Рішення № 141145220, 29.10.2026, Господарський суд Рівненської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД РІВНЕНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Давидюка Тараса, 26А, м. Рівне, 33013, тел. (0362) 62 03 12, код ЄДРПОУ: 03500111,

e-mail: inbox@rv.arbitr.gov.ua, вебсайт: https://rv.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"29" жовтня 2026 р. м. Рівне Справа № 918/995/26

Господарський суд Рівненської області у складі судді Мовчуна А.І., розглянувши матеріали справи

за позовом Державного спеціалізованого господарського підприємства "Ліси України" в особі Філії "Поліський лісовий офіс" Державного спеціалізованого господарського підприємства "Ліси України"

до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю "ЗАХІД-ДИЛІЖАНС"

про стягнення заборгованості у розмірі 364 540,26 грн

Секретар судового засідання: Каюда С.В.

В засіданні приймали участь:

Від позивача: Петруля О.В.;

Від відповідача: Шевчук В.С.

ВСТАНОВИВ:

Суть спору.

До Господарського суду Рівненської області 14.08.2026 надійшла позовна заява Державного спеціалізованого господарського підприємства "Ліси України" в особі філії "Поліський лісовий офіс" Державного спеціалізованого господарського підприємства "Ліси України" до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю "Захід-Диліжанс" про стягнення заборгованості за договором купівлі-продажу у розмірі 471 960,77 грн.

Стислий виклад позиції позивача, заперечень відповідача.

Позовні вимоги обгрунтовані неналежним виконанням відповідачем умов договору купівлі - продажу необоробленої деревини № UUB - 24017-3 від 13.11.2025 в частині оплати товару. За твердженням позивача, за несвоєчасне виконання зобов`язань взятих на себе відповідачем щодо виконання умов укладеного договору, позивачем нараховано відповідачу пеню, інфляційні втрати та 3% річних.

У відзиві на позовну заяву представник відповідача визнає факт укладення договору, факт поставки позивачем товару та не заперечує факт виникнення у відповідача грошового зобов`язання з оплати поставленого товару та факт прострочення його виконання. Водночас заперечує проти розміру заявлених сум - як основного боргу так і нарахованих санкцій. Просить зменшити на 90 відсотків розмір пені.

У відповіді на відзив представник позивача заперечує проти задоволення клопотання відповідача про зменшення розміру пені. Водночас погоджуються зі здійсненим відповідачем контррозрахунком пені та 3% річних.

У запереченнях на відповідь на відзив представник відповідача просить зменшити розмір пені, що підлягає стягненню з відповідача на 90 відсотків, а у разі, якщо суд не знайде підстав для зменшення в такому розмірі - зменшити пеню в іншому розмірі на розсуд суду.

Процесуальні дії у справі.

Ухвалою суду від 18.08.2026 позовну заяву Державного спеціалізованого господарського підприємства "Ліси України" в особі Філії "Поліський лісовий офіс" Державного спеціалізованого господарського підприємства "Ліси України" залишено без руху. Встановлено Державному спеціалізованому господарському підприємству "Ліси України" в особі Філії "Поліський лісовий офіс" Державного спеціалізованого господарського підприємства "Ліси України" строк та спосіб усунення недоліків позовної заяви шляхом подання до суду: реквізитів рахунку позивача, відкритого у банку або небанківського надавача платіжних послуг, а також документів, що підтверджують наявність такого рахунку; доказів сплати суми судового збору у розмірі 5 663,53 грн.

21.08.2026 через підсистему "Електронний суд" до суду від позивача надійшла заява про усунення недоліків позовної заяви.

Ухвалою суду від 25.08.2026 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі. Постановлено здійснювати розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження з викликом сторін. Судове засідання для розгляду справи по суті призначено на 24.09.2026.

Ухвалою суду від 25.08.2026 позивачу повернуто 1 415,88 грн судового збору.

09.09.2026 через підсистему "Електронний суд" (документ сформований в системі "Електронний суд" 08.09.2026) до суду від представника відповідача надійшов відзив на позовну заяву.

09.09.2026 через підсистему "Електронний суд" до суду від представника позивача надійшла заява про зменшення розміру позовних вимог в якій міститься клопотання про повернення судового збору у розмірі 1 200 грн у зв`язку зі зменшенням розміру позовних вимог.

17.09.2026 через підсистему "Електронний суд" до суду від представника позивача надійшла заява про долучення до матеріалів справи деталізованого розрахунку пені, 3% річних та інфляційних втрат в остаточній редакції.

17.09.2026 через підсистему "Електронний суд" до суду від представника позивача надійшла відповідь на відзив.

21.09.2026 через підсистему "Електронний суд" (документ сформований в системі "Електронний суд" 18.09.2026) до суду від представника відповідача надійшли заперечення на відповідь на відзив.

23.09.2026 через підсистему "Електронний суд" до суду від представника відповідача надійшло клопотання про відкладення (перенесення) розгляду справи.

У зв`язку із повітряною тривогою на території Рівненського району Рівненської області, судове засідання 24.09.2026 у справі № 918/995/26 не відбулося, розгляд справи відкладено на 08.10.2026.

25.09.2026 через підсистему "Електронний суд" до суду від представника позивача надійшли додаткові пояснення щодо заперечень відповідача.

07.10.2026 через підсистему "Електронний суд" до суду від представника відповідача надійшло клопотання про відкладення (перенесення) розгляду справи.

Ухвалою суду від 08.10.2026 прийнято заяву представника позивача про зменшення розміру позовних вимог та вирішено здійснювати подальший розгляд справи з урахуванням поданої заяви. Повернуто Державному спеціалізованому господарському підприємству "Ліси України" з Державного бюджету України 1 200 грн судового збору. Розгляд справи по суті відкладено на 22.10.2026.

У зв`язку із повітряною тривогою на території Рівненського району Рівненської області, судове засідання 22.10.2026 у справі № 918995/26 не відбулося.

Ухвалою суду від 22.10.2026 розгляд справи по суті відкладено на 29.10.2026.

Ухвалою суду від 29.10.2026 прийнято заяву предстаника позивача про зменшення розміру позовних вимог від 17.09.2026 та постановлено здійснювати подальший розгляд справи з урахуванням поданої заяви. Повернуто Державному спеціалізованому господарському підприємству "Ліси України" з Державного бюджету України 89 грн 05 коп судового збору.

Під час оголошеної в судовому засіданні 29.10.2026 перерви представник відповідача подав заяву про розгляд справи без участі представника відповідача.

В судовому засіданні представник позивача підтримала позовні вимоги та просила їх задоволити.

Відповідно до ч. 4 ст. 13 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

За таких обставин, враховуючи, що участь представника відповідача не визнавалася судом обов`язковою, керуючись статтею 202 Господарського процесуального кодексу України, суд вважає за можливе розглянути справу за наявними у ній матеріалами.

Фактичні обставини, встановлені судом, та зміст спірних правовідносин з посиланням на докази, на підставі яких встановлені відповідні обставини.

11.03.2026 між Державним спеціалізованим господарським підприємством "Ліси України" (надалі - продавець/позивач) та Товариством з обмеженою відповідальністю "ЗАХІД-ДИЛІЖАНС" (далі - покупець/відповідач) укладено договір купівлі - продажу необробленої деревини № UUB-25865-17 (далі - договір), за умовами якого визначено, що за результатами аукціону, продавець зобов`язується передати у власність покупця, а покупець зобов`язується прийняти наступний товар, яким є необроблена деревина, що реалізована під час аукціону, яка відповідає умовам цього договору (далі товар), і сплатити за нього ціну відповідно до умов, що визначені в розділі 4 цього договору (пункт 1.1 договору).

Відповідно до пункту 1.3 договору право власності на товар переходить до покупця з моменту виконання умов поставки відповідно до цього договору.

За умовами пункту 3.6 договору повідомлення про готовність партії товару до відвантаження / запрошення на відбір партії товару, що надсилається продавцем покупцю, відповідь на запрошення на відбір партії товару, що надсилається покупцем продавцю, інші повідомлення щодо відбору партії товару, що надсилаються сторонами, рахунок на передоплату партії товару, готової до відвантаження, що направляється продавцем покупцю, направляється відповідною стороною договору в письмовому вигляді у формі листа на офіційну адресу електронної пошти іншої сторони, вказаної у розділі 11 цього договору, та/або засобами електронної торгової системи біржі, що мають однакову юридичну силу. Також сторона договору додатково може проінформувати іншу сторону будь-яким іншим способом (по телефону / письмово за адресою місцезнаходження / поштовою адресою).

Рахунок на оплату партії товару направляється продавцем покупцю в строк та в порядку, вказаних в п.п. 3.5.1, 3.5.2, 3.5.3 та п. 3.6 цього договору з урахуванням підписаного сторонами графіку поставки (пункт 4.4 договору).

Відповідно до пункту 4.5 договору покупець здійснює оплату (передоплата 100% вартості) партії товару шляхом перерахування грошових коштів на поточний рахунок продавця в сумі, що зазначається в рахунку (рахунках) протягом 5 (п`яти) робочих днів після отримання рахунку (рахунків), з урахуванням умов, визначених пунктом 4.3. договору, та якщо інше не обумовлено сторонами згідно з п. 4.7. та п.п. 4.7.1 договору. При постачанні партії товару на умовах DAP у погоджене сторонами місце призначення (доставки), покупець додатково сплачує продавцю документально підтверджену вартість послуг по перевезенню партії товару, вартість пакувальних реквізитів, карантинних та радіологічних сертифікатів тощо. При постачанні партії Товару на умовах FCA (нижній/проміжний склад продавця) у погоджений сторонами ж/д термінал із завантаженням на залізничні вагони, покупець додатково сплачує продавцю документально підтверджену вартість послуг по перевезенню партії товару до місця відвантаження та вартість послуг із завантаження на залізничні вагони.

Продавець зобов`язаний протягом 5 (п`яти) робочих днів передати покупцеві партію Товару після отримання на свій рахунок 100% передоплати за партію товару або здійснити відвантаження партії товару відповідно до графіку поставки, з урахуванням п. 4.7. та п.п. 4.7.1. договору. Під час передачі кожної партії товару продавець надає покупцеві наступні документи: товаро-транспортна (залізнична) накладна, рахунокфактура на оплату товару (пункт 5.2 договору).

Датою передачі партії товару продавцем та прийому її покупцем, тобто датою поставки, вважається дата виконання продавцем своїх зобов`язань по поставці згідно погоджених сторонами умов поставки (пункт 5.3 договору).

За несвоєчасну або неповну оплату партії товару, в тому числі у випадку здійснення оплати партії товару покупцем на умовах відтермінування платежу, покупець сплачує продавцеві пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми заборгованості за кожен день такого прострочення. У випадку ненадходження коштів на рахунок продавця протягом 5 (п`яти) робочих днів після направлення продавцем рахунку (рахунків) на оплату партії товару, продавець має право реалізувати цю партію товару на свій розсуд (у випадку здійснення покупцем оплати партії товару на умовах попередньої оплати) або відмовитись від цього договору, що не звільняє останнього від сплати пені, при цьому сума гарантійного внеску продавцем не повертається. Про прийняте рішення щодо відмови від цього договору продавець повідомляє покупця в письмовому вигляді у формі листа на офіційну адресу електронної пошти останнього, вказану у розділі 11 цього договору (пункт 7.4 договору).

Цей договір набирає чинності з моменту його підписання сторонами шляхом застосування електронних підписів в електронній торговій системі біржі. Підписання цього договору сторонами в паперовому вигляді не вимагається та не є обов`язковою умовою набрання ним чинності. Відповідно до статті 12 Закону України "Про електронну комерцію", ст. 6 Закону України "Про електронні документи та електронний документообіг" та Закону України "Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги" cторони визнають, що підписувачами цього договору та графіку поставки (змін до графіку поставки), як зі сторони покупця, так і зі сторони продавця, є особи, які наділені відповідними повноваженнями на їх укладання та ідентифікаційні дані яких зазначені під час накладення кваліфікованого електронного підпису чи удосконаленого електронного підпису. Даний договір діє до 30 червня 2026 р. включно. Закінчення строку цього договору не звільняє сторони від відповідальності за його порушення, яке мало місце під час дії цього договору (пункти 9.1 - 9.3 договору).

На виконання умов договору позивачем поставлено, а відповідачем прийнято товар на загальну суму 720361,99 грн, що підтверджується товарно - транспортними накладними: серії ЛАО № 012345 від 17.04.2026 на суму 147941,05 грн, серії ЛАО № 042357 від 20.04.2026 на суму 155132,40 грн, серії ЛАО № 012360 від 21.04.2022 на суму 158886,62 грн, серії ЛАО № 042770 від 25.06.2026 на суму 135297,66 грн, серії ЛАО № 122242 від 30.06.2026 на суму 123104,26 грн.

Позивач зазначає, що на виконання договору ним було надіслано на електронну адресу відповідача рахунки на оплату товару № UUB-25865-17/1 від 30.03.2026 року; № UUB-25865-17/2 від 14.04.2026 року; № UUB-25865-17/3 від 23.04.2026 року; № UUB-25865-17/4 від 06.05.2026 року; № UUB-25865-17/5 від 11.05.2026 року; № UUB-25865-17/6 від 22.05.2026 року; № UUB-25865-17/7 від 04.06.2026 року; № UUB-25865-17/8 від 10.06.2026 року; № UUB-25865-17/9 від 25.06.2026 року.

Відповідачем здійснено часткову оплату за поставлену позивачем продукцію на загальну суму 398937,64 грн, що підтверджується платіжними інструкціями: № 6987 від 16.03.2026 на суму 58937,64 грн (перерахування ТОВ "Український кліринговий дім" частини гарантійного внеску від ТОВ "ЗАХІД-ДИЛІЖАНС" в рахунок оплати за майно по договору № UUB-25865-17 від 11.03.2026), № 599 від 15.05.2026 на суму 70000,00 грн, № 618 від 29.05.2026 на суму 70000,00 грн, № 651 від 23.06.2026 на суму 50000,00 грн., № 666 від 02.07.2026 на суму 50000,00 грн та № 741 від 04.09.2026 на суму 100000,00 грн.

Таким чином, за доводами позивача, відповідач не повному обсязі сплатив вартість поставленої йому необробленої деревини, у зв`язку з чим за ним обліковується заборгованість в сумі 321424,35 грн.

У зв`язку з порушенням умов договору позивачем нараховано (з урахуванням уточненого розрахунку) 35577,07 грн пені, 3998,45 грн інфляційних втрат та 3540,39 грн 3% річних.

Наведені обставини стали причиною звернення позивача з позовом до суду та є предметом спору у даній справі.

Норми права, що підлягають до застосування, та мотиви їх застосування, оцінка аргументів, наведених сторонами.

Відповідно до положень статті 11 Цивільного кодексу України цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків (ч. 1 ст. 626 Цивільного кодексу України).

Частиною 1 статті 627 Цивільного кодексу України визначено, що сторони відповідно до статті 6 цього Кодексу є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Згідно зі статтею 628 Цивільного кодексу України зміст договору становлять умови, визначені на розсуд сторін і погодженні ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

В частині 1 статті 638 Цивільного кодексу України зазначено, що договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Договір є обов`язковим для виконання сторонами (ст. 629 ЦК України).

Укладений між сторонами договір, з огляду на встановлений статтею 204 Цивільного кодексу України принцип правомірності правочину, є належною підставою у розумінні статті 11 Цивільного кодексу України для виникнення у позивача та відповідача взаємних цивільних прав і обов`язків.

Відповідно до статті 655 Цивільного кодексу України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов`язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов`язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Відповідно до статті 692 Цивільного кодексу України покупець зобов`язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару. Покупець зобов`язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару.

На виконання умов договору позивачем поставлено, а відповідачем прийнято товар на загальну суму 720361,99 грн, що підтверджується товарно - транспортними накладними.

Відповідачем здійснено часткову оплату за поставлену позивачем продукцію на загальну суму 398937,64 грн, що підтверджується платіжними дорученнями.

Доказів сплати відповідачем заборгованості в сумі 321424,35 грн матеріали справи не містять.

За таких обставин вимога позивача про стягнення 321424,35 грн боргу є правомірною, підтверджується матеріалами справи, відповідачем не спростована та підлягає задоволенню.

У зв`язку з простроченням відповідачем, виконання грошового зобов`язання, позивач заявив до стягнення 3540,39 грн 3% річних та 3998,45 грн інфляційних втрат.

Відповідно до ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Грошовим є будь-яке зобов`язання, в якому праву кредитора вимагати від боржника сплати коштів кореспондує обов`язок боржника з такої сплати (аналогічні правові висновки викладено Великою Палатою Верховного Суду у постановах від 11.04.2018 року у справі №758/1303/15-ц, та від 16.05.2018 року у справі №686/21962/15-ц).

Вимога сплати суми боргу з урахуванням індексу інфляції та трьох процентів річних є правом кредитора, яким останній наділений в силу нормативного закріплення зазначених способів захисту майнового права та інтересу (постанови Верховного Суду від 18.06.2024 у справі №905/1791/21 та від 05.07.2019 у справі №905/600/18).

Перевіривши розрахунок заявлених до стягнення 3% річних судом встановлено, що розрахунки проведені з урахуванням термінів оплати визначених договором, на суми заборгованості, з урахуванням проведених оплат та підлягають задоволенню в сумі 3540,39 грн.

Перевіривши розрахунок заявлених до стягнення інфляційних нарахувань, судом встановлено, що розрахунки проведені в межах можливих нарахувань за заявлені періоди та на суми заборгованості, з урахуванням проведених оплат та підлягають задоволенню в сумі 3998,45 грн.

Щодо нарахованої пені у розмірі 35577,07 грн.

У ч. 1 ст. 546 ЦК України передбачено, що виконання зобов`язання, зокрема, може забезпечуватися неустойкою.

Статтею 549 ЦК України визначено, що неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов`язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

Сторони погодили у п. 7.4 договору, що за несвоєчасну або неповну оплату партії товару, в тому числі у випадку здійснення оплати партії товару покупцем на умовах відтермінування платежу, покупець сплачує продавцеві пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми заборгованості за кожен день такого прострочення.

Перевіривши розрахунок пені у розмірі 35577,07 грн, суд дійшов висновку про його відповідність періоду нарахування та сумі боргу.

У свою чергу відповідач у відзиві на позовну заяву просить зменшити розмір пені на 90 відсотків.

Частиною 3 ст. 551 ЦК України визначено, що розмір неустойки може бути зменшений за рішенням суду, якщо він значно перевищує розмір збитків, та за наявності інших обставин, які мають істотне значення. При застосуванні частини третьої статті 551 ЦК України приймається до уваги, що поняття "значно" та "надмірно" є оціночними конкретизуються судом у кожному конкретному випадку.

Застосоване у ст. 551 ЦК України словосполучення "може бути зменшений за рішенням суду" свідчить про те, що саме суди першої та апеляційної інстанцій користуються певною можливістю розсуду щодо зменшення розміру штрафних санкцій (неустойки), оцінюючи розмір збитків та інші обставини, які мають істотне значення (постанови Верховного Суду від 10.11.2022 у справі №910/15705/21, від 01.02.2023 у справі №914/3203/21, від 22.05.2024 у справі №911/95/20, від 18.12.2024 у справі №921/320/24).

При цьому судом враховується, що незалежно від поважності причин порушення відповідачем зобов`язання, ч. 3 ст. 551 ЦК України надає можливість суду зменшити розмір належних до сплати штрафних санкцій, якщо порушення зобов`язання не завдало збитків іншим учасникам господарських відносин.

Також, слід враховувати, що правила частини 3 ст. 551 ЦК України направлені на запобігання збагаченню кредитора за рахунок боржника, недопущення заінтересованості кредитора у порушенні зобов`язання боржником.

При цьому, зменшення розміру заявленої до стягнення пені є правом суду, за відсутності у законі переліку таких виняткових обставин, господарський суд, оцінивши надані сторонами докази та обставини справи у їх сукупності, на власний розсуд вирішує питання про наявність або відсутність у кожному конкретному випадку обставин, за яких можливе зменшення пені.

Зі змісту зазначеної норми убачається, що зменшення розміру заявленої до стягнення неустойки є правом суду, а за відсутності переліку таких виняткових обставин господарський суд, оцінивши надані сторонами докази та обставини справи у їх сукупності, на власний розсуд вирішує питання про наявність або відсутність у кожному конкретному випадку обставин, за яких можливе зменшення неустойки. Отже, вирішення питання про зменшення неустойки та розмір, до якого вона підлягає зменшенню, закон відносить на розсуд суду.

Суд враховує правову позицію, викладену в рішенні Конституційного Суду України №7-рп/2013 від 11.07.2013 про те, що наявність у кредитора можливості стягувати із споживача надмірні грошові суми як неустойку змінює її дійсне правове призначення. Оскільки неустойка має на меті, в першу чергу, стимулювати боржника до виконання основного грошового зобов`язання та не може лягати непомірним тягарем для споживача і бути джерелом отримання невиправданих додаткових прибутків для кредитора.

При цьому, зменшення суми неустойки є правом, а не обов`язком суду, яке може бути реалізовано ним у кожному конкретному випадку за наслідками оцінки обставин справи, наведених учасниками справи обґрунтувань та дослідження доказів (позиція Верховного суду, викладена в постановах від 01.08.2019 у справі № 922/2932/18, від 08.10.2019 у справі № 922/2930/18, від 08.10.2019 у справі № 923/142/19, від 09.10.2019 у справі №904/4083/18).

При вирішенні питання щодо права суду на зменшення розміру заявлених до стягнення пені та штрафу, суд звертається до правових висновків (позицій) Верховного Суду.

"Якщо відповідальність боржника перед кредитором за неналежне виконання обов`язку щодо своєчасного розрахунку не обмежена жодними межами, а залежить виключно від встановлених договором процентів (штрафу, пені, річних відсотків), то за певних обставин обсяг відповідальності може бути нерозумним з огляду на його непропорційність наслідкам правопорушення. Він може бути несправедливим щодо боржника, а також щодо третіх осіб, оскільки майновий тягар відповідних виплат може унеможливити виконання боржником певних зобов`язань, зокрема з виплати заробітної плати своїм працівникам та іншим кредиторам, тобто цей тягар може бути невиправдано обтяжливим чи навіть непосильним. У таких випадках невизнання за судом права на зменшення розміру відповідальності може призводити до явно нерозумних і несправедливих наслідків. Тобто має бути дотриманий розумний баланс між інтересами боржника та кредитора".

Така правова позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 18.03.2020 у справі № 902/417/18.

Питання щодо зменшення розміру штрафних санкцій суд вирішує відповідно до статей 86, 210 ГПК за наслідками аналізу, оцінки та дослідження конкретних обставин справи з огляду на фактично-доказову базу; на встановлені судом фактичні обставини, що формують зміст правовідносин; умови конкретних правовідносин; наявність/відсутність наданих сторонами доказів, тобто у сукупності з`ясованих ним обставин, що свідчать про наявність/відсутність підстав для вчинення такої дії. Подібна за змістом правова позиція викладена у постановах Верховного Суду, зокрема, у постановах: від 05.09.2023 у справі №907/583/22, від 28.11.2023 у справі №916/1504/22, від 03.12.2024 у справі №904/872/24, від 03.12.2024 у справі №909/321/24, тощо.

Реалізуючи свої дискреційні повноваження, які передбачені ст.ст. 551 ЦК України та 233 ГК України щодо права зменшення розміру належних до сплати штрафних санкцій, суд, враховуючи загальні засади цивільного законодавства, передбачені ст. 3 ЦК України (справедливість, добросовісність, розумність) має забезпечити баланс інтересів сторін, та з дотриманням правил ст. 86 ГПК України визначати конкретні обставини справи (як-то: ступінь вини боржника, його дії щодо намагання належним чином виконати зобов`язання, ступінь виконання зобов`язання боржником; майновий стан сторін, які беруть участь у зобов`язанні; не лише майнові, але й інші інтереси сторін, дії/бездіяльність кредитора тощо), які мають юридичне значення, і з огляду на мотиви про компенсаційний, а не каральний характер заходів відповідальності з урахуванням встановлених обстави справи не допускати фактичного звільнення від їх сплати без належних правових підстав (п. 88 постанови Верховного Суду від 02.03.2023 у справі № 905/1409/21).

Оцінюючи підстави щодо зменшення пені, виходячи з інтересів сторін, суд враховує обставини, які заслуговують на увагу та надає оцінку таким критеріям:

1) ступінь виконання зобов`язання боржником (відповідачем оплачена більша частина вартості поставленого товару);

2) характер прострочення (неустойка нарахована за відносно нетривалий проміжок часу, без ознак зловживання правами відповідачем чи навмисного затягування виконання зобов`язання).

Зважаючи на наведене, суд приходить висновку, що стягнення з відповідача пені у повному обсязі не є співмірним з можливими негативними наслідками від порушення відповідачем зобов`язання, а також з урахуванням того, що позивачем не було надано доказів понесення ним збитків через порушення відповідачем грошових зобов`язань у спірних правовідносинах.

Виходячи із загальних засад, встановлених у ст. 3 Цивільного кодексу України, а саме, справедливості, добросовісності та розумності, враховуючи інтереси обох сторін, беручи до уваги, що окрім пені позивач нараховує 3% річних та інфляційні втрати, які в певній мірі компенсують знецінення несплачених вчасно коштів відповідачем, суд вважає за можливе застосувати ч. 3 ст. 551 ЦК України та зменшити розмір нарахованої позивачем пені на 50% і стягнути з відповідача пеню у розмірі 17788,54 грн.

Таке зменшення розміру пені суд вважає оптимальним балансом інтересів сторін у спорі та таким, що запобігатиме настанню негативних наслідків для сторін.

Відповідно до ст. 13 ГПК України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Відповідно до ч. 1 ст. 73 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

За приписами ч. 1 ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Статтею 76 ГПК України визначено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Відповідно до ч. 1 ст. 77 ГПК України обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

За приписами ч. 1 ст. 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Висновки суду.

За результатами з`ясування обставин, на які позивач посилається як на підставу своїх вимог, підтверджених тими доказами, які були досліджені судом під час розгляду справи, і з наданням оцінки всім аргументам у їх сукупності та взаємозв`язку, як це передбачено вимогами ст. ст. 75-79, 86 ГПК України, суд дійшов висновку про наявність підстав для часткового задоволення позову та стягнення з відповідача на користь позивача 321424,35 грн основної заборгованості, 17788,54 грн пені, 3998,45 грн інфляційних втрат та 3540,39 грн 3% річних. В частині стягнення 17788,53 грн пені слід відмовити.

Розподіл судових витрат.

Відповідно до пункту 2 частини першої статті 129 Господарського процесуального кодексу України судовий збір покладається у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Однак, судовий збір, у разі зменшення судом розміру неустойки на підставі статті 233 Господарського кодексу України та частини третьої статті 551 Цивільного кодексу України, покладається на відповідача повністю без урахування зменшення неустойки, оскільки таке зменшення є наслідком не необґрунтованості позовних вимог в цій частині, а виключно застосування судами свого права на таке зменшення, передбаченого наведеними нормами.

Аналогічна правова позиція щодо розподілу судових витрат викладена у постановах Верховного Суду від 04.05.2018 у справі № 917/1068/17, від 05.04.2018 у справі № 917/1006/16, від 03.04.2018 у справі № 902/339/16.

Згідно із частиною четвертою статті 236 Господарського процесуального кодексу України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Таким чином, витрати позивача, пов`язані зі сплатою судового збору, повинні відшкодовуватися за рахунок відповідача у сумі, сплаченій позивачем за позовною вимогою, яка підлягала б задоволенню, якби зазначений розмір судом не було зменшено.

Керуючись ст. ст. 129, 237-240 Господарського процесуального кодексу України, суд -

УХВАЛИВ:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "ЗАХІД-ДИЛІЖАНС" (35000, Рівненська обл., м. Костопіль, вул. Сидорова, 11, кв. 20, код ЄДРПОУ 36950487) на користь Державного спеціалізованого господарського підприємства "Ліси України" (01601, м. Київ, вул. Руставелі Шота, 9А, код ЄДРПОУ 44768034) в особі Філії "Поліський лісовий офіс" Державного спеціалізованого господарського підприємства "Ліси України" (43010, Волинська обл., Луцький р-н., м. Луцьк, пр. Волі, 30, код ЄДРПОУ 45601597) 321424 (триста двадцять одну тисячу чотириста двадцять чотири) грн 35 коп основної заборгованості, 17788 (сімнадцять тисяч сімсот вісімдесят вісім) грн 54 коп пені, 3998 (три тисячі дев`ятсот дев`яносто вісім) грн 45 коп інфляційних втрат, 3540 (три тисячі п`ятсот сорок) грн 39 коп 3% річних та 4374 (чотири тисячі триста сімдесят чотири) грн 48 коп судового збору за подання позовної заяви.

3. Відмовити в частині стягнення 17788,53 грн пені.

4. Наказ видати після набрання судовим рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається безпосередньо до Північно-західного апеляційного господарського суду протягом двадцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Вебадреса сторінки на офіційному вебпорталі судової влади України в мережі Інтернет, за якою учасники справи можуть отримати інформацію по справі, що розглядається - http://rv.arbitr.gov.ua.

Повний текст рішення складено та підписано 03 листопада 2026 року.

Суддя А.І.Мовчун