Ухвала суду № 141145617, 02.11.2026, Господарський суд Харківської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

8-й під`їзд, Держпром, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022

тел. приймальня (057) 705-14-14, тел. канцелярія 705-14-41

_______________

УХВАЛА

02 листопада 2026 рокум. ХарківСправа № 925/1473/25

Господарський суд Харківської області у складі:

судді Ємельянової О.О.

при секретарі судового засідання Малихіній М.П.

розглянувши матеріали справи та заяви (вх. № 26629/26 від 28.10.2026 року) відповідача 1

за позовомТовариства з обмеженою відповідальністю "СЕЛАНКА ЮА", 33009, м. Рівне, вул. Князя Володимира, буд. 109-Гдовідповідача 1: фізичної особи ОСОБА_1 відповідача 2: Товариства з обмеженою відповідальністю "Твентас", 61057, м. Харків, вул. Сумська, буд. 10простягнення 12 608 249,59 грн.за участю представників сторін:

стягувача (позивача): не з`явився;

заявника (боржника відповідача 1): Сачаєва Є.О. (в режимі відеоконференції з використанням власних технічних засобів);

відповідача 2: не з`явився.

ВСТАНОВИВ:

28.11.2025 року Товариство з обмеженою відповідальністю "СЕЛАНКА ЮА" звернулось до Господарського суду Черкаської області із позовом до відповідача 1 фізичної особи ОСОБА_1 , відповідача 2 Товариства з обмеженою відповідальністю "Твентас" про солідарне стягнення 7 860 503,16 грн. основного боргу, 786 050,32 грн. штрафу, 3 324 994,32 грн. плати за користування чужими грошовими коштами та 636 701,79 грн. суми пені. Також до стягнення заявлені судові витрати.

Рішенням суду від 23.09.2026 року у позові відмовлено частково. Стягнуто солідарно з фізичної особи ОСОБА_1 та Товариства з обмеженою відповідальністю "Твентас" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "СЕЛАНКА ЮА" 7 860 503, 16 грн. суму основного боргу, 786 050,32 грн. штрафу, 3 324 992,84 грн. плати за користування чужими грошовими коштами.

Та судовий збір у розмірі 179 573,19 грн., а саме шляхом: стягнення з фізичної особи ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "СЕЛАНКА ЮА" судовий збір у розмірі 89 786,59 грн. та стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "Твентас" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "СЕЛАНКА ЮА" судовий збір у розмірі 89 786,60 грн.". В частині солідарного стягнення пені у сумі 636 701,79 грн. та плати за користування чужими грошовими коштами у розмірі 1,48 грн. відмовлено.

Ухвалою суду від 05.10.2026 року виправлено описку допущену судом при оголошенні та виготовленні рішення скороченого (вступної та резолютивної) частини від 23.09.2026 року, а саме вважати вірним 6 - й абзац у наступній редакції: "Та судовий збір у розмірі 179 573,19 грн., а саме шляхом стягнення з фізичної особи ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "СЕЛАНКА ЮА" судовий збір у розмірі 89 786,59 грн. та стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "Твентас" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "СЕЛАНКА ЮА" судовий збір у розмірі 89 786,60 грн.".

27.10.2026 року на виконання рішення, судом видано відповідні накази.

28.10.2026 року від відповідача 1: фізичної особи ОСОБА_1 надійшла заява (вх. № 26629/26 від 28.10.2026 року) про визнання наказів такими, що не підлягають виконанню, та зупинення виконання за виконавчими документами, у якій останній, просить суд:

- визнати таким, що не підлягають виконанню накази Господарського суду Харківської області від 27.10.2026 року у справі № 925/1473/25 про стягнення солідарно з фізичної особи ОСОБА_1 та Товариства з обмеженою відповідальністю "Твентас" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "СЕЛАНКА ЮА" 7 860 503, 16 грн. суму основного боргу, 786 050,32 грн. штрафу, 3 324 992,84 грн. плати за користування чужими грошовими коштами та витрат зі сплати судового збору у сумі у розмірі у розмірі 179 573,19 грн.

- зупинити виконання за наказами Господарського суду Харківської області від 27.10.2026 року у справі № 925/1473/25 до розгляду цієї заяви.

- заборонити прийняття наказів Господарського суду Харківської області від 27.10.2026 року у справі № 925/1473/25 до виконання до розгляду цієї заяви.

Ухвалою суду від 28.10.2026 року прийнято до розгляду заяву (вх. № 26629/26 від 28.10.2026 року) відповідач 1 фізична особа ОСОБА_1 про визнання наказів такими, що не підлягають виконанню, та зупинення виконання за виконавчими документами. Призначено судове засідання з розгляду заяви (вх. № 26629/26 від 28.10.2026 року) відповідач 1 фізична особа ОСОБА_1 про визнання наказів такими, що не підлягають виконанню, та зупинення виконання за виконавчими документами на "02" листопада 2026 р. 0(б) 15:15 год. Запропоновано сторонам у строк по 02.1.2026 року до 11:00 год. надати до суду письмові пояснення щодо заяви (вх. № 26629/26 від 28.10.2026 року) відповідач 1 фізична особа ОСОБА_1 про визнання наказів такими, що не підлягають виконанню, та зупинення виконання за виконавчими документами. В частині пунктів 2 - 3 заяви (вх. № 26629/26 від 28.10.2026 року) - відмовлено.

29.10.2026 року від відповідача 1 через канцелярію суду надійшла заява (вх. № 26802/26 від 29.10.2026 року) про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції.

Ухвалою суду від 02.11.2026 року заяву (вх. № 26802/26 від 29.10.2026 року) відповідача 1 фізичної особи ОСОБА_1 про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції задоволено.

02.11.2026 року від стягувача (позивача) через канцелярію суду надійшла заява (вх. № 27123/26) у якій останній, просить суд, розглянути заяву (вх.№26629/26 від 28.10.2026) відповідача-1 фізична особа ОСОБА_1 про визнання наказів такими, що не підлягають виконанню та зупинення виконання за виконавчими документами, без участі представника за наявними в матеріалах справи документах. Заявлені вимоги відповідача-1 фізична особа ОСОБА_1 вважає необґрунтованими та такими, що не підтверджені належними доказами, а тому у їх задоволенні просить відмовити.

Ухвалою суду від 02.11.2026 року, яку занесено до протоколу судового засідання, судом задоволено клопотання стягувача (позивача) (вх. № 27123/26 від 02.11.2026 року) в частині розгляду заяви без участі представника за наявними в матеріалах справи документах.

Уповноважені представники стягувача (позивача) та відповідача 2 у призначене судове засідання не з`явилися, про час та місце розгляду справи повідомлені належним чином.

Судом, у судому засіданні з розгляду заяви (вх. № 26629/26 від 28.10.2026 року) відповідача 1 поставлено заявнику питання щодо прохальної частини заяви.

Присутній у судовому засіданні 02.11.2026 року уповноважений представник відповідача 1 (в режимі відеоконференції з використанням власних технічних засобів) надав усні пояснення, та зокрема зазначив, що просить суд визнати такими що не підлягають виконанню накази, що стосуються саме відповідача 1, а саме в частині фізичної особи ОСОБА_1 .

Також, судом зазначено, що при виготовленні наказів, судом було здійснено запит щодо інформації зазначеної заявником у заяви до Комп`ютерної системи "Діловодство спеціалізованого суду", з якої слідувало відсутність наявності апеляційної скарги.

Крім того, судом було здійснено запит до сайту Судової влади України та встановлено наявність витягу щодо розподілу апеляційної скарги, також судом зазначено, що відповідна апеляційна скарга залишена без руху.

Присутній у судовому засіданні 02.11.2026 року уповноважений представник відповідача 1 (в режимі відеоконференції з використанням власних технічних засобів) зазначив, що на даний час апеляційну скаргу залишено без руху, та просив задовольнити заяву відповідача 1.

Відповідно до вимог частини 3 статті 334 Господарського процесуального кодексу України суд розглядає заяву про заміну сторони її правонаступником у десятиденний строк з дня її надходження до суду у судовому засіданні з повідомленням учасників справи та заінтересованих осіб. Неявка учасників справи та інших осіб не є перешкодою для вирішення питання про заміну сторони виконавчого провадження.

Суд у судовому засіданні 02.11.2026 року перейшов до стадії ухвалення судового рішення, у зв`язку із чим, судом у судовому засіданні 02.11.2026 року було оголошення ухвалу скорочену (вступну та резолютивну) частити.

Розглянувши матеріали справи, та заяви (вх. № 26629/26 від 28.10.2026 року) відповідача 1 фізичної особи ОСОБА_1 про визнання наказів такими, що не підлягають виконанню, та зупинення виконання за виконавчими документами, заслухавши пояснення представника заявника (боржника - відповідача 1), оцінивши надані докази в їх сукупності, суд зазначає наступне.

Згідно статті 129-1 Конституції України суд ухвалює рішення іменем України. Судове рішення є обов`язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд.

Статтею 326 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що судові рішення, що набрали законної сили, є обов`язковими на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, - і за її межами. Невиконання судового рішення є підставою для відповідальності, встановленої законом.

В силу приписів частини 1 статті 327 Господарського процесуального кодексу України виконання судового рішення здійснюється на підставі наказу, виданого судом, який розглядав справу як суд першої інстанції.

Частинами 1, 2 статті 328 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що суд, який видав виконавчий документ, може за заявою стягувача або боржника виправити помилку, допущену при його оформленні або видачі, чи визнати виконавчий документ таким, що не підлягає виконанню.

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду у постанові від 30.03.2021 року у справі № 910/8794/17 зазначив, що зі змісту вказаної статті вбачається, що перелік підстав для визнання судом виконавчого документа таким, що не підлягає виконанню, не є вичерпним.

При цьому, підстави для визнання виконавчого документа таким, що не підлягає виконанню, поділяються на дві групи:

- матеріально-правові (зобов`язання можуть припинятися внаслідок добровільного виконання обов`язку боржником поза межами виконавчого провадження, припинення зобов`язань переданням відступного, зарахуванням, за домовленістю сторін, прощенням боргу, неможливістю виконання);

- процесуально-правові, до яких відносяться обставини, що свідчать про помилкову видачу судом виконавчого документа, зокрема, видача виконавчого документа за рішенням, яке не набрало законної сили; якщо виконавчий документ виданий помилково за рішенням, яке взагалі не підлягає примусовому виконанню; видача виконавчого листа на підставі ухвали суду про затвердження мирової угоди, яка не передбачала вжиття будь-яких примусових заходів або можливості її примусового виконання і, як наслідок, видачі за нею виконавчого документа; помилкової видачі виконавчого документа, якщо вже після його видачі у справі рішення суду було скасоване; видачі виконавчого документа двічі з одного й того ж питання; пред`явлення виконавчого документа до виконання вже після закінчення строку на його пред`явлення до виконання.

В межах розгляду заяви про визнання наказу таким, що не підлягає виконанню повністю або частково, встановлюється лише наявність чи відсутність чіткого та однозначного факту припинення обов`язку боржника добровільним виконанням боржником чи іншою особою або з інших причин. Перегляд самого судового рішення, самого спору по суті, встановлених судовим рішенням фактичних обставин справи, дослідження доказів, що свідчать про можливу зміну цих обставин, з прийняттям відповідних висновків не здійснюється. (Правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 11.07.2019 року у справі № 910/8665/17).

Отже, чинне процесуальне законодавство передбачає механізм нівелювання процедури примусового виконання судового наказу у разі відсутності відповідного обов`язку боржника шляхом визнання цього наказу таким, що не підлягає виконанню. При цьому суд виходить із того, що правовий механізм визнання наказу таким, що не підлягає виконанню, не обмежено переліком таких обставин, а пов`язується із наявністю самого обов`язку. Подібні за змістом висновки викладено у постановах Верховного Суду від 23.01.2018 року у справі № 914/3131/15, від 14.06.20218 року у справі № 914/4134/15, від 06.07.2018 року у справі № 918/882/15.

Тобто, законодавець чітко визначив підстави для визнання судом наказу таким, що не підлягає виконанню, а саме: помилкова видача наказу судом; відсутність у боржника обов`язку повністю або частково у зв`язку з добровільним виконанням обов`язку ним або іншою особою; інші причини.

Під помилковістю видання наказу розуміється видача виконавчого документу в наслідок помилки суду.

Під відсутністю обов`язку слід розуміти, що обов`язок боржника відсутній повністю чи частково у зв`язку з його припиненням добровільним виконанням боржником чи іншою особою.

Під іншими причинами слід розуміти відсутність правових підстав у стягувача на здійснення будь-яких дій відносно боржника (стягнення, зобов`язання вчинити ті чи інші дії або утриматися від вчинення тощо), наприклад, у разі скасування чи зміни в апеляційному або в касаційному порядку чи за результатами перегляду за нововиявленими обставинами рішення, на підставі якого наказ було видано, якщо на момент таких скасування чи зміни наказ ще не було виконано повністю або частково.

В даному випадку, як підставу для визнання наказів господарського суду Харківської області від 27.10.2026 року у справі № 925/1473/25 таким, що не підлягають виконанню в частині стягнення із відповідача 1 фізичної особи ОСОБА_1 , заявник зазначає, що останній не погоджуючись із зазначеним судовим рішенням звернулася до Східного апеляційного господарського суду із апеляційною скаргою 23 жовтня 2026 року, що підтверджується карткою руху документа в підсистемі «Електронний суд». Після подання апеляційної скарги, 23.10.2026 року Східним апеляційним господарським судом було проведено автоматизований розподіл судової справи між суддями, про що складено відповідний протокол. Отже, апеляційну скаргу подано та розпочато процедуру її процесуального розгляду судом апеляційної інстанції.

Вказане на думку останнього свідчить про те, що зазначені накази видано передчасно, за відсутності передбачених законом підстав для примусового виконання рішення, яке на момент видачі виконавчих документів не набрало законної сили, з огляду на таке.

Суд, дослідивши матеріали справи та заяви, із урахуванням пояснень присутнього у судовому засіданні уповноваженого представник заявника (боржника - відповідача 1) встановив наступне.

Як вбачається із матеріалів справи № 925/1473/25 судом на виконання рішення від 23.09.2026 року було видано накази від 27.10.2026 року, а саме:

1. Про стягнення солідарно з фізичної особи ОСОБА_1 та Товариства з обмеженою відповідальністю "Твентас" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "СЕЛАНКА ЮА" 7 860 503, 16 грн. суму основного боргу, 786 050,32 грн. штрафу, 3 324 992,84 грн. плати за користування чужими грошовими коштами (боржником зазначено фізичну особу ОСОБА_1 );

2. Про стягнення солідарно з фізичної особи ОСОБА_1 та Товариства з обмеженою відповідальністю "Твентас" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "СЕЛАНКА ЮА" 7 860 503, 16 грн. суму основного боргу, 786 050,32 грн. штрафу, 3 324 992,84 грн. плати за користування чужими грошовими коштами (боржником зазначено Товариство з обмеженою відповідальністю "Твентас");

3. Про стягнення з фізичної особи ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "СЕЛАНКА ЮА" судовий збір у розмірі 89 786,59 грн.;

4. Про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "Твентас" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "СЕЛАНКА ЮА" судовий збір у розмірі 89 786,60 грн.

Згідно наявної інформації що міститься на сайті Судова влада України (https://eag.court.gov.ua/sud4875/gromadyanam/list_auto_cases/) наявна інформація щодо надходження апеляційної скарги 23.10.2026 року від представника фізичної особи ОСОБА_1 .

Також, заявником до заяви додано картку руху документу, з якого вбачається, подання апеляційної скарги 23.10.2026 року та протокол автоматичного розподілу судової справи між суддями від 23.10.2026 року.

Відповідно до частини 1 статті 327 Господарського процесуального кодексу України виконання судового рішення здійснюється на підставі наказу, виданого судом, який розглядав справу як суд першої інстанції.

Водночас, згідно з частиною 1 статті 241 Господарського процесуального кодексу України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Частиною 2 статті 241 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що у разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Враховуючи наведене, оскільки станом на 27.10.2026 року апеляційну скаргу фізичної особи ОСОБА_1 не було повернуто, у відкритті апеляційного провадження не було відмовлено, апеляційне провадження не було закрито та постанову за результатами апеляційного перегляду не прийнято, рішення Господарського суду від 23.09.2026 року в оскарженій частині не набрало законної сили.

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку про наявність правових підстав для визнання такими, що не підлягають виконанню, наказів Господарського суду від 27.10.2026 року в частині стягнення з фізичної особи ОСОБА_1 , а саме наказу про стягнення солідарно з фізичної особи ОСОБА_1 та Товариства з обмеженою відповідальністю "Твентас" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "СЕЛАНКА ЮА" 7 860 503, 16 грн. суму основного боргу, 786 050,32 грн. штрафу, 3 324 992,84 грн. плати за користування чужими грошовими коштами та наказу про стягнення з фізичної особи ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "СЕЛАНКА ЮА" судового збору у розмірі 89 786,59 грн.

Щодо вимог заявника в частині визнання такими, що не підлягають виконанню, наказів стосовно Товариства з обмеженою відповідальністю «Твентас», суд зазначає, що відповідні вимоги заявником не підтримуються, оскільки представник заявника у судовому засіданні уточнив, що просить визнати такими, що не підлягають виконанню, виконавчі документи виключно в частині стягнення з фізичної особи ОСОБА_1 .

У зв`язку із чим, заява (вх. № 26629/26 від 28.10.2026 року) відповідача 1 фізичної особи ОСОБА_1 підлягає до задоволення частково.

В іншій частині заяви (вх. № 26629/26 від 28.10.2026 року) що стосується наказів про стягнення із відповідача 2 відмовити.

Керуючись статтями 52, 33, 234, 235, 328, 334 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

1. Заяву (вх. № 26629/26 від 28.10.2026 року) відповідача 1 фізичної особи ОСОБА_1 про визнання наказів такими, що не підлягають виконанню, та зупинення виконання за виконавчими документами задовольнити частково.

2. Визнати такими, що не підлягають виконанню накази Господарського суду Харківської області від 27.10.2026 року у справі № 925/1473/25 в частині відповідача 1 фізичної особи ОСОБА_1 , а саме:

2.1. наказ Господарського суду Харківської області від 27.10.2026 року у справі № 925/1473/25 про стягнення солідарно з фізичної особи ОСОБА_1 та Товариства з обмеженою відповідальністю "Твентас" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "СЕЛАНКА ЮА" 7 860 503, 16 грн. суму основного боргу, 786 050,32 грн. штрафу, 3 324 992,84 грн. плати за користування чужими грошовими коштами;

2.2. наказ Господарського суду Харківської області від 27.10.2026 року у справі № 925/1473/25 про стягнення з фізичної особи ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "СЕЛАНКА ЮА" судового збору у розмірі 89 786,59 грн.

3. В іншій частині заяви (вх. № 26629/26 від 28.10.2026 року) - відмовити.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення суддею, а саме 02 листопада 2026 року.

Ухвала підлягає оскарженню в порядку, передбаченому статтями 255-256 Господарського процесуального кодексу України.

Апеляційна скарга на ухвалу суду подається до Східного апеляційного господарського суду протягом 10 днів з дня набрання нею законної сили з врахуванням пункту 17.5 Перехідних положень Господарського процесуального кодексу України.

Ухвалу підписано 02 листопада 2026 року

СуддяО.О. Ємельянова