Рішення № 141145336, 03.11.2026, Господарський суд Харківської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

8-й під`їзд, Держпром, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022

тел. приймальня (057) 705-14-14, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

_______________

РІШЕННЯ

(додаткове)

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03 листопада 2026 рокум. ХарківСправа № 922/1372/26

Господарський суд Харківської області у складі:

судді Новікової Н.А.

розглянувши заяву першого відповідача про ухвалення додаткового рішення (вх. № 25875 від 20.10.2026), у справі № 922/1372/26

за позовом Керівника Лозівської окружної прокуратури (Харківська область, Лозівський район, місто Лозова, вулиця Богданівська, будинок 17; умовний код: 0291010831) в інтересах держави в особі Златопільської міської ради Харківської області (64102, Харківська область, Лозівський район, місто Златопіль, проспект Незалежності, будинок 1; код ЄДРПОУ: 26149691) та Північно-Східного офісу Держаудитслужби (61022, місто Харків, майдан Свободи, будинок 5, Держпром, 4 під`їзд,10 поверх; код ЄДРПОУ: 40478572),

до відповідачів:

першого відповідача ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ЕНЕРГУМ» (03186, місто Київ, вулиця Авіаконструктора Антонова, будинок 5, літера А, офіс 320; код ЄДРПОУ: 39568531),

другого відповідача Комунального некомерційного підприємства Златопільської лікарні "Промінь" Златопільської міської ради Харківської області (64102, Харківська область, Лозівський район, місто Златопіль, вулиця Світанкова, будинок 3; код ЄДРПОУ: 02002730),

про визнання недійсними додаткових угод № 2-8 до договору про закупівлю (постачання) електричної енергії № 74160 від 29.12.2023 та стягнення надмірно сплачених коштів в сумі 464 919,35 грн, -

ВСТАНОВИВ:

В провадженні Господарського суду Харківської області в порядку загального позовного провадження перебувала справа № 922/1372/26 за позовом Керівника Лозівської окружної прокуратури в інтересах держави в особі Златопільської міської ради Харківської області та Північно-Східного офісу Держаудитслужби до відповідачів: ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ЕНЕРГУМ» та Комунального некомерційного підприємства Златопільської лікарні «Промінь» Златопільської міської ради Харківської області про визнання недійсними додаткових угод № 2-8 до договору про закупівлю (постачання) електричної енергії № 74160 від 29.12.2023 та стягнення надмірно сплачених коштів в сумі 464 919,35 грн.

14.10.2026, рішенням Господарського суду Харківської області, позов Керівника Лозівської окружної прокуратури поданий в інтересах держави в особі Північно-Східного офісу Держаудитслужби до відповідачів про визнання недійсними додаткових угод № 2-8 до договору про закупівлю (постачання) електричної енергії № 74160 від 29.12.2023 та стягнення надмірно сплачених коштів в сумі 464 919,35 грн залишено без розгляду. В позові Керівника Лозівської окружної прокуратури поданому в інтересах держави в особі Златопільської міської ради Харківської області до відповідачів про визнання недійсними додаткових угод № 2-8 до договору про закупівлю (постачання) електричної енергії № 74160 від 29.12.2023 та стягнення надмірно сплачених коштів в сумі 464 919,35 грн відмовлено.

20.10.2026 до суду від першого відповідача надійшла заява про ухвалення додаткового рішення (вх. № 25875), що сформована в системі «Електронний Суд» 19.10.2026 року. Як зазначає відповідач, жодна із заявлених прокурором вимог до ТОВ «ЕНЕРГУМ» за результатами розгляду справи не була задоволена. При цьому питання щодо розподілу витрат ТОВ «ЕНЕРГУМ» на професійну правничу допомогу судом у рішенні не вирішено. ТОВ «ЕНЕРГУМ» отримує професійну правничу допомогу на підставі Договору про надання правничої допомоги № 01/01-2025 від 01.01.2025, укладеного між ТОВ «ЕНЕРГУМ» та Адвокатським бюро Євгена Симбірцева. На виконання умов зазначеного Договору Адвокатським бюро Євгена Симбірцева у справі № 922/1372/26 фактично надано ТОВ «ЕНЕРГУМ» комплекс послуг з професійної правничої допомоги, необхідних для захисту його прав та законних інтересів у суді першої інстанції. За результатами фактичного надання послуг 15 жовтня 2026 року між ТОВ «ЕНЕРГУМ» та Адвокатським бюро Євгена Симбірцева підписано Акт прийому-передачі надання правової (правничої) допомоги, відповідно до якого загальна вартість наданих послуг у справі № 922/1372/26 становить 50 000,00 грн. Відповідно до зазначеного Акта Адвокатським бюро надано, зокрема, послуги з аналізу документів та судової практики і підготовки правової позиції, підготовки та подання відзиву на позовну заяву, підготовки та подання процесуальних документів, заяв, клопотань та додаткових пояснень, а також представництва інтересів ТОВ «ЕНЕРГУМ» у судових засіданнях Господарського суду Харківської області. Зазначені в Акті послуги відповідають видам правничої допомоги та розмірам винагороди, погодженим сторонами у Додатку № 1 до Договору про надання правничої допомоги. Додатком передбачено, зокрема, вартість аналізу документів та судової практики і підготовки правової позиції у розмірі 4 000,00 грн, підготовки відзиву на позовну заяву у розмірі 10 000,00 грн., окремих процесуальних документів у розмірі 3 000,00 грн за документ та представництва інтересів клієнта у судовому засіданні у розмірі 3 000,00 грн за годину. Представництво інтересів ТОВ «ЕНЕРГУМ» у справі здійснювала адвокат Годованець Любов Юріївна. Можливість залучення адвоката Годованець Л.Ю. до виконання договору про надання професійної правничої допомоги передбачена окремим договором між Адвокатським бюро Євгена Симбірцева та адвокатом Годованець Любов`ю Юріївною. При цьому основним договором про надання правничої допомоги безпосередньо передбачено можливість залучення Бюро до виконання своїх договірних обов`язків інших адвокатів та інших осіб, які мають право на заняття адвокатською діяльністю. Таким чином, існує безпосередній договірний зв`язок між ТОВ «ЕНЕРГУМ» та Адвокатським бюро Євгена Симбірцева, а залучення адвоката Годованець Л.Ю. здійснювалося Бюро в межах виконання саме цього договору. Вартість правничої допомоги у розмірі 50 000,00 грн. відповідає погодженим сторонами умовам оплати, фактичному обсягу наданих послуг та характеру спору.

21.10.2026 до суду від прокурора надійшли заперечення на заяву про ухвалення додаткового рішення (вх. № 25996). У запереченнях зазначено, що середня заробітна плата у сфері юриспруденції у 2026 році по Україні складає 30 000 грн за місяць (джерело https://www.work.ua/stat/). Відповідно до відкритих даних сайту work.ua, середня зарплата адвоката в Україні складає 40 000 гривень (станом на серпень 2026). Норми тривалості робочого часу на 2026 рік склали 2088 годин в рік при 40 годинному робочому тижні, тобто приблизно 174 годин на місяць (2088/12). Таким чином, середній розмір вартості години робочого часу адвоката у 2026 році складає по Україні 40 000 грн / 174 год = близько 230 гривень.

Прокурор вважає, що час, який міг би витратити на підготовку матеріалів кваліфікований фахівець становить 1 годину на кожен документ. Таким чином, на думку прокурора, заявлений до стягнення розмір витрат є явно неспівмірним зі складністю даної справи. Також прокурор вважає, що клопотання про зупинення провадження у справі від 22.05.2026, клопотання про залишення позову без розгляду у справі від 22.05.2026, доповнення до клопотання про зупинення провадження у справі від 03.06.2026, клопотання про зобов`язання учасників справи надати відповіді на письмове опитування, клопотання про залишення позовної заяви без розгляду від 21.08.2026, є явно необґрунтованими та безпідставними, а письмові пояснення від 31.07.2026 та від 25.08.2026 не є обов`язковими, оскільки були висловленні представником усно під час судових засідань та є складовою підготовки до судових засідань. Крім того, представник відповідача зазначає про те, що ним здійснювалося представництво інтересів відповідача у судових засіданнях 17.06.2026, 12.08.2026, 09.09.2026, 30.09.2026, 14.10.2026 тривалістю по 1 годині, що коштувало по 3 тис.грн., однак у відповідності до протоколів судового засідання вбачається інший час. Представник відповідача брав участь сумарно в судових засіданнях 1 годину 31 хвилину та забезпечувалась в режимі відеоконференції, тобто без відриву від іншої роботи. У зв`язку з цим, справедлива вартість послуг складає не більше 2188,83 грн.

Розглянувши заяву першого відповідача про розподіл судових витрат, з урахуванням заперечень прокурора, суд зазначає наступне.

У відповідності до п. 3 ч. 1 ст. 244 ГПК України суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо: судом не вирішено питання про судові витрати. Згідно із ч. 3 ст. 244 ГПК України суд, що ухвалив рішення, ухвалює додаткове судове рішення в тому самому складі протягом десяти днів з дня надходження відповідної заяви. Додаткове судове рішення ухвалюється в тому самому порядку, що й судове рішення, а в разі якщо суд вирішує лише питання про судові витрати - без повідомлення учасників справи.

Враховуючи, що ухвалення судового рішення стосується виключно вирішення питання про судові витрати, суд розглядає подану відповідачем заяву без повідомлення учасників справи.

Відповідно до статті 221 ГПК України, якщо сторона з поважних причин не може до закінчення судових дебатів у справі подати докази, що підтверджують розмір понесених нею судових витрат, суд за заявою такої сторони, поданою до закінчення судових дебатів у справі, може вирішити питання про судові витрати після ухвалення рішення по суті позовних вимог.

З аналізу наведених правових норм вбачається, що додаткове рішення це засіб виправлення неповноти судового рішення. Через незмінність судового рішення суд, який його ухвалив, не вправі його скасовувати чи змінювати, проте він має право виправити деякі його недоліки, не пов`язані з його законністю і обґрунтованістю, зокрема, неповноту. Додаткове рішення за своїм змістом не може відрізнятися від основного рішення та долучається до нього.

У рішенні Господарського суду Харківської області від 14.10.2026 у справі № 922/1372/26 не було здійснено розподіл судових витрат на професійну правничу допомогу першого відповідача.

Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат (частина 2 статті 126 ГПК України). У частині 3 статті 126 ГПК України передбачено, що для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

За змістом пункту 1 частини 2 статті 126, частини 8 статті 129 Господарського процесуального кодексу України розмір витрат на оплату професійної правничої допомоги адвоката встановлюється і розподіляється судом згідно з умовами договору про надання правничої допомоги при наданні відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, як уже сплаченої, так і тієї, що лише підлягає сплаті (буде сплачена) відповідною стороною або третьою особою. Отже, витрати на надану професійну правничу допомогу у разі підтвердження обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості підлягають розподілу за результатами розгляду справи незалежно від того, чи їх уже фактично сплачено стороною/третьою особою чи тільки має бути сплачено (пункт 1 частини 2 статті 126 цього ГПК України). Витрати, понесені першим відповідачем в даній справі на професійну правничу допомогу адвоката, не є безумовною підставою для відшкодування судом витрат на професійну правничу допомогу в зазначеному розмірі з іншої сторони, адже розмір таких витрат має відповідати критерію розумної необхідності таких витрат. За приписами статті 126 Господарського процесуального кодексу України, суд, при розподілі судових витрат, в тому числі витрат на правничу допомогу адвокатом, має виходити з конкретних особливих обставин справи, з доказів, поданих заявником, клопотання про розподіл судових витрат, які можуть свідчити про підставність різних сум коштів, що потрачені заявником на правничу допомогу. Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи (частина 4 стаття 126 ГПК України). У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами (частина 5 статті 126 ГПК України). Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами (частина 6 статті 126 ГПК України).

Судом також враховується, що розмір гонорару визначається за погодженням адвоката з клієнтом і може бути змінений лише за їх взаємною домовленістю. Суд не має права його змінювати і втручатися у правовідносини адвоката та його клієнта, зокрема, з огляду на положення частини 6 статті 126 ГПК України. Тобто, за наявності заперечень іншої сторони суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості та верховенством права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, зважаючи на складність справи, витрачений адвокатом час, та неспіврозмірним у порівнянні з ринковими цінами адвокатських послуг.

У рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Лавентс проти Латвії" зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.

Таким чином, при визначенні суми відшкодування, суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи.

Верховний Суд звертає увагу у постанові від 20 листопада 2018 року у справі № 910/23210/17, що розмір гонорару визначається за погодженням адвоката з клієнтом і може бути змінений лише за їх взаємною домовленістю. Суд не має права його змінювати і втручатися у правовідносини адвоката та його клієнта. Водночас, як зазначає Верховний Суд у постановах від 20 листопада 2018 року у справі № 910/23210/17, від 13 лютого 2019 року у справі № 911/739/15, для включення всієї суми гонорару у відшкодування за рахунок позивача має бути встановлено, що його позов не підлягає задоволенню, а за наявності заперечень позивача щодо співмірності заявленої суми компенсації також має бути встановлено, що за цих обставин справи такі витрати відповідача були необхідними, а їх розмір є розумним і виправданим. Тобто суд зобов`язаний оцінити рівень адвокатських витрат, що мають бути присуджені, з урахуванням того, чи були такі витрати понесені фактично та чи була їх сума обґрунтованою. Здійснюючи розподіл судових витрат на професійну правничу допомогу між сторонами спору, господарський суд має враховувати результат розгляду спору, умови договору про надання правничої допомоги, укладеного між стороною спору та адвокатом (адвокатським об`єднанням, бюро), обсяги наданих стороні як клієнту послуг правничої допомоги щодо представництва її інтересів в суді під час розгляду справи. Відповідно до частини 1 статті 9 Конституції України чинні міжнародні договори, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, є частиною національного законодавства України. Статтею 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" визначено, що суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року та практику Європейського суду з прав людини як джерело права. При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції. Зокрема, згідно з його практикою, заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (рішення у справі "East/West Alliance Limited" проти України", заява N19336/04).

Отже, необхідною умовою для вирішення питання про розподіл судових витрат на професійну правничу допомогу є наявність доказів, які підтверджують фактичне здійснення таких витрат учасником справи. Даний правовий висновок міститься у постанові Верховного Суду у справі № 910/8682/18 від 14 листопада 2018 року від якого об`єднана Палата у постанові від 03 листопада 2019 року у справі № 922/445/19 не відступила через відмінність у нормативно-правовому регулюванні.

Відповідно до статті 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Судом встановлено, що 01.01.2025 року між Адвокатським бюро Євгена Симбірцева та ТОВ «Енергум» укладено договір про надання правничої допомоги № 01/01-2025.

У відповідності до п. 1.1. вищезазначеного договору Клієнт доручає, а Бюро приймає на себе зобов`язання надавати необхідні послуги з правничої допомоги захисту, надання іншої правничої допомоги та представництво інтересів Клієнта в усіх та будь-яких судах Держави Україна усіх юрисдикцій та інстанцій (включаючи, але не виключно: будь-які місцеві суди загальної юрисдикції, будь-які місцеві суди адміністративної юрисдикції, будь-які місцеві господарські суди, будь-які суди апеляційної інстанції включаючи адміністративні та господарські апеляційні суди, Вищий суд з питань інтелектуальної власності, Антикорупційний суд України, Верховний Суд (в тому числі Касаційний кримінальний суд, Касаційний цивільний суд, Касаційний адміністративний суд, Касаційний господарський суд, Велика Палата Верховного Суду), Конституційний Суд України або аналогічні/новостворені суди за юрисдикцією та інстанцією у випадку реформи судової системи, міжнародний комерційний арбітраж при Торгово-промисловій палаті України, будь-які третейські суди).

Згідно із п. 3.2. вищезазначеного договору бюро має право на свій розсуд визначати порядок надання Правничої допомоги, в тому числі без попереднього погодження з Клієнтом, а також без попереднього погодження з Клієнтом доручати виконання обов`язків за цим Договором особам, які не перебувають у трудових відносинах з Бюро, в тому числі особам, що мають право на зайняття адвокатською діяльністю в Україні та/або інших країнах.

В суді першої інстанції представництво інтересів першого відповідача здійснювала адвокат Годованець Л.Ю.

До матеріалів справи долучений договір про залучення адвоката до виконання договорів про надання професійної правничої допомоги № 01/01-2025 від 01.01.2025, укладений між Адвокатським бюро Євгена Симбірцева та адвокатом Годованець Любов Юріївною.

У відповідності до п. 1.1. договору про залучення адвоката до виконання договорів про надання професійної правничої допомоги № 01/01-2025 від 01.01.2025 Бюро відповідно до частини шостої статті 14 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" залучає Адвоката на договірних засадах до виконання окремих договорів про надання професійної правничої допомоги, укладених Бюро з його клієнтами, а Адвокат зобов`язується особисто здійснювати адвокатську діяльність у межах доручень, переданих йому Бюро. Пунктом 1.2. цього ж договору визначено, що Адвокат здійснює представництво безпосередньо в інтересах Клієнта, однак залучається до такого представництва Бюро в межах виконання договору з Клієнтом.

Також до матеріалів справи першим відповідачем надано акт прийому-передачі надання правової (правничої) допомоги від 15.10.2026 року до договору про надання правничої допомогу № 01/01-2025 від 01.01.2025.

У відповідності до п. 1 вищезазначеного акта Адвокатське бюро надало послуги з правничої допомоги, що підлягають відшкодуванню Клієнтом. Опис наданих послуг виконаних Адвокатським бюро у справі № 922/1372/26 у Господарському суді Харківської області в інтересах клієнта:

Опис наданих послуг, виконаних Адвокатським бюро у справі № 922/1372/26 у Господарському суді Харківської області в інтересах клієнта:

1) аналіз документів, судової практики та підготовка правової позиції щодо способу захисту у цивільному/господарському/адміністративному спорі 4 000 грн;

2) складення і подання заяв по суті справи: відзиву, відповіді на відзив, заперечення, пояснень третьої особи щодо позову (відзив від 22.05.2026) 10 000 грн;

3) складення і подання документів правового і процесуального характеру, зокрема заяв, клопотань, додаткових пояснень (клопотання про зупинення провадження у справі від 22.05.2026) 3 000 грн;

4) складення і подання документів правового і процесуального характеру, зокрема заяв, клопотань, додаткових пояснень (клопотання про залишення позову без розгляду від 22.05.2026) 3 000 грн;

5) складення і подання документів правового і процесуального характеру, зокрема заяв, клопотань, додаткових пояснень (доповнення до клопотання про зупинення провадження у справі від 03.06.2026) 3 000 грн;

6) складення і подання документів правового і процесуального характеру, зокрема заяв, клопотань, додаткових пояснень (клопотання про зобов`язання учасників справи надати відповіді на письмові опитування) 3 000 грн;

7) складення і подання документів правового і процесуального характеру, зокрема заяв, клопотань, додаткових пояснень (додаткові пояснення у справі від 31.07.2026) 3 000 грн;

8) складення і подання документів правового і процесуального характеру, зокрема заяв, клопотань, додаткових пояснень (клопотання про залишення позовної заяви без розгляду від 21.08.2026) 3 000 грн;

9) складення і подання документів правового і процесуального характеру, зокрема заяв, клопотань, додаткових пояснень (письмові пояснення щодо застосування актуальної судової практики під час розгляду справи по суті від 25.08.2026) 3 000 грн;

10) представництво інтересів клієнта в судовому засіданні Господарського суду Харківської області 17.06.2026 тривалістю 1 година 3 000 грн;

11) представництво інтересів клієнта в судовому засіданні Господарського суду Харківської області 12.08.2026 тривалістю 1 година 3 000 грн;

12) представництво інтересів клієнта в судовому засіданні Господарського суду Харківської області 09.09.2026 тривалістю 1 година 3 000 грн;

13) представництво інтересів клієнта в судовому засіданні Господарського суду Харківської області 30.09.2026 тривалістю 1 година 3 000 грн;

14) представництво інтересів клієнта в судовому засіданні Господарського суду Харківської області 14.10.2026 тривалістю 1 година 3 000 грн.

Загальна вартість наданих послуг з правничої допомоги, що підлягають відшкодуванню клієнтом, становить 50 000 (п`ятдесят тисяч) грн.

Пунктом 2 цього акта визначено, що підписанням цього акту Сторони підтверджують факт надання даних послуг відповідно до положень Договору, що є підставою для перерахунку клієнтом винагороди Адвоккатському бюро Євгена Симбірцева.

Заперечуючи проти заявленого розміру витрат, прокурор зазначає, зокрема, про неспівмірність понесених витрат та не просить суд відмовити у стягненні витрат на професійну правничу допомогу на підставі ч. 2 ст. 124 ГПК України, хоча відповідачем не зазначено у відзиві про орієнтовний розмір витрат на професійну правничу допомогу, а прокурор зазначає, що справедлива вартість послуг складає не більше 2188,83 грн.

Аналіз ч. 2 ст. 124 ГПК України вказує на те, що у разі неподання попереднього розрахунку у суду є право, а не обов`язок відмовити у відшкодуванні відповідних судових витрат. Тобто неподання попереднього розрахунку не є безумовною підставою для відмови у відшкодуванні витрат. Аналогічний висновок міститься у постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 15.01.2024 року у справі № 918/1094/22.

При цьому реалізація судом права, передбаченого ч. 2 ст. 124 ГПК України, є наслідком, зокрема, доведення іншою стороною того, що неподання попереднього (орієнтовного) розрахунку порушило принцип змагальності та завадило їй належним чином висловити свої міркування щодо обґрунтованості та співмірності заявлених до стягнення витрат.

Прокурор про такі обставини не заявляв, а скористався правом на подання заперечень щодо розміру витрат і навів власну оцінку їх справедливої вартості в сумі не більше 2 188,83 грн. Це свідчить про те, що відсутність у відзиві орієнтовного розрахунку не позбавила прокурора можливості висловити позицію щодо обґрунтованості та співмірності витрат. Тому підстави для відмови у відшкодуванні витрат на професійну правничу допомогу з посиланням на ч. 2 ст. 124 ГПК України з власної ініціативи суду відсутні.

Крім того, прокурор зазначив, що середня заробітна плата у сфері юриспруденції у 2026 році по Україні складає 30 000 грн за місяць (джерело https://www.work.ua/stat/). Відповідно до відкритих даних сайту work.ua, середня зарплата адвоката в Україні складає 40 000 гривень (станом на серпень 2026). Норми тривалості робочого часу на 2026 рік склали 2088 годин в рік при 40 годинному робочому тижні, тобто приблизно 174 годин на місяць (2088/12). Таким чином, середній розмір вартості години робочого часу адвоката у 2026 році складає по Україні 40 000 грн / 174 год = близько 230 гривень.

Суд вважає, що у даному випадку недоречними є доводи прокурора, що для визначення обгрунтованого та справедливого розміру витрат на правничу допомогу першого відповідача слід застосовувати загальнодоступні орієнтири щодо середньої вартості години робочого часу адвоката в Україні, з урахуванням яких прокурор вважає, що співмірний обсяг витрат, який у даних обставинах підлягає компенсації іншою стороною складає 2188,83 грн.

Суд зауважує, що посилання прокурора на інформацію, розміщену на веб-сайті Work.ua, відповідно до якої середня заробітна плата адвоката в Україні становить 40 000 грн, не може бути визначальним критерієм для розрахунку розміру компенсації витрат на правничу допомогу. Вказаний ресурс має інформаційно-довідковий характер, формує дані на підставі розміщених вакансій та очікувань роботодавців і не є офіційним статистичним джерелом чи нормативно встановленим орієнтиром вартості адвокатських послуг. Дані такого характеру не враховують особливості здійснення незалежної професійної діяльності адвоката, структури гонорару, податкового навантаження, витрат на організацію професійної діяльності, рівня кваліфікації та досвіду. Крім того, середній рівень заробітної плати найманого працівника не є тотожним вартості професійної правничої допомоги, що надається на підставі договору між адвокатом та клієнтом.

Господарський процесуальний кодекс України не передбачає застосування усереднених показників заробітної плати як критерію визначення розміру витрат на правничу допомогу. Натомість статті 126, 129 ГПК України зобов`язують суд оцінювати реальність, необхідність і розумність витрат з урахуванням конкретних обставин справи, обсягу та характеру наданих послуг, складності спору, витраченого часу, значення справи для сторін та принципів пропорційності і справедливості.

Визначення розміру компенсації витрат на професійну правничу допомогу не є арифметичною операцією множення кількості годин на умовну "середню ставку", а є оціночним процесом, що здійснюється судом з урахуванням критеріїв, встановлених процесуальним законом.

Разом з тим, сам факт погодження сторонами договору про надання правничої допомоги фіксованого розміру гонорару не зобов`язує суд покладати повну суму такого гонорару на іншу сторону спору. Суд втручається не у договірні відносини між адвокатом і клієнтом, а виключно вирішує питання про розподіл судових витрат між сторонами процесу, оцінюючи їх співмірність та обґрунтованість.

Оцінюючи обсяг послуг, зазначених в акті прийому-передачі надання правової (правничої) допомоги від 15.10.2026, на предмет їх реальності, співмірності, необхідності та пов`язаності з розглядом справи відповідно до ч. 4 ст. 126, ч. 5 ст. 129 ГПК України, суд виходить з такого.

Послуги, зазначені в пунктах 1-7 та 9 акта, загальною вартістю 32 000,00 грн, підтверджуються матеріалами справи. Відповідні заяви по суті справи та процесуальні документи подані першим відповідачем до суду і були предметом розгляду, а їх вартість відповідає розцінкам, погодженим у Додатку № 1 до договору про надання правничої допомоги № 01/01-2025 від 01.01.2025. Доводи прокурора про те, що на підготовку кожного документа кваліфікованому фахівцю достатньо однієї години, а частина клопотань і пояснень є необґрунтованими, не підтверджені жодними доказами чи розрахунками та є його суб`єктивною думкою, що не підтверджена доказами. Згідно з ч. 6 ст. 126 ГПК України обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається саме на сторону, яка заявляє про їх зменшення. Реалізація учасником справи права на подання заяв і клопотань, передбаченого ст. 42 ГПК України, сама по собі не свідчить про відсутність необхідності відповідних витрат.

Водночас витрати на складення і подання клопотання про залишення позовної заяви без розгляду від 21.08.2026 (пункт 8 акта) у розмірі 3 000,00 грн не підлягають відшкодуванню. Ухвалою Господарського суду Харківської області від 30.09.2026 зазначене клопотання залишено без розгляду на підставі ч. 2 ст. 207 ГПК України. Воно надійшло до суду 21.08.2026, тобто після закриття підготовчого провадження 12.08.2026, і суд не визнав поважними причини його незаявлення в підготовчому провадженні. Отже, результат розгляду цього клопотання зумовлений виключно процесуальною поведінкою самого першого відповідача, і витрати на його підготовку не відповідають критерію необхідності, не підтверджені фактичним наданням послуги та відшкодуванню не підлягають.

Щодо витрат на представництво інтересів першого відповідача в судових засіданнях (пункти 10-14 акта) суд зазначає таке. Додатком № 1 до договору вартість цієї послуги визначено у розмірі 3 000,00 грн за годину. Отже, розмір витрат, що підлягає розподілу, визначається пропорційно часу фактичної участі представника в судовому засіданні, встановленому за даними системи відеоконференцзв`язку та протоколів судових засідань, а не умовною тривалістю в одну годину, зазначеною в акті.

У судовому засіданні 17.06.2026 представник першого відповідача під`єдналася до відеоконференції о 10:05:16, засідання закінчено о 10:43:34. Фактична тривалість участі становить 38 хвилин 18 секунд, тож витрати за пунктом 10 акта підлягають відшкодуванню у розмірі 1 915,00 грн (3 000,00 грн / 60 хв Ч 38,3 хв).

У судовому засіданні 12.08.2026 представник першого відповідача участі не брала. Тому витрати за пунктом 11 акта у розмірі 3 000,00 грн не підтверджені фактичним наданням послуги.

Судове засідання 09.09.2026 не відбулося. Суд, не розпочинаючи розгляд справи по суті, відклав його за повідомленням представника першого відповідача у зв`язку з її перебуванням в укритті під час повітряної тривоги в м. Києві. Оскільки послуга з представництва інтересів клієнта в цьому засіданні фактично не надавалася, витрати за пунктом 12 акта у розмірі 3 000,00 грн відшкодуванню не підлягають.

У судовому засіданні 30.09.2026, яке розпочалося о 12:31:27 та закінчилося о 13:27:27, представник першого відповідача під`єдналася до відеоконференції о 12:27:46. У судовому засіданні 14.10.2026 представник під`єдналася о 09:56:22, засідання закінчено о 10:55:22. З урахуванням того, що тривалість участі представника в кожному з цих засідань фактично відповідає одній годині, витрати за пунктами 13 та 14 акта є обґрунтованими і підлягають відшкодуванню в повному обсязі по 3 000,00 грн за кожне засідання (за 1 годину).

Суд вчергове звертає увагу, що згідно із усталеною практикою Європейського суду з прав людини, у тому числі в рішенні від 28 листопада 2002 року "Лавентс проти Латвії" (Lavents v. Latvia) за заявою N 58442/00 щодо судових витрат, зазначено що за статтею 41 Конвенції суд відшкодовує лише витрати, стосовно яких було встановлено, що вони справді були необхідними і становлять розумну суму. При цьому, при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, з огляду на конкретні обставини справи та фінансовий стан обох сторін. Ті самі критерії застосовує ЄСПЛ, присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року.

Беручи до уваги, що рішенням Господарського суду Харківської області від 14.10.2026 у справі № 922/1372/26 не було здійснено розподіл судових витрат на професійну правничу допомогу, враховуючи подання першим відповідачем доказів таких витрат, з урахуванням встановленого обсягу фактично наданих послуг та часу участі представника в судових засіданнях, на думку суду, у даному випадку розумним та пропорційним є стягнення витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 39 915,00 грн (32 000,00 грн + 1 915,00 грн + 3 000,00 грн + 3 000,00 грн). Отже, суд дійшов висновку про часткове задоволення заяви першого відповідача про ухвалення додаткового рішення (вх. № 25875 від 20.10.2026) та про відмову в стягненні решти заявлених витрат у розмірі 10 085,00 грн з наведених вище підстав.

Водночас, суд звертає увагу, що відповідач просить стягнути витрати саме з Лозівської окружної прокуратури Харківської області.

З цього приводу суд зазначає наступне.

Фізичні особи, які досягли повноліття, а також юридичні особи здатні особисто здійснювати процесуальні права та виконувати свої обов`язки в суді (процесуальна дієздатність). (ч. 2 ст. 44 ГПК України). Юридична особа наділяється цивільною правоздатністю і дієздатністю, може бути позивачем та відповідачем у суді (ст. 80 ЦК України). Юридична особа підлягає державній реєстрації у порядку, встановленому законом. Дані державної реєстрації включаються до Єдиного державного реєстру, відкритого для загального ознайомлення (ч. 1 ст. 89 ЦК України).

Відповідно до ч. 1 ст. 12 Закону України "Про прокуратуру" у системі прокуратури України діють окружні прокуратури, перелік та територіальна юрисдикція яких визначається наказом Генерального прокурора. Утворення, реорганізація та ліквідація окружних прокуратур, визначення їхньої компетенції, структури і штатного розпису здійснюється Генеральним прокурором.

Згідно з п. 5.1 Положення про організаційно-штатну роботу в органах прокуратури, затвердженого наказом Генерального прокурора від 06.04.2021 № 82, органи прокуратури утворюються відповідно до Закону України "Про прокуратуру" і можуть функціонувати як юридичні особи або не мати такого статусу. Юридичними особами в системі органів прокуратури є Офіс Генерального прокурора, обласні прокуратури та спеціалізовані прокуратури (на правах обласних). Вони мають затверджені Генеральним прокурором структуру та штатний розпис. Органи прокуратури, які не мають статусу юридичної особи, функціонують у структурах та штатних розписах Офісу Генерального прокурора, обласних та прирівняних до них прокуратур.

Пунктом 5.4 Положення встановлено, що у системі органів прокуратури функціонують окружні та спеціалізовані прокуратури (на правах окружних прокуратур). Вони не мають статусу юридичної особи і входять до структур і штатних розписів обласних та прирівняних до них прокуратур.

Тобто, Лозівська окружна прокуратура Харківської області входить до структури Харківської обласної прокуратури, яка є юридичною особою та має код ЄДРПОУ 02910108.

Лозівська окружна прокуратура Харківської області є структурним підрозділом органу прокуратури вищого рівня та здійснює свої повноваження у межах єдиної системи органів прокуратури України.

З платіжної інструкції, доданої як доказ сплати судового збору за подання позову також вбачається, що платником судового збору є Харківська обласна прокуратура.

Тобто, у даному разі, належним суб`єктом, з якого стягуються витрати на професійну правничу допомогу є Харківська обласна прокуратура.

При цьому господарським судом також враховані правові позиції Великої Палати Верховного Суду, викладені у постанові від 05.10.2022 у справі №923/199/21, згідно яких звертаючись із позовом в інтересах держави, прокурор є суб`єктом сплати судового збору та самостійно здійснює права та виконує обов`язки, пов`язані з розподілом судових витрат.

На підставі вищевикладеного та керуючись статтями 6, 42, 123, 124, 126, 129, 244, 232-236 ГПК України, -

ВИРІШИВ:

1. Заяву першого відповідача, ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ЕНЕРГУМ», про ухвалення додаткового рішення (вх. № 25875 від 20.10.2026) задовольнити частково.

2. Стягнути з Харківської обласної прокуратури (61001, місто Харків, вулиця Богдана Хмельницького, будинок 4; код ЄДРПОУ: 02910108) на користь ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ЕНЕРГУМ» (03186, місто Київ, вулиця Авіаконструктора Антонова, будинок 5, літера А, офіс 320; код ЄДРПОУ: 39568531) витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 39 915,00 грн.

3. Видати наказ після набрання додатковим рішенням законної сили.

4. В решті заяви відмовити.

Додаткове рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги додаткове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Додаткове рішення може бути оскаржене безпосередньо до Східного апеляційного господарського суду протягом двадцяти днів з дня складання повного тексту додаткового рішення, відповідно до статей 256, 257 ГПК України та з урахуванням підпункту 17.5 пункту 17 Перехідних положень ГПК України.

У зв`язку із відпусткою судді повний текст додаткового рішення складено та підписано 03.11.2026.

Суддя Н.А. Новікова