Рішення № 141148154, 03.11.2026, Шевченківський районний суд міста Києва

Справа № 761/40316/23

Провадження № 2/761/859/2026

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03 листопада 2026 року Шевченківський районний суд м. Києва в складі:

головуючого судді - Фролової І. В.,

секретаря судового засідання - Сергієнко В.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Шевченківського районного суду м. Києва цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ФК ПАРІС» до Приватного виконавця виконавчого округу міста Києва Пилипчука Віталія Григоровича про стягнення безпідставно набутих коштів, -

В С Т А Н О В И В:

Акціонерне товариство «Альпарі Банк» звернулось до Шевченківського районного суду м. Києва з позовом до Приватного виконавця виконавчого округу міста Києва Пилипчука Віталія Григоровича про стягнення безпідставно набутих коштів.

У своїй позовній заяві просив суд стягнути з Приватного виконавця виконавчого округу міста Києва Пилипчука Віталія Григоровича на свою користь грошові кошти у розмірі 608 375, 18 грн., з яких: 37 317, 17 грн. - основна винагорода приватного виконавця у виконавчому провадженні НОМЕР_3; 220, 00 грн. - мінімальні витрати у виконавчому провадженні НОМЕР_3; 570 618, 01 грн. - основна винагорода приватного виконавця у виконавчому провадженні НОМЕР_2; 220, 00 грн. - мінімальні витрати у виконавчому провадженні НОМЕР_2.

Свою позовну заяву обґрунтували тим, що рішенням Господарського районного суду м. Києва від 16 червня 2022 року у справі №910/19199/21 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Фінанс тім» до Акціонерного товариства «Альпарі Банк» про визнання договору недійсним та застосування наслідків недійсності правочину позовні вимоги задоволено. На підставі вищенаведеного рішення суду та виданих на його виконання виконавчих листів постановами Приватного виконавця виконавчого округу міста Києва Пилипчука Віталія Григоровича було відкрито виконавче провадження НОМЕР_3 та НОМЕР_2.

Постановою Великої Палати Верховного Суду від 08 серпня 2023 року рішення Господарського районного суду м. Києва від 16 червня 2022 року та постанову Північного апеляційного господарського суду від 16 червня 2022 року у справі №910/19199/21 скасовано.

Позивач зазначає, що у зв`язку із тим, що рішення, на підставі якого Приватним виконавцем виконавчого округу міста Києва Пилипчуком Віталієм Григоровичем стягнуто грошові кошти у якості витрат виконавчого провадження та винагороди приватного виконавця, було скасоване постановою Великої Палати Верховного Суду від 08 серпня 2023 року, відтак грошові кошти у розмірі 608 375, 18 грн. підлягають поверненню позивачу.

Ухвалою Шевченківського районного суду м. Києва від 06 березня 2024 року було відкрито провадження у справі, призначено до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін.

25 червня 2025 року на адресу суду надійшов відзив на позовну заяву, згідно з яким відповідач зазначає, що отримані приватним виконавцем грошові кошти не були такими, що набуті безпідставно, а були стягнуті як плата за фактично вчинені виконавчі дії на підставі судових рішень, які на момент виконання скасовані не були.

Ухвалою Шевченківського районного суду м. Києва від 22 липня 2026 року у справі здійснено перехід від її розгляду в порядку спрощеного провадження без повідомлення сторін до розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням сторін.

Ухвалою Шевченківського районного суду м. Києва від 03 вересня 2026 року замінено Товариство з обмеженою відповідальністю «Альпарі Банк» на його правонаступника - Товариство з обмеженою відповідальністю «ФК ПАРІС».

Заслухавши пояснення сторін, дослідивши подані сторонами документи і матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору суд по суті встановив.

За змістом ч.ч.1, 2, 3,4 ст.12 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін.

Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом.

Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд.

Згідно ч. 1 ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Відповідно до ч.ч. 1, 5-6 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Принцип захисту судом порушеного права особи будується при встановленні порушення такого права. Так, кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу (ч.1 ст. 15 ЦК України).

Правом звернення до суду за захистом наділена особа, права якої порушені, невизнані або оспорені.

Здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законами України.

Відповідно до ст. 16 ЦК України особа має право звернутись до суду за захистом свого особистого немайнового права або майнового права та інтересу у визначені цією статтею способи. Суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом.

Здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором. У випадку, якщо закон або договір не визначають ефективного способу захисту порушеного, невизнаного або оспореного права, свободи чи інтересу особи, яка звернулася до суду, суд відповідно до викладеної в позові вимоги такої особи може визначити у своєму рішенні такий спосіб захисту, який не суперечить закону (ст. 5 ЦПК України).

Захист цивільних прав - це передбачені законом способи охорони цивільних прав у разі їх порушення чи реальної небезпеки такого порушення.

Способи захисту суб`єктивних цивільних прав розуміють як закріплені законом матеріально-правові заходи примусового характеру, за допомогою яких проводиться поновлення (визнання) порушених (оспорюваних) прав, як вплив на правопорушника. Загальний перелік таких способів захисту цивільних прав та інтересів передбачений статтею 16 ЦК України.

Дослідивши матеріали справи, судом було встановлено наступне.

Рішенням Господарського суду м. Києва від 16 червня 2022 року у справі N?910/19199/21 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Фінанс тім» до Акціонерного товариства «Альпарі Банк» про визнання договору недійсним та застосування наслідків недійсності правочину: задоволено позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Фінанс тім»; застосовано наслідки недійсності правочину шляхом стягнення з Акціонерного товариства «АЛЬПАРІ БАНК» на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Фінанс Тім» сплачені за Договором про відступлення права вимоги N?B-0907/21 від 09.07.2021 року кошти у розмірі 5 706 180 грн. 19 коп.; стягнуто з Акціонерного товариства «АЛЬПАРІ БАНК» на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Фінанс Тім» 87 862 грн. 70 коп. витрат по сплаті судового збору та 285 309 грн. 01 коп. витрат на правничу допомогу.

Постановою Північного апеляційного господарського суду від 12 жовтня 2022 року у справі N?910/19199/21 за апеляційною скаргою Акціонерного товариства «Альпарі Банк» рішення Господарського суду м. Києва від 16 червня 2022 року у справі за позовом Товариства обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Фінанс тім» до Акціонерного товариства «Альпарі Банк» про визнання договору недійсним та застосування наслідки недійсності правочину: залишено без задоволення апеляційну скаргу Акціонерного товариства «Альпарі Банк; залишено без змін рішення Господарського суду м. Києва від 16 червня 2022 року.

Після набрання рішенням Господарського суду м. Києва від 16 червня 2022 року у справі №910/19199/21 законної сили судом першої інстанції були видано відповідні накази, зокрема: про стягнення з Акціонерного товариства «АЛЬПАРІ БАНК» на користь Товариства обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Фінанс тім» 87 862 грн. 70 коп. витрат по сплаті судового збору та 285 309 грн. 01 коп. витрат на правничу допомогу; про стягнення з Акціонерного товариства «АЛЬПАРІ БАНК» на користь Товариства обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Фінанс тім» сплачених за Договором про відступлення права вимоги N?B-0907/21 від 09.07.2021 року коштів у розмірі 5 706 180 грн. 19 коп.

08 листопада 2022 року постановою приватного виконавця виконавчого округу міста Києва Пилипчука Віталія Григоровича відкрито виконавче провадження НОМЕР_4 про стягнення з Акціонерного товариства «АЛЬПАРІ БАНК» на користь Товариства обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Фінанс тім» 87 862 грн. 70 коп. витрат п сплаті судового збору та 285 309 грн. 01 коп. витрат на правничу допомогу.

08 листопада 2022 року приватним виконавцем виконавчого округу міста Києва Пилипчуком Віталієм Григоровичем у виконавчому провадженні НОМЕР_4 винесено постанову про стягнення з боржника основної винагороди, відповідно до якої постановлено стягнути з Акціонерного товариства «АЛЬПАРІ БАНК» основну винагороду у сумі 37 317,17 грн.

08 листопада 2022 року приватним виконавцем виконавчого округу міста Києва Пилипчуком Віталієм Григоровичем у виконавчому провадженні НОМЕР_4 винесено постанову про розмір мінімальних витрат виконавчого провадження, відповідно до якої постановлено визначити для Акціонерного товариства «АЛЬПАРІ БАНК» розмір мінімальних витрат виконавчого провадження у сумі 220,00 грн.

08 листопада 2022 року приватним виконавцем виконавчого округу міста Києва Пилипчуком Віталієм Григоровичем у виконавчому провадженні НОМЕР_4 винесено постанову про звернення стягнення на (кошти) Акціонерного товариства «АЛЬПАРІ БАНК», відповідно до якої постановлено звернути стягнення на майно (кошти) боржника.

08 листопада 2022 року постановою приватного виконавця виконавчого округу міста Києва Пилипчука Віталія Григоровича відкрито виконавче провадження НОМЕР_5 про стягнення з Акціонерного товариства «АЛЬПАРІ БАНК» на користь Товариства обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Фінанс тім» сплачених за Договором про відступлення права вимоги N?B-0907/21 від 09.07.2021 року коштів у розмірі 5 706 180 грн. 19 коп.

08 листопада 2022 року приватним виконавцем виконавчого округу міста Києва Пилипчуком Віталієм Григоровичем у виконавчому провадженні НОМЕР_5 винесено постанову про стягнення з боржника основну винагороду у сумі 570 618,01 грн.

08 листопада 2022 року приватним виконавцем виконавчого округу міста Києва Пилипчуком Віталієм Григоровичем у виконавчому провадженні НОМЕР_5 винесено постанову про розмір мінімальних витрат виконавчого провадження, відповідно до якої постановлено визначити для Акціонерного товариства «АЛЬПАРІ БАНК» розмір мінімальних витрат виконавчого провадження у сумі 220,00 грн.

08 листопада 2022 року приватним виконавцем виконавчого округу міста Києва Пилипчуком Віталієм Григоровичем у виконавчому провадженні НОМЕР_5 винесено постанову про звернення стягнення на майно (кошти) боржника, відповідно до якої постановлено звернути стягнення на майно (кошти) Акціонерного товариства «АЛЬПАРІ БАНК».

08 листопада 2022 року приватним виконавцем виконавчого округу міста Києва Пилипчуком Віталієм Григоровичем винесено постанову про об?єднання виконавчих проваджень у зведене виконавче провадження, відповідно до якої постановлено об?єднати виконавчі провадження НОМЕР_4 та НОМЕР_5 у зведене виконавче провадження НОМЕР_6.

08 листопада 2022 року приватним виконавцем виконавчого округу міста Києва Пилипчуком Віталієм Григоровичем винесено постанову про арешт коштів боржника, відповідно до якої постановлено накласти арешт на грошові кошти, що містяться на відкритих рахунках, а також кошти на рахунках, що будуть відкриті після винесення постанови про арешт коштів боржника, крім коштів, що містяться на рахунках накладення арешту та/або звернення стягнення на які заборонено законом, та належать Акціонерного товариства «АЛЬПАРІ БАНК» у межах суми звернення стягнення з урахуванням виконавчого збору/основної винагороди приватного виконавця, витрат виконавчого провадження, штрафів 6 687 727,08 грн.

14 листопада 2022 року у зведеному виконавчому провадженні НОМЕР_6 з Акціонерного товариства «АЛЬПАРІ БАНК» було стягнуто грошові кошти у загальній сумі 6 687 727,08 грн., з яких: 5 706 180,19 грн. - кошти сплачені за Договором про відступлення права вимоги N?B-0907/21 від 09.07.2021 року; 87 862,70 грн. - витрати по сплаті судового збору; 285 309,01 грн. - витрати на правничу допомогу; 37 317,17 грн. - основна винагорода приватного виконавця у виконавчому провадженні НОМЕР_4; 220,00 грн. - мінімальні витрати виконавчого провадження НОМЕР_4; 570 618,01 грн. - основна винагорода приватного виконавця у виконавчому провадженні НОМЕР_5; 220,00 грн. - мінімальні витрати виконавчого провадження НОМЕР_5.

15 листопада 2022 року приватним виконавцем виконавчого округу міста Києва Пилипчуком Віталієм Григоровичем винесено постанову про виведення виконавчого провадження НОМЕР_4 із зведеного виконавчого провадження НОМЕР_6.

15 листопада 2022 року приватним виконавцем виконавчого округу міста Києва Пилипчуком Віталієм Григоровичем винесено постанову про виведення виконавчого провадження НОМЕР_5 із зведеного виконавчого провадження НОМЕР_6.

15 листопада 2022 року приватним виконавцем виконавчого округу міста Києва Пилипчуком Віталієм Григоровичем винесено постанову про закінчення виконавчого провадження НОМЕР_4 у зв?язку із стягненням боргу у повному обсязі з урахуванням основної винагороди та витрат виконавчого провадження.

15 листопада 2022 року виконавчі провадження НОМЕР_10 та НОМЕР_11 закінчені у зв`язку з його повним виконанням на підставі пункту 9 частини 1 статті 39 Закону України «Про виконавче провадження».

Постановою Великої Палати Верховного Суду від 08 серпня 2023 року у справі №910/19199/21 за касаційною скаргою Акціонерного товариства «Альпарі Банк» постанову Північного апеляційного господарського суду від 12 жовтня 2022 року та рішення Господарського суду м. Києва від 16 червня 2022 року у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Фінанс тім» до Акціонерного товариства «Альпарі Банк» про визнання договору недійсним та застосування наслідків недійсності правочину задоволено касаційну скаргу Акціонерного товариства «Альпарі Банк»; скасовано постанову Північного апеляційного господарського суду 12 жовтня 2022 року та рішення Господарського суду міста Києва від 16 червня 2022 року. Ухвалено нове рішення, яким у позові відмовлено; стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Фінанс тім» на користь Акціонерного товариства «Альпарі банк» 307 519,45 грн. судового збору, сплаченого за подання апеляційної та касаційної скарг.

На адресу приватного виконавця виконавчого округу міста Києва Пилипчука Віталія Григоровича було направлено вимогу про повернення грошових коштів за вих. №0800-12/450 від 22 серпня 2023 року. Так, Акціонерне товариство «Альпарі банк» вимагало повернути грошові кошти у розмірі 608 375, 18 грн., з яких: 37 317, 17 грн. - основна винагорода приватного виконавця у виконавчому провадженні НОМЕР_3; 220, 00 грн. - мінімальні витрати у виконавчому провадженні НОМЕР_3; 570 618, 01 грн. - основна винагорода приватного виконавця у виконавчому провадженні НОМЕР_2; 220, 00 грн. - мінімальні витрати у виконавчому провадженні НОМЕР_2.

З відповіді, наданої відповідачем за №1312, вбачається, що вимога про повернення коштів не грунтується на вимогах закону, а відкриття виконавчого провадження та вчинення виконавчих дій виключають абсолютну безпідставність набуття коштів.

Окрім вищезазначеного, 26 квітня 2024 року між Акціонерним товариством «АЛЬПАРІ БАНК» та Товариством з обмеженою відповідальністю «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ПАРІС» укладено договір про відступлення права вимоги №26042024/01.

За умовами п.1. Договору №26042024/01 Акціонерне товариство "АЛЬПАРІ БАНК" відступає, а Товариство з обмеженою відповідальністю «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ПАРІС» набуває права вимоги грошових зобов`язань до позичальників та/або заставодавців/іпотекодавців та/або поручителів, та/або юридичних осіб (дебіторів), зазначених у Додатку № 1 до Договору, надалі за текстом - Боржники, включаючи права вимоги до правонаступників Боржників, спадкоємців Боржників або інших осіб, до яких перейшли обов`язки Боржників, за кредитними договорами (договорами про надання кредиту (овердрафту) та/або договорами застави, та/або іншими договорами, на підставі яких виникла дебіторська заборгованість юридичних осіб перед Банком, з урахуванням усіх змін, доповнень і додатків до них, згідно реєстру у Додатку № 1 до Договору.

Згідно із третім абзацом пункту 3 Договору про відступлення прав вимоги № 26042024/01 від 26 квітня 2024 року, а саме: «В силу цього Договору Первісний кредитор відступає Новому кредитору права вимоги за всіма судовими рішеннями, виконавчими провадженнями щодо стягнення заборгованості (сум коштів) на користь Первісного кредитора та права вимоги, які належать Первісному кредитору як стороні у справі (позивачу/відповідачу), а також права вимоги, які належать Первісному кредитору як стороні виконавчого провадження (стягувачу/боржнику), а саме: права вимоги на сплачені Первісним кредитором, або стягнуті з Первісного кредитора грошові кошти у вигляді судових витрат (витрат по сплаті судового збору, витрат на правничу допомогу та інших витрат встановлених законом для сторони у справі), а також витрат по сплаті виконавчого збору, витрат на сплату основної винагороди приватного виконавця та інших встановлених законом витрат для сторони виконавчого провадження.

Згідно із Додатком №1 до Договору №26042024/01 Новий кредитор набуває право вимоги зокрема до Відповідача - приватного виконавця виконавчого округу м. Києва Пилипчука Віталія Григоровича на суму коштів 607 935,10 гривень сплачених Акціонерним товариством «АЛЬПАРІ БАНК» приватному виконавцю виконавчого округу м. Києва Пилипчуку Віталія Григоровичу в якості основної винагороди провадженнями приватного виконавця № НОМЕР_7, НОМЕР_8.

Щодо позовних вимог, судом встановлено наступне.

Згідно з ст. 129-1 Конституції України судове рішення є обов`язковим до виконання.

Відповідно до ч. 1 ст. 1 Закону України «Про виконавче провадження» виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

Стаття 26 Закону України «Про виконавче провадження» передбачає, що однією з підстав для початку примусового виконання рішення на підставі виконавчого документа є заява стягувача про примусове виконання рішення.

Згідно з частиною 1 статті 18 Закону України «Про виконавче провадження» виконавець зобов`язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.

08 листопада 2022 року Приватним виконавцем виконавчого округу міста Києва Пилипчуком Віталієм Григоровичем на підставі відповідної заяви стягувача було відкрито виконавче провадження НОМЕР_10 з виконання наказу №910/19199/21 від 08 листопада 2022 року про застосування наслідків недійсності правочину шляхом стягнення з Позивача на користь ТОВ «ФК «Фінанс Тім» сплачені за Договором про відступлення права вимоги №B-0907/21 від 09.07.2021 року кошти у розмірі 5 706 180 грн. 19 коп.

Одночасно з постановою про відкриття виконавчого провадження відповідачем було винесено постанову про стягнення основної винагороди у розмірі 570 618, 01 грн. та постанову про розмір мінімальних витрат виконавчого провадження у сумі 220, 00 грн.

08 листопада 2022 року Приватним виконавцем виконавчого округу міста Києва Пилипчуком Віталієм Григоровичем на підставі відповідної заяви стягувача було відкрито також виконавче провадження НОМЕР_11 з виконання наказу №910/19199/21 від 08.11.2022 року про стягнення з позивача на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Фінанс тім» 87 862 грн. 70 коп. витрат по сплаті судового збору та 285 309 грн. 01 коп. витрат на правничу допомогу.

Одночасно з постановою про відкриття виконавчого провадження приватним виконавцем було винесено постанову про стягнення основної винагороди у розмірі 37 317, 13 грн. та постанову про розмір мінімальних витрат виконавчого провадження у сумі 220, 00 грн.

Вказані виконавчі провадження було об?єднано в одне виконавче провадження НОМЕР_9, про що винесено відповідну постанову.

15 листопада 2022 року виконавчі провадження НОМЕР_10 та НОМЕР_11 закінчені у зв?язку з його повним виконанням на підставі пункту 9 частини 1 статті 39 Закону.

Таким чином, на момент відкриття виконавчих проваджень так і на момент фактичного виконання в повному обсязі рішення Господарського суду м. Києва від 16 червня 2022 року у справі №?910/19199/21 не було скасовано, а отже підлягало примусовому виконанню.

Відповідно до ч.ч. 1-3 ст. 31 Закону України «Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів» За вчинення виконавчих дій приватному виконавцю сплачується винагорода. Винагорода приватного виконавця складається з основної та додаткової .

Основна винагорода приватного виконавця залежно від виконавчих дій, що підлягають вчиненню у виконавчому провадженні, встановлюється у вигляді: фіксованої суми - у разі виконання рішення немайнового характеру; відсотка суми, що підлягає стягненню, або вартості майна, що підлягає передачі за виконавчим документом. Розмір основної винагороди приватного виконавця встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Згідно з п. 12 постанови Кабінету Міністрів України від 08.09.2016 року №643 «Про затвердження Порядку виплати винагород державним виконавцям та їх розмірів і розміру основної винагороди приватного виконавця» вбачається, що Розмір основної винагороди приватного виконавця становить 10 відсотків суми, що підлягає стягненню, або вартості майна, що підлягає передачі за виконавчим документом.

Згідно частини 7 статті 31 Закону України «Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів» передбачено, що приватний виконавець виносить одночасно з постановою про відкриття виконавчого провадження постанову про стягнення основної винагороди, в якій наводить розрахунок та зазначає порядок стягнення основної винагороди приватного виконавця (крім виконавчих документів про стягнення аліментів).

Таким чином, обов?язок винесення постанови про стягнення основної винагороди передбачений статтею 31 Закону України «Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів» та визначення розміру винагороди пов`язане з фактом початку примусового виконання за виконавчим документом.

У відповідності до частини 1 статті 42 України «Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів» кошти виконавчого провадження складаються з: виконавчого збору, стягнутого з боржника в порядку, встановленому статтею 27 цього Закону, або основної винагороди приватного виконавця; авансового внеску стягувача; стягнутих з боржника коштів на витрати виконавчого провадження.

Пунктом 3 частини 1 статті 45 України «Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів» визначено, що у третю чергу задовольняються вимоги стягувача та стягується виконавчий збір у розмірі 10 відсотків фактично стягнутої суми або основна винагорода приватного виконавця пропорційно до фактично стягнутої з боржника суми (крім виконавчих документів про стягнення аліментів).

Отже, на момент виникнення спірних правовідносин, а саме відкриття виконавчого провадження та фактичного виконання судового рішення у повному обсязі згідно з виконавчим документом - дії приватного виконавця не оскаржувалися, а саме судове рішення не було скасованим чи визнаним таким, що не підлягає виконанню. За таких обставин стягнення коштів у межах виконавчого провадження є правомірними, а доводи позивача про те, що відповідач не набув права на отримання основної винагороди у зв?язку з подальшим скасуванням судового рішення, не підтверджені належними та допустимими доказами.

Винесення судом рішень, на підставі яких було видано накази та здійснено їх примусове виконання, не впливає на правомірність дій приватного виконавця, вчинених у межах чинного на той момент виконавчого документа.

Фактичне виконання рішення Господарського суду м. Києва в повному обсязі відбулося 15 листопада 2022 року. У свою чергу, його скасування відбулося на підставі постанови Верховного Суду від 08 серпня 2023 року, тобто після завершення виконавчого провадження.

Згідно з ч. 1 ст. 1212 ЦК України особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов`язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов`язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала.

Аналіз статті 1212 ЦК України вказує на те, що правова природа інституту безпідставного отримання чи збереження майна (предмет регулювання) - це відносини, які виникають у зв?язку з безпідставним отриманням чи збереженням майна і які не врегульовані спеціальними інститутами цивільного права.

Кондикційні зобов?язання виникають за наявності одночасно таких умов: набуття чи збереження майна однією особою (набувачем) за рахунок іншої (потерпілого); набуття чи збереження майна відбулося за відсутності правової підстави або підстава, на якій майно набувалося, згодом відпала.

Під відсутністю правової підстави розуміється такий перехід майна від однієї особи до не грунтується на прямій вказівці закону, або суперечить меті правовідношення і його юридичному змісту. Тобто відсутність правової підстави означає, що набувач збагатився за рахунок потерпілого поза підставою, передбаченою законом, іншими правовими актами чи правочином.

Набуття чи збереження майна буде безпідставним не тільки за умови відсутності відповідної підстави з самого початку при набутті майна, а й тоді, коли первісно така підстава була, але у подальшому відпала.

Отже, для виникнення зобов`язання, передбаченого статтею 1212 ЦК України, важливим є факт безпідставного набуття або збереження, а не конкретна підстава, за якою це відбулося.

Ст. 1212 ЦК України застосовується у тих випадках, коли безпідставне збагачення однієї особи за рахунок іншої не може бути усунуто з допомогою інших, спеціальних способів захисту. Зокрема, у разі виникнення спору стосовно набуття майна або його збереження без достатніх правових підстав договірний характер правовідносин виключає можливість застосування до них судом положень частини 1 статті 1212 ЦК України, у тому числі й щодо зобов?язання повернути майно потерпілому.

За змістом приписів глав 82 і 83 ЦК України для деліктних зобов?язань, які виникають із заподіяння шкоди майну, характерним є, зокрема, зменшення майна потерпілого, а для кондикційних - приріст майна у набувача без достатніх правових підстав. Вина заподіювача шкоди є обов?язковим елементом настання відповідальності в деліктних зобов?язаннях.

Натомість для кондикційних зобов?язань вина не має значення, оскільки важливим с факт неправомірного набуття (збереження) майна однією особою за рахунок іншої.

Таким чином, обов?язок набувача повернути потерпілому безпідставно набуте (збережене) майно чи відшкодувати його вартість не є заходом відповідальності, оскільки набувач зобов?язується повернути тільки майно, яке безпідставно набув (зберігав), або вартість цього майна.

08 листопада 2022 року відповідачем було відкрито виконавчі провадження НОМЕР_10 та НОМЕР_11, винесено постанови про стягнення основної винагороди та про розмір мінімальних витрат виконавчого провадження.

Відповідно до ч. 2 ст. 74 Закону України «Про виконавче провадження» рішення, дії чи бездіяльність виконавця та посадових осіб органів державної виконавчої служби щодо виконання рішень інших органів (посадових осіб), у тому числі постанов державного виконавця про стягнення виконавчого збору, постанов приватного виконавця про стягнення основної винагороди, витрат виконавчого провадження та штрафів, можуть бути оскаржені сторонами, іншими учасниками та особами до відповідного адміністративного суду в порядку, передбаченому законом.

Законом встановлено спеціальний порядок судового оскарження рішення, дії чи бездіяльності державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця щодо стягнення виконавчого збору та/або витрат на проведення виконавчих дій, згідно з яким відповідні спори відносяться до юрисдикції адміністративних судів та підлягають розгляду за правилами адміністративного судочинства.

Однак, матеріали справи не містять відомостей про те, що на момент виникнення спірних правовідносин позивач скористався передбаченим законом правом на оскарження відповідних постанов, що свідчить про набрання ними чинності у встановленому законом порядку.

У зв?язку з належним виконанням судових рішень у повному обсязі, приватний виконавець правомірно отримав основну винагороду та відшкодування мінімальних витрат виконавчого провадження відповідно до вимог чинного законодавства.

Таким чином відсутні правові підстави для застосування статті 1212 ЦК України до спірних правовідносин, які виникли у зв?язку з безпідставним, на думку позивача, стягненням основної винагороди відповідача та витрат виконавчого провадження, оскільки такі кошти не можуть вважатися безпідставно набутими у розумінні статті 1212 ЦК України, а є витратами виконавчого провадження.

Подавши свої докази, сторони реалізували своє право на доказування і одночасно виконали обов`язок із доказування, оскільки ст. 81 ЦПК закріплює правило, за яким кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Обов`язок із доказування покладається також на осіб, яким надано право захищати права, свободи та інтереси інших осіб, або державні чи суспільні інтереси (ст.43 ЦПК України). Тобто, процесуальними нормами встановлено як право на участь у доказуванні, так і обов`язок із доказування обставини при невизнані них сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі.

Інші доводи сторін, які наведені у позові, не впливають на висновку суду та не потребують детального обґрунтування, що відповідає практиці Європейського суду з прав людини.

Відповідно до вимог частини 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.

При розгляді справи принципи змагальності учасників процесу та рівності між собою є основоположними. Засада рівності всіх учасників судового процесу перед законом і судом забезпечує гарантії доступності правосуддя та реалізації права на судовий захист, закріпленого в частині 1 статті 55 Конституції України. Ця засада є похідною від загального принципу рівності громадян перед законом, визначеного частиною 1 статті 24 Основного Закону, і стосується, зокрема, сфери судочинства.

Слід зважати, що рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом передбачає єдиний правовий режим, який забезпечує реалізацію їхніх процесуальних прав. При цьому слід зважати, що рівність учасників процесу встановлюються не обмежено в конкретному судовому процесі, а стосовно всіх суб`єктів, які звернулися до суду за захистом своїх прав. Рівність має забезпечуватися навіть в окремих непов`язаних судових провадженнях.

Європейський суд з прав людини приділяє особливу увагу дотриманню аналізованих принципів як невід`ємної складової права на справедливий суд, практичне застосування яких відбувається при дослідженні доказів та оскарженні невмотивованих рішень суду, коли влучні аргументи сторін судом просто проігноровані.

Рішенням у справі «Руїз-Матеос проти Іспанії» від 23.05.1993 р. ЄСПЛ вказав, що принцип змагальності процесу означає, що кожній стороні повинна бути надана можливість ознайомитися з усіма доказами та зауваженнями, наданими іншою стороною, а також, що вкрай важливо, відповісти на них (Рішення Європейського суду з прав людини у справі «Руїз-Матеос проти Іспанії», заява №12952/87 від 23.05.1993 року).

Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною, залежно від характеру рішення (Рішення Європейського суду з прав людини у справі «Руїс Торіха проти Іспанії», заява №18390/91 від 09 грудня 1994 року).

Національний суд має певну свободу розсуду щодо вибору аргументів у тій чи іншій справі та прийняття доказів на підтвердження позицій сторін, проте зобов`язаний виправдати свої дії, навівши обґрунтування своїх рішень (Рішення Європейського суду з прав людини у справі «Суомінен проти Фінляндії», заява №37801/97 від 01 липня 2003 року).

Щодо судових витрат, суд дійшов наступних висновків.

Однією з основних засад (принципів) цивільного судочинства є відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення (пункт 12 частини третьої статті 2 ЦПК України).

Метою впровадження цього принципу є забезпечення особі можливості ефективно захистити свої права в суді, ефективно захистити себе у разі подання до неї необґрунтованого позову, а також стимулювання сторін до досудового вирішення спору.

Відповідно до ч. 1 ст. 141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Оскільки в задоволенні позовних вимог було відмовлено, понесені позивачем судові витрати не підлягають відшкодуванню.

На підставі, ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, ст. 11, 15, 16, 83, 177, 249, 257, 258, 261, 267, 509, 1212 ЦК України, керуючись ст. 3, 4, 5, 7, 8, 9, 10, 11, 12, 13, 17, 43, 49, 55, 76, 77, 78, 79, 80, 81, 258, 262, 264, 265, 268, 273, 352 ЦПК України, суд

У Х В А Л И В:

Позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «ФК ПАРІС» до Приватного виконавця виконавчого округу міста Києва Пилипчука Віталія Григоровича про стягнення безпідставно набутих коштів - залишити без задоволення.

Рішення може бути оскаржене до Київського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги до або через Шевченківський районний суд м. Києва протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо у судовому засіданні було проголошено лише вступну і резолютивну частину судового рішення або у разі розгляду (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, цей строк обчислюється з дня складання повного тексту судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Реквізити учасників справи:

Товариство з обмеженою відповідальністю «ФК ПАРІС», адреса місцезнаходження - м. Київ, вул. Велика Васильківська, буд. 77-А, код ЄДРПОУ 38962392,

Приватний виконавець виконавчого округу міста Києва Пилипчук Віталій Григорович, адреса - м. Київ, вул. Дмитрівська, буд. 35-В, РНОКПП НОМЕР_1 .

Повний текст рішення виготовлений 03 листопада 2026 року.

Суддя: