях; пенсійний вік для чоловіків та жінок, при досягненні якого особа має право на отримання пенсійних виплат; джерела формування коштів, що спрямовуються на пенсійне забезпечення; умови, норми та порядок пенсійного забезпечення; організація та порядок здійснення управління в системі пенсійного забезпечення.

Частиною першою статті 9 Закону № 1058-IV передбачено, що відповідно до цього Закону в солідарній системі призначаються такі пенсійні виплати: 1) пенсія за віком; 2) пенсія по інвалідності; 3) пенсія у зв`язку з втратою годувальника.

Отже, Законом №1058-IV призначаються, як пенсія по інвалідності, так і пенсія за віком.

Статтею 30 Закону №1058-IV визначено умови призначення пенсії по інвалідності

Так, відповідно до частини першої та другої статті 30 Закону №1058-IV пенсія по інвалідності призначається в разі настання інвалідності, що спричинила повну або часткову втрату працездатності за наявності страхового стажу, передбаченого статтею 32 цього Закону. Пенсія по інвалідності призначається незалежно від того, коли настала інвалідність: у період роботи, до влаштування на роботу чи після припинення роботи.

Пенсія по інвалідності залежно від групи інвалідності призначається в таких розмірах: особам з інвалідністю I групи - 100 відсотків пенсії за віком; особам з інвалідністю II групи - 90 відсотків пенсії за віком; особам з інвалідністю III групи - 50 відсотків пенсії за віком, обчисленої відповідно до статей 27 і 28 цього Закону (стаття 33 цього Закону).

У статті 26 Закону №1058-IV визначені умови призначення пенсії за віком.

Так, відповідно до частини першої статті 26 Закону №1058 особи мають право на призначення пенсії за віком після досягнення віку 60 років за наявності страхового стажу не менше 15 років по 31 грудня 2017 року. Починаючи з 1 січня 2018 року право на призначення пенсії за віком після досягнення віку 60 років мають особи за наявності страхового стажу: з 1 січня 2025 року по 31 грудня 2025 року - не менше 32 років.

При цьому, пенсійне забезпечення застрахованих осіб, які працювали або працюють на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком № 1 та на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, на посадах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах, які відповідно до цього Закону мають право на пенсію на пільгових умовах, здійснюється згідно з окремим законодавчим актом через професійні та корпоративні фонди. До запровадження пенсійного забезпечення через професійні та корпоративні фонди особам, зазначеним в абзаці першому цього пункту, пенсії призначаються за нормами цього Закону (абзаци 1, 2 пункту 2 розділу XV Прикінцеві положення Закону №1058-IV)

Статтею 114 Закону № 1058-IV врегульовані питання щодо призначення пенсії за віком на пільгових умовах та за вислугу років для окремих категорій працівників.

Так, згідно з частиною першою статті 114 Закону № 1058-IV право на пенсію за віком на пільгових умовах незалежно від місця останньої роботи мають особи, які працювали на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком № 1 та на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, на роботах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах, зазначених у частинах другій і третій цієї статті, а пенсії за вислугу років - на умовах, зазначених у частині четвертій цієї статті. Розміри пенсій для осіб, визначених цією статтею, обчислюються відповідно до статті 27 та з урахуванням норм статті 28 цього Закону.

Відповідно до абзацу першого пункту 1 частини другої статті 114 Закону № 1058-IV на пільгових умовах пенсія за віком призначається працівникам, зайнятим повний робочий день на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затвердженим Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, - після досягнення 50 років і за наявності страхового стажу не менше 25 років у чоловіків, з них не менше 10 років на зазначених роботах, і не менше 20 років у жінок, з них не менше 7 років 6 місяців на зазначених роботах.

Частиною першою статті 10 Закону №1058-IV регламентовано, що особі, яка має одночасно право на різні види пенсії (за віком, по інвалідності, у зв`язку з втратою годувальника), призначається один із цих видів пенсії за її вибором.

Порядок переведення з одного виду пенсії на інший встановлений статтею 45 Закону №1058-IV, частиною третьою якої визначено, що переведення з одного виду пенсії на інший здійснюється з дня подання заяви на підставі документів про страховий стаж, заробітну плату (дохід) та інших документів, що знаходяться на час переведення з одного виду пенсії на інший в пенсійній справі, а також додаткових документів, одержаних органами Пенсійного фонду.

Відповідно до частини першої статті 24 Закону № 1058-IV №1058-IV страховий стаж - період (строк), протягом якого особа підлягає загальнообов`язковому державному пенсійному страхуванню та за який щомісяця сплачені страхові внески в сумі не меншій, ніж мінімальний страховий внесок.

Страховий стаж обчислюється територіальними органами Пенсійного фонду відповідно до вимог цього Закону за даними, що містяться в системі персоніфікованого обліку, а за періоди до впровадження системи персоніфікованого обліку - на підставі документів та в порядку, визначеному законодавством, що діяло до набрання чинності цим Законом (частина друга статті 24 Закону №1058-IV).

Відповідно до частини третьої статті 24 Закону №1058-IV страховий стаж враховується в одинарному розмірі, крім випадків, передбачених цим Законом.

За кожний повний рік стажу роботи (врахованого в одинарному розмірі) на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затвердженим Кабінетом Міністрів України, зайнятість на яких давала та дає право на пенсію на пільгових умовах, до страхового стажу додатково зараховується по одному року.

Відповідно до частини четвертої статті 24 Закону №1058-IV періоди трудової діяльності та інші періоди, що враховувалися до стажу роботи для призначення пенсії до набрання чинності цим Законом, зараховуються до страхового стажу в порядку і на умовах, передбачених законодавством, що діяло раніше, крім випадків, передбачених цим Законом.

Пільговий порядок обчислення стажу роботи, передбачений законодавством, що діяло раніше, за період з 1 січня 2004 року застосовується виключно в частині визначення права на пенсію за віком на пільгових умовах та за вислугу років.

За приписами статті 48 Кодексу законів про працю України, положення якої кореспондуються зі статтею 62 Закону України «Про пенсійне забезпечення», трудова книжка є основним документом про трудову діяльність працівника. Порядок підтвердження наявного трудового стажу при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Згідно із пунктом 1 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12 серпня 1993 року №637 (далі - Порядок №637), визначено, що за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній трудовий стаж встановлюється на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами.

Пунктом 3 зазначеного Порядку №637 передбачено, що за відсутності трудової книжки, а також у випадках, коли в трудовій книжці відсутні необхідні записи або містяться неправильні чи неточні записи про періоди роботи, для підтвердження стажу роботи приймаються дані, наявні в реєстрі застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування, а також виписки або довідки, складені на основі даних, наявних в інформаційних (автоматизованих) та/або інформаційно-комунікаційних системах підприємств, установ, організацій, довідки, виписки із наказів, особові рахунки і відомості на видачу заробітної плати, посвідчення, характеристики, письмові трудові договори і угоди з відмітками про їх виконання та інші документи, які містять відомості про періоди роботи.

Особливості підтвердження трудового стажу окремих категорій працівників визначені пунктом 20 Порядку № 637, згідно з яким у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні відомості, що визначають право на пенсії на пільгових умовах або за вислугу років, установлені для окремих категорій працівників, для підтвердження спеціального трудового стажу приймаються уточнюючі довідки підприємств, установ, організацій або їх правонаступників (додаток № 5). У довідці має бути вказано: періоди роботи, що зараховуються до спеціального стажу; професія або посада; характер виконуваної роботи; розділ, підрозділ, пункт, найменування списків або їх номери, куди включається цей період роботи; первинні документи за час виконання роботи, на підставі яких видана зазначена довідка. У разі коли підприємства, установи, організації або їх правонаступники розміщуються на тимчасово окупованій території України або в районах проведення антитерористичної операції, спеціальний трудовий стаж може підтверджуватися за даними, наявними в реєстрі застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування. У разі відсутності правонаступника підтвердження періодів роботи, що зараховуються до трудового стажу для призначення пенсії на пільгових умовах або за вислугу років, установленої для окремих категорій працівників, здійснюється у порядку, визначеному Пенсійним фондом України за погодженням з Мінсоцполітики та Мінфіном.

З метою забезпечення соціального захисту та належного пенсійного забезпечення працівників, зайнятих на підземних роботах, роботах з особливо шкідливими й особливо важкими умовами праці за Списком № 1 та на інших роботах зі шкідливими і важкими умовами праці за Списком № 2, наказом Міністерства праці та соціальної політики від 18.11.2005 № 383 затверджено Порядок застосування Списків №1 та №2 виробництв, робіт, професій, посад і показників при обчисленні стажу роботи, що дає право на пенсію за віком на пільгових умовах (далі - Порядок №383). Цей Порядок регулює застосування Списків під час обчислення стажу роботи, що дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, відповідно до пунктів «а», «б» статті 13 та статті 100 Закону України «Про пенсійне забезпечення».

Відповідно до положень пунктів 2, 3 Порядку №383 під повним робочим днем слід уважати виконання робіт в умовах, передбачених Списками, не менше 80 відсотків робочого часу, установленого для працівників даного виробництва, професії чи посади, з урахуванням підготовчих, допоміжних, поточних ремонтних робіт, пов`язаних з виконанням своїх трудових обов`язків.

При визначенні права на пенсію за віком на пільгових умовах застосовуються Списки, що чинні на період роботи особи. До пільгового стажу зараховується весь період роботи на відповідних посадах або за професіями незалежно від дати їх внесення до Списків за умови підтвердження документами відповідних умов праці за час виконання роботи до 21.08.92 та за результатами проведення атестації робочих місць за умовами праці після 21.08.92 (приклади у додатках 1, 2).

Суд зазначає, що в період з 22.08.1956 по 25.01.1991 при визначенні права на пенсію за віком на пільгових умовах застосовувалися Списки № 1 і № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, що дають право на пільгове пенсійне забезпечення, затверджені постановою Ради Міністрів СРСР від 22 серпня 1956 року № 1173.

У період з 26.01.1991 по 10.03.1994 при визначенні права на пенсію за віком на пільгових умовах застосовувалися Списки № 1 і № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, що дають право на пільгове пенсійне забезпечення, затверджені постановою Кабінету Міністрів СРСР №10 від 26 січня 1991 року.

З 11.03.1994 по 16.01.2003 вже діяли Списки виробництв, робіт; професій, посад і показників, зайнятість в яких дає право на пенсію на пільгових умовах, затверджені постановою Кабінету Міністрів України від 11 березня 1994 року № 162.

У період з 17.01.2003 по 24.06.2016 діяли Списки виробництв, робіт; професій, посад і показників, зайнятість в яких дає право на пенсію на пільгових умовах, затверджені постановою Кабінету Міністрів України від 16 січня 2003 року № 36.

Починаючи з 03.08.2016, діють Списки виробництв, робіт; професій, посад і показників, зайнятість в яких дає право на пенсію на пільгових умовах, затверджені постановою Кабінету Міністрів України від 24 червня 2016 № 461.

Системний аналіз наведених норм права свідчить про те, що основним документом, що підтверджує стаж роботи є трудова книжка. За відсутності трудової книжки, а також у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні необхідні записи або містяться неправильні чи неточні записи про періоди роботи, трудовий стаж встановлюється на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами.

Аналогічна правова позиція неодноразово виснувалась Верховним Судом, зокрема, у постановах від 29 березня 2023 року у справі №360/4129/20, від 12 вересня 2022 року у справі №569/16691/16-а, від 20 лютого 2020 року у справі №415/4914/16-а, від 21 травня 2020 року у справі №550/927/17, від 16 червня 2020 року у справі №682/967/17 та від 19 червня 2020 року у справі №359/2076/17.

Проте, якщо у трудовій книжці не зазначені відомості про умови праці та характер виконуваної роботи, то для підтвердження спеціального трудового стажу приймаються уточнюючі довідки підприємств, установ, організацій або їх правонаступників.

Аналогічна позиція неодноразово викладалась Верховним Судом, зокрема, у постановах від 05 березня 2024 року у справі № 500/5342/21, від 04 липня 2023 року у справі № 580/4012/19, від 21 травня 2020 року у справі №550/927/17, від 20 лютого 2018 року у справі № 234/13910/17 та від 7 березня 2018 року у справі №233/2084/17.

Таким чином, довідка уточнюючого характеру може бути основним доказом підтвердження пільгового стажу в період роботи на відповідних посадах або за професіями лише в тих випадках, коли відсутня трудова книжка чи відповідні записи у трудовій книжці.

У ході судового розгляду встановлено та матеріалами справи підтверджено, що позивач перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області та з 29.03.2021 отримує пенсію по інвалідності (професійне захворювання) відповідно до Закону №1058-ІV.

Отримуючи пенсію по інвалідності, позивач по досягненню 50-ти років звернувся до територіального органу Пенсійного фонду України за місцем обліку із заявою від 12.08.2025 про переведення з пенсії по інвалідності на пенсію за віком на пільгових умовах за Списком №1, розгляд якої за принципом екстериторіальності здійснено відповідачем та прийнято оскаржуване рішення (від 20.08.2025 №047150012887) про відмову в переведенні на пенсію за віком з підстав відсутності необхідного пільгового стажу, визначеного пунктом 1 частини другої статті 114 Закону №1058-IV.

У межах спірних правовідносинах позивачем заявлено позовні вимоги щодо не зарахування до пільгового стажу за Списком №1 періодів роботи з 21.05.2004 по 29.07.2014.

Суд зазначає, що переведення з одного виду пенсії на інший здійснюється на підставі документів про страховий стаж, заробітну плату (дохід) та інших документів, що знаходяться на час переведення з одного виду пенсії на інший в пенсійній справі.

Згідно із розрахунком стажу (форма РС-право) номер ПС: 047150012887, який міститься в пенсійній справі, страховий стаж позивача станом дату призначення пенсії по інвалідності (29.03.2021) становить 27 років 5 місяців 2 дні, крім того стаж, що надає право на пенсію на пільгових умовах (роботи за Списком №1), 9 років 0 місяців 0 днів.

До пільгового стажу (Список №1, ст. 14, пост.202, підземні) зараховані такі періоди: з 21.05.2004 по 27.07.2004, з 25.03.2005 по 23.12.2009, з 01.01.2010 по 24.03.2010, з 30.06.2010 по 28.12.2010, з 01.01.2011 по 21.12.2011, з 01.01.2012 по 28.12.2012, з 01.01.2013 по 25.12.2013, з 01.01.2014 по 25.07.2014.

Отже, матеріалами справи підтверджено зарахування до пільгового стажу за Списком №1 позивача періодів його трудової діяльності з 21.05.2004 по 27.07.2004, з 25.03.2005 по 23.12.2009, з 01.01.2010 по 24.03.2010, з 30.06.2010 по 28.12.2010, з 01.01.2011 по 21.12.2011, з 01.01.2012 по 28.12.2012, з 01.01.2013 по 25.12.2013, з 01.01.2014 по 25.07.2014, тож спір між сторонами щодо вказаних періодів відсутній, тому в цій частині позов задоволенню не підлягає.

У постанові від 15.05.2024 у справі №160/14647/22 Верховний Суд виснував, що при вирішенні спору суд зобов`язаний надати оцінку наявності порушеного права чи інтересу на момент звернення до суду.

Відсутність порушеного права на час звернення до суду чи невідповідність обраного способу захисту способам, визначеним законодавством, є підставою для відмови у задоволенні позову.

Щодо решти спірних періодів: з 28.07.2004 по 24.03.2005, з 24.12.2009 по 31.12.2009, з 25.03.2010 по 29.06.2010, з 29.12.2010 по 31.12.2010, з 22.12.2011 по 31.12.2011, з 29.12.2012 по 31.12.2012, з 26.12.2013 по 31.12.2013 та з 26.07.2014 по 29.07.2014, суд зазначає наступне.

Як вбачається з трудової книжки серії НОМЕР_3 , позивач з 21.05.2004 по 29.07.2014 працював гірничим майстром на дільниці бурових та вибухових робіт з повним робочим днем у підземних умовах шахти ім. Орджонікідзе; за результатами атестації робочих місць по даній професії підтверджено право на пільгове пенсійне забезпечення за Списком №1 (записи №№3-6).

Суд зазначає, що трудова книжка позивача в частині вказаних періодів оформлена у відповідності до вимог законодавства, в трудовій книжці містяться відомості про роботу позивача гірничим майстром на дільниці бурових та вибухових робіт з повним робочим днем у підземних умовах в шахті, записи вчинені на підставі наказів по підприємству про прийняття на роботу та про звільнення з роботи за власним бажанням.

При цьому, трудова книжка позивача в частині спірних періодів містить відомості про атестацію робочого місця за Списком №1 для поширення пільг пенсійного забезпечення.

Суд звертає увагу, що проведення атестації робочих місць за умовами праці є одним із заходів соціального захисту працівників, який має сприяти реалізації прав на здорові й безпечні умови праці, пільги та компенсації за роботу у несприятливих умовах, пільгове пенсійне забезпечення тощо.

Атестація робочих місць здійснюється на підприємствах, в організаціях та установах незалежно від форм власності і господарювання згідно з Порядком проведення атестації робочих місць за умовами праці, затвердженої постановою Кабінету Міністрів України 01 серпня 1992 року №422 та Методичними рекомендаціями для проведення атестації робочих місць за умовами праці, затвердженими постановою Міністерства праці України від 01 вересня 1992 року № 4.

Відповідно до зазначених нормативних актів основна мета атестації полягає в регулюванні відносин між власником або уповноваженим ним органом і працівниками у галузі реалізації права на здорові й безпечні умови праці, пільгове забезпечення, пільги та компенсації за роботу в несприятливих умовах.

Поряд з цим, судом враховано, що професія (посада) майстер гірничий, на якій позивач працював у спірний період, передбачена Списком №1, затвердженого постановою КМУ №36 від 16.01.2003 (розділ 1, пункт 1.1б).

Також, згідно з даними пенсійної справи позивача, ПрАТ «Центральний гірничо-збагачувальний комбінат» 20.04.2021 видана довідка №157 про підтвердження наявного трудового стажу для призначення за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, за змістом якої ОСОБА_1 працював повний робочий день у Криворізькому державному Центральному гірничо-збагачувальному комбінаті, яке перетворено у Відкрите акціонерне товариство (наказом ФДМ України № 89 вiд 26.12.1996), та в подальшому перейменоване з 01.04.2011 у Публічне акціонерне товариство «Центральний гірничо-збагачувальний комбінат» (на підставі рішення загальних зборів акціонерів (протокол №1 вiд 25.03.2011)), та з 05.05.2016 в Приватне акціонерне товариство «Центральний гірничо-збагачувальний комбінат» (на підставі рішення загальних зборів акціонерів, протокол №1 вiд 27.04.2016), у виробництві: Гірничі роботи, що передбачено Списком 1, роздiл 1, п.1.1б, затвердженого постановою КМУ № 36 вiд 16.01.2003, з 21.05.2004 по 29.07.2014 - майстром гірничим дільниці бурових та вибухових робiт №7 шахти iм. Орджонiкiдзе, повний робочий день був зайнятий у підземних умовах на діючому підприємстві по видобуванню корисних копалин.

У наведеній довідці також вказано, що за даними обліку робочого часу пільговий стаж за Списком №1 становить: за 2004 рік 07 місяців 11 днів, за 2005 рік 12 місяців, за 2006 рік 12 місяців, за 2007 рік 12 місяців, за 2008 рік 12 місяців, за 2009 рік 11 місяців 23 дні, за 2010 рік 11 місяців 28 днів, за 2011 рік 11 місяців 21 день, за 2012 рік 11 місяців 28 днів, за 2013 рік 11 місяців 25 днів, за 2014 рік 06 місяців 25 днів.

Вказана довідка також містить відомості про атестацію робочих місць: наказ №749 вiд 28.07.1999, наказ №553 вiд 25.03.2005, лист вiд 16.04.2009 № 003/07-1-149 «Про подовження термiну дiї ранiше проведеної атестацiї в шахтi iм. Орджонiкiдзе», лист №003/07-1-91 вiд 24.03.2010 «Про продовження термiну дiї ранiше проведеної атестацiї робочих мiсць за умовами працi», наказ №l003 вiд 30.06.2010.

Отже, уточнююча довідка, що міститься в пенсійній справі та була у розпорядженні відповідача під час розгляду і вирішення заяви позивача від 12.08.2025, містить усі необхідні відомості, що визначають право на пенсію на пільгових умовах для підтвердження спеціального трудового стажу (періоди роботи, що зараховуються до спеціального стажу; професія або посада; характер виконуваної роботи; розділ, підрозділ, пункт, найменування списків або їх номери, куди включається цей період роботи; первинні документи за час виконання роботи, на підставі яких вона видана, відомості про атестацію робочого місця), а також підписи уповноважених осіб, печатку підприємства та є чинною, доказів протилежного матеріали справи не містять.

Крім того, суд звертає увагу, що відомості щодо пільгового стажу роботи за Списком №1, що відображені у довідці від 20.04.2021 №157, цілком узгоджуються з відомостями в трудовій книжці позивача, а також з довідкою ПрАТ «Центральний гірничо-збагачувальний комбінат» від 05.08.2025 №435, що була додатково долучена позивачем разом із заявою від 12.08.2025.

З урахуванням викладеного, а також записів в трудовій книжці в частині спірного періоду, підтверджено зайнятість позивача повний робочий день у періоді з 21.05.2004 по 29.07.2014 майстром гірничим дільниці бурових та вибухових робiт №7 шахти iм. Орджонiкiдзе повний робочий у підземних умовах за професією (посадою), що передбачена та атестована підприємством за Списком №1.

При цьому, відповідачем не обґрунтовано причин часткового (вибіркового) зарахування вказаного періоду роботи до пільгового стажу за Списком №1, не обґрунтовано причин не врахування записів трудової книжки в частині спірних періодів, а також наявних в пенсійній справі уточнюючих довідок ПрАТ «Центральний гірничо-збагачувальний комбінат».

Суд зазначає, що особа, яка працює на посаді, віднесеній до Списку №1 чи Списку 2, робоче місце по якій підлягає атестації, відповідно до Порядку № 442, не наділена жодними правами (повноваженнями, обов`язками), які б могли вплинути на своєчасність проведення атестації робочих місць.

Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 19.02.2020 у справі №520/15025/16-а викладено правовий висновок, відповідно до якого не проведення або несвоєчасне проведення атестації робочих місць власником підприємства не може бути підставою для відмови у призначенні пенсії за віком на пільгових умовах; відповідальність за не проведення або несвоєчасне проведення атестації робочих місць покладається на власника підприємства, а не працівника, при цьому, контролюючу функцію у відносинах щодо проведення атестації робочих місць на підприємстві виконує держава в особі відповідних контролюючих органів, а не працівник.

Зауваження відповідача про ненадання позивачем первинних документів, на підставі яких складено уточнюючу довідку від 05.08.2025 №435, суд вважає неприйнятними, така позиція свідчить про надмірний формалізм з боку відповідача, оскільки чинне законодавство не вимагає від особи, якій призначається пенсія на пільгових умовах, надавати первинні документи, на підставі яких видана довідка, що уточнює пільговий характер роботи.

Поряд з цим, в силу положень частини першої статті 101 Закону України «Про пенсійне забезпечення» саме органи, що призначають пенсії, мають право в разі сумніву вимагати документи від підприємств, організацій і окремих осіб, а також в необхідних випадках перевіряти обґрунтованість їх видачі.

Проте, в матеріалах справи відсутні докази, які б свідчили про вчинення відповідачем дій, спрямованих на проведення перевірки відомостей у доданій позивачем довідці для визначення права на пенсію за віком на пільгових умовах, в разі наявності у відповідача сумніву в обґрунтованості її видачі.

Відповідно до частини другої статті 9 КАС України суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог. Суд може вийти за межі позовних вимог, якщо це необхідно для ефективного захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб`єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

За таких обставин, вибірково зараховуючи періоди роботи позивача в ПрАТ «Центральний гірничо-збагачувальний комбінат до пільгового стажу за Списком №1, відповідач діяв протиправно, тому з метою відновлення порушеного права позивача суд вважає за необхідне зобов`язати відповідача зарахувати до пільгового стажу за Списком №1 періоди його роботи з 28.07.2004 по 24.03.2005, з 24.12.2009 по 31.12.2009, з 25.03.2010 по 29.06.2010, з 29.12.2010 по 31.12.2010, з 22.12.2011 по 31.12.2011, з 29.12.2012 по 31.12.2012, з 26.12.2013 по 31.12.2013 та з 26.07.2014 по 29.07.2014.

З огляду на викладене, рішення Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві про відмову в переведенні на пенсію за віком на пільгових умовах від 20.08.2025 №047150012887 не відповідає критеріям, визначеним частиною другою статті 2 КАС України, тому є протиправним та підлягає скасуванню.

Щодо позовних вимог про зобов`язання вчинити певні дії, суд зазначає наступне.

Відповідно до положень частини першої статті 245 КАС України при вирішенні справи по суті суд може задовольнити позов повністю або частково чи відмовити в його задоволенні повністю або частково.

У разі задоволення позову суд може прийняти рішення про визнання бездіяльності суб`єкта владних повноважень протиправною та зобов`язання вчинити певні дії (пункт 4 частини другої статті 245 КАС України).

Відповідно до частини четвертої статті 245 КАС України, у випадку, визначеному пунктом 4 частини другої цієї статті, суд може зобов`язати відповідача - суб`єкта владних повноважень прийняти рішення на користь позивача, якщо для його прийняття виконано всі умови, визначені законом, і прийняття такого рішення не передбачає права суб`єкта владних повноважень діяти на власний розсуд.

У випадку, якщо прийняття рішення на користь позивача передбачає право суб`єкта владних повноважень діяти на власний розсуд, суд зобов`язує суб`єкта владних повноважень вирішити питання, щодо якого звернувся позивач, з урахуванням його правової оцінки, наданої судом у рішенні.

Нормами частини другої статті 5 КАС України передбачено, що захист порушених прав, свобод чи інтересів особи, яка звернулася до суду, може здійснюватися судом також в інший спосіб, який не суперечить закону і забезпечує ефективний захист прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб`єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Ефективний засіб правового захисту у розумінні статті 13 Конвенції повинен забезпечити поновлення порушеного права і одержання особою бажаного результату. Засіб захисту, що вимагається зазначеною статтею повинен бути ефективним як у законі, так і на практиці, щоб його використання не було ускладнене діями або недоглядом органів влади відповідної держави (п. 75 рішення Європейського суду з прав людини у справі Афанасьєв проти України від 5 квітня 2005 року (заява N 38722/02).

Як убачається з матеріалів справи, спір стосується наслідків розгляду відповідачем заяви позивача від 12.08.2025 про переведення з пенсії по інвалідності на пенсію за віком на пільгових умовах за Списком №1 у вигляді рішення від 20.08.2025 №047150012887, яке скасовано судом як протиправне.

При цьому, судом зобов`язано відповідача зарахувати позивачу до пільгового стажу за Списком №1 періоди його роботи з 28.07.2004 по 24.03.2005, з 24.12.2009 по 31.12.2009, з 25.03.2010 по 29.06.2010, з 29.12.2010 по 31.12.2010, з 22.12.2011 по 31.12.2011, з 29.12.2012 по 31.12.2012, з 26.12.2013 по 31.12.2013 та з 26.07.2014 по 29.07.2014.

Суд зазначає, обрахунок стажу, що враховується у призначенні пенсії, є дискреційним повноваженням пенсійного органу. Суд не може підміняти державний орган, рішення якого оскаржується, приймати замість нього рішення, яке визнається протиправним, інше рішення, яке б відповідало закону, та давати вказівки, які б свідчили про вирішення питань, які належать до компетенції такого суб`єкта владних повноважень, оскільки такі дії виходять за межі визначених йому повноважень законодавцем.

Оскільки відповідачем було протиправно відмовлено позивачеві у переведенні на пенсію за віком на пільгових умовах за Списком №1, що встановлено судом, поряд з цим установлено, що позивач на час звернення із заявою від 12.08.2025 досяг пенсійного віку, мав необхідний страховий стаж, водночас на час судового розгляду матеріали справи не містять доказів обрахунку пільгового стажу з урахуванням зобов`язальних вимог суду, зважаючи на дискрецію пенсійного органу в питаннях обрахунку стажу (в тому числі пільгового), необхідного для призначення пенсії, суд вважає за необхідне зобов`язати відповідача повторно розглянути заяву позивача від 12.08.2025 про переведення на пенсію за віком на пільгових умовах з урахуванням правової оцінки, наданої судом у рішенні, оскільки саме такий спосіб захисту є належним та необхідним для ефективного захисту порушеного права.

Позовні вимоги в частині зобов`язання «перерахувати пенсію, нарахувати та виплатити суму недоплати по щомісячних пенсійних виплатах за період з 31.05.2025» не підлягають задоволенню, оскільки матеріали справи не містять доказів порушеного права в цій частині. Позаяк, на час розгляду справи питання про переведення на пенсію за віком на пільгових умовах за Списком №1 ще не вирішено. Водночас, судовому захисту підлягають лише реально порушені права, захист не порушених прав не узгоджується з завданням та принципами адміністративного судочинства.

Відповідно до статті 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

Частиною першою статті 9 КАС України встановлено, що суд при вирішенні справи керується принципом змагальності сторін, диспозитивності та офіційного з`ясування всіх обставин у справі, відповідно до якого розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

За змістом положень частин першої, другої статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Відповідачем не доведено правомірності свого рішення у спірних правовідносинах.

Враховуючи викладене, на підставі наданих доказів у їх сукупності, системного аналізу положень законодавства України, суд вважає, що позов підлягає частковому задоволенню.

Вирішуючи питання про розподіл судових витрат, суд виходить з наступного.

Відповідно до частини третьої статті 139 КАС України при частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог.

З огляду на часткове задоволення позовних вимог, суд дійшов висновку про стягнення на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань відповідача судових витрат зі сплати судового збору в сумі 484,48 грн.

Керуючись ст.ст. 9, 72-90, 242-246, 250, 255, 262, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

ВИРІШИВ:

Позовну заяву ОСОБА_1 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1 , місце проживання: АДРЕСА_2 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві (код ЄДРПОУ 42098368, місцезнаходження: 04053, м. Київ, вул. Бульварно-Кудрявська, буд. 16) про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії задовольнити частково.

Визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві (код ЄДРПОУ 42098368, місцезнаходження: 04053, м. Київ, вул. Бульварно-Кудрявська, буд. 16) від 20.08.2025 №047150012887 про відмову ОСОБА_1 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1 , місце проживання: АДРЕСА_2 ) у переведенні з пенсії по інвалідності на пенсію за віком на пільгових умовах.

Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в м. Києві (код ЄДРПОУ 42098368, місцезнаходження: 04053, м. Київ, вул. Бульварно-Кудрявська, буд. 16) зарахувати ОСОБА_1 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1 , місце проживання: АДРЕСА_2 ) до пільгового стажу за Списком №1 періоди його роботи з 28.07.2004 по 24.03.2005, з 24.12.2009 по 31.12.2009, з 25.03.2010 по 29.06.2010, з 29.12.2010 по 31.12.2010, з 22.12.2011 по 31.12.2011, з 29.12.2012 по 31.12.2012, з 26.12.2013 по 31.12.2013 та з 26.07.2014 по 29.07.2014.

Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в м. Києві (код ЄДРПОУ 42098368, місцезнаходження: 04053, м. Київ, вул. Бульварно-Кудрявська, буд. 16) повторно розглянути заяву ОСОБА_1 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1 , місце проживання: АДРЕСА_2 ) від 12.08.2025 про переведення на пенсію за віком на пільгових умовах з урахуванням правової оцінки, наданої судом у рішенні.

У задоволенні іншої частини позовних вимог відмовити.

Стягнути з Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві (код ЄДРПОУ 42098368, місцезнаходження: 04053, м. Київ, вул. Бульварно-Кудрявська, буд. 16) за рахунок бюджетних асигнувань на користь ОСОБА_1 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1 , місце проживання: АДРЕСА_2 ) судові витрати зі сплати судового збору в розмірі 484,48 грн. (чотириста вісімдесят чотири гривні 48 копійок).

Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене в строки, передбачені статтею 295 Кодексу адміністративного судочинства України.

Відповідно до статті 297 Кодексу адміністративного судочинства України рішення суду оскаржується шляхом подання апеляційної скарги до Третього апеляційного адміністративного суду.

Суддя М.М. Бухтіярова

Часті запитання

Який тип судового документу № 141149361 ?

Документ № 141149361 це Рішення

Яка дата ухвалення судового документу № 141149361 ?

Дата ухвалення - 02.11.2026

Яка форма судочинства по судовому документу № 141149361 ?

Форма судочинства - Адміністративне

Я не впевнений, що мені підходить повний доступ до системи YouControl. Які є варіанти?

Ми зацікавлені в тому, щоб ви були максимально задоволені нашими інструментами. Для того, щоб упевнитись в цінності і потребі системи YouControl саме для вас - замовляйте безкоштовну демонстрацію продукту. Також можна придбати доступ на 1 добу за 680 гривень.
Детальна інформація про ліцензії та тарифні плани.

В якому cуді було засідання по документу № 141149361 ?

У чому перевага платних тарифів?

У платних тарифах ви отримуєте іформацію зі 180 джерел даних, у той час як у безкоштовному - з 22. Також у платних тарифах доступно більше розділів даних та аналітичні інструменти миттєвої оцінки компаній, ФОП, та фізосіб.
Детальніше про різницю в доступах на сторінці тарифів.

Відомості про судове рішення № 141149361, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

Судове рішення № 141149361, Дніпропетровський окружний адміністративний суд було прийнято 02.11.2026. Форма судочинства - Адміністративне, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти необхідні відомості про це судове рішення. Ми забезпечуємо зручний та швидкий доступ до поточних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних містить повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам швидко знаходити необхідні відомості.

Судове рішення № 141149361 відноситься до справи № 160/29889/25

Це рішення відноситься до справи № 160/29889/25. Компанії, які зазначені в тексті цього судового документа:


Наша система підтримує пошук за різними критеріями, такими як регіон або назва суда. Також у персональному кабінеті є можливість детального налаштування, що суттєво прискорює процес пошуку відомостей. Це дозволяє ефективно заощаджувати ваш час при отриманні необхідної інформації з реєстру судових рішень та інших офіційних джерел.

Попередній документ : 141149360
Наступний документ : 141149362