Рішення № 141146158, 03.11.2026, Господарський суд Чернігівської області

РІШЕННЯ

Іменем України

03 листопада 2026 рокум. Чернігівсправа № 927/830/26

Господарський суд Чернігівської області у складі судді Моцьора В.В., розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження справу

за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю «ТРЕЙД ПОЛТАВА»

бульвар Кольцова, буд. 14-Д, офіс 610, м. Київ, 03194, код ЄДРПОУ 43439316

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю «БУДІВЕЛЬНО-ІНВЕСТИЦІЙНА КОМПАНІЯ ЧСЕУ № 430»

вул. Довженка Олександра, буд. 138-А, кімната 17, м. Чернігів, 14014,

код ЄДРПОУ 46046533

про стягнення 26 458, 83 грн

без виклику учасників справи

Дії суду щодо розгляду справи. Позиції сторін.

Товариством з обмеженою відповідальністю «ТРЕЙД ПОЛТАВА» подано позов до Товариства з обмеженою відповідальністю «БУДІВЕЛЬНО-ІНВЕСТИЦІЙНА КОМПАНІЯ ЧСЕУ № 430» про стягнення заборгованості в сумі 26 458, 83 грн з яких 25 700, 98 грн сума основного боргу; 67, 60 грн 3% річних та 690, 05 грн - пеня.

Також позивач просить суд стягнути з відповідача понесені судові витрати по сплаті судового збору за подання позовної заяви в сумі 2 662,40 грн та 15 000,00 грн витрат на професійну правничу допомогу.

Крім того, позивач просить суд доручити органу (особі), що здійснюватиме примусове виконання рішення Господарського суду Чернігівської області по даній справі, в порядку ч. 10 ст. 238 ГПК України нарахувати пеню на суму основного боргу у розмірі 25 700,98 гривень за Договором про технічне обслуговування та ремонт транспортних засобів №2905 від 29.05.2026 за період з моменту ухвалення рішення суду у даній справі до моменту погашення боргу відповідачем, за вказаною у позові формулою та стягнути вказану суму нарахованої пені з відповідача на користь позивача.

Позовні вимоги обґрунтовані не належним виконанням відповідачем договору про технічне обслуговування та ремонт транспортних засобів № 2905 від 29.05.2026.

Ухвалою Господарського суду Чернігівської області від 24.08.2026 позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження у справі, постановлено здійснювати розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження без проведення судового засідання та без повідомлення (виклику) сторін, встановлено сторонам строки для подання відзиву на позов, відповіді на відзив, заперечень.

Позивач був належним чином повідомлений про відкриття провадження у справі, що підтверджується довідкою про доставку 24.08.2026 о 12:00 електронного листа до його електронного кабінету в системі Електронний суд.

Ухвала суду від 24.08.2026, направлена на адресу відповідача, повернулась неврученою на адресу суду, оскільки одержувач відсутній за вказаною адресою. Згідно з трекінгом Укрпошти датою повернення є 03.09.2026.

Згідно з п. 5 ч. 6 ст. 242 Господарського процесуального кодексу України відповідач вважається повідомленим про відкриття провадження у справі та встановлення йому строку для подання відзиву на позов, а днем вручення ухвали від 24.08.2026 є 03.09.2026.

Отже, останнім днем строку для подання відповідачем відзиву є 18.09.2026.

Відповідач своїм правом на подання відзиву не скористався, відзиву у встановлений судом строк не надав.

Згідно частини 9 ст. 165 Господарського процесуального кодексу України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами.

01.10.2026 та 02.11.2026 позивачем через підсистему «Електронний суд» подані клопотання про долучення акта приймання-передачі наданих послуг та розподіл витрат на професійну правничу допомогу.

У клопотанні від 02.11.2026 позивач просить суд долучити до матеріалів справи акт №1 від 01.10.2026 приймання-передачі наданих послуг професійної правничої допомоги по договору №1-05/11/2025 від 05.11.2025 та додаткової угоди №1 від 13.08.2026; не враховувати при вирішенні питання про розподіл судових витрат помилково долучений до клопотання від 01.10.2026 акт №2 від 01.10.2026, який стосується справи №927/829/26; при вирішенні питання про судові витрати стягнути з відповідача витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 15 000 грн, відповідно до вимоги, заявленої в позовній заяві.

Суд прийняв клопотання позивача до розгляду та долучив докази до матеріалів справи.

Відповідно до ч. 5, 7 ст. 252 Господарського процесуального кодексу України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої із сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін. Клопотання про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням сторін відповідач має подати в строк для подання відзиву, а позивач - разом з позовом або не пізніше п`яти днів з дня отримання відзиву.

Клопотання про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін від учасників справи до суду не надходило.

Відтак, розгляд даної справи здійснюється судом без проведення судового засідання та повідомлення (виклику) сторін в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, що передбачено ч.13 ст.8 Господарського процесуального кодексу України.

Згідно зі ст.248 Господарського процесуального кодексу України суд розглядає справи у порядку спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів з дня відкриття провадження у справі.

Відповідно до ч. 4 ст. 240 Господарського процесуального кодексу України у разі, зокрема, розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи суд підписує рішення без його проголошення.

Обставини справи встановлені судом.

29.05.2026 між Товариством з обмеженою відповідальністю «ТРЕЙД ПОЛТАВА» (позивач, виконавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю «БУДІВЕЛЬНО-ІНВЕСТИЦІЙНА КОМПАНІЯ ЧСЕУ № 430» (відповідач, замовник) укладено договір №2905 про технічне обслуговування та ремонт транспортних засобів (далі - Договір).

Відповідно до п. 1.1. Договору Виконавець бере на себе зобов`язання надати Замовнику послуги з технічного обслуговування та ремонту автомобільного транспортного засобу чи його складових, у тому числі з використанням матеріалів (запасних частин) як Замовника, так і спеціально замовлених Виконавцем. Замовник бере на себе зобов`язання прийняти й оплатити ці послуги, а також вартість використаних матеріалів (запасних частин) Виконавця в розмірі, строки та в порядку, що передбачені умовами цього Договору.

Перелік робіт з технічного обслуговування або ремонту, а також перелік матеріалів, що використовуються, вказуються в наряді-замовленні, який є невід`ємною частиною цього Договору (п. 1.2. договору).

Згідно з п. 2.1., 2.2. Договору вартість послуг узгоджується сторонами щодо кожного виду робіт і вказується в наряді-замовленні, який є невід`ємною частиною цього Договору. Крім вартості послуг, зазначених у п. 2.1 цього Договору, Замовник оплачує Виконавцю вартість матеріалів (запасних частин) Виконавця, яка вказується в наряді-замовленні.

Відповідно до п. 2.4. Договору оплата послуг і матеріалів (запасних частин) здійснюється Замовником шляхом внесення грошових коштів, протягом 3 (трьох) банківських днів після підписання Замовником Акту виконаних робіт, на розрахунковий рахунок або до каси Виконавця. Оплата здійснюється відповідно до реквізитів, вказаних у рахунку-фактурі.

Розрахунок за цим Договором з боку Замовника вважається виконаним в момент зарахування грошових коштів на банківський рахунок Виконавця, зазначений у відповідному рахунку-фактурі (п. 2.7. Договору).

Пунктом 3.1.1 Договору сторони узгодили, що Замовник зобов`язаний своєчасно оплачувати послуги Виконавця в повному обсязі та у строки, передбачені розд. 2 цього Договору.

Згідно з п. 4.1, 4.2 Договору огляд представником Виконавця і приймання транспортного засобу (його складових) на технічне обслуговування та/або ремонт здійснюється у присутності Замовника або його уповноваженого представника, про що складається Акт приймання-передачі транспортного засобу (його складових) для надання послуг з технічного обслуговування та/або ремонту.

Акт приймання-передачі транспортного засобу (його складових) для надання послуг з технічного обслуговування та/або ремонту підписується особами, які зазначені у Додатку №1 до договору та скріплюється печаткою Виконавця (за відсутності печатки Замовника в місці виконання робіт/надання послуг - достатньо підпису уповноваженої Замовником особи, за зразком, затвердженим Додатком № 1 до цього Договору. В такому випадку, Сторони вважатимуть скріпленням Змовником своєю печаткою підпису уповноваженої Додатком № 1 до цього Договору особи, факт скріплення печаткою зразка такого підпису у Додатку № 1 до цього Договору (факт підписання Додатку № 1).

Акт виконаних робіт після надання послуг з технічного обслуговування та/або ремонту складається у двох примірниках та підписується особами, які зазначені у Додатку № 1 до Договору (п. 4.5. Договору).

Згідно з п. 5.4 Договору послуги, передбачені розд. І цього Договору, вважаються наданими з моменту підписання між Замовником та Виконавцем Акту виконаних робіт.

У п. 7.1. Договору зазначено, що кожна із сторін повинна виконувати свої зобов`язання належним чином, тобто у точній відповідності із вимогами чинного законодавства України та відповідно до умов цього Договору, надаючи при цьому всіляку підтримку та сприяння іншій стороні.

Відповідно до п. 7.2, 7.3, 7.5 Договору сторони несуть відповідальність за невиконання або неналежне виконання умов цього Договору у відповідності до викладених у ньому умов та вимог чинного законодавства. Сторона, яка порушила свої зобов`язання, повинна без затримки та нагадування з боку іншої сторони якомога швидше та якісно усунути існуючі порушення. За порушення строків розрахунків, передбачених розд. 2 цього Договору, Замовник сплачує за кожен день прострочення пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми заборгованості, яка діяла в період нарахування пені за кожен день прострочення.

У відповідності до п. 9.1 Договору договір набуває чинності з дня його підписання і діє по 31 грудня 2026 pоку, а в частині гарантій та невиконаних зобов`язань - до повного виконання сторонами своїх зобов`язань за даним Договором.

Якщо сторони не виявили бажання припинити дію Договору, то він діє наступний календарний рік на тих же умовах (п. 9.2. Договору).

На виконання Договору, Виконавцем було надано Замовнику Послуги з ремонту та технічного обслуговування транспортного засобу, про що Сторонами було підписано Акт виконаних робіт №571-746190-012 вiд 16.07.2026 на загальну суму 25 700,98 грн, з яких: вартість робіт (Послуг) 14 279,99 грн; складові частини (запасні матеріали), що використані при виконані робіт 7 137,49 грн.

Акт підписаний відповідачем без зауважень.

Позивачем надано відповідачу Рахунок-фактуру №571-896195-002 вiд 16.07.2026 на загальну суму 25 700,98 грн.

Також позивачем здійснено реєстрацію податкових накладних у Єдиному реєстрі податкових накладних у сумі, відповідній сумі вартості Послуг (робіт), що підтверджується податковою накладною №470 від 16.07.2026.

У матеріалах справи міститься акт звіряння взаємних розрахунків за період 01.05.2026 30.07.2026, підписаний сторонами, за яким до загальної заборгованості відповідача перед позивачем у сумі 49 978,96 грн, включено також заборгованість у сумі 25 700,98 грн.

З огляду на те, що відповідач неналежно виконував свої зобов`язання по оплаті вартості отриманих ним послуг, позивачем нараховано та пред`явлено до стягнення 25 700,98 грн основного боргу; 67,60 грн 3% річних та 690,05 грн пеня.

Позивач звернувся до суду за захистом своїх порушених прав у зв`язку з невиконанням відповідачем своїх зобов`язань по договору.

Нормативно-правове обґрунтування, оцінка доказів та висновки суду.

Відповідно до положень статті 11 Цивільного кодексу України цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків (ч. 1 ст. 626 Цивільного кодексу України).

Частиною 1 статті 627 Цивільного кодексу України визначено, що сторони відповідно до статті 6 цього Кодексу є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Згідно зі статтею 628 Цивільного кодексу України зміст договору становлять умови, визначені на розсуд сторін і погодженні ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

В частині 1 статті 638 Цивільного кодексу України зазначено, що договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Договір є обов`язковим для виконання сторонами (ст. 629 ЦК України).

Укладений між сторонами договір, з огляду на встановлений статтею 204 Цивільного кодексу України принцип правомірності правочину, є належною підставою у розумінні статті 11 Цивільного кодексу України для виникнення у позивача та відповідача взаємних цивільних прав і обов`язків.

Суд при вирішенні спору враховує, що укладений між сторонами договір за своєю правовою природою є договором підряду, за умовами якого відповідно до частин 1, 2 ст. 837 ЦК України одна сторона (підрядник) зобов`язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов`язується прийняти та оплатити виконану роботу. Договір підряду може укладатися на виготовлення, обробку, переробку, ремонт речі або на виконання іншої роботи з переданням її результату замовникові.

За змістом ч. 1 ст. 854 ЦК України якщо договором підряду не передбачена попередня оплата виконаної роботи або окремих її етапів, замовник зобов`язаний сплатити підрядникові обумовлену ціну після остаточної здачі роботи за умови, що роботу виконано належним чином і в погоджений строк або, за згодою замовника, - достроково.

Правовий аналіз наведених положень ЦК України дозволяє дійти висновку про те, що договір підряду є двостороннім правочином, за яким обов`язку виконавця з виконання роботи кореспондує обов`язок замовника з її оплати.

Відповідно до частини 1 статті 509 Цивільного кодексу України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться (ч. 1 ст. 526 Цивільного кодексу України). Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст. 525 ЦК України).

Якщо у зобов`язанні встановлений строк його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (ч. 1 ст. 530 ЦК України).

Зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином (ч. 1 ст. 599 ЦК України).

Верховний Суд неодноразово наголошував, що принцип належного виконання полягає в тому, що воно має бути проведене: належними сторонами; щодо належного предмета; у належний спосіб; у належний строк (термін); у належному місці (див., зокрема, постанову Верховного Суду від 07.12.2022 у справі №910/11949/21).

Порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання) (ст. 610 ЦК України).

Стаття 612 ЦК України визначає одним із основних видів порушення зобов`язання прострочення боржника. Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання чи не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Отже, для належного виконання зобов`язання необхідно дотримуватись визначених у договорі строків, зокрема щодо оплати, а тому несвоєчасне виконання/невиконання в повному обсязі цього зобов`язання є його порушенням.

Як встановлено судом, на виконання умов Договору позивачем надано, а відповідачем прийняті роботи на загальну суму 25 700,98 грн, що підтверджується Актом виконаних робіт №571-746190-012 вiд 16.07.2026. Акт підписано сторонами без зауважень та заперечень.

З урахуванням умов Договору, кінцевим строком оплати вартості виконаних робіт є 19.07.2026.

Як встановлено судом, у обумовлений Договором строк відповідач не здійснив повну оплату вартості виконаних робіт. Заборгованість останнього становить 25 700,98 грн.

Станом на день ухвалення рішення судом відповідачем не спростовано доводів позивача, не надано належних доказів на підтвердження сплати заборгованості в сумі 25 700,98 грн, а тому вимоги про стягнення з відповідача вказаної суми є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Статтею 610 Цивільного кодексу України визначено, що порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Стаття 611 Цивільного кодексу України передбачає, що у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.

Відповідно до статті 549 Цивільного кодексу України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

Боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити на користь кредитора пеню в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня. Договором може бути визначено менший розмір пені.

Пунктом 7.5. Договору сторони погодили, що за порушення строків розрахунків, передбачених розд. 2 цього Договору, Замовник сплачує за кожен день прострочення пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми заборгованості, яка діяла в період нарахування пені за кожен день прострочення.

Відповідно до частини другої статті 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Інфляційні нарахування на суму боргу, сплата яких передбачена частиною другою статті 625 Цивільного кодексу України, є способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення коштів внаслідок інфляційних процесів за весь час прострочення в їх сплаті. Сплата трьох процентів річних від простроченої суми (якщо інший їх розмір не встановлений договором або законом), так само як й інфляційні нарахування, є способом захисту майнового права та інтересу кредитора шляхом отримання від боржника компенсації (плати) за користування ним коштами, належними до сплати кредиторові.

Виходячи з положень зазначеної норми, наслідки прострочення боржником грошового зобов`язання у вигляді інфляційного нарахування на суму боргу та річних, не є санкціями, а виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредиторів від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування (утримання) ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові, а тому ці кошти нараховуються незалежно від вини боржника та незалежно від сплати ним неустойки за порушення виконання зобов`язання.

З посиланням на п. 7.5 Договору та приписи ст. 625 ЦК України позивачем нараховано та пред`явлено до стягнення з відповідача 67,60 грн 3% річних та 690, 05 грн пені за період з 19.07.2026 по 19.08.2026.

Перевіривши правомірність нарахування пені та 3% річних, судом встановлено, що позивач неправильно визначив період прострочення заборгованості.

Як вже було встановлено судом, сторони у Договорі погодили строк оплати вартості виконаних робіт - протягом 3 (трьох) банківських днів після підписання Замовником Акту виконаних робіт, тобто до 19.07.2026 включно.

Відповідно до ч.1 ст.251 Цивільного кодексу України строком є певний період у часі, зі спливом якого пов`язана дія чи подія, яка має юридичне значення.

За приписами ст.253 Цивільного кодексу України перебіг строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов`язано його початок.

Враховуючи, що оплата виконаних робіт мала бути здійснена відповідачем у строк до 19.07.2026, прострочення оплати починається з наступного дня, а саме з 20.07.2026.

Таким чином, здійснивши за допомогою системи "Ліга-Закон" перерахунок пені та 3% річних, судом встановлено, що за період з 20.07.2026 по 19.08.2026 пеня складає 668,93 грн, 3%річних 65,48 грн, які і підлягають стягненню з відповідача на користь позивача.

У задоволенні позовних вимог в частині стягнення 3% річних в розмірі 2,12 грн та пені в розмірі 21,12 грн суд вважає за необхідне відмовити.

Відповідно до статті 13 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Згідно зі ст. 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.

Відповідно до ст. 76 - 79 Господарського процесуального кодексу України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Докази, одержані з порушенням закону, судом не приймаються.

Достовірними є докази, створені (отримані) за відсутності впливу, спрямованого на формування хибного уявлення про обставини справи, які мають значення для справи.

Наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Відповідно до статті 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Оцінивши подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді всіх обставин в їх сукупності, суд дійшов висновку, що вимоги позивача підлягають частковому задоволенню і з відповідача на користь позивача підлягає стягненню 25700,98 грн основного боргу, 668,93 грн пені та 65,48 грн 3% річних. У частині вимог по стягненню 2,12 грн 3% річних та 21,12 грн пені вимоги задоволенню не підлягають за безпідставністю.

Крім того, позивач просить доручити органу (особі), що здійснюватиме примусове виконання рішення Господарського суду Чернігівської області по даній справі, в порядку ч. 10 ст. 238 ГПК України нарахувати пеню на суму основного боргу у розмірі 25 700,98 грн за Договором про технічне обслуговування та ремонт транспортних засобів №2905 від 29.05.2026 за період з моменту ухвалення рішення суду у даній справі до моменту погашення боргу відповідачем, суд зазначає таке.

Згідно з приписами ч. 10 ст. 238 Господарського процесуального кодексу України суд, приймаючи рішення про стягнення боргу, на який нараховуються відсотки або пеня, може зазначити в рішенні про нарахування відповідних відсотків або пені до моменту виконання рішення з урахуванням приписів законодавства України, що регулюють таке нарахування.

За висновками Великої Палати Верховного Суду, викладеними постанові від 16.10.2024 у справі № 911/952/22, положення частини 10 статті 238 ГПК України закріплює механізм, який позбавляє кредитора необхідності звернення до суду з позовом щодо нарахування та стягнення, зокрема, пені за наступні періоди невиконання зобов`язання після того, як був розглянутий по суті і задоволений його позов про стягнення боргу, пені за невиконання того самого зобов`язання між тими ж сторонами.

Застосування частини 10 статті 238 ГПК України полягає у продовженні нарахування пені поза часовими межами, в яких суд розглянув і вирішив спір по суті позовних вимог.

Отже, положення вказаної норми урегульовують можливість нарахування відсотків до моменту виконання рішення суду, і при прийнятті рішення про стягнення боргу, на який нараховуються відсотки, суд вправі відповідно до частини десятої статті 238 ГПК України зазначити в рішенні про нарахування пені до моменту виконання рішення суду.

Згідно з ч. 11, 12 ст. 26 Закону України «Про виконавче провадження», якщо у виконавчому документі про стягнення боргу зазначено про нарахування відсотків або пені до моменту виконання рішення, виконавець у постанові про відкриття виконавчого провадження розраховує остаточну суму відсотків (пені) за правилами, визначеними у виконавчому документі. До закінчення виконавчого провадження виконавець за заявою стягувача перераховує розмір остаточної суми відсотків (пені), які підлягають стягненню з боржника, не пізніше наступного дня з дня надходження заяви стягувача про такий перерахунок, про що повідомляє боржника не пізніше наступного дня після здійснення перерахунку.

Враховуючи вищевикладене, суд вважає за можливе задовольнити вимоги позивача в цій частині та зазначити у резолютивній частині рішення про нарахування органом (особою), що буде здійснювати примусове виконання рішення, пені на суму основного боргу за Договором про технічне обслуговування та ремонт транспортних засобів №2905 від 29.05.2026 за період з моменту ухвалення рішення суду у даній справі до моменту погашення боргу відповідачем, за такою формулою: Пеня = Сума боргу х (2 х ОС НБУ/Кількість днів у році) х Кількість днів прострочення/100, де: Сума боргу сума основного боргу за Договором у розмірі 25 700,98 гривень; 2 х ОС НБУ подвійна облікова Ставка Національного банку України, що діяла у період нарахування пені; Кількість днів у році кількість днів у році, у якому здійснюється нарахування пені; Кількість днів прострочення кількість днів прострочення за період з моменту ухвалення рішення суду до моменту погашення боргу відповідачем (здійснення розрахунку); 100 стале значення; а також стягнути вказану суму нарахованої пені з ТОВ «БУДІВЕЛЬНО-ІНВЕСТИЦІЙНА КОМПАНІЯ ЧСЕУ № 430» на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ТРЕЙД ПОЛТАВА».

Розподіл судових витрат.

Згідно з пунктом 5 ч. 1 ст. 237 ГПК України при ухваленні рішення суд вирішує питання, зокрема, про розподіл між сторонами судових витрат.

Частиною 1 ст. 123 ГПК України визначено, що судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать, зокрема, витрати на професійну правничу допомогу, витрати, пов`язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведення експертизи (пункти 1, 2 ч. 3 ст. 123 ГПК України).

Щодо витрат на професійну правничу допомогу.

Відповідно до статті 1 Закону України Про адвокатуру та адвокатську діяльність договір про надання правової допомоги - це домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об`єднання) зобов`язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов`язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.

Відповідно до статті 30 вказаного вище Закону гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.

Згідно зі статтею 16 ГПК України учасники справи мають право користуватися правничою допомогою. Представництво у суді, як вид правничої допомоги, здійснюється виключно адвокатом (професійна правнича допомога), крім випадків, встановлених законом.

Відповідно до частин 1-3 статті 126 ГПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Разом із тим, розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву (частина 8 статті 129 ГПК України).

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 27.06.2018 у справі №826/1216/16 зазначено, що склад та розмір витрат, пов`язаних з оплатою правової допомоги, входить до предмета доказування у справі. Зазначені витрати мають бути документально підтверджені та доведені. Відсутність документального підтвердження витрат на правову допомогу, а також розрахунку таких витрат є підставою для відмови у задоволенні вимог про відшкодування таких витрат.

05.11.2025 між Адвокатським бюро «Пашковський і партнери» (далі Адвокатське бюро) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Трейд Полтава» (далі Клієнт) укладено Договір про надання професійної правничої допомоги № 1-05/11/2025 (далі Договір № 1-05/11/2025).

Відповідно до умов Договору № 1-05/11/2025:

п. 1.1. В порядку, у випадках та на умовах, визначених цим Договором Адвокатське бюро зобов`язується за дорученням (завданням) Клієнта надати йому професійну правничу допомогу, а Клієнт зобов`язується приймати та оплачувати вартість професійної правничої допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання Договору.

п. 1.2. Кожне окреме завдання (доручення) Клієнта, орієнтовний перелік необхідних послуг та їх вартість фіксуються Сторонами у додаткових угодах до Договору, які є його невід`ємною частиною.

п. 1.3. Після закінчення надання професійної правничої допомоги за окремим завданням (дорученням), що оформлене Сторонами додатковою угодою до Договору, Сторони підписують Акт приймання-передачі наданих послуг, у якому фіксується детальний опис робіт (послуг) та кількість витраченого часу.

п. 8.1. Даний Договір укладений на строк до 31.12.2026 та набирає чинності з момент його підписання.

13.08.2026 між сторонами підписана Додаткова угода № 1 до Договору № 1-05/11/2025 про надання професійної правничої допомоги від 05.11.2025 (далі Додаткова угода № 2).

Відповідно до умов Додаткової угоди:

п. 1 Цією Додатковою угодою Сторони домовились встановити винагороду Адвокатському бюро за виконання наступних дій:

1) Правовий аналіз Договору про технічне обслуговування та ремонт транспортних засобів № 2905 від 29.05.2026, що укладений між ТОВ «ТРЕЙД ПОЛТАВА» та ТОВ «БУДІВЕЛЬНО-ІНВЕСТИЦІЙНА КОМПАНІЯ ЧСЕУ № 430», акту виконаних робіт, акту звірки взаєморозрахунків, інших первинних документів, що стосуються його укладання та виконання/не виконання;

2) Аналіз чинного законодавства, що регулює господарські відносини у даній сфері;

3) Моніторинг судової практики у спірних правовідносинах;

4) Підготовка та подання до Господарського суду процесуальних документів (зокрема, позовної заяви про стягнення заборгованості та інших процесуальних документів (відповідь на відзив, клопотання, заяви, скарги, додаткові пояснення);

5) Представництво інтересів Клієнта та захист у Господарському суді Чернігівської області.

п. 2. За виконання дій, визначених пункті 1 цієї Додаткової угоди, винагорода Адвокатського бюро складає 15 000 грн і сплачується Клієнтом протягом 10 днів після ухвалення рішення Господарським судом Чернігівської області.

01.10.2026 між Адвокатським бюро та Клієнтом складено та підписано акт №1 приймання-передачі наданих послуг професійної правничої допомоги до Договору № 1-05/11/2025 від 05.11.2025 та Додаткової угоди № 1 від 13.08.2026, відповідно до якого Адвокатське бюро надало, а Клієнт прийняв послуги у справі № 927/830/26 за позовом ТОВ «Трейд Полтава» до ТОВ «БУДІВЕЛЬНО-ІНВЕСТИЦІЙНА КОМПАНІЯ ЧСЕУ № 430» про стягнення заборгованості за Договором про технічне обслуговування та ремонт транспортних засобів № 2905 від 29.05.2026.

Вартість послуг склала 15 000 грн. Гонорар є фіксованим відповідно до п. 2 Додаткової угоди № 1 від 13.08.2026. Облік фактично витраченого часу наведено для деталізації наданих послуг; він не змінює погодженого гонорару та не встановлює погодинної оплати.

Клієнт сплачує гонорар протягом 10 днів після ухвалення рішення Господарським судом Чернігівської області відповідно до п. 2 Додаткової угоди № 1. Підписання цього Акту не змінює зазначеного строку оплати та не підтверджує факту її здійснення.

Акт підписано Клієнтом без зауважень та заперечень.

Отже, матеріалами справи підтверджується надання адвокатом Товариству з обмеженою відповідальністю «Трейд Полтава» правничої допомоги у справі № 927/830/26.

Загальне правило розподілу судових витрат визначене в частині четвертій статті 129 ГПК, відповідно до якої інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються: 1) у разі задоволення позову - на відповідача; 2) у разі відмови в позові - на позивача; 3) у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

З аналізу наведених норм можна зробити висновок, що питання про стягнення/визначення/розподіл судових витрат є складовою судового процесу - правом сторони на користь якої ухвалено судове рішення відшкодувати свої судові витрати.

Наведені норми процесуального закону визначають загальний порядок розподілу судових витрат між сторонами у справі та іншими учасниками справи, що ґрунтується на принципі обов`язковості відшкодування судових витрат особи, на користь якої ухвалено судове рішення, за рахунок іншої особи, яка в цьому спорі виступає її опонентом.

При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін.

За змістом частини четвертої статті 126 ГПК розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може за клопотанням іншої сторони зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами (частина п`ята статті 126 ГПК).

У розумінні положень частини п`ятої статті 126 ГПК зменшення суми судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу, можливе виключно на підставі клопотання іншої сторони у разі, коли на її думку, недотримано вимог стосовно співмірності витрат із складністю відповідної роботи, її обсягом та часом, витраченим ним на виконання робіт. Суд, ураховуючи принципи диспозитивності та змагальності, не має права вирішувати питання про зменшення суми судових витрат на професійну правову допомогу, що підлягають розподілу, з власної ініціативи.

У випадку встановленого договором фіксованого розміру гонорару сторона може доводити неспівмірність витрат у тому числі, але не виключно, без зазначення в детальному описі робіт (наданих послуг) відомостей про витрати часу на надання правничої допомоги. Зокрема, посилаючись на неспівмірність суми фіксованого гонорару зі складністю справи, ціною позову, обсягом матеріалів у справі, кількістю підготовлених процесуальних документів, кількістю засідань, тривалістю розгляду справи судом тощо (постанова Великої Палати Верховного Суду від 16.11.2022 у справі № 922/1964/21).

Відповідач не скористався своїм правом подачі заперечень щодо обсягу та розміру витрат на професійну правничу допомогу.

Відповідно до статті 129 ГПК України інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються: у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Відтак, беручи до уваги характер та обсяг наданих адвокатом відповідача послуг, виходячи з принципу розумності та справедливості, з урахуванням відсутності заперечень з боку відповідача, а також враховуючи часткове задоволення позовних вимог та положення ч. 9 ст. 129 ГПК України, відшкодуванню за рахунок відповідача підлягають витрати на професійну правничу допомогу в сумі 14 986,82 грн.

Щодо судового збору.

Статтею 129 ГПК України передбачено, що судовий збір покладається: у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

З огляду на часткове задоволення позовних вимог, судовий збір в сумі 2660,06 грн покладається на відповідача.

Судовий збір в частині 2,34 грн покладається на позивача.

Керуючись статтями 129, 236-239, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, суд

УХВАЛИВ:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «БУДІВЕЛЬНО-ІНВЕСТИЦІЙНА КОМПАНІЯ ЧСЕУ № 430» (код ЄДРПОУ 46046533; вул. Довженка Олександра, буд. 138-А, кімната 17, м. Чернігів, 14014) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Трейд Полтава" (код ЄДРПОУ 43439316; вул. Кольцова, буд. 14-Д, оф. 610, м. Київ, 03194) 25700,98 грн основного боргу, 668,93 грн пені та 65,48 грн 3% річних, 2660,06 грн судового збору, 14 986,82 грн витрат на професійну правничу допомогу.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

3. У решті позову відмовити.

4. Органу (особі), що проводитиме примусове виконання рішення Господарського суду Чернігівської області у справі №927/830/26, у порядку ч. 10 ст. 238 ГПК України, здійснити нарахування пені на суму основного боргу за Договором про технічне обслуговування та ремонт транспортних засобів №2905 від 29.05.2026 за період з моменту ухвалення рішення суду у даній справі до моменту погашення боргу відповідачем, за такою формулою: Пеня = Сума боргу х (2 х ОС НБУ/Кількість днів у році) х Кількість днів прострочення/100, де: Сума боргу сума основного боргу за Договором; 2 х ОС НБУ подвійна облікова Ставка Національного банку України, що діяла у період нарахування пені; Кількість днів у році кількість днів у році, у якому здійснюється нарахування пені; Кількість днів прострочення кількість днів прострочення за період з моменту ухвалення рішення суду до моменту погашення боргу відповідачем (здійснення розрахунку); 100 стале значення, а також стягнути суму нарахованої пені з ТОВ «БУДІВЕЛЬНО-ІНВЕСТИЦІЙНА КОМПАНІЯ ЧСЕУ № 430» (код ЄДРПОУ 46046533; вул. Довженка Олександра, буд. 138-А, кімната 17, м. Чернігів, 14014) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Трейд Полтава" (код ЄДРПОУ 43439316; вул. Кольцова, буд. 14-Д, оф. 610, м. Київ, 03194).

Рішення набирає законної сили у строк та в порядку, встановленому ст.241 Господарського процесуального кодексу України.

Рішення може бути оскаржено до Північного апеляційного господарського суду в строк, встановлений ст.256 Господарського процесуального кодексу України та в порядку, передбаченому ст.257 Господарського процесуального кодексу України.

Повідомити учасників справи про можливість одержання інформації по справі у Єдиному державному реєстрі судових рішень: http://reyestr.court.gov.ua/.

Суддя В.В. Моцьор