Рішення № 141145212, 22.10.2026, Господарський суд Рівненської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД РІВНЕНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Давидюка Тараса, 26А, м. Рівне, 33013, тел. (0362) 62 03 12, код ЄДРПОУ: 03500111,

e-mail: inbox@rv.arbitr.gov.ua, вебсайт: https://rv.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"22" жовтня 2026 р. м. Рівне Справа № 918/863/26

Господарський суд Рівненської області у складі головуючого судді Пашкевич І.О., за участі секретаря судового засідання Ярощук О.П., розглянувши у відкритому судовому засіданні за правилами загального позовного провадження справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ЕСКА КАПІТАЛ" (03124, м. Київ, б. Гавела Вацлава, буд. 4, корп. 5; код ЄДРПОУ 36258745)

до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю "К-Т-С" (33027, Рівненська обл., м. Рівне, вул. Київська, буд. 64-А; код ЄДРПОУ 03567150)

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача Фізична особа-підприємець Люлька Ірина Анатоліївна ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 )

про витребування майна з чужого незаконного володіння

у судове засідання з`явились:

- від позивача: Стрикаль Сергій Валерійович (в режимі ВКЗ)

- від відповідача: Яковлєв Юрій Володимирович;

- від третьої особи: не з`явився

ВСТАНОВИВ:

10 липня 2026 року через підсистему "Електронний суд" ЄСІТС від Товариства з обмеженою відповідальністю "ЕСКА КАПІТАЛ" надійшов позов до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю "К-Т-С" про витребування з чужого незаконного володіння майна, а саме:

- Напівпричіп-тентований SCHMITZ SCS 24, ідентифікаційний номер: НОМЕР_2 , рік випуску: 2008, реєстраційний номер: НОМЕР_3 ;

- Сідловий тягач SCANIA R500, ідентифікаційний номер: НОМЕР_4 , рік випуску: 2011, реєстраційний номер: НОМЕР_5 .

Ухвалою від 15.07.2026 прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження у справі № 918/863/26. Постановлено здійснювати розгляд справи за правилами загального позовного провадження. Підготовче засідання у справі призначено на 25/08/2026. Запропоновано сторонам подати заяви по суті спору та встановлено процесуальні строки для подання таких заяв.

24 липня 2026 року від відповідача надійшов відзив.

25 серпня 2026 року від Товариства з обмеженою відповідальністю "К-Т-С" до суду надійшла заява про залучення до участі у справі ФОП Люльки І.А. як третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору.

25 серпня 2026 року від Товариства з обмеженою відповідальністю «ЕСКА КАПІТАЛ» до суду надійшла заява про залучення до участі у справі ФОП Люльки І.А. як третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача.

Ухвалою від 27.08.26, між іншого, задоволено заяви Товариства з обмеженою відповідальністю "ЕСКА КАПІТАЛ" та Товариства з обмеженою відповідальністю "К-Т-С" від 25.08.2026 про залучення до участі у справі третю особу, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору. Залучено Фізичну особу-підприємця Люльку Ірину Анатоліїну до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача. Відкладено підготовче засідання у справі на 15.09.2026.

Ухвалою від 15.09.2026 продовжено за ініціативою суду процесуальний строк підготовчого провадження на 30 днів. Відкладено підготовче засідання на 01.10.2026.

01 жовтня 2026 року від представника позивача надійшла заява про проведення судового засідання у справі в режимі відеоконференції з використанням власних технічних засобів представника заявника адвоката Стрикаля Сергія Валерійовича.

Ухвалою від 01.10.2026 заяву представника Товариства з обмеженою відповідальністю "ЕСКА КАПІТАЛ" про участь у судовому засіданні у режимі відеоконференції у справі задоволено. Постановлено провести судове засідання 01.10.2026 у справі із представником позивача адвокатом Стрикалем Сергієм Валерійовичем в режимі відеоконференції.

У судовому засіданні 01.10.2026 присутній в режимі ВКЗ представник позивача адвокат Стрикаль Сергій Валерійович повідомив суд, що має намір подати заяву про відшкодування витрат на професійно-правничу допомогу впродовж п`яти днів з моменту ухвалення рішення.

Ухвалою від 01.10.2026 закрито підготовче провадження у справі № 918/863/26. Призначено справу № 918/863/26 до судового розгляду по суті на 15.10.2026. Постановлено провести судове засідання 15.10.2026 у справі із представником позивача адвокатом Стрикалем Сергієм Валерійовичем в режимі відеоконференції.

У судовому засіданні 15.10.2026 суд протокольною ухвалою оголосив перерву до 22.10.2026 на 13:50 год. Ухвалою від 15.10.2026 повідомлено третю особу, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача Фізичну особу-підприємця Люльку Ірину Анатоліївну, що наступне судове засідання з розгляду справи по суті відбудеться 22.10.2026. Постановлено провести судове засідання 22.10.2026 у справі із представником позивача адвокатом Стрикалем Сергієм Валерійовичем в режимі відеоконференції.

22 жовтня 2026 року судом встановлено, що третя особа не з`явилася у судове засідання. Належним чином повідомлена про час, дату та місце проведення даного засідання, що підтверджується поштовим повідомленням про вручення ухвали суду від 15.10.2026 - 23.10.2026 (трек-номер відправлення R067309581510).

Згідно з ч. 1 ст. 202 ГПК України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.

Зважаючи на те, що явка представників учасників справи у судове засідання з розгляду справи по суті не визнавалася обов`язковою, суд дійшов висновку про можливість проведення судового засідання 22.10.2026 без участі третьої особи.

Як вбачається, позовні вимоги обґрунтовані наявністю у ТОВ «ЕСКА КАПІТАЛ» права власності на напівпричіп-тентований та сідловий тягач, які були передані ФОП Люльці І.А. у тимчасове володіння та користування за договорами фінансового лізингу. У зв`язку з істотним порушенням Лізингоодержувачем своїх зобов`язань зі сплати лізингових платежів договори фінансового лізингу були достроково припинені позивачем в односторонньому порядку, а право ФОП Люльки І.А. на володіння та користування об`єктами лізингу припинилося. Водночас зазначене майно фактично перебуває у володінні ТОВ «К-Т-С», куди воно було передане ФОП Люлькою І.А. для проведення ремонтних робіт. Між ТОВ «ЕСКА КАПІТАЛ» та ТОВ «К-Т-С» будь-які договірні правовідносини щодо об`єктів лізингу відсутні. При цьому після припинення договорів лізингу позивач не надавав відповідачу жодних прав чи повноважень на подальше володіння або утримання належного йому майна. ТОВ «К-Т-С» відмовляється передати Об`єкти лізингу власнику (позивачу) посилаючись на заборгованість ФОП Люльки І.А. за послуги з технічного обслуговування. Таким чином, відповідач фактично утримує майно позивача для забезпечення виконання зобов`язань іншої особи -ФОП Люльки І.А., яка є його контрагентом та ймовірно боржником. При цьому ТОВ «ЕСКА КАПІТАЛ» не є боржником ТОВ «К-Т-С», а отже, не має перед ним невиконаних зобов`язань, які могли б бути забезпечені правом притримання.

Як слідує з відзиву, відповідач заперечує проти позовних вимог та вказує, що спірні транспортні засоби перебувають у володінні ТОВ «К-Т-С» законно - на підставі реалізації права притримання, передбаченого ст.ст. 594 595 ЦК України та умовами укладеного з ФОП Люлькою І.А. договору. Відповідач зазначає, що 29.06.2024 між ТОВ «К-Т-С» та ФОП Люлькою І.А. було укладено Договір №343 про технічне обслуговування та ремонт транспортних засобів. Передача напівпричіпа-тентованого та сідлового тягача для ТОВ «К-Т-С» відбулася 18.04.2026 безпосередньо ФОП Люлькою І.А., яка на той момент законно володіла ними як лізингоодержувач та відповідно до умов договорів фінансового лізингу мала право самостійно організовувати їх ремонт і технічне обслуговування. За твердженням відповідача, ним було виконано ремонтні роботи та поставлено запасні частини на загальну суму 164 079,00 грн, що підтверджується актом виконаних робіт від 22.04.2026, підписаним представником ФОП Люльки І.А. без зауважень. Оскільки вказана сума боржником не сплачена, у ТОВ «К-Т-С», на думку відповідача, виникло право притримання спірного майна до повного виконання грошового зобов`язання ФОП Люлькою І.А. Відповідач заявляє, що право притримання прямо передбачене пунктом 2.2 Договору №343 та, відповідно до статей 594 595 ЦК України, може здійснюватися кредитором навіть щодо майна, яке не належить боржнику на праві власності, якщо таке майно було правомірно передане кредитору боржником. У зв`язку з цим відповідач вважає, що подальше припинення договорів фінансового лізингу між позивачем та ФОП Люлькою І.А. не припинило вже набутого ним права притримання. Загальна заборгованість ФОП Люльки І.А. перед ТОВ «К-Т-С» становить 164 079,00 грн. До повного погашення заборгованості ФОП Люльки І.А. відсутні підстави стверджувати про незаконність володіння ТЗ як необхідна умова витребування майна за ст. 387 ЦК України.

Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються аргументи позивача та заперечення відповідача, об`єктивно оцінивши докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді у судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог з огляду на наступне.

Судом встановлено, що 12.07.2024 між ТОВ «ЕСКА КАПІТАЛ» (Лізингодавець) та ФОП Люлькою І.А. (Лізингоодержувач) було укладено Договір фінансового лізингу № 120724/ ФЛ-2355 разом з усіма додатками та додатковими угодами (далі Договір лізингу-1), на виконання умов якого Лізингодавець зобов`язався передати Лізингоодержувачу у володіння та користування Об`єкт фінансового лізингу, а саме: Напівпричіп-тентований SCHMITZ SCS 24, ідентифікаційний номер: НОМЕР_2 , рік випуску: 2008, реєстраційний номер: НОМЕР_3 , загальною вартістю 380 152,50 грн 50 коп., а Лізингоодержувач зобов`язався прийняти такий об`єкт лізингу та сплачувати лізингові та інші платежі згідно умов Договору лізингу.

12 березня 2025 року між ТОВ «ЕСКА КАПІТАЛ» (Лізингодавець) та ФОП Люлькою І.А. (Лізингоодержувач) було укладено Договір фінансового лізингу № 120325/ФЛ-2614 разом з усіма додатками та додатковими угодами (далі Договір лізингу-2), на виконання умов якого Лізингодавець зобов`язався передати Лізингоодержувачу у володіння та користування Об`єкт фінансового лізингу, а саме: Сідловий тягач SCANIA R500, ідентифікаційний номер: XLER4X20005255117, рік випуску: 2011, реєстраційний номер: BK9114IP, загальною вартістю 873 600,00 грн 00 коп., а Лізингоодержувач зобов`язався прийняти такий об`єкт лізингу та сплачувати лізингові та інші платежі згідно умов Договору лізингу.

Відповідно до укладених Договорів лізингу-1 та -2 ТОВ «ЕСКА КАПІТАЛ» набуло у власність Об`єкти лізингу, та на підставі Акта приймання-передачі від 25.07.2024 до Договору лізингу-1, Акта приймання-передачі від 27.03.2025 до Договору лізингу-2 передало їх у володіння та користування ФОП Люльки І.А.

З дати підписання сторонами актів приймання-передачі до Договорів лізингу ФОП Люлька І.А. набула, в тому числі, права звертатися до третіх осіб щодо проведення ремонту та обслуговування Об`єктів лізингу самостійно за власний рахунок, без залучення ТОВ «ЕСКА КАПІТАЛ».

Відповідно до п. 3.3. Додатку № 1 до Договорів лізингу Лізингоодержувач зобов`язується здійснювати поточний та капітальний ремонт Об`єкта лізингу, а також своєчасно проводити профілактичне та сервісне обслуговування, технічний огляд, та нести інші витрати стосовно обслуговування, зберігання та використання Об`єкта лізингу за власний рахунок.

01 травня 2026 року Листом з Вих. № 010526-2614 ТОВ «ЕСКА КАПІТАЛ» достроково припинено (розірвано) Договір лізингу-2 на підставі пп. 8.1.5. п. 8.1. Додатку № 1 до Договору лізингу-2, ст. 651 Цивільного кодексу України шляхом односторонньої відмови Лізингодавця від договору у зв`язку із наявною заборгованістю Лізингоодержувача зі сплати лізингових платежів починаючи з 20.11.2025.

16 червня 2026 року Листом з Вих. № 160626-2355 ТОВ «ЕСКА КАПІТАЛ» було також достроково припинено (розірвано) Договір лізингу-1 на підставі пп. 8.1.5. п. 8.1. Додатку № 1 до Договору лізингу-1, ст. 651 Цивільного кодексу України шляхом односторонньої відмови Лізингодавця від договору у зв`язку із наявною заборгованістю Лізингоодержувача зі сплати лізингових платежів починаючи з 20.11.2025.

Однак, як вбачається із матеріалів справи, ФОП Люлька І.А. не повернула для ТОВ «ЕСКА КАПІТАЛ» об`єкти лізингу після розірвання Договорів лізингу-1 та -2.

ТОВ «ЕСКА КАПІТАЛ» в процесі проведення вилучення належного Лізингодавцю майна стало відомо, що ФОП Люлька І.А. під час реалізації свого права володіння та користування Об`єктами лізингу відповідно до умов укладених Договорів лізингу передала Об`єкти лізингу на станцію технічного обслуговування ТОВ «К-Т-С» для виконання ремонтних робіт та від свого імені уклала відповідні правочини, взявши на себе зобов`язання з проведення розрахунків за надані ТОВ «К-Т-С» послуги.

Судом встановлено, що існує судове рішення, котре набрало законної сили 17.09.2026 та має преюдиційне значення для розгляду даної справи, а саме - рішення Господарського суду Рівненської області від 25.08.2026 у справі № 918/734/26 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "К-Т-С" до відповідача Фізичної особи-підприємця Люльки Ірини Анатоліївни про стягнення 164 079 грн 00 коп.

Відповідно до ч.4 ст.75 ГПК України, обставини, встановлені рішенням суду в господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

Преюдиційність - обов`язковість фактів, установлених судовим рішенням, що набрало законної сили в одній справі для суду при розгляді інших справ. Преюдиційно встановлені факти не підлягають доказуванню, оскільки їх з істинністю вже встановлено у рішенні чи вироку і немає необхідності встановлювати їх знову, тобто піддавати сумніву істинність і стабільність судового акта, який вступив в законну силу. Суть преюдиції полягає в неприпустимості повторного розгляду судом одного й того ж питання між тими ж сторонами.

Правила про преюдицію спрямовані не лише на заборону перегляду фактів і правовідносин, які встановлені в судовому акті, що вступив в законну силу. Вони також сприяють додержанню процесуальної економії в новому процесі. У випадку преюдиційного установлення певних обставин особам, які беруть участь у справі (за умови, що вони брали участь у справі при винесенні преюдиціального рішення), не доводиться витрачати час на збирання, витребування і подання доказів, а суду - на їх дослідження і оцінку. Усі ці дії вже здійснювалися у попередньому процесі, і їхнє повторення було б не лише недоцільним, але й неприпустимим з точки зору процесуальної економії.

Преюдицію утворюють виключно лише ті обставини, які безпосередньо досліджувалися і встановлювалися судом, що знайшло відображення в мотивувальній частині судового акта. Лише згадувані, але такі, що не одержали оцінку суду, обставини не можуть розглядатися як встановлені судом і не набувають властивості преюдиціальності. Тобто, преюдиціальні факти слід відрізняти від оцінки іншим судом певних обставин.

Судом у рішенні від 25.08.2026 у справі № 918/734/26 встановлені наступні факти та обставини.

29 червня 2024 року між ТОВ «К-Т-С» (Виконавець) та ФОП Люлькою Іриною Анатоліївною (Замовник) було укладено Договір про технічне обслуговування та ремонт транспортних засобів №343 (далі - Договір).

Відповідно до п.1.1. Договору замовник доручає, а виконавець бере на себе зобов`язання з сервісного (технічного) обслуговування та/ або ремонту транспортних засобів замовника (далі - послуги), також здійснювати поставку запасних частин, матеріалів/комплектуючих, а замовник зобов`язується своєчасно оплачувати надані послуги, запасні частини, матеріали/комплектуючі на умовах, визначених дійсним договором.

Пунктом 1.3. Договору визначено, що відповідно до ст. 628 ЦК України даний договір є змішаним договором, який містить в собі елементи різних договорів, а саме: договору про надання послуг та поставки.

За змістом п.3.1. Договору проведення робіт здійснюється за місцезнаходженням виконавця: м. Рівне, вул. Київська, 64-А.

У п.3.4. Договору передбачено, що уповноваженим представником замовника, який має право здійснювати дії від його імені, в тому числі, але не виключно: передавати транспортний засіб для надання послуг, підписувати від імені замовника наряд, акт виконаних робіт, інші документи, передбачені дійсним договором, отримувати транспортний засіб після надання послуг, є: особа, на ім`я якої видано довіреність від імені замовника; особа, яка пред`явила виконавцю свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу, що передається для надання послуг.

Розділом 5 Договору визначено порядок передачі, приймання наданих послуг.

Відповідно до п.5.1. Договору виконавець передає, а замовник забезпечує отримання уповноваженою особою транспортного засобу після закінчення надання послуг протягом 2 робочих днів з моменту отримання відповідного повідомлення виконавця. Транспортний засіб видається уповноваженому представнику замовника, який підписує акт виконаних робіт/послуг.

У розділі 6 Договору зазначено про вартість послуг та порядок здійснення розрахунків.

Розділом 7 Договору передбачено відповідальність сторін.

Згідно з п. 9.1. Договору цей Договір набирає чинності з дня його підписання і діятиме протягом одного року, але у будь-якому випадку до повного виконання сторонами своїх зобов`язань.

Судом у справі № 918/734/26 встановлено, що на виконання Договору від 29.06.2024 уповноваженою особою замовника (відповідача) складено наряд-замовлення №26007154126 від 18.04.2026 на надання послуг з технічного обслуговування та/або ремонту колісного транспортного засобу. Із даного наряду-замовлення слідує, що наданий замовником колісний транспортний засіб: реєстраційний номер НОМЕР_6 та ВК0999XL. Наряд-замовленням від 18.04.2026 передбачена необхідність надання послуг, виконання робіт та містить перелік робіт, які мають бути виконані під час технічного обслуговування та/або ремонту, а саме: Заміна подушок н/пр (передня і задня праві), перевірка гальмівних колодок н/пр, заміна коліс з 1 осі на 2, спарувати на задню два новіших колеса, перевірка гірлянди н/пр (бокові габарити). У замовленні покупця №667 від 21.04.2026 передбачено перелік необхідного товару для технічного обслуговування та/або ремонту колісного транспортного засобу. Замовлення покупця №667 від 21.04.2026 підписано представником виконавця та замовника. У рахунку на оплату №С0000031242 від 21.04.2026 виконавцем ТОВ «К-ТС» зазначено перелік товару, наданих послуг, які були поставлені замовнику (відповідачу) на загальну суму 164 079,00 грн.

Із акту виконаних робіт №С0000031242 від 22.04.2026 вбачається, що позивач надав, а відповідач прийняв товари та послуги на загальну суму 164 079,00 грн., а саме: послуги з ремонту та технічного обслуговування гальмівної, пневматичної та електричної систем причепа, зокрема ремонту і заміни супортів, гальмівних дисків, ступиць, гальмівних циліндрів, датчиків ABS, енергоакумуляторів та пневмоподушок; а також запасні частини, комплектуючі та витратні матеріали, необхідні для проведення зазначених ремонтних робіт.

Акт виконаних робіт №С0000031242 від 22.04.2026 підписано зі сторони замовника ФОП Люльки Ірини Анатоліївни без зауважень.

В той же час, надані послуги та товари ФОП Люлькою Іриною Анатоліївною (Замовник) так і не були оплачені.

Судом встановлено, що спірні правовідносини виникли у зв`язку із невиконанням ФОП Люлькою Іриною Анатоліївною зобов`язань по Договору №343 від 29.06.2024 на технічне обслуговування та ремонт транспортних засобів.

Рішенням Господарського суду Рівненської області від 25 серпня 2026 року у справі № 918/734/26 позов Товариства з обмеженою відповідальністю "К-Т-С" до відповідача Фізичної особи-підприємця Люльки Ірини Анатоліївни про стягнення 164 079 грн 00 коп. задоволено. Ухвалено стягнути з Фізичної особи-підприємця Люльки Ірини Анатоліївни на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "К-Т-С" 164 079 грн 00 коп. основного боргу та 2 662 грн 40 коп. судового збору.

У той же час спірні правовідносини у справі № 918/863/26 виникли у зв`язку із тим, що ТОВ «К-Т-С» притримує Напівпричіп-тентований SCHMITZ SCS 24, ідентифікаційний номер: НОМЕР_2 , рік випуску: 2008, реєстраційний номер: НОМЕР_3 та Сідловий тягач SCANIA R500, ідентифікаційний номер: НОМЕР_4 , рік випуску: 2011, реєстраційний номер: НОМЕР_5 у себе до повного виконання ФОП Люлькою І.А. зобов`язань по Договору №343 від 29.06.2024 на технічне обслуговування та ремонт транспортних засобів. В той же час позивач доводить, що вказані транспортні засоби належать ТОВ «ЕСКА КАПІТАЛ», а не ФОП Люльці І.А., і позивач не має перед ТОВ «К-Т-С» невиконаних зобов`язань, які могли б бути забезпечені правом притримання.

Із урахуванням викладеного ТОВ «ЕСКА КАПІТАЛ" просить суд витребувати з чужого незаконного володіння ТОВ «К-Т-С» своє майно. Натомість ТОВ «К-Т-С» вважає, що притримує майно законно, в забезпечення зобов`язань ФОП Люльки І.А. Право притримання було погоджено п. 2.2. Договору №343 від 29.06.2024 та передбачено законом.

Судом встановлено, та не заперечується сторонами, що ТОВ «ЕСКА КАПІТАЛ» після того як йому стало відомо що ФОП Люлька І.А. передала Об`єкти лізингу на станцію технічного обслуговування ТОВ «К-Т-С» і не сплачує за надані послуги для ТОВ «К-Т-С», - не будучи стороною правочину з ремонту Об`єкта лізингу-2 01.05.2026 в повному обсязі оплатило рахунок ТОВ «К-Т-С» у розмірі 9 828,00 грн, що підтверджується платіжною інструкцією № 5786 від 01.05.2026. Відтак ТОВ «ЕСКА КАПІТАЛ» виконало зобов`язання замість ФОП Люльки І.А. щодо оплати послуг, наданих щодо Об`єкта лізингу-2. Однак ТОВ «К-Т-С» не повернув Об`єкт лізингу-2 ані для ФОП Люльки І.А. ані для ТОВ «ЕСКА КАПІТАЛ», аргументуючи це наявністю заборгованості у ФОП Люлька І.А. за надання послуг з технічного обслуговування Об`єкта лізингу-1.

Представником ТОВ «ЕСКА КАПІТАЛ» було направлено Адвокатський запит з Вих. № 0001/ Зт/13052026 від 13.05.2026, в якому зобов`язано ТОВ «К-Т-С» надати інформацію та належним чином засвідчені копії документів щодо підстав знаходження Об`єктів лізингу на станції технічного обслуговування.

Відповіддю з Вих. № 74 від 22.05.2026 на Адвокатський запит ТОВ «КТ-С» підтверджено перебування Об`єкта лізингу-1 та Об`єкта лізингу-2 на сервісному обслуговуванні у зв`язку із виконанням ремонтних робіт на замовлення ФОП Люльки І.А.

04 червня 2026 року ТОВ «ЕСКА КАПІТАЛ» надіслано ТОВ «К-Т-С» Вимогу про повернення майна власнику з Вих. № 04062026 в якій викладено вимогу щодо повернення ТОВ «К-Т-С» законному власнику ТОВ «ЕСКА КАПІТАЛ» Об`єкта лізингу-1 та Об`єкта лізингу-2 у строк до 10.06.2026.

Із урахуванням викладеного у сукупності судом встановлено, що Напівпричіп-тентований SCHMITZ SCS 24, ідентифікаційний номер: НОМЕР_2 , рік випуску: 2008, реєстраційний номер: НОМЕР_3 та Сідловий тягач SCANIA R500, ідентифікаційний номер: НОМЕР_4 , рік випуску: 2011, реєстраційний номер: НОМЕР_5 знаходяться у відповідача - ТОВ "К-Т-С".

Також судом встановлено, що власником означених спірних об`єктів є ТОВ "ЕСКА КАПІТАЛ", котре набуло їх у власність за мовами Договорів фінансового лізингу № 120724/ ФЛ-2355 від 12.07.2024 разом з усіма додатками та додатковими угодами (за Договором лізингу-1 - Напівпричіп-тентований) та № 120325/ФЛ-2614 від 12.03.2025 разом з усіма додатками та додатковими угодами (за Договором лізингу-2 - Сідловий тягач).

ФОП Люлька Ірина Анатоліївна володіла та користувалася спірними об`єктами відповідно до умов тих же Договорів лізингу-1 та -2, котрі було розірвано зі сторони лізингодавця в односторонньому порядку через несплату лізингоодержувачем лізингових платежів.

Відтак із 01.05.2026 із Договір фінансового лізингу № 120325/ФЛ-2614 від 12.03.2025 припинив свою дію. Із 16.06.2026 Договір фінансового лізингу № 120724/ ФЛ-2355 від 12.07.2024 припинив свою дію. Правова підстава володіння ФОП Люлькою Іриною Анатоліївною Напівпричепом-тентованим та Сідловим тягачем, котрі є предметом спору у справі № 918/863/26 - відпала.

Згідно з ст. 546 ЦК України виконання зобов`язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком, правом довірчої власності.

Отже, притримання є видом забезпечення виконання зобов`язання.

Загальні засади права притримання закріплені у параграфі 7 «Притримання» глави 49 «Забезпечення виконання зобов`язання» Цивільного кодексу України, в якому визначені загальні положення застосування права на притримання.

Відповідно до ст. 594 ЦК України кредитор, який правомірно володіє річчю, що підлягає передачі боржникові або особі, вказаній боржником, у разі невиконання ним у строк зобов`язання щодо оплати цієї речі або відшкодування кредиторові пов`язаних з нею витрат та інших збитків має право притримати її у себе до виконання боржником зобов`язання.

Висновки Верховного Суду щодо застосування положень, закріплених у параграфі 7 «Притримання» глави 49 «Забезпечення виконання зобов`язання» Цивільного кодексу України, викладені у постанові об`єднаної палати Касаційного господарського суду від 05 квітня 2024 року у справі № 916/101/23.

Відповідно до зазначених висновків Верховного Суду підставою виникнення права притримання є невиконання боржником у строк зобов`язання: 1) щодо оплати речі; 2) щодо відшкодування кредиторові пов`язаних з річчю витрат та інших збитків; 3) щодо інших вимог кредитора.

Притримання може використовуватися в договірному зобов`язанні, яке виникло між кредитором і боржником щодо речі, яка стає предметом притримання, а також відповідно до частини другої статті 594 Цивільного кодексу України притриманням речі можуть забезпечуватися інші вимоги кредитора, якщо інше не встановлено договором або законом. Отже, притриманням може забезпечуватися виконання будь-якого зобов`язання боржника перед кредитором (як договірного, так і позадоговірного).

У розумінні статті 594 Цивільного кодексу України кредитор має право на притримання речі боржника як у разі невиконання ним у строк зобов`язання щодо оплати цієї речі, так і у разі наявності боргу, який не пов`язаний з оплатою речі та відшкодуванням витрат на неї. Тобто, зважаючи на широке коло зобов`язань боржника, які можуть забезпечуватися притриманням, та з огляду на неможливість заздалегідь передбачити, за яких саме обставин у боржника може виникнути відповідне зобов`язання, що потребує забезпечення, притримання - це право, а не обов`язок кредитора, скористатися яким, чи ні - цілком залежить від його волі, а тому правочин про притримання належить до односторонніх правочинів, його суб`єктом є кредитор. Такий правочин вчиняється шляхом повідомлення боржника про притримання (частина перша статті 595 Цивільного кодексу України).

Право притримання виникає на підставі прямої вказівки статті 594 Цивільного кодексу України за умови повідомлення боржника відповідно до частини першої статті 595 Цивільного кодексу України і для його реалізації не потрібно домовленості між кредитором та боржником шляхом укладання відповідного двостороннього правочину.

Також Верховний Суд у зазначеній постанові об`єднаної палати Касаційного господарського суду від 05 квітня 2024 року у справі № 916/101/23 дійшов висновку про те, що для виникнення у кредитора права притримання необхідна одночасна наявність таких умов:

1) притримання можливе лише щодо чужої речі, тобто речі, на яку право власності належить іншій особі, а не кредитору;

2) кредитор має володіти річчю на законній підставі;

3) кредитор має право притримувати річ боржника, якщо інше не встановлено домовленістю сторін у договорі;

4) існує дійсне прострочене зобов`язання боржника перед кредитором, який притримує річ боржника.

Дослідивши питання виникнення у відповідача у цій справі права на притримання Напівпричепу-тентованого та Сідлового тягача, що були йому передані по Договору № 343 від 29.06.2024 на технічне обслуговування та ремонт транспортних засобів, суд зазначає наступне.

Напівпричіп-тентований SCHMITZ SCS 24, ідентифікаційний номер: НОМЕР_2 , рік випуску: 2008, реєстраційний номер: НОМЕР_3 та Сідловий тягач SCANIA R500, ідентифікаційний номер: НОМЕР_4 , рік випуску: 2011, реєстраційний номер: НОМЕР_5 були передані ФОП Люлькою Іриною Анатоліївною відповідачу ТОВ "К-Т-С" по Договору № 343 від 29.06.2024 на технічне обслуговування та ремонт транспортних засобів, що не заперечується відповідачем у відзиві та про що серед іншого, свідчить наряд-замовлення № 2600715/4126 від 18.04.2026 до Договору № 343 від 29.06.2024 на технічне обслуговування та ремонт транспортних засобів. Із даного наряду-замовлення слідує, що надані замовником транспортні засоби: реєстраційний номер НОМЕР_6 та реєстраційний номер ВК0999XL.

Згідно з п. 2.2.8 Договору № 343 від 29.06.2024 на технічне обслуговування та ремонт транспортних засобів, - виконавець (Товариство з обмеженою відповідальністю "К-Т-С") має право не передавати замовнику Фізичній особі-підприємцю Люльці Ірині Анатоліївні) та притримати транспортний засіб при відмові замовника від підписання акту виконаних робіт.

У рішенні Господарського суду Рівненської області від 25 серпня 2026 року у справі № 918/734/26 встановлено, що з акту виконаних робіт №С0000031242 від 22.04.2026 вбачається, що позивач надав, а відповідач прийняв товари та послуги на загальну суму 164 079,00 грн., Акт виконаних робіт №С0000031242 від 22.04.2026 підписано зі сторони замовника ФОП Люльки Ірини Анатоліївни без зауважень.

Суд констатує, що оскільки згідно з п. 2.2.8 Договору № 343 від 29.06.2024 право притримання викало у ТОВ "К-Т-С" виключно у випадку відмови замовника від підписання акту виконаних робіт, в той же час Акт виконаних робіт №С0000031242 від 22.04.2026 підписано зі сторони замовника ФОП Люльки Ірини Анатоліївни без зауважень, - судом встановлено, що право притримання спірних транспортних засобів у ТОВ "К-Т-С" не виникло.

Твердження відповідача у відзиві про те, що право притримання погоджене сторонами у п. 2.2 Договору №343 передбачає право Виконавця не передавати Замовнику транспортний засіб та притримувати його до виконання останнім своїх зобов`язань щодо здійснення оплати, - не зайшло свого підтвердження після надання оцінки судом Договору № 343 від 29.06.2024.

Із урахуванням викладеного, ТОВ "К-Т-С" безпідставно утримує у себе Напівпричіп-тентований та Сідловий тягач, котрі належні на праві власності Товариству з обмеженою відповідальністю "ЕСКА КАПІТАЛ".

Більше того, суд виснує, що правова підстава володіння ФОП Люлькою Іриною Анатоліївною вказаними транспортними засобами відпала після розірвання Договорів лізингу-1 та -2, а відтак ФОП Люлька Ірина Анатоліївна втратила статус лізингоодержувача та будь-які законні підстави користування чи розпорядження спірними транспортними засобами.

Оскільки майно належить на праві власності іншій особі - ТОВ «ЕСКА КАПІТАЛ», яка не є боржником за зобов`язаннями ФОП Люльки І.А. перед ТОВ «К-Т-С», - у ТОВ "КТС" відсутні правові підстави для утримання майна законного власника.

Згідно зі ст. 387 Цивільного кодексу України, власник має право витребувати своє майно від особи, яка незаконно, без відповідної правової підстави володіє ним.

Судом встановлено, що позивач прагне захистити своє порушене право власності шляхом витребування від незаконно володіючого майном невласника індивідуально визначеного майна.

Приписами ст. 41 Конституції України визначено, що кожен має право володіти, користуватись і розпоряджатися своєю власністю. Ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності. Право власності є непорушним.

Відповідно до ч.1 ст.319 ЦК України, власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд.

Право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні (частина перша статті 321 ЦК України).

Велика Палата Верховного Суду неодноразово звертала увагу на те, що застосування конкретного способу захисту цивільного права залежить як від змісту права чи інтересу, за захистом якого звернулася особа, так і від характеру його порушення, невизнання або оспорення. Такі право чи інтерес мають бути захищені судом у спосіб, який є ефективним, тобто таким, що відповідає змісту відповідного права чи інтересу, характеру його порушення, невизнання або оспорення та спричиненим цими діяннями наслідкам. Як правило, суб`єкт може скористатися не будь-яким, а конкретним способом захисту його права чи інтересу. Такий спосіб здебільшого випливає із суті правового регулювання відповідних спірних правовідносин (див. постанови Великої Палати Верховного Суду від 22.08.2018 у справі № 925/1265/16 (пункт 5.6), від 06.02.2019 у справі № 522/12901/17-ц, від 02.07.2019 у справі № 48/340 (пункт 6.41), від 01.10.2019 у справі № 910/3907/18 (пункт 48), від 28.01.2020 у справі № 50/311-б (пункт 91), від 19.05.2020 у справі № 922/4206/19 (пункт 43), від 22.09.2020 у справі № 910/3009/18 (пункт 88), від 22.06.2021 у справі № 200/606/18 (пункт 75), від 22.06.2021 у справі № 334/3161/17 (пункт 55).

Серед способів захисту речових прав цивільне законодавство виокремлює, зокрема, витребування майна з чужого незаконного володіння (статті 387, 388, 1212 ЦК України).

Віндикацією є передбачений законом основний речово-правовий спосіб захисту цивільних прав та інтересів власника майна або особи, яка має речове право на майно (титульний володілець), який полягає у відновленні становища, що існувало до порушення, шляхом повернення об`єкта права власності у володіння власника (титульного володільця) з метою відновлення права використання власником усього комплексу правомочностей.

Предмет віндикаційного позову становить вимога неволодіючого майном власника до незаконно володіючого цим майном невласника про повернення індивідуально визначеного майна із чужого незаконного володіння.

Підставою віндикаційного позову є обставини, які підтверджують правомірність вимог позивача про повернення йому майна із чужого незаконного володіння.

Предмет доказування у таких справах становлять обставини, які підтверджують правомірність вимог позивача про повернення йому майна з чужого незаконного володіння, як-от: факти, що підтверджують його право власності або інше суб`єктивне право титульного володільця на витребуване майно, факт вибуття майна з володіння позивача, наявність майна в натурі у незаконному володінні відповідача, відсутність у відповідача правових підстав для володіння майном.

Для застосування передбаченого статтею 387 ЦК України правового механізму відновлення порушеного права власності необхідним є встановлення наступних обставин у їх сукупності: існування в натурі індивідуально визначеного майна з ідентифікуючими ознаками на момент подачі позову та прийняття судом рішення про його витребування; наявність підтвердженого права власності або права законного володіння у позивача на відповідне майно; відсутність у власника чи титульного володільця можливості здійснювати фактичне володіння цим майном через те, що відповідач на момент подачі позову та прийняття рішення у справі фактично тримає його у себе; відсутність договірних відносин між позивачем і відповідачем, оскільки в протилежному випадку застосовуються зобов`язально-правові способи захисту права власності.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 20.06.2023 у справі № 633/408/18, Верховний Суд зазначив, що предметом позову про витребування майна є вимога власника, який не є володільцем цього майна, до особи, яка заволоділа останнім, про повернення його з чужого незаконного володіння (п. 11.4).

Метою позову про витребування майна є забезпечення введення власника у володіння майном, якого він був незаконно позбавлений.

Оскільки матеріалами справи підтверджено право власності позивача на спірні транспортні засоби, а володіння цим майном з боку відповідача є безпідставним (право притримання за умовами Договору № 343 від 29.06.2024 та згідно з законом не виникло), позовні вимоги про витребування майна із чужого незаконного володіння підлягають задоволенню в повному обсязі.

Згідно з положеннями статті 129 ГПК України, судовий збір покладається: у спорах, що виникають при укладанні, зміні та розірванні договорів, - на сторону, яка безпідставно ухиляється від прийняття пропозицій іншої сторони, або на обидві сторони, якщо судом відхилено частину пропозицій кожної із сторін; 2) у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Майновий позов (позовна вимога майнового характеру) - це вимога про захист права або інтересу, об`єктом якої виступає благо, що підлягає грошовій оцінці.

Відповідно до п. 3 ч. 3 ст. 162 ГПК України, п.п. 1- 3 ч. 1 ст. 163 ГПК України позовна заява повинна містити зазначення ціни позову, якщо позов підлягає грошовій оцінці.

Тобто будь-який майновий спір має ціну. Різновидами майнових спорів є, зокрема, спори, пов`язані з підтвердженням прав на майно та грошові суми, на володіння майном і будь-які форми використання останнього.

Отже, судовий збір з позовної заяви про витребування або повернення майна як рухомих речей, так і нерухомості визначається з урахуванням вартості спірного майна, тобто як зі спору майнового характеру.

Відповідно до Акту приймання-передачі об`єкта лізингу № 2 від 25.07.2024 до Договору фінансового лізингу № 120724/ФЛ-2355 від 12.07.2024, лізингодавець передав, а лізингоодержувач прийняв об`єкт лізингу напівпричіп-тентований, вартість якого становить 380 152 грн 50 коп.

Відповідно до Акту приймання-передачі об`єкта лізингу від 27.03.2025 до Договору фінансового лізингу № 120325/ФЛ-2614 від 12.03.2025, лізингодавець передав, а лізингоодержувач прийняв об`єкт лізингу сідловий тягач, вартість якого становить 873 600 грн 00 коп.

Відтак суд враховує, що позивачем заявлено вимогу майнового характеру, ціна позову складає 1 253 752 грн 50 коп.

Із урахуванням того, що позивачем подано позовну заяву через підсистему "Електронний суд ЄСІТС, - судовий збір за позовні вимоги у даній справі становить 15 045 грн 03 коп. (із урахуванням коефіцієнта 0*8 від 18 806 грн 29 коп).

Судом встановлено, що позивачем внесено судовий збір в більшому розмірі, ніж встановлено законом, а саме 18 806 грн 29 коп із належних 15 045 грн 03 коп.

Відповідно до п.1 ч.1 ст.7 Закону України "Про судовий збір", сплачена сума судового збору повертається за клопотанням особи, яка його сплатила за ухвалою суду, зокрема, в разі зменшення розміру позовних вимог або внесення судового збору в більшому розмірі, ніж встановлено законом.

За таких обставин, у зв`язку із внесенням судового збору в більшому розмірі, ніж встановлено законом, - суд дійшов висновку, що сума судового збору яка підлягає поверненню Товариству з обмеженою відповідальністю "ЕСКА КАПІТАЛ" становить 3 761 грн 26 коп.

Відтак суд роз`яснює Товариству з обмеженою відповідальністю "ЕСКА КАПІТАЛ" про його можливість звернення до суду із письмовим клопотанням про повернення з Державного бюджету України 3 761 грн 26 коп. у зв`язку із сплатою судового збору із надлишком.

У зв`язку із тим, що позов у справі № 918/863/26 підлягає задоволенню, - судовий збір у розмірі 15 045 грн 03 коп. покладається на відповідача - ТОВ "К-Т-С".

Керуючись ст. ст. 73, 74, 76-79, 91, 120, 123, 126, 129, 202, 233, 238, 241 Господарського процесуального кодексу України, суд

УХВАЛИВ:

1. Позов Товариства з обмеженою відповідальністю "ЕСКА КАПІТАЛ" до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю "К-Т-С" третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача Фізична особа-підприємець Люлька Ірина Анатоліївна про витребування майна з чужого незаконного володіння задовольнити.

2. Витребувати з чужого незаконного володіння Товариства з обмеженою відповідальністю "К-Т-С" (33027, Рівненська обл., м. Рівне, вул. Київська, буд. 64-А; код ЄДРПОУ 03567150) на користь законного власника Товариства з обмеженою відповідальністю "ЕСКА КАПІТАЛ" (03124, м. Київ, б. Гавела Вацлава, буд. 4, корп. 5; код ЄДРПОУ 36258745) належне йому майно, а саме:

- Напівпричіп-тентований SCHMITZ SCS 24, ідентифікаційний номер: НОМЕР_2 , рік випуску: 2008, реєстраційний номер: НОМЕР_3 ;

- Сідловий тягач SCANIA R500, ідентифікаційний номер: НОМЕР_4 , рік випуску: 2011, реєстраційний номер: НОМЕР_5 .

3. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "К-Т-С" (33027, Рівненська обл., м. Рівне, вул. Київська, буд. 64-А; код ЄДРПОУ 03567150) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "ЕСКА КАПІТАЛ" (03124, м. Київ, б. Гавела Вацлава, буд. 4, корп. 5; код ЄДРПОУ 36258745) витрати по сплаті судового збору у розмірі 15 045 (п`ятнадцять тисяч сорок п`ять) грн 03 коп.

4. Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення суду може бути оскаржено до Північно - західного апеляційного господарського суду протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення у порядку визначеному ст. 257 ГПК України.

Повне рішення складене та підписане "02" листопада 2026 року.

Інформацію по справі, що розглядається можна отримати на сторінці суду на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет за веб-адресою: http://rv.arbitr.gov.ua/sud5019/.

Суддя І.О. Пашкевич