Ухвала суду № 141145912, 26.10.2026, Господарський суд Черкаської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

18005, м. Черкаси, бульвар Шевченка, 307, тел. канцелярії (0472) 31-21-49, inbox@ck.arbitr.gov.ua

УХВАЛА

26 жовтня 2026 року Справа № 925/686/13

м. Черкаси

Господарський суд Черкаської області в складі судді Дорошенка М.В. за участю ліквідатора Селянського (фермерського) господарства "Аграрій" арбітражного керуючого Юдицького О. В., представниці Державного публічного акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Украгролізинг" режимі відеоконференції Кордас Ж. А. і представника ОСОБА_1 і ОСОБА_2 в режимі відеоконференції адвоката Кузьміна Д. Л., із секретарем судового засідання Рябенькою Я. В., розглянувши у судовому засіданні заяву ліквідатора Селянського (фермерського) господарства "Аграрій" арбітражного керуючого Юдицького О. В. від 10.05.2025 №02-01/1241/925-686-13 про покладення субсидіарної відповідальності за зобов`язаннями боржника у справі №925/686/13 про банкрутство Cелянського (фермерського) господарства "Аграрій"на ОСОБА_1 та ОСОБА_2 ,

УСТАНОВИВ:

15 травня 2025 року ліквідатор банкрута, арбітражний керуючий Юдицький Олександр Вікторович (далі ліквідатор Юдицький О. В.) у справі №925/686/13 про банкрутство Селянського (фермерського) господарства "Аграрій" (далі СФГ "Аграрій" та/або боржник) подав до Господарського суду Черкаської області через систему "Електронний суд" заяву від 10.05.2025 № 02-01/1241/925-686-13 про покладення субсидіарної відповідальності за зобов`язаннями боржника у зв`язку з доведенням його до банкрутства на:

керівника та засновника СФГ "Аграрій" ОСОБА_1 (далі ОСОБА_1 ) і стягнення з нього з перерахуванням на ліквідаційний рахунок СФГ "Аграрій" 5 695 046,10 грн;

заступника директора СФГ "Аграрій" ОСОБА_2 (далі ОСОБА_2 ) і стягнення з нього з перерахуванням на ліквідаційний рахунок СФГ "Аграрій" 1 239 300,00 грн.

Як на правову підставу для покладення на ОСОБА_1 та ОСОБА_2 субсидіарної відповідальності за зобов`язаннями боржника у зв`язку з доведенням його до банкрутства ліквідатор Юдицький О. В. вказав на частину другу статті 61 Кодексу України з процедур банкрутства (далі - КУзПБ).

Господарський суд Черкаської області у складі судді Хабазні Ю. А. ухвалою від 20.05.2025 у справі №925/686/13 відкрив провадження за заявою ліквідатора Юдицького О. В. від 10.05.2025 № 02-01/1241/925-686-13 і призначив її до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження в судовому засіданні.

Ухвалою від 26.08.2025 у справі №925/686/13, постановленої за результатами розгляду заяви ліквідатора Юдицького О. В. від 10.05.2025 № 02-01/1241/925-686-13 (з урахуванням ухвали Господарського суду Черкаської області від 11.11.2025 у справі №925/686/13 про виправлення описки), Господарський суд Черкаської області у складі судді Хабазні Ю. А. задовольнив цю заяву повність і стягнув з ОСОБА_1 на користь СФГ "Аграрій" 5 695 046,10 грн та із ОСОБА_2 на користь СФГ "Аграрій" 1 239 300,00 грн.

Північний апеляційний господарський суд постановою від 26.01.2026 апеляційну скаргу ОСОБА_1 та ОСОБА_2 залишив без задоволення, а ухвалу Господарського суду Черкаської області від 26.08.2025 у справі №925/686/13 (з урахуванням ухвали Господарського суду Черкаської області від 11.11.2025 у справі №925/686/13 про виправлення описки) без змін.

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду постановою від 10.06.2026 задовольнив касаційну скаргу ОСОБА_1 та ОСОБА_2 частково, скасував ухвалу Господарського суду Черкаської області від 26.08.2025 (з урахуванням ухвали Господарського суду Черкаської області від 11.11.2025 про виправлення описки) та постанову Північного апеляційного господарського суду від 26.01.2026 у справі №925/686/13, направив справу №925/686/13 в частині розгляду заяви ліквідатора банкрута про покладення субсидіарної відповідальності за зобов`язаннями боржника у зв`язку із доведенням його до банкрутства на новий розгляд до Господарського суду Черкаської області.

Водночас Верховний Суд у постанові від 10.06.2026 вказав, що суди попередніх інстанцій під час розгляду заяви ліквідатора Юдицького О. В. від 10.05.2025 №02-01/1241/925-686-13:

не встановили обставин того, чи міг ОСОБА_2 давати обов`язкові для боржника вказівки або чи мав він можливість іншим чином визначати його дії, і, тим самим, чи належить він до осіб, до яких може бути застосована передбачена частиною другою статті 61 КУзПБ субсидіарна відповідальність;

не встановили чи вчинив ОСОБА_2 правочин чи майнові дії, визначені частинами першою та другою статті 42 КУзПБ, що може бути підставою для застосування до нього передбаченої частиною п`ятою статті 42 КУзПБ субсидіарної відповідальності;

дійшовши до висновку про стягнення на користь СФГ "Аграрій" з ОСОБА_1 5 695 046,10 грн та із ОСОБА_2 1 239 300,00 грн, неправильно застосували положення частини другої статті 61 КУзПБ, яка не передбачає поділу суми вимог субсидіарної відповідальності між суб`єктами такої відповідальності у відповідності до збитків, завданих кожним конкретним суб`єктом субсидіарної відповідальності.

Автоматизована система документообігу Господарського суду Черкаської області для розгляду у справі №925/686/13 заяви ліквідатора Юдицького О. В. від 10.05.2025 №02-01/1241/925-686-13 про покладення субсидіарної відповідальності за зобов`язаннями боржника у зв`язку із доведенням його до банкрутства на ОСОБА_1 та ОСОБА_2 визначила суддю Дорошенка М. В.

Ухвалою від 07.07.2026 суддя Господарського суду Черкаської області Дорошенко М. В. прийняв справу №925/686/13 в частині розгляду заяви ліквідатора Юдицького О. В. від 10.05.2025 №02-01/1241/925-686-13 про покладення субсидіарної відповідальності за зобов`язаннями боржника у зв`язку із доведенням його до банкрутства на ОСОБА_1 та ОСОБА_2 до свого провадження і призначив для її розгляду судове засідання на 11 год. 00 хв. 3 вересня 2026 року в приміщенні Господарського суду Черкаської області і повідомив про це усіх учасників провадження у справі №925/686/13.

26 серпня 2026 року представник ОСОБА_1 і ОСОБА_2 адвокат Кузьмін Д. Л. через систему "Електронний суд" подав до Господарського суду Черкаської області:

- додаткові пояснення відповідачів від 26.08.2026 у справі №925/686/13 щодо розгляду заяви ліквідатора Юдицького О. В. від 10.05.2025 №02-01/1241/925-686-13;

- заяву від 26.08.2026 про застосування позовної давності.

В додаткових поясненнях відповідачів від 26.08.2026 адвокат Кузьмін Д. Л. зазначив, зокрема, що:

- ОСОБА_2 не є суб`єктом субсидіарної відповідальності за частиною другою статті 61 КУзПБ;

- передумови для застосування статті 42 КУзПБ до ОСОБА_2 відсутні;

- причинно-наслідковий зв`язок між діями ОСОБА_1 і ОСОБА_2 та банкрутством боржника відсутні;

- підстави для покладення субсидіарної відповідальності на ОСОБА_1 у зв`язку із непереданою ним ліквідатору документів відсутні.

В заяві від 26.08.2026 адвокат ОСОБА_3 заявив про застосування до заявлених ліквідатором ОСОБА_4 вимог про покладення на ОСОБА_1 та ОСОБА_2 субсидіарної відповідальності за зобов`язаннями боржника у зв`язку із доведенням його до банкрутства загальної трирічної позовної давності. За твердженням адвоката, цей строк сплив на день подання ліквідатором ОСОБА_4 заяви від 10.05.2025 № 02-01/1241/925-686-13 до Господарського суду Черкаської області.

3 вересня 2026 року ліквідатор Юдицький О. В. через систему "Електронний суд" подав до Господарського суду Черкаської області письмові пояснення від 03.09.2026, згідно з якими підтримав свою заяву від 10.05.2025 № 02-01/1241/925-686-13 і зауважив, що, враховуючи вказівки Верховного Суду, які містяться у його постанові від 10.06.2026, суд має можливість самостійно застосувати частину п`яту статті 42 КУзПБ для покладення субсидіарної відповідальності на ОСОБА_2 за зобов`язаннями СФГ "Аграрій".

30 вересня 2026 року представниця Державного публічного акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Украгролізинг" Кордас Ж. А. через систему "Електронний суд" подала до Господарського суду Черкаської області письмові пояснення від 30.09.2026 щодо розгляду заяви ліквідатора Юдицького О. В. від 10.05.2025 №02-01/1241/925-686-13, згідно з якими: підтримала цю заяву; зауважила, що сума непогашених боржником вимог кредиторів в розмірі 6 934 346,10 грн має бути стягнута солідарно з ОСОБА_1 та ОСОБА_2 ; заперечила проти заяви адвоката Кузьміна Д. Л. від 26.08.2026 про застосування позовної давності, оскільки вважає її такою, що не спливла на день подання ліквідатором Юдицьким О. В. вказаної заяви.

1 жовтня 2026 року представник ОСОБА_1 і ОСОБА_2 адвокат Кузьмін Д. Л. через систему "Електронний суд" подав до Господарського суду Черкаської області додаткові пояснення від 01.10.2026 у справі №925/686/13 щодо письмових пояснень Державного публічного акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Украгролізинг" від 30.09.2026.

В додаткових поясненнях від 01.10.2026 адвокат Кузьмін Д. Л. відхилив доводи представниці Державного публічного акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Украгролізинг" Кордас Ж. А. про те, що позовна давність не спливла, а також щодо солідарного стягнення з ОСОБА_1 та ОСОБА_2 6 934 346,10 грн та з інших питань.

15 жовтня 2026 року ліквідатор Юдицький О. В. через систему "Електронний суд" подав до Господарського суду Черкаської області заяву від 15.10.2026, якою просить суд у разі визнання позовної давності пропущеною визнати причини її пропуску поважними, поновити її та захистити порушене право боржника.

16 жовтня 2026 року представник ОСОБА_1 і ОСОБА_2 адвокат Кузьмін Д. Л. через систему "Електронний суд" подав до Господарського суду Черкаської області заперечення на заяву ліквідатора Юдицького О. В. від 15.10.2026 щодо визнання поважними причин пропуску позовної давності, поновити її та захисту порушеного права боржника.

У судовому засіданні, яке розпочалося 03.09.2026, суд оголосив перерву спочатку до 10 год. 00 хв. 1 жовтня 2026 року , а потім до 10 год. 30 хв. 16 жовтня 2026 року.

Усі учасники провадження у справі №925/686/13 належним чином повідомлялися судом про дату, час і місце усіх судових засідань, що відбулися з розгляду заяви ліквідатора Юдицького О. В. від 10.05.2025 № 02-01/1241/925-686-13 про покладення субсидіарної відповідальності за зобов`язаннями боржника у зв`язку з доведенням його до банкрутства на ОСОБА_1 та ОСОБА_2 .

В судовому засіданні, що відбулося 16.10.2026, суд закінчив розгляд заяви ліквідатора Юдицького О. В. від 10.05.2025 № 02-01/1241/925-686-13 про покладення субсидіарної відповідальності за зобов`язаннями боржника у зв`язку з доведенням його до банкрутства на ОСОБА_1 та ОСОБА_2 і оголосив про перехід до стадії ухвалення судового рішення та про відкладення ухвалення та проголошення судового рішення до 15 год. 00 хв. 26 жовтня 2026 року, про що повідомив усіх учасників провадження у справі №925/686/13 ухвалою від 16.10.2026.

В судовому засіданні, що відбулося 26.10.2026, суд оголосив вступну та резолютивну частини постановленої ним за результатами розгляду заяви ліквідатора Юдицького О. В. від 10.05.2025 № 02-01/1241/925-686-13 про покладення субсидіарної відповідальності за зобов`язаннями боржника у зв`язку з доведенням його до банкрутства на ОСОБА_1 та ОСОБА_2 ухвали.

Заслухавши учасників провадження у справі №925/686/13, які з`явилися в судове засідання, з`ясувавши обставини та дослідивши докази у цій справі, суд установив такі обставини.

Згідно з відомостями з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань державна реєстрація СФГ "Аграрій" як юридичної особи відбулася 01.04.2003 року, а запис по це №11471200000000334 до вказаного реєстру внесено 21.11.2006. Єдиним засновником (учасником) та керівником СФГ "Аграрій" з моменту його державної реєстрації і до визнання банкрутом був ОСОБА_1

Статут СФГ "Аграрій" містить, зокрема, такі положення:

Селянсько-фермерське господарство "Аграрій" створене громадянином України ОСОБА_1 (п. 1.1.);

Голова СФГ Кузнец Олександр Володимирович (підп. 1.1.1. п. 1.1.);

Повновладне управління діяльністю СФГ на основі єдиноначальності здійснює Голова СФГ (п. 5.1.;

Голова СФГ без довіреності діє від імені СФГ, представляє його інтереси перед підприємствами, установами, організаціями та окремими громадянами, визначає пріоритетні напрямки розвитку СФГ, його структуру та штат, організовує виробництво, переробку, реалізацію продукції виконання робіт, надання послуг, визначає цілі та порядок використання прибутку СФГ приймає рішення про внесення змін та доповнень до статуту СФГ, про утворення філій, представництв та інших відокремлених підрозділів, приймає на роботу і звільняє працівників СФГ, видає обов`язкові для виконання всіма працівниками СФГ накази та розпорядження, укладає від імені СФГ договори (контракти, угоди), підписує звіти та інші документи, що видаються від імені СФГ, виконує інші функції, необхідні для забезпечення нормальної господарської діяльності СФГ (п. 5.2.).

Ухвалою від 14.11.2013 Господарський суд Черкаської області за заявою Державного підприємства "Державний резервний насіннєвий фонд України" порушено провадження у справі №925/686/13 про банкрутство СФГ "Аграрій".

5 грудня 2013 року в газеті "Урядовий кур`єр" №225 опубліковано оголошення про порушення Господарським судом Черкаської області провадження у справі №925/686/13 про банкрутство СФГ "Аграрій".

Ухвалою від 04.04.2014, постановленою за результатами проведення попереднього засідання у справі №925/686/13, Господарський суд Черкаської області визнав вимоги до СФГ "Аграрій", які підлягають внесенню до реєстру вимог кредиторів, таких конкурсних кредиторів: Державного підприємства "Державний резервний насіннєвий фонд України", Товариства з обмеженою відповідальністю "Агросфера", Аграрного фонду, Публічного акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Украгролізинг", Товариства з обмеженою відповідальністю "Суффле Агро Україна", Товариства з обмеженою відповідальністю "УкрТехноФос", Вінницького національного аграрного університету, Товариства з обмеженою відповідальністю-підприємством "Авіс", Жмеринської Об`єднаної Державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Вінницькій області і Публічного акціонерного товариства "Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк" на загальну суму 7 092 883,01 грн, а також вніс до реєстру кредиторів окремим рядком забезпечені заставою вимоги Публічного акціонерного товариства "Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк" у сумі 24 760,00 грн і затвердив реєстр вимог кредиторів.

Заборгованість СФГ "Аграрій" перед кредиторами підтверджується, зокрема, такими судовими рішеннями:

рішенням Господарського суду Вінницької області від 07.02.2011 у справі №2/24-08, згідно з яким із СФГ "Аграрій" стягнуто на користь ДП "Державний резервний насіннєвий фонд України" 241 766,22 грн. боргу, 72 529,86 грн. штрафу, 3 142,97 грн. державного мита та 118,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу. Заборгованість виникла внаслідок неналежного виконання СФГ "Аграрій" своїх зобов`язань за укладеним з ДП "Державний резервний насіннєвий фонд України" договором поставки насіння від 19.02.2007 №2-01/1;

рішенням Господарського суду Вінницької області від 01.10.2012 №2/51/2012/5003, згідно з яким із СФГ "Аграрій" стягнуто на користь ДП "Державний резервний насіннєвий фонд України" 171 616,53 грн. інфляційних втрат, 38 757,86 грн. 3% річних та 4 207,49 грн. судового збору. Заборгованість виникла внаслідок неналежного виконання СФГ "Аграрій" своїх зобов`язань за укладеним з ДП "Державний резервний насіннєвий фонд України" договором поставки насіння від 19.02.2007 №2-01/1;

рішенням Господарського суду Дніпропетровської області від 22.03.2011 у справі №5005/1455/2011, згідно з яким стягнуто солідарно з СФГ "Аграрій" та ТОВ "Гран Інновація" на користь ТОВ "Агросфера" заборгованість за поставлений товар у розмірі 89 853 грн., проценти за користування товарним кредитом у розмірі 140 619,95 грн., пеню у розмірі 6 295,86 грн., витрати на сплату державного мита у розмірі 2 367,69 грн., витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у розмірі 236 грн. Заборгованість виникла внаслідок неналежного виконання СФГ "Аграрій" своїх зобов`язань за укладеним з ТОВ "Агросфера" договором купівлі-продажу №3483-С;

рішенням Господарського суду Вінницької області від 17.10.2012 у справі №7/95/2011/5003, згідно з яким із СФГ "Аграрій" на користь Аграрного фонду стягнуто 1 001 144,00 грн. попередньої оплати, 400 457,60 грн. штрафу. Заборгованість виникла внаслідок неналежного виконання СФГ "Аграрій" своїх зобов`язань за укладеним з Аграрним фондом форвардним біржовим контрактом від 24.03.2008 №5;

рішенням Господарського суду Вінницької області від 19.07.2012 у справі №14/62/2012/5003, згідно з яким із СФГ "Аграрій" стягнуто на користь Державного ПАТ "НАК "Украгролізинг" в особі Вінницької філії Національної акціонерної компанії "Украгролізинг" 194 690,88 грн. основного боргу, 2 000 грн. пені, 616,42 грн. інфляційних втрат, 2 572,68 грн. 3% річних. Заборгованість виникла внаслідок неналежного виконання СФГ "Аграрій" своїх зобов`язань за укладеним з ВАТ "Національна акціонерна компанія "Украгролізинг" (правонаступником усіх прав та обов`язків якого є ПАТ "НАК "Украгролізинг") договором фінансового лізингу №2-10-281спл/1056, додатковим договором від 15.03.2011 №1/427;

рішенням Господарського суду Вінницької області від 14.12.2012 у справі №19/73/2012/5003, згідно з яким із СФГ "Аграрій" стягнуто на користь Державного ПАТ "НАК "Украгролізинг" в особі Вінницької філії Національної акціонерної компанії "Украгролізинг" 104 065,71 грн. основного боргу, 1 151,55 грн. пені та 230,31 грн. 3% річних. Заборгованість виникла внаслідок неналежного виконання СФГ "Аграрій" своїх зобов`язань за укладеним з ВАТ "Національна акціонерна компанія "Украгролізинг" (правонаступником усіх прав та обов`язків якого є ПАТ "НАК "Украгролізинг") договором фінансового лізингу №2-10-281спл/1056, додатковим договором від 15.03.2011 №1/427;

рішенням Господарського суду Вінницької області від 29.11.2012 у справі №7/76/2012/5003, згідно з яким із СФГ "Аграрій" стягнуто на користь Державного ПАТ "Національна акціонерна компанія "Украгролізинг" 37 282,16 грн. боргу, 595,90 грн. пені, 119,18 3% річних. Заборгованість виникла внаслідок неналежного виконання СФГ "Аграрій" умов укладеного з ВАТ "НАК "Украгролізинг" в особі директора Вінницької філії НАК "Украгролізинг" договору повторного лізингу (бюджетні кошти) №2-11-11плб/391;

рішенням Господарського суду Черкаської області від 02.08.2013 у справі №902/629/13, згідно з яким із СФГ "Аграрій" на користь Державного ПАТ "НАК "Украгролізинг" в особі Вінницької філії НАК "Украгролізинг" стягнуто 24 538,63 грн. заборгованості з лізингових платежів, 1 381,56 грн. пені, 276,31 грн. 3% річних, 73,62 грн. інфляційних втрат, 488 248,23 грн. збитків в доход державного бюджету України. Заборгованість виникла внаслідок неналежного виконання СФГ "Аграрій" своїх зобов`язань за укладеним з ВАТ "Національна акціонерна компанія "Украгролізинг" (правонаступником усіх прав та обов`язків якого є ПАТ "НАК "Украгролізинг") договором фінансового лізингу №2-10-281спл/1056;

рішенням Господарського суду Черкаської області від 19.02.2013 у справі №925/128/13-г, згідно з яким із СФГ "Аграрій" на користь ТОВ "Суффле Агро Україна" стягнуто 94 500 грн. заборгованості, 5 112,30 грн. пені, 1 025,26 грн. 3% річних з простроченої суми, 189 грн. інфляційних збитків та 2 017 грн. судового збору. Заборгованість виникла внаслідок неналежного виконання СФГ "Аграрій" своїх зобов`язань за укладеним з ТОВ "Суффле Агро Україна" договором поставки від 10.08.2011 №1189;

рішенням Господарського суду Вінницької області від 31.05.2012 у справі №11/43-09, згідно з яким із СФГ "Аграрій" на користь ТОВ "УкрТехноФос" стягнуто 470 822,66 грн. основного боргу, 81 458,30 грн. 3% річних, 334 662,85 грн. суми, на яку збільшився борг внаслідок інфляційних процесів, 400 000,00 грн. штрафу, 12 869,44 грн. державного мита та 111,07 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу. Заборгованість виникла внаслідок неналежного виконання СФГ "Аграрій" своїх зобов`язань за укладеним з ТОВ "УкрТехноФос" договором поставки сільськогосподарської продукції від 08.04.2008 №2/РП;

рішенням Господарського суду Вінницької області від 23.09.2010 у справі №6/187-10, згідно з яким із СФГ "Аграрій" на користь Вінницького національного аграрного університету стягнуто 74 139,60 грн. основного боргу, 741,40 грн. державного мита та 214,55 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу. Заборгованість виникла внаслідок неналежного виконання СФГ "Аграрій" своїх зобов`язань за укладеним з Вінницьким національним аграрним університетом договором купівлі-продажу від 12.05.2010 №452;

рішенням Господарського суду Вінницької області від 09.07.2013 у справі №902/855/13, згідно з яким із СФГ "Аграрій" на користь ТОВ-підприємства "АВІС" 190 907,82 грн. основного боргу, 2 149,53 грн. 3% річних, 381,82 грн. інфляційних втрат та 3 868,79 грн. судового збору. Заборгованість виникла внаслідок неналежного виконання СФГ "Аграрій" своїх зобов`язань за укладеним з ТОВ-підприємство "АВІС" договором на поставку насіння соняшника від 19.03.2012 №ДА-57;

рішенням Господарського суду Вінницької області від 16.09.2010 у справі №6/164-09, згідно з яким із СФГ "Аграрій" на користь ПАТ "Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк" в особі філії "Відділення Промінвестбанку в м. Вінниця" 41 766,23 грн. відсотків за користування кредитними грошовими коштами, 29 805,60 грн. збитків від інфляції, 715,72 грн. державного мита та 236,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу. Заборгованість виникла внаслідок неналежного виконання СФГ "Аграрій" укладеного з ПАТ "Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк" в особі філії "Відділення Промінвестбанку в м. Вінниця" кредитного договору про відкриття відновлювальної кредитної лінії №06-2,1/270;

рішенням Господарського суду Вінницької області від 12.10.2010 у справі №6/34-09, згідно з яким із СФГ "Аграрій" стягнуто на користь ПАТ "Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк" в особі філії "Відділення Промінвестбанку в м. Вінниця" 21 451,00 грн. процентів за користування кредитними грошовими коштами, 45 843,26 грн. пені за прострочення сплати кредиту, 158,25 грн. збитків від інфляції за прострочення сплати процентів, 31 188,27 грн. збитків від інфляції за прострочення сплати кредиту, 986,41 грн. державного мита та 236,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу. Заборгованість виникла внаслідок неналежного виконання СФГ "Аграрій" своїх обов`язків за укладеним з ПАТ "Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк" в особі філії "Відділення Промінвестбанку в м. Вінниця" кредитним договором про відкриття відновлювальної кредитної лінії від 21.03.2007 №06-2.1/270.

Ухвалою Господарського суду Вінницької області від 27.06.1013 у справі №15/18/2012/5003 про банкрутство ТОВ "Агрос" затверджено включення до ліквідаційної маси боржника комбайна зернозбирального КЗС-9-1, 2005 р. в., заводський № НОМЕР_1 , номер двигуна НОМЕР_2 , з метою подальшого зняття з обліку в органах Державної інспекції сільського господарства та реалізації у порядку, встановленому Законом України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом".

Ще до порушення Господарським судом Черкаської області провадження у справі №925/686/13 про банкрутство СФГ "Аграрій", а саме 11 серпня 2010 року державний виконавець Барського районного відділу державної виконавчої служби у зведеному виконавчому провадженні від 17.12.2009 щодо стягнення з СФГ "Аграрій" на користь юридичних осіб коштів на загальну суму 155 579,19 грн. склав акт опису й арешту майна СФГ "Аграрій", згідно з яким майно у складі: трактора колісного МТЗ-82, ДНЗ НОМЕР_3 , 2007 року випуску, заводський номер НОМЕР_4 , номер шасі НОМЕР_5 , номер двигуна НОМЕР_6 ; трактора колісного МТЗ-82, ДНЗ НОМЕР_7 , 2007 року випуску, заводський номер НОМЕР_8 , номер шасі НОМЕР_9 , номер двигуна НОМЕР_10 ; трактора колісного, МТЗ-82, ДНЗ НОМЕР_11 , 2007 року випуску, заводський номер НОМЕР_12 , номер шасі НОМЕР_13 , номер двигуна НОМЕР_14 ) передав на відповідальне зберігання ОСОБА_2 .

Всі ці три трактори згідно з листом Державної інспекції сільського господарства у Вінницькій області від 16.04.2014 №10-02/1087/14 станом на 16.04.2014 були зареєстровані за їх власником - СФГ "Аграрій".

Постановою від 05.06.2014 у справі №925/686/13 Господарський суд Черкаської області визнав СФГ "Аграрій" банкрутом, відкрив ліквідаційну процедуру строком на 12 місяців, призначив ліквідатором банкрута арбітражного керуючого Пічугіна І. В., про що на офіційному веб-сайті Вищого господарського суду України було оприлюднене повідомлення від 06.06.2014 №4632.

Ухвалою від 21.04.2015 у справі №925/686/13 Господарський суд Черкаської області визнав поточні вимоги Публічного акціонерного товариства "Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк" до СФГ "Аграрій" з включенням їх до реєстру вимог кредиторів на загальну суму 47 221,56 грн.

Тож загальна сума вимог конкурсних, забезпечених і поточних кредиторів які були визнані Господарським судом Черкаської області і включені до реєстру вимог кредиторів у справі №925/686/13 склала 7 164 864,57 грн (7 092 883,01 грн +24 760,00 грн + 47 221,56 грн).

Згодом Товариство з обмеженою відповідальністю "Агросфера", вимоги якого до СФГ "Аграрій" в сумі 230518,47 грн були включені до реєстру вимог кредиторів у справі №925/686/13, було припинено як юридична особа, про що 05.04.2016 до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань внесено запис 1 224 117 0047 005800, на підставі постановленої Господарським судом Дніпропетровської області у справі №904/9882/15 про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю "Агросфера" ухвали від 24.03.2016 про затвердженням звіту ліквідатора, ліквідаційного балансу і ліквідацію цього товариства.

Припинення Товариства з обмеженою відповідальністю "Агросфера" як юридичної особи стало підставою для виключення цього кредитора і його вимог до СФГ "Аграрій" в сумі 230 518,47 грн із реєстру вимог кредиторів у справі №925/686/13, після чого загальна сума вимог кредиторів, включених до реєстру вимог кредиторів СФГ "Аграрій" склала 6 934 346,10 грн. (7 164 864,57 грн 230518,47 грн).

Ухвалою від 12.10.2017 у справі №925/686/13 Господарський суд Черкаської області за заявою арбітражного керуючого Пічугіна І. В. звільнив його від виконання повноважень ліквідатора банкрута.

Ухвалою від 06.03.2018 у справі №925/686/13 Господарський суд Черкаської області призначив ліквідатором банкрута арбітражного керуючого Руденко Т. В.

Ухвалою від 16.07.2020 у справі №925/686/13 Господарський суд Черкаської області з власної ініціативи відсторонив арбітражного керуючого Руденко Т. В. від виконання повноважень ліквідатора банкрута у зв`язку із їх невиконанням.

Ухвалою від 20.08.2020 у справі №925/686/13 Господарський суд Черкаської області призначив ліквідатором банкрута арбітражного керуючого Левченко Н. П.

Ухвалою від 30.10.2024 у справі №925/686/13 Господарський суд Черкаської області з власної ініціативи та за заявою Державного публічного акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Украгролізинг" відсторонив арбітражного керуючого Левченко Н. П. від виконання обов`язків ліквідатора банкрута у зв`язку з неналежним їх виконанням.

Ухвалою від 29.11.2024 у справі №925/686/13 Господарський суд Черкаської області призначив ліквідатором банкрута арбітражного керуючого Юдицького О. В.

Посадові особи СФГ "Аграрій" після визнання його банкрутом, відкриття ліквідаційної процедури і призначення ліквідатора не виконав передбаченого частиною шостою статті 41 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", а із введенням в дію КУзПБ частиною другою статті 59 цього Кодексу зобов`язання щодо передачі ліквідатору бухгалтерської та іншої документації банкрута, печаток і штампів, матеріальних та інших цінностей банкрута.

Жоден із арбітражних керуючих, що призначався судом ліквідатором у справі №925/686/13, із заявою про примусове виконання вказаного зобов`язання посадовими особами СФГ "Аграрій" до Господарського суду Черкаської області не звертався і при цьому не виявив ніяких активів у СФГ "Аграрій", за рахунок яких можна було б задовольнити вимоги кредиторів.

14 травня 2014 року Барський районний суд Вінницької області ухвалив вирок у кримінальній справі №125/496/14-к, яким визнав ОСОБА_1 винним у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених частиною другою статті 222 та частиною першою статті 366 Кримінального кодексу України і призначив йому відповідне покарання.

Вирок Барського районного суду Вінницької області від 14.05.2014 у кримінальній справі №125/496/14-к набрав законної сили 14.06.2014.

Частиною шостою статті 75 Господарського процесуального кодексу України установлено, що обвинувальний вирок суду в кримінальному провадженні або постанова суду, якою особу притягнуто до адміністративної відповідальності у справі про адміністративне правопорушення, які набрали законної сили, є обов`язковими для господарського суду, що розглядає справу про правові наслідки дій чи бездіяльності особи, стосовно якої ухвалений вирок або постанова суду, лише в питанні, чи мали місце ці дії (бездіяльність) та чи вчинені вони цією особою.

З урахуванням вимог частини шостою статті 75 Господарського процесуального кодексу України вирок Барського районного суду Вінницької області від 14.05.2014 у кримінальній справі №125/496/14-к є обов`язковим для розгляду заяви ліквідатора Юдицького О. В. від 10.05.2025 №02-01/1241/925-686-13 про покладення субсидіарної відповідальності на ОСОБА_1 за зобов`язаннями боржника у справі №925/686/13 про банкрутство СФГ "Аграрій" лише щодо таких, встановлених цим вироком, дій ОСОБА_1 : упродовж 2012 року ОСОБА_1 укладав фіктивні договори на реалізацію сільськогосподарської продукції власного виробництва іншим суб`єктам господарювання, вносив завідомо неправдиву інформацію щодо реалізації сільськогосподарської продукції власного виробництва до податкових декларацій (уточнюючих розрахунків) з податку на додану вартість за січень грудень 2012 року, із спеціальних рахунків СФГ "Аграрій" з використанням грошових чеків зняв грошові кошти на загальну суму 20149749,00 гривень, якими розпорядився на власний розсуд.

Ухвалою Господарського суду Черкаської області від 25.04.2016 у справі №925/686/13 за клопотанням ліквідатора СФГ "Аграрій" накладено арешт з оголошенням у розшук належних СФГ "Аграрій" і переданих державним виконавцем Барського районного відділу державної виконавчої служби за актом опису й арешту майна СФГ "Аграрій" від 11.08.2010 на відповідальне зберігання ОСОБА_2 наступних транспортних засобів: трактор колісний, МТЗ-82.1.26, ДНЗ НОМЕР_3 , 2007 року випуску, заводський номер НОМЕР_4 , номер шасі НОМЕР_5 , номер двигуна НОМЕР_6 ; трактор колісний МТЗ-82.1.26, ДНЗ НОМЕР_7 , 2007 року випуску, заводський номер НОМЕР_8 , номер шасі НОМЕР_9 , номер двигуна НОМЕР_10 ; трактор колісний, МТЗ-82.1.26, ДНЗ НОМЕР_11 , 2007 року випуску, заводський номер НОМЕР_12 , номер шасі НОМЕР_13 , номер двигуна НОМЕР_14 .

На підставі ухвали Господарського суду Черкаської області від 25.04.2016 у справі №925/686/13 головний державний виконавець Центрального відділу державної виконавчої служби міста Черкаси Головного територіального управління юстиції у Черкаській області Фесенко Ю. М. 18.05.2016 виніс постанови: про відкриття виконавчого провадження, про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження і про розшук майна боржника.

23 червня 2016 року головний державний виконавець Барського районного відділу Лєбєдєвич В. В. виніс постанову про закриття виконавчого провадження з примусового виконання ухвали Господарського суду Черкаської області від 25.04.2016 у справі №925/686/13 про накладення арешту з оголошенням у розшук належних СФГ "Аграрій" тракторів з підстав її фактичного виконання в повному обсязі.

10 квітня 2017 року постановою слідчого слідчої групи, старшого слідчого СУ ГУ НП у Вінницькій області, підполковника поліції Короля І.В. на підставі пункту 2 частини першої статті 284 Кримінального процесуального кодексу України закрито кримінальне провадження №12015020080000365 від 22.07.2015, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого частиною першою статті 388 Кримінального кодексу України, у зв`язку з відсутністю у діях ОСОБА_1 , ОСОБА_2 та інших службових осіб СФГ "Аграрій" складу кримінального правопорушення.

Підставою внесення відомостей до Єдиного реєстру досудових розслідувань стала заява ліквідатора СФГ "Аграрій" про те, що у січні 2015 року ним отримано інформацію з ГУ юстиції у Вінницькій області про те, що: державний виконавець виконавчої служби Барського району ГУ юстиції у Вінницькій області описав і арештував рухоме майно СФГ "Аграрій": три культиватори КПН-4, борону дискову БДВ-7, зерноочисний комплекс АВМ-065, передав це майно на відповідальне зберігання голові СФГ "Аграрій" ОСОБА_1 , ліквідатору СФГ "Аграрій" місцеперебування описаного майна не відоме. Згідно з іншою, поданою ліквідатором СФГ "Аграрій" заявою, 17.08.2010 державний виконавець виконавчої служби Барського району ГУ юстиції у Вінницькій області описав і арештував рухоме майно СФГ "Аграрій": три трактори колісні МТЗ-82.1.26 із д/н НОМЕР_3 , НОМЕР_7 , 0049 АВ, передав це майно на відповідальне зберігання ОСОБА_2 , ліквідатору СФГ "Аграрій" місцеперебування описаного майна не відоме.

11 квітня 2017 року постановою слідчого слідчої групи, старшого слідчого СУ ГУ НП у Вінницькій області, підполковника поліції Короля І.В. на підставі пункту 2 частини першої статті 284 Кримінального процесуального кодексу України закрито кримінальне провадження №12014020080000240 від 16.05.2014, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого частиною першою статті 388 Кримінального кодексу України, у зв`язку з відсутністю у діях ОСОБА_1 та інших службових осіб СФГ "Аграрій" складу кримінального правопорушення.

Підставою внесення відомостей до Єдиного реєстру досудових розслідувань стала заява генерального директора ДП "Державний резервний насіннєвий фонд України" ОСОБА_5 про те, що між СФГ "Аграрій" та ДП "Державний резервний насіннєвий фонд України" укладено договір постачання насіння від 19.02.2007 №2-01/1 на суму 346 750,00 грн та договір застави від 04.04.2007, згідно з яким СФГ "Аграрій" передало у заставу: зерноочисний комплекс ЗАВ-40, 2003 року, зерноочисний комплекс БЦС-50, 2003 року, агрегатно-вальцевий млин З6АВМ-4. В подальшому СФГ "Аграрій" свої зобов`язання за договором виконало не у повному обсязі, у зв`язку з чим ДП "Державний резервний насіннєвий фонд України" звернулося із відповідним позовом до суду. Рішенням Господарського суду Вінницької області від 07.02.2011 у справі №2/24-08 стягнуто з СФГ "Аграрій" 317 557,05 грн на користь ДП "Державний резервний насіннєвий фонд України", яке звернулося до органу державної виконавчої служби для примусового виконання вказаного судового рішення, однак 13.08.2013 отримало лист ВДВС Барського РУЮ Вінницької області про те, що у ході проведених виконавчих дій майна, яке СФГ "Аграрій" надало ДП "Державний резервний насіннєвий фонд України" у заставу, не виявлено.

Ліквідатор Юдицький О. В. у 2025 році провів аналіз фінансово-господарської діяльності банкрута у справі №925/686/13 і склав Звіт за результатами проведення аналізу фінансово-господарської діяльності неплатоспроможного підприємства СФГ "Аграрій" код ЄДРПОУ 32426802, висновок про наявність або відсутність ознак доведення до банкрутства, приховування стійкої фінансової неспроможності, незаконних дій під час провадження у справі про банкрутство.

У названих звіті та висновку ліквідатор Юдицький О. В. зазначив, зокрема, про таке:

відповідно до листа Головного управління статистики у Черкаській області від 14.05.2014 №05.2-13/4040 СФГ "Аграрій" протягом 2011-2013 років не подавало статистичну та фінансову звітність до Головного управління статистики у Черкаській області;

відповідно до листа Жмеринської ОДПІ ГУ Міндоходів у Вінницькій області від 08.05.2014 року №2285015 фінансова звітність СФГ "Аграрій" не подавалась;

відповідно до листа Головного управління статистики у Вінницькій області від 30.12.2021 року №03.1.76/2119-21 СФГ "Аграрій" не звітувало до органів статистики у 2010-2013 роках;

відсутність загальних показників діяльності господарства, показників ліквідності активів, показників фінансової стійкості, показників рентабельності СФГ "Аграрій" не дає можливості зробити висновки про діяльність підприємства на протязі всього періоду, що піддається аналіз;

з урахуванням наявності кредиторської заборгованості, визнаної господарським судом та включеної до реєстру вимог кредиторів, у розмірі 7 164 864,57 грн, можна стверджувати, що дане підприємство характеризувалося ознаками надкритичної неплатоспроможності вже станом на початок 2013 року. Здійснити аналіз фінансово-майнового стану даного підприємства відповідно до затвердженої методології, зокрема необоротних активів, оборотних активів, дебіторської та кредиторської заборгованості, неможливо у зв`язку з відсутністю належних джерел інформації для проведення такого аналізу;

згідно з актами опису і арешту майна від 16.11.2011 та від 17.08.2010 державний виконавець виконавчої служби Барського району ГУ юстиції у Вінницькій області описане та арештоване ним рухоме майно СФГ "Аграрій", а саме: три культиватори КПН-4, борону дискову БДВ-7, зерноочисний комплекс АВМ- 065 передав на відповідальне зберігання голові СФГ "Аграрій" ОСОБА_1 , а три трактори колісні МТЗ-82.1.26 передав на відповідальне зберігання заступнику голови СФГ "Аграрій" ОСОБА_2 ;

під час проведення досудового розслідування у кримінальному провадженні №12015020080000365 встановлено, що заступник голови СФГ "Аграрій" ОСОБА_2 вчинив незаконні дії та приховав три трактори колісні МТЗ-82.1.26, які були передані йому на відповідальне зберігання, а голова СФГ "Аграрій" ОСОБА_1 , зловживаючи службовим становищем, здійснив реалізацію переданого йому на відповідальне зберігання майна СФГ "Аграрій": трьох культиваторів КПН-4 на суму 100 000,00 грн., борону дискову БДВ-7 на суму 30 000,00 грн., зерноочисний комплекс АВМ-065 на суму 90 000,00 грн.;

під час проведення досудового розслідування у кримінальному провадженні №12014020080000240 встановлено, що 04.04.2007 задля забезпечення виконання зобов`язання за договором постачання насіння від 19.02.2007№2-01/1 між СФГ "Аграрій" та ДП "Державний резервний насіннєвий фонд України" укладено договір застави, відповідно до якого СФГ "Аграрій" передало у заставу зерноочисний комплекс ЗАВ-40 2003 року, зерноочисний комплекс БЦС-50 2003 року, агрегатно-вальцевий млин 36АВМ-4. СФГ "Аграрій" не забезпечило збереження переліченої техніки, в результаті чого її було втрачено;

в ході аналізу наявних у ліквідатора документів виявлено економічні ознаки дій доведення до банкрутства, зокрема встановлено факти заплутування, викривлення та знищення звітності, приховування документів та інформації про майновий стан даного підприємства, приховування майнових активів підприємства, виявлено факти навмисного погіршення фінансово-господарського стану підприємства, зокрема приховування майнових активів підприємства;

упродовж 2012 року ОСОБА_1 укладав фіктивні договори на реалізацію сільськогосподарської продукції власного виробництва іншим суб`єктам господарювання. Відповідно до Акта Жмеринської ОДПІ ГУ Міндоходів у Вінницькій області від 09.09.2013 №772232426802, складеного за результатами позапланової документальної перевірки СФГ "Аграрій" з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства, всі операції з продажу СФГ "Аграрій" сільськогосподарської продукції визнані такими, що не мають реального товарного характеру. Всього у 2012 році на розрахункові рахунки СФГ "Аграрій" за фіктивно реалізовану продукцію власного виробництва надійшло коштів на загальну суму 116 449 346,00 грн. Протягом 2012 року ОСОБА_1 з використанням грошових чеків зняв грошові кошти на загальну суму 20 149 749,00 грн., та використав їх на власний розсуд;

при проведенні аналізу виявлені факти, які свідчать про наявність ознак дій з доведення до банкрутства. Виявлені факти, які свідчать про наявність ознак дій з приховування до банкрутства даного підприємства: приховування інформації про фактичний фінансово-економічний стан даного підприємства на протязі більше 3 років; зупинення платежів, що триває понад три місяці, за наявності боргових зобов`язань, строки платежів за якими настали; наявність значної (понад триста мінімальних розмірів заробітної плати) суми непогашених боргових зобов`язань за розрахунками з податків, строки платежів за якими настали більше як три місяці тому; наявність значної суми непогашених боргових зобов`язань, визнаних юридичною особою-боржником або підтверджені виконавчими документами. Таким чином, є всі підстави стверджувати про наявність ознак дій з доведення до банкрутства, приховування стійкої фінансової неспроможності, незаконних дій під час провадження у справі про банкрутство СФГ"Аграрій", вчинених органами управління банкрута - керівником та засновником СФГ "Аграрій" ОСОБА_1 та заступником голови СФГ "Аграрій" ОСОБА_2 .

Згідно з консультаційним висновком суб`єкта оціночної діяльності ТОВ "Контакт-сервіс" від 14.04.2025 про визначення ринкової вартості тракторів колісних: МТЗ-82.1.26 2007 року випуску, заводський номер НОМЕР_4 , номер шасі НОМЕР_5 , д.н.з. НОМЕР_3 ; МТЗ-82.1.26 2007 року випуску, заводський номер НОМЕР_8 , номер шасі НОМЕР_9 , д.н.з. НОМЕР_7 ; МТЗ-82.1.26 2007 року випуску, заводський номер НОМЕР_12 , номер шасі НОМЕР_13 , д.н.з. НОМЕР_11 ймовірна середня вартість зазначених транспортних засобів може складати: 413 100,00 грн.

27 березня 2025 року та повторно 15 травня 2025 року ліквідатор Юдицький О. В. направив ОСОБА_2 письмові вимоги №02-01/1178/686-13, №02-01/1199/686-13 відповідно про негайне поверненя СФГ "Аграрій" в особі ліквідатора Юдицького О.В. трактора колісного ТЗ-82.1.26 2007 року випуску, заводський номер НОМЕР_4 , номер шасі НОМЕР_5 , д.н.з. НОМЕР_3 ; трактора колісного МТС-82.1.26 2007 року випуску, заводський номер НОМЕР_8 , номер шасі НОМЕР_9 , д.н.з. НОМЕР_7 ; трактора колісного МТС-82.1.26 2007 року випуску, заводський номер НОМЕР_12 , номер шасі НОМЕР_13 , д.н.з. НОМЕР_11 .

Будь-якої відповіді на вказані вимоги ОСОБА_2 ліквідатору Юдицькому О. В. не надав.

Відповідно до частини першої статті 3 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється відповідно до Конституції України, цього Кодексу, Закону України "Про міжнародне приватне право", КУзПБ, а також міжнародних договорів, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України.

Згідно із частиною шостою статті 12 Господарського процесуального кодексу України господарські суди розглядають справи про банкрутство (неплатоспроможність) у порядку, передбаченому цим Кодексом для позовного провадження, з урахуванням особливостей, встановлених КУзПБ.

Відповідно до преамбули КУзПБ цей Кодекс встановлює умови та порядок відновлення платоспроможності боржника - юридичної особи або визнання його банкрутом з метою задоволення вимог кредиторів, а також відновлення платоспроможності фізичної особи.

Отже, одним з основних завдань провадження у справі про банкрутство є задоволення сукупності вимог кредиторів неплатоспроможного боржника. Тому створення для кредиторів в межах справи про банкрутство додаткових гарантій захисту їх прав та законних інтересів забезпечує недопущення використання юридичної особи як інструменту безпідставного збагачення за чужий рахунок.

Частиною першою статті 619 ЦК України передбачено, що договором або законом може бути передбачена поряд із відповідальністю боржника додаткова (субсидіарна) відповідальність іншої особи.

Частиною другою статті 61 КУзПБ встановлено, що під час здійснення своїх повноважень ліквідатор, кредитор має право заявити вимоги до третіх осіб, які відповідно до законодавства несуть субсидіарну відповідальність за зобов`язаннями боржника у зв`язку з доведенням його до банкрутства. Розмір зазначених вимог визначається з різниці між сумою вимог кредиторів і ліквідаційною масою. У разі банкрутства боржника з вини його засновників (учасників, акціонерів) або інших осіб, у тому числі з вини керівника боржника, які мають право давати обов`язкові для боржника вказівки чи мають змогу іншим чином визначати його дії, на засновників (учасників, акціонерів) боржника - юридичної особи або інших осіб у разі недостатності майна боржника може бути покладена субсидіарна відповідальність за його зобов`язаннями. Стягнені суми включаються до складу ліквідаційної маси і можуть бути використані лише для задоволення вимог кредиторів у порядку черговості, встановленому цим Кодексом.

Верховний Суд у складі судової палати для розгляду справ про банкрутство Касаційного господарського суду у постанові від 19.06.2024 у справі №906/1155/20(906/1113/21) дійшов висновку, що у справі про банкрутство субсидіарна відповідальність має деліктну природу та узгоджується із частиною першою статті 1166 Цивільного кодексу України, згідно з якою майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Тобто недостатність майна юридичної особи, яка перебуває в процедурі ліквідації, за умови доведення боржника до банкрутства, поповнюється за рахунок задоволення права вимоги про відшкодування шкоди до осіб, дії/бездіяльність яких кваліфікуються судом як доведення до банкрутства.

Потерпілою особою в такому випадку є банкрут, щодо якого відкрито ліквідаційну процедуру. Саме банкрут, від імені якого діє ліквідатор (арбітражний керуючий), у порядку, визначеному статтею 61 КУзПБ, звертається з вимогою до третіх осіб, з вини яких настало банкрутство боржника.

Визначене нормами частини другої статті 61 КУзПБ правопорушення, за вчинення якого покладається такий вид цивільної відповідальності як субсидіарна, має співвідноситися із наявністю відповідно до закону необхідних умов (елементів), які є підставою для застосування цього виду відповідальності. Такими елементами є об`єкт та суб`єкт правопорушення, а також об`єктивна та суб`єктивна сторони правопорушення.

Об`єктом правопорушення є ті майнові права боржника та кредиторів, вимоги яких визнані у справі про банкрутство, що порушені у зв`язку з доведенням боржника до банкрутства, та відновлення яких відбувається відшкодуванням шкоди у межах покладення субсидіарної відповідальності за правилами частини другої статті 61 КУзПБ.

Об`єктивну сторону правопорушення становлять дії/бездіяльність відповідних суб`єктів, прийняття ними рішень, надання вказівок на вчинення дій або на утримання від них, що призвели до відсутності у боржника майнових активів для задоволення вимог кредиторів або до відсутності інформації про такі активи, що виключає можливість дослідження активу та його оцінки, тобто які окремо або у своїй сукупності спричинили неплатоспроможність боржника та, відповідно, вказують (свідчать) про доведення конкретними особами боржника до банкрутства.

Зокрема, доведення до банкрутства можуть спричинити дії з відчуження майна за заниженими цінами, придбання майна за завищеними цінами, надання послуг за цінами, нижчими за ринкові, здійснення невиправдано ризикових чи невигідних операцій тощо. Неправомірні дії чи бездіяльність, завдання ними шкоди боржнику та виявлення її розміру можуть не збігатися у часі. Наприклад, окремі неправомірні дії чи бездіяльність або сукупність таких дій чи бездіяльності можуть мати наслідком втрату ліквідності юридичною особою в майбутньому (постанови Великої Палати Верховного Суду від 28.09.2021 у справі №761/45721/16-ц, від 25.05.2021 у справі №910/11027/18).

Верховний Суд неодноразово зазначав (зокрема у постанові від 12.11.2020 у справі №916/1105/16), що законодавцем не конкретизовано, які саме дії чи бездіяльність складають об`єктивну сторону відповідного правопорушення. Тому при вирішенні питання щодо кола обставин, які мають бути доведені суб`єктом звернення (ліквідатором) та, відповідно, підлягають встановленню судом для покладення субсидіарної відповідальності, мають прийматися до уваги також положення частини першої статті 215 Господарського кодексу України та підстави для порушення справи про банкрутство, з огляду на які такими діями можуть бути, зокрема: 1) вчинення суб`єктами відповідальності будь-яких дій, направлених на набуття майна, за відсутності активів для розрахунку за набуте майно чи збільшення кредиторської заборгованості боржника без наміру її погашення; 2) прийняття суб`єктами відповідальності рішення про виведення активів боржника, внаслідок чого настала неплатоспроможність боржника по його інших зобов`язаннях; 3) прийняття суб`єктами відповідальності рішення, вказівок на вчинення майнових дій чи бездіяльності боржника щодо захисту власних майнових інтересів юридичної особи боржника на користь інших юридичних осіб, що мало наслідком настання неплатоспроможності боржника тощо. Наведений перелік обставин, які мають братися до уваги під час розгляду питання застосування субсидіарної відповідальності у справі про банкрутство, не є вичерпним. Подібний за змістом висновок викладений також у постанові Верховного Суду від 02.08.2022 у справі №908/314/18, на яку посилається скаржник.

Відповідно до пункту 6 частини першої статті 3 Цивільного кодексу України одним із основоположних засад цивільного законодавства є добросовісність, тому дії учасників цивільних правовідносин мають бути добросовісними, тобто відповідати певному стандарту поведінки, що характеризується чесністю, відкритістю і повагою інтересів іншої сторони договору або відповідного правовідношення.

Будь-яка господарська операція, дія суб`єкта господарювання повинна мати розумне пояснення мети та мотивів її здійснення, які мають відповідати інтересам цієї юридичної особи (зокрема такий висновок наведений у постанові Верховного Суду від 10.08.2023 у справі №904/8850/14).

Верховний Суд неодноразово (зокрема в постанові від 02.08.2022 у справі №908/314/18) звертав увагу, що особи, які виступають від імені юридичної особи, зобов`язані діяти не лише в межах своїх повноважень, але й добросовісно і розумно. Між господарським товариством та його посадовою особою (зокрема директором чи генеральним директором) у процесі діяльності складаються відносини довірчого характеру, у зв`язку з чим протиправна поведінка зазначеної особи може виражатись не лише у невиконанні нею обов`язків, прямо встановлених установчими документами товариства, чи перевищенні повноважень при вчиненні певних дій від імені товариства, а й у неналежному чи недобросовісному виконанні таких дій без дотримання меж нормального господарського ризику, з особистою заінтересованістю чи при зловживанні своїм розсудом, прийнятті очевидно необачних чи марнотратних рішень.

Недодержання принципу добросовісності перетворюється на винну поведінку, оскільки протиправне порушення суб`єктивних цивільних прав особи є прямим наслідком дій зобов`язаної особи, яка, виходячи з конкретних обставин, могла усвідомлювати характер своїх дій як таких, що можуть завдати шкоди.

Водночас визначальним для застосування субсидіарної відповідальності є доведення відповідно до частини другої статті 61 КУзПБ та з урахуванням положень статті 74, 76, 77 Господарського процесуального кодексу України причинно-наслідкового зв`язку між винними діями/бездіяльністю суб`єкта відповідальності та настанням негативних для боржника наслідків (неплатоспроможності боржника та відсутності у боржника активів для задоволення вимог, визнаних у процедурі банкрутства вимог кредиторів), обов`язок чого покладається на ліквідатора. Встановлення такого причинно-наслідкового зв`язку також належить до об`єктивної сторони цього правопорушення.

Тобто зміст відповідного делікту становлять умисні і цілеспрямовані дії/бездіяльність, результатом яких є банкрутство юридичної особи та шкода, завдана приватним і суспільним інтересам.

За змістом частини другої статті 61 КУзПБ вказані умисні дії/бездіяльність та їх результат узагальнено іменуються доведенням до банкрутства, що і дає назву цьому делікту. При цьому винні особи хоча і не є стороною боргових зобов`язань, але їх поведінка перебуває в причинно-наслідковому зв`язку зі шкодою у вигляді непогашених вимог кредиторів.

Суб`єкт (суб`єкти) правопорушення визначені законом, зокрема ними є засновники (учасники, акціонери) або інші особи, у тому числі керівник боржника, які мають право давати обов`язкові для боржника вказівки чи мають можливість іншим чином визначати його дії, за умови існування вини цих осіб у банкрутстві боржника.

Притягнення до субсидіарної відповідальності винних у доведенні до банкрутства осіб є не лише механізмом відновлення порушених прав кредиторів, а також стимулюванням добросовісної поведінки засновників, керівників та інших осіб пов`язаних з боржником і як наслідок недопущення здійснення права власності на шкоду інших осіб.

До того ж аналіз частини другої статті 61 КУзПБ свідчить про відсутність заборони для покладення субсидіарної відповідальності на суб`єктів відповідальності, якщо на час відкриття/здійснення провадження у справі про банкрутство їх повноваження припинились. Час, що минув з дати припинення повноважень суб`єктів відповідальності до дати відкриття справи про банкрутство боржника, не є вирішальним чинником, що впливає на встановлення складу об`єктивної сторони правопорушення, однак має враховуватися судами поряд з іншими обставинами справи при встановленні причинно-наслідкового зв`язку між винними діями суб`єкта відповідальності та настанням негативних наслідків у боржника, які є підставою субсидіарної відповідальності (зокрема, встановлення обставин щодо можливості усунення таких негативних наслідків іншими посадовими особами боржника, які були наділені управлінськими функціями щодо боржника після припинення повноважень суб`єкта відповідальності, однак не вчинили належних дій з усунення негативних наслідків).

Щодо суб`єктивної сторони правопорушення, то її становить ставлення особи до вчинюваних нею дій чи бездіяльності (вини суб`єкта правопорушення).

Статтею 61 КУзПБ закріплено правову презумпцію субсидіарної відповідальності осіб, що притягуються до неї, складовими якої є недостатність майна ліквідаційної маси для задоволення вимог кредиторів та наявність ознак доведення боржника до банкрутства.

Однак зазначена презумпція є спростовною, оскільки передбачає можливість відповідних осіб довести відсутність своєї вини у банкрутстві боржника та уникнути відповідальності. Спростовуючи названу презумпцію, особа, яка притягується до відповідальності має право довести свою добросовісність, підтвердивши, зокрема, оплатне придбання активу боржника на умовах, на яких за порівняних обставин зазвичай укладаються аналогічні правочини, та довівши, що вчинені за її участі (впливу) операції приносять дохід, відображені у відповідності з їх дійсним економічним змістом, а отримана боржником вигода обумовлена розумними економічними чинниками.

Особа вправі протиставити будь-які аргументи на користь відсутності умислу або й необережності при покладенні на неї субсидіарної відповідальності. Ненадання контраргументів свідчить про усвідомлення особою статусу та наслідків та відсутність критеріїв, які б могли впливати на оцінку обставин справи.

Якщо дії особи, які мали вплив на економічну (юридичну) долю боржника, викликають об`єктивні сумніви в тому, що вона керувалася інтересами боржника, на неї переходить тягар доведення того, що результати зазначених дій стали наслідком звичайного господарського обороту, а не викликані використанням нею своїх можливостей, які стосуються визначення дій боржника, як таких, що вчиненні на шкоду інтересам боржника та його кредиторів. У такому разі небажання особи, яка притягується до субсидіарної відповідальності, надати суду докази має кваліфікуватися згідно із частиною другою статті 74 Господарського процесуального кодексу України виключно як відмова від спростування фактів, на наявність яких аргументовано з посиланням на конкретні документи вказує процесуальний опонент. У силу статті 13 Господарського процесуального кодексу України особа, що бере участь у справі, яка не вчинила відповідних процесуальних дій, несе ризик настання наслідків такої своєї поведінки.

Верховний суд у постановах від 29.06.2023 у справі №923/1054/15, від 26.09.2023 у справі №910/8137/19 виклав правову позицію, що ненадання ліквідатору керівниками банкрута первинних фінансових документів боржника задля визначення підстав для стягнення дебіторської заборгованості за умови істотного розміру цієї заборгованості в структурі активів боржника, є бездіяльністю, котра не відповідає інтересам цієї юридичної особи та є недобросовісною, вчинена на шкоду кредиторам банкрута, та не дозволяє ліквідатору здійснити дії з повернення цієї дебіторської заборгованості.

Відсутність у осіб, які притягуються до субсидіарної відповідальності зацікавленості в наданні документів, що відображають реальний стан справ і дійсний господарський оборот, не повинна знижувати правову захищеність кредиторів під час необґрунтованого порушення їх прав. Тому, якщо ліквідатор із посиланням на ті чи інші докази належно обґрунтував наявність підстав для притягнення особи до субсидіарної відповідальності та неможливість погашення вимог кредиторів внаслідок її дій (бездіяльності), на неї переходить тягар спростування цих тверджень ліквідатора, з урахуванням чого вона має довести, чому письмові документи та інші докази ліквідатора не можуть бути прийняті на підтвердження його доводів, надавши свої докази і пояснення щодо того, як насправді здійснювалася господарська діяльність (висновок викладений у постанові Верховного Суду від 09.12.2021 у справі №916/313/20).

Водночас, Верховний Суд у складі суддів палати для розгляду справ про банкрутство Касаційного господарського суду у постанові від 19.06.2024 у справі №906/1155/20(906/1113/21) наголосив, що однією з обов`язкових передумов субсидіарної відповідальності є її розмір, що визначається з різниці між сумою вимог кредиторів і ліквідаційною масою. Саме наявність цієї негативної різниці (перевищення суми кредиторських вимог над вартістю ліквідаційної маси) і обумовлює підстави для покладення субсидіарної відповідальності.

Якщо є підтвердженим доказами у справі факт доведення до банкрутства боржника, однак за відсутності зазначеної різниці (недостатності майна боржника для задоволення вимог кредиторів) немає підстав для стягнення відповідних сум з винних осіб у межах покладення субсидіарної відповідальності, то у ліквідатора немає підстав порушувати відповідний спір у справі про банкрутство.

В умовах, коли є підтвердженим доказами у справі факт доведення до банкрутства боржника, але його майна/активів у складі ліквідаційної маси виявилося достатньо для задоволення визнаних у справі вимог кредиторів, досягається виконання одного із основних завдань провадження у справі про банкрутство - задоволення вимог кредиторів неплатоспроможного боржника (положення преамбули КУзПБ).

Отже, навіть за виявлених арбітражним керуючим фактів доведення боржника до банкрутства достатність майна боржника, що включається до складу ліквідаційної маси і спрямовується на задоволення вимог кредиторів боржника, виключає застосування субсидіарної відповідальності у справі про банкрутство за правилами частини другої статті 61 КУзПБ.

Ураховуючи, що ліквідаційна маса (її вартість) є одним із визначальних показників для обчислення розміру субсидіарної відповідальності, Верховний Суд у вказаній постанові, з огляду на регламентований КУзПБ порядок та етапи формування ліквідаційної маси, зміни, яких вона зазнає під час ліквідаційної процедури, зазначив, що передумови для покладення субсидіарної відповідальності встановлюються насамперед на підставі фінансово-економічних показників боржника, порядок аналізу, дослідження та оцінки яких прямо визначений КУзПБ.

Цей порядок передбачає, що:

- арбітражний керуючий зобов`язаний проводити аналіз фінансово-господарського стану, інвестиційної та іншої діяльності боржника, та становища на ринках боржника і подавати результати такого аналізу до господарського суду разом з документами, що підтверджують відповідну інформацію (пункт 3 частини другої статті 12 КУзПБ);

- господарський суд в ухвалі про відкриття провадження у справі може зобов`язати боржника провести аудит; якщо боржник не має для цього коштів, господарський суд може призначити проведення аудиту за рахунок кредитора (кредиторів) за його (їхньою) згодою (частина десята статті 39 цього Кодексу)

- розпорядник майна зобов`язаний проводити аналіз фінансово-господарського стану, інвестиційної та іншої діяльності боржника, становища на ринках боржника; виявляти (за наявності) ознаки фіктивного банкрутства, доведення до банкрутства, приховування стійкої фінансової неспроможності, незаконних дій у разі банкрутства (частина третя статті 44 КУзПБ);

- ліквідатор з дня свого призначення проводить інвентаризацію та визначає початкову вартість майна банкрута, аналізує фінансовий стан банкрута, формує ліквідаційну масу (а відповідно до змін, внесених Законом України від 13.07.2023 №3249-IX, також складає висновок про наявність або відсутність ознак доведення до банкрутства, приховування стійкої фінансової неспроможності, незаконних дій під час провадження у справі про банкрутство за результатом його проведення).

Аналіз фінансового стану банкрута має відповідати вимогам Методичних рекомендацій щодо виявлення ознак неплатоспроможності підприємства та ознак дій з приховування банкрутства, фіктивного банкрутства чи доведення до банкрутства, затверджених наказом Міністерства економіки України від 19.01.2006 №14 (далі - Методичні рекомендації), оскільки ці рекомендації розроблено з метою визначення однозначних підходів під час аналізу фінансово-господарського стану підприємств щодо виявлення ознак неплатоспроможності підприємства та дій з приховування банкрутства, фіктивного банкрутства чи доведення до банкрутства; своєчасного виявлення формування незадовільної структури балансу для вжиття заходів щодо запобігання банкрутству підприємств, а також виявлення резервів підвищення ефективності виробництва та відновлення платоспроможності підприємств шляхом їх санації.

Звідси, керуючись наведеними положеннями КУзПБ щодо обов`язків арбітражного керуючого під час проведення процедури банкрутства та щодо етапів, умов та підстав для здійснення оцінки фінансово-господарського стану боржника, Верховний Суд дійшов висновку, що відповідні дії арбітражного керуючого (розпорядника майна, ліквідатора) є передумовами у дослідженні та виявленні підстав для порушення питання про покладення субсидіарної відповідальності у справі про банкрутство.

Тобто відповідна діяльність з виявлення передумов для субсидіарної відповідальності розпочинається з введенням процедури розпорядження майном боржника у справі про банкрутство. Тому відповідний звіт/висновок арбітражного керуючого, яким зафіксоване правопорушення (з доведення до банкрутства) та який складений з урахуванням вимог Методичних рекомендацій, є доказом та підставою для вимог про покладення субсидіарної відповідальності у справі про банкрутство, а отже, складовою доказової бази (джерелом) на підтвердження об`єктивної сторони відповідного правопорушення.

Висновок щодо передумов для субсидіарної відповідальності формується у звіті ліквідатора за результатами здійснення ним аналізу фінансового стану банкрута, а згідно зі змінами, внесеними Законом від 13.07.2023 №3249-IX, у складеному відповідно до Методичних рекомендацій висновку за результатами здійснення аналізу фінансового стану банкрута (про наявність чи відсутність ознак доведення до банкрутства; абзац п`ятий частини першої статті 61 КУзПБ).

У зв`язку з наведеним Верховний Суд у постанові від 19.06.2024 у справі №906/1155/20(906/1113/21) наголосив, що право ліквідатора подати заяву про покладення субсидіарної відповідальності виникає не раніше ніж після завершення реалізації об`єктів, включених до ліквідаційної маси банкрута, та розрахунків з кредиторами на підставі проведення такої реалізації у ліквідаційній процедурі. Такий підхід у покладенні субсидіарної відповідальності за зобов`язаннями боржника у справі про банкрутство узгоджується як з повноваженнями ліквідатора, порядком проведення відповідних дій у ліквідаційній процедурі, так і з правами суб`єктів субсидіарної відповідальності відповідати за зобов`язаннями боржника у межах об`єктивного розміру цієї відповідальності, що відповідає правовій природі субсидіарної відповідальності саме як додаткової.

Подібні за змістом висновки викладено також у постановах Верховного Суду від 30.10.2019 у справі №906/904/16, від 24.02.2021 у справі №902/1129/15(902/579/20).

Необхідна сукупність обставин, що утворюють склад відповідного правопорушення, зокрема доведення боржника до банкрутства його засновником (учасником, керівником тощо), недостатність майна/активів у складі ліквідаційної маси для задоволення визнаних у справі вимог кредиторів та розмір субсидіарної відповідальності, повинна бути підтверджена доказами, які відповідають засадам належності, допустимості, достовірності та вірогідності, передбаченим статтями 76-79 Господарського процесуального кодексу України.

Господарський суд під час розгляду відповідної заяви оцінює подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні доказів у їх сукупності та взаємозв`язку, зокрема, з точки зору відповідності їх наведеним у критеріям.

До таких доказів належать, зокрема, звіт за результатами проведеного аналізу фінансово-господарського стану боржника, висновок про наявність або відсутність ознак доведення боржника до банкрутства, приховування стійкої фінансової неспроможності, незаконних дій під час провадження у справі про банкрутство за результатом його проведення, складені відповідно до Методичних рекомендацій щодо виявлення ознак неплатоспроможності, тощо. КУзПБ не містить вичерпного переліку доказів, які підтверджують факт доведення боржника до банкрутства та/або спростовують такий факт.

Однак згідно з усталеною правовою позицією Верховного Суду відсутність у матеріалах справи висновку про доведення до банкрутства боржника не може бути беззаперечною підставою для звільнення винних осіб від субсидіарної відповідальності (висновок викладений, зокрема, у постановах Верховного Суду від 10.12.2020 у справі №922/1067/17 та від 12.11.2020 у справі №916/1105/16); звіт за результатами проведеного аналізу фінансово-господарського стану боржника, складений відповідно до Методичних рекомендацій, не становить безумовний доказ доведення боржника до банкрутства, а його наявність (або його недоліки) чи відсутність не є визначальним критерієм притягнення винних осіб до субсидіарної відповідальності, оскільки встановлення підстав для її покладення належить до дискреційних повноважень суду, які здійснюються судом за результатами сукупної оцінки всіх наявних у справі доказів, у тому числі й цього звіту, який є лише одним із засобів доказування (висновок, викладений у постанові Верховного Суду від 22.04.2021 у справі № 915/1624/16).

Господарський суд самостійно встановлює наявність чи відсутність складу цивільного правопорушення, який став підставою для стягнення шкоди, оцінюючи надані сторонами докази (близький за змістом висновок щодо можливості суду самостійно встановлювати наявність складу правопорушення сформований Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 12.03.2019 у справі №920/715/17).

У справі №925/686/13 ліквідатор Юдицький О. В. до субсидіарної відповідальності за зобов`язаннями боржника перед кредиторами залучив ОСОБА_1 як засновника (учасника) та керівника (голови) СФГ "Аграрій" та ОСОБА_2 як заступника голови СФГ "Аграрій".

Перевіривши на предмет належності ОСОБА_1 та ОСОБА_2 до осіб, до яких може бути застосована передбачена частиною другою статті 61 КУзПБ субсидіарна відповідальність, господарський суд дійшов висновку, що ОСОБА_1 належить до таких осіб як єдиний засновник (учасник) та керівник (голова) СФГ "Аграрій", який згідно із Статутом цього господарства мав право давати обов`язкові для боржника вказівки. Жодних доказів належності до таких осіб ОСОБА_2 , а саме наявності у нього права давати обов`язкові для боржника вказівки чи можливості іншим чином визначати його дії, господарському суду не надані. Тому ОСОБА_2 не є суб`єктом передбаченої частиною другою статті 61 КУзПБ субсидіарної відповідальності за зобов`язаннями боржника перед кредиторами.

Крім частини другої статті 61 КУзПБ, можливість застосування до особі субсидіарної відповідальності за зобов`язаннями боржника передбачена також частиною п`ятою статті 42 КУзПБ в редакції Закону України від 20.03.2023 № 2971-ІХ, згідно з якою особи, які вчинили, погодили правочини або вчинили майнові дії, визначені частинами першою і другою цієї статті, несуть субсидіарну відповідальність за зобов`язаннями боржника у межах суми завданих боржнику такими майновими діями збитків.

Частинами першою та другою статті 42 КУзПБ установлено, що:

1. Господарський суд у межах провадження у справі про банкрутство за заявою арбітражного керуючого або кредитора, поданою в порядку, визначеному статтею 7 цього Кодексу, може визнати недійсними правочини або спростувати майнові дії, вчинені боржником після відкриття провадження у справі про банкрутство або протягом трьох років, що передували відкриттю провадження у справі про банкрутство, якщо вони порушили права боржника або кредиторів, з таких підстав:

боржник виконав майнові зобов`язання раніше встановленого строку;

боржник до відкриття провадження у справі про банкрутство взяв на себе зобов`язання, внаслідок чого він став неплатоспроможним або виконання його грошових зобов`язань перед іншими кредиторами повністю або частково стало неможливим;

боржник здійснив відчуження або придбав майно за цінами, відповідно нижчими або вищими від ринкових, за умови що в момент прийняття зобов`язання або внаслідок його виконання майна боржника було (стало) недостатньо для задоволення вимог кредиторів;

боржник оплатив іншій особі або прийняв майно в рахунок виконання грошових вимог у день, коли сума вимог кредиторів до боржника перевищувала вартість майна;

боржник узяв на себе заставні зобов`язання для забезпечення виконання грошових вимог.

2. Правочини, вчинені боржником протягом трьох років, що передували відкриттю провадження у справі про банкрутство, можуть бути визнані недійсними господарським судом у межах провадження у справі про банкрутство за заявою арбітражного керуючого або кредитора також з таких підстав:

боржник безоплатно здійснив відчуження майна, взяв на себе зобов`язання без відповідних майнових дій іншої сторони, відмовився від власних майнових вимог;

боржник уклав договір із заінтересованою особою;

боржник уклав договір дарування.

За доводами ліквідатора Юдицького О. В. ОСОБА_2 залучається до субсидіарної відповідальності за зобов`язаннями боржника лише у зв`язку із прийняттям ним від державного виконавця державної виконавчої служби Барського району ГУ юстиції у Вінницькій області за актом опису і арешту майна від 17.08.2010 трьох тракторів колісних МТЗ-82.1.26 і не повернення їх на вимогу ліквідатора для включення до ліквідаційної маси.

Отже, дії з передачі ОСОБА_2 на збереження трьох тракторів колісних МТЗ-82.1.26 були вчинені 17.08.2010.

КУзПБ введено в дію з 21.10.2019, а до цієї дати був чинними введення Закон України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" від 14.05.1992, частиною першою статті 20 якого у редакції, чинній з 19.01.2013, передбачено, що правочини (договори) або майнові дії боржника, які були вчинені боржником після порушення справи про банкрутство або протягом одного року, що передував порушенню справи про банкрутство, можуть бути відповідно визнані недійсними або спростовані господарським судом у межах провадження у справі про банкрутство за заявою арбітражного керуючого або конкурсного кредитора з таких підстав:

боржник безоплатно здійснив відчуження майна, прийняв на себе зобов`язання без відповідних майнових дій іншої сторони, відмовився від власних майнових вимог;

боржник виконав майнові зобов`язання раніше встановленого строку;

боржник до порушення справи про банкрутство взяв на себе зобов`язання, в результаті чого він став неплатоспроможним або виконання його грошових зобов`язань перед іншими кредиторами повністю або частково стало неможливим;

боржник здійснив відчуження або придбав майно за цінами відповідно нижчими або вищими від ринкових, за умови, що в момент прийняття зобов`язання або внаслідок його виконання майна боржника було (стало) недостатньо для задоволення вимог кредиторів;

боржник оплатив кредитору або прийняв майно в рахунок виконання грошових вимог у день, коли сума вимог кредиторів боржнику перевищувала вартість майна;

боржник прийняв на себе заставні зобов`язання для забезпечення виконання грошових вимог.

Верховний Суд у складі суддів судової палати для розгляду справ про банкрутство Касаційного господарського суду у своїй постанові від 28.10.2021 у справі №911/1012/13 зазначив, що критерієм для застосування норм статті 42 КУзПБ та статті 20 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", у тому числі і до заяв, поданих після введення в дію КУзПБ, є дата відкриття провадження у справі про банкрутство.

Провадження у цій справі № 925/686/13 про банкрутство СФГ "Аграрій" порушено ухвалою Господарського суду Черкаської області від 14.11.2013 відповідно до норм Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" (у редакції, чинній з 19.01.2013), умови та підстави визнання недійсними правочинів (договорів) та спростування майнових дій боржника в якому було врегульовано статтею 20 цього Закону.

Виходячи з аналізу статті 20 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", наведена норма, у частині підстав визнання недійсними правочинів боржника підлягає застосуванню у справах про банкрутство, провадження у яких відкрито під час дії Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", та до правочинів (договорів) або майнових дій боржника, які були вчинені боржником після порушення справи про банкрутство або протягом одного року, що передував порушенню справи про банкрутство.

У зв`язку з викладеним, враховуючи, що спірна майнова дія з передачі ОСОБА_2 на збереження трьох тракторів колісних МТЗ-82.1.26 була вчинена 17.08.2010, а провадження у цій справі про банкрутство порушено 14.11.2013 на підставі норм Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" (у редакції, чинній з 19.01.2013), підстав для застосування при розгляді заяви ліквідатора Юдицького О. В. від 10.05.2025 №02-01/1241/925-686-13 в частині про покладення субсидіарної відповідальності на ОСОБА_2 статті 42 КУзПБ відсутні.

Крім того, дії з передачі ОСОБА_2 на збереження трьох тракторів колісних МТЗ-82.1.26 були вчинені не боржником, а державним виконавцем державної виконавчої служби Барського району ГУ юстиції у Вінницькій області в порядку, передбаченому Законом України "Про виконавче провадження". Тому ці дії не є такими що підпадають під ознаки дій (правочинів), передбачених частиною першою статті 20 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" і частинами першою та другою статті 42 КУзПБ.

Об`єктом правопорушення ОСОБА_1 у справі № 925/686/13 є відносини між боржником і його кредиторами, вимоги яких визнані судом і включені до реєстру вимог кредиторів, порушені у доведенням боржника до банкрутства, та поновлення яких відбувається шляхом відшкодуванням кредиторам шкоди у межах покладення субсидіарної відповідальності за правилами частини другої статті 61 КУзПБ.

Доведеними ліквідатором Юдицьким О. В діями/бездіяльністю ОСОБА_1 , які становлять об`єктивну сторону його правопорушення, є:

установлені вироком Барського районного суду Вінницької області від 14.05.2014 у кримінальній справі №125/496/14-к, який набрав законної сили і є чинним, щодо вчинення ОСОБА_1 упродовж 2012 року таких дій: укладення ОСОБА_1 фіктивних договорів на реалізацію сільськогосподарської продукції власного виробництва іншим суб`єктам господарювання, внесення завідомо неправдивої інформацію щодо реалізації сільськогосподарської продукції власного виробництва до податкових декларацій (уточнюючих розрахунків) з податку на додану вартість за січень грудень 2012 року, зняття із спеціальних рахунків СФГ "Аграрій" з використанням грошових чеків грошових коштів на загальну суму 20149749,00 гривень і розпорядження ними на власний розсуд;

незбереження і реалізація переданого ОСОБА_1 на зберігання державним виконавцем виконавчої служби Барського району ГУ юстиції у Вінницькій за актом опису і арешту майна від 16.11.2011 рухомого майна СФГ "Аграрій": трьох культиваторі КПН-4, борони дискової БДВ-7, зерноочисного комплексу АВМ-065;

незбереження і втрата наданого боржником 04.04.2007 в заставу задля забезпечення виконання його зобов`язань перед ДП "Державний резервний насіннєвий фонд України" предмету застави: зерноочисного комплексу ЗАВ-40 2003 року, зерноочисного комплексу БЦС-50 2003 року, агрегатно-вальцевого млина 36АВМ-4;

неподання протягом 2010-2013 років до відповідних державних органів статистики та податкової служби статистичної та фінансової звітності;

невиконання передбаченого частиною шостою статті 41 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", а із введенням в дію КУзПБ частиною другою статті 59 цього Кодексу зобов`язання щодо передачі ліквідатору бухгалтерської та іншої документації банкрута, печаток і штампів, матеріальних та інших цінностей банкрута.

Оцінивши вказані дії/бездіяльність ОСОБА_1 , господарський суд дійшов висновку про наявність причинно-наслідкового зв`язку між вказаними діями/бездіяльністю ОСОБА_1 і доведенням СФГ "Аграрій" до банкрутства, оскільки саме наявність таких дій/бездіяльності ОСОБА_1 у їх сукупності й спричинила банкрутство СФГ "Аграрій". При цьому господарський суд враховує те, що сума коштів - 20149749,00 гривень, яким ОСОБА_1 розпорядився упродовж 2012 року на власний розсуд, разом з не збереженим (втраченим, реалізованим) ним майном значно перевищує визнану судом і включену до реєстру вимог кредиторів їх загальну суму до СФГ "Аграрій", яка становить 6 934 346,10 грн., й визначає розмір субсидіарної відповідальності ОСОБА_1 , враховуючи, що активів у СФГ "Аграрій", за рахунок яких можна було б задовольнити вимоги кредиторів, не виявлено.

Щодо позовної давності господарський суд зазначає таке.

Статтею 256 ЦК України установлено, що позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.

Відповідно до усталеної практики Європейського суду з прав людини (рішення від 22.10.1996 у справі "Стаббінгс та інші проти Сполученого Королівства", рішення від 20.09.2011 у справі "ВАТ "Нафтова компанія "Юкос" проти Росії"), що застосовується як джерело права при розгляді справ судами згідно зі статтею 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини", позовна давність - це законне право правопорушника уникнути переслідування або притягнення до суду після закінчення певного періоду після скоєння правопорушення. Термін позовної давності, що є звичайним явищем у національних законодавствах держав - учасників Конвенції, виконує кілька завдань, в тому числі забезпечує юридичну визначеність та остаточність, запобігаючи порушенню прав відповідачів, які можуть трапитись у разі прийняття судом рішення на підставі доказів, що стали неповними через сплив часу.

Згідно із статтею 257 ЦК України, загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки.

Частиною першою статті 261 ЦК України установлено, що перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила.

Відповідно до частини третьої статті 267 ЦК України позовна давність застосовується судом лише за заявою сторони у спорі, зробленою до винесення ним рішення.

Згідно з частиною четвертою статті 267 ЦК України, сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові.

Разом з тим частиною п`ятою статті 267 ЦК України передбачено, що у разі, якщо суд визнає поважними причини пропущення позовної давності, порушене право підлягає захисту.

Ліквідатор Юдицький О. В. у цій справі звернувся до господарського суду із заявою від 10.05.2025 №02-01/1241/925-686-13 про покладення субсидіарної відповідальності за зобов`язаннями боржника на ОСОБА_1 та ОСОБА_2 15.05.2025.

Заява ліквідатора Юдицького О. В. від 10.05.2025 №02-01/1241/925-686-13 про покладення субсидіарної відповідальності за зобов`язаннями боржника на ОСОБА_1 та ОСОБА_2 відповідно до частини другої статті 7 КУзПБ розглядається в межах справи у справі №925/686/13 про банкрутство СФГ "Аграрій" за правилами спрощеного позовного провадження, а ОСОБА_1 та ОСОБА_2 у цій справі мають статус відповідачів.

Представник ОСОБА_1 та ОСОБА_2 адвокат Кузьмін Д. Л. заяву про застосування позовної давності до заявлених ліквідатором Юдицьким О. В. у заяві від 10.05.2025 №02-01/1241/925-686-13 вимог подав до господарського суду 26.08.2026, тобто задовго до постановлення цієї ухвали.

Станом на 14.11.2013 день порушення Господарським судом Черкаської області провадження у справі №925/686/13 про банкрутство СФГ "Аграрій" був чинним Закон України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" від 14.05.1992 в редакції, чинній з 19.01.2013. Частиною другою статті 41 цього Закону установлено, що ліквідатор з дня свого призначення здійснює такі повноваження, зокрема, проводить інвентаризацію та оцінку майна банкрута; аналізує фінансове становище банкрута; очолює ліквідаційну комісію та формує ліквідаційну масу; вживає заходів, спрямованих на пошук, виявлення та повернення майна банкрута, що знаходиться у третіх осіб; продає майно банкрута для задоволення вимог, внесених до реєстру вимог кредиторів, у порядку, передбаченому цим Законом.

Відповідно до частини дев`ятої статті 41 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" ліквідатор не рідше ніж один раз на місяць надає комітету кредиторів звіт про свою діяльність, інформацію про фінансове становище і майно боржника на день відкриття ліквідаційної процедури та при проведенні ліквідаційної процедури, використання коштів боржника, а також іншу інформацію на вимогу комітету кредиторів.

Згідно з частиною п`ятою статті 41 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", ліквідатору надано право заявити вимоги до третіх осіб, які відповідно до законодавства несуть субсидіарну відповідальність за зобов`язаннями боржника у зв`язку з доведенням його до банкрутства. Розмір зазначених вимог визначається як різниця між сумою вимог кредиторів і ліквідаційною масою. У разі банкрутства боржника з вини його засновників (учасників, акціонерів) або інших осіб, у тому числі з вини керівника боржника, які мають право давати обов`язкові для боржника вказівки чи мають можливість іншим чином визначати його дії, на засновників (учасників, акціонерів) боржника-юридичної особи або інших осіб у разі недостатності майна боржника може бути покладена субсидіарна відповідальність за його зобов`язаннями. Стягнені в порядку субсидіарної відповідальності суми включаються до складу ліквідаційної маси і можуть бути використані тільки для задоволення вимог кредиторів у порядку черговості, встановленому цим Законом.

За приписами частини першої статті 46 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" після завершення всіх розрахунків з кредиторами ліквідатор подає до господарського суду звіт та ліквідаційний баланс, до якого додаються, зокрема, відомості за результатами інвентаризації майна боржника та перелік ліквідаційної маси; відомості про реалізацію об`єктів ліквідаційної маси з посиланням на укладені договори купівлі-продажу; копії договорів купівлі-продажу та акти приймання-передачі майна; реєстр вимог кредиторів з даними про розміри погашених вимог кредиторів; документи, які підтверджують погашення вимог кредиторів.

З 21.10.2019 вступив в дію КУзПБ, частиною другою статті 61 якого в редакції, чинній на день звернення ліквідатором Юдицьким О. В. до господарського суду із заявою від 10.05.2025 №02-01/1241/925-686-13 про покладення субсидіарної відповідальності за зобов`язаннями боржника на ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , установлено, що під час здійснення своїх повноважень ліквідатор, кредитор має право заявити вимоги до третіх осіб, які відповідно до законодавства несуть субсидіарну відповідальність за зобов`язаннями боржника у зв`язку з доведенням його до банкрутства. Розмір зазначених вимог визначається з різниці між сумою вимог кредиторів і ліквідаційною масою. У разі банкрутства боржника з вини його засновників (учасників, акціонерів) або інших осіб, у тому числі з вини керівника боржника, які мають право давати обов`язкові для боржника вказівки чи мають змогу іншим чином визначати його дії, на засновників (учасників, акціонерів) боржника - юридичної особи або інших осіб у разі недостатності майна боржника може бути покладена субсидіарна відповідальність за його зобов`язаннями.

Згідно з частиною першою статті 61 КУзПБ, ліквідатор з дня свого призначення здійснює такі повноваження, зокрема: проводить інвентаризацію та визначає початкову вартість майна банкрута; аналізує фінансовий стан банкрута, складає висновок про наявність або відсутність ознак доведення до банкрутства, приховування стійкої фінансової неспроможності, незаконних дій під час провадження у справі про банкрутство за результатом його проведення; формує ліквідаційну масу; вживає заходів, спрямованих на пошук, виявлення та повернення майна банкрута, що знаходиться у третіх осіб, продає майно банкрута для задоволення вимог, внесених до реєстру вимог кредиторів, у порядку, передбаченому цим Кодексом.

Відповідно до частини четвертої статті 61 КУзПБ ліквідатор не менш як один раз на місяць подає комітету кредиторів звіт про свою діяльність, інформацію про фінансовий стан і майно боржника на день відкриття ліквідаційної процедури та під час проведення ліквідаційної процедури, про використання коштів боржника, а також іншу інформацію на вимогу комітету кредиторів.

За приписами частини першої статті 65 КУзПБ після завершення всіх розрахунків з кредиторами, ліквідатор подає до господарського суду звіт та ліквідаційний баланс, до якого додаються, зокрема: відомості за результатами інвентаризації майна боржника та перелік ліквідаційної маси; відомості про реалізацію об`єктів ліквідаційної маси з посиланням на укладені договори купівлі-продажу; копії документів, що підтверджують відчуження активів боржника під час ліквідаційної процедури (у тому числі протоколи про проведення аукціону, договори купівлі-продажу, акти приймання-передачі майна, акти про придбання майна на аукціоні тощо); реєстр вимог кредиторів з даними про розміри погашених вимог кредиторів; документи, що підтверджують погашення вимог кредиторів.

Отже, за наявності ознак доведення до банкрутства юридичної особи - боржника як за Законом України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", так і за КУзПБ заява про покладення субсидіарної відповідальності може бути подана виключно тоді, коли за результатами проведення ліквідаційної процедури боржника буде встановлена недостатність майна боржника для повного задоволення вимог кредиторів у справі про банкрутство, що вказуватиме на порушення тих прав, які підлягають захисту через правовий інститут субсидіарної відповідальності. Встановлення недостатності майна боржника для задоволення вимог кредиторів у справі про банкрутство є тією обставиною, з якою закон пов`язує початок перебігу позовної давності за вимогами про субсидіарну відповідальність у справі про банкрутство.

Відповідно до вимог частини першої статті 261 ЦК України початок перебігу позовної давності пов`язується не тільки з часом безпосередньої обізнаності особи про певні обставини, у даному випадку обізнаності ліквідатора про недостатність майна боржника для задоволення вимог кредиторів у справі №925/686/13, а й з об`єктивною можливістю цієї особи знати про такі обставини.

При цьому і в разі пред`явлення позову особою, право якої порушене, і в разі пред`явлення позову в інтересах цієї особи іншою, уповноваженою на це особою позовна давність починає обчислюватися з одного й того самого моменту: коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила.

Порівняльний аналіз термінів "довідався" і "міг довідатися", що містяться в частині першій статті 261 ЦК України, дає підстави для висновку про презумпцію можливості та обов`язку особи знати про стан своїх майнових прав, а тому доведення факту, через який позивач не знав про порушення свого цивільного права й саме із цієї причини не звернувся за його захистом до суду, недостатньо. Тож позивач має довести також той факт, що він не міг довідатися про порушення свого цивільного права.

СФГ "Аграрій" визнано банкрутом, відкрито його ліквідаційну процедуру строком на 12 місяців та призначено ліквідатором арбітражного керуючого Пічугіна І. В. постановою Господарського суду Черкаської області від 05.06.2014 у справі №925/686/13.

Статтею 37 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" установлено, що у випадках, передбачених цим Законом, господарський суд у судовому засіданні за участю сторін приймає постанову про визнання боржника банкрутом і відкриває ліквідаційну процедуру строком на дванадцять місяців.

Отже, в силу вимог статті 37 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" та постанови Господарського суду Черкаської області від 05.06.2014 у справі №925/686/13 ліквідатор Пічугін І. В. зобов`язаний був до 06.06.2015 за результатами проведення ліквідаційної процедури СФГ "Аграрій" встановити факт недостатності майна останнього для повного задоволення вимог кредиторів у справі №925/686/13, завдяки чому мав би право заявити вимоги до третіх осіб, які відповідно до законодавства несуть субсидіарну відповідальність за зобов`язаннями боржника у зв`язку з доведенням його до банкрутства.

Тож, враховуючи вимоги частини першої статті 261 ЦК України, саме ліквідатор у справі №925/686/13 має довести той факт, що він у встановлений статтею 37 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" та постановою Господарського суду Черкаської області від 05.06.2014 у справі №925/686/13 строк, а саме до 06.06.2015 за результатами проведення ліквідаційної процедури СФГ "Аграрій" не міг встановити факт недостатності майна останнього для повного задоволення вимог його кредиторів у справі №925/686/13.

Ліквідатор Юдицький О. В. переконливих доводів того, що ліквідатор Пічугін І. В. за результатами проведення ліквідаційної процедури СФГ "Аграрій", використовуючи свої повноважень, у строк до 05.06.2015 включно не міг встановити факт недостатності майна останнього для повного задоволення вимог його кредиторів у справі №925/686/13 не господарському суду навів. Матеріали справи №925/686/13 також не містять доказів такої неможливості.

Ухвалою від 04.08.2025у справі №925/686/13 Господарський суд встановив новий строк завершення ліквідаційної процедури боржника та строк повноважень ліквідатора до 30.11.2015. Ця ухвала мотивована необхідністю завершення розпочатих ліквідатором банкрута дій з розшуку майна, поверненню і витребуванню майна, документів та інформації, а також наявністю "кримінального провадження №12014020080000240 у Барському РВУМВС України у Вінницькій області стосовно посадових осіб боржника, для юридичної оцінки дій яких необхідно установити факти наявності чи відсутності майна (активів) боржника у цієї особи (при цьому суд виходить з того, що ліквідатор банкрута відповідно до Закону про банкрутство позбавлений таких повноважень по розшуку і витребуванню документів та майна у фізичних осіб, які наявні у органу досудового слідства відповідно до глав 15-17 КПК України. Суд у справі про банкрутство також позбавлений цих повноважень та позбавлений права надати офіційну юридичну оцінку діям фізичної особи, які містять ознаки кримінального правопорушення. Тобто, якщо дії керівника боржника містять ознаки кримінального правопорушення і якщо наявне кримінальне провадження, то у ньому виникають додаткові, не передбачені Законом про банкрутство, законні засоби розшуку і витребування документів та майна. Наслідком завершення кримінального провадження (або й у ході досудового слідства) є або установлення факту наявності майна і документів (та відповідно можливості їх повернення боржнику, аналізу ліквідатором банкрута вилучених документів на предмет наявності належних боржнику активів) або установлення факту їх відсутності. Висновок про це має міститися у офіційному рішенні органу досудового слідства, винесеному відповідно до норм КПК України".

Приведені в ухвалі Господарського суду Черкаської області від 04.08.2025 у справі №925/686/13 Господарський суд мотиви встановлення нового строку завершення ліквідаційної процедури боржника та строку повноважень ліквідатора означають про не встановлення ліквідатором СФГ "Аграрій" станом на день постановлення вказаної ухвали факту недостатності майна останнього для повного задоволення вимог його кредиторів у справі №925/686/13, проте не означають про неможливість встановлення ним такого факту станом на 05.06.2015.

Закон України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" передбачає здійснення ліквідатором ліквідаційної процедури саме через виконання ним своїх повноважень, зокрема щодо розшуку майна боржника, а не через заходи у межах кримінального провадження.

Наявність кримінального провадження щодо ОСОБА_1 ніяким чином не перешкоджало ліквідатору виконувати в установлений строк свої обов`язки і до кінця дванадцятимісячного строку ліквідаційної процедури встановити факт недостатності майна боржника для повного задоволення вимог його кредиторів у справі №925/686/13.

З огляду на матеріали справи №925/686/13 господарський суд вважає, що ліквідатор Пічугін І. В. за результатами проведення ліквідаційної процедури СФГ "Аграрій", здійснюючи належним чином свої повноваження, міг у строк до 05.06.2015 включно встановити факт недостатності майна боржника для повного задоволення вимог його кредиторів у справі №925/686/13 і заявити вимоги до ОСОБА_1 щодо покладення на нього субсидіарної відповідальності за зобов`язаннями боржника, тому перебіг загальної трирічної позовної давності за такими вимогами ліквідатора розпочався з 06.06.2015, а її останній день припав відповідно на 05.06 2018.

Отже, станом на 15.05.2025 день подання ліквідатором ОСОБА_4 до господарського суду заяви від 10.05.2025 №02-01/1241/925-686-13 про покладення субсидіарної відповідальності за зобов`язаннями боржника на ОСОБА_1 та ОСОБА_2 загальна трирічна позовна давність за заявленими у цій заяві вимогами до ОСОБА_1 сплила.

Ліквідатор ОСОБА_4 у заяві від 15.10.2026 вказав такі причини пропущення позовної давності:

недобросовісна поведінка попереднього ліквідатора;

ліквідатор Юдицький О. В. звернувся до господарського суду із відповідною заявою негайно як тільки отримав доступ до матеріалів справи, звернувся до ОСОБА_2 з вимогою про повернення майна, фактично отримав від нього відмову, замовив документи щодо ринкової вартості тракторів та дійшов висновку про завершення формування ліквідаційної маси.

Господарський суд не убачає підстав для визнання вказаних ліквідатором ОСОБА_4 причин пропущення позовної давності поважними, оскільки недобросовісна поведінка попереднього ліквідатора на переконання суду не означає про поважність причин пропущення позовної давності, а навпаки є твердою ознакою неповажності таких причин. Оперативність вчинених ліквідатором ОСОБА_4 дій щодо підготовки і подання до господарського суду заяви від 10.05.2025 №02-01/1241/925-686-13 про покладення субсидіарної відповідальності за зобов`язаннями боржника на ОСОБА_1 та ОСОБА_2 взагалі не є причиною пропущення позовної давності, враховуючи, що остання спливла ще 05.06 2018, тобто задовго до призначення арбітражного керуючого Юдицького О. В. ліквідатором банкрута у справі №925/686/13.

За таких обставин у задоволенні заяви ліквідатора Селянського (фермерського) господарства "Аграрій" арбітражного керуючого Юдицького О. В. від 10.05.2025 №02-01/1241/925-686-13 про покладення субсидіарної відповідальності за зобов`язаннями боржника у справі №925/686/13 про банкрутство Cелянського (фермерського) господарства "Аграрій" на ОСОБА_1 та ОСОБА_2 слід відмовити повністю з покладенням на заявника витрат на сплату судового збору.

На підставі викладеного, керуючись статтями 7, 42, 61 Кодексу України з процедур банкрутства статтями 233-235 Господарського процесуального кодексу України

УХВАЛИВ:

У задоволенні заяви ліквідатора Селянського (фермерського) господарства "Аграрій" арбітражного керуючого Юдицького О. В. від 10.05.2025 №02-01/1241/925-686-13 про покладення субсидіарної відповідальності за зобов`язаннями боржника у справі №925/686/13 про банкрутство Cелянського (фермерського) господарства "Аграрій" на ОСОБА_1 та ОСОБА_2 відмовити повністю.

Ця ухвала набрала законної сили негайно після її оголошення і протягом десяти днів може бути оскаржена в апеляційному порядку до Північного апеляційного господарського суду.

Повний текст ухвали складено 2 листопада 2026 року.

Суддя М. В. Дорошенко