Рішення № 141147450, 21.09.2026, Подільський районний суд міста Києва

Справа № 758/10673/26

Категорія 38

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

21 вересня 2026 року Подільський районний суд міста Києва у складі:

головуючого судді - Войтенко Т. В.,

за участю секретаря судового засідання - Скитецької І.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Аксіліум-Фінанс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,-

В С Т А Н О В И В :

У червні 2026 року Товариство з обмеженою відповідальністю «ФК «Аксіліум-Фінанс» звернулося до суду з позовною заявою до ОСОБА_1 , в якій просить суд стягнути з відповідача на користь позивача заборгованість у розмірі 51 212,89 грн., судовий збір у розмірі 2 662,40 грн. та витрати на правову допомогу у розмірі 6 000,00 грн.

Позовні вимоги мотивовані тим, що 22.12.2021 року ОСОБА_1 звернулась до АТ «Ідея Банк» із заявою про отримання кредитних коштів.

22.12.2021 р. між АТ «Ідея Банк» та ОСОБА_1 укладено угоду про відкриття кредитної лінії, обслуговування кредитної картки та страхування № С-607-010879-21-980, яку підписано відповідачем особистим підписом.

Умовами кредитного договору передбачено, що кредит надається на 12 місяців з можливістю автоматичної пролонгації, кредитний ліміт - від 1000 до 200 000 грн, процентна ставка - 24,00 % річних.

16.12.2025 року між АТ «Ідея банк» та ТОВ «ФК «Аксіліум-Фінанс» укладено договір факторингу №1, відповідно до якого АТ «Ідея банк» відступило на користь ТОВ «ФК «Аксіліум-Фінанс» права вимоги до позичальників, в тому числі до ОСОБА_1 .

Позивач зазначає, що відповідач станом на 16.12.2025 року має заборгованість перед ТОВ «ФК «Аксіліум-Фінанс», яка становить 51 212,89 грн. та складається з простроченої заборгованості за сумою кредиту - 17 538,31 грн. та простроченої заборгованості за процентами - 33 674,58 грн., яку не сплачено у позасудовому порядку, що стало підставою для звернення до суду з даним позовом.

Ухвалою Подільського районного суду міста Києва від 01 липня 2026 року відкрито провадження у справі, вирішено питання про доцільність її розгляду у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін.

Відповідач своїм правом на подачу відзиву не скористався.

Дослідивши письмові матеріали справи, повно і всебічно оцінивши всі фактичні обставини справи та докази, які мають значення для розгляду справи, суд вважає позов обґрунтованим та таким, що підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що 22.12.2021 р. між АТ «Ідея Банк» та ОСОБА_1 укладено угоду про відкриття кредитної лінії, обслуговування кредитної картки та страхування № С-607-010879-21-980, яку підписано відповідачем особистим підписом.

Умовами кредитного договору передбачено, що кредит надається на 12 місяців з можливістю автоматичної пролонгації, кредитний ліміт - від 1000 до 200 000 грн, процентна ставка - 24,00 % річних.

Відповідно до п. 3. Договору, банк надає Клієнту кредит на споживчі цілі у вигляді відновлюваної Кредитної лінії до Рахунку та здійснює платежі Клієнта з Рахунку (у т.ч. ініційованих Клієнтом за допомогою БПК) за рахунок Кредиту на суму, що перевищує залишок власних коштів Клієнта на Рахунку, на умовах повернення, строковості та платності, а саме:

Відповідно до п. 3.1 Максимальний розмір Кредитної лінії становить 200 000 грн. (Двісті тисяч гривень) зі строком дії 12 (дванадцять) місяців з можливістю автоматичної пролонгації.

Згідно п. 3.2. договору, розмір Кредитної лінії у дату укладання Угоди, становить 20000грн. та може бути змінений в межах Максимального розміру за ініціативою Банку або Клієнта з дотриманням вимог ДКБОФО.

П. 3.3. договору передбачено, що процентна ставка за користування коштами Кредитної лінії становить 24.00% річних, згідно Тарифів Банку.

Угода про відкриття Кредитної лінії, обслуговування кредитної картки та страхування №С-607-010879-21-980 від 22.12.2021 року підписана ОСОБА_1 особистим підписом.

16.12.2025 року між АТ «Ідея банк» та ТОВ «ФК «Аксіліум-Фінанс» укладено договір факторингу №1, відповідно до якого АТ «Ідея банк» відступило на користь ТОВ «ФК «Аксіліум-Фінанс» права вимоги до позичальників, в тому числі до ОСОБА_1 .

На підтвердження позовних вимог ТОВ «ФК «Аксіліум-Фінанс» за кредитним договором надало: угоду про відкриття кредитної лінії, обслуговування кредитної картки та страхування №С-607-010879-21-980, паспорт споживчого кредиту, довідку -розрахунок АТ «Ідея Банк».

Відповідно до розрахунку заборгованості, сума заборгованості за угодою № С-607-010879-21-980 від 22.12.2021 року станом на 16.12.2025 року складає 51 212,89 грн., з яких: прострочена заборгованість за сумою кредиту - 17 538,31 грн. та прострочена заборгованість за процентами - 33 674, 58 грн.

Доказів того, що відповідач здійснив оплату заборгованості матеріали справи не містять.

Відповідно до ч. 1 ст. 204 ЦК України правочин може вчинятися усно або в письмовій (Частиною першою статті 205 ЦК України визначено, що правочин може вчинятися усно або в письмовій (електронній) формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом.

Відповідно до ст. 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв`язку. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

Використання при вчиненні правочинів факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного, електронного або іншого копіювання, електронного підпису або іншого аналога власноручного підпису допускається у випадках, встановлених законом, іншими актами цивільного законодавства, або за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідного аналога їхніх власноручних підписів.

Згідно ст.ст. 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Частиною першою статті 638 ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Відповідно до ч. 1 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти (частина перша статті 1048 ЦК України).

Своїм підписом у договорі відповідач підтвердив, що ознайомлений з усіма умовами, в тому числі, й порядком та строками повернення кредиту та сплати процентів, розуміє та зобов`язується їх виконувати. Таким чином, між сторонами було укладено договір приєднання відповідно до ч. 1 ст. 634 ЦК України.

Відповідно до ст. 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутністю таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання) (ст. 610 ЦК України).

З наявних матеріалів справи вбачається, що ТОВ «ФК «Аксіліум-Фінанс» свої зобов`язання за договором виконало, надало відповідачу кредитні кошти у вигляді встановленого кредитного ліміту.

Судом встановлено, що всупереч умов кредитного договору та норм закону відповідач допустив порушення умов повернення грошових коштів, оскільки не здійснював платежів, передбачених договором для погашення його договірних зобов`язань.

Так, звертаючись до суду із позовом ТОВ «ФК «Аксіліум-Фінанс» надало належні та допустимі докази укладення ОСОБА_1 угоди про відкриття Кредитної лінії, обслуговування кредитної картки та страхування № С-607-010879-21-980 від 22.12.2021 року. ОСОБА_1 отримала кредит за договором № С-607-010879-21-980 , проте не виконала взяті на себе зобов`язання та в добровільному порядку у строки, передбачені кредитним договором, кошти не повернула.

Відтак, суд дійшов висновку про наявність правових підстав для стягнення із ОСОБА_1 на користь ТОВ «ФК «Аксіліум-Фінанс» заборгованості за основною сумою боргу.

Позивач також просив стягнути з відповідача 33 674,58 грн. відсотків, які нарахував первісний кредитор за період з 22.12.2021 по 16.12.2025.

Відповідно до ч. 1 ст. 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.

За умовами договору № С-607-010879-21-980 від 22.12.2021 року кредитні кошти надавалися на 12 місяців з можливістю автоматичної пролонгації. Відтак, впродовж цього періоду кредитор мав право нараховувати відсотки у розмірі, встановленому договором.

Сума відсотків за період з 22.12.2021 по 16.12.2025 (до дати переуступки права вимоги позивачу) становить 33 674,58 грн.

Як вбачається з розрахунку, позивач після переходу до нього права вимоги за кредитним договором, не нараховував відсотки за користування кредитом.

Повно та всебічно дослідивши обставини справи, оцінивши надані докази у їх сукупності, врахувавши те, що відповідач не виконує належним чином взяті на себе зобов`язання за вищезазначеними договорами, суд вважає, що позовні вимоги обґрунтовані та такі, що підлягають задоволенню в частині стягнення з відповідача на користь позивача заборгованості за договором у розмірі 17 538,31 грн. тіла кредиту та 33 674,58 грн. відсотків.

Щодо стягнення судових витрат суд зазначає наступне.

Частиною 8 статті 141 ЦПК України передбачено, що розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).

Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.

Стаття 133 ЦПК України визначає види судових витрат і передбачає, що судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. У свою чергу, одним з видів витрат, пов`язаних з розглядом справи є витрати на професійну правничу допомогу, які несуть сторони судової справи (крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави).

У рішенні ЄСПЛ від 28 листопада 2002 року у справі «Лавентс проти Латвії» зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.

Частинами 2-4 статті 137 ЦПК України визначено, що за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

За висновком, викладеним у пункті 21 додаткової постанови Великої Палати Верховного Суду від 19 лютого 2020 року у справі № 755/9215/15-ц (провадження № 14-382цс19), при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін.

На підтвердження понесення втрат на правову допомогу позивач надав: договір про надання правової допомоги №06/01/2026 від 06 січня 2026 року; акт наданих послуг № 1 до договору про надання правничої допомоги від 06 січня 2026 року №06/01/2026.

Суд не має права вирішувати питання про зменшення суми витрат на професійну правову допомогу з власної ініціативи. На це вказав КЦС Верховного Суду у постанові від 13 березня 2025 року по справі №275/150/22. Зменшення суми судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу між сторонами, можливе виключно на підставі клопотання іншої сторони із обґрунтуванням недотримання вимог щодо співмірності витрат із складністю справи, обсягом і часом виконання робіт.

З огляду на викладене, суд вважає за необхідне стягнути із відповідача на користь позивача витрати на правову допомогу у розмірі 6 000,00 грн.

Крім того, відповідно до ч. 1 ст. 141 ЦПК України із відповідача на користь позивача підлягає стягненню судовий збір в сумі 2 662,40 грн., що підтверджується платіжною інструкцією від 19.06.2026 року.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 526, 625,630, 631, 1054 ЦК України, ст.ст. 10, 13, 81, 141, 258, 263, 265, 273, 280, 354 ЦПК України, суд

УХВАЛИВ:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Аксіліум-Фінанс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором - задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Аксіліум-Фінанс» заборгованість за Угодою про відкриття Кредитної лінії, обслуговування кредитної картки та страхування №С-607-010879-21-980 від 22.12.2021, укладеною з АТ «Ідея Банк», у розмірі 51 212,89 грн., судовий збір у розмірі 2 662,40 грн. та 6 000,00 грн. витрат на правову допомогу, а всього стягнути 59 875, 29 грн. (п`ятдесят дев`ять тисяч вісімсот сімдесят п`ять гривень 29 коп).

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складання, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 358 ЦПК України.

Учасники:

Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Аксіліум-Фінанс» (код ЄДРПОУ 43231894, м. Львів, вул. Академіка Лазаренка Є, буд. 4, каб. 4);

Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , АДРЕСА_1 , ІПН НОМЕР_1 .

СуддяТ. В. Войтенко