Рішення № 141145073, 03.11.2026, Господарський суд Одеської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

65618, м. Одеса, просп. Шевченка, 29, тел.: (0482) 307-983, e-mail: inbox@od.arbitr.gov.ua

веб-адреса: http://od.arbitr.gov.ua

_____________________________

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"03" листопада 2026 р.м. ОдесаСправа № 916/3545/26

Господарський суд Одеської області у складі судді Литвинової В.В., розглянувши справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "СТАСІ НАСІННЯ"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "КОНТЕЙНЕРИ УКРАЇНИ"

про стягнення 705881,54грн

До суду через підсистему Електронний суд надійшла позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю "СТАСІ НАСІННЯ" до Товариства з обмеженою відповідальністю "КОНТЕЙНЕРИ УКРАЇНИ" про стягнення 705881,54грн, з яких - 639690,24грн попередньої оплати у зв`язку з невиконанням відповідачем зобов`язань щодо поставки товару за договором від 17.03.2026 № КУ0703/26, 53791,55грн штрафу, 5363,16 грн 3% річних та 7036,59 грн втрат від інфляції.

Крім того, позивач в позовній заяві просить у порядку ч. 10 ст. 238 Господарського процесуального кодексу України надати вказівку органу (особі), що здійснюватиме примусове виконання рішення суду у даній справі, проводити нарахування та стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «КОНТЕЙНЕРИ УКРАЇНИ» (ідентифікаційний код юридичної особи 42163494) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «СТАСІ НАСІННЯ» (ідентифікаційний код юридичної особи 33933736) процентів (3% річних) на фактичну (не сплачену) суму основного боргу, починаючи з 15.08.2026 року до моменту виконання рішення, з урахуванням приписів законодавства України.

Ухвалою від 31.08.2026 позовну заяву залишено без руху.

07.09.2026, у встановлений строк, позивач подав докази усунення недоліків позовної заяви.

Ухвалою від 09.09.2026 суд відкрив провадження у справі в порядку спрощеного позовного провадження без призначення засідань. Встановив відповідачу строк протягом 15 днів з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі (ст. 251, 252 ГПК України) подати до суду відзив на позов з документальним обґрунтуванням викладених в ньому обставин, заяви з процесуальних питань (за наявності), належним чином засвідчені копії статутних та реєстраційних документів; для подання заперечень встановити строк 5 днів від дня отримання відповіді на відзив.

Відповідач отримав ухвалу 09.09.2026 в електронному кабінеті.

Відповідач відзиву не надав, тому справа розглядається за наявними матеріалами відповідно до ст. 178 ГПК України.

24.09.2026 через підсистему Електронний суд позивач подав клопотання про стягнення з відповідача 40000грн витрат на правничу допомогу та додав докази таких витрат.

Згідно з ст. 248 ГПК України суд розглядає справи у порядку спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів з дня відкриття провадження у справі.

Розглянувши матеріали справи, суд

встановив:

17.03.2026 між Товариством з обмеженою відповідальністю «СТАСІ НАСІННЯ» (покупець, позивач) та Товариством з обмеженою відповідальністю «КОНТЕЙНЕРИ УКРАЇНИ» (продавець, відповідач) укладено Договір купівлі-продажу товару № КУ0703/26 (далі - Договір), за умовами якого (п. 1.1) Продавець зобов`язується передати у власність Покупця Товар в асортименті, кількості, комплектності, якості та за цінами згідно зі специфікаціями, що є невід`ємними частинами цього Договору (надалі - «Товар» та «Специфікаціями» відповідно), а Покупець зобов`язується прийняти і оплатити.

Відповідно до п. 2.1. Договору, вартість Договору складає загальну вартість Товару, поставленого за цим Договором згідно з відповідними рахунками-фактурами та видатковими накладними до нього.

У п. 2.2. Договору сторони узгодили, що ціна за одиницю Товару встановлюється в гривнях, а також вказується еквівалент ціни Товару в доларах США. Еквівалент ціни Товару в доларах США визначається за курсом, погодженим Сторонами у відповідній Специфікації до цього Договору.

В підпункті 2.3.3. п. 2.3. Договору сторони домовилися, що після виставлення Продавцем рахунку коригування ціни Товару не допускається до моменту повної оплати такого рахунку Покупцем у порядку та строки, визначені цим Договором, навіть у разі зміни курсу.

Згідно з п. 2.4. Договору, рахунки, виставлені Продавцем, підлягають оплаті Покупцем протягом 3 (трьох) робочих днів з дати їх отримання Покупцем.

Відповідно до п. 2.5. Договору, вартість тари, пакування та маркування Товару включена до ціни Товару та додатковій (окремій) оплаті Покупцем не підлягає.

Пунктом 3.1. Договору передбачено, що Покупець здійснює оплату Товару на поточний рахунок Продавця, вказаний у цьому Договорі, у національній валюті гривні на підставі рахунку Продавця в порядку та в розмірах, визначених у Специфікаціях до цього Договору.

Відповідно до п. 4.1. Договору, умови та строки поставки Товару визначаються Сторонами у відповідній Специфікації до цього Договору.

Відповідно до підпункту 5.1.1. п. 5.1. Договору, Продавець зобов`язаний поставити Товар Покупцю у строки, погоджені Сторонами та визначені відповідною Специфікацією до цього Договору, у кількості, асортименті, якості та комплектності, що відповідають умовам цього Договору, відповідної Специфікації, а також вимогам чинного законодавства України, з належною тарою, пакуванням та маркуванням.

Згідно з підпунктом 5.4.1. п. 5.4. Договору, Покупець має право вимагати від Продавця належного та своєчасного виконання зобов`язань щодо поставки Товару відповідно до умов цього Договору та вимог чинного законодавства України.

Відповідно до підпункту 5.4.3. п. 5.4. Договору, Покупець має право відмовитися від Договору повністю або частково у випадках істотного порушення Продавцем умов цього Договору відповідно до вимог чинного законодавства України.

Договір набирає чинності з « 17» березня 2026 року і діє до « 31» грудня 2026 року (п. 10.1. Договору).

17.03.2026 ТОВ «СТАСІ НАСІННЯ» та ТОВ «КОНТЕЙНЕРИ УКРАЇНИ» підписали Специфікацію № 1 до Договору купівлі-продажу товару № КУ0703/26, яка згідно п. 10.3 Договору є невід`ємною його частиною.

Специфікація №1 від 17.03.2026 року містить опис Товару, що поставляється згідно Договору, загальну вартість, термін поставки Товару та інші умови, погоджені сторонами, зокрема наступні:

Найменування товару:

Тип контейнера, ISO: 45ISO

Опис контейнера: 40 футовий ізотермічний контейнер

Стан контейнера: Вживаний Колір контейнера: RAL1015, світла слонова кістка

Кількість товару: 2

Базис постачання (ІНКОТЕРМС 2020): DAP, Полтавська область, Полтавський район, с. Стасі, вул. Яблунева, 3.

Термін поставки: протягом 14 календарних днів з дати здійснення Покупцем передплати відповідно до пункту 1.7 цієї Специфікації.

Ціна Товару: Загальна вартість Товару згідно з цією Специфікацією становить 639 690,24 грн (шістсот тридцять дев`ять тисяч шістсот дев`яносто гривень 24 копійки) з ПДВ, що є еквівалентом 14 600,00 доларів США (чотирнадцять тисяч шістсот доларів США 00 центів), розрахованим за офіційним курсом, встановленим Національним банком України на дату підписання цієї Специфікації.

Курс, погоджений Сторонами на дату укладення цієї Специфікації, грн за 1 Долл США: 43,8144

Порядок оплати:

50 % (п`ятдесят відсотків) від загальної вартості Товару Покупець сплачує протягом 7 (семи) банківських днів з дати підписання цієї Специфікації.

50 % (п`ятдесят відсотків) від загальної вартості Товару Покупець сплачує протягом 7 (семи) банківських днів з дати отримання Товару від Продавця, що підтверджується підписанням Сторонами акта приймання-передачі Товару.

На виконання умов Договору, Відповідачем було надіслано Позивачу рахунок на оплату №11 від 26.03.2026 року на суму 639 690,24 гривень.

20.04.2026 року Позивач здійснив попередню оплату згідно вказаного вище рахунку у повному обсязі, що підтверджується платіжним дорученням №160035336 від 20.04.2026 року.

Згідно положень Специфікації №1 до Договору, Товар повинен був бути поставлений Відповідачем у строк до 04 травня 2026 року, тобто протягом 14 календарних днів від дня отримання передоплати від Позивача.

Тобто відповідач повинен був поставити товар позивачу в строк до 04.05.2026 включно.

Однак Відповідач не передав у встановлений Договором строк Товар Позивачу, тобто не виконав свої зобов`язання за Договором.

Відповідно до п. 7.4. договору, у разі порушення Продавцем строків поставки Товару Покупець має право в односторонньому порядку розірвати Договір, письмово повідомивши про це Продавця. У такому випадку Продавець зобов`язаний протягом 2 (двох) банківських днів з дати отримання відповідного повідомлення повернути Покупцю аванс, сплачений за Товар, у повному обсязі.

15.06.2026 та 03.07.2026 ТОВ «СТАСІ НАСІННЯ» надіслало на адресу електронної пошти ТОВ «КОНТЕЙНЕРИ УКРАЇНА», зазначену у Договорі (ІНФОРМАЦІЯ_1) лист за вих. № 260.26 від 15.06.2026 року про розірвання Договору та повернення коштів, що підтверджується інформацією з електронної скриньки Позивача (ІНФОРМАЦІЯ_2), вказаної у Договорі.

У цьому листі ТОВ «СТАСІ НАСІННЯ» зазначило, що у зв`язку з несвоєчасною поставкою за договором купівлі-продажу товару № КУ0703/26, укладеним між ТОВ «СТАСІ НАСІННЯ» та ТОВ «КОНТЕЙНЕРИ УКРАЇНА» 17.03.2026 року, на виконання пункту 7.4. повідомляє про одностороннє розірвання Договору та просить повернути кошти в сумі 639 690,24 (шістсот тридцять дев`ять тисяч шістсот дев`яносто гривень 24 копійки) з ПДВ, які були перераховані згідно рахунку №11 від 26.03.2026 року.

Також 15.06.2026 року цей Лист було надіслано на адресу місцезнаходження ТОВ «КОНТЕЙНЕРИ УКРАЇНА», зазначену у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань: м. Одеса, пр. Академіка Глушка 29, офіс 228, засобами поштового зв`язку АТ «Укрпошта» (№ поштового відправлення R3 8500 0008 906).

29.06.2026 року ТОВ «КОНТЕЙНЕРИ УКРАЇНА» отримало поштове відправлення № R3 8500 0008 906, що підтверджується повідомленням № R385000010390 про вручення листа (див. на звороті а.с. 18) та загальнодоступними відомостями з офіційного сайту АТ «Укрпошта» на сторінці про трекінг поштового відправлення R3 8500 0008 906.

14.08.2026 року, у зв`язку з порушенням ТОВ «КОНТЕЙНЕРИ УКРАЇНИ» своїх зобов`язань з поставки Товару за Договором, представник ТОВ «СТАСІ НАСІННЯ» адвокат Якімлюк Н.О. надіслала на адресу реєстрації місцезнаходження ТОВ «КОНТЕЙНЕРИ УКРАЇНИ» вимогу від 14.08.2026 року про повернення суми попередньої оплати, сплату неустойки, 3 % річних та інфляційних втрат засобами поштового зв`язку АТ «Укрпошта» цінним листом з описом вкладення, що підтверджується накладною за трекінг № 0313411449180 та інформацією з офіційного сайту АТ «Укрпошта» на сторінці про відстеження поштових відправлень.

Отже, Договір купівлі-продажу товару № КУ0703/26 від 17.03.2026 року розірваний за ініціативи ТОВ «СТАСІ НАСІННЯ» на підставі пункту 7.4. Договору.

Сума попередньої оплати, яка підлягає стягненню з ТОВ «КОНТЕЙНЕРИ УКРАЇНА» на користь ТОВ «СТАСІ НАСІННЯ» у зв`язку з невиконанням умов Договору становить 639690,24 гривень.

Згідно з ст. 712 ЦК України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Таким чином, між сторонами склались правові відносини щодо договору поставки.

Однак, відповідач поставку оплаченого товару позивачу не здійснив.

Позивач зазначає, що йому не вдалось зв`язатись з відповідачем.

Статтею 663 ЦК України встановлено, що продавець зобов`язаний передати товар покупцеві у строк, встановлений договором купівлі-продажу, а якщо зміст договору не дає змоги визначити цей строк, - відповідно до положень статті 530 цього Кодексу.

Згідно з ч. 2 ст. 693 ЦК України якщо продавець, який одержав суму попередньої оплати товару, не передав товар у встановлений строк, покупець має право вимагати передання оплаченого товару або повернення суми попередньої оплати.

Відповідно до ст. 530 ЦК України якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов`язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події. Якщо строк (термін) виконання боржником обов`язку не встановлений або визначений моментом пред`явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов`язок у семиденний строк від дня пред`явлення вимоги, якщо обов`язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Як зазначено вище, позивач ухвалив рішення розірвати договір поставки відповідно до п. 7.4 договору та повернути попередню оплату.

В свою чергу відповідач, відповідно до п. 7.4 договору, отримавши як зазначено вище 29.06.2026 повідомлення про розірвання договору, повинен протягом 2 банківських днів з дати отримання повідомлення повернути аванс.

Однак, відповідач не надав доказів повернення 639690,24грн попередньої оплати, як і будь-яких заперечень, тому позовні вимоги про стягнення 639690,24 грн підлягають задоволенню.

Згідно з ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Суд враховує, що вимагати сплати суми боргу з урахуванням індексу інфляції, а також трьох процентів річних є правом кредитора, яким останній наділений у силу нормативного закріплення зазначених способів захисту майнового права та інтересу. Такий висновок наведено у постанові об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 05 липня 2019 року у справі № 905/600/18.

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 07 квітня 2020 року у справі № 910/4590/19 (провадження № 12-189гс19)звернула увагу на те, що інфляційні та річні проценти нараховуються на суму простроченого основного зобов`язання. Тому зобов`язання зі сплати інфляційних та річних процентів є акцесорним, додатковим до основного, залежить від основного і поділяє його долю. Відповідно й вимога про сплату інфляційних та річних процентів є додатковою до основної вимогою.

Велика Палата Верховного Суду сформувала усталену правову позицію щодо природи цих платежів. Зокрема, у постанові від 2 липня 2025 року у справі №903/602/24 визначено, що нарахування інфляційних втрат та 3% річних є особливою мірою відповідальності боржника за прострочення грошового зобов`язання, які виступають способом захисту майнового права та інтересу кредитора.

В даній справі, позивач просить стягнути 5363,16 грн 3% річних та 7036,59 грн втрат від інфляції за період з 05.05.2026 по 14.08.2026.

Позивач в позовній заяві посилається на те, що відповідно до специфікації відповідач повинен був поставити товар в строк до 04.05.2026 включно, тому позивач нараховує 3% річних та інфляційні з 05.05.2026, тобто здати, коли почалось прострочення зобов`язання щодо поставки товару.

Але зобов`язання щодо поставки товару не є грошовим, оскільки відповідач за умовами договору від 17.03.2026 № КУ0703/26 зобов`язався поставити позивачу товар, а не сплатити гроші.

Тому відсутні підстави для покладення на відповідача 3% річних та втрат від інфляції у зв`язку з порушенням строку поставки.

При цьому, суд враховує, що після того, як відповідач отримав повідомлення позивача про розірвання договору № КУ0703/26 від 17.03.2026 та необхідність повернути 639690,24 грн попередньої оплати, то у відповідача виникло грошове зобов`язання щодо повернення позивачу 639690,24 грн попередньої оплати протягом 2 (двох) банківських днів з дати отримання відповідного повідомлення.

Тобто, відповідач повинен був виконати грошове зобов`язання щодо повернення позивачу 639690,24 грн попередньої оплати в строк до 01.07.2026 включно, що ним не було виконано.

Таким чином, обгрунтованими є вимоги позивача про стягнення 3% річних та втрат від інфляції за період з 02.07.2026 до 14.08.2026.

з 02/07/2026 до 14/08/2026639 690,24 грн.Всього:639 690,24 грн.Інфляційні витрати:

Останній період (02/07/2026 - 14/08/2026)Індекс інфляціїлипень 2026100,30Розрахунок здійснюється за формулою

ІІС = ( ІІ1 : 100 ) x ( ІІ2 : 100 ) x ( ІІ3 : 100 ) x ... ( ІІZ : 100 )

ІІ1 - індекс інфляції за перший місяць прострочення,

......

ІІZ - індекс інфляції за останній місяць прострочення.

Останній період

IIc (100,30 : 100) = 1.00300000

Інфляційне збільшення:

639 690,24 x 1.00300000 - 639 690,24 = 1 919,07 грн.

3% річних

Розрахунок здійснюється за формулою:

Сума санкції = С x 3 x Д : 365 : 100, де

С - сума заборгованості,

Д - кількість днів прострочення.

Період прострочення грошового зобов`язання:Кількість днів у періодіСумаз 02/07/2026 до 14/08/2026 639 690,24 x 3 % x 44 : 365 : 100442 313,40 грн.Всього розмір 3% річних становить 2 313,40 грн.

З огляду на викладене, позовні вимоги про стягнення 3% річних та інфляційних підлягають частковому задоволенню, а саме - в сумі 2313,40грн та 1 919,07 грн відповідно.

Крім того, позивач просить стягнути з відповідача 53791,55грн штрафу на підставі п. 7.3 договору.

Так, в п. 7.3 договору від 17.03.2026 № КУ0703/26 сторони узгодили, що у разі прострочення строків поставки товару продавець сплачує покупцеві штраф у розмірі подвійної облікової ставки НБУ від вартості несвоєчасно поставленого товару за кожен день прострочення поставки.

Однак, позивач не врахував, що з 28.08.2025 втратив чинність Господарський кодекс України.

Договір укладено сторонами 17.03.2026, тобто вже після втрати чинності ГК України.

Відповідно до ст. 549 ЦК України 1. Неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання.

2. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов`язання.

3. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити на користь кредитора пеню в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня. Договором може бути визначено менший розмір пені.

Отже, зі змісту ст. 549 ЦК України слідує, що те, що сторони назвали «штрафом» в п. 7.3 договору, за своєю правовою природою є «пенею».

До того ж, пеня може нараховуватись лише за порушення грошового зобов`язання і лише тоді, коли це передбачено умовами договору.

Так, згідно з ст. 547 ЦК України правочин щодо забезпечення виконання зобов`язання вчиняється у письмовій форм, а відповідно до ст. 546 ЦК України неустойка є видом забезпечення виконання зобов`язання.

В даному випадку, сторони не узгоджували в договорі № КУ0703/26 від 17.03.2026 такої відповідальності відповідача як «сплата пені за прострочення грошового зобов`язання щодо повернення попередньої оплати».

З огляду на викладене, суд відмовляє в задоволенні позовних вимог про стягнення 53791,55грн пені.

Крім того, позивач в позовній заяві просить у порядку ч. 10 ст. 238 Господарського процесуального кодексу України надати вказівку органу (особі), що здійснюватиме примусове виконання рішення суду у даній справі, проводити нарахування та стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «КОНТЕЙНЕРИ УКРАЇНИ» (ідентифікаційний код юридичної особи 42163494) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «СТАСІ НАСІННЯ» (ідентифікаційний код юридичної особи 33933736) процентів (3% річних) на фактичну (не сплачену) суму основного боргу, починаючи з 15.08.2026 року до моменту виконання рішення, з урахуванням приписів законодавства України.

Застосування ч. 10 ст. 238 ГПК України є правом, а не обов`язком суду, тому суд, користуючись своїми дискреційними повноваженнями, дійшов висновку про відмову в задоволенні вимоги позивача про застосування ч. 10 ст. 238 ГПК України.

Відповідно до ст. 73 ГПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.

За змістом ст. 76 ГПК України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Водночас обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування (ст. 77 ГПК України).

Відповідно до ст. 86 ГПК України, суд, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності, дійшов висновку задовольнити позовні вимоги частково.

З огляду на викладене, відповідно до ч. 1, 9 ст. 129 ГПК України судові витрати в у вигляді сплаченого судового збору покладаються на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог 8470,58/705881,54*643922,71=7727,07грн.

24.09.2026 через підсистему Електронний суд позивач подав клопотання про стягнення з відповідача 40000грн витрат на правничу допомогу та додав докази таких витрат.

До заяви додано договір про надання правничої допомоги від 01.02.2024 № 03-LS/24, укладений між позивачем та Адвокатським об`єднанням «АВЕРУМ ЛІГАЛ», за умовами якого об`єднання зобов`язалось надавати клієнту правничу допомогу, а клієнт зобов`язався оплатити винагороду (гонорар) та компенсувати фактичні витрати.

Матеріалами справи підтверджується, що позовну заяву підписала представник позивача - адвокат Якімлюк Н.О., на підтвердження повноважень якої надано ордер від 27.08.2026.

В п. 4.2 договору зазначено, що розмір гонорару визначається в акті про надання правничої допомоги з розрахунку 1 година роботи адвоката становить 5000грн без ПДВ.

12.08.2026 сторонами підписано додаток № 1 до договору про надання правничої допомоги, відповідно до якого об`єднання зобов`язалось надати правничу допомогу, яка включає: аналіз документів, наданих клієнтом щодо господарських відносин з ТОВ «КОНТЕЙНЕРИ УКРАЇНИ» за договором від 17.03.2026 № КУ0703/26,

Підготовка написання та направлення листів, претензій вимог позовних заяв, заперечень, пояснень, будь-яких процесуальних документів та представництво в судовій справі про стягнення боргу за вищезазначеним договором,

- Періодичне інформування клієнта про хід надання правничої допомоги.

В п. 3 цього додатку сторони узгодили, що вартість робіт становить 40000грн без ПДВ.

21.08.2026 сторонами підписано акт № 1 надання правничої допомоги на суму 40000грн.

Однією з основних засад (принципів) господарського судочинства є відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення (пункт 12 частини третьої статті 2 ГПК України).

За змістом статті 123 ГПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать, зокрема, витрати на професійну правничу допомогу.

Згідно з частиною 1 статті 126 ГПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

У частині 2 статті 126 ГПК України встановлено, що за результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду (частина 8 статті 129 ГПК України).

Для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги (частина 3 статті 126 ГПК України).

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи. (частина 4 статті 126 ГПК України).

Відповідно до частини 5 статті 126 ГПК України у разі недотримання вимог частини 4 цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами (частина 6 статті 126 ГПК України).

У розумінні положень частин п`ятої та шостої статті 126 ГПК України зменшення суми судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу, можливе виключно на підставі клопотання іншої сторони у разі, на її думку, недотримання вимог стосовно співмірності витрат із складністю відповідної роботи, її обсягом та часом, витраченим на виконання робіт. Суд, ураховуючи принципи диспозитивності та змагальності, не має права вирішувати питання про зменшення суми судових витрат на професійну правову допомогу, що підлягають розподілу, з власної ініціативи.

Визначивши розмір судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу між сторонами, суд здійснює розподіл таких витрат.

Загальне правило розподілу судових витрат визначене в частині четвертій статті 129 ГПК України, відповідно до якої інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються: 1) у разі задоволення позову - на відповідача; 2) у разі відмови в позові - на позивача; 3) у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Разом із тим у частині 5 наведеної норми цього Кодексу визначено критерії, керуючись якими суд (за клопотанням сторони або з власної ініціативи) може відступити від вказаного загального правила при вирішенні питання про розподіл витрат на правову допомогу та не розподіляти такі витрати повністю або частково на сторону, не на користь якої ухвалено рішення, а натомість покласти їх на сторону, на користь якої ухвалено рішення.

Згідно із частиною 1 статті 26 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" адвокатська діяльність здійснюється на підставі договору про надання правової допомоги.

Визначення договору про надання правової допомоги міститься в пункті 4 частини 1 статті 1 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність", згідно з яким договір про надання правової допомоги - домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об`єднання) зобов`язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов`язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.

Пунктом 9 частини 1 статті 1 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" визначено, що представництво - вид адвокатської діяльності, що полягає в забезпеченні реалізації прав і обов`язків клієнта в цивільному, господарському, адміністративному та конституційному судочинстві, в інших державних органах, перед фізичними та юридичними особами, прав і обов`язків потерпілого під час розгляду справ про адміністративні правопорушення, а також прав і обов`язків потерпілого, цивільного відповідача у кримінальному провадженні.

Інші види правової допомоги - види адвокатської діяльності з надання правової інформації, консультацій і роз`яснень з правових питань, правового супроводу діяльності клієнта, складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру, спрямованих на забезпечення реалізації прав, свобод і законних інтересів клієнта, недопущення їх порушень, а також на сприяння їх відновленню в разі порушення (пункт 6 частини 1 статті 1 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність").

Відповідно до статті 19 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" видами адвокатської діяльності, зокрема, є: надання правової інформації, консультацій і роз`яснень з правових питань, правовий супровід діяльності юридичних і фізичних осіб, органів державної влади, органів місцевого самоврядування, держави; складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру; представництво інтересів фізичних і юридичних осіб у судах під час здійснення цивільного, господарського, адміністративного та конституційного судочинства, а також в інших державних органах, перед фізичними та юридичними особами.

Згідно з ст. 30 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.

Частиною 4 ст. 129 ГПК України передбачено, що інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються:

1) у разі задоволення позову - на відповідача;

2) у разі відмови в позові - на позивача;

3) у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог

Суд зауважує, що в даній справі, позовні вимоги задоволено частково, тому витрати на правничу допомогу мають бути покладені на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог (40000/705881,54*643922,71=36489грн).

Однак при цьому суд враховує, що відповідно до частини 5 статті 129 Господарського процесуального кодексу України під час вирішення питання про розподіл судових витрат суд враховує:

1) чи пов`язані ці витрати з розглядом справи;

2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, у тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес;

3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо;

4) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись.

Випадки, за яких суд може відступити від загального правила розподілу судових витрат, унормованого частиною 4 статті 129 Господарського процесуального кодексу України, також визначені положеннями частин 6, 7 та 9 статті 129 цього Кодексу.

Таким чином, зважаючи на наведені положення законодавства, у разі недотримання вимог частини четвертої статті 126 Господарського процесуального кодексу України суду надано право зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами, лише за клопотанням іншої сторони.

При цьому обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, що підлягають розподілу між сторонами (частини 5 та 6 статті 126 Господарського процесуального кодексу України).

Водночас під час вирішення питання про розподіл судових витрат господарський суд за наявності заперечення сторони проти розподілу витрат на адвоката або з власної ініціативи, керуючись критеріями, що визначені частинами 5 - 7 та 9 статті 129 Господарського процесуального кодексу України, може не присуджувати стороні, на користь якої ухвалено судове рішення, всі її витрати на професійну правову допомогу.

За таких обставин, виходячи з критеріїв реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), розумності їхнього розміру, приймаючи до уваги конкретні обставини справи, враховуючи приписи статті 129 ГПК України, ціну позову, а також те, що позов задоволено частково, суд дійшов висновку про наявність підстав для покладення на відповідача витрат позивача на професійну правничу допомогу адвоката у розмірі 20000грн.

На підставі вищевикладених норм права, керуючись ст.ст. 129, 232-240 ГПК України, суд

вирішив:

1. Позовні вимоги задовольнити частково.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "КОНТЕЙНЕРИ УКРАЇНИ" (код 42163494, м. Одеса, пр. Академіка Глушка, 29, офіс 228) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "СТАСІ НАСІННЯ" (код 33933736, с. Стасі Диканського району Полтавської області, вул. Яблунева 3) 639690,24грн основного боргу, 2313,40 грн 3% річних, 1919,07 грн втрат від інфляції, 7727,07 грн витрат зі сплати судового збору та 20000грн витрат на правничу допомогу.

3. В решті позову відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. Апеляційна скарга на рішення суду подається до Південно-західного апеляційного господарського суду протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повний текст рішення складено 03 листопада 2026 р.

Суддя В.В. Литвинова