Ухвала суду № 141144766, 26.10.2026, Господарський суд Кіровоградської області

Дата ухвалення
26.10.2026
Номер справи
912/1650/26
Номер документу
141144766
Форма судочинства
Господарське
Державний герб України Єдиний державний реєстр судових рішень

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КІРОВОГРАДСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. В`ячеслава Чорновола, 29/32, м. Кропивницький, 25006,

тел. (0522) 30-10-22, 30-10-23, код ЄДРПОУ 03499951,

e-mail: inbox@kr.arbitr.gov.ua, web: http://kr.arbitr.gov.ua

УХВАЛА

26 жовтня 2026 рокуСправа № 912/1650/26

Господарський суд Кіровоградської області у складі судді Кузьміної Б.М., розглянувши у відкритому підготовчому засіданні за участю секретаря судового засідання Поступайло К.Ю., прокурора Іваніщевої Т.І., представника позивача Кривонос А.М., представника відповідача адвоката Кравчук Д.В. матеріали справи № 912/1650/26

за позовною заяви виконувача обов`язків керівника Олександрійської окружної прокуратури Кіровоградської області

в інтересах держави в особі Попельнастівської сільської ради

до Товариства з обмеженою відповідальністю "ЕКОТУР ДІВОЧЕ ПОЛЕ"

за участю в справі третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача Стріхарської Раїси Федорівни

про скасування державної реєстрації права власності та зобов`язання вчинити певні дії,

ВСТАНОВИВ:

У провадженні Господарського суду Кіровоградської області перебуває справа № 912/1650/26 за позовною заявою виконувача обов`язків керівника Олександрійської окружної прокуратури Кіровоградської області в інтересах держави в особі Попельнастівської сільської ради (далі - позивач) до Товариства з обмеженою відповідальністю "ЕКОТУР ДІВОЧЕ ПОЛЕ" (далі - відповідач) про усунення перешкод у здійсненні Попельнастівською сільською радою Олександрійського району Кіровоградської області права користування та розпорядження гідротехнічною спорудою, яка розташована в селі Трудівка Олександрійського району Кіровоградської області, вул. Берегова, 40 на земельній ділянці з кадастровим номером 3520382400:02:000:7502 площею 46,6 га комунальної форми власності, шляхом: скасування державної реєстрації права власності Товариства з обмеженою відповідальністю "ЕКОТУР ДІВОЧЕ ПОЛЕ" на гідротехнічну споруду, яка розташована в селі Трудівка Олександрійського району Кіровоградської області, вул. Берегова, 40 на земельній ділянці з кадастровим номером 3520382400:02:000:7502 площею 46,6 га комунальної форми власності; зобов`язання Товариства з обмеженою відповідальністю "ЕКОТУР ДІВОЧЕ ПОЛЕ" повернути Попельнастівській територіальній громаді в особі Попельнастівської сільської ради Олександрійського району Кіровоградської області гідротехнічну споруду, яка розташована в селі Трудівка Олександрійського району Кіровоградської області, вул. Берегова, 40 на земельній ділянці з кадастровим номером 3520382400:02:000:7502 площею 46,6 га комунальної форми власності.

На обґрунтування позовних вимог прокурор зазначає про протиправність набуття у приватну власність гідротехнічної споруди як обмеженого у цивільному обороті майна, що належить територіальній громаді і не може перебувати у приватній власності.

13.10.2026 третя особа подала до суду клопотання про залишення позовної заяви без розгляду, в якому посилається на Рішення Конституційного Суду України від 03 грудня 2025 року № 6-р(ІІ)/2025, положення статті 11 ГПК України та правову позицію Верховного Суду у постанові від 08.07.2026 у справі № 910/16365/25 щодо застосування частини 3 статті 23 ЗУ "Про прокуратуру". Також третя особа зазначає про необхідність дослідження листування прокуратури з Попельнастівською сільською радою. Третя особа указує, що доводами прокурора про листування ще з листопада 2025 року не можна нехтувати: за практикою Великої Палати Верховного Суду належне повідомлення компетентного органу та його незвернення до суду протягом розумного строку за конкретних обставин можуть підтверджувати підстави представництва.

У підготовчому засіданні 26.10.2026 прокурор проти клопотання третьої особи заперечувала. Представники позивача та відповідача клопотання третьої особи підтримали та просили залишити позов без розгляду.

Розглядаючи подане клопотання, суд зазначає таке.

Відповідно до статті 147 Конституції України, Конституційний Суд України вирішує питання про відповідність Конституції України законів України та у передбачених цією Конституцією випадках інших актів, здійснює офіційне тлумачення Конституції України, а також інші повноваження відповідно до цієї Конституції. Діяльність Конституційного Суду України ґрунтується на принципах верховенства права, незалежності, колегіальності, гласності, обґрунтованості та обов`язковості ухвалених ним рішень i висновків.

За статтею 151-2 Конституції України, рішення та висновки, ухвалені Конституційним Судом України, є обов`язковими, остаточними і не можуть бути оскаржені.

Відповідно до статті 152 Конституції України, закони, інші акти або їх окремі положення, що визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України рішення про їх неконституційність, якщо інше не встановлено самим рішенням, але не раніше дня його ухвалення.

Згідно з частиною 1 статті 97 Закону України "Про Конституційний Суд України" суд у рішенні, висновку може встановити порядок і строки їх виконання, а також зобов`язати відповідні державні органи забезпечити контроль за виконанням рішення, додержанням висновку.

Рішенням від 03 грудня 2025 року № 6-р(ІІ)/2025 Конституційний Суд України ухвалив визнати такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними), окремі приписи абзацу першого частини третьої статті 23 Закону України "Про прокуратуру" від 14 жовтня 2014 року № 1697-VII зі змінами в тім, що вони надають прокуророві можливість здійснювати представництво інтересів держави в суді у зв`язку з нездійсненням або неналежним здійсненням захисту цих інтересів органом державної влади, органом місцевого самоврядування чи іншим суб`єктом владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження.

Суд зазначає, що, як убачається з рішення Конституційного Суду України від 03 грудня 2025 року № 6-р(ІІ)/2025, рішення про неконституційність зазначеної вище норми обумовлене відсутністю в ній належно визначених випадків представництва прокурором інтересів держави в суді або критеріїв їх установлення, тобто нечіткість визначення випадків представництва прокурором інтересів держави в суді та підстав його звернення до суду, а не запереченням як такої можливості прокурора представляти інтереси держави в суді.

Суд також ураховує, що окремі приписи абзацу першого частини третьої статті 23 Закону України Про прокуратуру від 14 жовтня 2014 року № 1697-VII зі змінами, визнані неконституційними, втрачають чинність із 1 січня 2027 року, тобто є чинними станом на дату звернення прокурора до суду.

Установлюючи порядок і строки виконання рішення від 03 грудня 2025 року № 6-р(ІІ)/2025, Конституційний Суд України вказав таке:

"Конституційний Суд України враховує, що в Україні у зв`язку зі збройною агресією Російської Федерації проти України введено воєнний стан (Указ Президента України "Про введення воєнного стану в Україні від 24 лютого 2022 року № 64/2022 зі змінами; Закон України Про затвердження Указу Президента України "Про введення воєнного стану в Україні від 24 лютого 2022 року № 2102-IX), та виходить із того, що для забезпечення можливості виконання державою свого обов`язку щодо захисту інтересів держави потрібно врегулювати питання реалізації установленої пунктом 3 частини першої статті 131-1 Конституції України функції прокуратури.

Установивши невідповідність Конституції України (неконституційність) окремих приписів абзацу першого частини третьої статті 23 Закону, Конституційний Суд України вважає за потрібне реалізувати своє повноваження, визначене частиною другою статті 152 Конституції України, та відтермінувати втрату ними чинності після ухвалення Конституційним Судом України цього Рішення.

Обираючи такий підхід, Конституційний Суд України враховує передусім, що в період дії воєнного стану в Україні вагомою є потреба усебічно забезпечити захист інтересів держави Україна та стабільність конституційного правопорядку, й виходить із того, що неперервність виконання прокуратурою визначених Конституцією України функцій є важливою передумовою належного функціонування держави в умовах воєнного стану.

Конституційний Суд України також вважає за доцільне не поширювати дію цього Рішення на правовідносини щодо представництва прокурором інтересів держави в суді, які виникли під час чинності окремих приписів абзацу першого частини третьої статті 23 Закону та продовжують існувати після втрати ними чинності".

У пункті 68 постанови від 18.12.2025 у справі № 160/4161/24 Верховний Суд звернув увагу, що у пунктах 3 та 4 резолютивної частини Рішення Конституційного Суду України від 03 грудня 2025 року № 6-р(ІІ)/2025 також зазначено, що окремі приписи абзацу першого частини третьої статті 23 Закону № 1805-III, які визнано неконституційними, втрачають чинність із 01 січня 2027 року, та що це Рішення не поширюється на правовідносини щодо представництва прокурором інтересів держави в суді, які виникли під час чинності окремих приписів частини третьої статті 23 Закону № 1805-III, визнаних неконституційними, та продовжують існувати після втрати ними чинності. У мотивувальній частині цього Рішення Суд також наголосив, що представництво інтересів держави в суді, передбачене пунктом 3 частини першої статті 131-1 Конституції України, має винятковий та субсидіарний характер. Прокурор може здійснювати таке представництво лише у випадках, коли цього вимагає захист конституційно значущих інтересів держави та коли компетентний орган не забезпечує такого захисту належним чином. Законодавче регулювання цієї функції повинно відповідати принципам, закріпленим у Конституції України, зокрема принципам верховенства права, рівності сторін у судовому процесі та заборони надмірного втручання держави у сферу прав і свобод людини. Конституційний Суд України також зазначив, що в умовах правового режиму воєнного стану особливої ваги набуває всебічне забезпечення захисту інтересів держави Україна, а неперервність виконання прокуратурою визначених Конституцією України функцій є важливою передумовою належного функціонування держави в цей період (пункт 9 мотивувальної частини). Такий конституційний підхід підтверджує правомірність здійснення прокурором представництва інтересів держави у спірних правовідносинах до моменту втрати чинності відповідними нормами або до їх законодавчого врегулювання, за умови наявності визначених законом підстав для такого представництва.

Суд вказує, що у пункті 8.1 мотивувальної частини Рішення від 03 грудня 2025 року № 6-р(ІІ)/2025 Конституційний Суд зазначив: "Конституційний Суд України також зважає на те, що оспорювані приписи Закону, перебуваючи у взаємозв`язку з іншими приписами законодавства України, не вказують на наявність будь-якої форми участі прокурора в ухваленні рішень суду у відповідних провадженнях, не містять винятків чи пільг щодо сплати судового збору прокуратурою у разі подання прокурором позову в інтересах держави, строків звернення до суду, а також інших особливостей щодо здійснення прокуратурою функції представництва інтересів держави в суді, які безпосередньо призводили б, зокрема, до порушення основних засад судочинства, що їх гарантовано, зокрема, пунктами 1, 3 частини другої статті 129 Конституції України, нівелювали чи ускладнювали б реалізацію гарантованого статтею 55 Конституції України права на судовий захист."

У пункті 5.79 постанови Верховного Суду від 13.10.2026 у справі № 912/2710/25 Верховний Суд виснував, що враховуючи пункт 3 резолютивної частини Рішення Конституційного Суду України, приписи абзацу 1 частини 3 статті 23 Закону України "Про прокуратуру", які визнані неконституційними, втрачають чинність із 01.01.2027, тобто до цієї дати вказані положення Закону України "Про прокуратуру" залишаються чинними в редакції, що діяла до ухвалення зазначеного рішення Конституційного Суду, та підлягають застосуванню.

За частиною 4 статті 236 ГПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

На підставі вищенаведеного в сукупності, суд дійшов переконання про наявність підстав для застосування абзацу 1 частини 3 статті 23 Закону України "Про прокуратуру" у цій справі.

Крім того, суд зазначає, що у постанові від 08.07.2026 у справі № 910/16365/25, на яку посилається третя особа, Верховний Суд, серед іншого, виходив з того, що звернення прокурора до компетентних органів та подання позову відбулися після ухвалення Рішення Конституційного Суду України від 03.12.2025 № 6-р(ІІ)/2025 та з урахуванням положень частин 6, 7 статті 11 ГПК України.

Суд додатково зауважує, що в цій справі звернення прокурора до Попельнастівської сільської ради, в інтересах держави в особі якої прокурор подав позов, відбулося до ухвалення рішення Конституційного Суду України від 03.12.2025 № 6-р(ІІ)/2025.

Наведений у постанові від 08.07.2026 у справі № 910/16365/25 висновок підлягає застосуванню з урахуванням конкретних обставин справи, в якій його сформульовано, та не усуває необхідності врахування правових наслідків, безпосередньо визначених Конституційним Судом України у резолютивній частині Рішення № 6-р(ІІ)/2025, а також правової позиції Великої Палати Верховного Суду, викладеної у пункті 139 постанови від 10.12.2025 у справі № 344/12305/18, пункті 68 постанови від 18.12.2025 у справі № 160/4161/24, пункті 5.79 постанови Верховного Суду від 13.10.2026 у справі № 912/2710/25.

Положення частини 6 статті 11 ГПК України, за змістом яких суд у разі висновку про суперечність закону Конституції України не застосовує такий закон, не можуть тлумачитися відокремлено від положень Конституції України про юридичну силу та обов`язковість рішень Конституційного Суду України і застосовуватися у спосіб, який фактично змінює визначений самим Конституційним Судом момент втрати чинності положеннями закону, конституційність яких уже була предметом конституційного контролю.

Інше тлумачення фактично означало б надання суду загальної юрисдикції можливості самостійно змінити встановлені Конституційним Судом України темпоральні наслідки його рішення та прирівняти дату визнання норми неконституційною до дати втрати нею чинності всупереч прямій вказівці пункту 3 резолютивної частини Рішення № 6-р(ІІ)/2025.

Тому сам по собі факт ухвалення 03.12.2025 Рішення Конституційного Суду України №6-р(ІІ)/2025, за умови, що визнані неконституційними приписи відповідно до прямо визначеного Конституційним Судом порядку втрачають чинність лише з 01.01.2027, не є безумовною та самодостатньою підставою для висновку про відсутність у прокурора представницьких повноважень у кожній справі, а вирішення такого питання потребує оцінки конкретних обставин виникнення відповідних правовідносин, характеру інтересу держави, статусу компетентного органу та фактичної поведінки цього органу щодо захисту відповідного інтересу.

Суд установив, що звертаючись до суду з позовом, прокурор у позовній заяві обґрунтував наявність підстав для представництва інтересів держави в суді, необхідність їх захисту та зазначив орган, який уповноважений здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах.

За наведеним обґрунтуванням, серед іншого, вказано про належність гідротехнічної споруди, як складової частини водного об`єкта, до комунальної власності територіальної громади, що виключає можливість набуття права приватної власності та порушує інтереси держави і відповідної територіальної громади. Прокурор зазначив, що Попельнастівська сільська рада є органом, уповноваженим здійснювати захист відповідних інтересів, однак тривалий час не вживала необхідних заходів для їх захисту. Таку поведінку прокурор розцінює як усвідомлену пасивність уповноваженого органу та зазначає її як підставу для звернення до суду в інтересах держави в особі Попельнастівської сільської ради.

Суд зазначає, що під час розгляду клопотання про залишення позовної заяви без розгляду суд не вирішує спір щодо правомірності державної реєстрації права власності на спірну гідротехнічну споруду та не надає оцінки обґрунтованості позовних вимог по суті спору. Вказані питання є предметом розгляду справи по суті та можуть бути вирішені за результатами дослідження доказів у встановленому процесуальним законом порядку.

Водночас, зазначення прокурором правової природи гідротехнічної споруди та пов`язаного з нею майнового інтересу відповідної територіальної громади дає змогу визначити інтерес держави, на захист якого заявлено позов та обґрунтованість визначення позивачем саме Попельнастівської сільської ради як органу, уповноваженого відповідно до Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" здійснювати управління майном, що належить до комунальної власності відповідної територіальної громад

Така ситуація істотно відрізняється від випадків, коли прокурор на власний розсуд оцінює діяльність компетентного органу як недостатню або неналежну, що було одним із ключових застережень Конституційного Суду України щодо невизначеності меж прокурорської дискреції, оскільки у даній справі нездійснення судового захисту підтверджене безпосередньою компетентним органом, який має протилежну прокурору правову позицію щодо спірних правовідносин, а тому встановлення відповідної обставини ґрунтується не на припущенні чи суб`єктивній оцінці прокурора, а на конкретних фактичних даних.

Прокурор не підміняє позивача у здійсненні його діяльності та не втручається в реалізацію ним дискреційних владних повноважень, а реалізує передбачений законом процесуальний механізм захисту майнового інтересу держави у зв`язку з прямо висловленою цим органом позицією щодо відсутності підстав для самостійного звернення до суду.

Прокурор вказав на конкретне порушення інтересу держави, наявність належного компетентного органу та його обізнаність з обставинами, з якими прокурор пов`язує таке порушення, зокрема вказав на особливий статус спірної гідроспоруди як виключеного з цивільного обороту майна, що тим не менше, потребує перевірки під час розгляду справи по суті.

Оскільки позовна заява містить належне обґрунтування інтересів держави, посилання на обставини, якими прокурор пояснює порушення цих інтересів, мотиви судового захисту таких інтересів, а також статус Попельнастівської сільської ради як компетентного органу та фактичні обставини нездійснення ним такого захисту, суд відмовляє у задоволенні клопотання третьої особи від 12.10.2026 про залишення позовної заяви без розгляду.

Суд зазначає, що питання попереднього листування прокуратури з позивачем суд досліджував, розглядаючи клопотання позивача про залишення позовної заяви без розгляду (ухвала від 13.10.2026), а в клопотанні третьої особи не зазначено пов`язаних з таким листуванням обставин, які б свідчили про відсутність звернення прокурора до компетентного органу до звернення прокурора до суду.

Суд також зазначає, що остаточну оцінку підстав представництва прокурором інтересів держави в суді, оцінку виключності указаного в позові випадку суд здійснюватиме у стадії ухвалення судового рішення за результатами дослідження і оцінки усіх матеріалів справи.

04.09.2026 прокурор подав заяву про зміну предмета спору, з вимогою:

"Прийняти заяву про зміну предмета позову у справі № 912/1650/26 до розгляду та здійснювати подальший розгляд цієї справи з урахуванням даної заяви.

За позовом у справі № 912/1650/26 розглянути наступні позовні вимоги: Усунути перешкоди у здійсненні Попельнастівською сільською радою Олександрійського району Кіровоградської області (код ЄРДПОУ: 04366293) права користування та розпорядження земельною ділянкою водного фонду з кадастровим номером 3520382400:02:000:7502 площею 46,6 га комунальної форми власності шляхом скасування державної реєстрації права власності на її складову частину - гідротехнічну споруду яка розташована в селі Трудівка Олександрійського району Кіровоградської області, вул. Берегова, 40, із закриттям відповідного розділу Державного реєстру речових прав на нерухоме та реєстраційної справи на об`єкт нерухомого майна: 2551827235080.".

У заяві від 04.09.2026 прокурор зазначає, що спірна гідротехнічна споруда зареєстрована як приватна власність всупереч вимогам чинного законодавства, та посилається на правові висновки Великої Палати Верховного Суду від 15.07.2026 у справі № 915/268/24, указуючи, що земляна гребля не є самостійним об`єктом права власності та об`єктом цивільного обороту, а є складовою частиною земельної ділянки водного фонду. Право власності на земляну греблю не може виникати, переходити чи припинятися окремо від земельної ділянки водного фонду. Земельні ділянки водного фонду (за винятком випадків, визначених у статті 59 ЗК України) належать до об`єктів, на які за жодних умов не може виникнути право приватної власності (публічні речі). Отже, передача земляної греблі у приватну власність окремо від земельної ділянки водного фонду, складовою частиною якої вона є, не може бути здійснена з огляду на те, що земляна гребля не є окремим об`єктом цивільного обороту.

07.09.2026 відповідач подав до суду заперечення на заяву прокурора від 04.09.2026, в якій зазначає, що прокурор не лише змінив матеріально-правову вимогу та спосіб захисту, а й замінив покладену в основу первісного позову фактичну модель спірних правовідносин: від незаконного набуття та утримання відповідачем самостійного об`єкта нерухомого майна, який належить територіальній громаді та підлягає їй поверненню, до відсутності такого самостійного об`єкта цивільних прав взагалі та існування виключно реєстраційної перешкоди у здійсненні територіальною громадою права власності на земельну ділянку.

У підготовчому засіданні 26.10.2026 прокурор заяву від 04.09.2026 підтримала. Представники позивача та відповідача проти заяви заперечували.

Розглядаючи можливість прийняття до розгляду заяви прокурора від 04.09.2026, суд зазначає таке.

Відповідно до частини 3 статті 46 ГПК України до закінчення підготовчого засідання позивач має право змінити предмет або підстави позову шляхом подання письмової заяви.

Згідно з частиною 1 статті 55 ГПК України, органи та особи, які відповідно до цього Кодексу звернулися до суду в інтересах інших осіб, мають процесуальні права та обов`язки особи, в інтересах якої вони діють, за винятком обмежень, передбачених частиною другою цієї статті.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 26.05.2020 у справі № 908/299/18 наведені такі висновки щодо застосування частини третьої статті 46 ГПК України:

- під предметом позову розуміється певна матеріально-правова вимога позивача до відповідача, стосовно якої позивач просить прийняти судове рішення. Підставу позову становлять обставини, якими позивач обґрунтовує свої вимоги щодо захисту права та охоронюваного законом інтересу;

- зміна предмета позову означає зміну вимоги, з якою позивач звернувся до відповідача, а зміна підстав позову - це зміна обставин, на яких ґрунтується вимога.

У постанові Верховного Суду від 03.07.2024 № 759/17146/20 вказано на те, що не вважаються зміною підстав позову доповнення його новими обставинами при збереженні в ньому первісних обставин та зміна посилання на норми матеріального чи процесуального права. Необхідність у зміні предмета позову може виникати тоді, коли початкові вимоги позивача не будуть забезпечувати чи не в повній мірі забезпечать позивачу захист його порушених прав та інтересів. Зміна предмета позову можлива, зокрема у такі способи: 1) заміна одних позовних вимог іншими; 2) доповнення позовних вимог новими; 3) вилучення деяких із позовних вимог; 4) пред`явлення цих вимог іншому відповідачу в межах спірних правовідносин.

Суд зазначає, що в первісній редакції позовної заяви прокурор просив усунути перешкоди у здійсненні Попельнастівською сільською радою права користування та розпорядження гідротехнічною спорудою, яка розташована на земельній ділянці з кадастровим номером 3520382400:02:000:7502 площею 46,6 га комунальної форми власності, визначеним у позові шляхом.

На обґрунтування позовних вимог прокурор зазначив про протиправність набуття у приватну власність гідротехнічної споруди як обмеженого у цивільному обороті майна, що належить територіальній громаді і не може перебувати у приватній власності.

Відповідно до поданої заяви від 04.09.2026, прокурор просить усунути перешкоди у здійсненні Попельнастівською сільською радою Олександрійського району Кіровоградської області (код ЄРДПОУ: 04366293) права користування та розпорядження земельною ділянкою водного фонду з кадастровим номером 3520382400:02:000:7502 площею 46,6 га комунальної форми власності шляхом скасування державної реєстрації права власності на її складову частину - гідротехнічну споруду яка розташована в селі Трудівка Олександрійського району Кіровоградської області, вул. Берегова, 40, із закриттям відповідного розділу Державного реєстру речових прав на нерухоме та реєстраційної справи на об`єкт нерухомого майна: 2551827235080.

Необхідність зміни предмета позову прокурор обґрунтував висновками Великої Палати Верховного Суду, викладеними у постанові від 15.07.2026 у справі № 915/268/24, та вказав, що гідротехнічна споруда не є самостійним об`єктом цивільних прав, оскільки є складовою частиною земельної ділянки водного фонду. Вважає правомірним та ефективним способом захисту прав власника (територіальної громади в особі Попельнастівської сільської ради) у даному випадку усунення перешкод у користуванні та розпорядженні земельною ділянкою.

Підстави позову, а саме: неможливість перебування гідротехнічної споруди у приватній власності прокурор у заяві від 04.09.2026 не змінює.

Отже, заява прокурора від 04.09.2026 є заявою про зміну предмета позову, відповідає вимогам частини 3 статті 46 ГПК України, а тому є підстави для прийняття указаної заяви до розгляду та установлення учасникам справи строків для подання заяв по суті справи та доказів.

Керуючись статтями 42, 46, 53, 74, 80, 161, 226, 234, 235 ГПК України, суд

УХВАЛИВ:

1. У задоволенні клопотання третьої особи від 12.10.2026 про залишення позовної заяви без розгляду - відмовити.

2. Заяву прокурора від 04.09.2026 про зміну предмету позову прийняти до розгляду та розглядати справу № 912/1650/26 з урахуванням такої заяви.

3. Установити учасникам справи строки для подання заяв по суті справи щодо позовних вимог у редакції заяви прокурора від 04.09.2026 та доказів на їх підтвердження:

3.1. - відповідачу - відзиву на заяву від 04.09.2026 з доказами його направлення іншим учасникам справи - 15 днів з дня постановлення цієї ухвали;

3.2. позивачу - письмових пояснень з доказами його направлення іншим учасникам справи - 15 днів з дня постановлення цієї ухвали;

3.3. третій особі - письмових пояснень з доказами його направлення іншим учасникам справи - 15 днів з дня постановлення цієї ухвали;

3.4. прокурору (за необхідності) - відповіді на відзив відповідача та пояснень на письмові пояснення позивача і третьої особи - 5 днів з дня отримання таких заяв по суті справи;

3.5. відповідачу (за необхідності) - заперечень на відповідь прокурора на відзив - 5 днів з дня отримання відповіді на відзив;

3.6. позивачу і третій особі (за необхідності) - пояснень щодо пояснень прокурора, зазначених у пункті 3.4 цієї ухвали, - 5 днів з дня отримання таких пояснень.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та окремо не оскаржується.

Копії ухвали направити учасникам справи до електронних кабінетів.

Дата складення повної ухвали - 02.11.2026.

Суддя Б.М. Кузьміна

Часті запитання

Який тип судового документу № 141144766 ?

Документ № 141144766 це Ухвала суду

Яка дата ухвалення судового документу № 141144766 ?

Дата ухвалення - 26.10.2026

Яка форма судочинства по судовому документу № 141144766 ?

Форма судочинства - Господарське

Я не впевнений, що мені підходить повний доступ до системи YouControl. Які є варіанти?

Ми зацікавлені в тому, щоб ви були максимально задоволені нашими інструментами. Для того, щоб упевнитись в цінності і потребі системи YouControl саме для вас - замовляйте безкоштовну демонстрацію продукту. Також можна придбати доступ на 1 добу за 680 гривень.
Детальна інформація про ліцензії та тарифні плани.

В якому cуді було засідання по документу № 141144766 ?

У чому перевага платних тарифів?

У платних тарифах ви отримуєте іформацію зі 180 джерел даних, у той час як у безкоштовному - з 22. Також у платних тарифах доступно більше розділів даних та аналітичні інструменти миттєвої оцінки компаній, ФОП, та фізосіб.
Детальніше про різницю в доступах на сторінці тарифів.

Відомості про судове рішення № 141144766, Господарський суд Кіровоградської області

Судове рішення № 141144766, Господарський суд Кіровоградської області було прийнято 26.10.2026. Форма судочинства - Господарське, форма рішення - Ухвала суду. На цій сторінці ви зможете знайти необхідні відомості про це судове рішення. Ми забезпечуємо зручний та швидкий доступ до поточних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних охоплює повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам зручно знаходити необхідні відомості.

Судове рішення № 141144766 відноситься до справи № 912/1650/26

Це рішення відноситься до справи № 912/1650/26. Організації, які зазначені в тексті цього судового документа:


Наша платформа дозволяє пошук за різними критеріями, такими як регіон або назва суда. Також у персональному кабінеті є можливість детального налаштування, що суттєво прискорює процес пошуку відомостей. Це дозволяє продуктивно заощаджувати ваш час при отриманні необхідної інформації з реєстру судових рішень та інших офіційних джерел.

Попередній документ : 141104230
Наступний документ : 141144767