Рішення № 141145333, 03.11.2026, Господарський суд Харківської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

8-й під`їзд, Держпром, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022

тел. приймальня (057) 705-14-14, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

________________

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"03" листопада 2026 р.м. ХарківСправа № 922/3010/26

Господарський суд Харківської області у складі:

судді Новікової Н. А.

розглянувши без виклику учасників справи в порядку спрощеного позовного провадження справу

за позовом Комунального підприємства "ХАРКІВСЬКІ ТЕПЛОВІ МЕРЕЖІ" (61037, місто Харків, вулиця Мефодіївська, будинок 11, код ЄДРПОУ 31557119)

до Комунального підприємства "ЦЕНТРАЛЬНИЙ ПАРК" (61023, м. Харків, вул. Сумська, буд. 81, код ЄДРПОУ 02220763)

про стягнення 104 646,44 грн., -

ВСТАНОВИВ:

Комунальне підприємство "ХАРКІВСЬКІ ТЕПЛОВІ МЕРЕЖІ" (позивач по справі) звернулось до Господарського суду Харківської області з позовом до Комунального підприємства "ЦЕНТРАЛЬНИЙ ПАРК" (відповідач по справі), в якому просить суд стягнути з Комунального підприємства "ЦЕНТРАЛЬНИЙ ПАРК" на користь Комунального підприємства "ХАРКІВСЬКІ ТЕПЛОВІ МЕРЕЖІ" заборгованість в сумі 104 646,44 грн, а саме: заборгованість за послуги з централізованого водопостачання - 68 337,41 грн., заборгованість за послуги з централізоване водовідведення - 36 309,03 грн., судові витрати покласти на відповідача та стягнути їх на користь КП «Харківські теплові мережі» в сумі 2 662,40 грн.

В обґрунтування заявленого позову посилається на те, що: між Комунальним підприємством «Харківводоканал» та Комунальним підприємством «Центральний парк» було укладено Договір з індивідуальним споживачем у будівлі, приміщення якої є самостійними об`єктами нерухомого майна, про надання послуг з централізованого водопостачання та централізованого водовідведення від 19.01.2021 № 2778/00-ІО-Б (зі змінами та доповненнями від 01.01.2024, 21.01.2026); на виконання рішення 38 сесії Харківської міської ради 8 скликання від 30.04.2025 № 813/25 «Про реорганізацію комунальних підприємств та зміну назви» здійснено заходи з реорганізації КП «Харківводоканал» шляхом його приєднання до КП «Харківські теплові мережі», а саме здійснено передачу основних засобів, необхідних для надання послуг з централізованого водопостачання та централізованого водовідведення, що відображено в передавальних актах про передачу частини балансових рахунків, матеріальних цінностей та активів комунального підприємства «Харківводоканал» правонаступнику - комунальному підприємству «Харківські теплові мережі»); відповідно до п. 2.2 Статуту КП «Харківські теплові мережі» (в редакції 2025 року) встановлено, що КП ««Харківські теплові мережі» є правонаступником усього майна, прав та обов`язків КП «Харківводоканал»; в зв`язку з чим, КП «Харківводоканал» припинило провадження ліцензованої діяльності з централізованого водопостачання та централізованого водовідведення з 01 листопада 2025 року; з 01 листопада 2025 року КП «Харківські теплові мережі» провадить ліцензовану діяльність з централізованого водопостачання та централізованого водовідведення, як правонаступник КП «Харківводоканал», на підставі ліцензії, виданої КП «Харківводоканал» (Постанова НКРЕКП від 30.12.2025 № 2219 «Про внесення змін до постанови Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, від 07.10.2016 № 1816»); з 01.05.2026 КП «Харківські теплові мережі» провадить ліцензовану діяльність з централізованого водопостачання та централізованого водовідведення на підставі розпорядження Харківської обласної військової адміністрації; відтак, КП «Харківські теплові мережі» набули права сторони по договору № від 19.01.2021 № 2778/00-ІО-Б, укладеного з Комунальним підприємством «Центральний парк»; КП «Харківські теплові мережі» свої зобов`язання виконало в повному обсязі - надало Відповідачу послуги з централізованого водопостачання та централізованого водовідведення, що складаються з фактичних обсягів водоспоживання, водовідведення (що складається з обсягів води, отриманої споживачем з усіх видів джерел та з додаткової кількості стічних вод у розмірі 20% від розрахункового обсягу стічних вод, які щомісячно потрапляють в мережу міської каналізації внаслідок випадання атмосферних опадів з загальної площі 1,6154 га Споживача відповідно до п. 61 № 2778/00-ІО-Б від 19.01.2021 та Додаткової угоди від 01.01.2024 та за даними Харківського Гідрометцентру із застосуванням коефіцієнтів стоку відповідно до п. 3.21 Правил приймання стічних вод споживачів у каналізаційну мережу м. Харкова, затверджених рішенням виконавчого комітету Харківської міської ради від 08.09.2010 № 321) відповідно до умов Договорів та з урахуванням діючих тарифів (ст. 17 Закону України «Про Національну комісію, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг», постанова Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг від 24.12.2024 № 2335) за період з 01.01.2026 по 31.01.2026 включно, Відповідачу була нарахована плата виставлені рахунки на цю суму відповідно умов Договорів за централізоване водопостачання у сумі 77 479,48 грн. та централізоване водовідведення у сумі 40817,98 грн.; сума заборгованості частково сплачена за централізоване водопостачання у сумі 9 142,07 грн. та централізоване водовідведення у сумі 4 508,95 грн.; загальний залишок заборгованості становить 104 646,44 грн., а саме: заборгованість за послуги з централізованого водопостачання - 68 337,41 грн. заборгованість за послуги з централізоване водовідведення - 36 309,03 грн.

Ухвалою Господарського суду Харківської області від 31.08.2026 позовну заяву Комунального підприємства "ХАРКІВСЬКІ ТЕПЛОВІ МЕРЕЖІ" (вх. № 3010/26 від 25.08.2026) залишено без руху; встановлено позивачу для усунення недоліків позовної заяви 10-денний строк з дня вручення ухвали, позивачу у встановлений строк необхідно подати до Господарського суду Харківської області додаткову угоду від 19.01.2021; роз`яснено позивачу, що за умовами ч. 3, ч. 4 ст. 174 ГПК України якщо позивач усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, вона вважається поданою у день первинного її подання до господарського суду та приймається до розгляду, про що суд постановляє ухвалу в порядку, встановленому статтею 176 цього Кодексу, якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається особі, що звернулася із позовною заявою.

02.09.2026 (вх. № 21512/26) на адресу Господарського суду Харківської області надійшла заява Комунального підприємства "ХАРКІВСЬКІ ТЕПЛОВІ МЕРЕЖІ" про усунення недоліків, якою усунено недоліки позовної заяви, зазначені в ухвалі суду від 31.08.2026.

Ухвалою Господарського суду Харківської області від 07.09.2026 прийнято до розгляду позовну заяву Комунального підприємства "ХАРКІВСЬКІ ТЕПЛОВІ МЕРЕЖІ" (вх. № 3010/26 від 25.08.2026); відкрито провадження у справі № 922/3010/26; вирішено розгляд справи здійснювати в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи за наявними у справі матеріалами; встановлено відповідачу строк 15 днів з дня вручення ухвали для подання до суду відзиву на позовну заяву та заяв із запереченнями проти розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження разом із доказами їх надіслання (надання) позивачу згідно зі ст. 250, 251 ГПК України; встановлено позивачу строк 5 днів з дня отримання відзиву для подання до суду відповіді на відзив разом із доказами його надсилання (надання) відповідачу згідно зі ст. 251 ГПК України; встановлено відповідачу строк 5 днів з дня отримання відповіді на відзив для подання до суду заперечень на відповідь на відзив разом із доказами їх надсилання (надання) позивачу згідно зі ст. 251 ГПК України; роз`яснено учасникам справи, що у випадку неподання відповідачем відзиву та/або клопотання про розгляд справи в порядку загального позовного провадження, а також у разі неподання позивачем відповіді на відзив, відповідачем - заперечень на відповідь на відзив протягом строків, встановлених цією ухвалою, розгляд справи може бути здійснений за наявними у справі матеріалами після спливу зазначених строків та в межах строків, встановлених ст. 248 ГПК України; повідомлено учасникам справи, що заяви по суті справи, а також заяви з процесуальних питань, клопотання, пояснення, додаткові письмові докази, висновки експертів можуть бути ними подані в електронному вигляді через особистий кабінет в підсистемі Електронний суд ЄСІТС або в паперовому вигляді через канцелярію суду чи на офіційну поштову адресу суду.

Ухвалу суду про відкриття провадження у справі від 07.09.2026 отримано позивачем, його представником та відповідачем 08.09.2026, що підтверджується довідками про доставку електронного листа в електронний кабінет відповідних осіб в ЄСІТС.

10.09.2026 (вх. № 22321/26) на адресу Господарського суду Харківської області надійшла заява Комунального підприємства "ХАРКІВСЬКІ ТЕПЛОВІ МЕРЕЖІ", в якій останнє просить суд долучити до матеріалів справи підписаний сторонами акт звірки від 17.08.2026 за Договором № 2778/00-ІО-Б від 19.01.2021 за період 01.01.2026 31.01.2026 на суму 104 646,44 грн.

Матеріали справи свідчать про те, що судом було створено всім учасникам судового процесу належні умови для доведення останніми своїх правових позицій, надання ними доказів, які, на їх думку, є достатніми для обґрунтування своїх вимог та заперечень. Окрім того, судом було вжито всіх заходів, в межах визначених чинним законодавством повноважень, щодо всебічного, повного та об`єктивного дослідження всіх обставин справи.

Оскільки відповідач відзиву на позовну заяву у встановлений судом строк без поважних причин не надав, заяв та клопотань від нього не надходило, ухвалу суду про відкриття провадження у справі отримав, водночас жодних клопотань суду не надав, враховуючи сплив процесуального строку, встановленого для розгляду справи, суд вважає можливим розглянути справу за наявними у ній матеріалами, що містять достатньо відомостей про права і взаємовідносини сторін.

Відповідно до ч. 5 ст. 252 ГПК України, суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої із сторін про інше.

Будь-яких заяв або клопотань, про можливість подання яких було роз`яснено ухвалою Господарського суду Харківської області від 07.09.2026, на адресу суду від учасників справи не надходило, як і не надходило клопотання про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням сторін відповідно до ст. 252 ГПК України.

Частиною 4 статті 240 ГПК України передбачено, що у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи суд підписує рішення без його проголошення.

Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини на яких ґрунтуються позовні вимоги, об`єктивно оцінивши надані суду докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступне.

Між Комунальним підприємством «Харківводоканал» та Комунальним підприємством «Центральний парк» було укладено Договір з індивідуальним споживачем у будівлі, приміщення якої є самостійними об`єктами нерухомого майна, про надання послуг з централізованого водопостачання та централізованого водовідведення від 19.01.2021 № 2778/00-ІО-Б (зі змінами та доповненнями від 01.01.2024, 21.01.2026).

На виконання рішення 38 сесії Харківської міської ради 8 скликання від 30.04.2025 № 813/25 «Про реорганізацію комунальних підприємств та зміну назви» здійснено заходи з реорганізації КП «Харківводоканал» шляхом його приєднання до КП «Харківські теплові мережі», а саме здійснено передачу основних засобів, необхідних для надання послуг з централізованого водопостачання та централізованого водовідведення, що відображено в передавальних актах про передачу частини балансових рахунків, матеріальних цінностей та активів комунального підприємства «Харківводоканал» правонаступнику - комунальному підприємству «Харківські теплові мережі».

Відповідно до п. 2.2 Статуту КП «Харківські теплові мережі» (в редакції 2025 року) встановлено, що КП ««Харківські теплові мережі» є правонаступником усього майна, прав та обов`язків КП «Харківводоканал», в зв`язку з чим КП «Харківводоканал» припинило провадження ліцензованої діяльності з централізованого водопостачання та централізованого водовідведення з 01 листопада 2025 року.

З 01 листопада 2025 року КП «Харківські теплові мережі» провадить ліцензовану діяльність з централізованого водопостачання та централізованого водовідведення, як правонаступник КП «Харківводоканал», на підставі ліцензії, виданої КП «Харківводоканал» (Постанова НКРЕКП від 30.12.2025 № 2219 «Про внесення змін до постанови Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, від 07.10.2016 № 1816»).

З 01.05.2026 КП «Харківські теплові мережі» провадить ліцензовану діяльність з централізованого водопостачання та централізованого водовідведення на підставі розпорядження Харківської обласної військової адміністрації, отже КП «Харківські теплові мережі» набули права сторони по договору № від 19.01.2021 № 2778/00-ІО-Б, укладеного з Комунальним підприємством «Центральний парк».

КП «Харківські теплові мережі» свої зобов`язання за вищевказаним договором виконало в повному обсязі - надало Відповідачу послуги з централізованого водопостачання та централізованого водовідведення, що складаються з фактичних обсягів водоспоживання, водовідведення (що складається з обсягів води, отриманої споживачем з усіх видів джерел та з додаткової кількості стічних вод у розмірі 20% від розрахункового обсягу стічних вод, які щомісячно потрапляють в мережу міської каналізації внаслідок випадання атмосферних опадів з загальної площі 1,6154 га Споживача відповідно до п. 61 № 2778/00-ІО-Б від 19.01.2021 та Додаткової угоди від 01.01.2024 та за даними Харківського Гідрометцентру із застосуванням коефіцієнтів стоку відповідно до п. 3.21 Правил приймання стічних вод споживачів у каналізаційну мережу м. Харкова, затверджених рішенням виконавчого комітету Харківської міської ради від 08.09.2010 № 321) відповідно до умов Договорів та з урахуванням діючих тарифів (ст. 17 Закону України «Про Національну комісію, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг», постанова Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг від 24.12.2024 № 2335) за період з 01.01.2026 по 31.01.2026 включно.

Так, Відповідачу була нарахована плата виставлені рахунки на відповідно до умов Договорів за централізоване водопостачання у сумі 77 479,48 грн. та централізоване водовідведення у сумі 40 817,98 грн.

Сума заборгованості частково сплачена за централізоване водопостачання у сумі 9 142,07 грн. та централізоване водовідведення у сумі 4 508,95 грн., загальний залишок заборгованості становить 104 646,44 грн., а саме: заборгованість за послуги з централізованого водопостачання - 68 337,41 грн. заборгованість за послуги з централізоване водовідведення - 36 309,03 грн., що стало підставою для позивача для звернення до господарського суду із даним позовом.

Надаючи правову кваліфікацію доказам, які надані до матеріалів справи та викладеним обставинам з урахуванням фактичних та правових підстав позовних вимог, суд виходить з наступного.

В силу статті 11 Цивільного кодексу України (ЦК України) передбачено, що цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки.

Статтями 509 ЦК України визначено, що зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Зобов`язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу. Зобов`язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.

Відповідно до статті 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Договір є двостороннім, якщо правами та обов`язками наділені обидві сторони договору.

Згідно з ст. 627 ЦК України відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Частиною 1 статті 901 ЦК України визначено, що за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов`язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов`язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Відповідно до частини 1 статті 903 ЦК України якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов`язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.

Статтею 1 Закону України "Про житлово-комунальні послуги" передбачено, що комунальні послуги - це результат господарської діяльності, спрямованої на задоволення потреби фізичної чи юридичної особи в забезпеченні холодною та гарячою водою, водовідведенням, газо- та електропостачанням, опаленням, а також вивезення побутових відходів у порядку, встановленому законодавством.

За приписами статті 20 Закону України "Про житлово-комунальні послуги" до обов`язків споживача належить, зокрема, оплата житлово-комунальних послуг у строки, встановлені договором або законом.

Між Комунальним підприємством «Харківводоканал» та Комунальним підприємством «Центральний парк» було укладено Договір з індивідуальним споживачем у будівлі, приміщення якої є самостійними об`єктами нерухомого майна, про надання послуг з централізованого водопостачання та централізованого водовідведення від 19.01.2021 № 2778/00-ІО-Б.

Беручи до уваги встановлену статтею 204 ЦК України та неспростовану в межах справи в порядку статті 215 ЦК України презумпцію правомірності означеного договору, суд вважає його належною у розумінні статей 11, 509 ЦК України підставою для виникнення обумовлених таким договором кореспондуючих прав і обов`язків сторін.

КП «Харківські теплові мережі» свої зобов`язання за вищевказаним договором виконало в повному обсязі - надало Відповідачу послуги з централізованого водопостачання та централізованого водовідведення, що складаються з фактичних обсягів водоспоживання, водовідведення (що складається з обсягів води, отриманої споживачем з усіх видів джерел та з додаткової кількості стічних вод у розмірі 20% від розрахункового обсягу стічних вод, які щомісячно потрапляють в мережу міської каналізації внаслідок випадання атмосферних опадів з загальної площі 1,6154 га Споживача відповідно до п. 61 № 2778/00-ІО-Б від 19.01.2021 та Додаткової угоди від 01.01.2024 та за даними Харківського Гідрометцентру із застосуванням коефіцієнтів стоку відповідно до п. 3.21 Правил приймання стічних вод споживачів у каналізаційну мережу м. Харкова, затверджених рішенням виконавчого комітету Харківської міської ради від 08.09.2010 № 321) відповідно до умов Договорів та з урахуванням діючих тарифів (ст. 17 Закону України «Про Національну комісію, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг», постанова Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг від 24.12.2024 № 2335) за період з 01.01.2026 по 31.01.2026 включно.

Відповідно до статті 530 ЦК України якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов`язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події. Якщо строк (термін) виконання боржником обов`язку не встановлений або визначений моментом пред`явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час, крім випадків, установлених законом про банки і банківську діяльність. Боржник повинен виконати такий обов`язок у семиденний строк від дня пред`явлення вимоги, якщо обов`язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Згідно із частиною 1, 4 статті 251 ЦК України строком є певний період у часі, зі спливом якого пов`язана дія чи подія, яка має юридичне значення. Строк та термін можуть бути визначені актами цивільного законодавства, правочином або рішенням суду.

Наведені норми права дають підстави дійти висновку, що однією із основних умов виконання зобов`язання є строк (термін) його виконання. Дотримання строку виконання є одним із критеріїв належного виконання зобов`язання, оскільки прострочення є одним із проявів порушення зобов`язання. Строк (термін) виконання зобов`язання, за загальним правилом, узгоджується сторонами в договорі

Так, Відповідачу була нарахована плата виставлені рахунки на відповідно до умов Договорів за централізоване водопостачання у сумі 77 479,48 грн. та централізоване водовідведення у сумі 40 817,98 грн.

В подальшому сума заборгованості частково сплачена за централізоване водопостачання у сумі 9 142,07 грн. та централізоване водовідведення у сумі 4 508,95 грн., загальний залишок заборгованості становить 104 646,44 грн., а саме: заборгованість за послуги з централізованого водопостачання - 68 337,41 грн. заборгованість за послуги з централізоване водовідведення - 36 309,03 грн.

В контексті викладеного, суд звертається до висновків Верховного Суду у постанові від 10.09.2019 у справі №916/2403/18 та враховує, що до дій, які свідчать про визнання боргу або іншого обов`язку, з урахуванням конкретних обставин справи можуть належати, зокрема, часткова сплата боржником або з його згоди іншою особою основного боргу та/або сум санкцій.

Таким чином, періодична часткова сплата відповідачем на користь позивача вартості наданих послуг свідчить про вчинення відповідачем конклюдентних дій, які підтверджують наявність перед позивачем заборгованості та необхідність її сплати в силу погоджених умов договору.

Крім того, як свідчать матеріали справи, сторонами підписано акт звірки від 17.08.2026 за Договором № 2778/00-ІО-Б від 19.01.2021 за період 01.01.2026 31.01.2026, відповідно до якого за відповідачем утворилась заборгованість в розмірі 104 646,44 грн. (заборгованість за послуги з централізованого водопостачання - 68 337,41 грн. заборгованість за послуги з централізоване водовідведення - 36 309,03 грн.).

При цьому з матеріалів справи вбачається відсутність будь-яких заперечень з боку відповідача на адресу позивача щодо надання відповідних послуг, їх якості, вартості тощо та наявність в останнього обов`язку здійснити оплату наданих послуг у строк, що станом на дату звернення з позовом до суду є таким, що настав.

Натомість матеріали справи свідчать про порушення відповідачем договірних зобов`язань з сплати за надані послуги, що призвело до виникнення заборгованості, що відповідачем жодним чином не спростовано.

Відповідно до статті 525 ЦК України передбачено, що одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно зі статтями 610, 611 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Відповідно до статті 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відповідно до статті 629 ЦК України договір є обов`язковим для виконання сторонами, згідно приписів статті 526 вказаного Кодексу зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Беручи до уваги встановлені обставини справи, наявні в матеріалах справи докази, наведені положення чинного законодавства, з огляду на відсутність в матеріалах справи документальних доказів на спростування викладених у позовній заяві обставин та доказів на підтвердження здійснення остаточного розрахунку, перевіривши детальний розрахунок позовних вимог суд констатує, що заявлена до стягнення заборгованість за послуги з централізованого водопостачання в сумі 68 337,41 грн. та заборгованість за послуги з централізованого водовідведення в сумі 36 309,03 грн. є обґрунтованою, правомірною та підлягає задоволенню, отже суд дійшов до висновку про те, що позивачем доведено та належним чином обґрунтовано правомірність заявлених позовних вимог, в зв`язку із чим господарський суд позов задовольняє повністю та стягує з відповідача на корить позивача заборгованість за договором про надання послуг з централізованого водопостачання та централізованого водовідведення від 19.01.2021 № 2778/00-ІО-Б в загальному розмірі 104 646,44 грн., з яких заборгованість за послуги з централізованого водопостачання 68 337,41 грн. та заборгованість за послуги з централізоване водовідведення 36 309,03 грн.

Відтак, оскільки відповідач не здійснив належний розрахунок з позивачем, що суперечить вимогам законодавства та погодженим умовам договору, суд дійшов висновку, що відповідачем порушено права та законні інтереси позивача, за захистом яких позивач звернувся до суду.

Європейський суд з прав людини у своїх рішеннях, зокрема, у справах "Пайн Велі Девелопмент ЛТД та інші проти Ірландії" від 23.10.1991, "Федоренко проти України" від 01.06.2006 зазначив, що відповідно до прецедентного права органів, що діють на підставі Конвенції, право власності може бути "існуючим майном" або коштами, включаючи позови, для задоволення яких позивач може обґрунтовувати їх принаймні "виправданими очікуваннями" щодо отримання можливості ефективного використання права власності.

Отже, встановлені обставини справи, наявні в матеріалах справи докази дають підстави дійти висновку про наявність у позивача права на "законне очікування" про стягнення коштів. При цьому неповернення відповідачем цих коштів прирівнюється до порушення права на мирне володіння майном (аналогічна правова позиція викладена Верховним Судом у постановах від 07.02.2018 по справі №910/5444/17, від 30.10.2018 по справі №917/63/18).

Також суд зауважує, що відповідно до вимог частини 1 статті 73 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Згідно частини 1 статті 74 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

У відповідності до статті 76 ГПК України, належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Зі змісту статті 77 ГПК України вбачається, що обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Докази, одержані з порушенням закону, судом не приймаються.

Статтею 86 ГПК України встановлено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Частинами 1,2,3 статті 13 ГПК України встановлено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Принцип рівності сторін у процесі вимагає, щоб кожній стороні надавалася розумна можливість представляти справу в таких умовах, які не ставлять цю сторону у суттєво невигідне становище відносно другої сторони (п.87 Рішення Європейського суду з прав людини у справі "Салов проти України" від 06.09.2005р.).

Гарантуючи право на справедливий судовий розгляд, стаття 6 Конвенції в той же час не встановлює жодних правил щодо допустимості доказів або їх оцінки, що є предметом регулювання, в першу чергу, національного законодавства та оцінки національними судами (рішення Європейського суду з прав людини у справі Трофимчук проти України, no. 4241/03 від 28.10.2010 року).

Принцип змагальності процесу означає, що кожній стороні повинна бути надана можливість ознайомитися з усіма доказами та зауваженнями, наданими іншою стороною, і відповісти на них (п. 63 Рішення Європейського суду з прав людини у справі Руїс-Матеос проти Іспанії від 23 червня 1993 р.).

Захищене статтею 6 Європейської конвенції з прав людини право на справедливий судовий розгляд також передбачає право на змагальність провадження. Кожна сторона провадження має бути поінформована про подання та аргументи іншої сторони та має отримувати нагоду коментувати чи спростовувати їх.

Дія принципу змагальності ґрунтується на переконанні: протилежність інтересів сторін найкраще забезпечить повноту матеріалів справи через активне виконання сторонами процесу тільки їм притаманних функцій. Принцип змагальності припускає поєднання активності сторін у забезпеченні виконання ними своїх процесуальних обов`язків із забезпеченням судом умов для здійснення наданих їм прав.

У п. 26 рішення від 15.05.2008 Європейського суду з прав людини у справі Надточій проти України суд нагадує, що принцип рівності сторін - один із складників ширшої концепції справедливого судового розгляду - передбачає, що кожна сторона повинна мати розумну можливість представляти свою сторону в умовах, які не ставлять її в суттєво менш сприятливе становище у порівнянні з опонентом.

Питання справедливості розгляду не обов`язково постає у разі відсутності будь-яких інших матеріалів на підтвердження отриманих доказів, слід мати на увазі, що у разі, якщо доказ має дуже вагомий характер і якщо відсутній ризик його недостовірності, необхідність у підтверджувальних доказах відповідно зменшується (рішення Європейського суду з прав людини у справі Яременко проти України, no. 32092/02 від 12.06.2008 року).

Правосуддя за своєю суттю визнається таким лише за умови, що воно відповідає вимогам справедливості і забезпечує ефективне поновлення в правах (абзац десятий пункту 9 Рішення Конституційного Суду України від 30.01.2003 №3-рп/2003).

Згідно з вимогами частини 1 статті 14 ГПК України, суд розглядає справи не інакше, як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Збирання доказів у господарських справах не є обов`язком суду, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Натомість будучи обізнаним про розгляд справи, всупереч статей 13, 74 ГПК України, жодних доказів на спростування правомірності та обґрунтованості позовних вимог, матеріали справи не містять та відповідачем суду не надано, в зв`язку із чим суд, оцінивши подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на повному, всебічному і об`єктивному розгляді усіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог і заперечень, дійшов до висновку про те, що позовна заява є обґрунтованою та підлягає задоволенню в повному обсязі.

Щодо витрат по сплаті судового збору.

З урахуванням приписів ст. 129 Господарського процесуального кодексу України судові витрати по сплаті судового збору по даній справі покладаються на відповідача, оскільки спір по справі виник саме з його вини.

На підставі викладеного та керуючись ст. 73-74, 76-80, 123, 129, 232-233, 237-238, 240-241, 247 ГПК України, суд -

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Комунального підприємства "ЦЕНТРАЛЬНИЙ ПАРК" (61023, м. Харків, вул. Сумська, буд. 81, код ЄДРПОУ 02220763) на користь Комунального підприємства "ХАРКІВСЬКІ ТЕПЛОВІ МЕРЕЖІ" (61037, місто Харків, вулиця Мефодіївська, будинок 11, код ЄДРПОУ 31557119) заборгованість за договором про надання послуг з централізованого водопостачання та централізованого водовідведення від 19.01.2021 № 2778/00-ІО-Б в сумі 104 646,44 грн., з яких заборгованість за послуги з централізованого водопостачання 68 337,41 грн., заборгованість за послуги з централізованого водовідведення 36 309,03 грн., а також 2 662,40 грн. витрат по сплаті судового збору.

3. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Відповідно до ст. 241 ГПК України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Згідно ст. 256, 257 ГПК України рішення може бути оскаржене до Східного апеляційного господарського суду протягом двадцяти днів з дня складання повного тексту рішення.

В зв`язку з відпусткою та відрядженням судді Новікової Н. А. повний текст рішення складено та підписано 03.11.2026.

СуддяН.А. Новікова