Ухвала суду № 141144934, 02.11.2026, Господарський суд Миколаївської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

=====

УХВАЛА

02 листопада 2026 року Справа № 915/754/21(915/1248/26)

м. Миколаїв

Господарський суд Миколаївської області у складі судді Адаховської В.С., розглянувши матеріали справи

за позовом: Комунального підприємства Теплопостачання та водо-каналізаційне господарство Південноукраїнської міської ради (55000, Миколаївська область, м. Південноукраїнськ, вул. Європейська, буд. 8; код ЄДРПОУ 31948866)

до відповідача: ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , адреса: АДРЕСА_1 )

про стягнення заборгованості,

установив:

Комунальне підприємство Теплопостачання та водо-каналізаційне господарство Південноукраїнської міської ради звернулося до Господарського суду Миколаївської області з позовною заявою від 19.08.2026 про стягнення з ОСОБА_1 заборгованості по оплаті за надані комунальні послуги з водопостачання, водовідведення та постачання теплової енергії за період з 01 березня 2023 року по 31 липня 2026 року у сумі 160553,91 грн, з яких: 137951,62 грн заборгованість за спожиті послуги з водопостачання та водовідведення, 6791,97 грн заборгованість за спожиті послуги з постачання теплової енергії, 11992,27 грн інфляційні нарахування, 3818,05 грн 3% річних.

Позивач також просить суд стягнути з відповідача витрати по сплаті судового збору у розмірі 2662,40 грн.

Згідно протоколу передачі судової справи раніше визначеному складу суду від 19.08.2026 справі присвоєно єдиний унікальний номер 915/1248/26 та на підставі ст. 7 КУзПБ визначено головуючим у справі суддю Адаховську В.С.

Відповідно до приписів ст. 176 ГПК України судом вжито заходи до перевірки адреси зареєстрованого у встановленому законом порядку місця проживання (перебування) фізичної особи відповідача.

Згідно відповіді №3258440 від 02.09.2026 з Єдиного державного демографічного реєстру ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 з 16.03.1995.

Ухвалою від 04.09.2026 суд постановив: прийняти позовну заяву до розгляду в межах справи №915/754/21 про банкрутство Комунального підприємства Теплопостачання та водо-каналізаційне господарство (ідентифікаційний код 31948866), відкрити провадження у справі та присвоїти їй номер 915/754/21(915/1248/26); здійснювати розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін за наявними матеріалами. Судом також встановлено сторонам процесуальні строки для подання суду заяв по суті спору.

Зазначеною ухвалою судом встановлено відповідачу 15-денний строк з дня вручення даної ухвали для подання суду відзиву на позовну заяву і всіх наявних доказів, які підтверджують обставини, на яких ґрунтуються заперечення відповідача, якщо такі докази не надані позивачем, а також документів, що підтверджують надіслання (надання) відзиву і доданих до нього доказів іншим учасникам справи. Відзив на позов має відповідати вимогам ст. 165 ГПК України.

28.09.2026, в межах встановленого судом строку, відповідачем засобами поштового зв`язку направлено до господарського суду та позивача відзив на позовну заяву, яким відповідач просить суд:

1) продовжити відповідачу строк для подання відзиву на позовну заяву;

2) відмовити позивачу у задоволені позовних вимог;

3) розгляд справи проводити за участі відповідача.

Заперечення відповідача щодо заявлених вимог обгрунтовано посиланням на норми ст. 633, 634 ЦК України, п. 2 ч. 1 ст. 12ч.5 ст. 13, ч. 1 ст. 14, ч. 7 ст. 21, п.3 розділу VI Прикінцеві та перехідні положення Закону України Про житлово-комунальні послуги, Правила надання послуги з постачання теплової енергії і типових договорів про надання послуги з постачання теплової енергії, затверджені постановою Кабінету Міністрів України №830 від 21.08.2019, з наступними змінами та мотивовано:

1) відповідач не отримувала від позивача рахунків на оплату комунальних послуг, претензій та попереджень про наявність заборгованості;

2) у позовній заяві відсутні належні, допустимі та достатні докази фактичного надання послуг позивачем, їх обсягу, а також настання строку виконання грошового зобов`язання з оплати послуг. Наявний в матеріалах справи розрахунок заборгованості позивача не є належним і допустимим доказом наявності заборгованості та її розміру, оскільки будь-яких доказів надання відповідачеві послуг позивачем не подано. Долучений до позовної заяви розрахунок заборгованості є виключно внутрішнім документом позивача, підготовленим його працівником, який відображає односторонню арифметичну калькуляцію і не є правовою підставою для стягнення відповідних сум та не може слугувати доказом безспірності розміру грошових вимог позивача;

3) позивачем не доведено, хто саме був дійсним споживачем послуг, що надавались ним у вказаній квартирі у спірному періоді. У позовній заяві позивач зазначає, що згідно рішення Южноукраїнського міського суду від 26.04.2012 по справі № 1424/792/2012 у даній квартирі відкрито два окремих особових рахунки на комунальні послуги: окремо на ім`я ОСОБА_2 та окремо на ім`я ОСОБА_1 , якій належить 1/2 частка квартири.

Незважаючи на наявність двох окремих особових рахунків, позивач не надав належного обґрунтування та детального розрахунку, який би підтверджував, що сума боргу у розмірі 137951,62 грн (за водопостачання та водовідведення) та 6791,97 грн (за теплову енергію) нарахована виключно за частку спожитих послуг (за особовим рахунком відповідача), а не за всю квартиру в цілому. Переведення нарахувань на норми споживання повинно здійснюватися пропорційно кількості осіб, закріплених за конкретним особовим рахунком;

4) реально спожиті послуги були повністю оплачені згідно з показниками лічильників, що не було враховано позивачем у розрахунку суми заборгованості. Позивачем не доведено факт ухилення відповідача від повірки лічильників. Розрахунок за нормами споживання, застосований позивачем, є неспіврозмірним із фактичним споживанням. Позивач не зазначає порядок розрахунку сум до сплати, а з доданого ним до позовної заяви розрахунку суми заборгованості за спожиті комунальні послуги незрозуміла формулу розрахунку.

02.10.2026 позивачем подано до господарського суду відповідь на відзив з доказами направлення відповідачу.

Позивач не погоджується в повному обсязі з доводами, викладеними у відзиві та просить суд задовольнити позовні вимоги в повному обсязі.

05.10.2026 позивачем подано до суду клопотання про поновлення процесуального строку та приєднання доказів.

Позивач просить суд визнати причини пропуску строку поважними та долучити до матеріалів справи докази, які були долучені позивачем до відповіді на відзив за вих. №03/1828 від 02.10.2026.

14.10.2026 відповідачем подано до суду засобами поштового зв`язку заяву від 28.09.2026 про продовження строку для подання відзиву на позовну заяву до 01.10.2026 та долучення до справи доказів.

Статтею 170 Господарського процесуального кодексу України встановлюються загальні вимоги до форми та змісту письмової заяви, клопотання, заперечення.

Так, будь-яка письмова заява, клопотання, заперечення повинні містити: 1)повне найменування (для юридичних осіб) або ім`я (прізвище, ім`я та по батькові) (для фізичних осіб) особи, яка подає заяву, клопотання або заперечення, її місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб), вказівку на статус фізичної особи - підприємця (для такої фізичної особи), ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України; 2) найменування суду, до якого вона подається; 3)номер справи, прізвище та ініціали судді (суддів), якщо заява (клопотання, заперечення) подається після постановлення ухвали про відкриття провадження у справі; 4) зміст питання, яке має бути розглянуто судом, та прохання заявника; 5)підстави заяви (клопотання, заперечення); 6) перелік документів та інших доказів (за наявності), що додаються до заяви (клопотання, заперечення); 7) інші відомості, які вимагаються цим Кодексом.

Суд, встановивши, що письмову заяву (клопотання, заперечення) подано без додержання вимог частини першої або другої цієї статті, повертає її заявнику без розгляду.

Суд також враховує, що відповідно до ч. 9 ст. 80 ГПК України, копії доказів (крім речових доказів), що подаються до суду, заздалегідь надсилаються або надаються особою, яка їх подає, іншим учасникам справи.

Враховуючи приписи ст. 80 ГПК України, заявник зобов`язаний надати суду докази, які підтверджують надсилання заяви з доданими до неї доказами всім учасникам справи.

Разом з тим, судом встановлено, що до заяви від 28.09.2026 про продовження строку для подання відзиву та долучення доказів відповідачем не додано доказів на підтвердження зазначеної заяви з доданими доказами позивачу, що не відповідає приписам ст. 80, 170 ГПК України.

Крім того, додані до заяви письмові докази не засвідчено належним чином.

Відповідно до ч. 2 ст. 91 ГПК України, письмові докази подаються в оригіналі або в належним чином засвідченій копії, якщо інше не передбачено цим Кодексом.

Відповідно до ч. 4 ст. 91 ГПК України, копії документів вважаються засвідченими належним чином, якщо їх засвідчено в порядку, встановленому чинним законодавством.

Станом на дату подання позову чинним є Національний стандарт ДСТУ 4163:2020 Державна уніфікована система документації. Уніфікована система організаційно-розпорядчої документації. Вимоги до оформлення документів, який набрав чинності з 01.09.2021, відповідно до п. 5.26 якого відмітка про засвідчення копії документа складається з таких елементів: слів Згідно з оригіналом (без лапок), найменування посади, особистого підпису особи, яка засвідчує копію, її власного імені та прізвища, дати засвідчення копії.

Додані до заяви докази не містять відмітки про засвідчення копії документа.

Враховуючи вищевикладене, зважаючи на положення ч.1 ст. 170 ГПК України, суд дійшов висновку про повернення заяви від 28.09.2026 про продовження строку для подання відзиву та долучення доказів заявнику без розгляду.

Розглянувши клопотання відповідача, яке міститься у відзиві на позовну заяву (вх. 14594/26 від 02.10.2026), про продовження строку для подання відзиву на позовну заяву, суд зазначає наступне.

Як визначено ст. 2 ГПК України, завданням господарського судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів, пов`язаних із здійсненням господарської діяльності, та розгляд інших справ, віднесених до юрисдикції господарського суду, з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб, держави.

Суд та учасники судового процесу зобов`язані керуватися завданням господарського судочинства, яке превалює над будь-якими іншими міркуваннями в судовому процесі.

Судочинство в господарських судах здійснюється на засадах змагальності і диспозитивності. Це означає, зокрема, що обов`язок доказування тих чи інших обставин лежить на стороні, а суд, крім випадків, встановлених цим Кодексом, не зобов`язаний збирати докази. (ч. 3 ст. 2, ч. 3 ст. 13, ч. 1 ст. 14 ГПК України).

Сприяння своєчасному, всебічному, повному та об`єктивному встановленню всіх обставин справи, подання всіх наявних доказів в порядку та строки, встановлені законом, віднесено статтею 42 ГПК України до обов`язку учасників справи.

В той же час, згідно ч. 2 ст. 14 ГПК України, учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд, і відповідно до ч. 4 ст. 13 ГПК України, несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням тих чи інших процесуальних дій.

Відповідно до ст. 113 ГПК України строки, в межах яких вчиняються процесуальні дії, встановлюються законом, а якщо такі строки законом не визначені, - встановлюються судом.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 114 ГПК України суд має встановлювати розумні строки для вчинення процесуальних дій. Строк є розумним, якщо він передбачає час, достатній, з урахуванням обставин справи, для вчинення процесуальної дії, та відповідає завданню господарського судочинства.

Частиною 8 ст. 165 ГПК України унормовано, що відзив подається в строк, встановлений судом, який не може бути меншим п`ятнадцяти днів з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі. Суд має встановити такий строк подання відзиву, який дозволить відповідачу підготувати його та відповідні докази, а іншим учасникам справи - отримати відзив не пізніше першого підготовчого засідання у справі.

Відповідно до ч. 1 ст. 119 ГПК України, суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.

Відповідно до ч. 2 ст. 119 ГПК України встановлений судом процесуальний строк може бути продовжений судом за заявою учасника справи, поданою до закінчення цього строку, чи з ініціативи суду.

Відповідно до ч. 6 ст. 119 ГПК України про поновлення або продовження процесуального строку суд постановляє ухвалу.

Відповідно до ч. 7, 8 ст. 119 ГПК України про відмову у поновленні або продовженні процесуального строку суд постановляє ухвалу, яка не пізніше наступного дня з дня її постановлення надсилається особі, яка звернулася із відповідною заявою. Ухвалу про відмову у поновленні або продовженні процесуального строку може бути оскаржено у порядку, встановленому цим Кодексом.

Судом встановлено, що ухвалу Господарського суду Миколаївської області від 04.09.2026 про відкриття провадження у справі №915/754/21(915/1248/26) відповідачу вручено особисто 11.09.2026, про що свідчить рекомендоване повідомлення R068166963331.

Відповідно до п. 3 ч. 6 ст. 242 ГПК України, днем вручення судового рішення є день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про вручення судового рішення.

Відповідно до ст. 116 ГПК України, перебіг процесуального строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов`язано його початок. Якщо закінчення строку припадає на вихідний, святковий чи інший неробочий день, останнім днем строку є перший після нього робочий день. Строк не вважається пропущеним, якщо до його закінчення заява, скарга, інші документи чи матеріали або грошові кошти здані на пошту чи передані іншими відповідними засобами зв`язку.

Згідно ч. 6, 7 зазначеної норми, останній день строку триває до 24 години, але коли в цей строк слід було вчинити процесуальну дію тільки в суді, де робочий час закінчується раніше, строк закінчується в момент закінчення цього часу.

Строк не вважається пропущеним, якщо до його закінчення заява, скарга, інші документи чи матеріали або грошові кошти здані на пошту чи передані іншими відповідними засобами зв`язку.

Останнім днем строку для подання відзиву з урахуванням вихідних є 28.09.2026 включно.

28.09.2026 відповідачем засобами поштового зв`язку направлено до господарського суду та позивача відзив на позовну заяву.

Таким чином, відповідачем в межах встановленого судом строку подано до господарського суду відзив на позовну заяву.

Отже, суд не вбачає підстав для задоволення клопотання відповідача та продовження строку для подання відзиву.

Стосовно клопотання позивача від 05.10.2026 про поновлення процесуального строку та приєднання доказів, суд зазначає наступне.

Відповідно до ст. 74 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Згідно з ч. 2 ст. 80 ГПК України, позивач, особи, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб, повинні подати докази разом з поданням позовної заяви.

Частинами 4, 5, 9 ст. 80 ГПК України встановлено, що якщо доказ не може бути поданий у встановлений законом строк з об`єктивних причин, учасник справи повинен про це письмово повідомити суд та зазначити: доказ, який не може бути подано; причини, з яких доказ не може бути подано у зазначений строк; докази, які підтверджують, що особа здійснила всі залежні від неї дії, спрямовані на отримання вказаного доказу.

У випадку визнання поважними причин неподання учасником справи доказів у встановлений законом строк суд може встановити додатковий строк для подання вказаних доказів.

Копії доказів (крім речових доказів), що подаються до суду, заздалегідь надсилаються або надаються особою, яка їх подає, іншим учасникам справи. Суд не бере до уваги відповідні докази у разі відсутності підтвердження надсилання (надання) їх копій іншим учасникам справи, крім випадку, якщо такі докази є у відповідного учасника справи або обсяг доказів є надмірним, або вони подані до суду в електронній формі, або є публічно доступними.

Позивач клопотанням від 05.10.2026 просить суд визнати причини пропуску строку поважними та долучити до матеріалів справи докази, які були долучені позивачем до відповіді на відзив за вих. №03/1828 від 02.10.2026.

Клопотання обгрунтовано тим, що 30.09.2026 позивачем отримано відзив на позовну заяву. Зважаючи на те, що відповідач у відзиві заперечив факт надання послуг, надіслання квитанцій на оплату послуг та нарахування виключно за особовим рахунком відповідача, у позивача виникла необхідність подання додаткових доказів.

Враховуючи зазначені обставини, суд визнає поважними причини неподання позивачем доказів, долучених до відповіді на відзив, у встановлений судом строк разом з поданням позовної заяви та вважає необхідним поновити позивачеві процесуальний строк для подання доказів та долучити до матеріалів справи докази, додані до відповіді на відзив.

Щодо клопотання відповідача, яке міститься у відзиві, стосовно розгляду справи у судовому засіданні за участі відповідача, суд зазначає наступне.

Відповідно до ч. 1 ст. 12 Господарського процесуального кодексу України господарське судочинство здійснюється за правилами, передбаченими цим Кодексом, у порядку: 1) наказного провадження; 2) позовного провадження (загального або спрощеного).

Згідно положень ст. 7 Кодексу України з процедур банкрутства спори, стороною в яких є боржник, розглядаються господарським судом за правилами, передбаченими Господарським процесуальним кодексом України, з урахуванням особливостей, визначених цією статтею.

Господарський суд, у провадженні якого перебуває справа про банкрутство (неплатоспроможність), в межах цієї справи вирішує всі майнові спори, стороною в яких є боржник; спори з позовними вимогами до боржника та щодо його майна; спори про визнання недійсними результатів аукціону; спори про визнання недійсними будь-яких правочинів, укладених боржником; спори про повернення (витребування) майна боржника або відшкодування його вартості відповідно; спори про стягнення заробітної плати; спори про поновлення на роботі посадових та службових осіб боржника; спори щодо інших вимог до боржника.

Склад учасників розгляду спору визначається відповідно до Господарського процесуального кодексу України.

Господарський суд розглядає спори, стороною в яких є боржник, за правилами, визначеними Господарським процесуальним кодексом України. За результатами розгляду спору суд ухвалює рішення.

Заяви (позовні заяви) учасників провадження у справі про банкрутство (неплатоспроможність) або інших осіб у спорах, стороною в яких є боржник, розглядаються в межах справи про банкрутство (неплатоспроможність) за правилами спрощеного позовного провадження.

Відповідно до положень ч. 5 ст. 252 ГПК України, суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої із сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.

Частиною 6 зазначеної норми встановлено, що суд може відмовити в задоволенні клопотання сторони про розгляд справи в судовому засіданні з повідомленням сторін за одночасного існування таких умов:

1) предметом позову є стягнення грошової суми, розмір якої не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб;

2) характер спірних правовідносин та предмет доказування у справі не вимагають проведення судового засідання з повідомленням сторін для повного та всебічного встановлення обставин справи.

Предметом позову у даній справі є стягнення з відповідача на користь позивача заборгованості по оплаті комунальних послуг в загальній сумі 160553,91 грн, що є значно меншою ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Враховуючи, що характер спірних правовідносин та предмет доказування у справі не вимагають проведення судового засідання з повідомленням сторін для повного та всебічного встановлення обставин справи, суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення клопотання відповідача про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням (викликом) учасників справи.

При цьому необхідно зазначити, що відповідно до ч. 1, 2 ст. 161 ГПК України при розгляді справи судом в порядку позовного провадження (як спрощеного з викликом так і без виклику) учасники справи викладають письмово свої вимоги, заперечення, аргументи, пояснення та міркування щодо предмета спору виключно у заявах по суті справи, визначених цим Кодексом. Заявами по суті справи є: позовна заява; відзив на позовну заяву (відзив); відповідь на відзив; заперечення; пояснення третьої особи щодо позову або відзиву.

Згідно з ч. 1, 3 ст. 80 ГПК України учасники справи подають докази у справі безпосередньо до суду. Відповідач, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, повинні подати суду докази разом з поданням відзиву або письмових пояснень третьої особи.

Таким чином, за змістом зазначених приписів закону відповідач має право (і суд надає йому таку можливість) реалізувати всі свої процесуальні права та добросовісно виконати свої обов`язки, передбачені законом з метою повного, всебічного та об`єктивного розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження без проведення судового засідання.

Наразі, судом встановлено, що в обґрунтування заявленого клопотання відповідачем не наведено фактів існування обставин, які можуть бути підставами для розгляду справи в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.

З урахуванням вищевикладеного, розглянувши вказане клопотання відповідача, суд зазначає, що за умови ненаведення жодних обставин необхідності розгляду даного спору в судовому засіданні з викликом представників сторін та враховуючи наявні в матеріалах справи письмові заяви учасників справи по суті спору, суд не вбачає підстав для розгляду справи №915/754/21(915/1248/26) в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) представників сторін.

Керуючись ст. 7 Кодексу України з процедур банкрутства, ст. 2, 12, 13, 14, 42, 80, 113, 116, 119, 161, 165, 169, 170, 232, 234, 235, 248-252 ГПК України, господарський суд

У Х В А Л И В:

1. Заяву відповідача від 28.09.2026 (вх. 15152/26 від 14.10.2026) про продовження строку для подання відзиву та долучення доказів повернути без розгляду.

2. Клопотання відповідача про продовження строку для подання відзиву на позовну заяву, яке міститься у відзиві на позовну заяву (вх. 14594/26 від 02.10.2026) залишити без задоволення.

3. У задоволенні клопотання відповідача про розгляд справи з повідомленням (викликом) представників сторін, яке міститься у відзиві на позовну заяву (вх. 14594/26 від 02.10.2026) відмовити.

4. Клопотання позивача від 05.10.2026 про поновлення процесуального строку та приєднання доказів задовольнити.

5. Ухвалу направити сторонам.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та може бути оскаржена у строки та у порядку, встановленому статтями 255-257 Господарського процесуального кодексу України.

Суддя В.С. Адаховська